На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Компютеризаця процесв пдтримки прийняття ршень в управлнн вртуальною органзацєю

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Информатика. Добавлен: 13.06.13. Сдан: 2011. Страниц: 81. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВИПУСКНИЙ БАКАЛАВРСЬКИЙ ПРОЕКТ
Комп’ютеризація процесів підтримки прийняття рішень в управлінні віртуальною організацією


АНОТАЦІЯ
У бакалаврському проекті обґрунтовано вибір теми дослідження, доведено її актуальність. Запропоновано рішення задачі з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки та доведена доцільність представленого варіанту.
В першому розділі проводиться характеристика об’єкта дослідження і проводиться аналіз існуючого досвіду. Також розкривається поняття віртуальної організації, досліджується сучасний ступінь автоматизованості процесу.
В другому розділі розкриті питання щодо вимог до інформаційної системи, розробки її структури, розроблена постановка задачі, проаналізований фактичний стан досліджуваної віртуальної організації, розроблений користувацький інтерфейс.
У третьому розділі наведено інформаційне, організаційне, програмне та технічне забезпечення задачі. Запропоновано комплекс технічних засобів, а також програмне забезпечення, що було використане при розробці системи.
У висновках підведений підсумок щодо доцільності впровадження віртуальних організацій, а також переваг та недоліків віртуальних організацій.

РЕФЕРАТ
Комп’ютеризація процесів підтримки прийняття рішень в управлінні віртуальною організацією
Кількість сторінок: 81, кількість таблиць: 20, кількість рисунків: 25 кількість використаних джерел: 15.
Ключові слова: віртуальна організація, робоче місце, офіс, розрахування прибутку, Інтернет, інформаційна система, інформаційне забезпечення, автоматизована обробка інформації, алгоритм, програмне забезпечення, база даних, вхідні та вихідні повідомлення, система класифікації та кодування, автоматизоване робоче місце.
Предмет дослідження – система підтримки прийняття рішень доцільності функціонування віртуальної організації.
Об’єкт дослідження – віртуальна організація, діяльність якої пов’язана з веб-розробкою.
Мета дослідження – спроектувати функціонування віртуальної організації, розробити систему, яка буде обчислювати прибуток віртуальної організації за визначений період і приймати рішення про доцільність функціонування цієї організації в сфері веб-розробки.
Завдання роботи:
• вивчення теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження;
• всебічне дослідження практики вирішення даної проблеми, аналіз її стану, вад і труднощів, причин їх виникнення, особливостей передового;
• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми за умови певних витрат часу і зусиль.

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень, символів, одиниць виміру і термінів
Вступ 5
6
Розділ 1. Характеристика та аналіз об’єкта дослідження. 10
1.1. Характеристика об’єкта дослідження. 10
1.2. Аналіз існуючого досвіду розроблення СППР. 16
Розділ 2. Проектування компонентів СППР. 21
2.1. Проектування баз моделей (баз знань) СППР. 21
2.2. Проектування баз і сховищ данних для СППР. 39
2.3. Проектування користувацького інтерфейсу. 57
Розділ 3. Розроблення рішень за видами забезпечення. 63
3.1. Технічне забезпечення 63
3.2. Програмне забезпечення 67
3.3. Організаційне забезпечення 70
Висновки 73
Список літератури 76
Додатки 78

Перелік умовних позначень, символів, одиниць виміру і термінів
БД – база даних.
СКБД – система керування базами даних.
NІIIP - National Industrial Information Infra structure Protocols.
ВП – віртуальне підприємство.
СКБЗ – система керування базами знань.
СПЗ – система представлення знань.
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.
ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина.
МПЗ – модель представлення знань.
ПО – предметна область.
ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.
СППР – система підтримки прийняття рішень.
SQL - Structured Query Language.
ТП – технологічний процесс.
АРМ – автоматизоване робоче місце.
ВП – віртуальне підприємство.

