На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Пдходи в регулюванн страхування у сфер зовншньоекономчної дяльност. Сучасний стан правового регулювання дяльност субєктв ринку страхування в Україн та свт. Аналз дяльност страхових посередникв та ефективнсть їх державного регулювання.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
АНДРУЩЕНКО ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 351.88+368.013

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України
Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри управління в органах внутрішніх справ
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Пришва Надія Юріївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права;
кандидат юридичних наук, доцент Сирота Анатолій Іванович, Бердянський університет менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права
Захист відбудеться 17 вересня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1
Автореферат розісланий “14” липня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

М.В. Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасного державотворення страхування є важливим та необхідним видом діяльності, який забезпечує загальну економічну стабільність, розвиток усіх сфер господарювання, ефективний захист від численних природних, техногенних та інших ризиків, реалізацію державної соціальної політики. Повноцінний розвиток страхового ринку дає помітний імпульс росту національної економіки, оскільки страхування сприяє ефективному способу перерозподілу фінансових ресурсів як на території держави, так і за її межами.
Водночас, здійснення діяльності поза межами держави безпосередньо пов'язано із потенційно можливими ризиками настання певних нещасних випадків та фінансових втрат. І у разі настання страхового випадку саме страхова інституція забезпечує відповідний захист інтересів вітчизняних та закордонних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у тих чи інших формах міжнародного співробітництва.
Стале та належне державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільних відносин є одним із пріоритетних завдань для України. Система законодавства з регулювання страхової діяльності передбачає наявність загального законодавства, спеціального страхового законодавства та пакета підзаконних актів, проте на сьогодні наша держава лише перебуває на шляху впровадження та вдосконалення нормативно-правових норм, що регулюють відносини у галузі страхування.
Результати проведеного нами опитування осіб, які інформовані щодо страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, довели, що значна частина респондентів (80,1 %) достатньою мірою інформовані про ринок страхових послуг в Україні і лише 10,3 % опитаних такими себе не вважають. Серед джерел подібної інформованості: а) наукова література - 33,3 %; б) законодавчі та нормативно-правові акти - 22,1 %; в) особистий досвід - 16,7 %. Разом з тим, лише чверть респондентів (25,3 %) позитивно оцінили сучасний стан вітчизняного страхового ринку, понад половини опитаних (55,8 %) - задовільно, а 14,7 % - незадовільно і 4,2 % - украй негативно.
Крім цього, понад 3/4 опитаних вважають вітчизняне законодавство, що регулює страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, недосконалим - 75,8 %, і тільки 19,4 % респондентів мають протилежну думку. Лише 26,2 % респондентів засвідчили, що якість страхових послуг, які надають українські страховики відповідає світовим стандартам, а 61,9 % громадян дотримуються протилежної позиції.
При цьому, 80,2 % респондентів підкреслили, що для підвищення ефективності регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно внесення змін до чинного законодавства.
Слід зауважити, що у вітчизняній юридичній літературі проблеми та перспективи державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувалися фрагментарно або в рамках широкої правової проблематики, без комплексного підходу, що, у свою чергу, визначає актуальність обраного напрямку наукового пошуку. Тож вирішенню цих нагальних питань і присвячене дисертаційне дослідження.
Найбільш важливими в науковому розумінні для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні розробки провідних вітчизняних фахівців у галузі адміністративного та фінансового права, зокрема: В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Д. А. Бекерської, А. І. Берлача, В. Т. Білоуса, І. Л. Бородіна, В. М. Бутузова, Л. К. Воронової, П. Т. Геги, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, Л. М. Долі, Н. К. Ісаєвої, Р. А. Калюжного, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Копана, Є. Б. Кубко, О. А. Кузьменко, О. В. Кузьменко, М. П. Кучерявенка, А. А. Нечай, Н. Р. Нижник, В. І. Олефіра, В. Ф. Опришка, О. П. Орлюк, П. С. Пацурківського, Н. Ю. Пришви, О. П. Рябченко, А. І. Сироти та ін.
