На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Вивчення сутност банквських злиттв та поглинань, вплив ринкового середовища на їх функцонування та сучасн проблеми. Особливост дослдження показникв та передумов для продажу частини акцй ВАТ Укрексмбанк, шляхи зниження банквських ризикв.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


6
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра банківської справи
КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА
з дисциплін: "Фінансовий менеджмент у банку"
та "Маркетинг у банку"
на тему: " БАНКІВСЬКІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ"
Керівник, викладачО.М. Мусієнко
Студент факультету банківської справи,
обліку і фінансів V курсу групи 54-БС-с спеціальності 7.050105
Г.С. Капніст
Харків-2008
Анотація
Необхідність банківського регулювання і Україні визначається зараз і тим фактором, що Україна активно входить на міжнародні фінансові ринки, а відтак відкриває власний фінансовий ринок для іноземного капіталу. Саме тому постає проблема конкуренції для банків у нових економічних умовах. Відповіддю на питання часу, як показує іноземний досвід, та вже існуючий український досвід, є банківські об'єднання та поглинання.
Цей засіб ефективного управління банком, підвищує значимість вітчизняних банків на ринку, їх конкурентноздатність, показники прибутковості, допомагає встановити певну необхідну клієнтську базу.
Метою даної курсової роботи є вивчення і дослідження специфіки формування банківських об'єднань і поглинань, ознайомлення з основами стратегічного менеджменту банку на їхній основі, а також аналіз стратегії об'єднань і поглинань банків України та зарубіжних банків.
Для досягнення мети в роботі вирішуються такі завдання:
– розглянута організація банківських об'єднань і поглинань;
– досліджені зміст і структура банківських об'єднань і поглинань ;
– наведена стратегічна програма ВАТ «Укрексімбанк»;
– проаналізовано досвід функціонуючих банківських об'єднань і поглинань.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та висновків, містить 6 додатків, 31 наукове джерело інформації. Загальний обсяг роботи без додатків 41 сторінка.
Ключові слова: БАНКІВСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ І ПОГЛИНАННЯ, СТРАТЕГІЯ, ПЛАН, ОРГАНІЗАЦІЯ, СТРУКТУРА.
Зміст
Вступ
Розділ 1 Теоретичні основи банківських злиттів та поглинань в умовах трансформації економічної системи України
1.1 Сутність банківських злиттів та поглинань
1.2 Особливості впливу ринкового середовища на функціонування банківських злиттів та поглинань
1.3 Сучасні проблеми банківських злиттів та поглинань
Розділ 2 Аналіз діяльності банківських злиттів та поглинань
2.1 Організація діяльності банківських злиттів та поглинань
2.1 Дослідження узагальнюючих показників банківських злиттів та поглинань
2.2 Передумови для продажу частини акцій ВАТ „Укрексімбанк”
Розділ 3 Шляхи збільшення ефективності від банківських злиттів та поглинань
3.1 Підходи до управління банківських злиттів та поглинань
3.2 Впровадження нетрадиційних послуг на базі банківських злиттів та поглинань
3.3 Шляхи зниження ризиків
Висновки
Література
Вступ
Обираючи тематику проекту, автор зупинився на одній з найактуальніших проблем для вітчизняної банківської системи - активна експансія іноземного капіталу. Ідучи у своїх розробках безпосередньо до вирішення проблем, автор намагався якнайточніше враховувати реалії не тільки вітчизняного банківського ринку й проникаючого в Україну іноземного капіталу, а й світову кон'юнктуру, політичні, соціальні та ментальні особливості нашої держави.
