На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретико-методологчн основи органзацї облку витрат у ринкових умовах господарювання та сучасн методи їх розподлу. Система калькулювання за повними змнними витратами. Види, функцї, змст даних управлнського облку, перспективи його розвитку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Бухгалтерский учёт. Добавлен: 29.01.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


44
Міністерство аграрної політики України
Дніпропетровський державний аграрний університет
Навчально-науковий інститут економіки
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з управлінського обліку на тему:
Порядок калькулювання повних і змінних витрат
Дніпропетровськ 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1. Калькулювання повних і змінних витрат
1.1. Класифікація затрат на постійні і змінні
1.2. Калькулювання повних витрат
1.3. Калькулювання змінних витрат
Розділ 2. Перспективи розвитку управлінського обліку
Розділ 3. Розрахункова частина
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Радикальні ринкові перетворення в економіці України вимагають змін в усіх сферах господарювання та функціях управління виробничими процесами. При подальшому формуванні ринкового середовища, планомірному курсі на удосконалення бухгалтерського обліку і його системи в цілому, головною умовою зростання виробничого та експортного потенціалу України є перехід до нової системи управління виробництвом, інтеграція методів управління в єдину систему управлінського обліку, основою якого є формування інформації про витрати підприємства і собівартість.
Трансформація вітчизняної системи бухгалтерського обліку згідно вимог міжнародних бухгалтерських та аудиторських стандартів, прийняття національних стандартів та Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій призвели до суттєвої перебудови методології бухгалтерського обліку і необхідності перегляду питань його організації, зокрема обліку витрат на виробництво.
Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку, нові економічні умови значно розширюють можливості підприємств у визначенні правил ведення облікової політики. Вітчизняні підприємства, виходячи з вимог господарювання, можуть самостійно визначати конкретні методики та форми організації бухгалтерського обліку, обирати методи оцінки виробничих запасів при їх віднесенні на витрати виробництва, способи і методи обчислення собівартості продукції.
В цих умовах зростають вимоги до бухгалтерського обліку‚ перш за все‚ в напрямку підвищення гнучкості, аналітичності та оперативності одержуваної інформації про витрати на виробництво продукції з метою прийняття ефективних управлінських рішень.
Вирішення цієї проблеми вимагає створення нової системи одержання інформації про виробничі витрати‚ застосування нетрадиційних для вітчизняної практики бухгалтерського обліку підходів до калькулювання собівартості продукції, оптимізації результатів діяльності підприємства через застосування принципів і методів управлінського обліку.
Проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції постійно знаходяться в центрі уваги багатьох відомих вчених. Значна увага їм приділена в працях таких економістів: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова‚ З.В. Гуцайлюка‚ В.І. Єфіменка‚ Б.М. Литвина, Ю.Я. Литвина‚ М.Р. Лучка‚ М.С. Пушкаря‚ В.В. Сопка‚ М.Г. Чумаченка та ін. Вагомий вклад у розвиток методологічних питань обліку витрат виробництва внесли зарубіжні вчені: О.П. Аксененко‚ П.С. Безруких‚ Р.Вандер Віл‚ Фандель Гюнтер‚ К. Друрі‚ В.Ф. Палій‚ Т. Скоун‚ В.І. Ткач‚ Д. Фостер‚ Ч.Т. Хорнгрен‚ А. Яругова та ін. Питання обліку витрат та калькулювання собівартості продукції на плодоовочевих консервних підприємствах висвітлені в працях А.М. Герасимовича‚ З.Г. Ельпінера, В.О. Ластовецького, В.О. Озерана, В.С. Рудницького та ін. Аспекти автоматизації обліку витрат досліджені в роботах Ю.А. Вериги‚ В.П. Завгороднього‚ М.М. Осейко‚ О.В. Сівак та ін.
Одержані протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок по проблемах удосконалення обліку витрат на виробництво мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Крім того‚ потребують удосконалення діючі форми документації з обліку витрат з метою належного їх застосування в аналітичному та управлінському процесах.
