На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Формування самостйної творчої активност учнв

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 22.04.2013. Сдан: 2010. Страниц: 85. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ ..…………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретичні основи і проблеми самостійної творчої активності школярів …………………………………………………………….
8
1.1. Історико – педагогічний аспект формування самостійної творчої активності учнів …………………………………………..
9
1.2. Визначення поняття творчої активності й пізнавального інтересу……………………………………………………………...
14
1.3. Формування самостійної творчої активності учнів …………….. 31
Розділ 2. Методичні аспекти використання прийомів розвитку самостійної творчої активності на уроках розвитку мовлення …
33
2.1. Специфіка уроків з розвитку мовлення у початковій школі …… 36
2.2. Завдання і місце прийомів розвитку самостійної творчої активності на уроках розвитку мовлення ………………….…….
43
2.3. Основні напрями розвитку самостійної творчої активності учнів на уроках ……………………………………………………………
56
Висновки ……………………………………………………………………….... 80
Список використаної літератури ………………………………………………. 83
Додатки ………………………………………………………………………….. 87


ВСТУП
Творчість відкриває в дитячі душі куточки,
в яких дрімають джерела добрих почутті.
В. Сухомлинський
На рубежі XX—XXI ст. окреслилися принципово нові риси світової цивілізації, повязані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації, що дає підстави стверджувати про формування нової цивілізації — ноосферно - космічної. Найбільшого успіху досягатимуть держави, які мають висококваліфіковані кадри у високотехнологічних галузях виробництва. Тому проблема обдарованості, творчості, інтелекту виходить на передній план у державній політиці, визначаючи пошук, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці, захист талантів.
На сучасному етапі розвитку школи актуальним є формування в учнів не тільки навичок пізнавальної активності, але й творчої самостійності, що, безперечно, сприятиме розвиткові мовлення та мислення школяра, свідомому ставленню до навколишнього.
Згідно Закону України «Про загальну середню освіту» метою загально – середньої освіти, яка включає сукупність знань основ наук і відповідних умінь та навичок, які забезпечують здобуття освіти вищого рівня, є забезпечення всебічного розвитку дитини, як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань. [17; 3]
У поняття всебічно – розвиненої особистості ми включаємо і високий рівень розвитку творчих здібностей дитини, що мають успішно забезпечувати загально – освітні навчальні заклади.
Перед сучасною дванадцятирічною школою сьогодні ставиться завдання, оновлення змісту освіти через посилення творчої складової у змісті всіх освітніх галузей.
Як відомо, молодший шкільний вік – сензетивний період для розвитку творчості. Для дітей молодшого шкільного віку характерне активне ставлення до дійсності, що їх оточує, підвищена реактивність, готовність до дій. Однак молодші школярі швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності та можливості їх зміни.
Дітям цього віку притаманні конкретність і образність мислення, емоційність. Недостатність життєвого досвіду і знань компенсується фантазією. Образність мислення, відсутність стереотипу, емоційність, естетичне ставлення до дійсності, що оточує – ці якості притаманні всім молодшим школярам і свідчать про високий рівень творчості вікової категорії в цілому.
Головна особливість творчої особистості – потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є розуміння дитячої творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей. Саме за таких умов і формуються якості творчої особистості. Орієнтація в якостях творчої особистості дає змогу своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку, застерігати їх від згасання.
Звісно, це стосується і такої навчальної дисципліни, як українська мова. І підтвердженням цього є навчальна програма, в якій зазначається, що завданням розділу «Мова і мовлення» є включити роботу над учнівським мовленням до сфери навчальної діяльності, дати школярам практичне уявлення про усне і писемне мовлення, формувати самостійну творчу активність.
Аналіз методичних і теоретичних основ досліджуваної проблеми показав, що мова і мовлення є однією з провідних тем багатьох педагогів і методистів.
Над питанням самостійності у школі працював О. Захаренко.
В. Крутецький розрізняє активне, самостійне й творче мислення дитини, доводячи думку, що кожне з них є видовим щодо попереднього, родового.
Педагог І. Лернер довів, що практично всіх дітей можна навчити творчого мислення, особливо, якщо починати цю роботу в молодшому шкільному віці.
В. Лозова розглядає творчу активність, показником якої є ініціатива, самостійність у визначенні мети, завдань, засобів пізнання, оригінальність та оптимальність діяльності.
В. Сухомлинський неодноразово звертався до проблеми реалізації самостійної і творчої роботи на кожному уроці.
Видатний педагог К. Ушинський показав взаємозв’язок мислення і мовлення.
Виховання пізнавальної самостійності на уроках розвитку зв’язного мовлення розглядала Н. Половнікова.
Так, І. Буш досліджував проблему діалогу і творчості. Над культурою і мистецтвом мовлення працювала Л. Введенська. А Виготський досліджував мову, мислення і творчість в дитячому віці. І. Волкова велику увагу приділила творчості і самостійності учнів.
