На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


методичка Бойове застосування вйськ РХБ захисту, їх органзаця, та тактика дй. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектнсть машин радацйної, хмчної неспецифчної, бактерологчної (бологчної) розвдки. Засоби для проведення спецальної обробки.

Информация:

Тип работы: методичка. Добавлен: 15.08.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА
Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Загальні положення
Підрозділи військ РХБ захисту призначені для виконання завдань забезпечення РХБ захисту бойових дій частин і підрозділів родів військ, спеціальних військ і тилу, а також для нанесення втрат противнику запалювальною зброєю.
На них покладаються : ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної біологічної (бактеріологічної) розвідки; радіаційний і хімічний контроль; спеціальна обробка частин (підрозділів), знеособлених озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, а також дегазація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, ділянок доріг, місцевості та споруд; участь у ліквідації наслідків аварій (зруйнувань) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості; застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх частин (підрозділів) та протидія технічним засобам розвідки і високоточній зброї противника; застосування запалювальної зброї; ремонт і відновлення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту.
Основними принципами успішного виконання завдань підрозділами РХБ захисту являються :
постійна бойова готовність підрозділів;
рішучість, активність і безперервність виконання поставленого бойового завдання;
злагоджене сумісне застосування з'єднань і частин родів військ, підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними;
раптовість дій і прояв військової хитрощі;
своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головному напрямку, маневр силами і засобами військ РХБ захисту;
своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій;
повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;
тверде і безперервне управління.
Постійна бойова готовність підрозділів військ РХБ захисту полягає в їх здатності організовано, у встановлені строки приступити і успішно виконати бойові завдання.
Рішучість, активність і безперервність виконання бойового завдання заключається: в знанні противника, відважних, сміливих і енергійних діях, які проводяться наполегливо, завзято, вдень і вночі в будь-яку погоду.
Рішення командира на виконання бойового завдання мусить бути твердим, вселяно підлеглим та без коливань доведено до кінця.
Злагоджене сумісне застосування з'єднань і частин родів військ, підрозділів військ РХБ захисту та підтримання безперервної взаємодії між ними - одне з основних умов досягнення успіху в сучасному бою. Це досягається злагодженням дій з'єднань, частин і підрозділів всіх родів військ і підрозділів військ РХБ захисту по завданням, напрямкам, рубіжам, об'єктам і часу.
В ході організації взаємодії командир підрозділу військ РХБ захисту зобов'язаний уточнити всі питання по порядку виконання отриманого завдання.
Раптовість дій і прояв військової хитрощі дозволяє застигнути противника раптово, викликати паніку і паралізувати його наступальний порив і волю до опору, дезорганізувати управління військами і створити сприятливі умови для перемоги навіть над переважаючим по силі противником.
Для досягнення раптовості необхідно: зберігати в таємниці задум майбутніх бойових дій; випереджати противника в діях по виконанню заходів забезпечення РХБ захисту; стрімко і швидко виконувати поставлені бойові завдання, застосовувати невідомі противнику засоби і способи дій, широко використовувати ніч для виконання бойових завдань; мистецьки виконувати маскувальні заходи і протидію розвідці противника; суворо виконувати вимоги прихованого управління військами, безпеки зв'язку та режиму таємності.
Військова хитрість (омана противника) - це введення противника в оману відносно правдивих стану і дій підрозділів. Шаблон при виконанні бойових завдань не припустимо. Перемагає той, хто знаходить і реалізує сміливі рішення з застосуванням несподіваних і оманних дій.
Своєчасне зосередження зусиль забезпечення РХБ захисту на головному напрямку, маневр силами і засобами військ РХБ захисту дозволяє в короткі строки вирішити завдання забезпечення РХБ захисту в інтересах головного угрупування і забезпечити виконання поставлених бойових завдань. В цих цілях необхідно використовувати на головному напрямку більшість найбільш боєздатних підрозділів, найефективніші озброєння військ РХБ захисту і засоби захисту та сміло маневрувати ними.
Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів військ РХБ захисту, всебічне забезпечення їх дій полягає в підготовці і здійсненні заходів, направлених на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення ними сприятливих умов для виконання поставлених бойових завдань.
Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення порушеного управління; виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, які зберегли боєздатність, на продовження виконання бойових завдань; вивід в безпечні райони підрозділів, втративших боєздатність; відновлення ушкоджених озброєння і техніки, поповнення о/с, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримання високого морального духу і психологічної стійкості особового складу.
Повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання являється найважливішою умовою досягнення успіху.
Тверде і безперервне управління підрозділами військ РХБ захисту дозволяє найбільш ефективно і повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки; своєчасним, одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим їх впровадженням у життя; особистою відповідальністю командира і начальника за свої рішення; правильним використанням підлеглих підрозділів та виконанням поставлених завдань; чіткої організації і забезпечення живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.
Способи дій підрозділів військ РХБ захисту - це порядок і прийоми застосування сил та засобів для рішення завдань забезпечення РХБ захисту бою.
Вони включають: порядок і послідовність виконання завдання; шикування підрозділів для виконання завдання (бойовий порядок) і характер застосовуємого ними маневру. Засоби дій визначаються командиром в рішенні на виконання бойових завдань і залежать від умов обстановки та характеру виконуємого завдання.
Підрозділи радіаційної і хімічної розвідки виконують свої завдання хімічними розвідувальними дозорами і хімічними спостережними постами у визначених їм районах, на маршрутах пересування частин і з'єднань, шляхах підвозу і евакуації до моменту заняття (проходу) цих районів військами в цілях своєчасного виявлення радіоактивного, хімічного зараження місцевості, а також випадків застосування противником біологічних (бактеріальних) засобів.
При виявленні обстановки, яка склалося у результаті аварії (зруйнування) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості, підрозділи РХБ розвідки виконують розвідку за встановленими маршрутами та проводять контроль зараження на місцевості і в повітрі у визначених точках, відображених орієнтирами.
Підрозділи РХБ захисту виконують свої завдання в районах спеціальної обробки, які призначаються в місцях розміщення військ, на маршрутах висування, в елементах їх бойового порядку, розгортаючи пункти спеціальної обробки. Підрозділи РХБ захисту можуть розгортати пункти спеціальної обробки з ходу або завчасно.
Завдання по дезактивації і дезинфекції ділянок місцевості, доріг, переправ, об'єктів, а також по дезактивації доріг з твердим покриттям вони виконують з використанням всіх або частини сил і засобів.
Основними засобами дій димових підрозділів, в залежності від характеру бойових завдань, що виконуються, являються їх розгортання на всій маскуємій площі або в лінію для застосування аерозолів (димів) для маскування дій своїх військ і протидії технічним засобам розвідки та високоточної зброї противника.
Маскування військ і об'єктів аерозолями (димами) від повітряного противника виконується методом постановки площинних або об'єктових димових завіс і захисних аерозольно-дипольних екранів для одночасного або почергового приховування дійсних (удаваних) об'єктів (цілей) за сигналом або в заданий час.
Це досягається завчасним розгортанням димових засобів на призначених рубіжах з прийняттям підрозділами кільцевого, площинного або комбінованого бойового порядку.
Маскування військ від наземного противника виконується методом постановки лінійних (флангових або фронтальних) аерозольних (димових) завіс і досягається розгортанням димових машин по одній лінії з ходу або завчасно та проведенням димопуску в заданий час або за сигналом.
Постановка площинних та лінійних аерозольних (димових) завіс і екранів димовими підрозділами проводиться з міста або в русі. В залежності від характеру дії противника на війська і об'єкти димові підрозділи проводять безперервний, періодичний і пульсуючий димопуск.
Підрозділи реактивних піхотних вогнеметів свої завдання виконують сумісно з механізованими з'єднаннями і частинами по знищенню знову виявлених або запланованих цілей.
Для знищення знову виявлених цілей вогнеметники висуваються з резерву загальновійськового командиру в бойові порядки механізованих підрозділів і під прикриттям їх вогню і аерозолів (димів) проводять вогнеметання.
Для знищення запланованих цілей основним методом являються дії вогнеметних підрозділів в складі засад, штурмових підрозділів, десантних і обхідних загонів (груп) з завчасним заняттям вогнеметниками вказаних їм місць в бойових порядках цих загонів (засад, груп).
Шикування підрозділів для виконання бойового завдання (підрозділи вогнеметні, димові та дегазації місцевості приймають бойовий порядок) мусить відповідати поставленому завданню, способу її виконання і забезпечувати: найбільш повне використання своїх можливостей, своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі), використання вигідних умов місцевості, своєчасне нарощування зусиль при виконанні завдань і здійсненні маневру, найменшою уразливістю від ударів всіх видів зброї, підтримання безперервного управління підрозділами та взаємодія.
Підрозділи військ РХБ захисту застосовуються централізовано та децентралізовано.
Централізоване застосування передбачає управління їх діями командиром (начальником), якому вони безпосередньо підпорядковуються.
Децентралізоване - передбачає їх підпорядкування командиру частини (підрозділу) роду військ і спеціальних військ, якій вони придані на деякій період бойових дій.
Організація, можливості та тактика дій підрозділів військ РХБ захисту