Питання, що стосуються регулювання сфери страхування, досліджували у своїх працях провідні вітчизняні вчені: В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, В. Д. Бігдаш, Д. П. Біленчук, П. Д. Біленчук, З. Г. Ватаманюк, О. Д. Вовчак, Л. М. Горбач, О. Л. Дорош, Ю. О. Заіка, О. М. Залєтов, Л. Л. Кінащук, Н. І. Клименко, С. І. Кубів, А. Л. Лобанова, Н. І. Машина, С. С. Осадець, В. Й. Плиса, С. К. Реверчук, Т. В. Сива, О. О. Слюсаренко, В. І. Шевченко та ін.
Як правове та економічне явище “страхування” досліджувалося в різних аспектах у працях російських науковців: А. Л. Алекринського, А. П. Архипова, Ю. Т. Ахвледіані, К. Г. Воблого, А. А. Гвозденка, С. П. Гришаєва, І. П. Денисової, А. І. Лукинова, Л. А. Орланюк-Малицької, Т. М. Рассолової, Л. І. Рейтмана, Т. А. Федорової та ін.
Крім цього, беручи до уваги особливості регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, автором використано праці дослідників, які присвятили свої роботи питанням здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема: Г. О. Анцелевича, І. В. Багрової, В. О. Голубєвої, М. І. Дідківського, Т. В. Злуніциної, І. І. Дахна, О. П. Гребельника, Л. В. Торгової, О. В. Трифонової, О. В. Хитрої та ін.
Дисертантом використано праці іноземних дослідників, які присвятили свої роботи проблемам упорядкування страхових відносин в економіках інших держав, зокрема: Бароді До, Рісзерд Рукала, Штеффен Йорге та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2004-2009 рр. (Наказ МВС України від 05 липня 2004 р. № 755), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2008 рік (розділ 2, п. 174).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових джерел, розробок, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду виявити стан і визначити тенденції здійснення державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
- проаналізувати в історико-правовому аспекті підходи в регулюванні страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- висвітлити сучасний стан правового регулювання діяльності суб'єктів ринку страхування в Україні та світі;
- визначити перелік суб'єктів, які надають страхові послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- охарактеризувати страхування ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- розглянути сутність і значення інституту перестрахування та його подальший розвиток в Україні;
- здійснити аналіз діяльності страхових посередників та визначити ефективність їх державного регулювання;
- виявити найбільш поширені види правопорушень, що мають місце у сфері страхування зовнішньоекономічної діяльності;
- систематизувати фактори, що впливають на ефективність регулювання діяльності на вітчизняному страховому ринку;
- окреслити сучасні проблеми державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- узагальнити пріоритетні напрямки організаційно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності з метою вдосконалення чинного законодавства.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Предметом дослідження є державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Методи дослідження визначаються специфікою роботи та поставленими завданнями. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення діалектики щодо пізнання, розвитку та взаємозв'язку об'єктів реальної дійсності, зумовленість правових норм та відхилень від них, що викликані соціально-економічними чинниками.
При написанні дисертації автор застосовував загальнонаукові методи пізнання, а саме:
- системно-структурний аналіз, тобто виділення елементів структури державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підрозділи 1.2; 2.1 та ін.);
- соціологічний, який дав змогу розкрити суспільні умови функціонування правових інститутів та норм, що їх створюють (підрозділи 2.1; 2.2; 3.2 та ін.);
- функціональний, який полягає у виявленні взаємозв'язків між елементами структури державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Основна увага приділяється функціональній характеристиці правових інститутів, розмежуванню та взаємозв'язку їх функцій (підрозділи 1.3; 3.3 та ін.).
Крім загальних методів, автором було використано спеціально-наукові методи пізнання, а саме:
- історико-правовий, для дослідження розвитку законодавства щодо становлення регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в окремих країнах світу (підрозділи 1.1; 1.3; 3.1 та ін.);
- формально-юридичний, за допомогою якого була здійснена зовнішня юридична обробка правового матеріалу (підрозділи 1.2; 2.2; 2.3 та ін.);
- порівняльно-правовий, для зіставлення правових інститутів в Україні із зарубіжними країнами з метою відшукання схожості та відмінностей між ними при підготовці пропозицій щодо поліпшення законодавства України, яке регулює питання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підрозділи 1.3; 3.3; 3.4 та ін.).
Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб'єктів страхування; опитування та анкетування керівників підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, найманих працівників, які інформовані стосовно укладення угод страхування, державних службовців (308 осіб); законодавчі та нормативно-правові акти, загальнотеоретична та спеціальна література, відповідні наукові розробки з державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності; офіційні звіти та довідки, а також інші аналітичні матеріали з проблем дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження. На основі цього досягнуто певних результатів, що характеризуються науковою новизною, зокрема:
вперше:
- розглянуто питання здійснення регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в історико-правовому аспекті від часів виникнення інституту страхування до сьогодення, проведено порівняльний аналіз укладення страхових операцій у минулому та сучасності;
- теоретично доведено положення про наявність різноманітних чинників (правового, економічного, соціального та морально-етичного), які впливають на страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- сформульовано авторське визначення страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності як комплекс різноманітних видів страхування, які здійснюються на підставі чинного та міжнародного законодавства, що включають відносини економічного та правового характеру та мають на меті забезпечити захист майнових інтересів суб'єктів господарювання у разі настання страхового випадку;
- визначено та охарактеризовано пріоритетні завдання, які сприятимуть подальшому розвитку вітчизняного страхового ринку (розробка та прийняття Концепції розвитку страхового ринку України до 2012 року; удосконалення системи оподаткування в сфері страхування; подальше формування правової бази участі страховиків у системі соціального забезпечення населення; удосконалення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; посилення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку перестрахування тощо);
удосконалено:
- систему правових та організаційно-практичних заходів, що будуть сприяти зниженню рівня страхових правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності (створення правових основ діяльності товариств співстрахування; прийняття Податкового кодексу України; встановлення основ обов'язкового страхування, а також визначення їх пріоритетних видів; удосконалення здійснення державного нагляду за страховою діяльністю на території України);
- окремі нормативно-правові акти, що регламентують діяльність інституту страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які не в повній мірі відповідали сучасним вимогам розвитку нашої країни;
дістало подальший розвиток:
- порядок та особливості здійснення перестрахування і співстрахування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема розроблено проект Закону України “Про діяльність страхового пулу”;
- характеристика основних напрямків удосконалення правових норм із наданням пропозицій щодо покращання страхового законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертації, узагальнення та аналіз особливостей вітчизняного і міжнародного розвитку державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також пропозиції щодо напрямів удосконалення такого регулювання були використані у:
сфері правотворчості - при:
розробці проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку” (до яких, зокрема належать компанії з управління активами інституційних інвесторів, у тому числі, страхових компаній) (довідка про впровадження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.11.2007 р. № 02/66);
розробці проекту нормативного акта Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо встановлення додаткових вимог до розміру власних коштів професійних учасників фондового ринку (у тому числі, компаній з управління активами інституційних інвесторів) (довідка про впровадження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.11.2007 р. № 02/66);
доопрацюванні проекту Закону України “Про страхування” (шляхом викладення його у новій редакції) (довідка про впровадження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.12.2007 р.);
правозастосовчій сфері - при підготовці пропозицій щодо удосконалення правил та механізмів функціонування і розвитку страхового ринку в Україні, усунення адміністративних бар'єрів для розширення числа пропонованих страхових послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також сприяння піднесенню національної економіки (довідка про впровадження Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю РНБО України від 07.12.2007 р.);
навчально-методичному процесі - при підготовці фондових лекцій з курсу “Основи ринкової економіки” (тема 9 “Ринок страхових послуг”), а також при підготовці науково-педагогічними працівниками кафедри навчально-методичних матеріалів з дисциплін “Фінансове право” та “Основи ринкової економіки” (довідка про впровадження Київського національного університету внутрішніх справ від 25.01.2008 р.).