Основною метою курсової роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних‚ методичних і практичних рекомендацій і пропозицій з удосконалення методики обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості в підприємствах у відповідності з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, використання яких сприятиме підвищенню ефективності розвитку виробництва‚ задоволенню суспільних потреб у продукції‚ забезпеченню отримання підприємницькими структурами достатнього рівня прибутковості і рентабельності їх діяльності.
Завдання курсової роботи:
ь узагальнити теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання;
ь дати оцінку та запропонувати сучасні концепції вибору моделі обліку витрат і калькулювання собівартості продукції ;
ь дослідити сучасні методи розподілу загальновиробничих витрат;
ь проаналізувати систему калькулювання за повними витратами ;
ь проаналізувати систему калькулювання за змінними витратами;
ь розглянути перспективи розвитку управлінського обліку.
У процесі дослідження узагальнено законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали з питань методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, економічну літературу вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, використано традиційні методи і прийоми бухгалтерського обліку та окремі методичні прийоми управлінської бухгалтерії підприємств зарубіжних країн.
Розділ 1. Калькулювання повних і змінних витрат

1.1. Класифікація затрат на постійні і змінні

Для підприємства, що працює в умовах ринкової економіки, часто мають місце економічні ситуації, пов'язані з коливаннями завантаження виробничих потужностей, що спричиняє зміну обсягу виробництва і продажу, а це, в свою чергу, істотно впливає на собівартість продукції, і, отже, на фінансові результати. [6]
Для ефективного управління собівартістю продукції, метою якого є зниження затрат на її виготовлення і реалізацію, є необхідним аналіз поведінки затрат. За цією ознакою усі затрати можна класифікувати таким чином:
Змінні - змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва (затрати на сировину, основні матеріали). Під змінними затратами розуміють затрати, величина яких змінюється зі зміною міри завантаження виробничих потужностей чи обсягів виробництва. До них належать, наприклад, затрати на сировину й основні матеріали, заробітна плата основних виробничих робітників та інші. Залежно від процентного співвідношення зміни затрат і зміни обсягу виробництва змінні затрати, в свою чергу, підрозділяються на пропорційні, прогресивні і дегресівні.
Напівзмінні - міняються зі зміною обсягу виробництва, але не прямо пропорційно.
Напівпостійні - залишаються постійними до визначених меж росту обсягу продукції.
Постійні - незмінні в рамках звітного періоду, до них прийнято відносити такі затрати, величина яких не змінюється зі зміною міри завантаження виробничих потужностей чи зі зміною обсягу виробництва (наприклад, амортизація основного капіталу, що нараховується за період, орендна чи лізингова плата, відсоток на позиковий капітал і інші).[3]
Всі чотири групи затрат підрозділяються в бухгалтерії на умовно-змінні і постійні. Перші складають технологічну собівартість продукції і враховуються як прямі затрати.
Змінні і постійні затрати класифікуються за джерелами виникнення затрат: змінні характеризують затрати господарської активності, що пов'язана із зростанням обсягу продукції, а постійні характеризують затрати, що пов'язані зі здатністю господарювати, тобто показують ефективність управління. До цих затрат відносяться затрати на інвестиції (амортизація), оплата керівництва, затрати на здійснення економічної політики (реклама, наукові розробки і т.д.). [7]
Крім поводження затрат залежно від зміни обсягу виробництва, важливим аспектом теорії класифікації затрат на постійні і змінні є умовність такого підрозділу.
Існує велика кількість видів затрат, що визначають величину сукупних затрат при зміні обсягу виробництва (затрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, транспортні затрати й інші). Оскільки коефіцієнт реагування цих змінних затрат визначає рішення про збільшення чи зменшення обсягу виробництва, такі затрати називаються вирішальними.
