На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретико-методологчн засади бухгалтерського облку виконання сльського бюджету. Облкова полтика, економчна сутнсть та структура, особливост облку та виконання сльського бюджету. Зарубжний досвд та шляхи удосконалення бухгалтерського облку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 08.12.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


48
ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
1.1 Облікова політика, економічна сутність та структура сільського бюджету
1.2 Особливості обліку та виконання сільського бюджету
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА 2006-2008 РОКИ
2.1 Бухгалтерський облік по виконанню сільського бюджету
2.2 Аналіз виконання сільського бюджету
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПО ВИКОНАННЮ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
3.1 Зарубіжний досвід ведення бухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
3.2 Шляхи удосконалення ведення бухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП

Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевого самоврядування. Реалізація законодавчо закріпленого права кожної територіальної громади на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні.
Тому, зважаючи на складність та неоднозначність проблеми, що досліджується, існують питання, які потребують поглибленого вивчення, а саме проблеми складання сільських, селищних бюджетів в сучасних умовах та проблеми фінансового вирівнювання, оскільки переважна частина бюджетів сіл та селищ є фінансово неспроможними без офіційних трансфертів, які надаються із державного бюджету. Також варто відзначити неможливість забезпечити власне автономію даних бюджетів сіл та селищ, навіть якщо розглядати власні доходи бюджетів у призмі нової редакції Бюджетного кодексу України.
Метою курсової роботи є дослідження механізму функціонування, процесу обліку та виконання сільського бюджету, проведення аналізу виконання, розгляд проблем та відповідно шляхів покращення бухгалтерського обліку виконання, розробка конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.
Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено наступні завдання:
1. Рослідження економічного змісту та сутності сільських, селищних бюджетів та їх ролі у соціально-економічних процесах.
2. Розгляд процесу складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів.
3. Критичне вивчення зарубіжного досвіду у вирішенні проблем сільських, селищних бюджетів.
4. Дослідження проблем формування і використання сільських, селищних бюджетів.
5. Розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування сільських, селищних бюджетів.
Завдання роботи визначають її структуру: в першому розділі розкрито теоретико-метологічні основи обліку та виконання сільського, селищного бюджету (окреслені економічна сутність та структура сільського бюджету та облік його виконання); в другому прикладному розділі проведено аналіз виконання сільського бюджету Пашковецької сільської ради в 2006-2008 роках; в третьому практично-прикладному розділі вказано проблеми, шляхи оптимізації та зарубіжний досвід обліку виконання сільських, селищних бюджетів.
Предметом курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти формування та виконання сільських, селищних бюджетів.
Об'єкт дослідження - бюджет Пашковецької сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області.
Теоретично-методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання сільських, селищних бюджетів (Бюджетний кодекс України, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” інформаційну - дані Пашковецької сільської ради). Проблематика сільських, селищних бюджетів займає важливе місце в дослідженнях зарубіжних вчених: А. Вагнера, Р. Гнейста, К. Рау, Л. Штейна; сучасних західних науковців: Р. Аграноффа, Ш. Бланкарта, Ю. Немеца, У. Оутса, К. Фостера, Дж. Хіллі, С. Чапкової, А.Шаха та інших. В даний час дана проблематика знаходяться в центрі уваги багатьох фахівців, зокрема, вони порушуються у працях вітчизняних вчених О.Василика, В. Гейця, М. Долішного, В. Зайчикової, Б. Кваснюка, Т. Ковальчука, В. Лагутіна, І. Луніної, І. Чугунова, Н. Чумаченка, О. Шишка, А. Чухна, С. Юрія.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ

1.1 Облікова політика, економічна сутність та структура сільського бюджету
Облікова політика бюджетної установи - це сукупність визначених в межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика в бюджетних установах базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких бюджетні установи повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні фінансової звітності.
Облікова політика щодо методів оцінки, обліку і контролю активних та пасивних операцій ґрунтується на відповідних нормативних документах. Облікова політика повинна активно сприяти поліпшенню структури активів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, безнадійної заборгованості.
Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані із зазначенням їх причин і змін. Не вважається зміною в обліковій політиці:
- нова облікова політика щодо операцій, які не с суттєвими;
- нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.
Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення. Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого - як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.
Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня). Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.
На сьогоднішній день в Україні функціонують понад 900 селищних бюджетів, а також понад 10 тис. сільських бюджетів. Економічна сутність сільських, селищних бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності відповідних органів місцевого самоврядування, розподіл та використання цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.
Законодавством, яке регламентує місцеве самоврядування в Україні, встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Усі видатки сільських, селищних бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Вперше такий поділ був встановлений у Законі України "Про бюджетну систему України", пізніше -- в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" він був збережений і поширений на дохідну частину місцевих бюджетів.
Поточні видатки -- витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.
Видатки розвитку -- витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами встановлені у Бюджетному кодексі України залежно від повноти надання тієї чи іншої послуги та наближення її до безпосереднього споживача. В розрізі тематики курсової роботи розглянемо першу групу видатків, тобто видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які максимально наближені до споживачів. Відповідно вони здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
В складі сільських, селищних бюджетів виділяють відповідно загальний та спеціальний фонд, які формуються за рахунок таких джерел:
1. Податок з доходів фізичних осіб, в частині 25%;
2. Плата за землю, в частині 60%;
3. Місцеві податки та збори 100%;
4. Фіксований сільськогосподарський податок, в частині 100%;
5. Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва - 43%;
6. Плата за оренду майнових комплексів та іншого майна 100%;
7. Державне мито 100%;
8. Адміністративні штрафи та інші санкції 100%;
9. Дотація вирівнювання з районного бюджету;
10. Інші джерела надходжень.
Відповідно до нового механізму організації міжбюджетних відносин, видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:
1. Видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
2. Видатки, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Перша група видатків відповідає повноваженням, які органи державної влади делегують органам місцевого самоврядування, а друга -- власним повноваженням місцевого самоврядування.
Цільове використання бюджетних коштів забезпечується за допомогою групування видатків бюджетів, яке може здійснюватися за різними ознаками. У бюджетній практиці виділяють: функціональну, економічну, відомчу та програмну класифікацію бюджетних видатків.
Серед основних проблем розвитку регіонів, зокрема сільських територій, виникає суперечність, яка зумовлюється, з одного боку, великою капіталомісткістю об'єктів, а з другого - обмеженістю ресурсів. У зв'язку з цим найважливішим, на нашу думку, є визначення інвестиційних пріоритетів розвитку підприємств, організацій та установ соціальної інфраструктури села, зокрема по окремих її галузях та напрямах. Враховуючи, що кожне село має свої особливості, різний рівень забезпеченості об'єктами соціальної сфери, а також потенційні можливості, слід забезпечити виважений підхід, беручи до уваги думку громади. Жителі конкретного населеного пункту мають право самі вирішувати, що їм передусім необхідно будувати і як розпоряджатися коштами сільського бюджету або тими, що надійшли по каналах державних (національних) програм соціального розвитку села.
Удосконалення економічного механізму управління соціальним розвитком потребує створення (відновлення) міжгалузевого органу управління (комісії) з координації всіх підприємств, організацій та установ незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також на регіональному рівні з питань прискореного розвитку та ефективного використання соціальної інфраструктури регіону, постійного поліпшення умов життя селян.
Головні функції такого органу - здійснення розробки та контролю виконання Національної і регіональних програм комплексного соціально-економічного розвитку територій.
З поширенням на селі багатоукладності форм господарювання, збільшенням кількості суб'єктів господарювання значення місцевих органів державної влади і самоврядування у забезпеченні стабільного розвитку поселень має зростати. Правові засади виконання ними своїх функцій визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Чинне законодавство надає органам місцевого самоврядування вагомі права і повноваження для забезпечення життєдіяльності сільського населення, проголошує державні гарантії соціально-культурного обслуговування громадян. Тому зміцнення місцевих фінансів, завершення процесу формування власності територіальних громад, затвердження єдиних мінімальних соціальних стандартів та їх гарантованого забезпечення сприятиме подоланню економічної кризи.