Характеризуючи практичне значення проведеного дисертаційного дослідження, слід зазначити таке: а) зроблені автором узагальнення, а також висновки можуть органічно увійти до спільної роботи вітчизняних правознавців з розробки загальної наукової бази для вдосконалення процесів побудови системи регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності; б) розгляд питань, пов'язаних з нормативно-правовим аналізом поняття державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може виступити стимулом для подальшої роботи вітчизняних законотворців; в) звернення до широкої джерельної бази дає змогу використовувати поданий у дисертації матеріал у навчальному процесі вищої школи України, для підготовки лекційних та семінарських занять з курсів фінансового та адміністративного права.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ. Результати виконаної дослідницької роботи доповідались на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, зокрема: 1) “Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (м. Київ, 2005 р.); 2) “Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (м. Київ, 2005 р.); 3) “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (м. Львів, 2005 р.); 4) “Соціальний захист в Україні (правовий аспект)” (м. Київ, 2006 р.); 5) “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (м. Донецьк, 2006 р.); 6) “Актуальні проблеми управління у сучасний період розвитку державності України” (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, що були сформульовані в дисертації, дістали відображення у дванадцяти наукових публікаціях, шість з яких - у виданнях, включених ВАК України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук. Окремі положення дисертації знайшли своє відображення у шести збірниках тез конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків, шести додатків та списку використаних джерел (302 - найменування). Загальний обсяг дисертації - 181 сторінка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми, висвітлюється ступінь її наукової розробки, окреслюється мета, завдання дослідження та його зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначається наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.
У розділі 1 “Теоретико-правові засади інституту страхування в Україні та інших державах” досліджується поняття, значення, розвиток та становлення страхування в Україні та світі, а також правове регулювання даної сфери суспільних відносин.
Підрозділ 1.1. “Історія виникнення, еволюція та значення страхування” присвячений дослідженню історико-культурних та суспільно-політичних передумов появи страхування, а також з'ясуванню основних тенденцій, закономірностей, національної специфіки та етапів його розвитку.
Зазначається, що страхування - одна із найдавніших категорій суспільних відносин. Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи можливості запобігти їх виникненню та впливу, воно намагалося обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування з'явилися у сиву давнину. Виникнувши у період розпаду первіснообщинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва.
Ступінь розвитку страхового ринку відображає можливості економічного зростання країни. Сприяючи перерозподілу ризиків між суб'єктами господарювання та відшкодуванню збитків за рахунок нагромадження, страхування дає змогу підвищити ефективність економіки в цілому та окремих його галузей. Тому розвиток національної системи страхування - одне з важливих стратегічних завдань у сфері створення інфраструктури ринку. Для України, де практично всі види діяльності характеризуються підвищеним ризиком, це має особливе значення.
У підрозділі 1.2. “Зміст, поняття, принципи та сучасний стан страхового ринку” доводиться, що проблема державного регулювання інституту страхування є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов'язана з тим, що ця система дотепер остаточно не сформувалася: змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання. Нестійкість системи державного регулювання страхового ринку викликана внутрішніми факторами страхового ринку, але водночас є й прямим наслідком макроекономічних процесів, проблем економіки у цілому, а також розвитком міжнародних інтеграційних тенденцій.
За сучасних умов сфера страхування охоплює всі сторони виробничого й соціально-економічного життя суспільства, виконуючи такі функції: 1) захищає майнові інтереси фізичних та юридичних осіб; 2) створює нові механізми фінансування; 3) мінімізує причини та наслідки настання страхових випадків; 4) сприяє захисту національних інтересів; 5) стимулює розвиток підприємництва та окремих його галузей; 6) забезпечує захист інтересів постраждалих осіб у системі відносин цивільно-правової відповідальності; 7) звільняє державний бюджет від додаткових фінансових видатків; 8) збільшує інвестиційну привабливість суб'єктів господарювання та держави в цілому.