Затрати інших видів (заробітна плата адміністрації підприємства, охорони, плата за орендовані основні засоби та інші) не залежать від обсягу виробництва. Вони просто є умовою функціонування підприємства. Їх прийнято називати затратами, що не визначають рішення. Однак зробити висновок про те, що всі змінні затрати впливають на рішення про обсяги виробництва, а всі постійні не впливають, не можна. Існують затрати, що у певній ситуації можуть бути постійними, а в іншій - змінними. Відповідь на питання, вважати затрати постійними чи змінними, залежить від двох факторів: тривалості періоду, що розглядається для ухвалення рішення, і подільності виробничих факторів. [2]
Даремно поділяти затрати на постійні і змінні за їх сутністю. В теорії класифікації затрат на постійні - змінні управлінського (виробничого) обліку затверджується, що характер поведінки затрат залежить від відповідної виробничої ситуації, у якій приймаються рішення. Навіть якщо підприємство не працює, воно все одно повинно сплачувати відсотки на позиковий капітал; ці відсотки є постійними затратами, тому що їх величина не залежить від завантаження чи обсягу виробництва. Ці ж відсотки стають змінними, коли змінюється ситуація для схвалення рішення, наприклад, передбачається продати підприємство. Якщо постало питання, виробляти, наприклад, 1000 шт. конкретних виробів або ліквідувати підприємство, то усі затрати стають змінними.
Інша причина виникнення постійних затрат - недостатня подільність виробничих факторів. Наслідком її є те, що багато затрат зростають не поступово зі збільшенням завантаження, а стрибкоподібно. Ці затрати постійні для визначеного інтервалу завантаження потужностей, потім вони різко підвищуються і знову залишаються незмінними на визначеному інтервалі. Такі затрати називають стрибкоподібними чи постійними для даного інтервалу. Чим менше стають інтервали завантаження, тим ближче затрати за своїм характером до змінних.
Можна виділити два напрямки практичного розвитку класифікації затрат: розподіл затрат на постійні - змінні в разі потреби й удосконалювання методів і способів такого розподілу. [4]
Бухгалтерський підхід багато в чому є прагматичним. Відповідно до цього підходу затрати спрощено поділяються, як правило, на дві групи: змінні і постійні. Але навіть при використанні даного підходу не можна ігнорувати факт існування змішаного типу багатьох видів затрат, що носять напівзмінний характер. Тому в рамках бухгалтерського підходу в теорії і практиці управлінського (виробничого) обліку застосовується ряд методів поділу затрат на постійну і змінну частини. Наприклад, таких, як метод кореляції, метод найменших квадратів та інші.
Стосовно методу найменших квадратів можна сказати, що він є чуттєвим до значних відхилень від середніх, а іноді грубіші методи можуть давати точніші результати.
Дані методи відносяться до категорії найбільш простих і доступних методів, а їх надійність можна забезпечити шляхом проведення попереднього якісного аналізу даних.
1.2. Калькулювання повних витрат

Основний принцип підприємницької діяльності - отримання прибутку. Підприємство зобов'язане дотримуватися цього принципу в довгостроковому періоді, однак у короткостроковому періоді іноді може його порушувати. [3]
Яка ж має бути ціна товару чи послуг, щоб дотримуватися цих правил введення господарської діяльності?
Інструментом для того є калькуляція.
Калькуляцією - можна визначити як класифікувався, і реєстрацію так і відповідний розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг.
Розрізняють калькуляцію з повним розподілом затрат (повне калькулювання) і калькуляцію за змінними витратами (калькуляція часткових витрат). [6]
Система обліку і калькулювання за повними витратами передбачає, що в собівартість продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом виробництва:
- прямі матеріали;
- пряма заробітна платня;
- інші прямі затрати;
- накладні загально виробничі затрати.
Калькулювання собівартості продукції з повним розподілом затрат може здійснюватись:
- згідно із замовленням (проектами);
- згідно з виробничими процесами;
- на основі виробничої діяльності.
Об'єктами обліку при калькулюванні затрат згідно із замовленнями є пенні окремі замовлення (проекти). Кожному замовленню надають окремий шифр (номер), який проставляють у первинних документах обліку витрат і за якими здійснюється групування первинних документів (та затрат) за замовленнями. [7]
Прямі затрати відносять на собівартості замовлень на підставі групування первинних документів.