В роботі автор розглядає основні плюси і мінуси збільшення частки іноземного банківського капіталу як за кордоном, так і в Україні, відстоюючи позицію, що в стратегічній перспективі значно вигіднішим і більш прибутковим для акціонерів банків, банківських службовців, клієнтів банків і всієї української економіки буде ситуація, коли за рахунок якісного ривку вітчизняні банки не тільки утримають свої позиції на вітчизняному ринку, а й розширять їх на закордонних ринках. Інші варіанти, а саме, ліквідація банків та продаж акцій, автори бачать як послаблення ініціативи і встановлення іноземних правил і пріоритетів у одній з найважливіших і найперспективніших галузях вітчизняної економіки.
Нажаль, в Україні (так само як і в ряді інших країн), банківські акціонери у своїй більшості дбають більше про короткострокову перспективу, не бажаючи ризикувати, - реінвестуючи і додатково вливаючи гроші у свої банки. Тому, при першій можливості, за наявності вигідної пропозиції, безоглядно продають свої акції.
Автор розробив нову для України послугу, яка може дати банкам, що будуть її використовувати, якісно новий ривок і надприбутки. Маємо надію, що акціонери банків, що збирались продавати свої акції, при ознайомленні з можливістю цієї послуги (а також при ознайомленні з чудовими пропозиціями наших колег) матимуть можливість переглянути деякі свої стратегічні пріоритети. Також наша пропозиція спрямована до банків, що прагнуть активно боротися в умовах загострення і посилення конкуренції.
За кордоном існують авторитетні потужні рейтингові агентства, які володіють величезними обсягами інформації (зокрема, що стосується діяльності банків). Переважна більшість банків у розвинених країнах активно з ними співпрацюють. Це дає банку ряд дуже суттєвих стратегічних і тактичних інформаційних переваг, зокрема додаткову інформацію про свої ризики. В Україні такі агентства володіють дуже слабкою інформацією і у більшості своїй є заангажованими, тому вітчизняний банк має спиратись на свої сили. Суть пропозиції авторів полягає в тому, щоб банк в середині себе створив новий інструмент підтримання своєї конкурентноздатності - відповідну організаційну структуру (спираючись на Законодавство) центр глобального інформаційного забезпечення.
Центр знаходиться в розпорядженні банку, але водночас є незалежною структурою. Баланс центру вноситься в баланс банку. Функції:
1. Вивчити всю сукупність внутрішніх показників банку в динаміці.
2. Повний аналіз клієнтів банку.
3. Аналіз сукупності зовнішніх факторів, що впливають на діяльність банку.
4. На основі зібраних даних надавати зведену звітність.
5. Надання неупереджених пропозицій по питанням, що цікавлять банк.
6. Продаж інформації, що не стосується комерційних інтересів банку.
7. Надання платних консультацій і пропозицій.
Перші п'ять пунктів відповідають за якісний розвиток банку, шостий і сьомий пункти - за прибутковість і авторитетність банку.
Отже, автори пропонують новий інформаційний продукт, як результат банківського об'єднання з метою підвищення конкурентоспроможності і прибутковості вітчизняних банків.
Розділ 1. Теоретичні основи банківських злиттів та поглинань в умовах трансформації економічної системи України
1.1 Сутність банківських злиттів та поглинань
Згідно Закону України „Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30 ) стаття 8 „Кооперативні банки”:
Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.
Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.
Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.
До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону.
Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.
Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.
Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов'язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.
Згідно статті 9 банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.
Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.
Порядок отримання дозволу на створення банківського об'єднання та порядок його державної реєстрації встановлюються Національним банком України.
Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання.
Учасники банківського об'єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.
Банківське об'єднання зобов'язане публікувати в офіційних друкованих виданнях газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" інформацію про створення банківського об'єднання за визначеною Національним банком України формою, про зміни в ньому та про припинення його діяльності, а також консолідовану звітність за обсягами та за формою, встановленими Національним банком України.
Учасники банківського об'єднання несуть відповідальність за зобов'язаннями інших його учасників відповідно до укладеного між ними договору.
Банківське об'єднання ліквідується за рішенням його учасників або з ініціативи Національного банку України за рішенням суду у разі, якщо діяльність такого банківського об'єднання суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабільності банківської системи. Ліквідація банківського об'єднання не припиняє діяльності банків його учасників.
