На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик ДЖЕРЕЛА МЖНАРОДНОГО ПРАВА

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 13.3.2013. Сдан: 2010. Страниц: 40. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст


Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Поняття допоміжних джерел міжнародного права…………………..5
Розділ 2. Судові та арбітражні рішення як допоміжні джерела міжнародного права………………………………………………………………………….........9
Розділ 3. Доктрина як допоміжне джерело міжнародного права…………….18
Розділ 4. Питання інших допоміжних джерел міжнародного права…………20
Висновки…………………………………………………………………………36
Список джерел…………………………………………………………………...38


Вступ

Актуальність теми. У міжнародно-правовій науці та практиці питання про допоміжні джерела міжнародного права, як і загалом про джерела міжнародного права, залишається дискусійним. Складність у визначенні полягає у тому, що міжнародне право не є сталою категорією. Це пояснюється еволюцією поглядів щодо розуміння самого міжнародного права, а відтак і його джерел. Одні з таких джерел діяли тимчасово (наприклад, рішення вселенських церковних зборів у середньовіччя), інші - постійно (наприклад, звичай міжнародного права). В одних історичних періодах певне джерело МП функціонувало як допоміжний фактор встановлення чинних норм права, в інших ставало основним (напр., історія розвитку міжнародного договору, генеза юридичного значення рішень міждержавних організацій). Не всі джерела права функціонували в чітко визначених формах, що давало підставу багатьом дослідникам “домислювати” нові джерела або не визнавати тих, які не зовсім чітко проявлялися у функціонуванні цієї складової юридичної системи.
Закономірно, що у зв’язку з цим в міжнародному праві почали виникати нові джерела міжнародного права, за якими визнавалася функція допоміжних засобів визначення правових норм. Цьому сприяв поступовий розвиток міжнародних організацій, застування численних авторитетних постійних та тимчасових судових або арбітражних органів. Великого значення набували праці найвідоміших фахівців в галузі міжнародного права, які сформулювали доктрину міжнародного права. Та на сьогодні поступово формуються нові допоміжні джерела міжнародного права, причому питання про їхню юридичну силу залишається відкритим в науці міжнародного права.
Мета цієї роботи: аналіз дослідження допоміжних джерел міжнародного права, насамперед рішень міжнародних судових та арбітражних органів, доктрини, а також інших допоміжних джерел міжнародного права.
Об’єктом роботи є допоміжна джерела міжнародного права, предметом їх значення у сучасній системі джерел міжнародного права.
В роботі були використані такі методи, як формально-логічний метод (визначення основних понять за темою роботи), методи порівняння (порівняння основних та допоміжних джерел міжнародного права та допоміжних джерел міжнародного права між собою), аналізу (розгляд рішень міжнародних судових та арбітражних органів, доктрини, а також інших допоміжних джерел міжнародного права на предмет їхніх властивостей як джерел міжнародного права).


Розділ 1. Поняття допоміжних джерел міжнародного права

Перш за все слід визначити поняття “джерело права” взагалі. В юридичній літературі досить часто поняття “джерела права” та “форми права” використовуються паралельно. На думку І.І.Лукашука, поняття “джерело” охоплює не лише форму існування норми, але і спосіб її утворення. Отже, він включає до категорії «джерело права» і «форму права». Такий підхід є не досить коректним з юридичної точки зору. Ці категорії тісно пов’язані, але не співпадають. Якщо “форма права” показує, як зміст права організовано і виражено зовні, то “джерело права” - витоки формування права, систему факторів, які визначають його зміст та форми вираження..........