Великий внесок у розвиток мови і мовлення зробив Д. Ельконін. Педагог дослідив таку проблему, як мовлення молодших школярів, зокрема писемне мовлення як основний спосіб спілкування та становлення думки.
До проблеми мовлення і творчості неодноразово зверталися і психологи, які стверджують, що більшість дітей молодшого шкільного віку люблять самостійно займатися різними видами творчості. І саме уроки української мови, а саме зв’язне мовлення, дають дітям таку можливість. Уроки зв’язного мовлення сприяють розвитку мислення, розробці прийомів співтворчості, передбачає гнучке і гармонійне поєднання самостійної і педагогічної скерованої діяльності створення творчих ідей.
Проте, доводиться констатувати, що спеціальних досліджень з проблеми формування самостійної творчої активності на уроках ми не виявили.
Отже, актуальність окресленої проблеми, недостатня її розробка педагогічною наукою та нагальна потреба шкільної практики зумовили необхідність дослідження теми «Формування самостійної творчої активності на уроках.»
Об’єкт: формування самостійної творчої активності на уроках.
Предмет: розвиток мовлення молодших школярів
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично перевірити доцільність використання уроків розвитку мовлення для формування самостійної творчої активності молодших школярів.
Завдання дослідження
- вивчити лінгвістичні, психологічні і методичні джерела з даної проблеми;
- теоретично обґрунтувати процес формування самостійної творчої активності школярів;
- дослідити завдання і місце прийомів розвитку самостійної творчої активності на уроках розвитку мовлення;
- з’ясувати типові недоліки у роботі з розвитку мовлення молодших школярів;
- визначити основні напрями розвитку самостійної творчої активності учнів на уроках;
- на основі передового педагогічного досвіду розробити систему уроків з розвитку мовлення молодших школярів, які б формували уміння зв’язного висловлювання.
Гіпотеза дослідження
Практичне спрямування навчального процесу на уроках української мови сприятиме розвитку мовленнєвих навичок, якщо:
- діти засвоять граматичний матеріал;
- постійно збагачуватимуть свою мову новими лексемами;
- правильно застосовуватимуть відповідну лексику в різних стилях;
- самостійно складатимуть розповіді, описи, висловлюватимуть свої судження.
Методи дослідження
- теоретичні: аналіз психолого – педагогічної літератури, осмислення новаторського і педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми; аналіз та узагальнення одержаної інформації;
- емпіричні: методи діагностики та масового збору інформації; спостереження, експериментальні методи (діагностичний, констатуючий, формуючий експеримент);
- праксиметричні методи: методи обробки результатів.


Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ПРОБЛЕМИ САМОСТІЙНОЇ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Пильна увага до проблеми активності і пізнавальної самостійності школярів у процесі навчання, інтересу до знань характерна для сучасного періоду розвитку школи. Основною спонукальною силою діяльності особи є потреби. На підставі потреб виникає і розвивається інтерес. Потреби і інтерес спонукають людину до діяльності, до придбання нових знань і умінь.
В даний час дослідження учених переконливо показали, що можливості людей, яких зазвичай називають талановитими, геніальними, – не аномалія, а норма. Завдання полягає лише в тому, щоб розкріпачити мислення людини, підвищити коефіцієнт його корисної дії, нарешті, використовувати ті багатющі можливості, які дала йому природа, і про існування яких часом і не підозрюють. Тому особливо гостро останніми роками стало питання про формування самостійної творчої активності учнів......................

ВИСНОВКИ
Отже, пізнавальна активність і самостійність є якісними характеристиками пізнавальної діяльності, вони взаємозумовлені, взаємозвязані, але не тотожні. «Активність, — означає свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи, необхідної для оволодіння знаннями, вміннями, навичками, включаючи користування ними у подальшій навчальній роботі і практичній діяльності. Вона виявляється у характері сприймання, реакції на нові знання, кількості пізнавальних питань тощо. Пізнавальна активність супроводжує будь-яку самостійну дію, це, по суті, готовність (здатність і прагнення) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль. Пізнавальна самостійність завжди спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність учня до пошукової роботи, а пізнавальна активність має місце і під час засвоєння знань і під час їх відтворення, закріплення. Пізнавальна самостійність співвідноситься з творчими здібностями як родове і видове поняття, але формування обох цих якостей можливе лише в процесі активної інтелектуальної діяльності. Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність взаємно посилюють одна одну: в умовах мислительної активності виявляється самостійність учня, яка є необхідним внутрішнім стимулом розвитку мислення. Але хоч ці сторони навчальної діяльності тісно повязані, кожна з них через специфічність виявів і формування є окремим предметом дослідження.