Загальновиробничі затрати, які є непрямими, протягом періоду (наприклад, місяця) враховують окремо, на окремих рахунках, а в кінці місяця відносять на собівартість окремих замовлень через їх розподіл.
Фактичну собівартість замовлення визначають лише після його виконання. Якщо замовлення налічує багато виборів, то для визначення фактичної собівартості одиниці продукції необхідно загальну суму затрат розділити на кількість виробів.
Калькулювання затрат згідно з процесами (попередільний метод) використовують у тих виробництвах, де вихідна сировина проходить цілу низку технологічних виробничих процесів, переділів виробництва. [2]
На кожному переділі отримують напівфабрикат, який є вихідною сировиною (або матеріалом) для подальшого переділу. На останньому переділі отримують готову продукцію. Цей метод використовують у металургійній, хімічній, текстильній та інших галузях промисловості.
Затрати за цим методом враховують по переділах і видах продукції.
Об'єктами калькуляції є напівфабрикатів кожного переділу і готова продукція останнього переділу.
- напівфабриктний, за яким визначають фактичну собівартість напівфабрикатів кожного переділу;
- без урахування собівартості напівфабрикатів, за яким облік затрат здійснюють у переділах, але собівартість напівфабрикатів не визначають.
Зведенням затрат у переділах підраховують собівартість готової продукції на останньому переділі.
Система калькулювання на основі виробничої діяльності зорієнтована на контроль і скорочення тривалості виробничого процесу, особливо тих операцій, які не збільшують цінності виробу ( транспортування, зберігання, контроль, інше), що сприяє зниженню витрат і собівартості продукції.[4]
При цій системі калькулювання виробничі накладні затрати обліковують за так званим "центрами виробничої діяльності", а потім розподіляють між видами продукції на основі баз розподілу. Тобто для кожного виду затрат визначають свою базу (фактор) розподілу, а потім розраховують величину цих затрат на одиницю фактора їх зміни. За базу розподілу можуть бути прийняті виробничі показники, кількість співробітників, кількість відпрацьованого часу тощо.
1.3. Калькулювання змінних витрат

Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається - тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції.
Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони поділяють обліку окремо і їх списують на звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису). [5]
На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні затрати. Часто буває так, що затрати не є ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібне детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно характеру діяльності підприємства.
Постійні затрати не залишаються незмінними на всіх рівнях обсягу виробництва Настає момент, коли будь-яке подальше збільшення обсягу виробництва потребує додаткового обладнання, а можливо, й розширення виробничих площ. Тому деякі затрати можна розглядати як постійні лише в межах певного періоду або для певного асортименту продукції.
Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в фінансовому менеджменті для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення, планування прибутку, рішень типу "виготовляти чи купувати?" та ін.
Із системою обліку і калькулювання змінних витрат пов'язаний показник маржинального доход. [6]
Маржннальний дохід - це різниця між доходом від реалізації продукції і сумою змінних затрат. Він є проміжним фінансовим результатом, який покриття постійних витрат і отримання прибутку.
Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат (рис.1).
Рис.1. Калькулювання повних і змінних витрат
З наведеної схеми видно, що в системі калькулювання повних витрат до собівартості продукції включають усі виробничі витрати. Відповідно, всі виробничі накладні витрати (і змінні, і постійні) розподіляють між виробами і включають до собівартості незавершеного виробництва та готової продукції.
