На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Органзаця облку витрат на оплату прац в бюджетних установах. Економчна сутнсть оплати прац. Форми, системи та види оплати прац бюджетних установах. Економчний аналз витрат на оплату прац. Комп'ютеризаця облку аналзу витрат.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 26.03.2004. Сдан: 2004. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


77
Зміст

Вступ
Розділ І. Організація обліку витрат на оплату праці в бюджетних
установах.
1.1. Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та види оплати праці бюджетних установах.
1.2. Основи обліку заробітної плати: нарахування та зведення
нарахувань по оплаті праці, утримання із заробітної плати.
Облік робочого часу.
1.3. Особливості організації обліку витрат на оплату праці.
1.4. Зв'язок обліку витрат на оплату праці з фінансовою та
податковою звітністю.
1.5 Відповідальність бухгалтера за порушення діючого
законодавства з обліку на оплату праці.
Розділ ІІ. Економічний аналіз витрат на оплату праці в
бюджетних установах.
2.1. Теоретичні основи економічного аналізу витрат на
оплату праці.
2.2. Прийоми документального контролю та способи перевірки.
2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.
Розділ ІІІ. Контроль і ревізія операцій з обліку витрат на оплату
праці.
3.1. Завдання, об'єкти та джерела інформації для контролю і
ревізії витрат на оплату праці.
3.2. Прийоми та способи вивчення операцій з обліку витрат на
оплату праці.
3.3. Типові порушення ведення операцій з обліку витрат на оплату праці.
Розділ ІV. Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат на оплату праці.
4.1. Автоматизація розрахунків по заробітній платі.
4.2. Комп'ютеризація обліку витрат на оплату праці.
4.3. Комп'ютеризація економічного аналізу витрат на оплату
праці.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.

ВСТУП

В умо-вах ри-н-ко-вої еко-но-мі-ки від-бу-ли-ся по-мі-т-ні змі-ни в опла-ті пра-ці, яка за-ле-жить вже не тіль-ки від ре-зуль-та-тів пра-ці ро-бі-т-ни-ків, а й від ефектив-но-с-ті ді-я-ль-но-с-ті ви-ро-б-ни-чих під-роз-ді-лів.
Опла-та пра-ці - це за-ро-бі-ток, роз-ра-хо-ва-ний, як пра-ви-ло, в гро-шо-во-му ви-ра-же-ні, який за тру-до-ви-ми договорами вла-с-ник чи упо-в-но-ва-же-ний ним ор-ган ви-пла-чує за ви-ко-на-ну ро-бо-ту чи на-да-ні по-слу-ги.
Ура-ху-ван-ня пра-ці та за-ро-бі-т-ної пла-ти за-ймає од-не з центра-ль-них місць в си-с-те-мі об-лі-ку на під-при-єм-с-т-ві. За-ро-бі-т-на пла-та є ос-но-в-ним джереом до-хо-дів ро-бі-т-ни-ків фі-р-м, під-при-єм-с-т-в. Пра-ця пра-цю-ю-чих є необхід-ною скла-до-вою ча-с-ти-ною про-це-су ви-ро-б-ни-ц-т-ва, спо-жи-ван-ня та роз-по-ді-лу ство-ре-но-го про-ду-к-ту.
За-ро-бі-т-на пла-та - є ва-ж-ли-вим за-со-бом під-ви-щен-ня за-ці-ка-в-ле-но-с-ті пра-цю-ю-чих у ре-зуль-та-тах сво-єї пра-ці, її про-ду-к-ти-в-но-с-ті, збі-ль-шен-ня обсягів ви-ро-б-ле-ної про-ду-к-ції, по-ліп-шен-ня її яко-с-ті та асо-р-ти-ме-н-ту.
Збі-ль-шен-ня ефе-к-ти-в-но-с-ті су-с-пі-ль-ної про-ду-к-ти-в-но-с-ті обу-мо-в-ле-но, на сам пе-ред, збі-ль-шен-ням ви-ро-б-ни-ц-т-ва та по-ліп-шен-ням яко-с-ті ро-бо-ти.
В умо-вах пе-ре-хо-ду на-шої еко-но-мі-ки на ри-н-ко-вий ме-ха-нізм функціону-ван-ня, ва-ж-ли-ви-ми за-да-ча-ми ста-ли: при-ско-рен-ня на-у-ко-во-технічно-го про-гре-су, зни-жен-ня ви-трат жи-вої пра-ці, ме-ха-ні-за-ція трудомістких ро-біт, по-ліп-шен-ня ви-ко-ри-с-тан-ня тру-до-вих ре-сур-сів, зменшен-ня зби-т-ків ро-бо-чо-го ча-су.
Під-при-єм-с-т-во са-мо-стій-но, але від-по-ві-д-но до за-ко-но-дав-ст-ва, установлює шта-т-ний роз-клад , фо-р-ми і си-с-те-ми опла-ти пра-ці, преміювання. Ура-ху-ван-ня пра-ці і за-ро-бі-т-ної пла-ти - один із найважливіших і скла-д-них ді-ля-нок ро-бо-ти, що по-тре-бу-ють то-ч-них і операти-в-них да-них, у яких від-би-ва-єть-ся змі-на чи-се-ль-но-с-ті ро-бі-т-ни-ків, витра-ти ро-бо-чо-го ча-су, ка-те-го-рії робітни-ків, ви-ро-б-ни-чих ви-трат.
Тру-до-ві при-бу-т-ки ро-бі-т-ни-ка ви-зна-ча-ють-ся йо-го осо-би-с-тим тру-до-вим вне-с-ком з ура-ху-ван-ням кі-н-це-вих ре-зуль-та-тів ді-я-ль-но-с-ті під-при-єм-с-т-ва або фі-р-ми. Во-ни ре-гу-лю-ють-ся по-да-т-ка-ми і ма-к-си-ма-ль-ни-ми роз-мі-ра-ми не обмежу-ють-ся. Мі-ні-ма-ль-ний роз-мір опла-ти пра-ці вста-но-в-лю-єть-ся законодавством.
Не-об-хід-но ство-рю-ва-ти еко-но-мі-ч-но до-сто-ві-р-ну та об-гру-н-то-ва-ну інфор-ма-цію про ви-ко-нан-ня но-р-ма-ти-вів та ди-на-мі-ки по-ка-з-ни-ків про пра-цю, стежен-ня за до-три-ман-ням спів-від-но-шен-ня ро-с-ту про-ду-к-ти-в-но-с-ті пра-ці та заробі-т-ної пла-ти, за зме-н-шен-ням не-ви-ро-б-ни-чих ви-трат скри-тих та яв-них збитків ро-бо-чо-го ча-су, сти-му-лю-ван-ня пра-ці на під-при-єм-с-т-ві.
На ос-но-ві ці-єї ін-фо-р-ма-ції здій-с-ню-єть-ся ко-н-т-роль за ви-ко-нан-ням робо-чо-го ча-су на під-при-єм-с-т-ві, впро-ва-джен-ня про-гре-си-в-них ме-то-дів пра-ці, до-три-ман-ням пра-ви-ль-но-го спів-від-но-шен-ня між ро-с-том про-ду-к-ти-в-но-с-ті пра-ці та за-ро-бі-т-ної пла-ти.
На під-при-єм-с-т-ві об-лік чи-се-ль-но-с-ті ро-бі-т-ни-ків та слу-ж-бо-в-ців, їх заробі-т-ної пла-ти є до-ку-ме-н-та-ль-ним, до-сто-ві-р-ним та од-на-ко-вим у всіх галузях го-с-по-да-рю-ван-ня. Ро-бі-т-ни-ки ре-а-лі-зу-ють пра-во на пра-цю шля-хом заклю-чен-ня тру-до-во-го до-го-во-ру на під-при-єм-с-т-ві у від-по-ві-д-но-с-ті з За-ко-ном Укра-ї-ни кон-к-ре-ти-зу-ю-чи пра-ва та обов'яз-ки ро-бі-т-ни-ків, а та-кож опла-та за пра-цю, від-ра-ху-ван-ня у фо-н-ди, роз-ра-ху-нок при-бу-т-ко-во-го по-да-т-ку. У зв'яз-ку з цим на під-при-єм-с-т-ві ор-га-ні-зу-єть-ся опе-ра-ти-в-ний та бу-х-га-л-тер-сь-кий об-лік пра-ці та її опла-та.
Для то-го, щоб ви-ко-ну-ва-ти за-да-чі, які сто-ять пе-ред об-лі-ком, на під-при-єм-с-т-ві ство-ре-ні:
- ко-н-т-роль за чи-се-ль-ні-с-тю пе-р-со-на-лу та ви-ко-ри-с-тан-ням робо-чо-го ча-су;
- роз-по-діл за-ро-бі-т-ної пла-ти по об'єктах каль-ку-лю-ван-ня;
- пра-ви-ль-ність до-ку-ме-н-та-ль-но-го офо-р-м-лен-ня ви-ро-б-ки робо-чих та слу-ж-бо-в-ців;
- своє-ча-с-не утри-ман-ня сум по-да-т-ків та пе-ре-ра-ху-ван-ня їх до бю-дже-ту;
- пла-ну-ван-ня зві-тів про пра-цю.
- своє-ча-с-не на-ра-ху-ван-ня за-ро-бі-т-ної пла-ти та до-по-мог, а також їх ви-да-ча;
На сьогоднішній день скла-д-ність си-ту-а-ції, яка скла-ла-ся з пи-тан-ня роз-ра-ху-н-ків з пра-цю-ю-чи-ми, по-яс-нює ак-ту-а-ль-ність ви-б-ра-ної те-ми.
Розділ І. Організація обліку витрат на оплату праці в бюджетних установах.

