На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Податков системи зарубжних країн: характеристика та особливост органзацї, як приклад для реформування податкової системи України

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 18.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 42. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Податкова система»
на тему:
« Податкові системи зарубіжних країн: характеристика та особливості організації, як приклад для реформування податкової системи України »


2011р.
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретичні засади організації податкових
систем країн світу ………………………………………………………… 5
1.1. Податкова система та її місце у фінансовій системі держави .. 5
1.2. Елементи системи оподаткування та їх характеристика …….. 9
Розділ 2. Податкові платежі в світових податкових системах та загальні особливості розвитку податкових систем зарубіжних країн ..…….. 15
2.1. Класифікація податкових платежів за різними ознаками ….. 15
2.2. Порядок та способи сплати податкових платежів …………… 19
2.3. Державне регулювання податкових систем у різних
країнах світу …………………………………………………………. 23
Розділ 3. Розгляд особливих положень податкової політика підприємства в зарубіжних країнах ……………………………………. 28
3.1.Шляхи реформування податкової системи України шляхом запозичення досвіду зарубіжних країн ………………………..... 28
Висновки ………………………………………………………………….. 37
Список використаних джерел ……………………………………………… 40
Додатки


Вступ
Податки є частиною фінансової системи як на макро-, так і на мікрорівні. Вони виконують фіскальну, розподільчу та соціальну функції. При виконанні розподільчої функції першочергове значення має стимулюючий напрямок, який набуває все більшого значення в еко-номічній політиці різних країн світу.
Кожна країна іде різними економічними шляхами (передусім рин-ковим або командно-адміністративним), має свої особливості у розвитку економіки, в динаміці розвитку економічних процесів, що впливає і на розвиток окремих складових загальної економічної системи, а також на податкову систему держави, яка належить до фінансової системи і повинна постійно пристосовуватись до змін у суспільстві.
Податки мають досить високу питому вагу в дохідній частині бюджету будь-якої держави, тому що вони є основним джерелом його наповнення. В усіх країнах світу витрати держави плануються виходячи з дохідної частини, тобто з кількості зібраних податків. Якщо при плануванні з’являється дефіцит бюджету, уряд при введенні нових податків, обов’язкових зборів та платежів повинен передбачати можливі негативні наслідки насамперед для населення і підприємців.
У розвинених країнах світу податкові збори становлять від 25 до 50 % загального валового внутрішнього продукту країни.
Більшу питому вагу податкові платежі мають у країнах із коман-дно-адміністративним шляхом розвитку економіки (Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландах, Фінляндії).
Значні зміни в податковій політиці країн світу відбулися у 70-80-х роках XX ст. Це сталося під впливом двох економічних концепцій: неокласичної Д. Кейнса та ринкової А. Лаффера.
За концепцією Д. Кейнса, державні органи повинні активніше втручатися в економічний розвиток країни. Економічна концепція А. Лаффера, навпаки, спрямована на зменшення податкового тиску, а поповнення бюджету відбувається за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.
У різних країнах світу податкові системи відрізняються за типом побудови, кількістю податків, ставками податкових платежів, методикою їхнього розрахунку, видом стягнення тощо. Але всі вони базуються на загальних принципах. Одним із основних є стабільність законодавчої бази. Вона не може бути незмінною протягом десятиліть, але принципові положення сплати податків не повинні змінюватись тривалий час. Наприклад, процедура введення нових податків та обов’язкових платежів у Великобританії надзвичайно складна і потребує спілкування з громадянами держави. Підвищення ставок податків має бути ретельно обґрунтованим і відбуватися тільки за форс-мажорних обставин, коли необхідно збільшити витрати бюджету.
