На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Обрунтування оптимальної норми податкового навантаження в контекст мнмзацї ухилення вд сплати податкв

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Финансы и кредит. Добавлен: 18.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 54. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Мністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра фінансів і економіки природокористування


КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Податкова система»

Тема теоретичної частини:
Обґрунтування оптимальної норми
податкового навантаження в контексті мінімізації
ухилення від сплати податків


Виконала
студентка ФЕІП
напряму підготовки «Фінанси і кредит»
5 курсу групи Ф-52 і
Косинець Ірини Сергіївни
№ в списку групи: 6
Перевірив
доцент кфедри фінансів
і економіки природокористування
Борейко В.І.


Рівне – 2011

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….. 4
Теоретична частина:
І. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки…………………..……………………................. 7
1.1. Поняття податкового навантаження як економічного обмеження……………………………………………………………………………. 7
1.2. Податкове навантаження як ефект впливу податків на суб’єктів господарювання та економіку країни в цілому………………………………. 9
1.3. Оптимізація системи оподаткування в контексті податкової реформи України…………………………………………………………...... 13
ІІ. Проблеми розмежування податкового планування і ухилення від сплати податків……………………………………………………………................. 19
2.1. Податкове навантаження суб’єктів господарювання та форми мінімізації оподаткування………………………………………………………... 19
2.2. Оптимізація податкових платежів……………………………………….. 22
2.3. Податкове планування та ефективність його застосування…………………………………………………………………………. 26
ІІІ. Вибір оптимальних принципів оподаткування та зменшення податкового навантаження як передумова створення ефективної податкової системи………………………………………………………….. 30
3.1. Вплив принципів податкової системи та рівня податкового навантаження на економічний розвиток держави………………………… 30
3.2. Реформування податкової системи України в трансформаційний період………………………………………………………………………………….. 35
Практична частина:
Задача 1……………………………………………………………………………….. 39
Задача 2……………………………………………………………………………….. 43
Задача 3………………………………………………………………………………. 46
Висновки………………………………………………………………………….. 49
Список використаної літератури………………………………………............ 52

УДК 336.225.6


Ірина Косинець
студент напряму підготовки «Фінанси і кредит»
5-го курсу групи Ф-52 і
факультету економіки і підприємництва


ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ НОРМИ
ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ МІНІМІЗАЦІЇ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ


В курсовій роботі розглянуто актуальне питання впливу податкового навантаження на платників податків та стабільність розвитку економіки України, визначено та проаналізовано основні проблеми діючого механізму оподаткування в Україні, накреслено й обґрунтовано основні шляхи оптимізації такого механізму, а також проаналізовано проблему вибору оптимальних принципів оподаткування та ставок податкового навантаження.


Ключові слова: податкове навантаження, податкове планування, податкова реформа, податковий механізм, економічне зростання, ставка податку, податкове законодавство.