ВСТУП

Глобалізація економіки сьогодні - це організація праці в глобальних масштабах, що спричиняє за собою стирання національних меж. Глобальні телекомунікаційні мережі дозволили невеликим фірмам за рахунок організації співпраці добиватися значної економії завдяки своїм малим розмірам і великим масштабам ринку.
Робоче місце і офіс сьогодні - це точка, підключена до глобальної мережі. Глобальні інформаційно-комунікаційні мережі вивели економічне співробітництво і ділову взаємодію за колишні рамки. Співпраця в бізнесі вже не обмежується двосторонніми союзами компаній, сьогодні вже цілі групи фірм обєднуються для досягнення загальної мети. Відповідно, і конкуренція на світових ринках набуває нових форм: група проти групи.
Вся земна куля звязана сьогодні в єдиний електронний ринок, на якому функціонують динамічні "транснаціональні підприємства" і "глобальні віртуальні організації". Доступ на ринок дістали ті, хто раніше його не мав, що поставило на перший план завдання організації взаємодії, а не процеси товарообміну. У звязку з цим сам ринок з точки обміну готовими товарами поступово перетворюється на місце проведення різного роду операцій. Зростання ролі операцій і знань (і, взагалі, нематеріальних активів) в новій економіці ще більше підсилює рух у бік глобалізації, оскільки "знання не відає меж". А коли з часом операції і знання перетворюються на головний економічний ресурс, економіка може бути тільки світовою, хоча окремі компанії і організації працюватимуть і в рамках регіонів.
Судячи по розвитку Інтернет в Україні, можна твердити, що теоретично і морально ми готові до роботи віртуальних організацій і організації у нас можуть функціонувати. Деякі з наших програмістів вже декілька років працюють для віртуальних фірм. Це має свої переваги і недоліки. Безумовною перевагою є можливість заробити менш-більш серйозні гроші, які іншими шляхами в Україні неможливо заробити. По суті, віртуальна компанія непогано заробляє, одночасно задовільняючи клієнта продуктом, а підрядчиків зарплатою.
У бакалаврському проекті спроектована інформаційна система для управління віртуальною організацією, яка дає можливість розробляти виробничі чи інші операції так, що вони не пов’язуються з фізичним розміщенням. Створення віртуальної організації, є новим явищем для класичної економічної теорії, що викликає необхідність теоретичного обгрунтування виникнення та функціонування подібних структур.
Бізнес із використанням Інтернет виник відразу після відкриття мережі цивільним організаціям і користувачам. Із самого початку це було надання доступу, електронної пошти і місця для розміщення інформації. З появою можливості безготівкової електронної оплати товарів і послуг і використання глобальної мережі для проведення трансакцій по усьому світу зявилося таке унікальне явище, як «електронна комерція».
Ці зміни сприяли виникненню нових бізнес-структур, що за допомогою Інтернет можуть встановлювати партнерські стосунки, перебуваючи в будь-якому місці світу. Це, у свою чергу, дало змогу територіально віддаленим підприємцям або компаніям за допомогою інфокомунікаційних технологій розробляти ефективні технологічні процеси виробництва товарів і послуг. Такі бізнес-структури дістали назву віртуальних організацій.
Віртуальна організація являє собою мережу ділового співробітництва, що охоплює основний бізнес цієї організації, її зовнішнє оточення (постачальників, споживачів і т. ін.), функціонування яких координується і поєднується за допомогою сучасних інформаційних технологій і засобів телекомунікацій. Саме останні разом з мережоподібними принципами організації багато в чому забезпечили формування віртуальних організацій, оскільки вони роблять принципово не обовязковою фізичну наявність менеджерів на робочих місцях. Віртуальні колективи групують людей у міру виникнення необхідності створювати певну вартість для задоволення специфічних потреб. При цьому не виникає фізичного колективу як організації, а відбувається лише обєднання особливих відмітних здібностей у систему, що стає здатною створювати необхідну вартість.
Концепція віртуальної організації відкриває принципово нові можливості для бізнесу й широко використовуватиметься в XXI столітті. Мережоподібний характер віртуальних організацій виявляється в тому, що глобальна мережа використовується для обміну необхідною інформацією між географічно віддаленими підрозділами компанії.
Віртуальні організації можуть утворюватися шляхом винесення в Інтернет взаємозв’язків підрозділів і співробітників однієї компанії, або об’єднанням через мережу декількох компаній.
На сьогоднішній день все більше і більше компаній у світі працюють за моделлю віртуальної організації. Серед таких компаній можна назвати: Cisco, IBM, Intel, Verifone, Boeing, 3M, Hewlett-Packard та інш.
На основі дослідження існуючих віртуальних організацій в літературі робляться спроби їх класифікувати. Так виділяють мережні організації та віртуальні корпорації, основна відмінність між якими у тимчасовості утворення віртуальних корпорацій. Виділяється 8 форм віртуальних організацій, що відрізняються як метою створення, так і довготривалістю альянсу (див розділ 1.1.).
Не дивлячись на цілий ряд відмінностей, в переважній більшості віртуальних організацій координація дій компаній здійснюється центральним офісом (фірмою), що володіє брендом (ідеєю). Бренд-компанія використовує високі технології і має кваліфікований персонал, здатний при необхідності переорієнтувати її діяльність.
Серед переваг такої форми організації бізнесу можна назвати:
- гнучкість у виборі робочої сили (компанії-виконавці кожної функції можуть бути замінені більш кращими без особливих обмежень);
- легкість переходу на нову продукцію (модульна організація може змінити свою структуру);
- можливості для невеликих підприємств виходити на міжнародні ринки (і в якості брендів, і в якості підрядчиків); та інш.
Основними проблемами при використанні моделі віртуальної організації є:
- організація контролю над процесами виробництва та сильна залежність від роботи суміжників;
- складність роботи з віддаленими працівниками пов’язана із відсутністю постійного робочого місця, необхідністю особистого спілкування і т.д.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Характеристика об’єкта дослідження
Сучасні інформаційні і комунікаційні технології надали можливості для нових організаційних форм взаємодії:
- співробітників з компанією,
- компаній з клієнтами;
- компаній між собою.
Введемо деяке узагальююче поняття віртуальної організації:
Віртуальна організація – це співтовариство територіально роз’єднаних компаній та/або співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються між собою та з клієнтами шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.
За суб’єктами взаємодії (рис. 1.1.) віртуальні організації можна поділити на:
• Віртуальні організації (корпорації) - суб’єктами взаємодії є різні компанії і окремі працівники
• Віртуальні офіси - суб’єктами взаємодії є компанія та її працівники
• Віртуальні установи - суб’єктами взаємодії є компанія та її клієнти (а також, можливо, працівники) - до них належать електронні магазини, банки, тощо.


