На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Облк та аналз виробничих запасв пдприємства в сучасних умовах господарювання. Виробнич запаси в систем управлння оборотними активами пдприємства. Методика економчного, бухгалтерського аналзу використання виробничих запасв пдприємства.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 12.06.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Зміст

Вступ
Розділ І. Основи побудови обліку та аналізу виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання
1.1 Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства………………………………………………..........….… 6
1.2 Методи оцінки виробничих запасів. ..16
1.3 Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку та аналізу виробничих запасів підприємства……………………………………... 22
Розділ II.Бухгалтерський облік виробничих запасів підприємства .31
2.1 Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з постачальниками...31
2.2 Шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в обліку ..37
2.3 Особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів ..42
2.4 Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів та відображення її результатів в бухгалтерському обліку…………………………………………....49
Розділ III. Методика економічного аналізу використання виробничих запасів підприємства………………………………………………………….. 63
3.1 Система показників, інформаційна база та методи економічного аналізу виробничих запасів підприємства……………………………………………..... 63
3.2 Методика аналізу забезпеченості підприємства виробничими запасами………………………………………………………………………… 65
3.3 Методика аналізу ефективності використання виробничих запасів підприємства……………………………………………………………………. 73
Висновок 79
Список використаних джерел. .85
Додатки
Вступ

Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, реформування економічних відносин в Україні висувають дедалі нові й нові вимоги до бухгалтерського обліку, як до основного засобу контролю за веденням господарської діяльності підприємств. Тому удосконалення бухгалтерського обліку пов'язане з вирішенням актуальних завдань в економіці України: збільшення обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), зниження собівартості продукції.
Вирішення цих завдань можливо при забезпеченні підприємств необхідними матеріальними цінностями, без яких неможливий виробничий процес.
Виробничі запаси - важлива складова частина національного багатства країни. Матеріали - предмети, які є матеріально-речовою основою виготовленої продукції. Вони беруть участь у виробничому процесі одноразово і переносять свою вартість на кінцеву продукцію повністю.
Аналіз надходження матеріальних цінностей та їх використання і реалізація є основою ділянкою аналітичної роботи підприємства, яка забезпечує визначення і контроль точності та об'єктивності основного показника діяльності підприємства - обсягу реалізації і фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності.
Важливим інструментом виявлення внутрішньовиробничих резервів економії та раціонального використання матеріальних ресурсів є економічний аналіз.
Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу виробничих запасів та надання пропозицій щодо вдосконалення виробничих запасів, а також пошук резервів підвищення ефективності використання виробничих запасів.
Завданням роботи є:
1)розкрити економічну сутність виробничих запасів;
2)класифікацію та роль в діяльності підприємства;
3)методи оцінки виробничих запасів;
4)провести аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку та аналізу виробничих запасів підприємства;
5)дослідити облік надходження запасів і розрахунків з постачальниками;
6)шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в обліку;
7)особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів; 8)порядок проведення інвентаризації виробничих запасів та відображення її результатів в бухгалтерському обліку;
9)систему показників, інформаційну базу та методи економічного аналізу запасів підприємства;
10)методику аналізу забезпеченості підприємства виробничими запасами;
11)методику аналізу ефективності використання виробничих запасів підприємства.
Предметом дипломної роботи є облік та аналіз виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання.
Об'єкт дослідження: виробничі запаси в системі управління оборотними активами підприємства.
Інформаційною базою є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.
Аналітичне дослідження виробничих запасів актуальне і має практичне значення. Під час аналізу матеріальних запасів підприємства досліджується рух матеріалів, їх оцінка, а також правильне відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Над даною темою працювали такі економісти: Савицька Г.В., Петрова В.І., Стражева В.І. та інші видатні вітчизняні та зарубіжні автори.
Облік та аналіз надходження та руху матеріалів є актуальним, адже ефективне використання матеріалів призведе до зменшення витрат, собівартості продукції, підвищення рентабельності, матеріального та фінансового становища підприємства.
При написанні дипломної роботи для проведення економічного аналізу за даною темою використовуються такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання, метод наукової абстракції, методи конкретного і абстрактного, логічного та історичного дослідження, системного та порівняльного аналізу. Дані методи аналізу дають змогу зробити всебічний економічний аналіз, що дасть змогу зробити більш достовірні дані, на основі яких можна зробити висновок про діяльність підприємства.