ВСТУП
Протягом двох останніх століть податкові системи провідних країн світу зазнали значних трансформацій. Зародження капіталістичних відносин у другій половині ХУІІІ століття в країнах Західної Європи спричинило зміну підходів до систем оподаткування. Розвиток промислового виробництва сприяв акумулюванню значних сум доходів в межах одного підприємства, а це, в свою чергу, дозволило запровадити податки для оподаткування доходів громадян і підприємств. Запровадження цих податків надало можливість більш обєктивно підходити до оподаткування населення з різними рівнями доходів. Якщо непрямі податки, які практикувалися до цього, в рівній мірі сплачувалися всіма верствами населення, то запровадження прямих податків з прогресивною шкалою оподаткування дозволило зменшити податкове навантаження на найменш забезпечені верстви населення.
Таким чином, вже у той час були закладені основи податкових систем, які і сьогодні функціонують в розвинених країнах та базуються на раціональному поєднанні прямих податків на доходи фізичних і юридичних осіб, непрямих податків на товари і послуги та обовязкових відрахувань на соціальне страхування.
Оскільки оподаткування зачіпає інтереси всіх громадян, дискусії про допустимий рівень податкового навантаження та структуру податкової системи, яка б задовольняла як інтереси держави, так і інтереси платників податків, не стихають у наукових колах країни та світу. На думку більшості науковців, податкове навантаження тоді буде позитивно сприйматися платниками, коли вони отримуватимуть, адекватні податковим стягненням, послуги від держави. Так, А. Соколовська зазначає: «Результатом стягнення податків з корпоративного сектора і сектора домогосподарств є зменшення, по-перше, індивідуальних доходів і (як наслідок) приватного споживання, а по-друге ресурсів, необхідних для виробництва приватних благ, і отже обсягу їх виробництва та пропозицій. Водночас одержані при цьому кошти переміщуються до сектора загального державного управління і використовуються для фінансування суспільних благ» [29, с.9].
На думку І. Я. Чугунова та Л. Б. Ігнатенка «Податкова політика суттєво впливає як на формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів, так і на економічне зростання держави» [38, с.3]. їх погляди, щодо впливу податкової політики на розвиток країни поділяють І. Лютий та В. Троиіна: «Забезпечення високого рівня конкурентоспроможності національної економіки великою мірою визначається ефективністю системи оподаткування» [15, с.19].
Перелік чинників, які забезпечують сприятливі умови господарювання для підприємств і підприємців, включає: мінімізацію податкового навантаження; створення сприятливого інвестиційного клімату; вільний доступ до банківських кредитів; державну протекціоністську політику щодо захисту інтересів виробників вітчизняної продукції; правову допомогу та захист.
Одне з визначальних місць в цьому переліку займає мінімізація податкового навантаження, так як саме відсоток із зароблених коштів, яким підприємство може розпоряджатися на свій розсуд, визначає його схильність до самовіддачі та ризику.
У вітчизняній науковій економічній літературі неодноразово відмічалося, що існуюче в країні податкове навантаження, виконуючи переважно фіскальну функцію, не створює підприємствам сприятливі умови для господарювання, чим гальмує процес сталого економічного розвитку України. Так, Б.Данилишин та В.Чижова, аналізуючи механізми стимулювання інноваційного розвитку країни, зазначають: „Одним з реальних шляхів для цього є реформування податкової системи в напрямі перерозподілу рентних доходів від експлуатації природних ресурсів на цілі фінансування технологічної модернізації економіки" [6, с.9]. Ю.Долгоруков та О.Єрмократьєва роблять висновок: «Фіскальні методи регулювання діяльності субєктів малого бізнесу нерідко превалюють над створенням умов для їх ефективної роботи» [7, с.35]. Вважають за необхідне знизити податкове навантаження на підприємства О.Амоша і В.Вишневський: „…очевидно, що скорочення загального податкового тягаря... - завдання першорядної важливості..." [2, с.19], В.Опарін та В.Федосов: „Щодо підвищення рівня оподаткування, то це питання навіть не можна розглядати, його навпаки необхідно знижувати." [19, с.663.].
Проте, значна кількість робіт на згадувану тематику не означає, що законодавці стали на шлях зменшення податкового навантаження. Враховуючи необхідність прискореного нарощування ВВП, порівняно з попередніми двома роками, питання прийняття програми реформування податкової системи в Україні є, як ніколи, актуальним, тим більше, що така програма, за дорученням Президента України, розроблена.
Метою написання даної курсової роботи є вивчення впливу податкового навантаження на платників податків та стабільність розвитку економіки України, визначення та аналіз основних проблем діючого механізму оподаткування в Україні, обґрунтовання основних шляхів оптимізації такого механізму, а також аналіз проблем вибору оптимальних принципів оподаткування та ставок податкового навантаження.
Завданнями курсової роботи є: дослідження принципів податкової системи України, рівня податкового навантаження та їхнього впливу на економічний розвиток держави, а також розроблення заходів із зменшення податкового навантаження в Україні.
Досліджувана тема знайшла відображення в працях багатьох українських і закордонних економістів. Принципи оподаткування завжди здійснювали значний вплив на економіку будь-якої держави, внаслідок чого активно їх досліджували багато вчених, зокрема: В. Столяров, О. Музиченко, Ю. Іванов, А. Крисоват, О. Десятнюк. Вагомий внесок у дослідження податкового навантаження здійснили В. Вишневський, В. Корнус, В. Мельник, А. Соколовська та інші. Але варто зазначити, що досі немає оптимальної методики оцінювання рівня податкового навантаження.
