Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Економчна сутнсть та класифкаця необоротних матеральних активв. Канали надходження необоротних матеральних активв на пдприємство. Документування господарських операцй з облку основних засобв. Вдображення операцй з руху основних засобв.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 24.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Вступ

Предметом дослідження даної курсової роботи є методика обліку необоротних активів на підприємстві.
Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства - це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності. У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.
До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять:
- основні засоби;
- нематеріальні активи;
- капітальні інвестиції;
- довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);
- довгострокову дебіторську заборгованість;
- інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).
Підвищення ефективності використання необоротних активів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку і це підтверджує актуальність обраної теми курсової роботи.
Значну частку у складі необоротних активів підприємств, як правило, займають основні засоби підприємства. Від їх якості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск послуг, їх собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового становища.
Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних ви-робничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.
Необхідність оновлення необоротних активів підприємства за рин-кових відносин визначається передовсім конкуренцією товарови-робників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою на-громадження фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.
Важливе значення у збереженні основних засобів та контролю за ефективністю їх використання мають чітко організовані обліково-аналітичні та контрольні функції підприємства.
Мета курсової роботи полягає в розробці основних методичних принципів організації обліку необоротних активів на підприємстві.
Для досягнення наміченої мети в роботі поставлені і вирішені наступні завдання:
q визначена сутність необоротних активів підприємства та їх класифікація;
q досліджені теоретико-методологічні основи документування та обліку необоротних активів;
q надана характеристика рахунків з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
q досліджене облікове відображення операцій з руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
q досліджений порядок відображення інформації про необоротні матеріальні активи у фінансовій звітності;
q визначені шляхи удосконалення обліку необоротних матеріальних активів.