Дії підрозділів радіаційної й хімічної розвідки

Підрозділи радіаційної та хімічної розвідки як при підготовці, так й у ході операції (бою) виконують задачі в зайнятих й незайнятих військами чи районах на маршрутах їхнього руху.
Основними їхніми задачами є ведення радіаційної й хімічної розвідки, а також визначення випадків застосування біологічних (бактеріальних) засобів на пунктах управлення військ і маршрутах їхнього переміщення; маршрутах переміщення і нових позиційних районів ракетних і зенітних ракетних частин; маршрутах висування й районів зосередження військ; маршрутах висування і рубежах розгортання другого чи ешелону резерву (маршрутах висування і рубежах введення в бій); у районах переправ через великі водяні перешкоди; вихідних районах і районах десантування тактичних і оперативних десантів; на аеродромах й пунктах водопостачання, районів розташування об'єктів хімічної промисловості на території, що звільняється від супротивника. Крім того, на підрозділи розвідки може покладатися контроль за змінами потужності доз випромінювання на основних військових автомобільних дорогах і контроль зараження військ після виходу їх із заражених районів, у районах проведення повної спеціальної обробки і матеріальних засобів на складах і базах.
Вони можуть також залучатися для виявлення радіаційної і хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) на підприємствах атомної енергетики й хімічної промисловості.
Взвод радіаційної й хімічної розвідки діє в повному складі або по відділеннях, у складі чи роти самостійно. Взводи радіаційної й хімічної розвідки тактичної ланки діють, як правило, по відділенням, а оперативного -- повзводне.
Діючи в повному складі, взвод може: вести радіаційну, хімічну й неспецифічну біологічну, (бактеріологічну) розвідку району, призначеного для розташування військ площею до 400 км2, двох-трьох напрямків (маршрутів) дії чи військ рубежів;
Вести радіаційне, хімічне, біологічне (бактеріологічне), метеорологічне спостереження; здійснювати виявлення обстановки, що склалася в результаті дозволу (аварії) на підприємстві атомної енергетики хімічної промисловості; вести радіаційну, хімічну й неспецифічну біологічну (бактеріологічну) розвідку у вогнищах поразки ядерним й хімічною зброєю; здійснювати контроль за зміною ступеня зараження на раніше розвіданих направленнях і районах розташування важливих об'єктів; проводити контроль зараження особового складу, озброєння, військової техніки і матеріальних засобів.
Роти радіаційної і хімічної розвідки, як правило, виконують чи задачі повзводне в зайнятих і незайнятих військами чи районах на маршрутах їхнього руху. Основною їхньою задачею є ведення розвідки в районах, призначених для заняття військами.
Вони можуть вести розвідку районів радіоактивного й хімічного враження, маршрутів руху військ, рубежів розгортання, шляхів підвозу й евакуації, а також районів, призначених для зосередження військ і розміщення пунктів управлення, вести радіаційне й хімічне спостереження в районах переправ через великі водяні перешкоди.
Вони будуть виконувати і раптово виникаючі задачі:
вести розвідку і позначення районів застосування супротивником хімічної зброї, на маршрутах і рубежах розгортання контрударного угруповання, у запасних позиційних районах ракетних з'єднань, районах відновлення боєздатності об'єднань, на основних важливих автомобільних дорогах, й інші здачі.
Вони можуть також залучатися для виявлення радіаційної й хімічної обстановки при руйнуванні (аварії) на підприємствах атомної енергетики і хімічної промисловості.
Кожній роті призначається район розвідки площею до 1600 км2. Звичайно а розвідку району зосередження з'єднання виділяється не більш двох взводів, на виконання задач необхідно до трьох годин (без обліку часу на рух до вихідного рубежу).

Підрозділи РХБ захисту

Підрозділи РХБ захисту призначені для виконання задач по проведенню повної спеціальної обробки озброєння, техніки, матеріальних засобів, дегазації дезінфекції) заражених ділянок доріг (колонних шляхів), переправ, мостів, проходів у хімічних загородженнях, окремих ділянок місцевості на позиціях, аеродромах, пунктах управлення й в інших районах розміщення військ і об'єктів тилу. Крім того, хімічні підрозділи виконують задачу по транспортуванню (підвозу) що дегазують, дезинфікуючих й дезактивіруючих розчинів і їхніх рідких компонентів.

Дії роти РХБ захисту

Дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію озброєння, техніки й матеріальних засобів хімічна рота здійснює, діючи в складі чи батальйону самостійно.

Контроль ступеня зараження озброєння й техніки проводиться силами й засобами оброблюваної частини (підрозділу).

В окремих випадках вона може придаватися з'єднанням (частинам) військ, а також частинам і установам тилу.

Дії взводу РХБ захисту

Дегазацію, дезінфекцію й дезактивацію озброєння, техніки і матеріальних засобів, а також місцевості хімічний взвод здійснює в складі чи роти самостійно;

В окремих випадках він може придаватися частинам (підрозділам) військ і спеціальних військ.

При дегазації взводу призначається ділянка місцевості, або дороги, кілька проходів.

Димові підрозділи

Димові підрозділи, оснащені димовими машинами, призначені для маскування аерозолями (димами) військ і важливих об'єктів з метою протидії засобам розвідки й управлення зброєю супротивника, а також для дезинсекції ділянок місцевості і доріг.

Димові підрозділи, оснащені системами дистанційного управлення димопуском (СДУ-Д), призначені для маскування аерозолями (димами) стаціонарних й малорухомих об'єктів, що змінюють свої райони розташування (зосередження) не частіше одного разу за добу бойових дій.

