На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Економчна характеристика, визнання, класифкаця та первинний облк витрат пдприємства. Аналтичний та синтетичний облк витрат вд звичайної дяльност. Облк собвартост реалзацї продукцї. Формування показникв звту про фнансов результати.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 16.11.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


45
Зміст

Вступ
1. Економічна характеристика витрат підприємства
2. Визнання, класифікація та оцінка витрат
3. Первинний облік витрат
4. Аналітичний та синтетичний облік витрат
4.1 Облік витрат від звичайної діяльності
4.1.1 Облік собівартості реалізації продукції
4.1.2 Облік адміністративних витрат
4.1.3 Облік витрат на збут
4.1.4 Облік інших операційних витрат
4.1.5 Облік інших витрат
4.2 Облік витрат від надзвичайної діяльності
5. Формування показників звіту про фінансові результати
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ

Останнім часом в українському суспільстві відбулися значні зміни, які стосуються перш за все економічного життя. Перехід України до ринкових відносин і пов'язані з цим процеси приватизації, корпоратизації, акціонування та інших форм підприємництва призвели до значних змін у бухгалтерському обліку господарської діяльності, появи системи фінансового та управлінського обліку.
У період переходу України до ринкових відносин зростає роль бухгалтерського обліку як однієї зі складових загальної системи управління. Бухгалтерський облік відображає на мікроекономічному рівні кругообіг суспільного продукту, капіталу, доходів і витрат. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об'єктивної оцінки результатам господарської діяльності підприємства.
У міжнародній практиці склалися дві системи бухгалтерського обліку: фінансовий облік та управлінський.
Фінансовий облік - це комплексний синтетичний облік усієї господарської фінансової діяльності підприємства, який уцілому характеризує майновий стан підприємства, його фінансовий стан і прибутковість. В основі фінансового обліку лежить метод „затрати-випуск”, суть якого в тому, що фінансовий результат діяльності підприємства визначається шляхом зіставлення доходів із затратами. При цьому облік затрат ведеться не за статтями калькуляції, а за економічними елементами згідно з 8 класом Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій. Крім цього фінансовий облік дає інформацію, що характеризує стан необоротних і оборотних активів, капітал за видами та зобо'язаннями перед юридичними та фізичними особами. Згідно даних фінансового обліку складається фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та інші).
Ведення фінансового обліку є обов'язковим для всіх підприємств незалежно від форм власності, галузевої належності, розмірів. Основні положення фінансового обліку регламентовано державою.
Часто фінансовий облік називають зовнішнім обліком, який потрібний для зовнішніх споживачів: акціонерів, інвесторів, ділових партнерів, банку, а також державних органів для оподаткування.
Узагальнені дані бухгалтерського обліку, обліку перевірені незалежними аудиторами, можуть бути офіційно оприлюднені в пресі.
Управлінський облік ведеться виключно для внутрішніх інформаційних потреб підприємства. Ведення управлінського обліку не є обов'язковим, його параметри, напрями, глибину визначає само підприємство.
Обидві бухгалтерії, як фінансова, так і управлінська, при певній автономії тісно пов'язані між собою, будуються на єдиній інформаційній базі, окремі показники внутрішнього управлінського обліку входять у загальну систему фінансового обліку.
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає загальні принципи, правила й обов'язкові умови ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні. Цим законом чітко визначено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.
План рахунків та їх кореспонденцію, а також Інструкцію до Плану рахунків, яка містить характеристику кожного рахунку за економічним змістом, призначенням і структурою, у централізованому порядку розробляє Міністерство фінансів України. Інструкцію затверджено наказом №291 від 30 листопада 1999 року. На підприємствах розробляється порядок ведення синтетичного рахунку і субрахункута в аналітичному розрізі стосовно конкретних умов його роботи. Важливе значення у веденні фінансового обліку відіграють Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку, які визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Складовою частиною загального фінансового обліку становить тема „Фінансовий облік витрат підприємства”, оскільки будь-яка діяльність підприємства завжди пов'язана з витратами. Цю тему я досліджувала на прикладі обласного комунального будівельного підприємства „Рівнеінвестбуд”, яке розташоване в місті Рівне на вулиці Кавказька в будинку №2, це підприємство недержавної форми власності. ОКБП „Рівнеінвестбуд” створене 17 лютого 2000 року, зареєстроване розпорядженням міського голови міста Рівного В. Чайки №313-Р. Основна діяльність підприємства - ремонтно-будівельні роботи. Структура управління: директор, головний бухгалтер, головний інженер, два виконавчі робітники.
До витрат підприємства ОКБП „Рівнеінвестбуд” належать такі витрати, як адміністративні, витрати від звичайної діяльності, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, інші витрати.
Для розкриття теми обліку витрат підприємства доцільним є висловлення таких питань: економічна характеристика витрат, визнання та класифікація витрат, первинний облік витрат, аналітичний та синтетичний облік витрат. При написанні курсової роботи я користувалася законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, деякими періодичними виданнями, П(С)БО №16, П(С)БО №1, П(С)БО №3, П(С)БО №9, а також працями таких авторів, як Бутинець Ф.Ф., Лишиненко О.В., Грабова Н.Н., Чебанова Н.В., Василенка Ю.А.
Отже, бухгалтерський облік є невід'ємною складовою управлінської системи світової економіки, без якої неможливе управління будь-якою ланкою. Він використовується в усіх сферах підприємницької діяльності - виробничій, комерційній, банківській, страховій, у всіх галузях та підгалузях господарювання - промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо. У кожній сфері діяльності, у кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має специфічні особливості, проте вихідні положення бухгалтерського обліку єдині та спільні для всіх видів діяльності.
1. Економічна характеристика витрат підприємства

У процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати. Залежно від ролі, яку вони відіграють у процесі відтворення, їх поділяють на три групи:
1. Витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати на виробництво та реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції (послуг).
2. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва. Одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо.
3. Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток.
Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво.
Розрізняють витрати економічні та бухгалтерські. Економічні витрати - це всі види виплат постачальникам за сировину та матеріальні ресурси. Ці витрати складаються із зовнішніх (явних) та внутрішніх (неявних або імпліцитних). Зовнішні витрати - це платежі постачальникам матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати, нарахування амортизації тощо. Ця група витрат і становитиме бухгалтерські витрати, які фактично відповідають витратам наших підприємств.
Внутрішні витрати мають неявний, імпліцитний характар, оскільки відображають використання ресурсів, що належать власнику підприємства у вигляді землі, приміщень, активів тощо, за які він формально не платить. Підприємець фактично здійснює ці витрати, але не в явній формі не в грошовій. Звідси бухгалтерські витрати - це різниця між економічними та імпліцитними витратами.
Поняття „економічні витрати” є загальноприйнятим, бухгалтерські - обчислюються на практиці для визначення реальної суми фактично здійснених витрат, оподаткованого прибутку тощо.
Витрати майже завжди здійснюються у натуральній та грошовій формі. Планування та облік витрат у натуральній формі має важливе значення для організації виробництва. Проте, для оцінки результатів виробництва необхідна грошова оцінка витрат.
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.
Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Якщо хоча б одна з умов визнання активів не виконується, актив не визнається, а витрати з придбання цього активу списуються у поточному періоді на „Інші операційні витрати”.
Із зменшенням активів виникають такі витрати:
- списання матеріалів на виробництва продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;
- списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;
- нарахування амортизації;
- втрати від знецінення запасів;
- нестачі запасів (товарів, готової продукції, комплектуючих виробів, сировини);
- належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки;
- нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не сплачена;
- благодійні внески.
Зобов'язанням є заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.
До витрат, що збільшують зобов'язання, належать такі нарахування:
- заробітної плати працівникам підприємства, які перебувають з ним у трудових відносинах;
- податків, зборів, обов'язкових платежів;
- відрахувань на страхування;
- орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг реклами;
- послуг сторонніх організацій (медичних, консультаційних, юридичних, аудиторських).
До витрат, згідно П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” та П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, також належать: нестача запасів, списання запасів або необоротних активів, які визнано активами, сплата штрафних санкцій, витрати на заохочування, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, в тому числі податку на прибуток.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витрати звітного періоду визначаються або зменшенням активів, або збільшенням зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.
Об'єкт витрат - це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
2. Визнання, класифікація та оцінка витрат

Критерії визнання витрат передбачають, що:
ь витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;
ь витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;
ь витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого їх здійснено;
ь витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображають у витратах того звітного періоду, в якому їх було здійснено;
ь якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.
Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:
ь платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами на користь принципала та ін.;
ь попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
ь погашення одержаних позик;
ь інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам властивим витратам;
ь витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Усі витрати підприємства, згідно з П(С)БО 16, поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності (рис.1).
Рис.1. Склад витрат підприємства

Виробництво подукції пов'язане з витратами, які називаються „виробничі” (рис.2).
Виробничі витрати - витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати.