Згідно статті 9 банківська корпорація це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.
Банківська корпорація підлягає реєстрації у Національному банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал банківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комерційного банку.
Вимоги Національного банку України щодо надання банківській корпорації ліцензій на виконання окремих операцій встановлюються на рівні загальних вимог для комерційних банків виходячи з розміру консолідованого капіталу.
Установчий договір та статут корпорації мають включати положення щодо забезпечення виконання корпорацією та її членами своїх фінансових зобов'язань і відповідальності за результати сумісної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників.
Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централізацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської корпорації підлягають:
8. виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами;
9. операції на ринках грошей та капіталів;
10. встановлення та ведення кореспондентських рахунків (у національній та іноземних валютах);
11. моніторинг кредитних ризиків;
12. розробка та прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності;
13. формування зовнішньої звітності;
14. внутрішній аудит.
Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою банків-членів корпорації. Передача повноважень щодо централізованого виконання зазначених вище функцій від банків-членів до банківської корпорації повинна бути зафіксована як у статутах банків-членів корпорації, так і в статуті самої банківської корпорації.
Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків-членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки-члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.
Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їх статутами та статутом банківської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть входити до інших банківських об'єднань, крім як за згодою корпорації (виняток участь у професійних асоціаціях, створених не на комерційних засадах). Банки, що увійшли до банківської корпорації, повинні в усіх своїх документах, укладених угодах тощо вказувати свою належність до корпорації.
Назва банківської корпорації встановлюється засновниками довільно з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно статті 11 банківська холдингова група це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.
Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.
Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі, якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний термін.
Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків-членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.
Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійснюється на індивідуальній та консолідованій основі. Материнський банк зобов'язаний подавати консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.
Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внеску в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.
Згідно статті 12 фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.
Материнській компанії має належати більше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.
Материнська компанія фінансової холдингової групи зобов'язана подавати наглядовим органам консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.
Материнська компанія фінансової холдингової групи при здійсненні своєї діяльності з управління та координації діяльності її членів на виконання законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України має право встановлювати правила, що є обов'язковими для членів фінансової холдингової групи.
Материнська компанія фінансової холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внеску в капітал кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.
1.2 Особливості впливу ринкового середовища на функціонування банківських злиттів та поглинань
Якщо окреслювати ситуацію з тенденцією до динаміки банківських об'єднань (БО) у світі, можна сказати, що за останніми науковими дослідженнями вдало проходить тільки кожна четверта спроба об'єднання, зокрема, останнім часом помітно менше динаміка створення банківських об'єднань у Сполучених Штатах, наприклад, виникнення проблем об'єднання Ваnк Опе у Чикаго і First Union у Шарлотт. Поменшало оптимізму в Європі після фіаско операції зі злиттям Deutsche Bank з Dresdner Ваnк. Однак трапляються й позитивні приклади. Передусім це стосується іспанських банків, які успішно тримають контроль над фінансовими інститутами з інших країн. Великомасштабними розширеннями може також похвалитися провідний британський банк НSВС. Найбільшим дослідженням проблеми банківських об'єднань зайнялася Європейська комісія, розпочавши інтернет-консультації, з метою з'ясування причин незначного рівня в ЄС транскордонних об'єднань у банківській сфері. „Потужність і ефективність інтегрованого ринку фінансових послуг є суттєвим фактором економічного зростання і конкуренції в Європі, зазначив комісар ЄС з питань внутрішнього ринку і послуг Чарлі МакГріві. Отож ми повинні зрозуміти, чому такий низький рівень транскордонного співробітництва у фінансовому секторі. Поза сумнівом, найкраще допомогти нам можуть насамперед учасники ринку, а також регулятори. Тому ми звертаємося до них напряму". Доручення провести відповідне розслідування дала комісії восени минулого року Рада ЄС. Інтернет-консультації триватимуть до середини червня, а звіт комісія підготує на розгляд Ради до вересня.