Розділ 2. Перспективи розвитку управлінського обліку

Протягом останніх десятиліть господарський облік включав три види: оперативний (здійснювався безпосередньо на місці, де відбувалися господарські операції та процеси), статистичний (вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей за кожним підприємством та загалом за регіоном), бухгалтерський. На даному етапі економічного розвитку з підвищенням вимог з боку користувачів до відображення операцій і результатів господарської діяльності переглядаються й уточнюються науково-практична база бухгалтерського обліку, яка призначена бути фундаментом теоретичних і практичних аспектів реалізації його засад. [4]
Сьогодні вітчизняними науковцями господарський облік залежно від функцій, змісту даних, методів і способів їх отримання інтегрується на такі види:
фінансовий - бухгалтерське оформлення й реєстрація господарських операцій на рахунках, ведення зведеного обліку та узагальнення даних на звітну дату;
податковий - система накопичення інформації, необхідної для розрахунку податків і контролю за своєчасністю їх сплати та надання про них своєчасної звітності контрольним органам;
динамічний - система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання ефективності господарської діяльності;
актуарний - система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства;
соціальний - розширення меж бухгалтерського обліку за двома напрямами - збільшення складу показників бухгалтерської звітності та концентрації уваги на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов'язана з екологією (екологічно орієнтований облік);
креативний - будь-який науковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленням стандартам і принципам (є результатом облікової політики та використовується без прямого порушення законодавства);
стратегічний (прогнозний) - фінансовий аналіз проблем, що пов'язані з зобов'язаннями, контролем, готівкою та потенціалом;
управлінський - створення інформації для прийняття ефективних управлінських рішень з питань виробничої діяльності, визначення відхилень фактичних показників від прогнозних значень у поточному та оперативному режимах. [5]
Система управлінського обліку постійно поновлюється. Управлінський облік створювався на основі виробничого обліку як складової частини бухгалтерського обліку підприємства для посилення впливу облікових даних на систематичне зниження собівартості виробленої продукції, як чинника посилення конкурентоспроможності підприємства.
Для подальшого вдосконалення управлінського обліку на підприємствах необхідно вирішити такі проблеми:
у визначенні управлінського обліку доцільно більш точно вказати його призначення. Він доповнюється плануванням витрат і собівартості продукції, їхнім аналізом і розробкою проектів рішень щодо управління витратами підприємства;
калькулювання витрат за центрами відповідальності в порівнянні з плановими завданнями;
забезпечення точності даних обліку й аналізу собівартості продукції;
Сучасний управлінський облік - це не суто облік, а оптимізація господарської діяльності.
Впровадження управлінського обліку на підприємстві залежить від розмірів підприємства та чисельності його управлінського персоналу.
Бухгалтерський та управлінський обліки пов'язані об'єктами, методами, первинною документацією, тому розмежувати їх на конкретному підприємстві практично не можливо. Управлінський облік у сучасному науково-практичному трактуванні є окремим елементом менеджменту діяльності, який в основі своїй використовує інформацію внутрішньогосподарського обліку та показники фінансової звітності в цілому.
На мою думку, в теперішній час, при обмеженості ресурсів та при високих цінах на них, кожне підприємство буде намагатися скоротити свої витрати. Це буде можливе лише при правильному прийняті управлінських рішень, що призведе до розвитку управлінського обліку.
Розділ 3 . Розрахункова частина
Таблиця 1
"Електропостачання"
Варіант 8
Кореспонденція рахунків
№ пор.
Зміст операції
Сума, грн
Дт.
Кт.
1.
Нараховано зарплату працівникам електоропостачання
940
2343
661
2.
Здійснено відрахування на соціальні заходи
340,28
2343
65
Пенсійний фонд
312,08
2343
651
Фонд соціального страхування
14,1
2343
652
Фонд зайнятості
12,22
2343
653
Соціальне страхування від нещасних випадків
1,88
2343
656
3.
Нараховано амортизацію по основним засобам
123,00
2343
131
4.
Послуги сторонніх організацій щодо ремонту електромереж
165,00
2343
685
5.
Списано вартість будівельних матеріалів на ремонт електромереж
658,00
2343
205
6.
Нараховано за спожиту електроенергію
13235,00
2343
685
 
Всього витрат
15461,28
7.