Вивчаючи проблеми розмежування податкового планування та ухилення від сплати податків та досліджуючи місце і значення податкового регулювання у здійсненні ефективних податкових трансформацій, Г.Нагорняк і Ю.Вовк визначили недоліки і напрями його розвитку та запропонували шляхи вирішення проблем механізму податкового регулювання країни, а також удосконалення окремих норм і положень проекту Податкового кодексу України [25].
Методологічною й інформаційною базою для написання курсової роботи є Закони України, Постанови органів виконавчої влади, праці українських і закордонних учених, електронні ресурси.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА РІВНЯ ОПОДАТКУВАННЯ ЕКОНОМІКИ
1.1. Поняття податкового навантаження як економічного обмеження
Незважаючи на те, що проблема податкового навантаження (тягаря) є предметом наукових досліджень ще з XVIII ст., вона й сьогодні залишається не до кінця зясованою. До недостатньо вивчених і дискусійних аспектів проблеми податкового навантаження можна віднести: неправомірне протиставлення понять "податковий тягар" і "податкове навантаження", з одного боку, і ототожнення понять "податкове навантаження" та "рівень оподаткування" - з іншого; нестачу в українській науці сучасних теоретичних досліджень проблеми податкового навантаження, які б ґрунтувалися на досягненнях світової фінансової науки, і як наслідок - переважання емпіричних підходів до її розуміння; відсутність методики розрахунку показника, який би характеризував рівень оподаткування економіки, що унеможливлює коректні порівняння податкової системи України з податковими системами розвинутих країн; брак достатніх критеріїв для оцінки рівня оподаткування економіки тієї чи іншої країни; відсутність єдиних підходів до визначення показника рівня оподаткування окремих субєктів господарювання та його некоректні інтерпретації тощо.
І в Україні, і в Росії в офіційних документах, як правило, вживається термін "податкове навантаження" ("налоговая нагрузка"). Термін "податковий тягар" ("тягар", згідно з "Великим тлумачним словником сучасної української мови", - "важка ноша, дуже важкі обовязки" [9, с.519]) розглядається як такий, що має виключно негативний підтекст, наводячи на думку про значні втрати для платника податку без усілякого індивідуального еквівалента. Тому ті, хто визначає податкову політику, намагаються уникати цього терміна. Тим часом у західній фінансовій науці та в офіційних виданнях міжнародних організацій він набув широкого вжитку.
На нашу думку, віддання переваги одному з цих термінів і уникнення дру-гого є безпідставними, оскільки вони є синонімами, про що свідчать як "Словник синонімів" (зокрема, в ряду синонімів до слова "вантаж" наводяться: "вага, навантаження, тягар, ноша"), так і тлумачний словник (згідно з яким "вантаж" - це "те, що обтяжує своєю наявністю" [9, с.74]). Отже, з точки зору семантики, негативний підтекст має не тільки слово "тягар", але й слова "вантаж", "навантаження".
В економічній літературі підходи до визначення поняття "податкове навантаження" різняться за суттю. В одних виданнях увага акцентується на його кількісній характеристиці. Так, в "Оксфордському тлумачному словнику" "податковий тягар (tax burden) розглядається як сума податку, сплаченого фізич-ною особою або організацією. У даному визначенні наголошується також на тому, що податковий тягар, внаслідок можливості перекладання податків, може не збігатися з номінальною сумою сплачених податків [29, с.8]. У "Фінансовому словнику" "податковий тягар" визначається як "питома вага всіх податкових пла-тежів за певний час (фінансовий рік) у величині валового доходу платника по-датку" [9, с.471].
Інші визначення поняття "податкове навантаження" дають його якісну характеристику, розкривають його сутність. В одних випадках "податкове на-вантаження" розглядається як "узагальнена характеристика діяльності податкової системи держави, яка показує, як податки впливають на фінансовий стан платників податків або на народне господарство в цілому" [29, с.10]. Близьким за змістом є визначення податкового тягаря як сукупного впливу податків на їх платників [29, с.6].
Професор В. Андрущенко зауважує, що в англомовній фінансовій літературі для позначення загального впливу податків на економіку і соціальну сферу існує спеціальний термін "incidence of taxation (tах, taxes)", який не має аналога в українській мові і який вчений перекладає як "загальну (соціально-економічну) сферу дії оподаткування (податку, податків)", пропонуючи для стислості називати поняття "іпсісіепсе" термінами "дія, вплив, ефект, сфера поширення податку (податків, оподаткування)". При цьому наголошується, що дане поняття включає перекладання податків, сукупність ефектів, породжуваних податками, величину податкового тягаря і його розподіл між платниками податків [29, с.9]. З викладеного можна зробити висновок, що в англомовній літературі податковий тягар і все з ним повязане (насамперед, перекладання податків) розглядаються у контексті дії, впливу, ефекту податків.
У російській економічній літературі зустрічаються визначення поняття "податкове навантаження", в яких зроблено спробу конкретизувати характер впливу податків на фінансовий стан їх платників. Зокрема, у "Сучасному економічному словнику" наголошується, що "податковий тягар - a) міра, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямів використання; б) в широкому розумінні слова - тягар, який накладається будь-яким платежем" [9, с.206].
Погоджуючись із тим, що податкове навантаження (тягар) - це ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, повязані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання, надалі зо-середимо увагу на змісті цих ефектів, розкривши який, дістанемо повну якісну характеристику поняття "податкове навантаження". Це необхідно, оскільки сама по собі його характеристика як економічних обмежень є досить абстрактною, нічого не говорячи про те, які саме обмеження накладає на платника податків їх сплата.