Маскування військ і об'єктів від повітряного супротивника здійснюється постановкою об'єктових і майданних аерозольних завіс аерозольних (димових) захисних екранів. Вони створюються для одночасного чи почергового приховання дійсних і помилкових цілей (об'єктів) під час кожного нальоту чи авіації в заданий час. Це досягається завчасним розгортанням димових засобів на призначених рубежах із застосуванням підрозділами кільцевого, майданного чи комбінованого бойового порядку.

Маскування військ від наземного спостереження супротивника і дії його вогневих засобів димові підрозділи здійснюють постановкою лінійних (фронтальних і флангових) аерозольних (димових) завіс. При цьому димові підрозділи розгортаються на одній лінії (приймаючи лінійний бойовий порядок) з ходу й проводять димопуск у заданий час (чи по сигналі).

Об'єктові аерозольні (димові) завіси створюються для маскування від високоточного зброї супротивника об'єктів типу роти (батарея).

Площа об'єктової завіси повинна в два-три разів перевищувати площа району, зайнятого підрозділом типу танкової (мотострілкової) роти. Для маскування танкової (мотострілкової) роти доцільно створити об'єктову завісу розмірами 300--500 м по фронті і глибиною 700--900 м.

Постановка аерозольних (димових) захисних екранів може застосовуватися для маскування підрозділів від прицільних ударів авіації супротивника на відкритих ділянках маршрутів висування. Крім того, для введення супротивника в оману аерозольні (димові) захисні екрани створюються і на помилкових маршрутах руху.

Для виконання поставлених задач димові підрозділи висуваються на визначені ділянки маршрутів, обладнають димові рубежі і здійснюють постановку аерозольних (димових) екранів у призначений чи час по встановленому сигналі. При напрямків вітру уздовж маршруту висування рубежі димопуску доцільно розміщати по обох сторони від маршрутів на видаленні до 500 м від них. Димопуск здійснюється в основному з нерухомих рубежів. При інших напрямках вітру димопуск необхідно проводити в русі.

Площинні аерозольні (димові) завіси створюються для маскування аеродромів базування армійської авіації, залізничних вузлів, розподільних станцій і інших об'єктів. При маскуванні об'єктів димові підрозділи приймають майданний порядок. При цьому призначається декілька рубежів димопуску, що забезпечують скованість задимляємої площі при переважаючому напрямку вітру і мінімальне переміщення димових машин при його зміні.

Відстань між рубежами димопуску й інтервали між димовими машинами (генераторами) визначаються підлітним часом авіації супротивника і метеорологічних умов.

Якщо розміри маскуємо об'єкту не дозволяють прикрити його цілком аерозольної (димовий) завісою, то маскуються найбільш важливі елементи цього об'єкта, крім того, створюються помилкові аерозольні (димові) завіси.

Для маскування аерозольними (димовими) завісами невеликих по розмірах, але важливих об'єктів (мостів, переправ, дефіле і т.д.) димові підрозділи приймають, як правило, кільцевий порядок. Сутність його полягає в тім, що навколо об'єкта намічається кільцевий (напівкільцевий) рубіж, а димові машини розміщаються на деякій частині цього рубежу і при зміні напрямку вітри переміщаються по ньому, забезпечуючи створення суцільний аерозольної (димовий) завіси над об'єктом.

Видалення рубежу об'єкту від границі маскуємого об'єкту визначається підлітним часом авіації противника і метеоумовами, але не повинно бути більш 1 км. Інтервали між димовими машинами на першому рубежі витримуються 100-150 м, а на наступних рубежах -- до 250 м.

Підрозділу із системою дистанційного керування димопуском у більшості випадків рубежі об'єкту розгортають навколо усього маскуємого об'єкту. Видалення першого рубежу від центра маскуємого об'єкту в цьому випадку не повинне перевищувати 500 м.

При маскуванні мостових переправ димові машини звичайно розміщаються на одному напівкільцевому рубежі (на фронті 1000-1500 м). При хитливому напрямків вітру машини розміщаються на обох берегах водяної перешкоди, при стійкому вони можуть розміщатися на одному березі. Дві-три машини варто виділяти в резерв і тримати їх біля бруківки переправи для закриття її аерозолями (димами) у випадку утворення розривів у завісі. Для цієї же мети і прискорення закриття аерозолями (димами) мостових переправ передбачається застосування димових шашок і гранат. Димові шашки встановлюються на відстані не більш 500 м від переправи. Приведення їх у дію може здійснюватися з командних пунктів управлення (КПУ), а також особовим складом підрозділів, в інтересах яких діє димовий підрозділ.

При маскуванні крапкових об'єктів (стартові позиції ракетних військ і ін.) аерозольна (димова) завіса повинна перевищувати площу об'єкта не менш чим у 10--20 разів. Удавані аерозольні (димові) завіси створюються таких же розмірів на видаленні 2--3 км від дійсних.

При постановці фронтальних і флангових лінійних аерозольних (димових) завіс димові машини розташовуються, як правило, у лінію на інтервалах, що забезпечують створення суцільної аерозольної завіси, що не переглядається. Інтервали між димовими машинами встановлюються: при фронтальному вітрі -- 200--250 м; при косому -- 300--350 м; при фланговому -- 500--1000 м.

Рубіж димопуску підготовляється за розташуванням командно-спостережливих чи передових спостережних пунктів артилерії. Видалення цього рубежу від супротивника визначається умовами місцевості і можливостями супротивника по застосуванню наземних високоточних засобів ураження.

Використовуючи результати дій частин (підрозділів), що знаходяться в безпосереднім зіткненні із супротивником, захисні і властивості місцевості, що маскують, чи висуваючи вночі перед початком настання, димові підрозділи займають намічені рубежі і по сигналах починають димопуск. Димопуск у більшості випадків починається при досягненні наступаючими частинами рубежу розгортання в ротні колони з метою позбавити супротивника можливості вести спостереження і прицільний вогонь високоточними боєприпасами в період ви-руху їхній до рубежу переходу в атаку.

Ефективність дій димових підрозділів по маскуванню військ і об'єктів осягається:

своєчасним закриттям аерозольної (димовий) завісою маскуємого об'єкту при кожнім напрямків вітру;

маскуванням аерозолями (димами) як дійсних, так і удаваних об'єктів;

розташуванням димових засобів на рубежах таким чином, щоб маскуємий об'єкт знаходився поза центром аерозольної (димовий) завіси;

створенням і своєчасним використанням резерву сил і засобів для закриття можливих розривів в аерозольній (димовий) завісі;

організацією стійкого управлення підрозділами, що здійснюють димопуск.

При дезинсекції місцевості димовим підрозділам призначаються райони, а в їх -- рубежі туманопуску.

При дезинсекції з місця рубіж туманопуску розбивається на позиції, з яких димові підрозділи проводять туманопуск. При дезинсекції в русі димові підрозділи пересуваються по наміченому рубежі і безупинно роблять туманопуск.

При дезинсекції ділянки дороги машини рухаються по обох узбіччях дороги, обробляючи всю полотнину й узбіччя. Після виконання задачі проводиться контроль повноти дезинсекції. При необхідності дезинсекція повторюється з застосуванням більш концентрованих інсектицидних розчинів.