Завдання сучасної національної школи — розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми. Розвязувати ці завдання належить педагогічній науці, призначення якої створити нові, ефективніші технології навчання школярів.
Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, аргументує, приймає рішення і несе відповідальність за нього, творить.
Усі ми хочемо бачити дитину обізнаною і розумною, чому і сприяють уроки української мови. Українська мова є державно. Вона вивчається в усіх навчальних закладах, школах. Вільне володіння нею забезпечує випускникам всіх шкіл можливість подальшого навчання у вищих навчальних закладах та роботу у всіх сферах життя країни. Щоб забезпечити ці можливості випускникам, учитель має домогтися належної якості навчального процесу, починаючи з 1 класу.
Нині в Державних стандартах мовної освіти, і відповідно, в чинних програмах для шкіл, особлива увага надається формуванню мовлення і мислення дітей. Цьому сприяють уроки розвитку звязного мовлення, основне завдання яких формувати творчу самостійну активність. Також важливим завданням уроків мовлення — навчити слухати і розуміти сприйняте на слух. Багатьом учителям здається, що формування усного мовлення не таке вже й важливе завдання. Вони часто підмінюють уроки усного мовлення уроками читання і письма. На нашу думку, такі вчителі не усвідомлюють усього обширу завдань, повязаних з формуванням даного виду мовленнєвої діяльності. Як результат - не повноцінне українське мовлення, а суржик, мішана з російських і українських слів та її граматичних форм.
Уміле керівництво дитячою активністю на уроці в початковій школі стимулює творчі можливості особистості. Перед кожним учителем початкової школи стоїть триєдина мета: навчити, розвинути і виховати. Вся робота підпорядкована цій меті вже з перших днів перебування дитини в школі. Вчителеві доводиться використовувати різні методи і прийоми, щоб зацікавити школяра своїми уроками, збагатити його словниковий запас, розвинути логіку мислення, сформувати не байдужу, а творчу особистість.
Пізнати світ у всій багатогранності, багатоликості і розмаїтті, уміти передати свої почуття - ось головне, що повинен розвивати і виховувати вчитель на уроках розвитку звязного мовлення. Від його вмілого керівництва, від вступного слова на уроці, від прочитаного вчителем зразка твору залежить, яким виросте школяр, адже краса виховується красою, а любов-любовю.
Не менш важливим завданням вчителя є навчити правил звертання, як основних принципів мовного етикету. Звертаючись, дитина спілкується, а ситуації спілкування допомагають учням у побудові висловлювань ( написанні творів), творять мотивацію мовленнєвої діяльності на уроці.
Важливим елементом уроків звязного мовлення є підготовча робота вчителя, яка ґрунтується на виведені дітей на екскурсію, де діти вчаться спостерігати, розгляд різноманітних фотографій, картин, безпосередня робота вчителя у бібліотеці, музичний супровід, декламація віршів. Для уроків розвитку мовлення в початковій школі слід добирати мистецькі твори, тісно повязані з життям, що відповідають віковим особливостям. Ці твори викликають інтерес, активізують словниковий запас, формують ініціативу та свідомість, розвивають дитячу уяву, допомагають удосконалювати образну літературну мову, вчать бути кмітливими і спостережливими, поглиблюють бажання пізнати непізнане та здобуте в процесі самостійної роботи.
І насамкінець, хотілося б наголосити, що сучасному суспільству потрібні люди з новими, якісними баченнями проблем світу, люди - творці, професіонали, невтомні дослідники - новатори. Наша країна отримує їх, якщо вчителі виконають успішно завдання, яке стоїть перед ними — відкриють дитячі серця для почуттів, аби вони відчули радість буття, щоб захоплювались, раділи, що живуть на землі Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Лисенка, Катерини Білокур, вчать їх рідну мову.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабенко О. Формування навичок творчої самостійності учнів під час вивчення фразеологізмів.// Рідна школа. - 2003. - № 5. – С. 43 – 45
2. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів. // Рідна школа. – 1999. - № 10. – С. 60 – 62
3. Бєляєв О. Методика мови як наука. // Дивослово. – 2002. - № 11. – С. 20 – 24, 49 – 50.
4. Бобир О. Етикет і культура мовлення під час звертання. // Початкова школа. – 2004. - № 5. – С. 40 – 43.
5. Бобир О. Етикет і культура мовлення. // Початкова школа. – 2004. - № 6. – С. 45 – 47.
6. Буш Г. Я. Диалогика и творчество. – Рига: АВОТЕ, 1985. – 300 с.
7. Введенская Л., Павлова Л. Культура и искусство речи; Современная риторика: Для высших и средних учебных заведений. – Ростов – на – Дону: Феникс, 1995. – 600 с.
8. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М., 1967. – С. 240
9. Волков І. Т. Вчимо творчості // Педагогічний пошук / Упор. І. Боженова. – М.: Педагогіка, 1990. – С. 101 – 143.