Сьогодні питання побудови податкової системи нашої держави є досить актуальним, адже на думку багатьох спеціалістів податкову систему України важко назвати досконалою [4.6]
Проведення податкової реформи в Україні, у тому числі й прийняття Податкового кодексу, неможливе без вивчення особливостей податкових систем інших країн та ретельного їх аналізу. Тому постає необхідність побудови такої податкової системи, яка була б найефективнішою, тобто враховувались усі позитивні ознаки податкових систем інших країн світу, та пристосованою до наших умов.


Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ СИСТЕМ КРАЇН СВІТУ
1.1. Податкова система та її місце у фінансовій системі держави
Податок є одним із основних елементів фінансової системи. Ще в стародавні часи найкращий шматок здобичі або виробленого продукту віддавали главі суспільства (родини, племені, роду тощо). Це була плата за виконання ним обов’язків, пов’язаних із охороною, керівництвом общиною, управлінням різними роботами, а також за підтримання добрих відносин із сусідами, розв’язання спірних питань та ін.
З часом форма та методи стягнення податків змінювались. Спо-чатку вони мали вигляд натуральної оплати, потім відпрацьованих трудоднів, військової здобичі та грошових відрахувань.
Уперше досліджувати податки почали у Давній Греції та Римі. Філософи цих країн розглядали їх як суспільно корисне й необхідне явище. Вони визначили й економічно-суспільний характер податку, тоб-то громадяни сплачують частини доходу на користь державних органів управління для виконання ними своїх функцій.
Загалом податкова система являє собою сукупність різних елементів податкових платежів, принципів їх нарахування, порядку та термінів сплати. Вона несе відповідальність за їх розрахунки. Ця систе-ма є частиною загальної фінансової системи як на макрорівні, так і на мікрорівні [9.14].
Мета системи оподаткування - це розробка економічного механізму нарахування та сплати податкових платежів, встановлення відповідних прав та зобов’язань суб’єктів оподаткування, відпові-дальності за порушення чинного законодавства. Загалом вона повинна відповідати тій системі розширеного відтворення, яка існує в державі, а також її фазі розвитку.
Згідно з напрямками розвитку економічної стратегії держави приймаються і відповідні закони. До законодавчої бази системи опо-даткування належать закони держави та різні підзаконні акти, які до-повнюють та роз’яснюють чинні закони. У деяких країнах світу основним законодавчим документом виступає Податковий кодекс. Він визначає не тільки кількість податкових платежів, порядок їх нарахування та сплати, а й відповідальність суб’єктів податкового процесу. В інших державах щодо кожного податку приймається відповідний закон. Законодавчі акти мають загалом стабільний характер і можуть змінюватись лише один раз на рік, як правило, під час обгово-рення та затвердження державного бюджету на наступній рік [4.9].
Можна навести основні принципи законодавчої бази податкової системи у вигляді схеми:
Схема 1. Принципи законодавчої бази податкової системи


Державність. Законодавча база повинна відповідати економічній політиці держави як у сучасних умовах, так і в майбутньому. Перспективи розвитку економіки держави залежать значною мірою від наявності фінансових ресурсів. Основне їх джерело — бюджет держави, а в ньому найбільшу питому вагу мають податкові платежі. Але податки не мають бути важким тягарем для платника. Разом з тим податки повинні мати прогресивний характер, що пояснюється зростанням фінансових потреб держави у подальшому економічному розвитку та збільшенням її функцій. Особливе значення мають підзаконні правові акти та методики розробки.

Науковість. Закони держави та різні правові документи повинні базуватися на глибокому вивченні чинних загальноекономічних законів суспільства і закономірностей розвитку економічної системи. З розвитком держави та зміною основної мети та економічної стратегії змінюється і законодавча база, яка повинна відображати ці особливості. Крім того, при розробці конкретних методик необхідно застосовувати новітні технології, способи розрахунків.
