На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Трудове право

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Право. Добавлен: 23.04.2012. Страниц: 19. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Теоритична частина
1. Загальна характеристика законотворчого процесу в Україні…………………………2
2. Громадянство в Україні та його прияйняття…………………………………………...7
Практична частина
Ситуація 2……………………………………………………………………………….14
Ситуація 34……………………………………………………………………………...16
Список літератури……………………………………………………………………………...19


Теоритична частина

1. Загальна характеристика законотворчого процесу в Україні
Особистість та різноманітні об’єднання людей постійно стикаються з правилами (нормами), зафіксованими у законах та підзаконних актах. Значна роль законодавства у житті людини та суспільства викликає потребу в знанні, перш за все, того, яким чином воно створюється (твориться), формується і розвивається. Відомо, що у системі нормативних актів місцю закону відповідає особливий, досить складний процес його підготовки і прийняття. Законодавець шляхом законотворення, тобто встановлення норм права, які він повинен виводити з реально існуючих суспільних відносин, надає праву форму загальності та істинної визначеності. Тому з метою покращення законотворчої діяльності та процесу творення законів, що є основоположним фундаментом усіх інших нормативно-правових актів та системи права взагалі, необхідно з’ясувати, що таке законотворча діяльність і яким має бути процес створення законів.
На жаль, поняття законотворчої діяльності (або законотворчості) практично відсутнє в юридичній літературі. У зв’язку з цим нерідко дане поняття замінюється поняттям законодавчої діяльності, вживається (сам термін) разом з ним в одному і тому ж контексті, що призводить до повного ототожнення даних понять. У юридичній літературі склалася ситуація, за якої поняття “законотворчість” не отримала належного осмислення, органічно перейнявши зміст, смисл та значення іншого поняття “законодавча діяльність”. Така ситуація склалася не лише в Україні, а й в інших, і зокрема, пострадянських державах. Наприклад, законотворчість визначається як діяльність вищого законодавчого органу в особі народних представників чи безпосередньо самого народу (шляхом референдуму) по встановленню, зміні чи відміні правових норм, які зовнішньо закріплюються у формі закону, і яка здійснюється в особливому процедурному порядку у відповідності з правом на законотворчість, що закріплюється в конституції держави. В.В. Лазарев називає законотворчість вихідною формою реалізації права державою. Подібної точки зору на законотворчість дотримуються О. Міцкевич, В. Казимирчук, А. Піголкін, Ю. Тихомиров та інші. Але, на мою думку, законотворчість та законодавча діяльність поняття не тотожні, вони відрізняються за обсягом та змістом, а також їх суб’єктним складом.
У юридичній літературі (в тому числі з конституційного права), а також на рівні законодавства України, діяльність, яка стосується процесу створення правових норм, викладених у законах, здебільшого названа законодавчою діяльністю. Але з аналізу такої літератури та законодавчих актів, що регулюють дане питання, видно – здебільшого законодавча діяльність зводиться до характеристики законодавчої процедури та починається з опису її першої стадії, законодавчої ініціативи. Незаперечним є те, що до вияву у Верховній Раді України законодавчої ініціативи, проводиться величезна робота, яка стосується та впливає на процес прийняття законів. Це, наприклад, виникнення та осмислення законотворчого замислу; аналіз суспільних відносин (що потребують правового регулювання) на предмет межі та способу такого регулювання, або інакше – пошук рішення правового регулювання; підготовка (саме написання) проекту закону; отримання попередніх та поточних консультацій щодо положень майбутнього закону; залучення наукових та спеціалізованих установ до написання закону з метою вивчення та використання їх висновків, а також інші дії. До такої роботи залучається велике коло суб’єктів, яке не зводиться суто до суб’єктів законодавчої діяльності та законодавчої процедури. Та, на жаль, вся ця попередня робота (інколи саме вона найбільш клопітка та вагома) не знайшла свого належного теоретичного та законодавчого відображення. На мій погляд, не всі дії по створенню закону (в широкому розумінні даного вислову) охоплюються поняттям законодавчої діяльності. Тому процес творення закону у широкому його розумінні пропонується назвати законотворчою діяльністю (або законотворчістю).
Поняття законотворчої діяльності можна з’ясувати через поняття правотворчості. Проаналізувавши праці деяких науковців, можна зробити висновок, що у вузькому розумінні правотворчість – це безпосередньо сам процес створення правових норм компетентними органами; а у широкому розумінні - даний процес охоплюється від моменту правотворчого замислу і до практичної реалізації юридичної норми (підготовка, прийняття, опублікування і т.д.). Терміном “правотворчість” у юридичній науці визначається процес створення правових норм, або інакше, правотворчість – це діяльність по створенню (заміні, відміні або доповненні) правових норм, викладених у нормативних актах. Але, як вже було сказано, закон у системі нормативних актів займає особливе місце. По-перше, закон є вершиною нормативного регулювання суспільних відносин, адже всі інші нормативні акти повинні підпорядковуватися йому (не суперечити нормам, викладеним у законі, а відповідати та деталізувати їх). По друге, закон виділяється серед інших нормативних актів через складність (порівняно з ними) процесу його підготовки та прийняття. Звідси - підвищення ролі та вимог до здійснення діяльності по створенню (заміні, відміні або доповненні) правових норм, викладених саме у законах. Така діяльність є складовою правотворчості, адже закони є частиною всіх інших нормативних актів.
Отже, законотворчість є складовою правотворчості, вона стосується лише процесу створення правових норм, викладених саме у законах. Крім того, законодавча діяльність не охоплює собою поняття законотворчої діяльності, є значно вужчою, складовою законотворчості (і в свою чергу - правотворчості). Інакше кажучи, поняття правотворчості охоплює собою поняття законотворчої діяльності, що в свою чергу поглинає законодавчу діяльністьта законодавчий процес.
Пропоную наступне визначення законотворчої діяльності:
Законотворчість (або законотворча діяльність) - це діяльність насамперед держави, а також інших суб’єктів такої діяльності, по виявленню потреби в нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин та створенню у відповідності з виявленими потребами нових правових норм, заміні та відміні діючих, що закріплюються у законах, а також це діяльність по вивченню правової дії (застосування) прийнятих законів з метою їх подальшого удосконалення. Законотворчість - це процес творення закону від законотворчого замислу і до введення його у дію, що включає в себе прогноз, розробку та удосконалення законів...............


