На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик ГЕТЬМАН ВАН МАЗЕПА: ВД БАТУРИНА ДО ПОЛТАВИ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 5.6.2013. Сдан: 2012. Страниц: 29. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ПЛАН

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ПРОШВЕДСЬКИХ ПОГЛЯДІВ ІВАНА МАЗЕПИ. БАТУРИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 6
РОЗДЛ 2. ПОЛІТИЧНИЙ ВЕКТОР МАЗЕПИ НА ШВЕЦІЮ. ПОЛТАВСЬКА БИТВА. 14
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 25
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………27


ВСТУП

Актуальність дослідження. Події 1708 - 1709 рр. на Україні, незважаючи на трьохсотрічну давність, до цих пір привертають увагу не лише компетентних істориків, а й політиків, письменників, громадських діячів і навіть пересічних громадян. Оцінки й думки фахівців стосовно переходу Івана Степановича Мазепи на бік шведів подекуди діаметрально протилежні.
Восени 1708 р. війська Карла ХІІ почали просуватися вглиб України для з’єднання зі своїм новим союзником Іваном Мазепою. Перехід останнього на шведську сторону історіографія Росії та проросійські кола українських вчених до сьогодні трактують як зраду. Значна ж частина українських істориків, як в еміграції, так і на Батьківщині, говорить про закономірність такого переходу, а головне - його юридичної складової, яка цілком виправдовує бунтівного гетьмана. Єдиної ж думки щодо цієї проблеми за більш ніж 300 років так і не виникло.
Сучасні історики наводять чіткі факти, які змусили прийняти І. Мазепу саме таке рішення. По-перше, об’єктивно козацько-старшинська еліта виступала оборонцем національно-державних інтересів українства.
По-друге, дипломатія І. Мазепи розгорталася у руслі його попередників, тобто на засадах полівасалітетності.
По-третє, в системі зовнішньополітичних відносин пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби існувала правова регламентація взаємин сюзерена-васала, протектора-протегованого, і недотримання першим своїх зобов’язань щодо підлеглих звільняла останніх від будь-якої підпорядкованості. Коли ж у квітні 1707 р. в Україну пробивалася польська армія, Петро І на заклики про допомогу відмовив своєму васалові. Тож виступ І. Мазепи, з огляду на політику російської корони щодо гетьманської булави, був цілком легітимним в очах тодішньої європейської моделі сюзерено-васальних відносин .
І останнє, Північна війна до 1709 р. розгорталася далеко не на користь Росії. Економічний тягар, який мусили тягти українські землі через не зовсім виправдані, а головне - часто безрезультатні війни, був надто обтяжливим (особливо звертаючи увагу на васальний статус тогочасної України). Українські людські ресурси, що мусили воювати на другорядному становищі щодо російських частин, забезпечувалися погано. І тому гетьману нічого не залишалось, як піти на компромісне рішення зі шведами, які на той час мали пріоритетне положення у війні.
Об’єктом дослідження є період в житті гетьмана Івана Степановича Мазепи від Батуринської трагедії 2 листопада 1708 р. до Полтавської битви 26 червня 1709 р.
Предметом дослідження є з’ясування основних напрямів політики Івана Мазепи в період його політичної орієнтації на Швецію.
Мета курсової роботи полягає у висвітлені політичної думки Івана Мазепи, що сформувалась у наслідок дипломатичних відносин зі Швецією під час Північної війни; у розкритті питання про перехід Івана Степановича Мазепи на бік Карла ХІІ у ході Північної війни
Для досягнення мети поставлено основні завдання:
· дослідити розвиток політичних поглядів І. Мазепи в період дипломатичних відносин зі Швецією;
· висвітлити початок відносин зі Швецією та Батуринську трагедію;
· розкрити значення дипломатичних відносин зі Швецією для України;
· розкрити наслідки політичного союзу Івана Мазепи і Карла ХІІ.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 2 листопада 1708 р. - 26 червня 1709 р., тобто від Батуринської трагедії до Полтавської битви.
Практичне й теоретичне значення роботи одержаних результатів та основних ідей курсового дослідження полягає в тому, що нагромаджений фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при написанні наукових статей, досліджень з історії України, політології та дипломатії; при проведенні практичних, семінарських занять, лекційної роботи серед вузького кола спеціалістів.
Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та додатків. Загальний обсяг роботи 30 сторінок, з них основного тексту 19 сторінок. До курсової роботи додаються 3 додатки, ілюструють період 1808-1809 рр. У курсовій роботі було використано 17 найменувань наукової та публіцистичної літератури та 2 інтернет-джерела.


РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ПРОШВЕДСЬКИХ ПОГЛЯДІВ ІВАНА МАЗЕПИ. БАТУРИНСЬКА ТРАГЕДІЯ

Під час Північної війни гетьман І. Мазепа (див. Додаток А) переконався в тому, що Петро І нищить основи української державності і порушує умови, що лягли в основу Переяславської угоди 1654 р.. Формальним приводом для розриву з Росією було те, що в 1705 р. цар відмовився включити до Гетьманщини Правобережну Україну, зайняту лівобережними козацькими військами, і повернув її Польщі. Коли в 1707 р. поляки почали наступ на Україну, Петро І не тільки відмовив І. Мазепі у військовій допомозі, а й забрав для своїх цілей частину козацьких полків. Це було прямим порушенням умов угоди українських гетьманів з царем про спільну боротьбу з поляками і свідченням того, що Росія не вважала себе зв’язаною договором з Україною. Згодом, на нараді в Жовкві, з цього приводу він сказав І. Мазепі: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш». Це змусило Івана Степановича використати умови, створені Північною війною (1700 - 1721 рр.) для розв’язання державницьких проблем іншим шляхом [5, 223].
Проте варто зазначити, що ще 1703 р., тобто задовго до вступу шведів на територію України, І. Мазепа розпочав таємні переговори з прошведськи налаштованим угрупованням Станіслава Лещинського. На початку 1708 р. польський король і український гетьман уклали таємну угоду, за якою Україна входила до складу Польщі, І. Мазепа отримував титул князя, а також Полоцьке й Вітебське воєводства, які мали підпорядковуватися польському королю.
Іван Мазепа розпочав дуже складну і ризиковану гру із коронним гетьманом Речі Посполитої, відомим магна­том Адамом Сенявським, найвпливовішим із польських прихильників російського царя. Коли наприкінці 1708 р. гетьман остаточно впевнився в ідеї союзу зі шведами, він відчайдушно намагався перетягти Сенявського на свій бік, щоб забезпечити перемогу своїм союзникам. Але це наражало українського гетьмана на загрозу бути викритим. Тому Іван Степанович водночас писав листи до Петра, в яких застерігав царя щодо можливих контактів Сеняв­ського зі шведами. Коли ж поль­ський магнат після тривалих вагань вирішив залишитися на боці Петра І і написав цареві листа, в якому викривав плани І. Мазепи, цар не повірив йому. Російський послан­ник при дворі Августа II О. Дашков, схоже, розгадав гру українського гетьмана і послав до Москви кілька листів із попередженнями, які теж було проігноровано. Після пе­реходу І. Мазепи на шведський бік Дашков із певною зло­втіхою писав цареві: «А й перед цим моя правда була, перестерігав я про те досить: що ж, коли не зволили тому вірити» [2, 108].
Майбутні союзники гетьмана, шведи, швидко рухалися територією Сіверщини на південь, а паралельно з ними, але дещо східніше поспішало на Україну російське військо, яке мало наказ від Петра І не вступати в генеральну битву з Карлом, виснажуючи ворога тактикою «спаленої землі» та рапто­вими нападами. В результаті найбільше страждала та територія, де йшли бойові дії. Становище шведів ставало все важчим - зруйновані дороги, спалені села без запасів провіанту та фуражу, партизанські напади. У неперемож­ній шведській армії поширювалися епідемії, військо страж­дало від нестачі продовольства. Карл XII чекав приходу з Ліфляндії допоміжного корпусу генерала Адама Левенхаупта, з яким ішов величезний (7 тисяч возів) обоз, наван­тажений порохом, боєприпасами та провіантом, але той запізнювався. 30 серпня росіянам вдалося розбити швед­ський загін під селом Добрим. Не маючи змоги пробива­тися далі Смоленською дорогою, Карл вирішив наступати на Москву через Брянськ або навіть ще південнішим марш­рутом, через Сіверщину. 21 вересня 1708 р. шведи пе­ретнули кордон Української козацької держави [8, 179].
У вересні 1708 р. війська Карла ХІІ, які йшли на Москву, вступили в північні райони Гетьманщини. 24 жовтня І.Мазепа з частиною козацької армії вийшов з Батурина на з’єднання з........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Бердута М., Бутенко В. Історичні постаті. Гетьмани України - Х.: Основа, 2004. - 127 с.
2. Борщак І. Іван Мазепа - людина й історичний діяч - К.: Просвіта, 1992. - 306 с.
3. Васильев А. О составе русской и шведской армий в полтавском сражении // Военно-исторический журнал. - 1989. - № 7. - С. 57-59
4. Тетерина Д. Іван Мазепа-патріот України / Тетерина Д. // Українська мова та література - 1999. - № 42. - C. 6-9
5. Журавльов Д. Мазепа: людина, політик, легенда. - Х.: Фоліо, 2007. - 382 с.
6. Ємченко О. Тріумф і драма Івана Мазепи / Ємченко О. // Наука і суспільство. - 1999. - № 10-12. - C. 25-26
7. Костомаров Н. Руина. Мазепа. Мазепинцы: Исторические монографии и исследования. - М.: Чарли, 1995. - 800с.
8. Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба. - К. : Україна, 2001. - 238 с.
9. Мазепа: збірник / Упоряд. Ю.О. Іванченко. - К. : Мистецтво, 1993. - 240 с.
10. Мельник Л. Гетьман Іван Мазепа і правобережна козаччина / Мельник Л. // Вісник Київського університету імені Т.Шевченка. - 1999. - № 47. - C. 4-6
11. Мельничук Г. Таємний задум Івана Мазепи / Мельничук Г. // День. - 1999. - 13 серпня. - C. 8
12. Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа та його доба - 2-ге вид., доп. - К. ; Л.; Нью-Йорк ; Париж ; Торонто, 2001. - 461с.
13. Пасічник О. Гетьман Мазепа або словянська трагедія: Народна трагедія-хроніка на 2 частини. - К. : Просвіта, 2001. - 109с.
14. Павленко С. Іван Мазепа. - К. : Видавничий дім «Альтернативи», 2003. - 416 с.
15. Сергийчук В. Кого предал гетман Мазепа. - К.: Издательский центр Просвіта, 2006. -160 с.
16. Смолій В. Правителі України: Портрети, життєписи, матеріали… - К.: Варта, 1994. - 407 с.
17. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. - К.: Ґенеза, 1997. - 380 с.
18. Віденко Ю. «Шлях Івана Мазепи»

19. Чернівецька обласна організація. Українська національна асамблея. «Про гетьмана Івана Мазепу»





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.