Стабільність. Законодавчі документи, які приймає держава, по-винні однаково визначати термінологію податкового платежу, методику його розрахунку. Із розвитком суспільства та економіки в державі відбуваються постійні зміни як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі, які повинні відображатися у законодавчих документах. Але зміни та доповнення у чинні закони мають вноситися нечасто і стосуватися передусім другорядних положень, наприклад надання пільг, зміни ставок оподаткування, визначення об’єкта та суб’єкта оподаткування тощо. Цей принцип має важливе значення при розробці податкової стратегії підприємства, прогнозуванні його розвитку в майбутньому.
Повнота. У законах про податкові платежі повинні відображатися всі елементи цього принципу: від термінології до відповідальності платника податку. У світовій практиці неможливі ситуації, коли окремі поняття або положення, що стосуються податку, його розрахунку та сплати, визначаються в підзаконних актах.
Лояльність. Закони про оподаткування повинні носити не репре-сивний характер стосовно платників податку. Держава існує за рахунок платника і для платника податкового платежу. Тому її дії мають бути спрямовані на побудову такої системи, яка була б найефективнішою для платника. Лояльність законодавчої бази визначається наявністю податкових пільг, їх обґрунтованістю і впливом на фінансову систему держави. Особливу увага необхідно приділяти законодавчим документам, спрямованим на зменшення податкового тягаря.
Порядок прийняття. Порядок прийняття законів визначається становищем у державі. Але слід зазначити, що в деяких державах закони про введення нових податкових платежів можуть прийматися тільки після обговорення та підтримки всього населення держави. Скасування окремих податкових платежів має позитивне значення для платника, але може негативно вплинути на державний бюджет та проведення економічної та соціальної політики [4.10].
Приймаючи закони про оподаткування, держава повинна спрямовувати свої зусилля не тільки на поповнення до державного бюджету, а й на захист вітчизняного платника податків, тобто виробника та споживача. Так, у більшості країн світу при досить високих окремих податкових ставках виробникам і громадянам надаються пільги, які суттєво зменшують податковий тиск. Загалом зниження або звільнення від сплати податків збільшує доходи платника, а також добробут населення.


1.2. Елементи системи оподаткування та їх характеристика
Загалом податкова система будь-якої держави складається з правових відносин та безпосередньо податкових платежів. Основними є такі елементи податкової системи:
Субєкт правових відносин. Цей термін складається з двох частин. Насамперед це безпосередньо платники податків — юридичні та фізичні особи. Але вони стають суб’єктами тільки у разі наявності об’єкта оподаткування. Фізична особа може бути суб’єктом оподаткування і як підприємець, і як громадянин держави. До суб’єктів оподаткування належать вітчизняні та іноземні громадяни. Вони мають рівні права та несуть однакову відповідальність за сплату податків. Ступінь відповідальності залежить від статусу платника. Так, у деяких країнах (США, Великобританії, Німеччині) фізична особа сама вибирає порядок сплати та ставку прибуткового податку залежно від різних чинників. Коли ж фізична особа працює за наймом, то вибір системи оподаткування, як правило, обмежений і основним податком є прибутковий. Якщо ця особа працює ще й у іншому місці, то вона має заповнювати та подавати до податкового органу річну податкову декларацію.
Якщо платник — юридична особа, то стягнення податку залежить від різних чинників, основним з яких є статус підприємства — резидент чи нерезидент. Підприємство-резидент сплачує податкові платежі з усіх доходів, які одержує. Нерезидент сплачує податки з доходів, які одержує тільки на території цієї держави. У більшості держав таким підприємствам надаються пільги або воно має особливий характер оподаткування.
При встановленні розміру податку має значення також організаційно правовий статус підприємства. У деяких країнах надаються особливі пільги акціонерним товариствам (відкритим і закритим) та товариствам з обмеженою відповідальністю. Значна увага приділяється приватним підприємствам та підприємствам малого бізнесу. Щоб стимулювати ці сфери діяльності та бізнесу, їм надаються пільги або ж вони взагалі звільняються від сплати податків. До категорії малого бізнесу зараховують підприємства за певними критеріями. Крім основних (обсягу діяльності, кількості працюючих), до них можуть додаватися і розмір одержаного прибутку та ін.
