На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Аудит облку виготовлення готової продукцї на пдприємствах громадського харчування. Порядок проведення аудиторської переврки на пдприємствах торгвл. Проведення аудиторської переврки та складання документацї на приклад ВАТ Свтлана.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ТА ЄКОНОМІКИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ФІЛІЯ
Факультет: економічний
Спеціальність: облік і аудит
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни
«особливості аудиту в галузях»
Студента 3го курсу заочного відділення
Ємєліна Сергія Івановича
Дата відправлення: _________________
Дата прийому: ______________________
2007
1. Аудит обліку виготовлення готової продукції на підприємствах громадського харчування.
Діяльність підприємств громадського харчування на сьогодні майже не відрізняється від буднів інших суб'єктів господарювання - спроба вирішення проблем з оподаткуванням, відсутність реального прибутку, залежність від платоспроможного попиту та інше. Проте певною особливістю громадського харчування є величезна (у порівнянні з "чистою" торгівлею) витратомісткість, яка практично коливається на рівні виробничих промислових підприємств (мається на увазі одиниця продукції). Ця особливість ще й обтяжена пострадянською системою управління, коли один фахівець планує, бухгалтер - обліковує, контролюючі органи - перевіряють, а менеджер - або регулює план, або "виробляє стимули" для об'єкта управління.
Розбудова держави привела до відповідного краху цієї жорстко детермінованої системи. Тому персонал управління підприємством громадського харчування залишився перед вибором, чим конкретно слід займатися і кому. Відповідно контрольна функція управління як кажуть, "зависла у повітрі". Це не дивно, бо безліч суб'єктів перевірки насамперед цікавляться податковим обліком (бо там значні економічні санкції).
Якщо дослідити предмет перевірок, то, відкинувши технічний контроль, встановимо, що 90% часу займає контроль фінансовий,а в ньому - до 75 % - перевірка витрат обігу,виробництва,обслуговування та валових витрат.
Безперечно, вплив та місце витрат як об'єкта (предмета) контролю важко переоцінити. Для податківців - це найсуттєвішій чинник зменшення розміру об'єкта оподаткування, фактор легалізації видатків. Для системи управління - найперший та найголовніший фактор собівартості і, опосередковано, - ціни реалізації продукції та послуг підприємства громадського харчування. Та й з, точки зору, так би мовити, "кримінальної", витрати у громадському харчуванні є одним із надійніших шляхів приховування і зловживань, (завищення витрат готівки з каси при закупівлі сировини на ринку; збільшення видатків сировини та продукції понад потреби з нагоди свят та при замовленні банкетів; маніпулювання картками калькуляції з метою приховування реальних цін на продукцію громадського харчування, просто приховування виторгу у касі та інше). Так чи інакше витрати (разом з обсягом обороту) посідають одне з головних місць у контрольному полі (за нашими дослідженнями - від 65 до 85 %) у діяльності підприємств громадського харчування.
Які ж завдання аудиту взагалі та внутрішнього аудиту конкретно відносно витрат стоять на сьогодні у ряду найактуальніших? Якщо підходити до аудиту в цілому, то витрати підприємства можуть потенційно бути предметом аудиту лише при оглядовій чи операційній перевірці. З методологічної точки зору Національні нормативи аудиту, на жаль, нічого практикам обліку та контролю не дають, окрім загальних фраз про професіоналізм або достатність свідчень чи компетентність перевіряючих.
Лише норматив №12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", певною мірою дає визначення самого внутрішнього контролю та його середовища.
В СНД серед теоретиків та практиків так і не склалася єдина думка стосовно внутрішнього аудиту (навіть за посиланнями на зарубіжних фахівців). Так, Р.Адамс, Дж.К.Робертсон, В.Подольский, Г.Поляк, А.Савін та Л.Сотнікова вважають, що внутрішній аудит - це незалежна перевірка, спрямована на запобігання та виявлення помилок і порушень у процедурі управлінської діяльності, включаючи (особливо) функції обліку та регулювання. Інші автори (Я.Соколов, М.Білуха, Р.Алборов) у внутрішньому аудиті вбачають лише одну з форм внутрігосподарського контролю.
Чітке визначення поняття внутрішнього аудиту ще чекає свого вирішення, тому Національний норматив № 12 є певним кроком в перед для практиків аудиту зовнішнього, які повинні тестувати внутрішній аудит на його ефективність. Разом з тим в нормативі №12, не говориться про витрати, лише про залишки на рахунках та про готівку і документооборот. Також мовчить про аудит витрат і класик цієї професії Р.Монтгомері (Montgomery's AUDITING, 11-Edition, New York, 1990). В його відомому підручнику серед переліку циклів виробництва (як об'єктів аудиту), витрат немає. І цьому є певне логічне пояснення, бо практично усі перекладені підручники орієнтовані на зовнішній аудит звітності, де внутрішній аудит є лише елементом (об'єктом) перевірки (тести на відповідність).