Проаналізувавши вітчизняний досвід регулювання діяльності на страховому ринку, автор дійшов висновку, що загальними принципами страхування в Україні є: 1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання; 2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законодавством; 3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; 4) заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
У підрозділі 1.3. “Правове регулювання страхування в Україні та інших країнах” досліджуються питання правового регулювання страхування на теренах нашої держави та у світовій практиці.
Страховий ринок у будь-якій країні, у тому числі й в Україні, розвивається в рамках, встановлених державою. На жаль, страхування в нашій державі наразі ще не користується належним авторитетом і попитом. Причин тому багато. Це й історичні традиції, і рівень економічного розвитку країни, життя населення, підготовки менеджерів, економічної освіти населення в цілому, і репутація вітчизняних страховиків тощо. Але не менш важливу роль тут відіграє і сама держава.
Нині в Україні реалізація державної політики щодо розвитку страхового ринку та його державно-правове регулювання здійснюються через відповідну систему органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Уповноваженим органом, що здійснює реалізацію державної політики на страховому ринку, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Відзначається, що в регулюванні вітчизняного страхового ринку залишається ряд невирішених проблем, зокрема: 1) недостатня узгодженість дій державних органів, що опікуються питаннями страхування, а також державних органів і саморегулівних організацій, що призводить до безсистемних рішень і зниження загального рівня державного регулювання страхової діяльності; 2) недостатній обсяг повноважень державних органів щодо застосування санкцій та притягнення до відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення страхового законодавства, що не сприяє підвищенню рівня відповідальності професійних учасників страхового ринку; 3) відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації та нагляду за діяльністю страхових організацій.
Висвітлюються правові засади здійснення регулювання страхової діяльності на території країн Європейського Союзу та Співдружності незалежних держав.
Розділ 2 “Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності” присвячений сутності страхових операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, характеристиці ризиків та окремим правопорушенням, що мають місце у даній сфері.
У підрозділі 2.1. “Характеристика страхових операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” наголошується, що страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності охоплює комплекс видів страхування, які забезпечують захист інтересів вітчизняних і закордонних учасників тих чи інших форм міжнародного співробітництва. Воно включає страхування експортно-імпортних вантажів, засобів транспорту, що їх перевозять, вітчизняних майнових інтересів за кордоном, туризму й автотуризму, майнових інтересів іноземних фізичних і юридичних осіб у нашій країні, діяльності спільних підприємств, морське страхування, страхування зовнішньоторговельної діяльності. Залежно від змісту відповідних контрактів витрати щодо страхування може нести кожна зі сторін, яка обирає страхову компанію та умови страхування.
Підкреслюється, що найбільш поширеними страховими операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності є страхування засобів водного транспорту, засобів повітряного транспорту, засобів наземного транспорту і вантажів, які перевозяться цими видами транспорту.
Сучасне страхування передбачає широкий набір послуг, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Проте практика свідчить, що учасники зовнішньоекономічної діяльності використовують найчастіше ті види страхування, які є обов'язковими для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тобто без яких неможливо було б здійснювати ту чи іншу діяльність. Досить часто застосовуються види страхування, які є частиною міжнародних торгових звичаїв, наприклад, страхування вантажів.
У підрозділі 2.2. “Характеристика страхування ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності” детально охарактеризовано ризики, а також висвітлено специфіку страхування у зовнішньоекономічній сфері.
Констатується, що зовнішньоекономічна діяльність, як правило, пов'язана з різного роду ризиками. Ризик - це можливі небезпечні події, які можуть відбутися і, в результаті яких виникають збитки, майнова втрата в учасників зовнішньоекономічної підприємницької діяльності. Іншими словами, ризик - це можлива небезпека втрат.
Вивчення нормативно-правових актів, спеціальної та наукової літератури дало можливість стверджувати, що страхування зовнішньоекономічного ризику - це комплекс видів страхування, які забезпечують захист інтересів вітчизняних та іноземних учасників різних форм міжнародної співпраці. Страхування зовнішньоекономічного ризику включає страхування експортно-імпортних вантажів, засобів транспорту, які перевозять вантажі, страхування будівельно-монтажних ризиків, експортних кредитів, міжнародних торгово-промислових та інших виставок, які створюються спільно з іноземними фірмами, тощо. Такі страхові операції здійснюються у вільноконвертованій та національній валюті. У більшості видів страхування укладення таких договорів добровільне. Залежно від змісту відповідних контрактів витрати на страхування може нести будь-яка зі сторін.