Між юридичними та фізичними особами як суб’єктами оподатку-вання існує суттєва різниця, що полягає в механізмі стягнення податку або його частини. Так, при порушенні чинного законодавства щодо сплати податку з юридичних осіб несплачена сума стягується у безапеляційному порядку, а з громадян — тільки за рішенням суду або виконавчим листом нотаріуса [2.18]
У законах про систему оподаткування різних країн світу чітко визначаються права та обов’язки, а також відповідальність за порушення законодавства. Якщо суб’єкт оподаткування не сплачує податкові платежі, до нього застосовують штрафні санкції або адміністративні норми. Розмір цих санкцій також встановлюється законом.
Суб’єктами оподаткування виступають різні податкові органи, що діють від імені держави і мають відповідні повноваження. Державні податкові органи мають свої завдання, права та обов’язки, які визначаються чинним законодавством. Основне завдання — забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів (державного, місцевого) стабільних, повних, постійних податкових платежів. Здійснюється це за рахунок перевірок та постійного контролю за платниками податків. Якщо платник порушує чинне законодавство, то податкові органи застосовують до нього штрафні санкції або інші засоби покарання. Втім, вони можуть надавати податкові кредити, відстрочку платежу тощо.
Але виникає проблема взаємовідносин між суб’єктами системи оподаткування. У законах про податки більшості країн світу чітко визначено ступінь відповідальності обох сторін, а також розрахунок втрат, яких зазнав платник податкового платежу з боку державних органів (як правило, при перевищенні своїх повноважень) та принципи їх відшкодування.
Обєкт оподаткування. Загалом це дія, стан суб’єкта оподаткування. У більшості випадків назву податок одержує від об’єкта оподаткування. Наприклад, податок на додану вартість — об’єктом оподаткування є додана вартість, податок на землю — земля, прибутковий податок — дохід громадян.
Іноді об’єкт оподаткування має узагальнюючий характер. Наприклад, у деяких державах єдиний податок визначається як різниця між усіма доходами, які одержує підприємство, та валовими витратами.
Кількість об’єктів оподаткування має визначати і кількість податкових платежів, які складають загальну систему оподаткування. Інакше кажучи, кожний податковий платіж повинен мати свій особистий об’єкт оподаткування.
Але необхідно розрізняти такі поняття, як об’єкт та предмет опо-даткування. Предмет оподаткування — це об’єкт оподаткування до виникнення податкових зобов’язань. Так, предметом стягнення податку на нерухомість є земля, майно як матеріальна цінність. Але об’єктом нерухомість стає тільки тоді, коли з’являється юридичне право на користування цією нерухомістю.
Іноді об’єкт оподаткування співпадає з джерелом. Наприклад, для податку на прибуток і об’єктом, і джерелом сплати є прибуток.
Одиниця обкладання — це величина, з якої розраховується податок. Наприклад, з кожного гектара земельної площі, з кожної грошової одиниці доходу або прибутку з мита — митна вартість товару, з власників транспортних засобів — одиниця кожної кінської сила. Здебільшого вона є кількісною характеристикою податкової бази.
Податкова база являє собою норму оподаткування, визначається як розмір податкових нарахувань на одиницю вимірювання податкової бази. Ставки повинні встановлюватися законом про певний податковий платіж. При цьому держава вирішує кілька проблем.
По-перше, обґрунтування співвідношення середніх розмірів ставок. Ця проблема вирішується зменшенням податкового тиску на об’єкт оподаткування, не зменшуючи загального розміру надходжень податкових платежів до бюджету.
По-друге, доцільність встановлення прогресивності та визначення проблем зростання ставок і бази оподаткування. У більшості країн світу встановлюється прогресивна шкала стягнення податків на доходи, прибуток, у тому числі й прибуткового податку. Але може бути встановлений і єдиний податок без будь-якої диференціації.