Рис. 2. Класифікація виробничих витрат

Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі або накладні витрати.
Прямі витрати включають:
Ю прямі матеріальні витрати (напівфабрикати, вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється тощо);
Ю прямі витрати на оплату праці;
Ю інші прямі витрати - усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за оренду земель і майнових паїв, амортизація, витрати від браку.
До загальновиробничих (накладних) витрат належать:
Ю витрати на управління виробництвом, відрахування на соціальні заходи тощо;
Ю амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
Ю амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
Ю витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
Ю витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням технології та оранізації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності та ін.);
Ю витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;
Ю витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці виробничого персоналу);
Ю витрати на охорону праці, техніку безпеки та навколишнього середовища;
Ю інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та ін.).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні витрати - витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва. Наприклад, заробітна плата адміністративного персоналу, витрати на утримання офісу, підприємства тощо.
Змінні витрати - витрати, що залежать від обсягу виробництва (матеріали, заробітна плата виробничого персоналу) і не є рівнозначними у різних виробництвах.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість продукції - це грошова форма витрат підприємства на підготовку, виробництво, виготовлення та збут продукції.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
Ю прямі матеріальні витрати, які безпосередньо пов'язані з виготовленням певних видів продукції (робіт, послуг);
Ю прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші витрати робітникам, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);
Ю інші прямі витрати (всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизація тощо);
Ю загальновиробничі витрати.
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.
Відповідно до Типового положення в планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)включають:
- прямі виробничі витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлює підприємство.
До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) не включаються операційні витрати.
Операційні витрати - витрати пов'язані з операційною діяльністю.
Рис.3 Класифікація операційних витрат

Їх поділяють на (рис.3):
1. адміністративні витрати;
2. витрати на збут;
3. інші операційні витрати.
Вони є витратами звітного періоду і включаються до Звіту про фінансові результати.
Адміністративні витрати - це загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством (заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу з відрахуванням на соціальне страхування і в пенсійний фонд, канцелярські, телефонні, телеграфні витрати, утримання легкового транспорту, утримання приміщення офісу, витрати на службові відрядження адмінуправлінського персоналу і т. д.).
Витрати на збут - витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).
До них належать: витрати на ремонт тари, рекламу та дослідження ринку, витрати на відрядження працівників зайнятих збутом, витрати на оплату праці продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут та ін.
До інших операційних витрат відносять:
- витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”;
- собівартість реалізованої іноземної валюти, що визначається перерахуванням іноземної валюти на грошову одиницю України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати пов'язані з продажем іноземної валюти;
- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їхньої облікової вартості та витрат, пов'язаних з їхньою реалізацією;
- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від операційної курсової різниці;
- визнані штрафи, пені, неустойки;
- інші витрати операційної діяльності.
До інших витрат діяльності належать фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, надзвичайні витрати, інші витрати (рис.4).
Рис.4. Класифікація інших витрат діяльності

У процесі своєї фінансової діяльності підприємство несе відповідні витрати.
Витрати фінансової діяльності підприємства - витрати на відсотки (за одержиними кредитами, випущеними облігаціями, фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства.
Багато підприємств, що здійснюють інвестиції, обліковують втрати від своєї діяльності за методом участі в капіталі.
Втрати від участі в капіталі - збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, яві обліковують за методом участі у капіталі.
У результаті стихій, техногенних катастроф і аварій на підприємстві можуть виникнути надзвичайні витрати.
Надзвичайні витрати - втрати і витрати, пов'язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони повторюватимуться періодично чи в кожному звітному періоді.
Кожне підприємство, що здійснює господарські операції, пов'язані з фінансовими інвестиціями, реалізацію необоротних активів має обліковувати витрати, що виникають в результаті цієї діяльності й мають назву „інші витрати”.
Інші витрати, що виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом і (або) реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
До таких витрат належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій;
- собівартість реалізованих необоротних активів;
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів;
- залишкова вартість ліквідованих необоротних активів;
- інші витрати звичайної діяльності.
3. Первинний облік витрат