Раціональне використання матеріальних запасів - один з важливих факторів росту виробництва. Таким чином значення аналізу розрахунків по руху матеріальних запасів складається на основі того, що є необхідним засобом вивчення економічної ситуації
Розділ І. Основи побудови обліку та аналізу виробничих запасів
підприємства в сучасних умовах господарювання

1.1 Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль
в діяльності підприємства

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення.
У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали". Деякі автори при визначенні поняття матеріальних оборотних активів застосовують термін "цінності". Однак, поняття "цінність" є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.
Запаси -- це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.[15]
Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р. № 246 . [15]
Запаси визнаються підприємством за таких умов:
- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
- їх вартість може бути достовірно визначена.
Основними завданнями обліку виробничих запасів є:
·правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,
виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;
контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;
·одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;
·правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.
Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:
а) через систему матеріальної відповідальності -- укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;
б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);
в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;
г) налагодження складського господарства;
ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).
Запаси для кожного підприємства - це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо). [15]
При виробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу. [10]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об'єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.
Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Розглянемо об'єкти, що обліковуються на рахунку 20 “Виробничі запаси”.
Сировина.
Матеріали (Основні матеріали і Допоміжні матеріали).
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби.
Паливо.
Тара і тарні матеріали
Будівельні матеріали
Матеріали, передані в переробку
Запасні частини
Матеріали сільськогосподарського призначення
Інші матеріали
В загальному сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення віднесено законодавством до оборотних засобів. (Господарський кодекс України , який набрав чинності з 01 січня 2004р.)
В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.
Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси" пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовується у виробничому процесі.
Терміни "товарно-матеріальні активи" і "товарно-матеріальні запаси" не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.
Певні протиріччя пов'язані і з використанням терміну "предмети праці". Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці, але традиційно використовується не як облікова категорія, а як економічна.
Термін "товарно-виробничі запаси" найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.
Незавершене виробництво - це не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. [15]
Товари - це матеріальні цінності, що придбані (одержані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Підприємство-покупець, як правило, не вносить суттєвих змін до фізичної форми товарів, які придбуває. Але в деяких випадках, наприклад, коли підприємство-покупець займається перепродажем, може здійснюватись комплектація таких товарів, їх компонування в яку-небудь систему (об'єднання декількох станків у виробничу лінію). Товарні запаси складають основну частину запасів у торговельно-закупівельних підприємств, у підприємств, що спеціалізуються на комплектації, тощо. [21]
Готова продукція - це продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; це продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. [21]
Норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на такі запаси:
незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
·фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);
·молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.1)
Таблиця 1.1 Характеристика основних видів запасів
Ном. П/П
Класифікація групи за призначенням.
Вид запасів
Характеристика
1
За призначенням і причинами утворення
Постійні
Частина виробничих запасів і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
Сезонні
Запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи сезонному транспортуванні
2
За місцем знаходження
Складські
Запаси, що знаходяться на складах підприємства
У виробниц тві
Запаси, що знаходяться в процесі обробки
В дорозі
Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
3
За рівнем наявності на підприємстві
Нормативні
Запаси, що відповідають
запланованим обсягам запасів,
необхідним для забезпечення
безперебійної роботи підприємства
Понаднормові
Запаси, що перевищують їх
нормативну кількість
4
За наявністю на
початок і
кінець звітного
періоду
Початкові
Кінцеві
Величина запасів на початок
звітного періоду
Величина запасів на кінець
звітного періоду
5
По відношенню
до балансу
Балансові
Позабалансові
Запаси, що є власністю
підприємства і
відображаються в балансі
Запаси, що не належать
підприємству і знаходяться
на ньому через визначені
обставини
6
За ступенем ліквідності
Ліквідні
Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін без значних витрат первісної вартості таких запасів
Неліквідні
Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних витрат первісної вартості таких запасів
7
За походженням
Первинні
Запаси, що надійшли на підприємство ззовні від інших підприємств і не підлягли обробці на даному підприємстві
Вторинні
Матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватись вдруге напідприєм стві (відходи виробництва)
8
За обсягом
Вільні
Запаси, що знаходяться у
надлишку на підприємстві
Обмежені
Запаси, що знаходяться в
обмеженій кількості на підприєм.
9
За сферою використання
У сфері виробництва
Запаси, що знаходяться у процесі
виробництва(виробничі запаси, незавершене виробництво)
У сфері обігу
Запаси, що знаходяться в сфері обігу (готова продукція, товари)
У невиробни
чій сфері
Запаси, що не використовуються у виробництві
Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
-раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;
-організація складського господарства;
-достовірне визначення первісної вартості запасів;
-визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
-розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.
Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами . Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності рабочих, які не вправі дати правильну класифікацію через свою не кваліфікованість. Отже, роблячи узагальнення даного розділу ми можемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшого обліку виробничих запасів.
1.2. Методи оцінки виробничих запасів

Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. В обліку запаси відображаються за первісною вартістю. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:
сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
* сум ввізного мита;
* сум непрямих податків, які пов'язані з придбанням запасів ,і не відшкодовуються підприємству;
* транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
* інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і
доведенням стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і покращення якісно-технічних характеристик запасів. Формування первісної вартості запасів за шляхами надходження подано в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Первісна вартість запасів
Шляхи надходження запасів
Формування первісної вартості запасів
Придбання
Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання
Виготовлення власними силами
Первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) 16 "Витрати" і відповідає калькуляції, затвердженій на підприємстві
Внесення до статутного капіталу
Первісною вартістю визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Одержання безоплатно
Первісною вартістю визнається їх справедлива вартість
Придбання в результаті обміну
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедли ву вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного
періоду. Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, визнається справедлива вартість придбаних запасів.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
* понаднормові втрати і нестачі запасів;
* проценти за користування позиками;
*витрати на збут;
* загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не
пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із п'яти методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із нижче наведених методів.
Оцінка запасів проводиться за одним з таких методів:
*собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);
*середньозваженою собівартістю;
*нормативних витрат;
*ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.
*ціни продажу;
Підприємство може вибирати одну із двох систем обліку: постійну або періодичну. Вибір системи має бути зазначений в наказі про облікову політику.
Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але належить аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що у разі зміни специфіки господарської...діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки їх запасів при списанні.
При застосуванні періодичної системи обліку надходження та вибуття запасів їх залишки під час складання звітності групуються на певну дату (місяць, квартал, рік).
Постійна система обліку надходження та вибуття запасів характеризується тим, що облік за рухом та залишками запасів відображається станом на кінець робочого дня. Ця система обліку є точнішою, оскільки надає оперативну інформацію. Проте її недоліком є велика трудомісткість.
Використовуючи один метод оцінки запасів при застосуванні двох систем обліку, при великому обсязі операцій можна отримати різні суми відпущених у виробництво запасів та їх залишки. Цей факт пояснюється різницею в часі відображення оцінки запасів.
Розглянемо порядок застосування кожного з цих методів.
Для кращого розуміння вивчення методів середньозваженої собівартості та FIFO, розглянемо їх на конкретному прикладі (Додаток Є)
Використання методу FIFO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань.
Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зростанні цін).
Тому застосування методу FIFO в умовах зростання цін сприятиме зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.
Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.
При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.
Приклад застосування цього методу відображено в додатках Є та Ж.
Відображення операцій у плані рахунків аналогічний методу FIFO (Додаток З).
В основному метод нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає в тому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках. На практиці такий метод застосовується рідко через складний механізм включення матеріальних витрат (запасів) до собівартості продукції:
-встановлення норм витрат запасів на кожен вид продукції;
-встановлення згідно з визначеними нормами витрат і цін запасів кошторисних ставок на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до змін норм витрат запасів або цін.
Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості часто використовується на підприємствах промисловості зі складною технологією, а також у сезонних галузях матеріального виробництва. Він, поряд з іншими метода-ми оцінки вибуття запасів, потрібен для оцінки не лише при вибутті запасів із підприємства, а й при переведенні їх з однієї балансової статті до іншої, що теж кваліфікується як вибуття.
Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу.
При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп'ютерних програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної торгівлі.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки на товари. Цей метод застосовується підприємствами, які мають значну і перемінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній процент торгової націнки. Середній процент торгової націнки визначається шляхом ділення залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок за звітний місяць на продажну вартість одержаних у звітному місяці товарів і залишок товарів на початок звітного місяця
Метод обліку вибуття запасів, який підприємство обирає для цілей бухгалтерського обліку фіксується в наказі про облікову політику підприємства та обов'язково наводиться примітка: до дати звітності зміна обраного методу дозволяється один раз на рік на початку нового календарного року з обгрунтуванням причин такої зміни.
Отже, з даного підпункту зрозуміло, що існують різні методи оцінки запасів, кожен з яких має своі переваги та недоліки, тому є дуже важливо вибрати той метод, за яким можна найточніше провести оцінку запасів, залежно від діяльності підприємства.
1.3 Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку та аналізу виробничих запасів підприємства.
При організації бухгалтерського обліку та аналізу виробничих запасів необхідно користуватись законодавчими та нормативними документами України, їх характеристика наведена в табл.1.3.