Щодо нашої держави, то на цей момент в Україні вже існує проблема пов'язана із поглинанням іноземними банкам вітчизняних, яскравий приклад цьому постійно підсилюючі активність «Райффайзенбанк» і «Альфа-банк»), що відверто притримуються експансійної політики, а це свідчить про те, що український ринок вже зараз являє собою інтерес для іноземних фінансових установ.
Найбільш ґрунтовно ситуацію, що склалася в Україні, на думку автора, описав Генадій Шемчушенко (заступник директора Центру банківського права при Інституті Держави і права ім. В.М. Корецького НАН України):В широкому розумінні створення БО є концентрацією банківських капіталів. Однак, на відміну від банківських систем в різних економіках, де така концентрація здійснюється в контексті їх глобалізації, в Україні концентрація капіталу має істотне значення саме для слабо капіталізованих банків. Банківське об'єднання за своїм правовим змістом може надати слабким та середнім банкам унікальну можливість вирішити проблему капіталізації шляхом об'єднання капіталів декількох таких банків у відповідному банківському об'єднанні. Однак, для реалізації цієї можливості повинен існувати механізм, у відповідності з яким БО буде об'єктом визначених економічних нормативів (в тому числі і норматива достатності капіталу), що встановлюються НБУ замість самих банків-учасників. Оскільки такий механізм на цей момент невизначений, необхідність створення і діяльності БО знаходиться під питанням”. Цікавим є припущення Вадима Кощія: „Багато вітчизняних банків або активно приймали участь або й досі приймають участь в обслуговуванні фінансових потоків інших, переважно промислово-фінансових груп, або формуванні своїх холдингових пірамід. Доки такі структури в основному не схожі на передбачені Законом „Про банки та банківську діяльність” об'єднання, але саме вони є прообразом класичних БО”.
1.3 Сучасні проблеми банківських злиттів та поглинань
При створенні синергетичного ефекту, що виникатиме в результаті створення БО, з'являтимуться додаткові ризики, суть яких полягає у:
1. Ризики і невдала політика одного учасника БО поширюються як на інших його колег, так і на все БО - перш за все, це імідж, по-друге, у ст. 9 Закону „Про банки та банківські об'єднання” вказано: “Учасники банківського об'єднання несуть відповідальність по зобов'язаннях інших його учасників у відповідності із заключеним між ними договором”.
2. Ризики і проблеми, що можуть виникати при об'єднанні управлінського та інших організаційних апаратів різних фінансових установ.
Ми бачимо, що є певні проблеми, які поступово стають задачами вітчизняної банківської системи, суть яких зводиться до створення ініціатив зі сторони банків до держави щодо забезпечення ефективного функціонування БО, адаптування фінансових установ до існування у БО, ефективна політика як кожного члена БО, так і загалом усього БО.
Проаналізувавши досвід європейських країн ми зробили вибірку основних проблем, які поставали перед ними в процесі об'єднання банків, для того щоб потім врахувати можливість їх виникнення в нашій країні:
Партнери не відповідають одне одному за фундаментальними стратегічними питаннями і культурою ведення підприємництва, при міжнародному поглинанні іноземного кредитного інституту.
Банкам після об'єднання необхідний деякий час для досягнення поставлених завдань, головним з яких є зменшення доходів, і як результат, зменшення витрат, в результаті - збільшення рентабельності. Іноді, це не вдається, виходить, що після об'єднання прибутковість різко спадає. Коли об'єднуються культури двох банків, то вони можуть понести збитки у вигляді скорочення персоналу, відставки менеджерів, перебудови організаційних структур, звільнення старих і призначення нових керівників.
Реорганізація банку а також розробка і впровадження нової бізнес-моделі займають багато часу. При цьому в цій роботі приймають участь багато кваліфікованих фахівців.