1.2. Податкове навантаження як ефект впливу податків на суб’єктів господарювання та економіку країни в цілому
Розглянемо ефекти оподаткування для фізичних осіб, економіки й суспільства в цілому. Ефекти оподаткування для фізичних осіб є предметом детального аналізу теорії оподаткування в економіці добробуту [10, с.236]. Згідно з цією теорією, наслідком сплати податку індивідом є погіршення його добробуту. Таке погіршення, у свою чергу, викликане двома ефектами - доходу й заміщення.
Ефект доходу полягає в тому, що сплата податку індивідом зменшує його реальний доход порівняно з доходом до оподаткування, а отже, і обсяг спо-живчих благ, який він може придбати за свій доход. Водночас реальні втрати добробуту платника податку не є тотожними сумі сплаченого ним податку, а отже, й рівню оподаткування його доходу (тобто частці податку в доході). Теорія добробуту передбачає, що "рівень оподаткування протиставляється зустрічним послугам держави", адже "після сплати податків індивід тільки змінює комбінацію споживчих благ" [10, с.238], зменшуючи приватне споживання това-рів і послуг (ринкових благ) та збільшуючи своє споживання за рахунок суспіль-них благ, джерелом фінансування яких слугують податки.
Якби сума податків, сплачених індивідом, була еквівалентною вигодам, отриманим ним від споживання суспільних благ, ефект доходу взагалі б не при-зводив до реальних втрат його добробуту, а отже, не породжував податковий тягар. Саме на припущенні про компенсацію громадянам податкового тягаря, породженого ефектом доходу, за рахунок вигод від споживання суспільних благ ґрунтується теорія оподаткування у моделі економіки добробуту, розроблена для ідеальної держави, в якій проводиться справедлива податкова політика і яка вдається до підвищення рівня оподаткування тільки в тому випадку, коли це необхідно для забезпечення оптимальної пропозиції суспільних блат.
В умовах ідеальної держави дійсні втрати добробуту виникають лише вна-слідок ефекту заміщення оподатковуваних товарів і видів діяльності тими, що не оподатковуються або оподатковуються за нижчими ставками. При цьому погіршення добробуту (хоча й не очевидне) існує реально, оскільки індивід відмовляється від споживання бажаних благ. Крім змін у структурі споживання товарів і послуг, податки спричиняють ефект заміщення майбутнього споживання (заощаджень) поточним. У фінансовій науці погіршення добробуту платника податків, зумовлене ефектом заміщення, дістало назву "надлишковий податковий тягар (ехсеss burden)".
Отже, в умовах ідеальної держави податковий тягар зводиться до надлиш-кового податкового тягаря, породженого ефектом заміщення, який і є обєктом дослідження у теорії економіки добробуту.
Тим часом в умовах реальної держави, уряд якої хоч і фінансує суспільні блага за рахунок податків, відсутні гарантії забезпечення еквівалентності між загальною сумою цих благ і загальною сумою сплачених податків, а тим більше - не забезпечується індивідуальна еквівалентність в оподаткуванні, яка є можливою лише за умови інституціональної симетрії К. Вікселля, перетворюючись за її відсутності на критерій наближення податкової політики уряду до засад оптимального оподаткування. Наслідком відсутності індивідуальної еквівалентності в оподаткуванні є породження ефектом доходу податкового тягаря, який є тим меншим, чим більше реальне оподаткування наближається до цього принципу.
З огляду на обидві складові податкового тягаря, його визначення можна конкретизувати так: це викликане оподаткуванням погіршення добробуту плат-ника податків, що проявляється у зменшенні його доходу (і відповідно - спо-живання ринкових благ), не компенсованому наданням суспільних благ, профінансованих за рахунок сплачених податків, з також у зміні структури добробуту (споживання) їх платника. Податковий тягар - це не стільки те, що можна кількісно виміряти, скільки предмет теоретичного аналізу, тобто дослідження ефектів явного і неявного впливу податків на добробут їх платників.
У теоретичних дослідженнях, присвячених питанням впливу податків на їх платників, податковий тягар на юридичну особу не розглядається. Як зазначає Р. Крілав, "тягар оподаткування характеризується його впливом на добробут людей (а не установ), які виступають споживачами, виробниками і постачаль-никами факторів виробництва" [14; c.43]. Пояснюється це ефектом перекладання податків, внаслідок якої формальний визначений законом і реальний плащики податку не збігаються. Через механізації податки, формально внесені до бюджету юридичною особою, можуть частково або повністю перекладатися на покупців товарів і послуг або на продавців факторів виробництва. Щодо тієї частини податкового тягаря, яка через механізм цін не перекладається на покупців і продавців, то її реальним носієм також не може бути фірма, оскільки остання, за словами Дж.Р. Кінга, "являє собою всього лише "канал”, яким потоки доходів надходять до фізичних осіб, що в кінцевому підсумку є її власниками" [14; c.181]. І в такому розумінні фірма не може стати реальним носієм податкового тягаря. Ним можуть бути лише фізичні особи ". "...Фактичний тягар оподаткування, - пише Р. Крілав, - може лежати на власниках фірми, її працівниках, її клієнтах, власниках капіталу в цілому, або працівниках у цілому, або на певному поєднанні цих груп" [14; c.52]. Підтримуючи таку точку зору, В. Андрущенко і О. Данілов влучно зауважують: "Звязок податків із юридичними особами має формальний характер, це лише практично зручна фікція” [10; c.62].
Отже, на думку більшості вчених, з огляду на ефект перекладання податків, говорити про "податковий тягар на підприємство (юридичну особу)" не корект-но. Незважаючи на це, такий термін набув широкого вжитку. Один з аргументів на користь доцільності його застосування полягає в тому, що підприємство (фірма, компанія) є "окремим субєктом", який, з юридичної точки зору, відрізняється від фізичних осіб, які володіють ним. Знеособлені податки, які сплачує до бюджету підприємство, не можна порівнювати з податками на окрему особу. Адже перші з них реально впливають на підприємство як окремий субєкт господарської діяльності, зменшуючи його оборотні кошти, а також обмежуючи можливості інвестування нерозподіленого прибутку у розвиток виробництва, підвищення заробітної плати працюючим, тощо. Однак ці аргументи не можуть заперечити необхідність дослідження ефекту перекладання податкового тягаря з одного підприємства на інші, а в кінцевому підсумку - на фізичних осіб. Більше того, якщо дослідження проблеми податкового навантаження (тягаря) на підприємство і повинні проводитися, то, насамперед, з метою визначення факторів, які впливають на перекладання податків, можливого напрямку їх перекладання (тобто сфери поширення податків), обставин і причин, які уне-можливлюють це перекладання, та його наслідків для господарської діяльності підприємства.
Багато публікацій присвячено проблемі вимірювання податкового тягаря на підприємство.Їх аналіз свідчить, що у формулах розрахунку відповідного показника фігурують суми податків, внесених підприємством до бюджету згідно з чинним законодавством, без урахування ефекту їх перекладання. Пояснити цей факт можна як небажанням вдаватись у теоретичні тонкощі, так і складністю необхідних досліджень (насамперед, кількісної оцінки міри перекладання податків за конкретних умов), що й спричиняє бажання обійти цю проблему. Ставлячись до цього з розумінням, ми лише закликаємо не підміняти одне понят-тя іншим, оскільки відношення суми податків, сплачених підприємством, до величини доданої вартості або до виручки від реалізації продукції є показником формального рівня його оподаткування, а не податкового навантаження (тягаря) на нього. Підміна понять створює фіскальні ілюзії, що вводять в оману не тільки громадськість і органи влади, але й фахівців, породжують викривлені оцінки чинної податкової системи, перешкоджають визначенню оптимальних шляхів її вдосконалення, формують хибні орієнтири для податкової політики.
В економічній літературі, а також у публікаціях з питань державних фінансів термін "податковий тягар", крім фізичних осіб, застосовується до економіки (суспільства) в цілому. Ефекти впливу податків на економіку становлять предмет знання, яке дістало у фінансовій науці назву "економіка оподаткування (economics of taxation)" [10; c.56].