Основи організації бухгалтерського обліку на ОКБП „Рівнеінвестбуд” регламентовано законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності.
Первинний облік - це початок облікового процесу, під час якого здійснюють спостереження, вимірювання господарських явищ і реєстрацію їх у первинних документах.
Первинний облік є основним джерелом економічної інформації, яка далі фіксується у носіях синтетичного та аналітичного обліку і використовується для контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.
Підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліці є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а коли це неможливо, то відразу після закінчення операції.
Первинні документи - бухгалтерські документи, що складаються безпосередньо в момент здійснення господарської операції, тобто фіксують ці явища вперше, складання яких є початком облікового процесу, юридичним доказом проведення господарських операцій і є єдиною підставою для відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку.
За порядком складання документи поділяються на первинні (які складаються в момент здійснення господарської операції) і зведені (їх складають на підставі кількох первинних документів). Первинні документи використовують для першої реєстрації господарських операцій, потім на їх основі роблять облікові записи.
На підприємстві „Рівнеінвестбуд” ведуться такі первинні документи: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, платіжне доручення, посвідчення про відрядження, звіт про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт, податкова накладна, накладна, рахунок, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акт на списання основних засобів, інвентарна картка тощо. Перелік форм первинної облікової документації підприємства наведені в таблиці 1.
Бухгалтерські документи мають велике економічне та правове значення. Економічне значення полягає у тому, що вони дають оперативну інформацію з допомогою якої здійснюється оперативне управління підприємством. Правове значення документа полягає в тому, що своєчасно і правильно оформлений документ являється єдиним фактором, який підтверджує здійснення господарської операції і її законності. Документи мають доказуючу юридичну силу при виявлені різних претензій і суперечок.
Таблиця 1

Перелік форм первинної облікової документації на ОКБП „Рівнеінвестбуд”

Зміст господарської операції (призначення документу)

Назва

документу
Код
Організаційно - розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документу

1. надходження основних засобів від капітального будівництва

2. внутрішнє переміщення ОС

3. Вибуття (списання) ОС

4. Придбання НА

5. Списання НА

6. Надходження будівельних товарів на склад

7. Розрахунки за товари, роботи, послуги

8. Розрахунки з підзвітними особами

9. Нарахована заробітна плата

10. Нарахування відпусток

11. Оприбуткування готівки в касу

Видача готівки з каси

Акт

прийому-передачі ОС

Акт

прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОС

Акт на списання ОС

Накладна,

Податкова накладна,

Рахунок

Акт на списання НА

Податкова накладна

Платіжне доручення

Авансовий звіт

Розрахунково-платіжна відомість

Розрахунок на виплату заробітної плати на час відпустки

Прибутковий касовий ордер

Видатковий касовий ордер

ОЗ-1

ОЗ-1

ОЗ-3

Договір, наказ керівника

Договір, наказ керівника

Наказ, розпорядження керівника

Договір, наказ, розпорядження керівника

Розпорядження, наказ

Накладна постачальника, договір, розпорядження

Рахунки постачальників

Проїздні документи, касові чеки, рахунки на придбання товарів

Табель обліку робочого часу

Наказ про відпустку

Банківський чек

Платіжна відомість

Обов'язкові реквізити первинних документів: назва документа, підприємства і його підрозділів, дата його складання; зміст і підстава господарської операції; вимірники операцій (натуральні та вартісні); підписи осіб відповідальних за здійснення господарської операції. У первинних документах відведено спеціальні графи для кодів, номенклатурних номерів та інших даних, потрібних для їх механізованого опрацювання.

Первинні документи надходять до бухгалтерії, де їх перевіряють, таксують, групують, підготовляють для машинного опрацювання.

Під час руху документів кожен з них передається від однієї особи до іншої для реєстрації та опрацювання. Рух документів від моменту їх складення або одержання від інших організацій до використання для бухгалтерських записів і передання в архів називається документообігом.

На підприємствах і в організаціях перебуває в обігу багато різних документів. Тому для контролю за надходженням і своєчасним їх опрацюванням потрібно складати план-графік документообороту. Його розробляє головний бухгалтер підприємства, а затверджує керівник. Після цього графік стає обов'язковим для всіх працівників, що складають первинні документи і ведуть облік. У плані документообігу визначають терміни складання і подання документів у бухгалтерію, а також відповідальних осіб за складання, приймання та їх опрацювання у встановлені терміни. План документообороту на ОКБП „Рівнеінвестбуд”

При застосуванні електронної обчислювальної техніки для збирання та опрацювання інформації про здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набирають машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент їх здійснення, інші - складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. Впровадження в бухгалтерський облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам'ятовуючому пристрої машини й отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю. Первинний облік підприємства „Рівнеінвестбуд” майже повністю автоматизований.

