На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Концептуальн засади демократичних полтичних режимв

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 13.3.2013. Сдан: 2012. Страниц: 43. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План:
Вступ...........................................................................................................................с.3-4
Розділ І. Поняття „демократії”............................................................................... ....5-7
Розділ ІІ. Історичні витоки демократії.....................................................................8-11
§1. Стадії встановлення демократії.......................................................................10-11
Розділ ІІІ. Основні аспекти аналізу демократії.....................................................12-15
Розділ ІV. Основні політологічні теорії демократії..............................................16-27
Розділ V. Демократія і права людини....................................................................28-32
§1. Демократія і права людини..............................................................................29-31

Висновки...................................................................................................................33-36
Список використаних джерел.......................................................................................37
Додатки......................................................................................................................39-42


Вступ

Актуальність теми. В сучасному світі досить поширеним та популярним є прагнення кожної держави наблизити свій політичний режим до демократичного, так як він вважається найбільш оптимальним варіантом поєданням організації суспільства та політичної влади із урахуванням інтересів як правлячих груп, так і громадян, тобото, народу, в цілому.
Поняттю «демократія» і її предметній сфері випала щаслива доля: дане поняття сучасної політології без особливих суперечок зайняло своє місце як одне з ключових у політичній семантиці. Цей термін широко використовують і застосовують у своєму лексиконі навіть супротивники демократії; їхні критичні випади проти демократії висловлюються у формі неприяйняття лише конкретних форм її реалізації.
Надзвичайно важливим є визначення більш-менш чіткого поняття „демократії”. Адже існують її різноманітні визначення та конценпції. І втілення іх у життя відбувається досить різними способами. Здебільшого держава зазнає кардинальних перетворень на шляху до встановлення демократичного політичного режиму.
Дуже часто відбувається поєднання різних форм політичних режимів під назвою демократичного. Тобто, в так би мовити, чистому вигляді демократію встановити неможливо.
Понад 70 держав у світі мітсять у назві або є за своїми політичними режимами демократичними. Їх об’єднують певні риси, притаманні демократії.
Отже, щоб повністю зрозуміти суть сучасних політичних процесів у світі, необхідно мати чітке уявлення, який же політичний режим можна вважати демократичним.
Мета: визначити основні риси та засади демократичного політичного режиму.
Головні завдання:
· дати визначення поняттю „демократія”;
· прослідкувати основні історичні етапи встановлення, досліждення та вивчення демократії;
· визначити конкретні риси демократичного політичного режиму;
· проаналізувати основні концеції демократії;
· розглянути визначальні принципи демократії;
· дослідити співвставлення демократичних режимів та загальних прав людини.
При всій різноманітності політичних проблем, що висуваються сучасним життям загальним є демократичне їх вирішення. В демократії визначається той тип влади той механізм її здійснення, що дозволяє найбільш безболісно кожній особі досягти достатнього рівня життя. З 226 країн світу в 79 країнах уже встановлено демократичний політичний режим. Однак у світі в сучасних умовах немає держав, де б демократія реалізовувалася повністю і могла б вважатися відносно ідеальною, зразковою формою державного ладу, механізмом здійснення влади.
Вивченням концептуальних засад демократії займалася значна кількість політологів та істориків. Серед них Арістотель, Платон, Гоббс, Вебер, Руссо, Монтеск’є, Маркс, Шумпетер, Кельзен.
Дослідників різних часів завжди цікавило питання : „чому ж демократія вважається найбільш прийнятною формою організації держави”? Відповіді, звичайно, є досить неоднозначними та різними. Навіть не всі вчені вважають демократію позитивним політичним явмщем. Саме тому, на мою думку, важливо та корисно було б дослідити, або принаймні спробувати узагальнити та визначити, що ж насправді лежить в основі демократичного політичного режиму.
Розділ І. Поняття „демократії”
Що ж таке демократія? Більшість наших співвітчизників і сучасників над цим, мабуть, не задумується, вважаючи, що "і так усе ясно". Однак багато хто не в змозі, як показують результати численних опитувань, дати досить ясну й осмислену відповідь на це питання. Судження висловлюються наївні, вигадливі і дивні. Так, у газеті "Аргументи і факти"[20,C.19] приводяться наступні відповіді: "говорити те, що думаєш"(31%), воля вибору (13,2%), рівність людей незалежно від посад (8,7%), справедливі відносини між людьми (7%), "коли нагорі слухають, що говорять унизу"(6,1%), влада народу (5%) і т.п. Подібні дані привели "Московські новини"[9,C.13]: "коли люди поєднуються і допомагають один одному", "можливість робити те, що тобі подобається" і т.п.
Справа не на багато полегшується, коли звертаєшся до книг і політологічних авторитетів. Наявність безлічі тлумачень демократії визнає і намагається звести до чотирьох "значень" В.П.Пугачов[18,C.56]. Шість визначень демократії дає Юзеф Бохеньський[3,с.74-77] .Це досить узагальнені розуміння. Фактично ж трактувань демократії не один десяток. Істотні розходження виявляються навіть у тому випадку, коли демократія розглядається непредвзято і під одним якимсь визначеним кутом зору, наприклад, як система "правління народу". Почате Девидом Хелдом[24,с.144-148] узагальнення подібних аналітичних трактувань "правління народу" дало девять базових моделей, деякі з який утворять якісно різні версії.
Усі ці факти й обставини мало кого можуть утішити. У кінцевому рахунку, більшість людей зовсім не цікавить, хто і як трактує поняття демократії. Люди, як правило, хочуть знати, що ж представляє із себе демократія "насправді".Дотепер учені не виробили загальноприйнятних уявлень, на базі яких можна було б сформулювати єдине визначення демократії. Водночас існує множина спроб її дефініцій, що не відповідають тим або іншим вимогам науки, причому різні автори розглядають у якості визначальних скоріше окремі елементи демократії: рівність, співучасть (партиципація), влада більшості, її обмеження і контроль над нею, толерантність, основні права громадян, правова і соціальна державність, поділ влади, загальні вибори, гласність, конкуренція різноманітних думок і позицій, плюралізм і т.д.
Для більш продуктивного розуміння основних уявлень про демократію, безсумнівно, корисні етимологічна й історична ретроспективи концепту
Демократія (від грецького demos - народ і cratos - влада ) :
– народовладдя;
– одна із основних форм правління, політичної і соціальної організації суспільства, держави і влади[16,C.81];
– політичний режим, що розвивається і прогресує в історії, за звичай, пов’язаний з республіканською формою правління[11,C.104].
Демократія, демократизм, демократизація та демократичність - не одне і те ж саме: демократизм - це характеристика режиму, засобів правління, методів, що застосовуються, спосіб політичних відносин і поведінки влади. Тому демократичним, в принципі, може бути не тільки республіканська, але й монархічна держава, особливо сучасна, коли монархія відіграє номінальну роль.
Реальна демократія - форма, різновидність держави, що характеризується визнанням народу вищим джерелом влади, вибірністю основних органів держави, рівноправністю громадян і, насамперед, - рівністю їх виборчих прав, підпорядкуванням меншості більшості при прийнятті рішень. Звідси і загальне найменування демократії для держав різних політичних форм правління, але з подібними режимами.
Більш розгорнуте визначення «демократії» було сформульовано американським президентом А. Лінкольном[13,C.46]. Воно виражає різноманітні аспекти й істотні ознаки демократії: демократія виходить з самого народу, вона здійснюється народом і в інтересах народу.
Остання характеристика демократії, як влади „для народу” - не просто вербальне визначення, оскільки вказується перспектива, у якій демократія розуміється як ціль держави, досяжна за допомогою політичного і соціального прямування.
Отже, в загальному значенні, демократія - форма устрою будь-якої організації, заснована на принципах рівноправності її членів, періодичної вибірності органів правління і прийняття рішень в них за більшістю.............