1.3. Оптимізація системи оподаткування
в контексті податкової реформи України
Більшість науковців та економістів-практиків вважає, що одним із головних чинників гальмування економічного зростання в Україні в 90-х роках була нераціональна податкова політика [8]. Окремі фахівці висловлювали думку про надмірність податкового тягаря, що не давало змоги виробничим структурам провадити нормальну економічну діяльність [8]. На їх думку, такий податковий тиск спричинив низку негативних явищ. По-перше, виявилася скутою підприємницька активність. По-друге, значна кількість затратомістких галузей, найважливіших і найпріоритетніших для держави, автоматично потрапила до неприбуткових сфер діяльності й почала поступово стагнувати, унаслідок чого відбулася своєрідна структурна деградація економіки. По-третє, нестерпний податковий тиск, стимулюючи ухилення від несплати податків, дав поштовх до розвитку тіньової економіки, загострив бюджетні проблеми країни. Водночас необхідно відмітити, що економістами не було запропоновано конкретного механізму для встановлення оптимальної податкової ставки.
Вважаємо, опираючись на прикрий досвід минулих років, необхідно зауважити, що передусім формування та оптимізація податкового механізму повинні базуватися на економічному зростанні й стати основною метою реформування оподаткування в Україні. Так, перелік податків, визначених законами України, відповідає світовим стандартам, але це не гарантує ефективності й оптимізації податкового механізму. Визначальну роль у його ефективності відіграють структура податків, рівень їх ставок, перелік і принципи надання пільг, методи контролю за сплатою. Проте податкова реформа, що нині відбувається в Україні, має за мету подолати недоліки існуючого податкового механізму, зумовлені складними економічними, соціальними та політичними умовами.
Складність економічних умов полягає в тому, що економіка України перебуває на перехідному етапі від планової до ринкової економіки; складність соціальних умов – в успадкуванні від минулого системи соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет, а не на заощадження громадян; складність політичних умов – у відсутності політичної єдності щодо напрямів економічних реформ і, як наслідок, до реформування податкового механізму [15; с.18].
Аналіз Концепції реформування податкової системи України показав тривалість податкової реформи, а саме: увесь процес реформування триватиме до 2015 року [25].
До того ж слід зазначити, що в Україні створено податкову систему, яка за своїм складом і структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.
Разом з тим аналіз наукових джерел [27] показав, що на відміну від країн ЄС податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб’єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.
Ринкове реформування економіки, яке часто супроводжувалося неодноразовими спробами вдосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, що були недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами якої є структурні диспропорції, наявність значних обсягів тіньових оборотів і платіжна криза.
Водночас виявлено адаптацію вітчизняного законодавства у сфері міжнародного оподаткування до законодавства інших країн. Так, Україна підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими державами, які застосовують діючі в усьому світі стандарти, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку й Організацією Об’єднаних Націй. Україна уклала 60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної та Південної Америки, з яких 55 укладені за роки незалежності України, а 5 – успадковані від колишнього СРСР (відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”) [12; с.274].
Розгляд завдань податкової реформи в Україні дає можливість зазначити, що основним є зниження податкового навантаження на економіку. У результаті здійснення послідовних заходів, спрямованих на виконання цього завдання, зменшено ставки таких основних податків, як податку на додану вартість – з 28 до 20%, на прибуток підприємств – з 30 до 25%, а потім до 23%, запроваджено плоску шкалу оподаткування доходів громадян за ставкою в розмірі 15 % (з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. – 13 %) і зменшено нарахування на фонд заробітної плати [8].
Прагматизм оподаткування за кордоном показує застосування пропорційного оподаткування доходів фізичних осіб [22]. Так, у деяких країнах ЄС здійснено перехід до пропорційного оподаткування доходів громадян, однак за значно вищою ставкою, зокрема, в Естонії – 24%, Латвії – 25%, Литві – 33%, Словаччині – 19% [228]. Ставка, за якою справляється податок з доходів фізичних осіб в Україні, значно менша, ніж у державах – членах ЄС.
До того ж аналіз Концепції реформування податкової системи України показав існування низьких ставок інших податків проти ставок у закордонних країнах. Наприклад, акцизний збір у Франції, Великобританії, Португалії, Німеччині та Мальті на тютюнові вироби становить понад 60% вартості товару, тоді як в Україні – від 15 до 21% [8]. Так, ставка податку на прибуток підприємств в Україні менша, ніж у розвинутих державах – членах ЄС (у середньому 30,1%), але вища, ніж у державах, які набули членство в ЄС у 2004 році (далі – держави – нові члени ЄС), у середньому 20,6 %. Ставка податку на додану вартість вища за середній рівень, установлений у розвинутих державах – членах ЄС (19,7 %) та державах – нових членах ЄС (19 %) [22].
В європейських країнах розвиток оподаткування, зокрема зміна фіскальної ефективності окремих податків і загального рівня оподаткування економіки, відбувався поступово, що сприяло створенню стабільних умов для підприємницької діяльності.
Тенденція до зростання частки ВВП, що перерозподіляється через податкову систему та державні соціальні фонди, спостерігалася протягом минулих років. За останні три роки зазначений перерозподіл ВВП в Україні перевищив його середній рівень не лише в державах – нових членах ЄС, а й у розвинутих колишніх соціалістичних країнах – Польщі, Чехії, Словаччині, ВВП яких на душу населення за паритетом купівельної спроможності у 2–3 рази перевищує відповідний показник в Україні [8]. Це свідчить про перевищення рівня перерозподілу ВВП через податкову систему України, що є одним із чинників негативного впливу на темпи економічного зростання.
Ураховуючи таку тенденцію, урядом було прийнято рішення про істотне зниження податкового навантаження на економіку та перегляд співвідношення діючих податкових регуляторів у країні.
Податкова система характеризується передусім фіскальною спрямованістю, що є передумовою більшості змін, які вносяться до податкового законодавства. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання. Значне податкове навантаження на виробництво та недостатнє податкове навантаження за використання природних ресурсів негативно впливають на розвиток економіки. Це не сприяє також посиленню позиції країни щодо податкової конкуренції, особливо враховуючи ті зміни, що відбуваються в податкових системах колишніх соціалістичних держав – нових членів ЄС, де в процесі проведення податкових реформ вдалося знизити податкове навантаження на капітал, а в деяких країнах капітал оподатковувався за нижчими середніми ставками, ніж праця та споживання.
Нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми – недостатньо узгоджені, інколи суперечливі. Питання оподаткування й досі регулюються не тільки законами, а й декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України. Через наявність у законодавчих актах норм непрямої дії значна кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними актами. Такий стан правової бази може бути виправданий лише на початковому етапі формування податкової системи.
Застосування спрощеного режиму оподаткування суб’єктів малого підприємництва з урахуванням позитивних чинників (активізація підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання раціонального використання ресурсів, зменшення витрат на адміністрування податків) призводить до таких проблем, як:
- викривлення мотивації підприємницької діяльності, зокрема, незаінтересованість суб’єктів господарювання в зміні свого статусу як суб’єктів, які мають право використовувати спрощені системи оподаткування, що вповільнює їх розвиток і зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств;
- створення умов для побудови схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткого законодавчого регулювання спрощеної системи оподаткування;
- використання суб’єктів малого підприємництва, що застосовують спеціальний режим оподаткування, у схемах мінімізації податкових зобов’язань підприємств, які працюють у загальному режимі оподаткування.
Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння.
Діяльність Мінфіну, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики, збирання податків і зборів (обов’язкових платежів), їх акумуляції в державному й місцевих бюджетах є недостатньо узгодженою та ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин, відсутності цілісного інформаційного простору.
Система митно-тарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку, а також торговельних режимів в інших державах і структури економіки в Україні. Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що спричинило втрату надходжень податку з доходів фізичних осіб.
Зазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру, як:
- податкова заборгованість платників перед бюджетом і державними цільовими фондами;
- бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;
- ухилення від оподаткування;
- нерівномірне податкове навантаження, унаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг.
Ці проблеми є одними з найгостріших в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж більшості європейських країн.
На масштаби ухилення від сплати податків впливають високий рівень податкових ставок, нерівномірний розподіл податкового навантаження; порушення принципу рівності платників перед законом; складність і недосконалість законодавства, яким регулюється підприємницька діяльність, зокрема податкового; недотримання норм законів, неефективність державної бюджетної політики.........................