Списано спожиту електроенергію на споживачів
тваринництво - 63000 кВт
8855,09
232
2343
адміністративні витрати - 5000 кВт
702,79
91
2343
гужовий транспорт - 8000 кВт
1124,46
2345
2343
вантажний автотранспорт - 15000 кВт
2108,36
2342
2343
ремонтна майстерня - 4000 кВт
562,23
2341
2343
промислові виробництва -15000 кВт
2108,36
233
2343
Всього 110000 кВт
15461,29
Фактичну собівартість 10 кВт = ( 15461,28/ 110000) * 10 = 1,40557 грн.
Таблиця 3
Вантажний автотранспорт
Варіант 2
Кореспонденція рахунків
№ пор.
Зміст операції
Сума, грн
Д-т
К-т
1.
Нараховано зарплату водіям вантажного автотранспорту
9042,00
2342
661
2.
Здійснено відрахування на соціальні заходи
3273,2
2342
65
Пенсійний фонд
3001,94
2342
651
Фонд соціального страхування
135,63
2342
652
Фонд зайнятості
117,55
2342
653
Соціальне страхування від нещасних випадків
18,08
2342
656
3.
Списано бензин на роботу автотранспорту
8549,00
2342
203
4.
Нараховано амортизацію по основним засобам
956,00
2342
131
5.
Списано витрати з поточного ремонту автотранспорту у власній ремонтній майстерні
758,68
2342
2341
6.
 
Списано вартість електроенергії
2108,36
2342
2343
Всього витрат
24687,24
7.
Списано послуги вантажного автотранспорту на споживачів
рослинництво - 20000 т/км
8440,08
231
2342
тваринництво - 30000 т/км
12660,12
232
2342
промислове виробництво - 5000 т/км
2110,02
233
2342
капітальне будівництво - 3500 т/км
1477,01
151
2342
Всього - 58500
24687,23
Фактична собівартість 10 т/км = (24687,24/ 58500) * 10 = 4,220041 грн.
Таблиця 4
"Жива тяглова сила"
Варіант 2
Кореспонденція рахунків
№ пор.
Зміст операції
Сума, грн
Д-т
К-т
11.
С-до на початок звітного періоду
20682,00
22
Нараховано зарплату працівникам, зайнятим на обслуговуванні робочої худоби
870,00
2345
661
33.
Здійснено відрахування на соціальні заходи
314,94
2345
65
Пенсійний фонд
288,84
2345
652
Фонд соціального страхування
13,05
2345
652
Фонд зайнятості
11,31
2345
653
Соціальне страхування від нещасних випадків
1,74
2345
656
44.
Нараховано амортизацію по основним засобам
62,50
2345
131
55.
Списано вартість витрачених кормів
521,00
2345
208
66.
Списано вартість витрачених медикаментів
69,00
2345
208
77. 
Списано спожиту електроенергію на гужовий транспорт
1124,46
2345
2343
 8.
Всього витрат
2961,90
99.
Виконано робочих днів
3535,00
110.
Вартість гною
141,00
27
2345
111.
Вартість приплоду оцінена за справедливою оцінкою
3255,00
212
2345
112.
Собівартість 1 робочого дня
6,69
Собівартість 1 робочого дня = 23643,9/ 3535 = 6,69грн.
Таблиця 5 .Облік витрат і виходу продукції рослинництва та визначення собівартості озимої пшениці

п/п
Зміст операції
Сума, грн.
Дт.
Кт.
1.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) оплата праці працівників
720,00
231
661
2.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до пенсійного фонду
239,04
231
651
3.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду соціального страхування
10,80
231
652
4.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду зайнятості
9,36
231
653
5.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду виробничого травматизму
1,44
231
656
6.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) покупні насіння та посадковий матеріал
660,00
231
208
7.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) насіння та посадковий матеріал власного виробництва
350,00
231
27
8.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) покупні добрива та засоби захисту рослин
540,00
231
208
9.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві органічні добрива власного виробництва
300,00
231
232
11.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) послуги власного вантажного автотранспорту
8440,08
231
2342
12.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) амортизація основних засобів
60,00
231
131
13.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) загальновиробничі витрати
140,00
231
91
14.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) вартість страхування посівів
130,00
231
655
15.