Висновки
1. У міжнародно-правовій науці та практиці питання про джерела МП залишається дискусійним. Їх орієнтовний перелік визначається ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, проте не обмежується цим переліком в зв’язку з еволюцією міжнародного права (виникненням та розвитком нових міжнародно-правових інститутів та ускладненням міжнародно-правових відносин).
2. Загальновизнаним у теорії міжнародного права є поділ його джерелл на головні та допоміжні. Допоміжне джерело міжнародного права - це форма зовнішнього виразу норм міжнародного права, яка створюється шляхом узгодження позицій суб’єктів міжнародного права, та відрізняється факультативним способом використання на практиці. До допоміжних джерел міжнародного права більшість вчених відносить судові та арбітражні рішення, доктрину, «м’яке право», акти міжнародних організацій, односторонні акти держав тощо. Їх перелік залишається дискусійним в науці та не є вичерпним.
3. Рішення Міжнародного Суду ООН не є джерелом МП в «чистому вигляді», оскільки є обов’язковим відповідно до Статуту лише для сторін, які беруть участь у справі і лише в даній справі. Проте завдяки високій авторитетності цієї міжнародної судової установи та залученні до процесу прийняття рішень найавторитетніших фахівців у галузі МП спостерігається судова наступність щодо його практики. Діяльність інших міжнародних судів, зокрема, Європейського Суду з прав людини, Суду Європейських співтовариств, Міжнародного кримінального Суду, також підтверджує посилання на попередні рішення з метою забезпечення єдності і системності утворюваного ними правового поля.
4. Часто міжнародні судові органи для обґрунтування свого рішення звертаються до доктрини МП, яка в свою чергу є факультативним джерелом МП і дає можливість використовувати праці найбільш кваліфікованих юристів із публічного права. Доктрина може бути використана виключно в тих випадках, коли відсутні інші джерела або коли визначеність зобов’язань, що з них випливає, викликає сумніви.
5. У міжнародно-правовій науковій думці спостерігається тенденція від невизнання, а згодом до умовного чи повного визнання за додаткових умов властивості допоміжних джерел міжнародного права за резолюціями міжнародних органів та організацій. Особливо вплинула на даний процес діяльність ООН, авторитетність рішень якої (переважно рішень Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки) безсумнівно визнається науковою спільнотою.
6. Концепція «м’якого» права запроваджена в МП на позначення міжнародних актів, які за своєю юридичною силою займають проміжне положення між юридично обов’язковими міжнародними актами та морально-правовими або політико-правовими зобов’язаннями. Укладання таких актів сприяє консенсусу, досягти якого інструментами «жорсткого» права набагато важче, оскільки суб’єкти МП переважно не бажають обмежувати себе певними зобов’язаннями. Норми «м’якого» права характеризуються гнучкістю, оскільки тісно пристосовані до мінливих умов міжнародного життя. Таким чином, акти «м’якого» права спрощують формування норм «жорсткого» права і готують сприятливий грунт для його успішного розвитку. Вони виконують надзвичайно важливу допоміжну роль у становленні або визначенні звичаєвих та підготуванню і розробленню договірних міжнародно-правових норм.
8. Односторонні акти належать до найменш вивченої галузі МП. Вони широко використовуються державами в міжнародних відносинах, оскільки створюються набагато швидше і не залежать від волевиявлення інших держав. Ці акти є допоміжними джерелами МП, бо створюють міжнародні зобов’язання для сторони-заявника, здійснюючи вплив на становище інших суб’єктів. Необхідною умовою таких актів є чіткість вираження бажання надати таким актам характеру обов’язковості. Односторонні акти не вимагають відповідних кореспондуючих дій з боку інших суб’єктів, чим вони відрізняються від усіх інших подібних актів.