Таблиця 1.3 Характеристика нормативно - правової бази з обліку і аналізу виробничих запасів

Назва нормативного документу
Ким і коли затверджений
Коротка характеристика змісту норм. документу
Використання в роботі
1
2
3
4
1.
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”
№996-XIV ВР від 16 липня 1999р.
Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності в Україні.
В другому розділі дипломної роботи
2
Закон України „Про податок на додану вартість”
№168/97-ВР від 3 квітня 1997р. Із змінами і доповненнями
Визначає платників податків, об'єкти, базу і ставки оподаткування, порядок обліку звітності та сплати податку до бюджету.  
В другому розділі дипломної роботи
3
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”
№283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами і доповненнями.
Визначає порядок оподаткування прибутку підприємств
В другому розділі дипломної роботи
4
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”
Наказ Міністерства фінансів №83 від 31.03.1999р.
Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
В другому розділі дипломної роботи
5
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”
Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.
Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
В другому розділі дипломної роботи
6
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансовий результати”
Наказ Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.
Визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей.
В другому розділі дипломної роботи
7
Положення стандарт)бухгалтерського обліку 9 „Запаси”  
Наказ Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999р.із
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському
В першому і другому розділі дипломної роботи
1.3
змінами і доповненнями від 27.12.05р.
обліку інформації про виробничі запаси та їх розкриття у фінансовій звітності.
В другому розділі дипломної роботи
8
Інструкція „Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку ” План рахунків бухгалтерського обліку та інструкції.
Наказ Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1998р. Та від 30.11.99р. №291
Визначає основні рахунки та субрахунки обліку виробничих запасів.
9
Інструкція „По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.”
Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.94р. №69 із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. №115
Визначає порядок проведення інвентаризації виробничих запасів, та основні вимоги, щодо оформлення результатів інвентаризації.
В другому розділі, підпункт 2.4
10
Постанова Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.99р. №116
Визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
В другому розділі, підпункт 2.4
11
Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів”
Наказ Міністерства статистики України №193 від 21.06.96р.
Визначає перелік та форму типових первинних документів ,які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів.
12
Наказ Мінфіну України „Про кореспонденцію рахунків”
Наказ Міністерства фінансів №143 від 28.03.2002р.
Визначає типові бухгалтерські проведення пов'язані з обліком надходження, вибуттям та виробництвом виробничих запасів.
В першому і другому розділі дипломної роботи
13
Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку.
Наказ Міністерства фінансів №356 від 29.12.2000р.
Надає методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку з обліку виробничих запасів.
В другому розділі дипломної роботи
При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку , оскільки національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 „Запаси” має ряд спільних моментів з Міжнародними стандартами фінансової звітності 2 „Запаси” МСФ 2 „Запаси”, зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов'язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності. Однак, поряд з цим можна виділити наступні відмінності у положеннях (табл.1.4)
Таблиця 1.4
Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів
Ознака
П(С)БО 9 „Запаси”
МСФЗ 2 „Запаси”
Оцінка запасів
При надходженні
Собівартість формується з таких витрат:
1.При придбанні у постачальника.
Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням
запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно заготівельні витрати; інші витрати.
2.При виготовлені власними силами. Витрат, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 „Витрати”.
3.При внесенні до статутного капіталу. Справедливої вартості, погоджена із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника.
4.При безоплатному отриманні. Справедливої вартості.
5.При отриманні у результаті обміну на подібні активи.
Балансової вартості переданих запасів.
6.При отримані в результаті обміну на неподібні активи.
Справедливої вартості отриманих запасів.
До собівартості не включаються витрати: понаднормові витрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати.
Собівартість формується з таких витрат:
1.Витрати на придбання.
Ціни придбання ; мита, та інших податків; витрати на транспортування; вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат.
2.Витрати на переробку.
Витрати , безпосередньо пов'язанні з одиницею виробництва.
3.Інші витрати .
Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану.
До собівартості не включаються : понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі,
витрати,витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов'язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж
При витрачанні
Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість.
Нормативні затрати; ціни продаж
Собівартість останніх за часом надходжень (ЛІФО)
На дату балансу
Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.
Чиста вартість реалізації
Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності.
Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації.
Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів.
Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів, переданих як застава для гарантії зобов'язань.
Отже, щоб зберегти об'єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки - у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації - в європейських країнах.
Значним внеском до розвитку уявлень про товарно-виробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та інших.
