На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Етнчн конфлкти на пострадянському простор

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 13.3.2013. Сдан: 2012. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ПЛАН

1. Вступ. „Розпад СРСР став причиною активізації етнонаціональних конфліктів”
2. Основна частина.
· Придністровський конфлікт.
· Нагірно Карабахський конфлікт.
· Грузино-Абхазький конфлікт.
· Грузино-Осетинський конфлікт.
· Чеченський конфлікт.
· Грузино-Аджарський конфлікт.
· Громадянська війна в Таджикистані.
· „Андижанська революція” в Узбекистані.
· Кримський конфлікт.
3. Висновок.
4. Література.

ВСТУП. „Конфлікт, війна, теракт, мир” - це ті слова які нам неодноразово доводилось чути у хроніках новин на пострадянському просторі. Етнічні конфлікти - жахливі сторінки історії розвитку нового геополітичного простору. Сформовані ще в ХІХ столітті, причини цих конфліктів в переважній більшості були закладені в одвічному прагненні поневоленої нації до суверенітету та незалежності.
Російська імперії завоювала та насильницьки приєднала не одну державу та націю. Знущалася над їх культурою, експлуатувала населення, позбавляла його прав та вольностей, змішувала з іншими націями.. Це стало причиною для зародження етнонаціональних конфліктів. В радянську добу ці конфлікти були придавлені і не могли ніяк проявлятися. Проте невдоволення все ж існувало і тільки чекало затаївшись у серцях пригноблених націй. Воно чекало сприятливих умов для свого прояву. І такі умови настали. 1991 рік. Сенсація. Розпався СРСР. Це означало волю і це було сигналом до боротьби, боротьби за право існування та самовизначення своєї нації.1990 -ті роки - це період коли вибухали ще раніше закладені міни, які ретельно приховувались владними верхами. І хто сказав що все вже вирішено. Ніхто чітко не знає, чи є ці міни знешкодженими сьогодні і чи не буде в світлому завтра нових вибухів.
Отже, розглянемо основні етнонаціональні конфлікти пострадянського простору, заглянемо в їх передісторію, з’ясуємо їх причини, розвиток та часткове залагодження.
Придністровський конфлікт
Передісторія конфлікту. Міжріччя Дністра та Прута, що отримало назву Бессарабія, ще в XVIII столітті опинилося на шляху експансіоністських інтересів Російської імперії на Балканах. Програвши війну 1806-1812 років, Туреччина мусила поступитися Росії Бессарабією за Бухарестським мирним договором 1812 року. Отож на основі поділу, який здійснили дві конкуруючі між собою імперії, відбулося перше "легальне" входження Бессарабії до складу Росії. Пізніше за Адріанопольським договором (1829) Росія отримала ще й гирло Дунаю, що прилягає до південної частини Бессарабії. До 1828 року Бессарабія в складі Російської імперії користувалася статусом автономії. Проте незабаром автономію було ліквідовано, а румунську мову - виключено з офіційного обігу. Російська імперія почала проводити звичайну для своїх прикордонних територій політику "зміцнення кордонів" шляхом заселення Бессарабії переселенцями з внутрішніх регіонів імперії та ззовні. Так, на початку ХІХ століття на півдні Бессарабії було засновано місто Болград як центр території, на якій оселилися болгари та гагаузи (православний тюркомовний етнос). Культурні звязки із запрутською Молдовою та сформованою в 1859 році унітарною румунською державою здійснювалися переважно на рівні місцевої інтелігенції.
Бурхливі політичні події, повязані в першу чергу з Лютневою революцією та жовтневим більшовицьким переворотом 1917 року, відгукнулись і в Бессарабії. У губернії було сформовано Сфатул Церій (Раду країни), структуру якого визначало представництво за національним критерієм. Декларацією Сфатул Церію від 2 грудня 1917 року було проголошено створення Молдавської Народної Республіки. Розвал російського фронту і стихійна демобілізація російської армії відкрили шлях для введення в Бессарабію румунських військ. Це спровокувало негативну реакцію з боку Ради Народних Комісарів РРФСР. Було накладено секвестр на румунський золотий фонд. Акт РНК від 13 січня 1918 року оголосив "золотий фонд Румунії, що зберігається в Москві, недоторканим для румунської олігархії. Його було передано до рук румунського народу". В умовах відкритого конфлікту з РНК 27 березня 1918 року Сфатул Церій проголосував за обєднання Бессарабії і Румунії. Ціла низка обставин призвела до того, що цей акт не було визнано рядом впливових держав, через що й виникло так зване "бессарабське питання".
12 жовтня 1924 року на території УРСР було створено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку (МАРСР) із столицею у м. Балта. Територія МАРСР охоплювала 14 районів з населенням у 545,5 тисяч чоловік. Очевидно, що МАРСР було задумано як плацдарм для ідеологічної та територіальної експансії в напрямку Румунії. Це випливає передовсім із того, що західний кордон МАРСР було офіційно задекларовано не по річці Дністру, а по річці Прут...........