Чи є проблемою внутрішній аудит витрат? Безумовно. Свідчень тому безліч.
По-перше, - податковий облік, за правилами якого не легалізовані або неправомірні видатки не зараховуються до валових витрат і не зменшують об'єкт оподаткування. Порушення цього правила тягне за собою карну відповідальність. Найбільш суттєвими з цієї точки зору об'єктами в громадському харчуванні є касові готівкові операції; операції з підзвітними особами; витрати на маркетинг та інформаційно-консультаційні послуги; операції з сировиною та купівельними товарами; реалізація, особливо послуг та купівельних товарів; виробництво продукції власного виробництва.
По-друге, - витрати на забезпечення процесу виробництва, а саме - розмір та реальність комунальних платежів та витрат на енергоносії, транспортні витрати; товарні втрати (норми природних втрат).
По третє, - дії та оплата праці персоналу (її ефективність). По-четверте, - проблеми калькулювання, (особливо прогнозного калькулювання) через розробку майбутнього меню як бази для подальших витрат з наступним моніторингом їх здійснення, тощо. Особливою проблемою внутрішнього аудиту витрат є визначення та організація функціонування системи контролю за витратами саме в системі управління підприємством. У радянських системах управління традиційно контрольні функції покладалися на головного бухгалтера. Певною гарантією здійснення контролю була система матеріальної відповідальності посадових осіб. Сьогодні ці чинники практично не спрацьовують, бо на більшості підприємствах бухгалтер є одночасно касиром і уособлює всю бухгалтерію. До того ж керівництво контролює передусім виторг (особливо - готівку) або валові доходи та рух матеріальних активів (за винятком основних засобів). Сучасна практика бартеризації підприємництва певною мірою нівелює витрати, але підвищує ціну бухгалтерської помилки з оподаткуванням, особливо з ПДВ. Наявність "тіньового" обороту тягне за собою "лівий" готівковий виторг. Тому керівництво підприємства громадського харчування вирішує питання управління в міру їх виникнення, що практично не дає змоги встановити дійову систему внутрішнього аудиту з його упереджувальною та запобіжною функціями. Окремим "острівцем" спокою в громадському харчуванні є так звана "закрита мережа" з її постійним контингентом споживачів.
Проведені автором обстеження підприємств саме цієї мережі показали, що типовими об'єктами внутрішнього контролю (аудиту) в підприємствах громадського харчування закритої мережі на сьогодні є:
1.Наявність сировини ( матеріальне забезпечення виробничої програми), обсяг виторгу -35%;
2.Наявність коштів для розрахунків з постачальниками та іншими контрагентами - 25%;
3.Стан розрахунків з бюджетом з податків, платежів і зборів -12%;
4.Наявність виробничого персоналу певної кваліфікації - 6%;
5.Собівартість та ціна продукції та послуг -3%;
6.Стосунки з суб'єктами контролю - 10%;
7. Вирішення виробничих проблем та виконання завдань (дисципліна виконання) - 9%.
Таким чином витрати контролюються лише опосередковано, як фактори, що впливають на інші показники, та складають близько 15 % контрольного поля підприємства. Головні центри відповідальності у громадському харчуванні сконцентровані на кухні та в торговому залі, коморі, у роздрібній лотковій торгівлі (матеріально-відповідальні особи), бухгалтерії. При цьому бухгалтерія часто відокремлена від інших центрів відповідальності й здійснює лише ретроспективний документальний контроль. Слід зважити і на те, що в разі реального переходу України до практики обліку за міжнародними стандартами перед якимось із центрів контролю (насамперед за все перед бухгалтером) постане проблема визначення та інтерпретації витрат. Концептуальні основи МСБО, наприклад принцип відповідності (matching concept), базується на правилі, за яким витрати, що призводять до майбутніх економічних зисків, визнаються як активи; витрати, які приводять до поточних зисків визнаються як видатки, а витрати, які не дають ні яких зисків - це збитки. Вказаний принцип тісно пов'язаний з елементами фінансової звітності і, таким чином, витрати стають об'єктом і зовнішнього аудиту фінансової звітності.
2. Порядок проведення аудиторської перевірки на підприємствах торгівлі.
Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю від правильного рішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення.
З метою адаптації фінансового контролю до ринкової економіки в Україні прийнято два Закони: Закон "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р і Закон "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями до них. Відповідно до вимог цих законів передбачено особливий підхід до метрології й організації фінансового контролю суб єктів підприємницької діяльності. Серед різних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо
Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:
* збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;
* визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;
* шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;
* планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;
* оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;
* аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;
* перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;
* контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;
* перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;
* попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.
Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.
На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.
При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.
Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.
Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.
Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.
Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:
* наявність значної кількості нормативних актів;
* неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;
* визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.
Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.
Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".
Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.
3. Практичне завдання: заповнити документи з обліку характерні для торгівлі підприємств. Провести аудиторську перевірку та розробити висновки.
Довідкові дані:
Практичне завдання розроблено на прикладі ВАТ “Світлана”, яке виробляє господарські товари. Ідентифікаційний код підприємства 14036258. Директор підприємства Шевченко Володимир Іванович, головний бухгалтер Савченко Галина Андріївна, касир Стець Валентина Павлівна.
Підприємство має розрахунковий рахунок 26007301680400 в Тернопільському відділенні АКБ “Укрсоцбанку”. МФО банку 338017.
На підприємстві один цех основного виробництва, два склади: склад матеріалів № 1 (завідуючий складом Козак Петро Степанович), склад готової продукції № 2 (завідуюча складом Грищенко Ольга Іванівна).
В звітному періоді на підприємстві виробляли два види продукції: А-25, Р-20.
Головним постачальником матеріалів є ВАТ “Київсталепром”, ідентифікаційний код якого 14036872, поточний рахунок 26007301680528 в Промінвестбанку, м. Київ, МФО 338000.
Головним покупцем продукції підприємства є центральний універмаг м. Тернополя, ідентифікаційний код 14036212, поточний рахунок 26007301681263 в Тернопільському відділенні АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017.
У відповідності із обраною на підприємстві обліковою політикою врахувати наступне:
Вибуття виробничих запасів оцінювати за середньозваженою собівартістю. Облік транспортно-заготівельних витрат вести на окремому аналітичному рахунку по синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, розподіляючи між вибувши ми запасами і їх залишком на кінець звітного періоду за середнім відсотком (%).
Амортизацію основних засобів нарахувати пооб'єктно за методами, наведеними в пункті 2. З метою спрощення розрахунків, по окремих видах однорідних об'єктів амортизацію передбачається розрахувати в цілому по групі.
Аналітичний облік загальновиробничих вести за такими статтями:
а) змінні:
витрати на поточний ремонт основних засобів
витрати на електроенергію
вартість МШП
витрати матеріалів для експлуатації обслуговування обладнання
заробітна плата робітників, які обслуговують обладнання й відрахування на соціальні заходи;
інші.
б) постійні:
амортизація будівель, обладнання і інших основних засобів загально виробничого призначення (крім інструментів);
заробітна плата службовців цеху, відрахування на соціальні заходи;
матеріали, використані для загально виробничих потреб;
інші.
За базу розподілу загальновиробничих витрат прийняти заробітну плату. Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю становлять 30600 грн., а з них змінні - 18360, постійні - 12240 грн.
Вихідні дані:
І. Відомість залишків по рахунках на 1.03.200__ р.
Шифр рахунку
Назва рахунку
Грн.
Д-т
К-т
10
Основні засоби
800000
131
Знос основних засобів
372500
20
Виробничі запаси (в т.ч. транспортно-заготівельні витрати)
50000
5000
22
Малоцінні та швидкозношувальні предмети
15000
23
Виробництво
40000
26
Готова продукція
90000
30
Каса
1200
311
Поточні рахунки в національній валюті
150000
313
Інші рахунки в банку в національній валюті
5000
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
32000
40
Статутний капітал
516000
44
Нерозподілені прибутки
48000
63
Розрахунки з постачальниками та підрядниками
79200
64
Розрахунки за податками й платежами
50000
65
Розрахунки за страхуванням
24000
66
Розрахунки з оплати праці
40000
79
Фінансові результати
70000
46
Неоплачений капітал
16500
ІІ. Зведені дані для розрахунку амортизації основних засобів, зроблені на основі інвентарних карток
и т.д.................


Шифррахунку
Назви аналітичного рахунк
Первісна вартість, грн.
Строк орисного використання
Дата введення в дію
Метод нарахування амортизації
Ліквідаційна вартість, грн.
Загальний обсяг продукції, який планується виробити, шт.
Залишкова вартість на 1.03.200_ р.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Будівля офісу
150000
25
01.05.95
Прямолінійний
200
-
Будівля цеху
100000
25
04.06.95
-//-
1800
-
Будівля складу матеріалі
40000
25
09.03.98
-//-
1000
-
Будівля складу готової продукції
50000
25
10.07.99
-//-
1000
-
104
Токарні верстати
170000
10
2.01.95
Кумулятивний
15000
-
Фрезерні верстати
220000
10
20.06.95
-//-
12000
-

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.