Після появи сходів озимої пшениці і можливості достовірно з'ясувати їх справедливу вартість оприбутковується поточний біологічний актив рослинництва
100,00
211
231
16.
Визнано витрати (доходи) від первісного визнання поточного біологічного активу рослинництва
(дебет субрахунку 231 - ? грн., кредит субрахунку 231 - ? , різниця списується на витрати (доходи))
11500,72
940
231
17.
На квартальну дату поточні біологічні активи рослинництва які облічуються за справедливою вартістю (посіви озимої пшениці) дооцінені до нової справедливої вартості 600 грн.
500,00
211
710
18.
Списується вартість поточних біологічних активів (посівів озимої пшениці) на початок збору врожаю
600,00
231
211
19.
Віднесено на витрати по збору врожаю, його сушінню та сортуванню паливо
500,00
231
203
20.
Віднесено на витрати по збору врожаю, його сушінню та сортуванню нарахована оплата праці працівникам зайнятим в рослинництві
100,00
231
661
21.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до пенсійного фонду
33,2
231
651
22.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду соціального страхування
1,5
231
652
23.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду зайнятості
1,3
231
653
24.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду виробничого травматизму
0,2
231
656
25.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) амортизація основних засобів
50,00
231
131
26.
Надані послуги сторонньою організацією по збиранню врожаю
100,00
231
685
27.
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) роботи та послуги власних допоміжних виробництв
150,00
231
234
28.
Оприбутковано готову продукцію (зерно з під комбайна) від рослинництва за справедливою вартістю зменшеною на суму витрат на місці продажу (1250т.*1000 грн.)
1250000,00
27
231
30.
Оприбутковано готову продукцію (солому) від рослинництва за справедливою вартістю зменшеною на суму витрат на місці продажу
500,00
27
231
31.
Внаслідок сортування і сушіння сторнуються мертві відходи і усушка по вартості зерна (10т.*100 грн.)
1000,00
27
231
32.
Внаслідок сортування і сушіння сторгуються зерно відходи по вартості зерна (30т.*100грн.)
3000,00
27
231
33.
Оприбутковуються зерно відходи по справедливій вартості (30т.*50грн.)
1500,00
27
231
34.
Визнано витрати (дохід) від первісного визнання сільськогосподарської продукції рослинництва
(дебет субрахунку 231 - ?, кредит субрахунку 231 -?, різниця списується на витрати (доходи)
1255563,8
231
710
Розрахунок виробничої собівартості продукції вирощування озимої пшениці.
Витрати прямі: Продукція:
Посів 11301,44 грн. Чисте зерно 1210 ц (1250 - 10- 30)
Збирання 836,2 грн. Солома вартістю 500 грн.
Зерно відходи 30 т. (вміст зерна 60%)
Разом витрат на вирощування 12137,64 грн.
Валовий збір зерна 1228 т.(1210т + (30т. * 60%))
Витрати які припадають на зерно _11637,64_ грн.(12137,64 - 500)
Собівартість 1т пшениці ____9.48___грн. (11637,64/ 1228т).
Витрати що припадають на зерно відходи _170,64__ грн. (9.48 * 18т)
Собівартість 1т. зерно відходів __5.69 грн. (170,64/ 30т
Таблиця 6 .Облік витрат і виходу продукції тваринництва та визначення собівартості продукції молочного скотарства

Зміст операції
Сума, грн.
Дт.
Кт.
1
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві оплата праці працівників
670
232
661
2
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до Пенсійного фонду
222,44
232
651
3
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду соціального страхування
10,05
232
652
4
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду зайнятості
8,71
232
653
5
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду виробничого травматизму
1,34
232
656
6
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві покупні корми
350
232
208
7
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві корми власного виробництва
285
232
231
8
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві солома озимої пшениці на підстилку - 5т
2500,00
232
27
9
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві медикаменти
950
232
208
10
Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві костюми брезентові
170
232
22
12
Віднесено витрати на біологічні перетворення біо и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.