1. Економічна сутність необоротних матеріальних активів

1.1 Економічна сутність та класифікація необоротних матеріальних активів

Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітні засоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чого призначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства.
Основними напрямами класифікації активів є такі:
- за характером участі у господарському процесі;
- за формами функціонування;
- за функціональною роллю у процесі відтворення;
- за ступенем ліквідності.
З метою вірного розподілу витрат на виробництво, аналізу використання, основні засоби об'єднують (групують) в однорідні групи за певними ознаками (критеріями). Об'єднання (групування) основних фондів в однорідні за певними ознаками (критеріями) групи називається їх класифікацією.
Виробничі фонди класифікують також по галузям промисловості чи сільського господарства.
В залежності від того, кому фонди належать - вони поділяються на власні і позичені. По характеру використання в процесі виробництва - на діючі і не діючі.
В залежності від того мають чи не мають натуральної форми, вони поділяються на інвентарні та неінвентарні. До інвентарних відносять ті, які мають натуральну форму і їх можна обміряти, зважити, підрахувати в натурі. До неінвентарних відносять капітальні вкладення в земельні, лісні, водні ресурси (крім споруд).
З класифікацією фондів тісно пов'язане поняття інвентарного об'єкту, який являє собою складову частину групувального підрозділу і є обліковою одиницею основних засобів. Інвентарний об'єкт - закінчений пристрій, окремий предмет з усіма належними до нього пристосуваннями або відокремлений комплекс, що складається з конструктивно об'єднаних предметів, які складають єдине ціле і орієнтований на виконання заразом однієї загальної господарської функції. Загальна класифікація основних фондів наведена на рисунку 1.1.
Основні фонди
Невиробничі
Виробничі
Промисловість
Сільське
господарство
Тор
гівля
Житлове господарство
Комунальне господарство
Охорона здоров'я
І
т.д.
Рис. 1.1. Класифікація основних фондів
Класифікація за характером участі у господарському процесі поділяє активи на необоротні та оборотні.
Поділ активів на основні (необоротні) й оборотні прийшло в практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу наприкінці XIX-го або початку XX-го ст. Вперше зазначені терміни з'явилися в Англії, у судових звітах, попавши туди з економічної літератури того часу. Пізніше в декількох судових справах також торкалися методів оцінки фіксованих (необоротних) і оборотних активів. Варто також відзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економістів та бухгалтерів того часу на поділ активів на основні й оборотні складається в можливості оцінки на підставі цього ліквідності господарюючого суб'єкта.
Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства - це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності. У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.
До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять:
- основні засоби;
– нематеріальні активи;
– капітальні інвестиції;
– довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);
– довгострокову дебіторську заборгованість;
– інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).
Оборотні (обігові) засоби - це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. В практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належать майнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основними елементами оборотних засобів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках у банках і в касі.
За функціональною роллю у процесі відтворення господарські засоби підприємства поділяють на такі групи:
- засоби у сфері виробництва;
- невиробничі засоби;
- засоби у сфері обігу;
- вилучені засоби.
До виробничих засобів належать засоби підприємства, які беруть безпосередню участь у процесі виготовлення продукції чи надання послуг. Це виробничі будівлі та споруди, машини та механізми, транспорт, сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво тощо.
До невиробничих засобів підприємства належать засоби, які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, але їх використовують для створення нормальних умов праці й відпочинку працівників підприємства. До невиробничих засобів підприємств належать житлові будинки, гуртожитки, готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби, бібліотеки з обладнанням та інвентарем у них тощо, які перебувають на балансі підприємства.
До засобів підприємства у сфері обігу належать предмети обігу (готові вироби, призначені для реалізації), грошові кошти, кошти в розрахунках та засоби, які обслуговують сферу обігу.
До засобів, які обслуговують сферу обігу, належать торгово-складські споруди з торгово-складським обладнанням, устаткуванням та інвентарем (торгівельні приміщення, склади готової продукції, вагове господарство тощо).
Вилучені засоби - це кошти, які вилучені з обороту підприємства, але протягом певного періоду перебувають на його балансі (авансові відрахування та платежі з прибутку).
За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяються на ліквідні і неліквідні.
Ліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути швидко конвертовані у грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної (балансової) вартості для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквідних активів підприємства належать грошові активи в різних формах, короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.
Неліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. До неліквідних активів підприємства належать основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість, безнадійна дебіторська заборгованість витрати майбутніх періодів тощо.
Після реформування бухгалтерського обліку в Україні у поняття "активи" почав вкладатися дещо інший зміст, аніж раніше. Не можна говорити, що облік було перевернуто "догори ногами", але з'явилося багато деталей, які доповнили і покращили зміст поняття активів, зробили їхній облік значно зручнішим і логічнішим, запозичивши багато корисного досвіду із західної бухгалтерської практики.
Нижче наведені визначення основних видів активів згідно Національних стандартів бухгалтерського обліку.
Основні засоби (згідно П(С)БО 7) - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій. Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) основних засобів більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).
До складу Основних засобів, згідно стандарту, відносять власне основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. Основні засоби поділяються на:
1) Земельні ділянки.
2) Капітальні витрати на поліпшення земель.
3) Будівлі, споруди та передавальні пристрої.
4) Машини та обладнання.
5) Транспортні засоби.
6) Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
7) Робочу та продуктивну худоба.
8) Багаторічні насадження.
9) Інші основні засоби.
Інші необоротні матеріальні активи поділяються на:
1) Бібліотечні фонди.
2) Малоцінні необоротні матеріальні активи.
3) Тимчасові (нетитульні) споруди.
4) Природні ресурси.
5) Інвентарна тара.
6) Предмети прокату.
7) Інші необоротні матеріальні активи.
Підсумовуючи досліджене, слід зазначити, що економічна сутність і матеріально-речовий зміст необоротних активів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворюваних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.
Уся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60%) національного багатства країни.
Основні засоби, які є основною складовою частиною необоротних активів, визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.
Зростання й удосконалення складу необоротних активів підприємства забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці персоналу підприємства.
1.2 Визнання та оцінка необоротних матеріальних активів

Для правильної організації обліку необоротних матеріальних активів (НМА) важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки НМА: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.
НМА на підприємство можуть надходити з різних джерел (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Канали надходження необоротних матеріальних активів на підприємство
Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первісною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію.
Отже, первісна вартість -- це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Так, первісна вартість об'єкта основних засобів згідно з п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» складається з таких витрат:
- сум, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- сум ввізного мита;
- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.
Не включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів витрати на сплату відсотків за користування кредитом (якщо основні засоби повністю або частково були придбані (створені) за рахунок позикового капіталу). Такі витрати на сплату відсотків відносяться на фінансові витрати того періоду, протягом якого вони сплачувалися.
У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами.
Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість.
Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну.
Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання. При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами.
Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:
- реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;
- переоцінки балансової вартості основних засобів;
- часткової ліквідації відповідних об'єктів.
Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.
Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.
Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.
Якщо з будь-яких причин НМА не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання.
Необоротні матеріальні активи списуються з балансу підприємства в наступних випадках (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Напрямки вибуття основних засобів
Фінансовий результат від вибуття об'єктів НМА визначається вирахуванням з доходу від вибуття об'єктів НМА їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям НМА.
У разі часткової ліквідації об'єкта НМА його первісна (переоцінена Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості (переоціненої) та зносу ліквідованої частини об'єкта.