1.1. Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та види оплати праці.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, некомплексного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.
У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.
Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.
Організація оплати праці проводиться на основі:
законодавчих та інших нормативних документів;
генеральної угоди на державному рівні;
галузевих, генеральних угод;
трудових договорів.
Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.
Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.
Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:
а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;
б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.
Відповідно до статті 1 Закону України “ Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, прафесійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена відрядна оплата праці, повинен бути табель, а також відомість про виробіток та розцінки за виконану роботу.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Статтею 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов`язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.
Існують такі види додаткової заробітної плати:
робота у сверх урочний час;
сумісництво професій;
робота в нічний час.
Також існують надбавки, доплати по тарифним ставкам та посадовим окладам: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюється диференційовані надбавки до тарифних ставок робочих. Наприклад: - третій розряд - до 12%
- четвертий розряд - до 14%
- п`ятий розряд - до 18%
Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). З 01.07.2000р - 118 грн.
До мінімальної заробітної плати не включаються:
доплати;
надбавки;
заохочувальні і компенсаційні виплати.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.
1)Погодинна - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці одна з форм оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні працівники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов`язки, оплачується в загальному порядку.
Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста та погодинно-преміальна.
При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.
При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов`язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Премії робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках. Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників. Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення, не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.
2)Відрядна - нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.
У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.
Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.
А) пряма відрядна. При прямій відрядній формі оплаті праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.
Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.
Б) відрядно-преміальна - до прямої заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.
В) відрядно-прогресивна - об'єм робіт виконаний зверх норми сплачується по збільшених розцінках.
Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.
Г) акордна - заробітна плата нараховується за комплекс виконаних робіт у встановлений термін по відповідних розцінках. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.
Для обліку виробітки робочого персоналу застосовуються такі документи:
наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутні листи та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром.
акордний наряд застосовується в бригадах “кінцевої продукції”. Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду. Недоліком наряду є те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо простежити, на якій операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або карточки.
При погодинній оплаті праці при розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при відрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).
загальний заробіток робітник
К = --------------------------------------------------- , де
sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn))
n1, n2, ... , nn - часова тарифна ставка n-го робітника
m1, m2, ..., mn - відпрацьована кількість робочого часу робітником
Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітників бригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток.
Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.
Розподіл загального заробітку бригади по відпрацьованому часу, приведеному до першого розряду є модифікацією першого способу. При цьому способі фактично відпрацьований час кожного робітника множимо на тарифний коефіцієнт присвоєного йому розряду. Сумування всіх результатів визначає загальну кількість робочого часу, приведеного до першого розряду по бригаді. Після цього розраховується норматив заробітку на 1 чол/год. шляхом ділення заробітку бригади на загальну кількість відпрацьованого часу, приведеною до першого розряду.
КТУ - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці. КТУ застосовується тільки до приробітку та премій, але не втрачаючи тарифної частини заробітної плати.
Показники, що підвищують КТУ :
- високий рівень виконаних виробничих завдань, застосування передових методів праці, виконання робіт по сумісним професіям, висока трудова активність, ефективне використання обладнання, забезпечуючи більш високу виробітку - підвищується до 0,5 ;
- висока професійна майстерність, яка виражається в більш високій якості робіт - підвищується до 0,25 ;
- керування ланкою, ініціатива та попередження можливих простоїв робочих та обладнання, допомога та передача опиту, ефективне використання робочого часу - підвищується до 0,25;
Показники, що знижують КТУ :
- невиконання виробничих завдань, слаба інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від загального рівня бригади, неефективне використання обладнання, інструменту - понижується до 0,5 ;
- недостатня професійна майстерність, яка виражається у виготовленні неякісної продукції, порушенні правил техніки безпеки і таке інше - понижується до 0,25 ;
- запізнення на роботу, передчасні уходи з роботи, невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, що негативно позначаються на результатах колективної праці - понижується до 0,25.
На підприємстві застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями.
Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту. У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.
Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.
Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:
відрядникам за подвійним відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;
працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.
Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день .
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.
Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом відповідно до ст. 109 КЗпП , у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.
При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).
Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.113 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.
Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення.
Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.
По мірі становлення ринкової економіки змінюються форми регулювання трудових відносин між працюючими і адміністрацією на підприємстві. Вони все більш спираються не тільки на державні законодавчі норми, що вони засновані на мінімальних гарантіях, скільки на колективні договори, що зобов'язують обидві сторони діяти у відповідності з прийнятими на себе зобов`язаннями. Щодо питань оплати праці це означає, що підставою для встановлення робітникові тарифної ставки чи окладу, що відповідають його кваліфікації, є не урядові постанови, а колективний договір, складений між власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом у обличчі уповноваженого ним профспілкового або іншого органа. У відповідності до колективного договору визначаються і конкретні розміри доплат за умови, напруженість і інтенсивність праці, а також інші можливі виплати.
Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профсоюз або інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров`ю робочого. За засобом виміру кількості праці системи оплати класифікуються на відрядні ( де кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукції або виконаної роботи ), погодинні ( де кількість праці вимірюється кількістю відпрацьованого робітником часу ) і акордні ( де кількість праці вимірюється відповідним результатом виконання робот ). Крім того, може бути застосована система участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але при умові, якщо це не суперечить установчим документам підприємства.
По формам вираження і оцінки результату праці системи оплати розподіляються на колективні ( що базуються на оцінці колективної праці ) і індивідуальні ( що базуються на оцінці результатів праці окремого робітника ).
По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу праці робітників, системи оплати поділяються на одно факторні, тобто прості ( проста відрядна і проста погодинна ), і багатофакторні, тобто преміальні ( відрядно-преміальна і почасово-преміальна, відрядно-прогресивна і таке інше ).
Важливою умовою ефективного застосування погодинної форми оплати праці для всіх категорій робітників є розробка на підприємствах нормативів можливих досягнень. Ці нормативи можуть встановлюватись практично на всі показники виробничої і економічної діяльності ланок, ділянок, цехів, агрегатів, виробництв. Пропорційно ступені виконання цих завдань і повинна виплачуватись тарифна заробітна платня.
Необхідно також мати на увазі, що широке застосування погодинної оплати потребує і високого організаційного забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, енергією, транспортом, ремонтом і таке інше з боку технологічних і виробничих служб підприємства.
В умовах переходу на ринкові відносини необхідно дуже відповідально віднестись до організації колективних систем оплати праці, особливо підрядних і орендних колективів. Повинні враховуватись умови, визначаючи доцільність і необхідність колективних форм організації і оплати праці. Найбільше вони доцільні там, де об`єднання робітників у трудовий колектив визначаються технологічних, тобто для виконання одного технологічного циклу необхідні сумісні зусилля робітників а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом колективної праці. Можливо відрізнити три основні групи робіт, що відповідять цім вимогам. По-перше, це роботи по сумісному обслуговуванню апаратів, агрегатів, великого обладнання, збору і монтажу великих об`єктів (виробів), а також багато видів тяжких робіт, що не можуть виконуватись окремими робітниками. Такі роботи характеризуються такою технологічною послідовністю окремих операцій загального технологічного комплексу, при якій нема можливості рівномірної завантаженості робітників протягом зміни тільки по їх спеціальності по причині різної трудомісткості окремих видів робіт.
Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає і оцінювання ефективності використовуваних форм і систем, повинен провадитися систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів найманого працівника і підприємця (власника).
1.2. Основи обліку заробітної плати: нарахування та зведення нарахувань по оплаті праці, утримання із заробітної плати. Облік робочого часу.