Список джерел

1. Meron T. The Continuing Role of Custom in the Formation of International Humanitarian Law // The American Journal of International Law. - 1996. - N 2. - P. 239.
2. Polish Postal Service in Danzig // Publications of the Permanent Court of International Justice: Series B. - No 11. - May 16th, 1925. - 41 p. - P. 30.
3. Shearer I.A. Starke’s International Law. 11th ed. - London, Boston, Dublin: Butterworths, 1994. - P. 41.
4. Slomanson W. Fundamental Perspectives on International Law. - St. Paul, N.Y., L.A, San Francisco: West Publishing Company, 1990. - P. 21.
5. Trendex Trading Corp. v. Central Bank of Nigeria // All English Reports. -1997. - № 881. - P. 902-903.
6. Wellens K.C., Borchardt G..M. Soft Law in European Community Law // European Law Review. - 1989. - Vol. 14. - P. 267-270.
7. Бирюков П.Н. Международное право: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2000. - 343 с.
8. Броунли Я. Международное право. В 2-х книгах. Кн. 1 , Пер. с англ. С.Н.Андрианова. Под ред. и вступ ст. Г.И.Тункина. - М.: «Прогресс», 1977. - 525 с.
9. Буроменський М.В. Политические режимы государств в международном праве. Влияние международного права на политические режимы государств. - Харьков: Ксилон, 1997. - 40 с.
10. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г.Буткевича. - К.: Либідь, 2002. - 455 с.
11. Довгань Е. Обязательность Резолюций Совета Безопасности ООН в контексте принципа невмешательства во внутренние дела государств // Белорусский журнал международного права и международных отношений. - № 1. - 2004. - С. 5.
12. Каламкарян Р.А. Международно-правовое значение односторонних юридических актов государств. - М.: Наука, 1984. - 136 с.
13. Каламкарян Р.А., Мигачев Ю.И. Международное право: Учебник. - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - С. 110.
14. Касинюк О. В. Кримінально-процесуальні питання діяльності міжнародних кримінальних судів: Автореф. дис. … к.ю.н. - Х., 2005. - С. 19 с.
15. Кожевников Ф.И. Общепризнанные принципы и нормы международного права // Советское государство и право. - 1959. - № 12. - С. 17.
16. Коровин Е.А. Международное право. - М.: Госюриздат, 1957. - С. 9.
17. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. - М.: Наука, 1988. - С. 10.
18. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство БЕК, 2001. - С. 18.
19. Лукашук И.И. Нормы международного права. - М., 1997. - С. 124-133.
20. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пер. з англ. - Харків: Консум, 2000. - С. 92.
21. Международное право / Под ред. Г.И.Тункина. - М.: Международные отношения, 1982. - С. 480 с.
22. Международное право: Ученик для вузов / Под ред. Г.В.Игнатенко и Д.Д.Остапенко. - М.: Высш. школа, 1978. - С. 73.
23. Международное публичное право. Сб. документов. Т. 1.: М.: Изд-во БЕК. - 1996. - С. 414-419.
24. Минасян Н.М. Источники современного международного права. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1960. - С. 114.
25. Міжнародне право: навч. посібник / За ред. М.В.Буроменського. - К. - Юрінком Інтер, 2005. - С. 43.
26. Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пеле. Международное публичное право: В 2-х т. Т. 1: Кн. 1: Формирование международного права. Кн. 2: Международное сообщество / Пер. с фр. - К.: Сфера, 2000. - С.239.
27. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. - М.: Дело, 1998. - 192.
28. Рачков И.В. Односторонние акты государств: некоторые правовые вопросы // Государство и право. - 2001. - № 8. - С. 75.
29. Статут Організації Обєднаних Націй і Статут Міжнародного Суду від 26.06.1945 // Збірник чинних договорів України. - 2000. - С. 26-58.
30. Супрун Д.М. Організаційно-правові засади та юрисдикційні основи діяльності Європейського Суду з прав людини: Автореф. дис. … к.ю.н. - К., 2002. - С. 9.
31. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. - М.: Юристъ, 1997. - С. 329.
32. Тимченко Л.Д. Международное право: Ученик. - Харьков: Консум; Ун-т внутрен. дел, 1999. - С. 55.
33. Тункин Г.И. Теория международного права. - М.: Международные отношения, 2-е изд., доп. и перераб., 1970. - 512 с.
34. Ушаков Н.А. Проблемы теории международного права. - М., 1988. - С. 26.
35. Фердросс А. Международное право / Пер. с нем. Ф.А.Кублицкого и Р.Л.Нарышкиной. Под ред. И с предисл. Г.И.Тункина. - М.: Издательство иностранной литературы, 1959. - С. 164-165.
36. Черниченко С.В. Теория международного права. - М., 1999. - С. 325.
37. Яновський М.В. Генеральная Ассамблея ООН и прогрессивное развитие международного права: Автореф. дисс. ... д.ю.н. - К., 1970. - С. 23.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.