Серед них праці д.е.н., професора В.К.Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхом удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг.
Авторами проведений економіко-правовий аналіз нормативно правового регулювання і спеціалізованої літератури з обліку виробничих запасів.
Таблиця 1.5 Економіко-правовий огляд спеціалізованої літератури з аналізу та обліку виробничих запасів.
Ном
3/П
Джерело
Характеристика
Використання в роботі
1
2
3
1
Івахненко В.М.
Курс економічного аналізу
Навч. посіб.
5-те вид., випр. і доп. Рекомендовано МОН / Івахненко В.М. -- К., 2006. -- 261 с., тв. пал.
У навчальному посібнику розкривається методика економічного аналізу з урахуванням нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності. Посібник устатковано комплексом завдань для самостійної роботи студентів, необхідними для аналізу економічних процесів вихідними даними, таблицями, графіками, схемами тощо. Для перевірки знань та аналітичних навичок студентів наводяться завдання для контрольних робіт і опитування. Посібник відповідає програмі курсу “Економічний аналіз” для вищих навчальних закладів. Четверте видання виправлене і доповнене.
В третьому розділі дипломної роботи
2
«Бухгалтерія. Виробничі запаси: бухгалтерський і податковий облік» збірник систематизованог законодавства, Видавництво «Бліц - Інформ» Київ, грудень 2006, 210 с., укр..
Представлений перелік нормативних актів та інших документів, які регламентують правові, податкові та бухгалтерські правила поведінки з виробничими запасами на всіх етапах їх руху.Не менш цінною є аналітична частина збірника. В неї ввійшли статті ведучих спеціалістів в області податкового і бухгалтерського обліку. Спектр висвітлених питань самий широкий:В збірнику представлені матеріали, пов'язані з особливостями оформлення і обліку операцій тарою, запасними частинами та ін., а також нормування запасів і управління їх оборотністю.Більшість статтей супроводжуються наглядними прикладами, в яких в доступній формі показано правила документування і обліку операцій із запасами
В дипломній роботі п.п2.1, 2.2, 2.4
3
«Податки та бухгалтерський облік.Облік типових операцій (придбання запасів)», тематичний випуск, інформаційно - аналітична газета № 88 (959), видавничий будинок «Фактор», Київ, 02.11.2006, 48 с.
В цьому тематичному випуску багато корисної інформації, пов'язаної з придбанням запасів: передоплата і купівля товару на умовах товарного кредиту, загальні принципи обліку надходження запасів, купівля через підзвітну особу, отримання запасів за бартером, безоплатне отримання, придбання запасів за імпортом, придбання МШП, придбання МНМА, придбання окремих видів запасів, бланки суворої звітності, придбання тари- бухгалтерський та податковий облік
4
«Податки та бухгалтерський облік.Операції з тарою», тематичний випуск, інформаційно - аналітична газета № 38 (909), видавничий будинок «Фактор», Київ, 11.05.2006, 48 с.
В тематичному випуску розглянуто маса актуальних питань, пов'язаних з обліком тари: види тари та її облік, оподаткування операцій з тарою (ПДВ, податок на прибуток та єдиний податок), тара в роздріб (ПДВ особливості та відображення в РРО), зворотна тара.А також наведено перелік нормативних та первинних документів, пов'язаних з обліком тари
5
«Все про бухгалтерсий облік.Супертаблиця. Частина 2. Настільна книга бухгалтера», тематичний випуск, газета № 74, видавництво ТОВ «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік», Київ, 01.08.2006, 95 с.
В цьому випуску дуже детально розглянуто і висвітлено тему виробничих запасів, а саме: облік податкової малоцінки (вибуття, переоцінка, амортизація), надходження запасів, придбання ПММ, переоцінка та вибуття запасів, облік розрахунків з підзвітними особами.
В кожному розділі наведено ряд прикладів, пов'язаних з цією темою. А також багато уваги присвячено документальному оформленню.
6
«Основи економічного аналізу», навчальний посібник, В.М. Мельничук, видавництво «Кондор», Київ, 2003 рік, 128 с
В навчальному посібнику автор приділяє велику увагу економічному аналізу у всіх аспектах господарської діяльності, зокрема аналізу виробничих запасів. Проводить аналіз матеріально - технічного постачання та стану запасів, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз виробництва та реалізації продукції, складу та асортименту продукції, якості та ритмічності виробництва.
7
Гадзевич О.І «Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств Навчальний посібник. Київ: Кондор,  2004, 180 с
В цьому навчальному посібнику досліджено предмет, метод, технічні прийоми і джерела економічного аналізу. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів і їх вплив на обсяг випуску продукції
Вінниця: ВНТУ. 2007. - 191 с.