10. Галуза В. Чарівний світ українського слова на кожному уроці. // Початкова школа. – 2002. - № 1. – С. 14 – 15.
11. Гунява Г. Розвиток усного мовлення на уроках читання. // Початкова школа. – 2002. - № 4. – С. 16 – 17.
12. Дубовик С. Аудіювання на уроках української мови. // Початкова школа. – 2002. - № 3. – С. 48 – 51.
13. Дубовина И. В. Об индивидуальных особенностях школьников. – М., 1985. – 311 с.
14. Ельконин Д. Б. Экспериментальный анализ начального этапа обучения // Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников. - М., 1962. – С. 24.
15. Загальна психологія: Навчальний посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська та ін. – К.: «А. П. Н.», 2002 – 430 с.
16. Зязюн Г. А. Сагач Г. М. Краса педагогічної дії. - %.: Київська правда, 1997. – 360 с.
17. Закон України «Про загальну середню освіту.» // Освіта України. – 1997. - № 29. – С. 3
18. Закон України «Про мови в України». Прийнятий Верховною Радою України 28 жовтня 1989 р. // Освіта. – 1989. – 7 листопада, - С. 1 – 2.
19. Захаренко О. Я., Мазурик С. М. Школа над Россю. – К.: Рад. школа, 1979. – С. 149.
20. Ігнатенко Т. Творчі завдання на уроках розвитку мовлення // Початкова школа. – 2006. - № 2. – С. 11 – 12.
21. Ковалишина Д. Стимулювати творчі можливості // Рідна школа. – 1996. - № 10. – С. 41 – 42.
22. Концепція 12 – річної середньої загальноосвітньої школи. // Освіта – 2000. – 30 серпня – 6 вересня. – С. 3 - 6.
23. Крайнова Ж. формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях з рідної мови. // Початкова школа. – 2003. - № 11. – С. 24 – 26.
24. Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. // Початкова школа. – 2003. - № 11. – С. 27 – 35.
25. Крутецкий Психология: Учеб. для учащихся пед. уч – ш. – 2 – е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1986. – 336 с.
26. Ладыженская Т. А. Система работы по развитию связной речи учащихся. – М., 1975. – С. 62.
27. Лапидус Б. А. Интенсификация процесса обучения иноязычной устной речи. – М., 1970. – с. 221.
28. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969, С. 55
29. Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв’язного мовлення // Початкова школа. – 2002. - № 2. – С. 23 – 26.
30. Лозова В. І., Троїцька Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник / Харк. Держ. Пед. ун – т ім.. Г. С. Сковороди. – 2 – е видання, випр. І доп. – Харків: «ОВС», 2002. – 400 с.
31. Методика викладання української мови / С. І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко: Навч. М. 54 посібник. – К.: Вища школа, 1989. – 423 с.
32. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів: Методичні рекомендації для студентів педінститутів Ч. 1/ Л. О. Верзацька, Л. М. Шевченко. – К.: РНМК, 1992. – 164 с.
33. Мосіяненко В. Рідна мова в педагогічній системі К. Д. Ушинського. // Початкова школа. – 2002. - № 3. – С. 74 – 76.
34. Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити майстерно. // Початкова школа. – 2002. - № 10. – С. 13 – 16.
35. Новгородська Ю. Розвиток «педагогічної творчості» В. О. Сухомлинського. // Рідна школа. – 2000. - № 3. – С. 72 – 74.
36. Полєвікова О. Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення процесу навчання рідної мови. // Рідна школа. – 2003. - № 6. – С. 15 – 18.
37. Пономарьова К. Формування в молодших школярів умінь будувати зв’язні висловлювання. // Початкова школа. – 2005. - № 11. – С. 29 – 33
38. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. – К. «Початкова школа» 2006. – 429 с.
39. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 кл. – К.: Початкова школа, 2001. – 196 с.
40. Рузинська Т. Взаємопов’язане навчання мови і мовлення // Початкова школа. – 2002. - № 11. – С. 24 – 26
41. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад. школа, 1986. – Т. 2. – 348 с.
42. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори В 5 т. – К.: Рад. школа, 1988. – Т. 4. – С. 597.
43. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. // Вибрані твори В 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 459.
44. Сучасна українська літературна мова. Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.., За ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1993. – 366 с.
45. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. – К., 1949. – С. 227.
46. Ушинський К. Д. Родное слово / Собр. соч. В 11 т. – М., Л., 1949. – 628 с.
47. Ткачук Г. Увиразнення мовлення учнів 3 – го класу емоційно забарвленого лексикою // Початкова школа. – 2001. - № 6. – С. 17 – 19
48. Хорошовская О. Н. Развитие речи младших школьников: Пособие для учителей. – К.: Рад. Школа, 1985. – 96 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.