В банках, які об'єднуються не однакові регулятивні правила і нормативи. Тому фінансові продукти і послуги можуть варіюватися. Під час об'єднання можуть виникнути проблеми з функціонуванням технологічних систем, що може знизити дохідність новоствореного фінансового інституту.
В Національному банку вважають, що створення БО - цілком логічний етап у розвитку банківського сектору. А це означає: НБУ не стане перешкоджати місцевій глобалізації у банківському секторі, що тільки буде сприяти формуванню банківських корпорацій и холдингів. Політики і чиновники також зацікавлені у створенні ефективних важелів протидії потужним іноземним фінансовим установам. Щодо банків, то вони в першу чергу зацікавлені у створенні на вітчизняному банківському ринку економічно-організаційної сили нової якості, яка дасть їм не тільки можливість утримати власні позиції, а й нагоду поборотись за зростання, зокрема, вихід на іноземні ринки банківських послуг.
Недоліки від присутності іноземного капіталу на Україні:
1. Означає скорочення надлишкового персоналу, пошук та відрядження до придбаної банківської установи кваліфікованих фахівців, а також переведення її на операційну модель іноземного банку-холдингу. Серед недоліків шляху органічного розвитку необхідність більшого часу та зусиль з планування, оскільки іноземному банку бракуватиме досвіду роботи в умовах нового ринку.
2. Перед місцевими банками в умовах лібералізації доступу іноземних банків постає альтернативний вибір - приймати “виклик” конкурентів і засвоювати передові технології та методи банківської діяльності, удосконалюючи й розширюючи асортимент послуг і продуктів або погодитись на поступове згортання діяльності та витіснення з ринку.
3. Іноземні банки, що прийшли у країни з ринком, що формується, виявилися більш гнучкими з точки зору зменшення витрат та успішними з точки зору підвищення прибутковості. Посилення конкуренції після входження іноземних банків викликало зниження прибутковості місцевих банків, що спонукало їх до скорочення загальних витрат.
4. З іншого боку, іноземні банки завдяки конкурентним перевагам “відбирають” найбільш прибуткові вітчизняні ринки та клієнтів, залишаючи місцевим банкам обслуговування інших (більш ризикових) клієнтів, збільшуючи загальний рівень ризиків їх портфелів.
Серед негативних можна виділити такі:
1. Іноземні банки можуть бути менш схильними до здійснення кредитної діяльності у приймаючій країні, наприклад, коли економічна ситуація в країні різко змінюється, або надавати кредити виключно великим компаніям, особливо компаніям з іноземним капіталом, лишаючи компанії з низьким кредитним рейтингом та роздрібний кредитний ринок місцевим банкам.
2. Присутність іноземних банків може послабити позиції ще недостатньо розвиненої банківської системи країни. Місцеві банки, які не спроможні на рівних конкурувати з іноземними банками - банкротують, що може призвести до фінансової нестабільності. Іноземні банки завдяки конкурентним перевагам “відбирають” найбільш прибуткові вітчизняні ринки та клієнтів, залишаючи місцевим банкам обслуговування інших (більш ризикових) клієнтів, збільшуючи загальний рівень ризиків їх портфелів.
3. Іноземні банки можуть проводити лише спекулятивну діяльність не надаючи повний спектр якісних банківських послуг. Таке спостерігалося в Україні в другій половині 1990-х років, коли основною метою приходу частини іноземних банків було інвестування в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Вагомим є той факт, що ризики та потенційні негативні моменти від проникнення іноземних банків стосуються не стільки ефективності, скільки більше стабільності банківської системи та рівня економічного розвитку приймаючої країни.
Розділ 2. Аналіз діяльності банківських злиттів та поглинань
2.1 Організація діяльності банківських злиттів та поглинань
Проаналізувавши досвід європейських країн ми зробили вибірку основних проблем, які поставали перед ними в процесі об'єднання банків, для того щоб потім врахувати можливість їх виникнення в нашій країні:
1. Партнери не відповідають одне одному за фундаментальними стратегічними питаннями і культурою ведення підприємництва, при міжнародному поглинанні іноземного кредитного інституту.