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ І УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ЗАДАЧА 1
Потрібно визначити податкові зобов’язання, податковий кредит та належну до сплати суму ПДВ за січень 2010 року і заповнити податкову декларацію з ПДВ (розрахунки проводити в грн.., з заокругленням до цілого числа за загальними правилами).
Таблиця 2.1
Розрахунок ПДВ
Проведені операції Податкове зобов’язання Податковий кредит Обґрун-тування
З ПДВ Без ПДВ ПДВ З ПДВ Без ПДВ ПДВ
Підприємство відвантажило партнеру А цеглу на суму 80000, з ПДВ 80000 66667 13333 ст.187.1б
При від-вантажені товарів у підприємства вини-кає ПЗ
Підприємство отримало аванс 0, з ПДВ від партнера Б за виконання робіт у березні 2010 року 0 0 За умовою задачі
Підприємство відправило в Польщу партнеру В цемент на суму 30 тис.дол., курс – 8,1 243000 30000*8,1
=
243000 0 ст.195.1.1
Експорт оподатко-вується за нульовою ставкою
Підприємство отримало аванс на суму 90000 з ПДВ, від партнера Г на виконання протягом 12 місяців довготермінового договору 90000 - - ст.187.9
ПЗ з ви-конання довго-строкових договорів виникне після фактичної передачі виконав-цем робіт
Підприємство оформило акт про вико-нання міськ-виконкому робіт, на суму 24000 з ПДВ, кошти будуть перераховані у лютому 24000 20000 - ст.187.7
ПЗ з ви-конання для міськви-конкому робіт виникне після їх оплати
Підприємство підписало акт про отри-мання від ЖКГ послуг на суму 24000, без ПДВ (ЖКГ платник ПДВ) 28800 24000 4800 ст.198.1а
При отри-манні послуг підприємство має право на ПК
Підприємство закупило світильників від ТОВ Д для власних потреб, на суму 10000, без ПДВ + 2000 ПДВ (отримало на цю суму податкову накладну) 12000 10000 2000 ст.198.3
Підприємство має право на ПК щодо придба-них ним товарів для вико-ристання у власній господ-дарській діяльності
Підприємство закупило у ПП Ж парти для дитячого садку на суму 14000, з ПДВ 14000 14000 - ст.198.3
ПК вини-кає за умови викорис-тання придба-них товарів у межах господ-дарської діяльності платника податку
Підприємство закупило в Німеччині у партнера З будівельні матеріали, на суму 12 (тис. дол.) без ПДВ, мито 0,5% (тис.грн.) (ПДВ сплачене при розмитненні товарів), курс 8,1 14472 12000*8,1*1,005=
12060 2412 ст.198.1г
Підприємство має право на ПК при ввезенні імпорт-них товарів на територію України
Підприємство перерахувало партнеру К кошти на суму 10000, без ПДВ + 2000 ПДВ за розробку протягом 6 місяців довгострокового проекту (отримало на цю суму податкову накладну) 12000 10000 2000 ст.198.2
Підприємство має право на ПК за ви-конанням коротко-строко-вого договору
Підприємство перерахувало партнеру Л в Чехії суму 10000 (тис.дол.) за поставку обладнання в лютому 2010 року, курс 8,1 - - - ст.198.1в
Підприємство має право на ПК при отриманні послуг, а не облад-нання
Працівник підприємства здав в бухгалтерію накладну та чек на закупку канцтоварів у ПП М на суму 1300, з ПДВ 1300 1300 - ст.198.6
Підста-вою для отриман-ня ПК є лише податкова накладна
Підприємство реалізувало партнеру Н умивальники на суму 10000 з ПДВ, але партнер вернув неправильно заповнену податкову накладну 10000 8333 1667 ст.201.10
Непра-вильно заповнена накладна не дає права підприємству не включати операцію до його ПЗ
СУМА 447000 338000 15000 82572 71360 11212