По-третє, визначення межі початку прогресії або ставки неопо-даткованого мінімуму доходів. Головне, встановити обґрунтований розмір як неоподатковуваних доходів, так і межі початку прогресії.
По-четверте. Визначення максимальної ставки оподаткування за прогресивною шкалою. Це впливає на стимулюючий характер про-ведення податкової політики держави та підвищення зацікавленості в кінцевих результатах діяльності суб’єкта оподаткування, розвиток підприємницької діяльності, збільшення виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг. У більшості законодавств встановлені рівні ставки оподаткування за одним податком як для юридичних, так і для фізичних осіб [2.19].
Залежно від виду діяльності суб’єкта оподаткування ставки поділяються на базові, знижені та підвищені.
Базова ставка застосовується для всіх або більшості суб’єктів опо-даткування незалежно від виду його діяльності. До таких податків належить ПДВ, податок на прибуток та ін.
Знижена ставка залежить від виду діяльності суб’єкту оподаткування. Основна її мета — підвищення зацікавленості у зростанні обсягів виробництва, розвитку напрямів діяльності за рахунок зменшення податкового тягаря на платника податку. У деяких випадках застосовується нульова ставка.
Підвищена ставка встановлюється з метою захисту власного ви-робника або зменшення виробництва певного виробу (наприклад, лікеро-горілчаних виробів, тютюну, цигарок тощо).
Залежно від системи побудови ставки поділяються на:
• тверді ставки, які встановлюються у грошовому вигляді на оди-ницю об’єкта оподаткування;
• відносні ставки, що визначаються відношенням до певної величи-ни (наприклад, до мінімального неоподатковуваного доходу громадян, мінімальної заробітної плати тощо).
За характером дії визначають:
• прогресивні ставки, які зростають при збільшенні бази оподаткування. Виділяють такі типи цих ставок:
- проста прогресивна. Вона збільшується залежно від зростання об’єкта оподаткування в рівних пропорціях. У більшості країн ця ставка застосовується при оподаткуванні майна, стягненні податку на спадщину та ін.;
- складна прогресивна ставка. Вона зростає зі збільшенням бази оподаткування за ступінчастим методом, тобто в різних частках. Ці ставки встановлюються на прибутковий податок з громадян;
• пропорційні, сутність яких полягає в тому, що вони залишаються однаковими незалежно від зміни об’єкта оподаткування. При їх встановленні виникає проблема оптимізації ставки. Якщо вона занадто висока, то платник намагається зменшити розмір податку, причому з порушенням чинного законодавства. Як правило, це стосується непрямих податків;
• регресивна ставка. При зростанні об’єкта оподаткування ставка податку зменшується. Основна її мета — стимулювати використання окремих видів ресурсів, майна;
• змінні ставки припускають використання усіх згаданих варіантів.......................


Висновки
У більшості країн світу перед платником податків не стоїть питання, платити чи не платити податки, їх необхідно сплачувати згідно з чинним законодавством. Тому основним у податковому менеджменті є оптимізація податкових платежів певного підприємства відповідно до обставин, що склалися, та умов діяльності.
У деяких країнах світу ставки податкових платежів досить високі (значно вищі за ті, що діють нині в Україні). У цьому разі підприємства, які існують в цих країнах, можуть ставити за мету реєстрацію у вільних економічних (або офшорних) зонах. Наприклад, якщо ставка оподаткування прибутку становить 45 %, то в офшорній зоні вона дорівнює лише 1-2 %. Держава створює такі умови оподаткування, що підприємства не зацікавлені у вивезенні свого капіталу з країни.
Важливе місце в різних країнах світу посідає принцип рівності всіх платників податків, незважаючи на форми власності, відомчу підпорядкованість, підтримку тих чи інших політичних сил, партій та рухів, регіональну належність тощо. Це ж стосується і надання різних пільг.