2. Банкам після об'єднання необхідний деякий час для досягнення поставлених завдань, головним з яких є зменшення доходів, і як результат, зменшення витрат, в результаті - збільшення рентабельності. Іноді, це не вдається, виходить, що після об'єднання прибутковість різко спадає.
3. Коли об'єднуються культури двох банків, то вони можуть понести збитки у вигляді скорочення персоналу, відставки менеджерів, перебудови організаційних структур, звільнення старих і призначення нових керівників.
4. Реорганізація банку а також розробка і впровадження нової бізнес-моделі займають багато часу. При цьому в цій роботі приймають участь багато кваліфікованих фахівців.
5. В банках, які об'єднуються не однакові регулятивні правила і нормативи. Тому фінансові продукти і послуги можуть варіюватися.
6. Під час об'єднання можуть виникнути проблеми з функціонуванням технологічних систем, що може знизити дохідність новоствореного фінансового інституту.
Як вирішення багатьох з цих питань бачимо створення реорганізації двох банків у формі злиття і подальшого створення ними нового продукту з урахуванням нових можливостей: збільшеного об'єднаного капіталу, об'єднаних технологій і зусиль направлених на підвищення конкурентоспроможності банку та його стабілізації.
Згідно закону Країни «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. № 872-ХІІ злиття означає припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов'язків до іншого банку. Злиття є однією із форм реорганізації банків.
Для одержання дозволу на реорганізацію банку до національного банку подається заява з доданням необхідного обґрунтування та розрахунків, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банку. Національний банк не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації, не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.
При оголошенні про злиття банків варто активно вказувати на вигоди, що одержать від цього кроку окремі сторони. Крім акціонерів, це стосується і банківських клієнтів. Тільки таким способом можна перебороти побоювання, що виникають у зв'язку з об'єднанням. Проте при злитті на перший план виступає прагнення до забезпечення економічних вигод для банків-учасників.
Надзвичайно важило при організації банківських об'єднань та поглинань враховувати наступні ризики (як показує іноземний досвід, ми можемо прослідкувати наступну тенденцію):
Причини втрати очікуваних вигод
1. Людські фактори і ресурси 10%
1.1. Нездатність зливаючихся банків співпрацювати 30%
1.2. Втрата під час злиття важливих співробітників 27%
1.3. Відсутність передачі досвіду 33%
2. Стратегічні прорахунки
2.1. Неможливість швидко повернути великі втрати 50%
2.2. Неврахування банком витрат на злиття 30%
2.3. Неврахування можливості змін економічних умов 20%
2.2 Дослідження узагальнюючих показників банківських злиттів та поглинань
Однією з найголовніших проблем вітчизняної банківської системи є активна експансія іноземного капіталу (Див. дод. А).
На відміну від країн Центральної та Східної Європи і Прибалтики, для яких активний прихід іноземного капіталу в банківський сектор почався ще в середині 1990-х, присутність іноземного капіталу в Україні стрімко зросла торік: число банків з іноземним капіталом збільшилося до 23, питома вага сплаченого статутного капіталу банків з іноземним капіталом у сукупному капіталі чинних банків виросла з 13,2 % до 22,4 % (табл. І). У І кварталі поточного року вже укладено нові угоди про купівлю акцій вітчизняних банків: Banca Intesa (Італія) уклав угоду про купівлю 85,42 % акцій Укрсоцбанку, "Credit Agricole S. A." (Франція) -- про купівлю 98 % статутного капіталу "Індекс-банку". Очікується, що після завершення усіх оголошених угод питома вага іноземного капіталу підвищиться до 30 %, при цьому під контролем іноземного капіталу перебуватиме 4 банки з першої десятки -- АППБ "Аваль" (2-ге місце за обсягом активів), УкрСиббанк (4-те), Укрсоцбанк (5-те) і "Райффайзенбанк Україна" (8-ме).
