На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Комплексне будвництво об'єктв за кордоном, порядок оформлення договорв на це вид дяльност. нвесторська кошторисна документаця. Облк мпортної частини бартерних операцй у зовншнй торгвл. Документальне забезпечення цих облкових операцй.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 13.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
    План
    Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій. 2
    Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій. 6
    Задача 17
    Список використаної літератури 18
Комплексне будівництво об'єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій.

Комплексне будівництво у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуатувати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;.
По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.
Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи -- це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.
Інвесторська кошторисна документація -- це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
Документи, які деталізують основні правила і положення, що містяться в кошторисних нормативах класу “Д” відповідно до Класифікації нормативних документів України в галузі будівництва, можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних вказівок, посібників та інших матеріалів, що також використовуються при визначенні вартості будівництва.
Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов'язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердили ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов'язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх. Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з Держбудом України.
Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об'єкта) за даним проектом.
Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 21.
При розробці зазначених норм із залученням коштів державного бюджету експертиза цих норм здійснюється обов'язково. Якщо розробка таких норм здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, рішення щодо їх експертизи приймається інвестором.
Локальні та об'єктні кошторисні розрахунки розробляються замість локальних та об'єктних кошторисів у тих випадках, коли:
а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначилися і підлягають уточненню при розробленні робочої документації (робочих креслень);
б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва (окремі види робіт і конструктивні елементи підводної частини гідротехнічних споруд, будівель і споруд експериментального будівництва, будівель і споруд, що реконструюються, технологічної частини об'єктів з новими видами виробництва, днопоглиблювальні і гірничопрохідницькі роботи тощо). При цьому на підставі уточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об'єктний (локальний) виконавчий кошторис.
Локальні та об'єктні кошторисні розрахунки складаються в поточному рівні цін на трудові та матеріально-технічні ресурси за формами об'єктних і локальних кошторисів на підставі архітектурно-будівельних і технологічних рішень Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту з використанням укрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, а також інших укрупнених нормативів.
За відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складання кошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об'єктів-аналогів*, а за їх відсутності або великої трудомісткості в застосуванні кошторисів об'єктів-аналогів припускається складання кошторисних розрахунків з використанням укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементів та видів будівельно-монтажних робіт, обчислених за даними кошторисів до робочих креслень об'єктів, що мають у своєму складі аналогічні проектні рішення.
При складанні кошторисних розрахунків для об'єкта, що проектується, за даними вартісних показників об'єктів-аналогів враховуються розбіжності в технологічних, конструктивних, об'ємно-планувальних, інших проектних рішеннях, розмірах загальновиробничих витрат шляхом зміни кошторисних даних об'єкта-аналога і приведення їх у відповідності до норм будівельного і технологічного проектування (які діють на момент розроблення Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту) до характеристик об'єкта, що проектується. З цією метою вартість по кошторису до робочих креслень об'єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об'єкта, що проектується, коригується по окремих параметрах будівлі або споруди (зміни числа поверхів, ширини і довжини прогонів або кроків несучих конструкцій тощо) або по окремих конструктивних елементах і видах робіт (види заповнення отворів, підлоги, опоряджувальні роботи тощо). За необхідності до кошторису об'єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників об'єкта-аналога до поточного рівня.
Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за даними кошторисів до робочих креслень аналогічних об'єктів провадиться залежно від типу будівлі (споруди) або виду конструктивного елемента (виду робіт). Наприклад, для будівель -- 1 куб. м об'єму або 1 кв. м виробничої (загальної, робочої) площі; для підземних споруд або підземної частини будівель -- 1 кв. м площі забудови; для лінійних споруд -- 1 км довжини; для конструкцій перекриття або покриття -- 1 кв. м площі конструкцій тощо. Одиниця виміру, на яку наводиться вартість по об'єкту-аналогу, повинна найвірогідніше відбивати конструктивні і об'ємно-планувальні особливості об'єкта.
Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах. За наявності показників на окремі види витрат, виражених у відсотках від кошторисної вартості, кошторисні розрахунки не складаються. У цьому випадку до глав зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва включаються окремими рядками кошти за переліком.
Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій.

Імпорт (імпорт товарів) купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Порядок проведення товарообмінних (бартерних) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Установлений законодавством режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оформляються товарообмінні (бартерні) операції бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Зовнішньоекономічний бартерний договір (контракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, яка визначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 05.10.95, №75.
Зазначеним Положенням також визначені особливі умови, які повинні бути передбачені бартерним зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Ціни на товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічного бартерного договору (контракту). У випадку коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.
Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана можливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати. Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.
Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.
При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":
1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);
2) загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, виражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.
У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбачена оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.
Товари, що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.
У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуться за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.
Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказане порушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
У разі перевищення термінів повернення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).
Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік високоліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.
Крім того, цією Постановою визначений Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Відповідно до зазначеного Порядку:
1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:
1) виробничу кооперацію у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;
2) консигнацію у разі коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди конси и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.