Димові підрозділи при виконанні задач здійснюють тісну взаємодію з частинами ПВО, інженерними і РЕБ, а також з іншими родами військ, в інтересах яких буде здійснюватися маскування аерозолями (димами).

В окремих випадках димові підрозділи можуть придаватися загальновійськовому з'єднанню, що діє на важливому самостійному напрямку.

Взаємодія досягається встановленням сигналів управління димопуском і узгодженням розташування димових засобів з розміщенням засобів протиповітряної зрони, інженерного маскування і РЕБ. При цьому здійснюється підтримка стійкого зв'язку командира димового підрозділу з командиром з'єднання (частини) начальником об'єкта, в інтересах якого здійснюється маскування, і з командиром зенітної ракетної (зенітної артилерійський) частини (підрозділу), що прикриває єкт.

Керування димовими підрозділами при виконанні задачі здійснюється по ііо, провідним засобам зв'язку, а також зоровими (світловими), звуковими сигналами і прапорцями.
Дії димової роти
Димова рота при виконанні задач по маскуванню аерозолями (димами) військ і об'єктів, дезинсекції ділянок місцевості і доріг діє в складі батальйону або самостійно.
При самостійних діях димова рота встановлює зв'язок з частинами (підрозділами) або органами місцевої влади, у районах розташування яких має бути проводити димопуск (дезинсекцію).
Димовий взвод діє, як правило, у складі роти.
3. Управління підрозділами військ РХБ захисту

Високоманеврений характер сучасного бою та різкі зміни обстановки потребують від командира стійкого, безперервного оперативного і прихованого управління підрозділами. Воно полягає в цілеспрямованій діяльності командира по підтриманню високої бойової готовності підрозділів військ РХБ захисту, підготовці їх до майбутніх дій та керівництву ними при виконанні бойових завдань.
Для надійного та ефективного управління підрозділами військ РХБ захисту потребує: високий професійний рівень підготовки і організаційної роботи командирів, глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасного бою; тверде знання бойових можливостей та основ застосування різних видів озброєння і військової техніки своїх військ і противника; передбачення і передбачуваність; висока оперативність в роботі; гнучке реагування на зміну обстановки; використання засобів управління підрозділами.
Командир підрозділу військ РХБ захисту несе повну і особисту відповідальність за бойову готовність, підготовку підлеглих і успішне виконання ними завдань у встановлені строки, військову дисципліну, психологічну підготовку і моральний стан о/с. Він зобов'язаний постійно знати обстановку, рівень підготовки та можливості своїх підрозділів, своєчасно приймати рішення і ставити завдання підлеглим, організовувати взаємодію і всебічне забезпечення, твердо управляти підлеглими підрозділами, добиватися неухильного виконання поставлених завдань.
Робота командира роти (взводу) по організації дій підрозділів залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу. Роботу по організації виконання поставленого завдання командир починає, як правило, з отримання бойового або попереднього бойового розпорядження.
З отриманням бойового розпорядження командир роти (взводу) уяснює завдання; визначає мироприємства, які необхідно провести терміново, для швидкого підготування підрозділів до виконання отриманого завдання; розраховує час; орієнтує підрозділи на поставлене завдання; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його вище стоячому командиру; організує взаємодію, всебічне забезпечення і управління; проводить рекогносцирування; віддає усний бойовий наказ; проводить контроль за підготовкою підрозділів; у встановлений час доповідає вище стоячому командиру (начальнику) про готовність до виконання поставленого завдання.
Якщо отримано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира роти виконується у вказаній послідовності, але з тією різницею, що після оцінки обстановки він визначає задум дій і доповідає його вище стоячому командиру. З отриманням бойового розпорядження командир роти завершує прийняття рішення, проводить рекогносцирування, віддає усний бойовий наказ та організує взаємодію.
При уясненні отриманого завдання командир роти (взводу) повинен зрозуміти ціль предстоящих дій, задум старшого командира (начальника), своє завдання і спосіб його виконання, місце та роль свого підрозділу, завдання сусідів і підрозділів (частин) родів військ, в інтересах яких діє рота (взвод), порядок взаємодії з ними, а також строки виконання поставленого завдання. На основі уяснення завдання він розраховує час.
При оцінці обстановки командир роти (взводу) мусить вивчити:
склад, положення та можливий характер дій противника;
склад, положення, стан, забезпеченість роти (взводу) та можливості по виконанню завдання;
положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;
характер місцевості і її вплив на дії роти(взводу);
радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку.
Крім того , при оцінці обстановки командир підрозділу військ РХБ захисту уточнює стан погоди, пору року і доби.
В результаті оцінки обстановки командир роти (взводу) робить висновки та проводить необхідні розрахунки. В ході оцінки обстановки, як правило, намічаються окремі елементи рішення.
В результаті уяснення завдання, оцінки обстановки і проведення розрахунків командир роти (взводу) приймає і об'являє рішення, в якому визначає: спосіб та порядок виконання завдання; завдання підрозділам; основні питання взаємодії та порядок всебічного забезпечення; організує управління.

Основу рішення складає задум дій, в якому визначаються: послідовність і спосіб виконання завдання; необхідні сили та засоби; бойовий порядок роти (взводу) для виконання завдання. Завдання підрозділам ставляться командиром особисто. Рішення оформлює на робочій карті.

Бойовий наказ повинний бути коротким, чітким, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.
В бойовому наказі командир роти вказує:
в першому пункті - короткі виводи з оцінки противника і характеру його дій;
в другому пункті - завдання, які виконують війська, бойові дії яких забезпечуються ротою (взводом), положення і завдання сусідів;
в третьому пункті - завдання роти;
в четвертому пункті - після слова “наказую” ставить завдання взводам, підрозділам забезпечення та ін.;
в п'ятому пункті - розхід боєприпасів, горючого та інших матеріальних засобів на виконання завдання, місця розгортання і напрямки переміщення підрозділів забезпечення;
в шостому пункті - час готовності до виконання завдання;
в сьомому пункті - місце і час розгортання пункту управління.
Командир взводу в бойовому наказі вказує:
положення і характер дій противника;
завдання частин, бойові дії яких забезпечуються взводом;
завдання взводу;
після слову “наказую” ставить завдання відділенням;
час готовності до виконання завдання;
своє місце і заступника.

Організуючі бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження, дії особового складу при застосуванні противником ядерної, хімічної та запалювальної зброї, фортифікаційного обладнання району бойових дій, його маскування та охорони.

При організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіоданні і порядок користування радіозасобами, сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дії по ним.
В бойовому розпорядженні, який віддається підрозділам в ході виконання завдання, командир роти вказує короткі відомості про противника, нове завдання підрозділам та час початку і закінчення виконання завдання.
В попередньому бойовому розпорядженні командир роти вказує: необхідні відомості про противника, район виконання завдання і маршрут висування до нього; час готовності і основні мероприємства по підготовці до дій.
Підрозділам військ РХБ захисту, придаваємим частинам (підрозділам) родів військ і спеціальних військ, при постановці завдань вказуються: до кого в розпорядження поступити; куди, до якого часу прибути та маршрут руху; до рішення яких завдань бути готовим; порядок підтримання зв'язку і представлення донесень.
Командир відділення (машини) зобов'язаний: знати і підтримувати в справному стані і постійній бойовій готовності озброєння, спеціальну техніку відділення; підтримувати постійну бойову готовність та високу злагодженість відділення для виконання бойових завдань; знати моральні і ділові якості своїх підлеглих; вміло використовувати озброєння, спеціальну техніку, прилади РХР, СО та ЗІЗ; вміти вести спостереження за противником, сигналами командира взводу та діями сусідів; вміло підготовувати до роботи засоби зв'язку і працювати на них, постійно підтримувати стійкий зв'язок з командиром взводу; вміти орієнтуватися на місцнвості, користуватися топографічною картою і наносити дані РХБ і тактичної обстановки на карту; вміло командувати відділенням і стійко добиватися виконання поставленого бойового завдання; бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості та витривалості, постійно проявляти турботу о підлеглих, своєчасно організовувати технічне обслуговування бойової і спеціальної техніки, спеціального обладнання і озброєння; слідкувати за розходом боєприпасів, пального, індикаторних засобів та доповідати про це командиру взводу.
Кожен сержант і солдат зобов'язаний: знати бойове завдання взводу, відділення і своє завдання; знати бойові властивості свого озброєння і озброєння противника; постійно вести спостереження, своєчасно визначати факти застосування противником ЗМУ і доповідати про це командиру; проявляти хоробрість, ініціативу та винахідлівість при виконанні завдання, оказувати допомогу товаришу; вміло використовувати захисні властивості місцевості, озброєння, техніки та засобів захисту; захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелі сміло брати на себе командування; своєчасно доповідити командиру про витрати боєприпасів, матеріальних засобів; при пошкодженні озброєння військ РХБ захисту або ЗІЗ приймати міри до їх востановлення.
Командир відділення, отримавши завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділення, а також сусідів; взнати час готовності до виконання завдання, порядок і строки її виконання; зрозуміти дані про противника; вивчити місцевість, її захисні і маскуючи властивості; визначити завдання особовому складу і віддіти бойовий наказ.
Командир відділення в бойовому наказі вказує:
орієнтири;
положення і характер дій противника;
завдання взводу та сусідів;
завдання особовому складу;
сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій по ним;
час готовності до виконання завдання і заступника.
Взаємодія між підрозділами військ РХБ захисту і частинами (підрозділами) родів військ та спеціальних військ організується загальновійськовим командиром після постановки завдання або в ході рекогносцирування на місцевості.
При організації взаємодії командир підрозділу військ РХБ захисту зобов'язаний: добитися єдиного розуміння всіма командирами завдань і способів їх виконання по цілі, місту і часу; намітити та согласувати варіанти дій підрозділів, виходячи з характеру можливих дій противника і наших військ, в інтересах яких діють підрозділи військ РХБ захисту; вказати сигнали оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій по ним.
Організація взаємодії може виконуватися методом вказівок командира підрозділу та доповідей підлеглих про порядок дій своїх підрозділів. В умовах обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок.
Контроль за виконанням підрозділами військ РХБ захисту наказів і розпоряджень, а також оказання їм допомоги виконується постійно як при підготовці, так і в ході виконання поставлених завдань. В першу чергу контролюються: своєчасність отримання підрозділами бойових наказів і розпоряджень; відповідність прийнятих підлеглими командирами рішень поставленим завданням; своєчасність і якість виконання міроприємств по підготовці до виконання завдань і готовність до їх виконання у встановлений час; організація взаємодії і всебічного забезпечення дій; готовність засобів управління підрозділами.
Командири підрозділів військ РХБ захисту зобов'язані своєчасно доповідати старшому командиру про отримане завдання, прийнятому рішенні, результатів застосування противником ЗМУ, виконанні завдання, нових відомостях про противника, радіаційній, хімічній та біологічній (бактеріологічній) обстановці.
Командир роти управляє підрозділами з командно-спостережного пункту.
Місця розгортання пункту управління визначаються командиром підрозділу військ РХБ захисту. При розгортанні, розміщенні і переміщенні командно-спостережного пункту виконується міроприємства по його захисту, охороні, маскуванні і фортифікаційному обладнанні. Особлива увага приділяється захисту пункту управління і засобів зв'язку від розвідки противника, ударів його авіації і високоточної зброї, дії розвідувально-диверсійних груп.
Всі командири підрозділів військ РХБ захисту зобов'язані в ході виконання поставлених завдань постійно мати при собі засоби зв'язку і вміти працювати на них.
Для управління в підрозділах військ РХБ захисту застосовується радіо, провідні, рухомі і сигнальні засоби зв'язку.
Порядок використання засобів зв'язку та режим роботи радіозасобів встановлюються командиром, виходячи з умов обстановки і вказівок вище стоячого штабу.
При цьому можуть встановлюватися наступні режими: повна заборона роботи радіостанцій на передачу, крім оповіщення підрозділів і зв'язку з підрозділами розвідки; дозвіл роботи радіостанцій малої потужності УКХ-діапазону; заборона роботи на передачу КХ радіостанцій та інші режими роботи радіозасобів.
Командири підрозділів військ РХБ захисту зобов'язані приймати міри до забезпечення стійкого зв'язку, а при втраті зв'язку добитися її встановлення.
Для управління підрозділами військ РХБ захисту призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти, до командирів підрозділів доводяться радіоданні.

СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА

1. Розвідувальні машини, рухомі хімічні лабораторії та засоби виявлення радіаційної та хімічної обстановки.

- Розвідувальні хімічні машини УАЗ-469рхб, БРДМ-2рхб, РХМ-1 та РХМ-4-01 призначені для ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки.

Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки.
№ з/п
Найменування приладів, комплектів і спеціального обладнання
УАЗ-469рхб
БРДМ-2рхб
РХМ
Вимірювач потужності дози ДП-5В
1
1
1
Вимірювач дози ІМД-21б
1
1
1
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР
1
1
1
Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР
1
1
1
Автоматичний газосигналізатор ГСА-12
1
1
1
Автоматичний сигналізатор АСП
1
1
1
Комплект пристосувань для відбору проб КПО-1
1
1
1
Пристосування для запуску СХТ
1
1
1
Пристосування для ручного встановлення КЗО-2
1
1
1
Пристрій для автоматичного встановлення КЗО-2
1
1
1
Прилад нічного бачення
-
1
1
Апаратура навігації ТН-3
-
1
1
Радіостанція Р-123/Р-124 (переговорний пристрій)
1/-
1/1
1/1
Фільтровентиляційна установка ФВУА-100
-
Комплект знаків огородження КЗО-2
4
4
4
Реактивні сигнали хімічної тривоги СХТ
12
18
60
Ручні димові гранати
9
12
12
Метеокомплект МК-3
1
1
1
ІТ-36, 44, 45, 47(46 або 57)
240
240
240
КІС-ГСА
6
6
6
КІС-АСП
4
4
4
Дегазаційний комплект ІДК-1
1
-
1
Дегазаційний комплект ДК-4
-
1
-
Розрахунок (чол.)
4
3
3
ОЗК-1/Л-1
4/4
3/3
3/3
Хімічна розвідувальна машина УАЗ-469рхб змонтована на шасі автомобіля УАЗ-469. Може вести РХР одного напрямку (маршруту) в зоні (районі, ділянці) радіоактивного та хімічного забруднення, вести розвідку району площею до 100 км2. Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30-40 км/год., при зараженні ОР 12-15 км/год.
Броньована розвідувальна дозорна машина БРДМ-2рхб створена на базі табельної машини БРДМ-2, плаваюча, колесна, має броньований корпус. Коефіцієнт ослаблення по гама-випромінюванню Косл= 4. Може вести РХР одного напрямку (маршруту) в зоні (районі, ділянці) радіоактивного та хімічного забруднення, вести розвідку району площею до 100 км2. Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30-40 км/год., при зараженні ОР 12-15 км/год.
Розвідувальна хімічна машина РХМ-1 призначена для ведення РХБ розвідки в бойових порядках військ. РХМ-1 розроблена на базі легкого багатоцільового гусеничного транспортера - тягача МТ-ЛБ. Пристосована для переміщення по воді на плаву. Має броньовану капсулу для розміщення екіпажу. Косл= 10-12. Може вести РХР площі до 100 км2, проводити дозиметричний контроль особового складу - 80 чол/год., 16 од/год. Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30-40 км/год., при зараженні ОР 12-15 км/год.
Розвідувальна хімічна машина РХМ-4-01 створена на базі табельної машини БТР-80, плаваюча, колесна та має броньований корпус. Косл= 4. Може вести розвідку району площею до 100 км2. Швидкість руху при радіоактивному забрудненні 30-40 км/год., при зараженні ОР 12-15 км/год.
- Рухомі хімічні лабораторії АЛ-4 та ПХЛ-1 призначені для проведення аналітичних робіт в польових умовах по визначенню радіоактивного і хімічного забруднення різних проб.
Радіометрична і хімічна автомобільна лабораторія АЛ-4М складається з аналітичного (змонтованого на шасі автомобіля ЗІЛ-131) та підготовчого (змонтованого на шасі причепа 2-ПН-2) відділень. Можливості по аналізу проб за 10 годин роботи по ОР - 20-30 проб, по РВ - 60-80 проб. Розрахунок 5 чоловік.
Польова хімічна лабораторія ПХЛ-1 призначена для встановлення зараження різних проб ОР, РВ і СДОР. Змонтована на базі ГАЗ-66 та оснащена спеціальним (лабораторним) обладнанням. Розрахунок 3 чол.
- Засоби виявлення радіаційної та хімічної обстановки РАГ-М і комплект РАСт-2М призначені для прогнозування РХБ обстановки, обробки даних РХР, видачі інформації про застосування ОМП та розмноження схем по РХО.
Комплект машин розрахунково-аналітичної станції РАСт-2М складається з двох автомобілів ЗІЛ-131 з кунгами і двох 2-хосних причепів з кунгами. Обладнання дозволяє використовувати станцію двома самостійними групами. Можливості комплекту : за 2-2,5 години може обробити і видати данні прогнозу про 60-80 ОР та 30-50 районах застосування хімічної зброї. Розмноження отриманої РХО на плівку - 1 шт. за 1-2 хвилини. Обчислювання можливих доз опромінення особового складу і проведення інших розрахунків по оцінці РХО.
Автомобіль розрахунково-аналітичної групи РАГ-М змонтований на автомобілі ГАЗ-66. До складу входить : Р-111, радіостанція Р-130, приймачі Р-313 та Р-326, обчислювальна машина, світлостіл і приладдя для роботи з картою. Розрахунок 3 чоловіка. Можливості РАГ : прогноз про 5-6 ЯВ за 30 хвилин та о 4-х хімічних ударах. Прогнозування РХО для 7 частин. Видача 2 калік за 28-30 хвилин.
Контрольно-розподільний пункт рухомий КРПП призначений для розміщення і перевезення обладнання контрольно-розподільного пункту. Оперативного та стійкого керування підрозділами роти на пункті спеціальної обробки, ведення радіаційного та хімічного контролю на ПуСО, проведення рекогносцирування району спеціальної обробки. КРПП змонтовано на базі ГАЗ-66. Косл= 2, розрахунок 3 чоловіка. Можливості по дозиметричному та хімічному контролю : особового складу - 100 чол/год., техніки і озброєння - 16 од/год., визначення повноти СО по ОР - 3*10-6 мг/л.
2. Засоби для проведення спеціальної обробки.
Автомобільні розливочні станції АРС-15 і АРС-14 призначені для ДДД озброєння ті військової техніки, дегазації і дезинфекції окремих ділянок місцевості та доріг, тимчасового зберігання і транспортування води та дегазуючих розчинів, спорядження ними різних ємностей і комплектів спеціальної обробки, а також для перекачування рідин з однієї тари в іншу. Крім того, АРС-15 забезпечує підігрів води до +60-70оС. При приготуванні водяних розчинів, помивці особового складу і може бути використаний для тушіння пожежі. Спеціальне обладнання АРС-15 змонтоване на шасі УРАЛ-375Е, а АРС-14 на шасі ЗІЛ-131.

Основні ТТХ АРС-15 та АРС-14

№ з/п
Характеристики, показники
АРС-15
АРС-14
1.
Продуктивність по ДДД техніки, од./год.
10-12
6-8
2.

Можливість по обробці техніки однією зарядкою, од. :

при дегазації (дезинфекції) ДР №1 або ДР №2ащ(бщ)

при дегазації рецептурою РД-2

при дегазації 1-1,5% водним розчином ДТС ГК

при дезинфекції 1-1,5% розчином ГК

при дезинфекції 5-7,5% розчином ГК

при дезактивації 0,15% СФ-2У

117-140

140-175

46

28

-

23

100

100-125

40

24

14

20
3.

Кількість одночасно обслуговуємих робочих місць :

при ДДД протиранням щітками

при дезактивації струменем води прямими брандспойтами

при помивці особового складу

при спорядженні ємностей комплектів ДКВ та АДДК

12

3

6

2

8

3

-

2
4.

Об'єм однієї зарядки, л : ДР № 1

ДР № 2 бщ (ащ)

РД-2

водного розчину ГК, водного розчину СФ

2500

3200

3200

3200

2000

2500

2500

2500
5.
Невибіраємий залишок розчину в цистерні, л
100-150
100
6.
Час нагріву води до + 60-70оС, хв
60
-
7.

Час повного спорядження цистерни, хв :

механічним насосом

ручним насосом

15-20

-

8-12

до 45
8.
Час розгортання, хв
15
6-8
9.
Час згортання, хв
15-30
9-15
10
Маса станції з неспорядженою цистерною, кг
9840
6860
11
Розрахунок станції, чел.
3
2-3

Автодегазаційна станція АГВ-3А (3М, 3У) призначена для дегазації : пароповітряною суміщу обмундирування, спорядження та СІЗ, заражених крапельно-рідинними ОР та їх парами. Станція може бути використана для дезинфекції та дезинсекції обмундирування, взуття, спорядження і СІЗ.

АГВ складається з силової, двох дегазаційних і підсобної машин на ЗІЛ-131.
Силова машина призначена для забезпечення станції паром і гарячим повітрям.
Дегазаційна машина призначена для дегазації пароповітряноаміачною суміщу обмундирування, взуття, спорядження та СІЗ, а також для дезинфекції (дезинсекції) цього майна пароповітряною суміщу та сушіння обробленого майна гарячим повітрям.
Підсобна машина призначена для укладання і транспортування з'ємного обладнання та підвозу води, палива і інших матеріалів під час роботи станції.
Основна відмінність станцій АГВ заключається в конструкції їх дегазаційних машин : АГВ-3У - 4-х камерна, АГВ-3А - 3-х камерна.