Висновок.


Отже, пострадянський відзначився високою конфліктністю. В роботі проаналізовано основні конфлікти даного періоду і даної території. Проте слід зазначити, що конфліктів було більше. Деякі з них були дуже малі, інші не афішувалися, ще інші насильницьки придушувались або помірковано вирішувались. Причини всіх їх сягають корінням ще ХІХ століття і пов’язані в основному з розвитком Російської імперії та її завойовницьких методів розширення у „потрібному напрямку”. Перші спалахи цих конфліктів відбувались в основному на початку ХХ століття. Проте після 1922 року всі вони були придушені радянською тоталітарною машиною, яка насильницьки зібрала всі історичні регіони Російської імперії в єдиний „Соціалістичний табір”. Майже 70 років жодна нація учасниця навіть припустити не могла, що колись отримає незалежність. Багато хто вважав, що всі конфлікти є повністю вирішеними і ніколи більше не нагадають про себе. Проте, це припущення є невірним. За історичними фактами та теоретичними засадами науки будь-який конфлікт що виник ніколи і ніде ще не зник. Його протікання просто сповільнюється, призупиняється, але не закінчується. Протікання його також характеризується переходами латентних фаз: ескалації та деескалації. Перебуваючи у стані деескалації навіть досить тривалий період і навіть століттями він забувається, проте реально існує. Для його переходу у активну фазу досить найменшої іскри, схожої на ту що його породила. На підтвердження своєї думки, я наведу приклад. Президентські вибори 2004 року в Україні. Якщо оцінити приблизно, то межа конфлікту проходила по лінії Дніпра. А зробивши погляд в історію ми побачимо певне протистояння Лівобережної України з Правобережною. Так само сталося і в Союзі. Після зникнення чинника, який придушував ці конфлікти, в доповненні з економічними та політичними кризами в країнах Союзу після їх виходу, конфлікти знову активізувалися. Розглянувши ці конфлікти, можна помітити, що РФ ”доливала масла” в їх розвиток. Виникає питання: „Навіщо?”. Відповідь є досить простою: Російська федерація після розвалу СРСР оголосила себе країною-наступницею СРСР і не могла спокійно дивитися на незалежність колишніх республік. А тому всіляко підтримувала розвиток нестабільності в даних регіонах. Вона прагнула, і досі прагне, всіляко прив’язати їх до себе в економічному, політичному та інших аспектах. Саме така політика і проводилась російською владою тоді. Саме вона і дала цим конфліктам могутній поштовх до переходу військову площину. І саме через цю політику преважну більшість їх навіть сьогодні не можна назвати вирішеними. А судячи з ситуації, що реально існує вже в ХХІ столітті, надій на їх вирішення дуже мало.


Література та інформаційні джерела:
1. Микола Дорошко „Країнознавство країн СНД” (курс лекцій) К:,2001 ІМВ
2. Микола Яворівський „Що ж ми за народ такий?” К:, 2001 „Український письменник”
3. „Страны мира” Довідник для мандрівників та ерудитів Х:, 2005
4. „Новейшая история зарубежных стран” Кузьмичев П. М., Могилевський С.А.
5. Географічний довідник ЦРУ (Найновіша інформація про всі країни та території) - Єкатиринбург; У-Факторія; 2005р.
6. www.krugosvet.ru
7. www.nomos.org.ua



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.