Автором дано визначення поняття “страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності”, а саме: “комплекс різноманітних видів страхування, які здійснюються на підставі чинного та міжнародного законодавства, що включають відносини економічного та правового характеру та мають на меті забезпечити захист майнових інтересів суб'єктів господарювання у разі настання страхового випадку”.
Підрозділ 2.3. “Страхові правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та напрямки протидії” присвячений правопорушенням, що мають місце у сфері страхування зовнішньоекономічної діяльності, а також акцентується увага на необхідності протидії такого роду правопорушенням.
Питання боротьби із правопорушеннями у сфері страхування зовнішньоекономічної діяльності є досить поширеними. Будучи затребуваним суспільством як основний важіль допомоги при настанні несприятливих подій, що підривають економіку держав та підприємницьких структур, страхування саме спрямованістю своєї діяльності дає можливість застосовувати проти нього різні форми правопорушень - від простого обману до витончених комбінацій.
Проблема протидії правопорушенням при страхуванні актуальна для всіх країн. Дослідження цих тенденцій підтверджують значні збитки, що заподіяні злочинністю в цій сфері. В 10 % випадків страхове відшкодування або завищене, або виплата здійснена незаконно. У цілому ж, якщо це перевести на клієнтів, які одержали відшкодування від страхової компанії, 2-3 % від їх загальної кількості одержали відшкодування оманливим шляхом за рахунок коштів інших страхувальників.
Боротьба з правопорушеннями як взагалі, так і безпосередньо у сфері страхування зовнішньоекономічної діяльності, насамперед, вимагає не лише чіткого знання норм чинного законодавства, а й неухильного його дотримання.
У розділі 3 “Напрямки удосконалення державного регулювання діяльності страховиків, перестраховиків та страхових посередників” визначаються шляхи підвищення ефективності регулювання діяльності на вітчизняному страховому ринку, а також окреслюються основні напрямки розвитку чинного законодавства, яке регулює сферу страхування.
У підрозділі 3.1. “Розвиток інституту перестрахування у сфері зовнішньоекономічної діяльності” розглянуто історичні аспекти виникнення та поширення перестрахування на міжнародному рівні. Підкреслюється, що перше відоме перестрахування було здійснене в морському страхуванні в 1370 році: перестраховувалася частина рейсу, що здійснювала перевезення вантажів з м. Генуя у м. Брюге. Угода з перестрахування укладалася двома комерсантами, які діяли як перестраховики, з однієї сторони, а з іншої - третьою особою, яка представляла перестраховика. Разом з тим, окремі дослідники пов'язують появу інституту перестрахування з кінцем XVI століття, відколи з'являються угоди, де купці-страховики ділять між собою ризики.
Перестрахування є окремою сферою страхової діяльності. Його вважають “вторинним” страхуванням або страхуванням самих страховиків. Перестрахування - це самостійна галузь страхування, яка захищає саме страховика від можливих фінансових втрат у випадку, коли він був би змушений здійснювати виплати за укладеними угодами страхування, не маючи перестрахувального покриття.
Акцентується увага на тому, що для страховиків, що працюють в Україні, передбачено обов'язкове перестрахування, якщо страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і створених страхових резервів на останню звітну дату. Водночас, для перестраховиків, що працюють за межами України, перестрахування є реальною економічною передумовою здійснення таких видів страхової діяльності, як страхування міжнародних перевезень, страхування інвестиційних проектів, а також об'єктів підвищеного ризику тощо.
В Україні майже відсутні страхові компанії, які спроможні самостійно покрити страхові відшкодування від реалізації страхового ризику на великих промислових підприємствах, у авіаційному чи морському страхуванні. Отже, такий результат спонукає страховикі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.