2. Документи та облік необоротних матеріальних активів

2.1 Документування господарських операцій з обліку основних засобів

Документальне оформлення обліку основних засобів відбувається з використанням таких документів:
1. Типова форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.
При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.
2. Типова форма № 03-2 "Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).
3. Типові форми № 03-3 "Акт на списання основних засобів"
(додаток 2) і № 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.
Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).
Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі "Розрахунок результатів списання об'єкта".
4. Типова форма № 03-5 "Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини" складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.
5. Типова форма № 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" (додаток 1) застосовується для аналітичного обліку і узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант відбудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один бухгалтерії, другий -- у місцях експлуатації основних засобів замість № 03-9 "Інвентарний список основних засобів".
6. Типова форма № 03-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів" застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.
7. Типова форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.
8. Типова форма № 03-9 "Інвентарний список основних засобів" застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.
9. Типові форми № 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для промислових підприємств), № 03-15 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для будівельних організацій), № 03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту" використовуються для розрахунку амортизації основних засобів, ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації. Лише при застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для розрахунку амортизації можна застосовувати однойменну Розроблювальну таблицю № 6.
10. Документами, що підтверджують право на списування нарахованого зносу на витрати, є Акт введення в експлуатацію основних засобів (додаток 3).
2.2 Характеристика рахунків з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Характеристика рахунків з обліку основних засобів наведена у табл. 2.1.
Для відображення в обліку інформації щодо наявності та руху основних засобів Планом рахунків передбачено основний, інвентарний, активний рахунок 10 “Основні засоби”.
За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
За кредитом рахунку 10 "Основні засоби" відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Таблиця 2.1
Характеристика рахунків з обліку основних засобів
Назва та шифр
Призначення рахунку
По дебету відображається
По кредиту відображається
Обліковий регістр
Місце в звітності
1
2
3
4
5
6
10”Основні засоби”
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів
Надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об`єкту, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкту;сума дооцінки вартості об`єкту основних засобів
Вибуття основних засобів в наслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкту основних засобів, сума уцінки основних засобів
Журнал-ордер №13
Баланс
(ф. №1)
р. 031
13 ”Знос необоротних активів”
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації
Списання суми нарахованої амортизації
Нарахування амортизації та індексації зносу необоротних матеріальних активів
Журнал-ордер №10
Баланс
(ф. №1)
р. 032
15 “Капітальні інвестиції”
Для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів
Збільшення витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів
Введення в дію прийняття в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів
Журнал-ордер №16
Баланс
(ф. №1)
р. 020
Субрахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у П(С)БО 7 “Основні засоби” [5]. Кожній окремій групі об'єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби”, такі як:
101 “Земельні ділянки”
102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”
103 “Будинки та споруди”
104 “Машини та обладнання”
105 “Транспортні засоби”
106 “Інструменти, прилади та інвентар”
107 “Робоча і продуктивна худоба”
108 “Багаторічні насадження”
109 “Інші основні засоби”
Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби".
За дебетом рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.
Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:
111 "Бібліотечні фонди"
112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"
113 "Тимчасові (нетитульні) споруди"
114 "Природні ресурси"
115 "Інвентарна тара"
116 "Предмети прокату"
117 "Інші необоротні матеріальні активи"
Відповідно до Інструкції № 291 для обліку витрат, пов'язаних з придбанням або створенням різних видів основних засобів, передбачено відповідні субрахунки рахунку 15 «Капітальні інвестиції», призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:
151 "Капітальне будівництво";
152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" ;
153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів";
154 "Придбання (створення) нематеріальних активів";