Список використаних джерел:

1. Аристотель. Сочинения : В 4 т. - М.,1983. - Т.1 - с.14-21.
2. Бабкіна О. Політологія: Посібник для студентів вузів.-К.: Вища школа, 1998. - с. 88-91.
3. Бохеньський Юзеф.Сто марновірств. - Львів,1994. - с. 74-77.
4. Брайс Д. Современные демократии. - М.: Прогресс, 1992. - с. 78-82.
5. Вебер Макс. Избранное. Образ общества. - М.,1994. - с. 55-56.
6. Гоббс Томас. «Левиафан, или Материя,форма и власть государства церковного и гражданского».-М.,1936. - с. 101-104.
7. Гуггенберг Б. Теорія демократії. // Поліс. -1991.-- №4..
8. Демократичне врядування як чинник зміцнення миру. // Політична думка. - 1999. -- №1-2.
9. Демократия?! // Московские новости. - 1992. - №4.
10. История политических и правовых учений: Учебник/ Под общ. ред. В.С.Нерсесянца. - М.: Изд.группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - с. 11-24.
11. Кельзен Х. Про суть и значение демократии. - М.: Проспект, 1996. - с.104-109.
12. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - с. 89-94.с. 54-59.
13. Новгородцев П.И. Про суспільний ідеал. - М.: Наука, 1991. - с. 45-48.
14. Платон. Сочинения: В 4 т. - М.,1968. - Т. 2. - С. 26.
15. Політологічний словник: Навч.посібник/За ред. В.Ф. Хампова. -К.:Вища школа, 1995. - с. 81-82.
16. Політологія: Курс лекцій/За ред. І.С.Дзюбка. - К.,1993. - с. 76-78.
17. Політологія : Підручник / За ред. О.І.Семківа . - Львів,1994.- с.57
18. Пугачёв В.П.Основы политологии. - М.,1992. - с. 56-59.
19. Руссо Ж.-Ж.Об общественном договоре. - М.,1938 - с.55-67.
20. Рябов С.Г. Політологія:Словник термінів і понять. - К.,1996 - с. 75-77.
21. Существует мнение... // Аргументы и факты. - 1998. - №8.
22. Шапіро І. Демократія та громадянське суспільство // Поліс. - 1992. -- №4.
23. Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К., 1995. - с. 77-81.
24. Models of Democracy. - Oxf., 1987. - с. 144-145.
25. Політологія: Підручник/ За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К.:Вища шк.,1998. - с.97-98.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.