Порядок нарахування заробітної плати, яка належить робітникам підприємства, залежить від застосовуваних форм оплати праці та організації виконання цих робіт.
Нарахування заробітної плати при погодинній оплаті праці: сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.
Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди.
У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції.
У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка. Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.
Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.
На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.
В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:
визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;
визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;
визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.
Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.
Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.
Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понад урочний час, персональні надбавки, інші доплати.
Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.
Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяць роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності.
На кожному підприємстві (організації) незалежно від режиму роботи має бути організований табельний облік робочого часу.
Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу (додаток 1). Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію 2 рази на місяць:
для коригування суми виплат за першу половину місяця (аванса);
для розрахунку заробітної плати за місяць.
Табельні номера встановлюються на підприємстві в цілому по порядково-серійній системі, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.
Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству чи по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №Т-12 - призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №Т-13 тільки для обліку робочого часу).
Табельний облік, тобто це є облік присутності на роботі та використання робочого часу, може проводитись двома методами:
методом суцільної реєстрації - кожний день по кожному робітнику відмічається відроблений чи не відроблений час з в казанням поважної причини;
методом відхилень - відмічаються простої, неприбуття, понаднормові та інші відхилення від нормального режиму роботи, а відроблений час визначається тільки в кінці місяця.
Також табельний облік ведеться з використанням табельних марок (жетонів), картковим - при використанні контрольних годин; за допомогою контрольно-перепускних пристроїв та інше. На багатьох підприємствах табельний облік передається безпосередньо в виробничі підрозділи, що сприяє укріпленню дисципліни. Вибір метода ведення табельного обліку обумовлюється тільки зручністю для підприємства.
Остаточно оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.
Всі первинні документи по обліку праці та заробітній платі в встановлений час передаються до бухгалтерії.
Заробітна плата робітникам за першу половину місяця може видаватись у вигляді авансу, розрахованого виходячи з даних табеля про виконаний час та тарифної ставки. Сума авансів потім утримується з заробітної плати робітників, розрахованої за підсумком місяця.
В розрахункові відомості зараховуються всі виплати, які входять до фонду заробітної плати, а також окремі, які не входять до нього, якщо вони зараховуються до середньої заробітної плати та підлягають стягненню прибуткового податку.
Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати та заробітної плати робітників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомоги та добові, пенсії. Ці суми виплачуються окремо по розрахункових відомостях (т.ф. №Т-53) чи видатковим касовим ордером (ф.№КО-2).
При визначенні нарахованих сум заробітної плати бухгалтерія проводить утримання із заробітної плати. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утриманням по кожному робітнику складає суму до видачі.
Загальна сума, яка належить до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана.
Кошти для виплати заробітної плати отримують підприємства по чеку розрахункового рахунку банку.
Отримання заробітної плати відбувається по платіжних відомостях (ф.№Т-53). В відомості вказується табельний номер, прізвище, ім'я, по-батькові робітника та сума до видачі.
Бухгалтерія підприємства (організації) не тільки нараховує заробітну плату та різні доплати і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.
Із заробітної плати робітників та службовців можуть проводитися утримання дозволені законодавством: прибутковий податок (з суми вище неоподатковуваного мінімуму доходів); утримання збору, підлягаючого перерахуванню до Пенсійного фонду (в розмірі 1% заробітку, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн. і до 5% - якщо такий дохід перевищує 501 грн.); збір на соціальне страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку); по судово-виконавчих документах (аліменти, штрафи та ін.). У відповідності до Законів України “ Про оплату праці) загальна сума утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахувань прибуткового податку, відрахувань до Пенсійного фонду та соціального страхування на випадок безробіття. Ці обмеження не розповсюджуються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.
Прибутковий податок з доходів громадян утримується у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України “ Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 № 13-22 та Інструкцією про прибутковий податок з громадян від 21.04.93 № 12, а також Законом України від 13.02.98 № 129 <Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”> від 26.12.92 № 13-22 та Законом України від 23.03.99 № 539-XIV “Про внесення змін в деякі законодавчі акти України”.
Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, -- 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.
З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також тими, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується в розмірі 20% без врахування пільг по місцю його виплати.
Згідно з Законом України прибутковий податок з сукупного оподатковуваного дохода громадян за місцем роботи (служби, навчання) розраховується по таких ставках:
Місячний сукупний дохід
(у неоподатковуваних мінімумах)
Ставки та розміри податку
До 17 грн. (з дохода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму)
Не оподатковується
Від 18 грн. до 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)
10% від дохода, який перевищує 17 грн.
Від 86 грн. до 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)
6грн. 80 коп. + 15% дохіда, який перевищує 85 грн.
Від 171 грн. до 1020грн. (від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)
19 грн. 55 коп. + 20% від дохіда, який перевищує 170 грн.
Від 1021 грн. до 1700 грн (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)
189 грн. 55 коп. + 30% від дохіда, який перевищує 1020 грн.
Від 1701 грн. і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)
393 грн. 55коп. + 40 % від дохіда, який перевищує 1700 грн.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, що отримані в грошовій та натуральній формі. При цьому доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподаткованого доходу за календарний рік по вільних ринкових цінах, крім доходів, отриманих від сільськогосподарських підприємств, які визначаються по цінах продажу державі.
Забороняється сплата прибуткового податку з громадян за рахунок засобів підприємств, організацій, а також суб'єктів підприємницької діяльності, окрім колективних сільськогосподарських підприємств.
Як ми побачили підприємство здійснює нарахування заробітної плати та проводить утримання із заробітної плати. В бюджетних підприємствах для нарахування заробітної плати та утримання з неї, застосовуються такі документи:
1)Табель обліку робочого часу
2)Розрахунково-платіжна відомість
3)Особові картки
4)Довідка про суми виплачених доходів і утримань податків з фізичних осіб
5)Довідка про перерахунок прибуткового податку
Синтетичний та аналітичний облік нарахувань та вирахувань заробітної плати.
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Для обліку розрахунків по оплаті праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці “ має такі субрахунки:
661 - “Розрахунки за заробітною платою”
662 - “Розрахунки з депонентами”
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з оплати праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основного, допоміжного), де виконувались роботи, характер цих робіт, категорії робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). Тому за кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк (через нез'явлення одержувачів) суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 ”Розрахунки з депонентами”.
Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який видає їх потім на першу вимогу підприємства (організації).
Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться у книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах невиданої заробітної плати, які складаються касиром.
При розрахунках із працюючими при ручному способі обробки документів суми вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”.
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.
По кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована заробітна плата працівникам за звітній місяць. При утворенні у встановленому порядку резерву на оплату відпусток працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на рік) нараховані в рахунок цього резерву суми відносяться з кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” у дебет рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів ”.
При нарахуванні заробітної плати за час відпустки слід мати на увазі, що відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 323 суми коштів, нараховані за щорічні і додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, які припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати праці в наступному місяці. Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту “в” пункту 9.4 Інструкції № 12 із суми відпускних, які припадають на неповний наступний місяць, при виході у відпустку прибутковий податок не утримується. Прибутковий податок із цих сум утримується після повернення з відпустки за сукупністю із заробітком за повний місяць у загальному порядку.
Таким чином, заробітна плата за чергові і додаткові відпустки відображається в поточному місяці по кредиту субрахунку 661 і дебету рахунків з обліку затрат на виробництво або робіт тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у даному звітному місяці. Заробітна плата, нарахована за чергові додаткові відпустки, які припадають на дні відпустки наступного місяця, по кредиту субрахунку 661 повинна відображатись в наступному місяці, а у звітному місяці на виплачені з каси підприємства суми відпускних виплат здійснюється лише запис по дебету субрахунку 661 і кредиту рахунка 30 “Каса”.
Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Основні проводки по нарахуванню та утриманню із заробітної плати