Облік ведеться на основі первинних документів, які здаються в бухгалтерію згідно встановленого графіка, при цьому документація ведеться згідно вимог чинного законодавства.

4. Аналітичний та синтетичний облік витрат

Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний.

Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов'язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці.

Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками.

Щоб отримати докладні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов'язань, а також про господарські процеси, що ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці.

Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об'єктів обліку.

Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві.

Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв'язок. Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку.

Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити.

Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у практиці організації бухгалтерського обліку використовують субрахунки.

Субрахунки - це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним рахунками. За допомогою субрахунка здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні об'єкти обліку.

Переліком рахунків і схем реєстрації у фінансовому обліку виступає план рахунків. У ньому за десятковою системою наведені коди й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. В плані рахунків відбувається групування, згідно рахунків, фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку.

Робочий план рахунків „Рівнеінвестбуд”

Синтетичні рахунки
Субрахунки
Код
Назва
Код
Назва
1
2
3
4
10
Основні засоби

103

106

Будинки та споруди

Інструменти, прилади та інвентар
13
Знос (амортизація) необоротних активів
131
Знос основних засобів
15
Капітальні інвестиції
151
Капітальне будівництво
20
Виробничі запаси

203

207

209

Паливо

Запасні частини

Інші матеріали
22
Малоцінні та швидкозношувальні предмети
23
Виробництво
28
Товари
281
Товари на складі
30
Каса
301
Каса в національній валюті
31
Рахунки в банках
311
Поточні рахунки в національній валюті
36
Розрахунки з покупцями та замовниками
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
37
Розрахунки з різними дебіторами

371

372

377

Розрахунки за виданими авансами

Розрахунки з підзвітними особами

Розрахунки з іншими дебіторами
39
Витрати майбутніх періодів
44
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

442

443

Непокриті збитки

Прибуток, використаний у звітному періоді
48
Цільове фінансування і цільове надходження
63
Розрахунки з постачальниками та підрядниками
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
64
Розрахунки за податками і платежами

641

643

644

Розрахунки за податками

Податкові зобов'язання

Податковий кредит
65
Розрахунки за страхування

651

652

653

За пенсійним забезпеченням

За соціальним страхуванням

За страхуванням на випадок безробіття
66
Розрахунки з оплати праці
661
Розрахунки за заробітною платою
68
Розрахунки за іншими операціями

681

685

Розрахунки за авансами одержаними

Розрахунки з іншими кредиторами
70
Доходи від реалізації

702

703

Доходи від реалізації товарів

Доходи від реалізації робіт і послуг
73
Інші фінансові доходи
732
Відсотки одержані
79
Фінансові результати

791

792

Результати операційної діяльності

Результат фінансових операцій
90
Собівартість реалізації

902

903

Собівартість реалізованих товарів

Собівартість реалізованих робіт і послуг
92
Адміністративні витрати
94
Інші витрати операційної діяльності
949
Інші витрати операційної діяльності

Після запису господарських операцій за місяць на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють підрахунок обігів за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку і визначають залишки на кінець місяця. Їх використовують для складання бухгалтерського балансу на перше число наступного місяця.

Крім того, обігові відомості за рахунками синтетичного і аналітичного обліку використовують при складанні бухгалтерської і статистичної звітності, в аналізі та оперативному керівництві господарською діяльністю підприємств.

Інформація яка вже міститься в первинних документа систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного та синтетичного обліку. Регістри повинні містити такі реквізити: назва документа, період реєстрації, підписи та прізвище осіб що склали документи. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах в тому звітному періоді, у якому вони були здійсненні. На підприємстві „Рівнеінвестбуд” реєстрація первинних документів здійснюється у вигляді журналів-ордерів.

Аналітичний та синтетичний облік ведеться згідно журналів-ордерів по рахунках та стандартах бухгалтерського обліку. Підприємство є господарсько-розрахунковим, метою роботи якого є отримання прибутку та сплата платежів до бюджету.

Перелік форм реєстрів аналітичного та синтетичного обліку ОКБП „Рівнеінвестбуд”

Назва реєстру синтетичного обліку
Назва реєстрів анал и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.