підвищення аналітичної підготовки студентів і спеціалістів.
Для студентів, аспірантів, слухачів, які набувають другу економічну освіту зі спеціальності "Менеджмент організації", центрів перенавчання та підвищення кваліфікації працівників підприємств, організацій.
Отже, з цього підпункту можна зробити висновок, що тема виробничих запасів є досить актуальною темою для написання дисертацій, авторефератів. Існує багато тематичних випусків, навчальних посібників. А ще, тема виробничих запасів є досить обширною, адже на кожному підприємстві, різних напрямків діяльності, є свої виробничі запаси, саме тому в законодавстві України цій темі присвячено стільки уваги.
Розділ II.Бухгалтерський облік виробничих запасів підприємства

2.1 Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з
постачальниками.

Існують різні шляхи надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємство, зокрема:
*купівля у постачальника;
*в результаті обміну на подібні та неподібні запаси, безоплатне отримання;
*як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;
*виготовлення власними силами.
Детальніше придбання запасів у постачальників розглянуто на прикладі (Додаток І)..Запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обміну на інші матеріальні цінності. Бартерні відносини належать до безгрошових форм розрахунків. У стандарті 9 „Запаси" при розгляді первісної вартості запасів, які надійшли на підприємство різними способами, наводиться визначення вартості запасів, які надійшли внаслідок обміну. Цей стандарт описує формування вартості запасів при двох випадках бартеру запасів -- обмін на подібні запаси та обмін на неподібні запаси.
Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід" подібними активами вважаються активи, подібні за своїм функціональним призначенням і мають однакову справедливу вартість. Активи, які не підпадають під це визначення, вважаються неподібними.
Класифікація запасів на подібні та неподібні має значення при відображенні в обліку бартерних операцій.
Обмін подібними запасами відбувається тоді, коли активи, які обмі-нюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності (Додаток И). Справедлива вартість обмінюваних подібних запасів має від-повідати одна одній. Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов'язання [3]
Підприємство оприбутковує запаси, які надходять в процесі обміну за справедливою або за первинною вартістю запасів, які відпущені. Ці вартості, переважно, не збігаються з ціною, яка вказується в первинних документах постачальника.
Незалежно від того, яка ціна обмінюваних товарів вказується в первинних документах постачальника, вони оприбутковуються так:
1. Якщо балансова вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх вартість -- оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були відпущені власні запаси;
2. Якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за справедливу їх вартість -- оприбуткування здійснюється за справедливою вартістю.
Отже, як бачимо, оприбутковувати запаси, які надходять в процесі обміну, на підставі супровідних документів постачальника, можна лише у двох варіантах:
1. Якщо балансова вартість запасів двох учасників бартерного процесу збігається, при умові, що обидві ці вартості є меншими від їх справедливої вартості;
2. Якщо балансова вартість запасів одного з учасників бартерного процесу є більшою за їх справедливу, при умові, що балансова вартість запасів іншого учасника бартерного процесу дорівнює їх справедливій вартості.
Звичайно, такі випадки трапляються дуже рідко, тому при оприбуткуванні запасів процесі „подібного" обміну бухгалтерові підприємства потрібно складати довідку-розрахунок довільної форми, якою коригуються суми, зазначені в документах постачальника.
Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає в тому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.
Згідно з положеннями П(С)БО 15 „Дохід" сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, які отримані чи підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною на сумувідповідно переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.
У цьому виді надходження запасів існує певний нюанс. Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під бартером розуміють проведення розрахунків за товари у будь-якій формі, окрім грошової. Тобто бартерна операція не може передбачати часткову оплату.
Для того, щоб запобігти непорозумінням, які можуть виникнути між бухгалтерським та податковим обліком, цю операцію рекомендується оформляти двома договорами. На справедливу вартість меншої суми запасів можна оформляти бартерний договір. Договір купівлі-продажу оформляється на суму доплати(Додаток К).