Оскільки отримана сума ПДВ становить 3788 грн., тобто сальдо є додатним, то підприємство не має права на відшкодування даної суми з держбюджету.

ЗАДАЧА 2
Визначити валові доходи, валові витрати, базу оподаткування та належний до сплати (відшкодування) податок на прибуток підприємств (ППП) за ІІ квартал і заповнити податкову декларацію з ППП (розрахунки проводити в грн., з заокругленням до цілого числа за загальними правилами). (Позначення: НФД – неповоротна фінансова допомога, ПФД – поворотна фінансова допомога).
Таблиця 2.2
Розрахунок податку на прибуток підприємств
Проведені операції Валові доходи Валові витрати Обґрунтування
Підприємство:
Продало метал на суму 60000 з ПДВ,
за який отримало 50 % його вартості 60000/1,2= =50000 ст.137.4...........




ЗАДАЧА 3
Потрібно визначити соціальну пільгу, соціальні утримання, податок з доходів фізичних осіб та заповнити податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (розрахунки проводити в грн. та коп., з заокругленням до цілого числа за загальними правилами).
Таблиця 2.3
Розрахунок податку на доходи фізичних осіб
Прізвище Розрахунки Сума Обґрунтування
Іванов
[700] ОС=1,4*ПМ=1,4*500=700 (ОС=ЗП)
СПз=0,5*ПМ=0,5*500=250
СУ=ЗП*(0,02+0,01+0,006)=
=ЗП*0,035=700*0,036=25,2
ПДФО=(ЗП– (СПз+СУ))* *0,15=(700–(250+25,2))*
*0,15=63,72 63,72 ст.169.1.1
СП застосо-вується у розмірі 100%, оскільки ЗП не перевищує ОС
Петров
[720] ОС=1,4*500=700 (ОС<ЗП)
СПз=0,5*500=250..............