№ п/п
Найменування господарської операції
Бухгалтерська проводка
Дт
Кт
1
Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного й допоміжного виробництв та ін. .
23
661
2
Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу.
91,92
661
3
Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів.
39
661
4
Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції.
93
661
5
Нарахована оплата, пов`язана з виправленням браку продукції.
24
661
6
Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств.

92,93,

94
661
7
Нараховані суми оплати праці, пов`язані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів.
972
661
8
Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.).
652
661
9
Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства.
92
661
10
Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва.
23
661
11
Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування.
48
661
12
Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів.
47
661
13
Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо).
65
661
14
Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством.

23,91,

92
661
15
Депонована заробітна плата
661
662
16
Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов`язану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо.
991
661
17
Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата)
30
661
18
Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками.
661
30
19
Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття.
661
641
20
Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду.
661
651
21
Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1%
661
685
22
Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми.
661
372
23
Сплачено за подарунки.
68
31

24

Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ):

а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік:
- видані подарунки працівникам підприємства
661
68

списана вартість подарунків за рахунок коштів

підприємства.
48
661
нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фонду 32% .
91
651
б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік:
- видані подарунки працівникам підприємства
661
68
- списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємств 48
661
- нарахування на вартість подарунків, речових призів та матеріальну допомогу
91
651
- прибутковий податок (у складі сукупного оподатковуваного доходу працівника за місяць
661
641
- відрахування із сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% - до Пенсійного фонду
661
651
- збір на випадок безробіття (750грн.+300грн.)*0,5%
661
65

Облік страхування робітників підприємств.

Соціальне страхування - це одна з гарантій здійснення прав працюючих на матеріальне забезпечення.
Вдосконалення зв'язків підприємства з органами державного соціального страхування викликало певні зміни в організації бухгалтерського обліку, контролю та звітності їх розрахункових стосунків.
Основними об'єктами на підприємстві є: суми нарахованих страхових внесків; суми нарахувань до Пенсійного фонду та витрат, вироблених за рахунок соціального страхування та Пенсійного фонду.
Підприємства роблять утримання за державне соціальне страхування у встановлених відсотках до заробітної плати.
В бухгалтерському обліку це відображається по кредиту рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”, по відповідних субрахунках в кореспонденції з рахунками витрат підприємства, на які була віднесена нарахована заробітна плата робітникам підприємства.
Кожного місяця робляться утримання з нарахованої заробітної плати 1% (до 150 грн.), та 2% (більше 150 грн.) до Пенсійного фонду, відображається це в бухгалтерському обліку записом дебет 65 “Розрахунки за страхуванням” субрахунок 1 “За пенсійним забезпеченням” та кредиту рахунка 66 “Розрахунки по оплаті праці”.
Частина державних страхових засобів використовується безпосередньо на підприємствах під контролем місцевих профспілок, а друга частина - через відповідні державні органи.
В залежності від характеру використання засобів соцзабезпечення та соцстрахування передбачено наступний порядок їх обліку.
На підприємствах найбільш поширеним видом використання засобів соціального страхування є оплата лікарняних непрацездатності. Нарахування допомог робітникам тимчасової непрацездатності (у зв'язку з хворобою, вагітністю та ін.) робиться за рахунок засобів фонду соціального страхування та в обліку відображається записом - дебет рахунку 651 “За пенсійним забезпеченням” та кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”.
Виплати допомог одночасного характеру (у зв'язку з народженням дитини чи похованням) відображаються по дебету рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у кореспонденції з рахунком 30 “Каса”.
Якщо підприємство допустило порушення в області охорони праці, то потерпілий робітник отримує допомогу не з засобів фонду соціального страхування, а за рахунок засобів підприємства. Ці витрати відносять на витрати підприємства, а в обліку відображають записом дебет рахунку 92 “Адміністративні втирати” кредит рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, а виплату допомоги робітнику - дебет рахунку 66 , кредит рахунку 30 “Каса”.
За рахунок засобів фонду соціального страхування підприємствам дозволено вести доплати на дієтхарчування, надане робітникам в столових. Цей вид використання засобів відображається по дебету рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” та кредиту рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” та 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
Підприємства по місцю знаходження повинні зареєструватись до Пенсійного фонду України та кожного кварталу по встановленій сумі відповідати за нараховані та використані суми. Із засобів Пенсійного фонду виплачуються допомоги за доглядом за дитиною, пенсії робітникам пенсіонерам та інші виплати, передбачені законодавством України. Виплати допомог і пенсій в обліку відображається по дебету рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” субрахунок 1 “За пенсійним забезпеченням” та кредиту рахунку 30 “Каса”.
Відрахування на соціальне забезпечення відображається в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” відповідним субрахунків та дебету тих рахунків, на які відноситься нарахована заробітна плата та інші нарахування, - 23, 91, 94, 95 та інші.
Після відображення всіх операцій на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” виводиться кінцеве становище рахункових стосунків підприємства з відповідними органами соціального страхування та забезпечення.
1.3. Особливості організації обліку витрат на оплату праці