Зобов'язання та кредит по податку на додану вартість визначається відповідно до договірної ціни, яка встановлюється на рівні справедливої вартості обмінюваних товарів
Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших шляхів надходження запасів показано в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших шляхів надходження запасів
Ном 3/П
Документ
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Д-т
К-т
Придбання запасів від підзвітної особои
11
Прибуткова накладна
Оприбутковано запаси, придбан і підзвітною особою за грошові кошти
20
372
200
2
Податкова накладна
Відображено суму ПДВ
641
372
300
Надходження запасів з власного виробництва
3
Прибуткова накладна
Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами
20
23
500
Надходження запасів у результаті внеску до статутного капіталу
4
Прибуткова накладна
Оприбутковано виробничі запаси як внесок до
статутного капіталу засновниками підприємства
20
46
250
Безоплатне надходження запасів
5
Прибуткова накладна
Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси
20
719
300
Оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації
6
Прибуткова накладна
Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувались в балансі
20
719
150
Облік запасів ведеться на рахунках другого класу Плану рахунків. За дебетом рахунків відображається збільшення балансової вартості запасів внаслідок їх надходження, за кредитом -- зменшення вартості запасів внаслідок їх вибуття або уцінки.
При веденні складського обліку виробничих запасів використовуються типові форми первинного обліку запасів (Додаток Ч) [5]
При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма М-4 "Прибутковий ордер" в одному примірнику. (Додаток А)
При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхні транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється "Товарно - транспортна накладна" (ф. № 1-ТН).
У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Акт складається у двох примірниках і підписується членам комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію, а другий - в юридичний відділ для складання листа-претензії.
Якщо говорити про складський облік, то для правильної організації обліку комірник на кожний номенклатурний номер запасу оформляє "Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Це документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.
Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за ф. М-12 "Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться записи по кожному факту надходження та вибуття запасів.
В кінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів комірником складається (ф. М-14) "Відомість обліку залишків матеріалів на складі"(Додаток Г).
Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, складає "Матеріальний звіт" (Додаток Д), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у (ф. М-13) "Реєстр приймання-здавання документів". Всі вони передаються в бухгалтерію.
Організація документообігу на підприємстві організовується таким чином, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії.
В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та синтетичні реєстри (журнали та відомості). Станом на перше число місяця бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводять залишок по кожному рахунку запасів.
Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку „Транспортно-заготівельні витрати”, який відкривається в складі рахунка 20 „Виробничі запаси”. На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 „Виробничі запаси” (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.
Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері, а при спрощеній формі обліку - у «Відомостці обліку розрахунків з постачальниками» (яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру).
Виробничі запаси можуть надходити на підприємство різними шляхами, що ускладнює їх облік. Також, потрібно чітко розрізняти які запаси подібні між собою, а які ні, коли мова йде про бартер. З наведених прикладів можна детально розібратися в системі обліку надходження виробничих запасів на підприємство.
2.2. Шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в
обліку.
Є різні шляхи шляхи витрачання виробничих запасів підприємством, зокрема це: використання виробничих запасів для потреб виробництва, для загальновиробничих потреб, для адміністративних потреб, для потреб буту, для потреб невиробничих підрозділів, запаси для виправлення браку, використання виробничих запасів для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством, для виготовлення основних засобів, списання настачі запасів (якщо винні особи не виявлено), передачі матеріалів на переробку.
У процесі господарської діяльності може виникнути ситуація, коли зникає потреба в певних видах матеріальних запасів. В таких випадках підприємства можуть реалізувати ці запаси. Існує певна специфіка реалізації стороннім особам, як юридичним, так і фізичним, виробничих запасів (сировини, напівфабрикатів, палива тощо) для виробничих потреб та товарів для продажу.
Усі операції з вибуття товарно-матеріальних цінностей на складах відображають у картках чи книгах складського обліку (Додаток Б). Книги мають бути пронумеровані, а кількість сторінок у кінці потрібно засвідчити підписами керівника і головного бухгалтера й скріпити печаткою. Книги чи картки складського обліку видають під розписку з відображенням у реєстрі їх видачі. На окремих аркушах книги чи картках вказують дату, порядковий номер картки, шифр матеріалу, його назву, вимірники, ціну; їх підписує головний бухгалтер (бухгалтер з обліку матеріалів). Записи операцій із вибуття матеріалів у книгах чи картках здійснює завскладом (або бухгалтер складу) на основі первинних документів.
Для обліку витрат виробничих запасів у виробництві основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та № М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу). Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.
Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за вимогами (ф. № М-10 та № М-11). Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.
Підставою для списання використаних у виробництва матеріалів служить відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.
Для того щоб до собівартості продукції (робіт, послуг) запаси були включені за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), наприкінці місяця визначають і списують суму відхилення від облікових цін, яка відноситься до витрачених у виробництві запасів. З цією метою визначають середній процент відхилення від облікових цін за формулою:
С% = (В+В1) * 100 : (Мз+ Мо),
де: В - сума відхилення від облікових цін, що відноситься до залишку запасів на початок місяця;
В1 - сума відхилення за звітний місяць;
Мз - вартість залишку запасів за обліковими цінами на початок місяця;
Мо - вартість оприбуткованих за обліковими цінами запасів, що надійшли від постачальників протягом місяця.