Основна увага в побудові податкових систем у різних країнах світу приділяється розвитку підприємницької діяльності та залученню інвестиційних коштів як вітчизняними, так і іноземними особами. Для цього в державі створюються умови для стимулювання цих видів діяльності. У більшості країн значні пільги надаються підприємствам, що експортують свою продукцію (при цьому слід зазначити, що більшість країн укладають між собою угоди про уникнення подвійного оподаткування).
Податкові системи розвинених країн світу надзвичайно гнучкі. Наприклад, у США та Великобританії платник податку може самостійно вибирати такий варіант оподаткування, приміром прибутковий податок з фізичних осіб, який для нього є найефективнішим. Це уможливлює зменшення кількості платників, які бажають перейти у тіньовий сектор економіки або ухиляються від сплати податків.
Наявність різноманітних варіантів розрахунку та сплати податків, а також різні пільги щодо них дають можливість підприємству при плануванні своєї податкової політики розробляти кілька варіантів і визначити можливу економію. Крім того, розробка податкової політики впливає і на визначення напрямку подальшої діяльності підприємства.
Важливе значення для формування податкової системи країни має її ефективність. Податок не повинен суттєво впливати на прийняття економічних рішень, але якщо це відбувається, то вплив має бути мінімальним. Більшість податкових систем світу побудовані таким чином, що не дозволяють вільно трактувати різні положення, з одного боку, платниками податків, а з другого — податковими органами. А це суттєво зменшує кількість спорів та суперечок між суб’єктами оподаткування і скарг у судах. Крім того, цей принцип повинен забезпечувати економію витрат на стягнення податків, тобто кошти, необхідні для функціонування податкової системи, повинні бути значно меншими, ніж кількість зібраних податкових платежів.
Проведення податкової реформи в Україні — одна з найскладніших проблем реформування економіки. Тривалий час в Україні розглядається питання про прийняття Податкового кодексу. Нині щодо більшості податків не існує законів, а стягуються податкові платежі на підставі указів Президента України або постанов Верховної Ради та уряду. Але те податкове законодавство, яке існує, на жаль, дуже недосконале. Про це свідчить значна кількість змін та доповнень до законів. До того ж до деяких із них зміни та доповнення вносяться навіть тоді, коли вони ще не стали чинними (Закон “Про зміни та доповнення до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону “Про ПДВ”, прийняті в 1997 році).
Недоліком податкової системи України є і велика кількість податкових пільг та принципи їх надання. У більшості випадків їх одержують підприємства державної форми власності або ті, що засновані різними партіями та рухами.
Отже, нашу податкову систему обов’язково потрібно реформувати, беручи до уваги досвід інших країн світу та власний досвід минулих років.
Список використаних джерел
1. Величко О., Дмитренко І., Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст – 2005. - № 7–9. – С.120-127.
2. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Система оподаткування та податкова політика : Навч.пос. – К., Центр навчальної літератури, 2006.- 468с.
3. Іголкін І.В. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету // Фінанси України. – 2005. - №8. – С.19-25.
4. Литвиненко Я.В., Якушик І.Д., Податкові системи зарубіжних країн: Навч. пос. – К.: МАУП – 2004 – 208с.
5. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. – М.: ЮНИТИ, 1997.-457с.
6. Нікітін С., Податки в країнах з ринковою економікою // Вісник податкової служби України № 3 – 2002.С.10-13.
7. Соколовська А., Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки // Економіка України. - 2006.- №7.-С.23-28.
8. Сторожук О.В., Регулювання підприємницької діяльності через податковий механізм // Вісник податкової служби України.- 2006. - №4.-С.58-61.
9. Ткаченко Я.М., Податкові системи країни світу і України. Облік і звітність : К. – Алеута, 2004 – 554с.
10. Фліссак Н., Шляхи реформування податкової системи України // Вісник податкової служби України. - № 1-2,2007. С.7-10.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.