Порядок оформлення відпусток
На основі затвердженого графіка відпусток або заяви працівника в установі видається наказ чи розпорядження про надання відпустки.
В залежності від прийнятого в установі порядку оформлення наказів, такі накази можуть бути оформленні або шляхом заповнення типової форми № П-6 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”, або шляхом внесення записів у книгу наказів по кадрам установи, або оформленням наказу на окремому листі формату А-4. Наказ оформляють на окремому листі, де міститься тільки розпорядча частина, що починається з прізвища, імені та побатькові працівника; потім вказується посада працівника, найменування структурного підрозділу, де він працює, і розпорядча частина наказу про надання відпустки. Після тексту розпорядчої частини вказується обгрунтування видання наказу про надання відпустки (графік відпусток або заява працівника).
Наказ складається в двох примірниках. Один його примірник залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії для розрахунку суми середньої заробітної плати та відпускних.
Накази про надання відпустки працівникам, як і інші накази по кадрам (персоналу), заносяться до книги реєстрації наказів у хронологічному порядку.
На основі наказу про надання відпустки вносяться відповідні записи до розділу IV “Відпустки” особової картки працівника, а також до журналу обліку відпусток.
Оформлення нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності
Щоб одержати допомогу, працівник надає листок непрацездатності уповноваженому із соціального страхування, що приймає рішення про надання матеріального забезпечення із соціального страхування, у тому числі і з виплати допомоги з тимчасової непрацездатності.
При цьому обов'язково перевіряється як оформлений листок непрацездатності, чи завірений він печаткою медичної установи “Для листків непрацездатності”. Строк звільнення від роботи лікар повинен підтвердити підписом і особистим штампом.
У листку непрацездатності на підприємстві робляться такі записи:
бухгалтер по кадрам проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
бухгалтер по кадрам на підставі трудової книжки і відомостей, що підтверджують право пільгового одержання допомоги (посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, та ін.), зазначає трудовий стаж;
далі зазначається розмір належної допомоги (60%, 80% або 100%), а також кількість днів, за які її призначають.
Після зазначених дій бухгалтер підприємства на підставі зроблених записів розраховує суму допомоги.
Облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування та розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями та об'єктами калькулювання.
На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 має такі субрахунки:
661 “Розрахунки за заробітною платою”;
662 “Розрахунки з депонентами”.
По кредиту рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плати, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування; по дебету - виплата заробітної плати, премій, допомог тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються по дебету субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредиту субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”.
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” кореспондує
по дебету з кредитом рахунків:
по кредиту з дебетом рахунків:
24 “Брак у виробництві”
15 “Капітальні інвестиції”
30 “Каса”
20 “Виробничі запаси”
31 “Рахунки у банках”
23 “Виробництво”
33 “Інші кошти”
24 “Брак у виробництві”
37 “Розрахунки з різними дебіторами”
30 “Каса”
41 “Пайовий капітал”
31 “Рахунки у банках”
46 “Неоплачений капітал”
39 “Витрати майбутніх періодів”
64 “Розрахунки за податками й платежами”
65 “Розрахунки за страхуванням”
47 “Забезпечення майбутніх витрат і
платежів”
66 “Розрахунки з оплати праці”
68 “Розрахунки за іншими операціями”
48 “Цільове фінансування та цільові
надходження”
70 “Доходи від реалізації”
65 “Розрахунки за страхуванням”
71 “Інший операційний дохід”
66 “Розрахунки з оплати праці”
91 “Загальновиробничі витрати”
92 “Адміністративні витрати”
93 “Витрати на збут”
94 “Інші витрати операційної діяльності”
99 “Надвичайні витрати”
Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться в податковій
адміністрації в розрізі кожного працівника. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичого рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1 число кожного за звітним місяця.
На рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” ведеться облік розрахунків за відрахуваннями на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та ін.
На кредиті рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” відображаються нараховані зобов'язання зі страхування, а також отримані від органів страхування кошти, по дебету - погашення заборгованості та використання коштів страхування на підприємстві.
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має наступні субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”;
652 “За соціальним страхуванням”;
653 “За страхуванням на випадок безробіття”;
654 “За індивідуальним страхуванням”;
655 “За страхуванням майна”.
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” кореспондує
по дебету з кредитом рахунків:
по кредиту з дебетом рахунків:
30 “Каса”
15 “Капітальні інвестиції”
31 “Рахунки в банках”
23 “Виробництво”
36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
24 “Брак у виробництві”
37 “Розрахунки з різними дебіторами”
31 “Рахунки в банках”
50 “Довгострокові позики”
39 “Витрати майбутніх періодів”
51 “Довгострокові векселі видані”
47 “Забезпечення майбутніх витрат і
55 “Інші довгострокові зобов'язання”
платежів”
62 “Короткострокові векселі видані”
64 “Розрахунки за податками й
64 “Розрахунки за податками й платежами”
платежами”
60 “Короткострокові позики”
66 “Розрахунки з оплати праці”
66 “Розрахунки з оплати праці”
68 “Розрахунки за іншими операціями”
68 “Розрахунки за іншими операціями”
91 “Загальновиробничі витрати”
74 “Інші доходи”
92 “Адміністративні витрати”
93 “Витрати на збут”
94 “Інші витрати операційної
діяльності”
99 “Надвичайні витрати”
1.4. Зв'язок обліку витрат на оплату праці
з фінансовою та податковою звітністю

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності є надання для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансова звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Бухгалтерський баланс - це найважливіша форма бухгалтерської звітності, що відображує стан коштів підприємства та їх джерел у грошовій оцінці та кінцевий результат його виробничо-господарської діяльності на визначену дату (додаток 22).
Сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, на страхування від нещасних випадків та ін. відображається у статті Балансу “Поточні зобов'язання за страхуванням”.
Сума заборгованості підприємства з оплати праці працівникам свого підприємства (на дату складання Балансу) відображається у статті “Поточні зобов'язання з оплати праці”.
Взаємозв'язок статей балансу з рахунками бухгалтерського обліку, що пов'язані з витратами на оплату праці, відображено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Взаємозв'язок статей балансу з рахунками бухгалтерського обліку
Статті балансу
Код рядка
Рахунки бухгалтерського обліку
1
2
3
Пасив
IV. Поточні зобов'язання
Поточні зобов'язаня за розрахунками:
- зі страхування
570
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”
Субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”
652 “За соціальним страхуванням”
653 “За страхуванням на випадок
безробіття”
652,2 “За страхуванням від нещасних
випадків”
- з оплати праці
580
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”
Субрахунки:
661 “Розрахунки за заробітною платою”
662 “Розрахунки з депонентами”
Витрати на оплату праці в складі інших витрат відображені у додатку Декларації про прибуток підприємства.
Розміри страхових внесків відображаються в таких формах податкової звітності як:
Розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (додаток 22 до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України) - складається та подається у двох примірниках щомісяця;
Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4-ФСС ТВН) - складається та подається у двох примірниках щоквартально;
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 5 до пункту 6.7 Інструкції) - складається та подається у двох примірниках щоквартально;
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.08.2001 року № 23) - складається та подається у двох примірниках щоквартально.
Що стосується форм статистичної звітності, то тут можна виділити Форму № 1-ПВ “Звіт з праці”.
Звіт з праці складається з таких розділів:
- Розділ І. Чисельність та фонд оплати праці, де відображається середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості; фонд оплати праці (фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати); кількість відпрацьованих людино-годин середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу; сума прибуткового податку та ін.
- Розділ ІІ. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати;
- Довідка про чисельність окремих категорій працівників та склад фонду оплати праці.
1.5. Відповідальність бухгалтера за порушення діючого законодавства
з обліку витрат на оплату праці

Коли перераховувати нарахування й утримання, виплачуючи зарплату працівникам відображено в таблиці 1.2
Таблиця 1.2.
Строки сплати зборів, податків, внесків
Вид податку, збору або внеску
Як виплачують зарплату
Строк сплати (перерахування) податку, збору або внеску
1
2
3
Пенсійний збір
Аванс з виплати заробітної плати за місяць
Не пізніше 30 днів, що настають за місяцем, в якому було виплачено аванс
Виплата зарплати за другу половину місяця
Не пізніше 30 днів, що настають за місяцем, в якому було виплачено заробіток за другу половину місяця
Внески до Фонду
Страхування
Аванс з виплати заробітної плати за місяць
У день одержання коштів у банку на виплату зарплати за другу половину
на випадок
безробіття
Виплата зарплати за другу половину місяця
місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу)
Внески до Фонду страхування від
Аванс з виплати заробітної плати за місяць
Не пізніше дня одержання коштів у банку на виплату зарплати за другу
Непрацездатності
Виплата зарплати за другу половину місяця
половину місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу)
Внески до Фонду страхування від нещасних випадків
Аванс з виплати заробітної плати за місяць
У день одержання коштів на виплату авансу в установах банків
Внески до Фонду страхування від нещасних випадків
Виплата зарплати за другу половину місяця
У день одержання коштів на виплату заробітної плати за другу половину місящя в установах банків
Прибутковий податок
Аванс з виплати заробітної плати за місяць
Одночасно з поданням чеків на одержання коштів для виплати належних працівникам сум за другу
Виплата зарплати за другу половину місяця
половину місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу)
Фінансові та адміністративні санкції, які можуть застосовувати контролюючі органи у разі неподання або несвоєчасного подання звітності до Пенсійного форду, Фонду страхування від непрацездатності, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків відображені у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Фінансові та адміністративні санкції за неподання чи несвоєчасне подання звітів
Найменування звітної форми
На кого накладаються санкції
Фінансова або адміністративна санкція за неподання чи несвоєчасне подання звіту
1
2
3
Розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове
На платників збору у разі неподання розрахунку у строки, визначені законодавством
Штраф у розмірі 10 НМДГ (тобто 170 грн.) за кожне таке неподання або його затримку
Державне пенсійне страхування (додаток № 22)
На посадових осіб підприємств, винних у несвоєчасному поданні або неподанні розрахунку про нарахування збору
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн.
Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма № 4-ФСС з ТВП)
На посадових осіб підприємства, винних у несвоєчасному поданні або неподанні звіту про нарахування та сплату страхових внесків
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн.
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування Україна на випадок безробіття (додаток № 1 до Інструкції № 339)
На посадових осіб підприємства, винних у несвоєчасному поданні або неподанні звіту про нарахування та сплату страхових внесків
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн.
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток № 2 до Інструкції № 12)
Законодавством не передбачена можливість накладення штрафу посадовими особами Фонду страхування від нещасних випадків, проте даний Фонд може притягнути страхувальників до відповідальності за неподання звітності у судовому порядку
Наведені у таблиці 1.3. адміністративні санкції передбачені статтею 165 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Розділ ІІ. Економічний аналіз витрат на оплату праці в бюджетних установах