155 "Формування основного стада".
За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об'єктів будівництва та основного стада).
Для обліку доходів i витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів, використовуються такі субрахунки:
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» (обліковується собівартість реалізації (продажу) необоротних активів);
976 «Списання необоротних активів» (обліковуються залишкова вартість та інші витрати на об'єкти основних засобів, що безоплатно передаються або ліквідуються);
742 «Дохід від реалізації необоротних активів» (обліковуються доходи від продажу об'єктів основних засобів);
746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (обліковуються доходи, що виникають при ліквідації основних засобів (при оприбуткуванні матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації об'єктів основних засобів)).
2.3 Облікове відображення операцій з руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Розглянемо деякі приклади відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів.
На організацію обліку капітальних інвестицій впливає спосіб виконання робіт: підрядним способом (тобто спеціалізованими організаціями на договірних засадах) чи господарським способом (тобто силами і засобами самого підприємства).
При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових витрат на виконувані роботи здійснює сам підрядчик. Підприємство-замовник, у даному випадку, здійснює тільки облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті по актах роботи. Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних і прийнятих по актах будівельно-монтажних робіт у бухгалтерському обліку робить запис:
Д-т рах. 15 "Капітальні інвестиції" (відповідний субрахунок);
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".
Таким же записом оформляється вартість придбаних об'єктів основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар і інше).
Устаткування, що вимагає монтажу, враховується в складі виробничих запасів на рахунку 205 "Будівельні матеріали". При придбанні такого устаткування в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. 205 "Будівельні матеріали";
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".
При передачі устаткування, що вимагає монтажу, на споруджувані об'єкти в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. 151 "Капітальне будівництво";
К-т рах. 205 "Будівельні матеріали".
Сума податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання, визначена в податкових накладних підрядних організацій при виконанні капітальних робіт, постачальників при придбанні основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, відбивається записом:
Д-т рах. 641 "Розрахунки по податках";
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".
При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відбиває на дебеті рахунка 15 "Капітальні інвестиції" у кореспонденції з кредитом рахунків:
205 "Будівельні матеріали" (на вартість витрачених будівельних матеріалів і устаткування, переданого в монтаж на споруджувані об'єкти);
66 "Розрахунки по оплаті праці", 65 "Розрахунки по страхуванню" (на суму заробітної плати, нараховану робітником, зайнятим на будівельних роботах, і відрахувань на соціальні заходи) і інше.
Порядок відображення надходження основних засобів у бухгалтерському обліку залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані (внесені до статутного фонду, придбані за плату, одержані безкоштовно чи в обмін на інші активи та ін.).
Зарахування на баланс введених в експлуатацію основних засобів по фактичній собівартості їхнього будівництва (виготовлення, придбання) у бухгалтерському обліку відбивається записом:
Д-т рах. 10 "Основні засоби";
К-т рах. 15 "Капітальні інвестиції"
Оприбуткування на баланс об'єктів основних засобів, внесених засновниками (учасниками) у статутний капітал підприємства, по справедливій вартості, погодженій сторонами, відображається записом.
Д-т рах. 10 "Основні засоби";
К-т рах. 40 "Статутний капітал".
Основні засоби, отримані в порядку безкоштовної передачі від інших юридичних осіб, у бухгалтерському обліку відбиваються записами:
1) на справедливу вартість прийнятих об'єктів:
Д-т рах. 10 "Основні засоби",
К-т рах. 424 "Безкоштовно отримані необоротні активи";
2) на суму витрат по доставці об'єктів:
Д-т рах. 15 "Капітальні інвестиції",
К-т рах. 685 "Розрахунки з різними кредиторами" і інше;
3) на суму, визнану доходом (в міру нарахування амортизації), по безкоштовно отриманих об'єктах основних засобів.
Д-т рах. 424 "Безкоштовно отримані необоротні активи",
К-т рах. 745 "Доход від безкоштовно отриманих активів".
Відображення у фінансовому обліку операцій з придбання основних засобів наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків за операціями щодо придбання основних засобів за кошти
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Дт
Кт
1
Отримано меблі за договором
152
631
10000
2
Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ
641
631
2000
3
Оплачені меблі, що надійшли
631
311
12000
4
Відображено витрати на транспортування меблів
152
631
400
5
Включено до и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.