Практична частина
Ситуація 2
Подружжя Л. полягали в браку з 1988 року. В період спільного життя ними було придбано майно на суму 5000 гривень. Крім того, кожен мав вклад в ощадній касі: дружина 1400 грн., а чоловік - 800 грн. При розірванні браку в квітні 1998 року чоловік просив суд розділити вклади порівну. Останнє майно ними було розділено добровільно. Дружина проти такого розділу заперечувала і просила всю суму її вкладу залишити за нею. Який розділ теми передбачає дана ситуація?Яке рішення повинен винести суд?Як діють цивільні закони в часі?

Розглянувши умову завдання потрібно сказати, що дана ситуація регулюється сімейним правом України, Кодексом про шлюб та сімю України від 20.06.1969, який втратив чинність з прийняттям Сімейного кодексу України у 2004 році. Згідно ст. 5 ч.3 Цивільного кодексу України ............


Ситуація 34
У комісії з трудових питань заводу подали заяву двоє робітників, не згідні зі встановленим графіком надання їм чергової відпустки в зимові місяці. Друкар Іванов мотивував свою незгоду тим, що він як що вчиться школи робочої молоді має право на відпустку влітку. Слюсар Машиністів просив надати відпустку влітку, оскільки він два роки підряд використовував його взимку, а цього року хоче відпочити на півдні разом з дітьми-школярами. Чи може КТС розглядати заяви робітників?Яким має бути рішення?Мотивуйте його.Використовуйте нормативні акти: КЗоТ України; Закон про порядок розгляду трудових суперечок від 18.02.92 р.

Розглянувши умови завдання можна сказати, що Комісії по трудових спорах згідно з Кодексом ............


Література
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Право, 1996. - 36 с.
2. Закон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 2, ст.44.
3. Закон України. Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності. 08.07.2005р.
4. Закон України «Про громадянство України» від 18 сячня 2001р.
5. Указ Президента України “Питання організації виконання Закониа України “Про громадянство України” від 27 березня 2001року № 215/2201.
6. Указ Президента України « Про заходи щодо поліпшення організації розгляду питань громадянства” від 6 листопада 1997р.
7. Основи конституційного права України : підручник / Авт. кол.: М.И. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) та інші; За ред. В.В. Копєйчиковаю-К.: Юрінком Інтер, 2001.- 288с.
8. Годованець В.Ф. Конституційне право України : Конспект лекцій.- К.: МАУП, 200.-216с.
9. Конституційне право України. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти / За ред. В.Ф.Погорілка. - 4-е вид. - К.: Наукова думка. - 2003.- 732 с.
10. Олійник А. Законотворчий процес - його основні риси і особливості // Право України 1998, № 4, с.81-83.
11. Селиванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України // Право України. – 2004.- № 9.- С.34-36.
12. Теплюк М., Ющик О. Законодавча ініціатива та її реалізація в законодавчому процесі // Віче. 1995, №7, с.3-10.
13. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 536 с.
14. Шаповал В. Термін „більшість” і „вето” в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. - 2002.- № 6.- С.44-54.
15. Шаповал В.М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні: Навч.посіб. - К.:УАДУ, 2000.- 216 с.
16. Ющик О., Теплюк М. Законодавча ініціатива та її реалізація в законодавчому процесі //Віче. – 1995. - №7.
17. КЗоТ України; Закон про порядок розгляду трудових суперечок від 18.02.92 р.
18. Сімейний Кодекс України.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.