2.1. Теоретичні основи економічного аналізу витрат на оплату праці
У сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку аналіз фінансово-господарської діяльності поділяється на фінансовий і управлінський.
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Іншою складовою виступає виробничий управлінський аналіз, його називають також “економічний аналіз”. Але треба відрізняти економічний аналіз у загальному розумінні (як аналіз економіки на мікро- та макрорівнях) від економічного аналізу у вузькому розумінні (як виробничий управлінський аналіз тільки на мікрорівні).
У наш час, в умовах побудови ринкової економіки та реформування бухгалтерського обліку у фінансовий і управлінський, аналіз як важливий елемент аналітичної роботи стає одним з головних інструментів управління діяльністю підприємств та установ.
Структуру та динаміку витрат на оплату праці проаналізуємо за допомогою відповідної таблиці:

Витрати
Витрати на оплату праці, тис.грн.
Питома вага окремих витрат, %
на оплату праці
за 2001 рік
за 2001 рік
Відхилення
за 2000 рік
за планом
фактично
за 2000 рік
за планом
фактично
від 2000 року
від плану
Формування коштів на оплату праці є одним з центральних питань докорінної перебудови управління економікою. Головний напрямок удосконалення всієї системи оплати праці - забезпечення прямої і жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів діяльності трудових колективів.
Щоб не допустити перевитрат та непродуктивних виплат, кожна установа зобов'язана організувати систематичний аналіз використання коштів на оплату праці.
Задачі аналізу використання фонду оплати праці полягають у:
оцінці використання фонду заробітної плати з урахуванням результатів праці;
виявленні причин відхилення фактичного фонду від розрахункового;
усуненні непродуктивних виплат заробітної плати;
визначенні співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати.
Більш об'єктивну оцінку використання фонду заробітної плати дає відносне відхилення (економія чи перевитрати) заробітної плати. На утворення економії (перевитрат) загального фонду заробітної плати впливає ряд чинників, що відображені на схемі
Відносне відхилення фонду заробітної плати
Відхилення із залежних від обсягу виробництва форм оплати праці робітників (змінна частина)
відхилення з незалежних від обсягу виробництва форм оплати праці робітників (постійна частина)
відхилення по фонду заробітної плати інших категоій працівників
Відхилення від планової структури продукції
відхилення від норм зарплати на окремі вироби
відхилення оплати за тарифними ставками
доплата за позаурочний час
відхилення за рахунок зміни чисельності
відхилення за рахунок зміни середньої зарплати
Зміна норми часу на одиницю продукції
зміна середньогод. зарплати виробничих робітників
оплата простоїв
відхилення в оплаті відпусток
відхилення окладів (ставок)
відхилення по відпрац. часу
відхилення за іншими видами заробітної плати
Схема Чинники, що впливають на відхилення заробітної плати
Для розрахунку впливу чинників необхідно визначити частку залежних від обсягу виробництва форм оплати праці, тобто змінної частини фонду заробітної плати.
Для проведення аналізу використання заробітної плати скористаємося таблицею:

Показник
Одиниця
За 2000
За 2001 рік
Відхилення
Темп росту,
виміру
рік
за планом
фактично
Від 2000 року
від плану
%
2.2. Прйоми документального контролю та способи перевіркі.
Огляд документів - це не тільки ізольоване їх вивчення . З документів робиться ряд висновків та узагальнень, що грунтуються на взаємозв"язках різних документів, на їх групуванні,порівнянні та протиставленні.
Прийоми документального контролю застосовують до бухгалтерських документів, записів в обліе\кових регістрах, даних звітів і балансів, до статистичних та оперативних матеріалів Об"єктом документального контролю є інформація, що характеризує здійснені господарські операції.
Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ, дозволяє переконатись, що для оформлення даної господарської операції використано бланк необхідної форми. ЇЇ застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах.ю виправлення цифрових даних та зміни реквізитів.
Якісна система документування і обліку повинна будуватися на наступних принципах:документи і записи повинні мати безперервну нумерацію для того, щоб полегшити виявлення відсутніх документів, а за необхідності - пошук необхідних документів; документи повинні складатися в моментздійснення операції або відразу ж після цього; повинні бути достатньо простими, доступними для розуміння, уніфікованими для багатоцільового використання, мати продуману структуру для їх правильного оформлення. Отже, формальною перевіркою встановлюють наявність доброякісних та недоброякісних документів.
Арифметична перевірка - це перевірка документів, що здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань ( знижок ) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити допущені суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання.
Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, чинним законам. Сутність та межі такої перевірки багато в чому залежать від типу операцій, що перевіряються - нарахування і виплата заробітної плати, списання витрат на собівартість продукції ( товарів, робіт, послуг ), застосування норм природного уьутку, тощо. Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності.Така перевірка застосовується тоді, коли під сумнів ставиться правильність або законність документу на виплату готівки, передачу матеріальних цінностей та інші подібні операції.
В комплексі з арифметичною перевіркою цей прийом дозволяє виявити випадки приховування недостач, втрат, крадіжок та перевитрат за рахунок завищення планових та нормативних витрат на виробництво продукції або бюджетних коштів зав окремими статтями, кошторисів витрачання, списання на витрати виробництва грошових та матеріальних ресурсів за нормами, коли їх фактичне витрачання є меншим.
За їх результатами складають розрахунки та аналітичні таблиці, встановлюють наслідки та винних осіб, визначають збиток, завданий неправомірними діями працівників.
Експертну перевірку застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт.Вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученням аудитора, ревізора.Експерт покликаний дати правову, достовірну та об"єктивну лцінку, яка залежить від наданих йому матеріалів, правильного формування поставлених йому питань. За результатами експертної перевірки складається висновок експерта з повними та конкретними відповідями на питання, поставлені ревізором. Експертна перевірка доповнює формальну та арифметичну, і спрямована на виявлення підробок в документах, встановлення реальності документу і реквізитів та записів, які містяться в ньому.
Економічною перевіркою встановлюють доцільність господарських операцій шляхом з"ясування, яку ж користь , економічну вигоду вони надають, чи були складені економічно обгрунтовані розрахунки і які отримані кінцеві результати.
Логічна перевірка здійснюється за допомогою співставлення фактичних результатів з аналогічними або взаємопов"язаними даними документів, дозволяє виявити приховування розкрадань, приписки виконаного обсягу робіт та інші зловживання. Логічна перевірка представляє собою спосіб вивчення об"єктивної можливості документально оформлених господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов"язаних виробничих та фінансових показників. Розкриття в процесі ревізій логічних зв"язків між ними дозволяє оперативно виявляти порушення законодавства, запобігати неправомірному витрачанню коштів.
Зустрічна перевірка - це співставлення двох примірників одного і того ж документу , що знаходяться на різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. Метою проведення зустрічної перевірки є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, неоприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, крштів, списаних не за призначенням , тощо. Проведення зустрічної перевірки дає можливість виявити такі зловживання ,за яких двосторонні операції отримують різне відображення у кожної із сторін, зокрема: отримані від постачальників запаси неоприбутковані, а також грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок; привласнення виручки, яка здається до банку;завищення цін у видаткових документах, наявність безтоварних операцій, тощо.Такі зловживання приховуються шляхом виправлення даних в окремих примірниках документів, складання нових неправдивих документів, неправильного відображення чи взагалі невідображення в документах та в облікових регістрах операцій, які насправді були здійснені.
Отже, зустрічна перевірка полягає у порівнянні двох примірників одного і тогож документу або двох документів, що пов"язані між собою єдністю операцій і знаходяться на різних підприємствах.ю які ведуть розрахунки ( постачальник і покупець ), або в двох частинах одного підприємства ( склад і цех ), або ж записів в облікових регістрах двох різних організацій. Зустрічна перевірка є одним з ефективних методів встановлення реальності і правильності відображення в документах різних господарських операцій та інших обставин.
На відміну від зустрічної перевірки, при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієїі тієї ж або декількох взаємопов"язаних операцій. Так, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в різних аспектах; порівнюються дані про товарно-матеріальні цінності з даними про тару, в якій вони перевозились; порівнюються дані бухгалтерського і оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивезення продукції; порівнюються дані первинних документівз даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв"язок між кореспондуючими рахунками, тощо.
2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.
Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно-правових актів, що регулюють діяльність працівників контрольно-ревізійної служби, підрозділів внутрішнього фінансового контролю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також з метою зміцнення фінансової дисципліни в державі, в тому числі при виконанні державних програм та в процесі фінансово-господарської діяльності підконтрольних органів державного управління, підприємств, установ і організацій, органам державної контрольно-ревізійної служби потрібно забезпечити підвищення ефективності фінансового контролю.
Для виконання зазначеного завдання необхідно забезпечити:
а) чітку координацію в часі діяльності ГоловКРУ з роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління;
б) дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами;
в) впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей;
г) широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових правопорушень;
д ) регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово-економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими і матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ;
є) проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів;
ж ) належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно-ревізійних підрозділів, моніторингрезультатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів;
з) вдосконалення механізму планування контрольної роботи;
и) розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно-ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;
і) розробку порядків ( механізмів) взаємодії ( координації) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно-ревізійної роботи, за якими така взаємодія ( координація ) не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.
З метою створення інформаційних, організаційних та інших передумов для належної реалізації покладених на органи ревізійної служби завдань необхідно забезпечити:
а ) відкритість контрольно-ревізійної роботи на всіх її етапах шляхом систематичного інформування громадськості через центральні та регіональні засоби масової інформації ( включаючи Інтернет) про плани та результати діяльності ДКРС;
б) створення і впровадження єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективне використання всіх інформаційних ресурсів Служби та інтеграцію з інформаційними ресурсами інших органів державної влади;
в ) подальшу активізацію роботи з вивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державного фінансового контролю;
г ) вичерпність і якісність бази внутрішніх методологічних документів з питань діяльності Служби за всіма її напрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику;
д ) оптимізацію структури і чисельності ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльності Служби.
З метою виконання положень Бюджетного кодексу України, послань Президента України до Верховної Ради України " Україна: поступ у ХХ1 століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000- 2004 рр." ( 2000р.) та " Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" (2002 р.), указів Президента України від 27.08.2000р. № 1031\2000 " Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи", від 28.11.2000 р. № 1265\2000 " Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України" та від 25.12.2001 р. № 1251\2001 " Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері", що стосуються реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю забезпечити повноту, якість і своєчасність виконання передбачених завдань по удосконаленню контрольно-ревізійної роботи і здійснювати постійний внутрішній контроль у розрізі функціональних напрямів діяльності підрозділів Голов КРУ з охопленням всієї структури ДКРС.
Розділ ІІІ. Контроль і ревізія операцій з обліку витрат на оплату праці