Рис. 1.1. Суб’єкти взаємодії віртуальної організації
Можна також виділити різні класифікаційні ознаки для віртуальних організацій з точки зору різноманітних організаційних моментів їх утворення та принципів діяльності. На рис. 1.2. подано класифікацію віртуальних організацій за деякими такими ознаками.

Рис. 1.2. Класифікація віртуальних організацій
Так за тривалістю їх можна поділити на довготривалі об’єднання та організації для разових угод. Так деякі об’єднання підприємств утворюються для реалізації єдиної ділової угоди і припиняють своє існування після її реалізації. Але є також довгострокові об’єднання, утворені для тривалого співробітництва (можливо, з конкретизацією часу). При створенні ланцюгів постачання в харчовій або автомобільній індустрії цей клас віртуальних організацій є найбільш типовим.
За топологією деякі підприємства (не стратегічні партнери) можуть динамічно приєднуватись або залишити об’єднання відповідно до фаз ділового процесу або інших ринкових факторів - у цьому випадку можна говорити про динамічну структуру віртуальної організації (TMG, Prolion). Але в багатьох секторах промисловості є ланцюги постачання з майже незмінною структурою (або з незначними змінами з точки зору постачальників або клієнтів) - у цьому випадку віртуальна організація матиме фіксовану структуру (Nike, ING, Airbus).
Підприємство може одночасно брати участь в різних віртуальних організаціях, або ж приєднатися до одного певного утворення................