ВИСНОВКИ
Визначальне місце в піднесенні рівня життя населення належить промисловим та сільськогосподарським підприємствам. Саме тут створюється переважна більшість робочих місць та забезпечується отримання більшої частини доходів населення. Від ефективності їх роботи залежить наповнюваність місцевих і державного бюджетів та соціальних фондів. Виходячи з цього, основним завданням законодавчої та виконавчої влади є створення сприятливих умов для роботи всіх субєктів господарювання, тобто, таких умов за яких підприємства будуть зацікавлені в нарощуванні обсягів виробництва та відчуватимуть належну оцінку в суспільстві своєї праці. В умовах ринкових відносин та існування різних форм власності, коли державна власність не має домінуючого значення, основним джерелом доходів держави є податки, які формують податкову систему країни.
Сьогодні податкова система України перебуває на етапі кардинальних перетворень. У державі постійно проводилась політика зміни системи оподаткування, але, на жаль, не завжди продумана, економічно обґрунтована та не завжди це відбувалось у комплексі з іншими фінансовими нововведеннями. Важливим моментом є те, що ставки податків повинні бути економічно обґрунтованими. Адже, як свідчить зарубіжний досвід, у країнах з низькими податками швидше зростали зайнятість, інвестиції, продуктивність праці та загалом виробництво. При цьому варто памятати, що під час збільшення податкових ставок часто зменшується податкова база, що призводить до скорочення податкових надходжень. Це відбувається внаслідок спаду обсягів виробництва, рентабельності підприємств, а також зростання кількості юридичних та фізичних осіб, які ухиляються від сплати податків.
На сьогодні в Україні однією з найважливіших проблем є розбалансованість податкової системи, що призводить до появи низки вад, одними із яких є високий рівень податкового навантаження на платників податків, що негативно впливає на економічний і соціальний розвиток нашої держави та її фінансову незалежність.
Варто зазначити, що на сьогодні в Україні діє податкова система, яка за своєю структурою подібна до податкових систем розвинених європейських країн, оскільки всі закони, що торкаються оподаткування, розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій. Проте в Україні податкова система, на відміну від економічно розвинених країн, не є інструментом підвищення фіскальної конкурентоспроможності держави, що не сприяє посиленню підприємницької активності субєктів господарювання та поліпшенню соціального добробуту населення. Тобто з допомогою наявного податкового механізму держава нездатна здійснювати управління суспільним розвитком, неспроможна через регулювання податками впливати на фінансово-економічну ефективність у відтворювальному процесі й на соціальну стабільність у населення. За оцінками експертів, загальне податкове навантаження в Україні майже вдвічі перевищує цей показник у розвинених країнах світу. Це стимулює приховування реальних обсягів економічної діяльності, виведення її у "тінь".
Складність існуючої системи оподаткування призводить до ухилення від сплати податків, що ще більше актуалізує наявну ситуацію. Саме тому виникає необхідність у гармонізації принципів оподаткування та зменшенні податкового навантаження з метою створення ефективної податкової системи.
Важливе значення для збалансування податкової системи належить зниженню податкового навантаження, проте варто враховувати, що перші 2,5-3 роки це зумовить зменшення податкових надходжень до бюджету, і як наслідок – зростання його дефіциту.
Конкретизуючи першочергові завдання реформування податкової політики, слід зазначити, що основними стратегічними цілями податкової реформи в Україні є:
- підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;
- легалізація тіньового сектора;
- активізація інвестиційних процесів в економіці;
- простота та зрозумілість податкових норм для суб’єктів господарювання;
- адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;
- автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій.
До основних завдань податкової реформи належать:
- удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань;
- підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій;
- підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики на перспективу;
- поетапне зниження податкового навантаження на платників;
- стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;
- зближення податкового та бухгалтерського обліку;
- гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства;
- зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил нарахування й сплати податків і зборів.
Зниження податкового навантаження на економіку – головне завдання, яке постає перед реформаторами податкової системи, є необхідною умовою появи позитивних зрушень в економічній та податковій сферах, і воно повинно передбачати:
- податкове планування, основою якому має слугувати чинне податкове законодавство;
- гармонійне поєднання інтересів держави та платників податків;
- збалансування податкового навантаження серед платників податків;
- удосконалення системи соціальних пільг з метою недопущення їх невиправданого надання;
- зменшення шляхів ухилення від сплати податків;
- економічне обґрунтування доцільності надходження сум податкових платежів, що істотно перевищують адміністративні витрати на їх збір та інші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Азаров М.Я. Бюджетна політика у контексті соціально-економічного розвитку України. – У 6-ти т. – Т.3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: Вид-во НДФІ, 2006.
2. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. - 2003. - № 8. - С. 11-19.
3. Бюджетна заборгованість. Упередження незаконного відшкодування ПДВ. [Електронний ресурс]. – Доступний з sta.gov.ua – Сайт Державної податкової адміністрації України.
4. Вишневский В.П. Уход от уплаты налогов: теория и практика : монография / В.П. Вишневский, А.С. Веткин. – Донецк : Изд-во НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти, 2003. – 228 с.
5. Вишневський В., Вєткін Л. Ухилення від сплати податків: моделювання вибору та дій економічного субєкта // Економіка України. - 2004. - № 1. - С. 9-15.
6. Даиилишии Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Економіка України. - 2004. - №3. - С. 4-11.
7. Долгоруков Ю., Єрмократьєва О. Мале підприємництво в Дніпропетровські області // Економіка України. - 2006. - № 6. - С. 32-35.
8. Дропа Я. Податкове навантаження та його вплив на економіку України / Я. Дропа, І. Чабан. [Електронний ресурс]. – Доступний з lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ /2009_19/32_дропа, чабан.pdf.
9. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2007. – 715 с.
10. Іванов Ю.Б. Податкова система: підручник / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк. – К.: Вид-во "Атіка", 2008. – 920 с.
11. Коваль Л.П. Зміни у спрощеній системі оподаткування та їх вплив на фінансову безпеку малого підприємництва // Науковий вісник НЛТУ. - 2012. - № 21.1.
12. Ковальчук С.В. Фінанси : навч. посібн. / С.В. Ковальчук, І.В. Форкун. – Львів: Вид-во "Новий світ – 2007. – 568 с.
13. Корнус В. Податкове навантаження та купівельна спроможність населення в економіці України / В. Корнус // Вісник НБУ. – 2008. – №7. – С. 35-49.
14. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні : монографія / А.І. рисоватий. – Тернопіль: Вид-во "Карт-бланш", 2007. – 371 с.
15. Лютий І., Тропіна В. Концепція реформування податкової системи України та конкурентоспроможність національної економіки // Економіка України, 2007. – С.18.
16. Мединська Т.В., Балянда О.С. Особливості реформування спрощеної системи оподаткування в Україні // Науковий вісник НЛТУ. - 2012. - № 21.1.
17. Мельник В.М. Обмежувальна та стимулювальна роль податків / В.М. Мельник // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 31-38.
18. Мочерний С. В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 856 с.
19. Опарін В., Федоров В. Концептуальні основи фінансової стратегії економічного зростання В Україні. С. 653 - 664.
20. Податковий кодекс України: Закон України № 2856-VI від 23.12.2010.
21. Податковий кодекс України: Закон України від 2.12.2010 р., № 2755-VI. [Електронний ресурс]. – Доступний з zakon.rada.gov.ua.
22. Позиція ФПУ щодо окремих напрямів реформування податкової системи України. [Електронний ресурс]. – Доступний з fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 2571%3A2010-06-11-10-36-02&catid=61%3A2009-07-30-20-02-53 &Itemid=34&lang
23. Попадюк Н. Податок на нерухомість: реалії та перспективи / Н. Попадюк // Юридичний журнал. – К. : Вид. організація Юстініан, 2007. – № 12. [Електронний ресурс]. – Доступний з gustinian.com.ua/article.
24. Про систему оподаткування: Закон України вiд 28.12.1994 р., № 334/94-ВР. [Електронний ресурс]. – Доступний з zakon.rada.gov.ua.
25. Проект Концепції реформування податкової системи України // Урядовий курєр. - 11 жовтня 2005 . - № 187. - СІ 1-12.
26. Рибак С, Лазебник Л. Фінансові аспекти економічного зростання в Україні // Економіка України, 2008. - № 3. - С. 22 - 32.
27. Славкова А. Податкова система України: стратегічні напрями реформування // Актуальні питання сучасної економіки : матер. І-ої Всеукраїнської заочної наук.-практ. конф. – Ч.ІІІ / А. Славкова. [Електронний ресурс]. – Доступний з udau.edu.ua/ lib28. Соколовська А. М. Податкова політика в Україні у контексті її впливу на розвиток економіки // Фінанси України, 2006. - № 9. -С. 65 - 81.
29. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки // Економіка України, 2007. - № 7. - С. 4-12.
30. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення / А.М. Соколовська. – К.: Вид-во "Знання-Прес", 2005. – 454 с.
31. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення: монографія / А.М. Соколовська. – К.: Вид-во "Знання-Прес", 2004. – 454 с.
32. Столяров В.Ф. Принципи оподаткування в національних податкових системах країн з транзитивними економіками / В.Ф. Столяров, О.В. Музиченко. [Електронний ресурс]. – Доступний з economy.nayka.com.ua/index.php? operation=1&iid= 253.
33. Строїч С. Теорія сплати податків в Україні / С. Строїч // Всеукраїнська професійна газета "Все про бухгалтерський облік". – 2010. – № 114. – С. 5-12.
34. Турчинов О.В. Теорія оптимізації оподаткування : монографія / О.В. Турчинов. – К. : Вид-во Б.В., 2000. – 85 с.
35. Хромяк Н.В., Чубай В.М. Реформування податкової системи України в трансформаційний період // Науковий вісник НЛТУ. - 2011. - № 21.7.
36. Цимбал Т.Я. Правове регулювання податкової системи України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Теорія управління, адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право" / Т.Я. Цимбал. – Ірпінь, 2008. – 385 с.
37. Чередніченко А.П. Актуальні проблеми та головні завдання реформування ДПС України / А.П. Чередніченко // Фінанси України. – 2008. – № 2. – С. 113-121.
38. Чугунов І. Я., Ігнатенко А. Б. Податок з доходів фізичних осіб у системі фінансово-економічного регулювання // Фінанси України, 2006. - № 4. - С. 3-14.
39. Щербак В. Податкова модернізація реформованих економік // Економіка України. 2007. - № 8. - С. 71-81.
40. Юхимепко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Підручник. - К.: Знання, 2007. -583 с.
41. Якимчук Л.М., Чубай В.М. Вибір оптимальних принципів оподаткування та зменшення податкового навантаження як передумова створення ефективної податкової системи // Науковий вісник НЛТУ. - 2011. - № 21.7.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.