Запаси можуть бути списані з балансу внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, землетрусів, повеней та ін.). Окрім того, до складу надзвичайних витрат відносять прямі витрати, здійснені підприємством для запобігання цим подіям або (коли вони сталися) для ліквідації їх наслідків. До таких витрат відносять заробітну плату працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, використані матеріали, оплату послуг сторонніх організацій та інші витрати (Додаток М).
Таким чином, списання активу з балансу з відображенням його у складі витрат у Звіті про фінансові результати може здійснюватися у випадку неможливості одержання надалі економічних вигод, пов'язаних з його використанням (Додаток Л).
При передачі запасів як внеску до статутного фонду іншого підприємства підприємством-учасником відображається в обліку здійснення інвестиції. При цьому внесок запасів до статутного фонду іншого підприємства, на відміну від внеску необоротних активів, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість(Додаток Н).
При списанні запасів внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства на суму внеску виписується накладна та податкова накладна. При вибутті виробничих запасів на виробництво та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9 “Запаси” їх оцінка здійснюється за одним із методів. Бухгалтерські проведення, пов'язані з вибуттям запасів представлені в табл.2.2.
Таблиця 2.2 Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається вибуття виробничих запасів
№ п/п
Документ
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума грн.
Дебет
Кредит
1
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для потреб виробництва
23
20
200
2
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для загальновиробничих потреб
91
20
150
3
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для адміністративних потреб
92
20
220
4
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для потреб збуту
93
20
180
5
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів
949
20
150
6
Видаткова накладна
Передано матеріали на переробку
206
20
300
7
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для виправлення браку
24
20
250
8
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством
151
20
345
9
Видаткова накладна
Використано виробничі запаси для виготовлення основних засобів
152
20
193
10
Акт на списання
Списано настачі запасів (якщо винні особи не виявлено)  
947
20
220
11
Податкова накладна
Списано суму ПДВ
947
641
376
При списанні товарно-матеріальних цінностей внаслідок надзвичайних подій ПДВ не „сторнується", якщо підприємство має відповідно оформлені документи, що підтверджують ці події.
2.3 Особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних
предметів.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1996 р. № 145 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" затверджено такі типові форми з обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів:[9]
МШ-1 „Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу
інструментів (пристроїв)";
МШ-2 „Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";
МШ-3 „Замовлення на ремонт або заточування інструментів
(пристроїв)";
МШ-4 „Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";
МШ-5 „Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на
придатні";
МІШ-6 „Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних
пристроїв" ;
МШ-7 „Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та
запобіжних пристроїв";
МШ-8 „Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних
предметів".
Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємство оформлюється аналогічно, як надходження інших запасів, тобто прибутковим ордером М-4.
Для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних комірках на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду, застосовується МШП-1 „Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)", яка складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, інший -- в цеху.
На підставі МШ-1 вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (ф. М-12) інструментально-роздавальної комірки.
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із складу цеху для тривалого користування, використовують „Картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" МШ-2. Вона заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети. Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із комірки цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здаванні інструментів комірнику повертається робітникові. Па кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комірки, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.
Переданий інструмент (пристрої) на заточування або ремонт на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку, оформляють „Замовленням на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)" (ф. МШ-3), яке виписується у двох примірниках комірником роздавальної комірки. Перший примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.
Для оформлення поломки та втрати інструментів (пристроїв) чи інших малоцінних та швидкозношуваних предметів застосовується „Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів" (ф. МШ-4). Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників
У разі поломки, псування та втрати малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а інший скеровується у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета
При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний, про що робиться запис до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми МШ-5, МШ-8).
На тих підприємствах, де вибулі з виробництва предмети обмінюються за рахунок обмінного (оборотного) фонду, складається „Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні" (ф. МШ-5) в одному примірнику. Складання цього акта здійснюється цеховою комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-4). Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу, який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписування вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з ним проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних комірках цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних комірках не відображається.
Облік спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, ведеться в Особовій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (ф. МШ-6) в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).
У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці за формою № МШ-6 в рядку загубленого предмета в розділі „Повернено" робиться запис: „Акт вибуття № __і дата"
При автоматизованій обробці даних обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.
При видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами використовується Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (ф. МШ-7). Вона заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.