Основні ТТХ АГВ-3А, -3У

№ з/п
Характеристики
АГВ-3А
АГВ-3У
1.

Возимий запас : дизпалива, кг

двууглекислого амонію, кг

320

180

430

240
2.

Продуктивність : по пару, кг/год

по гарячому повітрю, м3/год

250

2000

250

2000
3.

Розхід : дизпалива, кг/год

бензину, кг/год

30

5

36

5
4.
Кількість дегазаційних камер
6
8
5.
Робочий об'єм камери, м3
2
2
6.

Час розгортання : літо, хв

зима, хв

60-90

120-150

60-90

120-150
7.
Розрахунок
13
13

Бучильна установка БУ-4М-66 призначена для дегазації і дезинфекції лицьових частин протигазів, невеликої кількості СІЗ, брезентів, крім того для дегазації і дезинфекції казанків, фляг, кухоль, обмундирування та білизни.

Обробка заражених виробів проводиться кип'ятінням та пароаміачним способом в бучильниках.
ТТХ БУ-4М-66 : Ємність баку для води - 570 л, тканьового резервуару - 2000 л, бучильного чану - 450. Кількість бучильних чанів - 2. Грузопод'ємність лебідки - 300 кг. Запас СФ-2У - 80 кг. Час розгортання - до 32 хв. Розрахунок - 4 чол.
Мотопомпа МП-800 призначена для подачі води з відкритих вододжерел на ПуСО і для дезактивації великої техніки струмом води.
Основні ТТХ : продуктивність - 48 м3/год, висота всмоктування - 5-6 м, час розгортання - 5 хв, кількість одночасно обробляємих об'єктів 1-2, розрахунок - 1-2 чол.
3. Димові засоби.
Димові машини ТДА-М, ТДА-2М (2К) призначені для маскування різних об'єктів нейтральним димом, а також для дезинсекції місцевості і споруд інсектицидними аерозолями.

Основні ТТХ

№ з/п
Характеристики
ТДА-2М (М)
ТДА-2К
1.
Продуктивність по диму, л/год.
300-800
320-940
2.
Довжина завіси, м
1000
1000
3.
Час безперервного димопуску, год.
3-8 (2-4 для ТДА)
3-8
4.
Швидкість руху при постановці димових завіс в русі, км/год.
8-20
5-10
5.
Швидкість при дезинсекції, км/год.
10-25
10-25
6.
Можливості по дезинсекції місцевості, га/год.
10-12
10-12
7.
Можливості по інсектицидному аерозолєутворенню, л/год.
400-780
400-780
8.
Час розгортання, хв.
4-5
7
9.
Час згортання, хв.
3
5
10.

Об'єм цистерни : повний, л

заправочний, л

робочий, л

3200

2800

2000

4800

4600

4400
11.
База
УРАЛ-4320 (ГАЗ-66)
КАМАЗ

Аерозольний генератор переносний АГП може виконувати димопуск як з грунту, так і з платформи автомобіля. Продуктивність АГП по димоутворюючі речовині може складати до 230 л/год, довжина непроглядної завіси до 400 м. АГП може застосовуватись для дезинфекції місцевості, а також для імітації зараження повітря ОР при навчанні підрозділів військ діям в умовах застосування противником хімічної зброї. Розхід ядохімікатів 200-400 л/год, можливості по дезинсекції місцевості 5-10 га/год, дезинфекції споруд 800-1600 м3/год.

4. Рухомі майстерні озброєння РХБ захисту.

Рухомі ремонтні хімічні майстерні ПРХМ-1М, ПРХМ-Д, ПРХМ-3 призначенні для проведення періодичного технічного обслуговування і тєкучого ремонту озброєння військ РХБ захисту та засобів захисту, а також середнього ремонту приладів РХР, приладів і комплектів спеціальної обробки і ЗІЗ.