За інформацією НБУ, найбільші частки в загальній сумі іноземного банківського капіталу, що працює в Україні, належать інвесторам з Австрії (21,2 %), Росії (18,4 %), Польщі (8,8 %) та Нідерландів (8,3 %).
В умовах існування в Україні заборони на відкриття філій іноземних банків основними методами проникнення іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор є купівля повного пакета акцій (як правило, 85--90 %) або портфельна купівля акцій (10--20 %). За першою схемою були продані банки "Ажіо", АППБ "Аваль", "НРБ-Україна", АКБ "Мрія", Укрсоцбанк, "Індекс-банк", за другою відбувся продаж 10 % акцій банку "Форум", 20 % акцій "Мегабанку", 18,9 % акцій "Родовід Банку". Дещо інший підхід (залучення фінансового донора) було обрано при продажу 51 % капіталу УкрСиббанку банківському холдингу BNP Paribas та майже 27 % статутного фонду ВАбанку нідерландському фінансовому холдингу ТВІF Finansial Service, який входить до багатопрофільної ізраїльської ФПГ Каrdan.
Серед основних чинників, які інтенсифікують мотиви входження іноземного капіталу до банківського сектору України, -- отримання ринкових переваг за рахунок місткості вітчизняного ринку банківських послуг і перспектив його розширення; приваблива дохідність операцій.
Основний чинник, який прискорює входження іноземного капіталу до банківського сектору України - це можливість отримання іноземними банками ринкових переваг за рахунок(Див. дод. Б, В):
1. Місткості вітчизняного ринку банківських послуг.
2. Перспектив його розширення.
3. Привабливої дохідності операцій.
У відповідь на проблематику капіталізації в умовах сьогодення, ми проаналізували іноземний та вітчизняний досвід і прийшли до висновку, що найкращим вирішенням питання достатності капіталу для вітчизняної банківської установи є банківське злиття.
Шляхом наступних логічних міркувань:
- Іноземний та вітчизняний досвід показує, що переважною формою участі іноземного капіталу на закордонних та вітчизняному ринку є банківські поглинання (відкриття дочірніх банків).
- Проаналізувавши світовий та український досвід, ми прийшли до висновків, про те, які ж позитивні та негативні сторони для вітчизняного банківського сектору несуть в собі іноземні банківські поглинання.
- На основі цього аналізу ми визначили оптимальний рівень участі іноземних банківських поглинань у вітчизняному банківському секторі та визначили головні інструменти регулювання цього рівня.
- Ми розглядаємо законодавство, як недостатньо ефективний засіб регулювання рівня участі іноземних банківських поглинань на вітчизняному банківському ринку, оскільки, в рамках підготовки вступу України до СОТ, вже підписано 32 закони про доступ іноземного банківського капіталу на український банківський ринок, а також беззастережно підписано понад 130 двосторонніх угод про доступ іноземного капіталу на вітчизняні ринки послуг - показник, до якого не дозволила собі наблизитись жодна держава світу.
- Тому ми бачимо стимулювання державою створення банківських об'єднань, як найбільш ефективної міри захисту вітчизняної банківської системи, не забороненої нормативними актами СОТ.
- Проаналізувавши здобутки та втрати від створення вітчизняних банківських об'єднань як на рівні держави, так і на рівні банківських установ, учасників цих об'єднань, ми прийшли до висновку, що найкращою формою банківської консолідації в Україні, враховуючи наші реалії та менталітет, є банківські злиття.
Інструментом ефективного регулювання частки іноземного капіталу на вітчизняному банківському ринку є банківська консолідація.
Найбільш прийнятною та ефективною формою консолідації у вітчизняному банківському секторі є банківські злиття, оскільки ця форма, при розумному підході, може стати міцною платформою и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.