3.1. Завдання, об'єкти та джерела інформації
для контролю і ревізіі витрат на оплату праці
Метою контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат на оплату праці, повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат на оплату праці та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат на оплату праці, наведеної у звітності господарюючого суб'єкта.
Завданням контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:
встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат на оплату праці;
перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат і наступного включення їх до собівартості продукції відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат і калькулювання;
підтвердження обгрунтованості обраного методу калькулювання;
підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується;
перевірка правильності та обгрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції;
вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;
перевірка правильності відображення витрат на оплату праці в складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;
вивчення правильності накопичення та списання витрат на оплату праці в складі витрат фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльностей;
підтвердження законності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку витрат на оплату праці;
перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати на оплату праці в звітності.
Предметом контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є господарські процеси та операції, пов'язані з накопиченням та списанням витрат на оплату праці, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.
Об'єкти контролю та ревізіі:
Елементи облікової політики:
форми кадрової документації,
форми, системи, розміри заробітної плати та інших виплат,
встановлення режиму роботи,
нормування і оплата праці,
порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагороди за підсумками роботи за рік,
порядок обробки та зберігання первинних документів і регістрів обліку з оплати праці,
строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства,
зміни в організації праці, форми кадрової документації,
об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання,
склад виробничої собівартості,
метод обліку витрат і калькулювання,
склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, порядок і база їх розподілу,
склад адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат.
Операції з обліку:
розрахунків з позабюджетними фондами за страхуванням,
розрахунків з персоналом з оплати праці,
витрат на оплату праці у складі витрат на виробництво продукції,
витрат на оплату праці у складі собівартості реалізованої продукції,
витрат на оплату праці у складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат,
витрат на оплату праці у складі витрат за елементами,
витрат на оплату праці у складі фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат, надзвичайних витрат.
Записи в первинних документах, облікових регістрах і звітності.
Інформація про порушення в веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновків аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо.
Джерелами інформації для контролю операцій з обліку витрат на оплату праці є:
наказ про облікову політику підприємства;
первиннні документи з обліку витрат на оплату праці;
облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат на оплату праці;
акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;
звітність.
Для забезпечення первинного обліку витрат на оплату праці передбачені наступні уніфіковані документи (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Перелік типових форм первинного обліку загального використання
№ форми
Назва форми
1
2
П-12
Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати
П-13
Табель обліку використання робочого часу
П-14
Табель обліку використання робочого часу
П-15
Список осіб, які працювали в надурочний час
З
Подорожній лист легкового автомобіля
П-16
Листок обліку простоїв
П-2
Особова картка
П-49
Розрахунково-платіжна відомість
П-50, 51
Розрахункова відомість
П-52
Розрахунок заробітної плати
1
2
П-55
Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати
П-56
Накопичувальна картка обліку заробітної плати
Також джерелами інформації для проведення перевірки операцій по розрахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, розрахункові та платіжні документи, касові документи, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку, Головна книга, баланс.
Ревізору потрібно враховувати, що застовування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе стрворення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації.
Ревізор перевіряє первинні документи на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках (табл.3.2).
Таблиця 3.2
Документування операцій з обліку витрат на оплату праці
Номер і назва рахунку
Документи
1
2
65 «Розрахунки за страхуванням»
Розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахунково-платіжні відомості, ВКО, ПКО, платіжні доручення тощо
66 «Розрахунки з оплати праці»
Розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, ВКО, табелі обліку робочого часу, наряди, маршрутні листи
81 «Витрати на оплату праці»
Наряд, табель, змінний звіт, акт виконаних робіт, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії
82 «Відрахування на соціальні заходи»
Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії
84 «Інші операційні витрати»
Акт виконаних робіт, накладна, розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії, авансовий звіт
85 «Інші затрати»
Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії, накладна тощо
90 «Собівартість реалізації»
Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії
91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
Акт виконаних робіт, накладна, посвідчення про відрядження, акт
93 «Витрати на збут»
відремонтованих об'єктів, розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії та ін.
94 «Інші витрати операційної діяльності»
99 «Надзвичайні витрати» та ін.
Ревізору необхідно знати порядок відображеня витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Відображення витрат на оплату праці в облікових регістрах і фінансовій звітності
Номер і назва рахунку
Регістри обліку
Номер рядка в балансі
1
2
3
65 «Розрахунки за страхуванням»
Журнал 5 , 5А
570
66 «Розрахунки з оплати праці»
Журнал 5 , 5А
580
Також джерелами інформації при перевірці витрат на оплату праці виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи: Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1, 2, 3, 16 та ін.; нормативно-довідкова інформація з обліку праці та заробітної плати, колективна угода підприємства та ін.
3.2 Прийоми та способи вивчення операцій з обліку витрат на оплату праці
На підприємстві можуть застосовуватися різноманітні форми оплати праці та матеріального заохочення. Важливими показниками для дослідження аудитором виступають продуктивність праці та її охорона, рівень і сума заробітної плати. На початку аудиту вивчаються організація та ефективність праці, правильне використання та дотримання умов оплати праці, економічне обгрунтування норм виробітки та зацікавленості працівників у збільшенні випуску продукції та підвищення продуктивності праці.
Ревізію операцій з обліку витрат на оплату праці доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення даної інвентаризації є виявлення реальної заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці.
Специфіка інвентаризації полягає в тому, що поряд з суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.
В ході проведення інвентаризації по розрахунках з робітниками і службовцями перевіряється реальность заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).
Розрахунки за страхуванням
З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період ревізором проводиться перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.
Перед проведенням ревізіі розрахунків із соціального страхування, передусім необхідно встановити чи зареєстровано підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження. Після чого перевірка проводиться в наступному порядку:
1.Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків і визначення виплат, на які нараховуються страхові внески. Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).
При проведенні Ревізіі окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум вилаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.
Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплати лікарняних, доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що перевіряється. За наслідками перевірки оформлюється відповідна довідка із зазначенням у ній прізвища, імені, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані таким чином дані звіряються з даними табелів обліку відпрацьованого часу, з метою визначення наявних відхилень і випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічались і за ці дні нараховувалася заробітна плата.
2. Перевірка своєчасності та повноти перерахування внесків. Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.
3. Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Перевірка передбачає встановлення відповідності записів аналітичного обліку по рахунку 65 записам у Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.
Перевіряючи дані за рахунком 65, Ревізор повинен звернути увагу на:
правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення страхового резерву;
правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;
своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;
правильність документального оформлення (наявність страхових полісів, правильне оформлення розрахунково-платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;
відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в журналі 3 розділ ІІ, відомості 3.6, Головній книзі, балансі.
4. Встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів і пені за неправильне визначення та/чи несвоєчасне перерахування страхових внесків. З метою контролю достовірності складання звітів по страхових внесках перевіряється відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку, наявність підписів керівника підприємства та головного бухгалтера на відповідних звітних формах.
При перевірці правильності віднесення на собівартість відрахувань на соціальні заходи, необхідно звернути увагу на дотримання прямої залежності джерела нарахування внесків до позабюджетних фондів від джерела нарахування самого фонду оплати праці. Тобто, необхідно встановити відповідність джерела виплати заробітної плати джерелу сплати внесків. При цьому використовують також дані перевірок за іншими розділами.
Розрахунки з оплати праці
При вивченні загальних питань організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві необхідно перевірити дотримання трудової досципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної структури і штату підприємства; організацію і стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлених тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.
При перевірці розрахуків з персоналом з оплати праці, ревізор повинен встановити, які форми та системи оплати праці використовуються на підприємстві; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевірити списковий і середньосписковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування.
Окрім цього, доцільно встановити, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стаж цієї особи, якими нормативними документами користується бухгалтер цього відділу, його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи Після вивчення загальних питань, Ревізор переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в наступному порядку:
1. Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внштрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Перевіряючи дотримання на підприємстві трудового законодавства, аудитор може встановити, як здійснюється оформлення співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо.
Правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) перевіряється за наказами, контрактами, трудовими угодами.
В ході проведення перевірки доцільно встановити, чи передбачаються умовами колективного договору встановлені на підприємстві виплати заробітної плати.
2. Перевірка використання фонду оплати праці. Фактичне використання фонду оплати праці аналізується за даними Відомості обліку фонду оплати праці осіб і розрахунково-платіжних відомостей. При цьому необхідно порівняти фактично нараховні суми оплати праці з сумами, передбаченими по фонду оплати праці за період перевірки (рік, квартал), що дає можливість виявити абсолютну перевитрату чи економію по фонду оплати праці.
3. Перевірка організації табельного обліку. Основну увагу необхідно зосередити на перевірці організації контролю за виходом на роботу адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу, працівників основних і допоміжних виробництв тощо, організації обліку відпрацьованого часу, так як допущені в ньому помилки чи перекручення призводять до переплати, необгрунтованого витрачання фонду оплати праці.
Разом з тим, дані табелю необхідно порівняти з розрахунково-платіжними відомостями, щоб переконатись у включенні до них лише тих осіб, які зазначені в табелях.
4. Перевірка правильності застосування діючих норм і розцінок. Важливе значення така перевірка має при проведенні Ревізіі на підприємствах, де використовуються надмірно деталізовані норми виробітку і розцінки, виписується велика кількість нарядів, застосовуються складні системи оплати праці.
Таким чином при перевірці необхідно з'ясувати, чи застосовуються на підприємстві типові норми виробітку і розцінки; чи немає випадків переплати в зв'язку з приписками обсягу виконаних робіт і завищенням розцінок, чи не оплачується праця робітників за погодинними тарифними ставками, коли на такі роботи встановлено норми виробітку; чи відповідають вони діючим типовим нормам.
При виявленні діючих норм з відхиленнями від типових, необхідно встановити їх обгрунтованість і затвердження у відповідному порядку. Крім того, потрібно уважно перевірити правильність норм і розцінок у відповідності з описом характеристики роботи в первинній документації, а також пересвідчитись, як виконуються діючі норми виробітку робітниками різних спеціальностей.
5. Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки необхідно встановити, якими первинними документами на підприємстві оформлюються операції, пов'язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, книга з обліку праці і виконаних робіт, обліковий лист праці та виконаних робіт, наряд на відрядну роботу, маршрутний лист, розрахунково-платіжна відомість тощо).
При перевірці документів за формою встановлюються повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому наявність відповідних підписів, підчисток, помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку та контролю операцій з нарахування і виплати заробітної плати.
На практиці зустрічаються випадки складання підроблених нарядів або облікових листів на виконання тих чи інших робіт. Щоб виявити такі факти, аудитори переглядають наряди (облікові листи) послідовно по датах їх заповнення і зіставляють зазначені в них прізвища виконавців робіт з іншими нарядами або первинними документами, де ці особи могли бути зайняті (наприклад, посвідчення про відрядження, маршрутні листи тощо).
При вивченні наведених документів можна встановити обгрунтованість нарахування заробітної плати працівникам підприємства.
При перевірці табелів обліку використання робочого часу, нарядів, журналів обліку виконаних робіт і інших первинних документів з нарахування і виплати заробітної плат и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.