На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Общая деятельность в гражданском праве Украины

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 21.3.2013. Сдан: 2012. Страниц: 28. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ

Актуальність дослідження. У процесі задоволення своїх економічних інтересів у суб’єктів господарських правовідносин виникає необхідність у кооперації, тобто у спільній діяльності. Основною організаційно-правовою формою здійснення спільної діяльності є договір про спільну діяльність. Ефективність ведення спільної діяльності серйозно ускладнюється недосконалістю нормативно-правової регламентації. З метою її подальшого вдосконалення є необхідним вироблення нових принципів державної політики у цій сфері.
Призначенням державної політики за таких умов має бути наступне формування оптимальних засобів правового регулювання господарських відносин зі спільної діяльності: здійснення вичерпного цивільно-правового врегулювання спільної діяльності, подальше збалансування та взаємоузгодження його з господарським, податковим, банківським законодавством та законодавством про бухгалтерський облік; створення відсутнього на сьогодні в законодавстві системного підходу до стимулювання спільної діяльності; виділення пріоритетних галузей економіки та заохочення спільної діяльності саме у цих галузях тощо.
Актуальність теми зумовлюється і недостатнім рівнем науково-теоретичної розробки проблем, пов’язаних із цивільно-правовим регулюванням спільної діяльності в Україні. В Україні практично відсутня комплексна юридична розробка даної проблематики з точки зору цивільного права (як науково-теоретична, так і прикладна). На сьогодні немає системних теоретичних праць з проблем цивільно-правового регулювання та використання у практичній діяльності договорів про спільну діяльність.
Таким чином, у цивільно-правовій літературі дана тема є лише частково дослідженою, а тому потребує подальшої наукової розробки. У науці цивільного права не повною мірою досліджені такі поняття, як: “спільна діяльність”, “договір про спільну діяльність”, “просте товариство”.
Потребують дослідження проблемні прикладні аспекти правового регулювання процесу укладення, виконання та припинення договорів про спільну діяльність в Україні. Відсутність наукових розробок у даному напрямку перешкоджає ефективному веденню спільної діяльності та стримує її розвиток, що негативно відображається на розвиткові ринкових відносин у вітчизняній економіці.
У зв’язку з цим в курсовій роботі вирішуються наступні завдання дослідження:
1) визначити правову природу відносин, що виникають при здійсненні спільної діяльності;
2) сформулювати визначення поняття «спільної діяльності», дослідити особливості спільної діяльності як особливого виду цивільного договору;
3) дослідити форми здійснення спільної діяльності;
4) сформулювати визначення поняття договору простого товариства;
5) визначити види договорів про спільну діяльність;
Об’єктом дослідження є правове регулювання спільної діяльності в Україні.
Предметом дослідження є поняття договору про спільну діяльність за чинним законодавством України та організаційно-правові форми її здійснення суб’єктами цивільних правовідносин; поняття та види договору про спільну діяльність.
Основна мета даної курсової роботи полягає у створенні науково-теоретичного визначення спільної діяльності та договору простого товариства.
Методологічною основою є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу суспільних явищ політико-правового характеру. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо визначення об’єктів цивільних прав.
У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно-ретроспективний, формально-логічний, системно-функціональний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та інші методи дослідження.
1. Поняття спільної діяльності
Розвиток економічних і соціальних потреб породжує необхідність обєднання майна і діяльності людей для досягнення ними спільної мети. Таке добровільне обєднання являє собою договір учасників, що взаємно зобовязує їх до певних дій (щодо передачі майнових вкладів і подальшої узгодженої діяльності), тобто тягне за собою ви­никнення між ними зобовязально-правових відносин. Учасники, які здійснюють спільну діяльність, ставлять одну й ту саму мету (побу­дувати будинок, школу), для досягнення якої вони обєднують свої спільні зусилля і вносять певні майнові вклади.
Договір про спільну діяльність є одним з найдавніших цивільно-правових договорів. У класичному римському праві розрізняли два види товариств:
товариства за спільним проживанням і спільною діяльністю, учасники якого домовлялися про спільність усього теперішнього і майбутнього майна і поділ між собою всього, чим вони володіли. Та­кий договір, як правило, укладався між членами однієї сімї (спів­власниками, спадкоємцями). Ці договори стали прообразом догово­рів про спільну діяльність, що не мають підприємницького ха­рактеру;
виробничі товариства, учасники яких обєднували частину влас­ного майна для виконання певної роботи або ведення спільної госпо­дарської діяльності і одержання спільних доходів. Такі договори укладалися між купцями або ремісниками для спільного ведення тор­гівлі, промислу чи іншої дохідної діяльності. Так утворювалися різні промислові та торговельні товариства [2].
З розвитком капіталізму договір товариства поступово набув знач­ного поширення. У Росії з XVIII ст. було відоме складництво як фор­ма обєднання людей на основі договору, укладеного з метою спіль­ного ведення сільського господарства, торгівлі. Субєкти цього дого­вору виступали як єдине торговельне підприємство, яке, однак, не бу­ло субєктом права. Купці заміняли один одного у поїздках і несли майнову відповідальність за пошкодження або втрату довіреного їм чужого товару. Одержаний дохід вони ділили між собою відповідно до внесених кожним паїв або товарів. Такі договори могли мати як епізодичний характер, так і укладатися на певний строк1.
У проекті Цивільного Уложення договором товариства називався правочин, за яким кілька осіб зобовязувалися одна перед другою спільно брати участь майновими вкладами або особистою працею в торговельному, промисловому чи іншому починанні, спрямованому на одержання прибутку (ст. 680) [2]. Учасники такого товариства здій­снювали підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, причому участь у спільній справі могла обмежуватися тільки внесен­ням майнового вкладу.
У цивільному праві радянського періоду поняття зазначеного дого­вору дещо змінюється. Законодавець вимагав від учасників договору обовязкової особистої участі у справах підприємства. Так, ЦК УРСР 1963 р. визначав, що за договором про сумісну діяльність сторони зо­бовязуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво й експлуатація міжколгоспного або держав­но-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в опе­ративне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортив­них споруд, шкіл, родильних будинків, жилих приміщень і т. п. (ч. 1 ст. 430). Для досягнення цієї мети учасники договору робили внески грошима чи іншим майном або трудовою участю (ч. 1 ст. 432).
Пізніше нормативно-правові акти почали вживати терміни «прос­те товариство» і «договір про спільну діяльність» як синоніми, при­чому спільна діяльність учасників для досягнення спільної мети вва­жалася необхідною ознакою.........


Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України (зі змінами та доповненнями)
2. Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «БЕК», 2002. - Т. II. - Полутом 2. - С. 304.
3. Цивільне право / За ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової. - К.: Вентурі, 1996. -Ч. II. -С. 290.
4. Белов В. А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учеб. - М..: АО «Центр ЮрИнфор», 2003. - С. 833.
5. Цивільне право України Підручник: У 2 т. / Борисова В. І. (кер. Ц58 авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова I. В. та ін.; За заг. ред. В. I. Бори-сової, I. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. -К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - 552 с.
6. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. / За заг. Ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитьонової, Н.Ю. Голубєвої. - 3-тє вид., перероб. та доповнене. - К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. - 752 с.
7. Цивільне право України: підручник/ Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахматова. - К.: Істина, 2003
8. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005.
9. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: у двох томах / За заг. Ред. Я.М. Шевченко. - Т. 1. Особлива частина. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 408 с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.