Органи місцевого самоврядування у селах самостійно розробляють, затверджують і виконують сільські бюджети, держава гарантує цим органам доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя. Сільські, селищні ради готують, затверджують і організовують виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, цільових програм з інших питань самоврядування; забезпечують збалансований економічний та соціальний розвиток відповідних територій, залучають на договірних засадах підприємства, установи та організації незалежно від форм власності до участі у комплексному соціально-економічному розвитку сіл. Виконавчі органи сільських рад можуть організовувати на пайових засадах будівництво, розширення, ремонт чи утримання об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, залучаючи для цього на договірних засадах кошти підприємств, організацій, населення, а також бюджетні кошти.
Через кризовий стан сільських бюджетів переважна більшість населених пунктів не має можливостей щодо створення необхідної матеріальної та фінансової основи, яка б належним чином забезпечувала реалізацію повноважень у системі органів місцевого самоврядування. Слід зазначити, що ряд досить важливих питань організації життя територіальних громад, зокрема формування та діяльності органів місцевого самоврядування залишаються поки що поза межами врегулювання. Це насамперед стосується бюджетних і міжбюджетних відносин, органів самоорганізації населення та участі громадян у здійсненні своїх функцій місцевого самоврядування, співпраці різних територіальних громад, соціального та правового захисту муніципальних службовців тощо.
Розглянемо функції органу місцевого самоврядування (сільської ради) в бюджетному процесі:
- складання проекту сільського бюджету, подання його на затвердження виконавчому комітету, забезпечення виконання бюджету;
- щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету;
- встановлення за узгодженим рішенням виконавчого комітету сільської ради порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;
- залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи природного середовища;
- об'єднання на договірних засадах коштів сільського бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінансування підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;
- здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до сільського бюджету на підприємствах в організаціях незалежно від форм власності;
- затвердження сільського бюджету, внесення змін до нього;
- затвердження звіту про виконання сільського бюджету;
- прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
Підсумувавши вище наведене варто відзначити, що сільські селищні бюджети є надзвичайно важливою ланкою бюджетної системи, оскільки близько 60% населення держави проживає саме в сільській місцевості. Відповідно держава через саме бюджети територіальних громад прагне реалізувати свої функції, на практиці це досягається шляхом надання вищестоящими бюджетами сум відрахувань від загальнодержавних податків і доходів.
1.2 Особливості обліку та виконання сільського бюджету
Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг. З таких позицій:
- сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;
- видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.
Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, тому їх виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.
Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв'язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.
Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв'язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.
Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді - у синтетичному обліку і деталізовано в розвиток синтетичного - в аналітичному. При цьому бухгалтерський облік повинен відповідати загальним вимогам, що ставляться до його організації:
1. Облік повинен бути чітко документований;
2. Облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;
3. Записи здійснених операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;
4. Облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.
Основними завданнями системи бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету є:
1. Додержання принципів обліку і звітності;
2. Своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;
3. Щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів;
4. Складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;
5. Достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.
Бюджетний облік, як і бухгалтерський облік загалом, здійснюється на підставі первинних документів, якими оформляються операції з виконання бюджету, схем їх документообороту, облікових реєстрів, у яких відображаються ті чи інші операції.
Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення обліку. Головним первинним документом у процесі виконання бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.
Схеми документообороту показують, хто і на якій підставі виписує цей документ, кому він надсилається, де і як використовується. Під час здійснення однієї операції з виконання бюджету виписується один або кілька документів, які перебувають в обігу між різними організаціями. Документооборотом називається рух документів з моменту їх виникнення до здачі в архів.
Загальну схему документообороту можна подати наступним чином. На основі первинних документів здійснюються записи в меморіальні ордери і в облікові реєстри. Далі записи в облікових реєстрах ведуться в основному з меморіальних ордерів. Вони мають форму документів, які призначаються для скорочення записів в облікові реєстри з первинних документів. Наприклад, протягом дня надійшло кілька первинних документів, якими оформляється надходження доходів. Усі вони відображаються в одному меморіальному ордері. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, фінансовим та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. У ньому відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів і залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.
Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні. Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна от ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки -- це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.
Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків,
Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.
Такий розподіл видатків в обліку визначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків --- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків --це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюються в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів, Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133).
Фінансова звітність, яку складають бюджетні установи містить:
1. “Баланс” (форма №1);
2. “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м); “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м);
3. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами” (форма №4-1д, №4-1м);
4. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” (форма №4-2д, №4-2м);
5. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (форма №4-3д, №4-3м);
6. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (форма №4-3д.1, №4-3м.1);
7. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (форма №4-4д);
8. “Звіт про рух необоротних активів” (форма №5);
9. “Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування” (форма №6);
10. “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма №7д.1, №7м.1);
11. “Звіт про результати фінансової діяльності” (форма №9);
12. “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах” (форма №15);
13. Пояснювальну записку до річного звіту, що включає текст та додатки.
Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.
План рахунків - це систематизований перелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарських операцій. В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. План рахунків налічує 8 класів балансових рахунків і один клас позабалансових рахунків.
Клас 1 “Необоротні активи” об'єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. На рахунках цього класу обліковуються основні засоби бюджетних установ, інші необоротні матеріальні активи і нематеріальні активи, а також знос необоротних активів.
Клас 2 “Запаси” об'єднує групу рахунків для обліку оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам, реалізація або використання яких передбачається протягом одного бюджетного року.
Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” містить рахунки, призначені для відображення поточних фінансових активів: грошових коштів у касі, на рахунках в установах банків або органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.
Клас 4 “Власний капітал” об'єднує рахунки, призначені для обліку вкладень до фондів бюджетних установ і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.
Клас 5 “Довгострокові зобов'язання” призначений для обліку довгострокових зобов'язань, що не є характерними для діяльності цієї бюджетної установи, не пов'язаних з використанням бюджетних коштів, і погашення яких здійснюватиметься у наступні бюджетні роки.
Клас 6 “Поточні зобов'язання” об'єднує рахунки, призначені для обліку зобов'язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року.
Клас 7 “Доходи” призначений для обліку надходжень грошових коштів (доходів), отримуваних установами за рахунок загального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. Загальний фонд кошторису розпорядників бюджетних коштів об'єднує доходи установи (асигнування), що надходять до фонду із загальних ресурсів бюджету, які не мають при надходженні до бюджету певної мети. До складу спеціального фонду входять позабюджетні кошти установи - спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші позабюджетні кошти під назвою “власні надходження установи”, доходи, що мають цільову спрямованість.
Клас 8 “Витрати” об'єднує групи субрахунків для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ, а також касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, що здійснюються протягом бюджетного року.
На позабалансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов'язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому її розпорядженні.
Отже, теоретико-метологічні засади бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету насамперед мають бути підкріплені відповідальністю місцевих органів влади за регулювання частки суспільних справ у інтересах територіальної громади сіл та селищ через здійснення певних бюджетних процедур.
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА 2006-2008 РОКИ

2.1 Бухгалтерський облік по виконанню сільського бюджету

Пашковецька сільська рада як орган місцевого самоврядування заснований 21 листопада 1997 року за №04416890 у ЄДРПОУ, форма власності комунальна, виконавчий орган обласної ради. Із бюджету сільської ради тобто із сільського бюджету фінансуються:
1. Апарат органі місцевого самоврядування (КФК 010116);
2. Дитячий дошкільний заклад (070101);
3. Амбулаторія загальної практики та медицини (КФК 080300);
4. Сільський будинок культури (КФК 110204).
Поміж тих установ, які фінансуються із сільського бюджету на території сільської ради розташовані Пашковецька ЗОШ І-ІІ ступенів та сільська бібліотека. На території сільської ради здійснюють свою діяльність чотири підприємці та сільськогосподарське підприємство.
В Пашковецькій сільській раді ведеться меморіально-ордерна форма обліку, вона одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.
Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:
1. Оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;
2. Розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;
3. Ведення аналітичного обліку на картках.
Особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів. З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання [5]. При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами - накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:
1. Меморіальний ордер 1 - накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);
2. Меморіальний ордер 2 - накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);
3. Меморіальний ордер 3 - накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);
4. Меморіальний ордер 4 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);
5. Меморіальний ордер 5 - зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);
6. Меморіальний ордер 6 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);
7. Меморіальний ордер 7 - накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);
8. Меморіальний ордер 8 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);
9. Меморіальний ордер 9 - накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);
10. Меморіальний ордер 10 - накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);
11. Меморіальний ордер 11 - зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);еморіальний ордер 12 - зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);
12. Меморіальний ордер 13 - накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);
13. Меморіальний ордер 14 - накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);
14. Меморіальний ордер 15 - зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).
Для відображення операцій бухгалтерського обліку в Пашковецькій сільській раді, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких не має необхідності складати накопичувальні відомості і зведення, використовується меморіальний ордер ф. № 274.
Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків.
Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером сільської ради. Усі меморіальні ордери реєструються в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться по субрахунках. Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів - накопичувальних відомостей - один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім - до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.
Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.
Аналітичний облік ведеться головним бухгалтером в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.
З кожного коду функціональної класифікації видатків, із загального і спеціального фондів, з кожного виду грошових коштів спеціального фонду щомісяця складаються окремі картки аналітичного обліку касових видатків. Заповнюються вони бухгалтером щоденно на підставі виписок органу ДКУ (установи банку). Використовуються для оперативного контролю виконання кошторису і складання звітності про касові видатки.
Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків подано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків Пашковецькій сільській раді
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків
Дебет
Кредит
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок для здійснення касових видатків
321
320
1140
Перераховано з реєстраційного рахунку суму утримань із заробітної плати
661
321
1111
Перераховано в дохід бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників
641
321
1111
Перераховано суми внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним фондом
651,652653, 654
321
1120
Перераховано суми постачальнику згідно з пред'явленими рахунками за придбані матеріальні цінності у порядку планових платежів
361
321
1132,1133
Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії
675
321
1161-1166
Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях - меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках. Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків.
За кожним кодом функціональної класифікації видатків (КФК) за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У сільській раді для установ, що обслуговуються складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами.
Таблиця 2.2
Основні бухгалтерські проведення з обліку фактичних видатків Пашковецькій сільській раді
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків
Дебет
Кредит
Нараховано заробітну плату працівникам сільської ради
802
661
1111
Нараховано внески до Пенсійного фонду і фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
802
651, 652, 653
1120
Затверджені авансові звіти підзвітних осіб
802
362
1140
Списані матеріали на утримання установи
802
231, 234, 249
1130
Придбано основні засоби за рахунок коштів загального фонду
802
401
2110
Нараховане плату за комунальні послуги та енергоносії
802
675
1161-1166
Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, в розрізі кожної установи, що перебуває на балансі сільської ради, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка.
Проаналізувавши вище зазначене варто відмітити, що для голови сільської ради та головного бухгалтера є необхідним оперувати достовірною та вичерпною інформацією про загальний обсяг використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку - бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс сільської ради - це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на перше число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці. Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями.
Проведемо аналіз балансу (форма №1) Пашковецької сільської ради в 2006-2008 роках. Аналіз балансу виконання кошторису видатків Пашковецької сільської ради показав, що валюта балансу в період 2006-2007 років мала негативну тенденцію щодо зменшення. В 2006 році валюта балансу зменшилася на 6459 грн. або 1,5% і становила 437437 грн., а в 2007 відповідно на 49470 грн. або 11,4%. За 2008 рік валюта балансу становила 1099663 грн. завдяки збільшенню валюти балансу на 712849 грн. або 284,3%. Таке різке збільшення пояснюється переданням із районного бюджету на баланс сільської ради сільського будинку культури.
2.2 Аналіз виконання сільського бюджету

Одна з основних функцій органів місцевого самоврядування - діяльність щодо задоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов'язана з впровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входить соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров'я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов'язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.
Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких завдань є бюджети сіл та селищ, поряд з якими можуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Велику роль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів, яка забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використання власних фінансових ресурсів.
Бюджет сільської громади - це не тільки фінансовий план, у я и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.