ВИСНОВКИ
За допомогою Інтернет можна встановлювати партнерські стосунки, перебуваючи в будь-якому місці світу. Це, у свою чергу, дало змогу територіально віддаленим підприємцям або компаніям за допомогою інфокомунікаційних технологій розробляти ефективні технологічні процеси виробництва товарів і послуг. Такі бізнес-структури отримали назву віртуальних організацій.
Віртуальна організація є однією з нових організаційних форм. На розвиток нових форм організації і управління організацією значною мірою вплинули такі тенденції розвитку сучасних ринків, як зростаюча їх глобалізація, значення якості товару, його ціни і ступеня задоволення споживачів, підвищення важливості стійких відносин зі споживачами (індивідуальними замовниками), застосування нових інформаційних і комунікаційних технологій.
Віртуальна організація створюється шляхом відбору людських, фінансових, матеріальних, організаційно-технологічних і інших ресурсів і їхньої інтеграції з використанням компютерних мереж. Це дозволяє сформувати гнучку і динамічну організаційну систему, найбільш пристосовану до якнайшвидшого випуску і оперативної поставки нової продукції на ринок.
Віртуальна організація – це організаційна форма співпраці юридично незалежних суб’єктів господарювання, з метою отримання прибутку за рахунок кооперації та аутсорсингу з використанням мережі Інтернет, що дозволяє забезпечити спільну роботу територіально віддалених учасників в режимі реального часу.
Мета віртуальної організації – це одержання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів у товарах (послугах) швидше і краще, ніж потенційні конкуренти. Особливістю є те, що віртуальна організація, як правило, орієнтується не на задоволення вимог і потреб якогось «усередненого» сегмента ринку, а на виконання певних ринкових замовлень аж до задоволення певних запитів конкретних споживачів (замовників). Також, віртуальна організація збільшує швидкість і якість виконання замовлення шляхом обєднання ресурсів різних партнерів у єдину систему.
Для створення віртуальної організації слід розв’язати такі задачі:
– визначення критеріїв та оцінка ефективності людських ресурсів з метою відбору їх для участі у віртуальній організації;
– вибір оптимального рішення щодо розробки маршрутних технологічних процесів виготовлення сукупності товарів і послуг;
– визначення оптимальної виробничої структури віртуальної організації для розробки, виготовлення та просування на ринку конкурентноздатного виробу тощо.
Віртуальна організація повинна забезпечувати реалізацію усього виробничого циклу виробу. При цьому як портфель замовлень, так і склад учасників виробничого процесу можуть змінюватися дуже швидко.
Віртуальна організація є відкритою системою, вхід у яку і вихід з якої визначається самою організацією. Координатор діяльності віртуальної організації може існувати у вигляді керівника компанії.
Координатор діяльності віртуальної організації повинен забезпечувати підвищення ефективності управління.
Це обумовлено обєктивною необхідністю, оскільки у більшості організацій практично відсутні деякі важливі підрозділи, без яких неможливо ефективне функціонування сучасної організації (наприклад, відділ маркетингу і реклами).
Аналіз діяльності віртуальної організації показав, що основними перевагами віртуальної цієї форми організації є:
- відкрита розподілена структура;
- можливість зниження витрат;
- можливість більш повного задоволення потреб замовника;
- гнучкість адаптації до змін;
- пріоритет горизонтальних звязків;
- автономність і вузька спеціалізація членів мережі;
- високий статус інформаційних і кадрових засобів інтеграції.
Найголовнішою перевагою віртуальних форм організацій є можливість обирати та використовувати найкращі ресурси, знання та здібності із найменшими витратами часу.
Поряд з перерахованими вище перевагами, віртуальні підприємства мають і певні недоліки, зокрема:
- надмірна економічна залежність від партнерів, що повязана з вузькою спеціалізацією членів мережі;
- практична відсутність соціальної і матеріальної підтримки своїх партнерів внаслідок відмови від класичних довгострокових договірних форм і звичайних трудових відносин;
- небезпека надмірного ускладнення, що випливає, зокрема, з різнорідності членів організації, неясності відносно членства в ній, відкритості мереж, динаміки самоорганізації.
Таким чином, аналізуючи діяльність віртуальної організації, варто зазначити, що їх створення є важливою і актуальною задачею. Дана організаційна форма дозволяє сформувати гнучку, розподілену в просторі сукупність людей найбільш пристосованих для якнайшвидшого випуску нової продукції (послуг), підвищення конкурентоспроможності та оперативної поставки на ринок з метою максимального задоволення вимог клієнта (замовника).
Спроектована система в бакалаврському проекті підтримує прийняття рішень про доцільність подальшого функціонування віртуальної організації.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Козак І. А. Інформаційні технології віртуальних організацій: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 336 с.
2. Козак І. А., Мелащенко О. Б. Інформаційні технології віртуальних організацій: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 154 с.
3. Грейди Минс, Дэвид Шнайдер. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в ХХІ веке/ Пер. с анг. – М.: Альпина Паблишер, 2001. – 280 с.
4. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. - СПб: Питер, 2001. -336 с.
5. Интерактивная работа в электронных учреждениях. 2000–2001 E-xecutive, Ward Howell International.
6. Бабкин Ф.В.Электронная коммерция и новые организационные формы компаний // Менеджмент в России и за рубежом. № 1, 2000 г. — С. 121—129: ил.
7. Алексей Еленин, Игорь Пономарев. Виртуальные корпорации .// журнал "Business online", №5, 2001г.
8. Ханс А. Вютрих,Андреас Ф. Филипп. Виртуализация как возможный путь развития управления.//Международный журнал "Проблемы теории и практики управления".
9. Магги Бигс. Структура компании будущего// Computerworld, №36, 2000 г.
10. Козье Д. Электронная комерция: Пер. с англ. – Москва: Издательсько-торговий дом “Руская редакция”. 1999. – 288 с.: ил.
11. Руслан Гайдаманчук. IT-аутсорсинг в Украине //"Корпоративные системы" №1, 2001г.
12. Подчасова, Т. П. Віртуальні підприємства як сучасна форма організації виробництва. Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. – 2009.
13. Подчасова, Т. П. Організаційно-функціональні аспекти створення віртуального підприємства. Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. – 2008.
14. Резниченко, В. Р. Модели принятия решений для производства нновационного продукта виртуального предприятия.
15. Тимашова, Л. А. Аналітичне дослідження та підходи до вирішення задач прийняття рішень віртуальних підприємств.

ДОДАТКИ
Додаток А
Схема взаємозв’язку інформаційних систем високотехнологічного підприємства, що займається електронним бізнесом.

Додаток Б
SQL-запити та їх результати
SQL-запит, який обчислює прибуток віртуальної організації за весь період її існування:
SELECT SUM(uah_n) - SUM(uah) FROM task WHERE active = 0 .................



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.