Спеціальне обладнання ПРХМ-1М встановлено на шасі автомобіля ГАЗ-66 та причепу ІАПЗ-738. ПРХМ-Д - на шасі ЗІЛ-131. Для монтажу майстерні на базі ЗІЛ-131 на відміну від ПРХМ-1М проведені конструктивні зміни.
Можливості ПРХМ-1М (ПРХМ-Д) за один місяць при 7-мі годинному робочому дні силами розрахунку (3 чоловіка) :
Найменування ремонтуємих ОРХБз
Кількість одиниць
Періодичне обслуговування
Тєкучій ремонт
Середній ремонт
Спецобладнання машин типу АРС-14, ДКВ, УАЗ-469рх
2
2
-
Комплекти ДК-4
50
40
15
Фільтруючі (ізолюючі) протигази
-
60 (20)
30 (7)
Дозиметричні прилади типу ДП-5В
130
150
30
Прилади хімічної розвідки : ГСА-12
ППХР
ВПХР
3
7
15
2
5
10
1
2
3
Продуктивність ПРХМ-1М (Д) може бути збільшена за рахунок організації додаткових робочих місць, які є в майстерні, з залученням робочої сили (солдат-спеціалістів) з інших частин і підрозділів.
5. Прилади РХР і спеціальної обробки.
Прилади хімічної розвідки і хімічного контролю.
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення в повітрі, на місцевості, озброєнні та військовій техніці зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синільної кислоти, хлорціану, а також парів VX в повітрі за допомогою індикаторних трубок. Визначення ОР в повітрі проводиться в наступній послідовності : визначення наявності парів ФОВ в небезпечних концентраціях, далі наявність парів ФОВ в малих концентраціях, ОР типу фосген, дифосген, синільна кислота, хлорціан і в останню чергу визначають наявність іприту.
Характеристики використовуємих індикаторних трубок.
Маркування ІТ
ОР, визначаєме трубкою
Фарбування наповнювача до дії ОР
Характерне фарбування наповнювача від ОР
Одне червоне кільце і червона крапка (ІТ-44)
Ві-ікс, зарин, зоман
Біле
Три зелених кільця (ІТ-45)
Фосген, дифосген
Синільна кислота, хлорціан
Біле
Біле
Зелене, синьозелене
Червоно-фіолетове
Одне жовте (ІТ-36)
Іприт
Жовте
Цегляне
Одне коричневе (ІТ-46)
Вz, аерозолі психохімічних ОР
Безкольорове
Синьо-зелене
Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР призначений для визначення в повітрі парів ОР за допомогою індикаторних трубок і орієнтовного встановлення наявності ОР на місцевості і техніки, яка розміщена поруч з машиною РХР при зараженні їх зарином, зоманом і іпритом. Принцип роботи заснований в просасуванні повітря за допомогою ротаційного електричного насосу.
Автоматичний газосигналізатор ГСА-12 призначений для безперервного контролю повітря з ціллю визначення парів ФОВ. Живлення ГСА-12 від бортової мережі через блок живлення. При появі в повітрі парів ФОВ прилад видає світлову і звукову сигналізацію не пізніше 4,5 хвилин. Прилад працює в одному з двох варіантів (режимів) з відновленням інформації про наявність ФОВ : в безперервному - через 2 хв, в циклічному - через 16 хв. Час роботи з однією зарядкою індикаторних засобів в безперервному режимі - 8 год, в циклічному - 24 год. При температурі повітря нижче плюс 10оС аналізуєме повітря підігрівається Автоматичний сигналізатор для визначення аерозолєй спеціальних домішок АСП призначений для визначення в повітрі спеціальних домішок БАС (БІС). При їх визначенні прилад подає світловий і звуковий сигнали. Принцип роботи АСП оснований на реєстрації світлового потоку, який виникає при реакції домішок з індикаторним реактивом. Час підготовки приладу до роботи влітку - не менше 40 хв, взимку - не більше 2 год. (з урахуванням часу на приготування реактиву).
Автоматичний газосигналізатор ГСП-11 призначений для безперервного контролю повітря з ціллю визначення в ньому наявності парів ФОВ. При їх визначенні прилад подає звукову і світлову сигналізацію. Живлення ГСП-11, встановленого на УАЗ-469рхб, здійснюється від АКБ - КН-22 або КН-28 напругою 12 В. Тривалість роботи приладу без перезарядження або заміни АКБ при нормальній температурі не менше 6 год, при температурі 0оС - 3-4 год, при - 40оС - до 1 год. При встановленні ГСП-11 на БРДМ-2рхб і РХМ живлення здійснюється напругою 26 В через перетворювач напруги. Прилад має два піддіапазона чутливості до ОР. Час визначення ОР на першому піддіапазони 60-80 сек, на другому - 5-8 хв. Тривалість безперервної роботи приладу без перезарядження індикаторних засобів на першому піддіапазоні - 2 год, на другому - від 10 до 12 год. Час розігріву датчика приладу при температурі повітря 0оС - -40оС до робочої температури не більше 1 і 3 годин відповідно. Час підготовки приладу до роботи 20-30 хв, без врахування часу на підігрів датчика.
Комплект пристосувань для відбору проб КПО-1 призначений для відбору проб грунту, води, харчових продуктів та інших матеріалів, які заражені РР, ОР, БЗ для аналізу в лабораторіях. Для відбору проб застосовуються : грунту - висікач, твердого і мерзлого грунтів - свердло, сипучих матеріалів - щуп, води з водоймищ - водозабірник, з відкритих поверхонь озброєння і техніки - шляхом взяття мазків тампонами.
Відбір проб для проведення бактеріологічного (біологічного) аналізу проводиться з використанням пеналу, в комплекті якого є 4 скляних флакона. Для ловлі комах в КПО-1 є сачок.
Засоби метеорологічного спостереження.
Метеокомплект МК-3 Метеоспостереження в польових умовах ведеться хімічними спостережними постами з використанням даного метеокомплекту, який призначений для визначення напрямку і швидкості вітру, температури повітря і грунту, ступені вертикальної стійкості повітря. Комплект МК-3 складається з : анемометра ручного, пращьового термометра, компаса, секундометру, складного шеста, покажчика румбів, вимпелів (за сезоном), ліхтаря, ножа, журналу спостережень і бланків донесень.
Прилади радіаційної розвідки.
Вимірювач потужності дози (рентгенметр-радіометр) ДП-5В призначений для вимірювання рівнів гама-радіації і радіоактивного зараження різних поверхонь по гама-випромінюванню та дозволяє визначати бета-випромінювання. Прилад має звукову індикацію на всіх під діапазонах, крім першого.
ТТХ приладу.
Діапазон вимірювання по гама-випромінюванню від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапазонів вимірювання. Прилад забезпечує вимірювання в інтервалі температур від - 50 до + 50оС і відносній вологості 65±15%. Час встановлення показання приладу, необхідне для отримання гарантуємої точності відліку, не перевищує 45 с. Живлення приладу від 3 елементів живлення типу А336, АКБ 12/27 Вольт. Погрішність приладу 30%.
Вимірювач дози ДП-3Б призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання при веденні радіаційної розвідки з рухомих об'єктів.
ТТХ приладу.
Діапазон вимірювання від 0,1 до 500 Р/год. Час встановлення показання приладу 5 с. Живлення від борт. мережі 12/27 В. Погрішність приладу 15%.
Вимірювач потужності ІМД-1 призначений для вимірювання в польових умовах при розсіяному денному світлі і в темряві потужності експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні енергій від 0,08 до 3 МеВ та визначення бета-випромінювання. У ІМД-1 є три варіанти виконання : ІМД-1А, ІМД-1Р, ІМД-1С.
Діапазон вимірювань : для ІМД-1А від 0,01 до 999 Р/год, для ІМД-1Р і ІМД-1С від 0,01 мР/год до 999 Р/год. Діапазони вимірювань ІМД-1Р і -1С розбити на два піддіапазона : “мР/год” з межами вимірювання від 0,01 до 999 мР/год і “Р/год” з межами вимірювання від 0,01 до 999 Р/год.
Вимірювач забезпечує спрацювання звукової сигналізації при досягненні потужності експозиційної дози 0,1 і 300 мР/год на піддіапазоні “мР/год” та 0,1 і 300 Р/год - на піддіапазоні “Р/год”.
Час встановлення робочого режиму вимірювача - 1 хв. Час вимірювання не перевищує : для ІМД-1А - 15 с - на піддіапазоні 0,01 - 9,99 мР/год
1,5 с - на піддіапазоні 10 - 999 Р/год
для ІМД-1Р і ІМД-1С :
60 с - на піддіапазоні “мР/год” 0,01 - 9,99 мР/год
6 с - на піддіапазоні “мР/год” 10 - 999 мР/год
15 с - на піддіапазоні “Р/год” 0,01 - 9,99 Р/год
1,5 с - на піддіапазоні “Р/год” 10 - 999 Р/год
Час безперервної роботи ІМД-1 від комплекту живлення - не менше ніж 100 год. Живлення вимірювача виконується : ІМД-1А, ІМД-1Р - від 4-х послідовно з'єднаних елементів А-343 з номінальною напругою - 6 В та від бортової мережі постійного току і АКБ з напругою від 10,8 до 30 В; ІМД-1С - від 4-х А-343, бортової мережі і АКБ на 10,8 -30 В, від мережі перемінного струму з напругою 220 В з частотою 50 або 440 Гц.
Вимірювач потужності дози ІМД-21 призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання при веденні радіаційної розвідки з рухомих об'єктів, для видачі світлового сигналу про перевищення раніше встановленого порогового значення потужності випромінювання (рівня радіації) - 1, 5, 10, 50, 100 Р/год. ІМД-21 встановлюється на рухомих і стаціонарних об'єктах і має п'ять модифікацій ІМД-21А (-Б, С, БС, СА). ІМД-21БА і ІМД-21СА мають можливість виконувати автоматичну передачу інформації по телекодовому каналу зв'язку по пунктах збору і обробки даних розвідки.
ТТХ приладу.
Діапазон вимірювання від 1 до 1000 Р/год. Час встановлення показання приладу 10 с. Живлення від борт. мережі 12/24 В. Погрішність приладу 20%.
Прилади і комплекти дозиметричного контролю. Поділяються на загальновійськові та індивідуальні. Загальновійськові комплекти вимірювачів доз призначені для вимірювання експозиційної дози гама-випромінювання і гама-нейтронного випромінювання. Індивідуальні вимірювачі доз призначені для індивідуального контролю опромінення особового складу, що піддався дії іонізуючого опромінення, з ціллю первинної діагностики ступені важкості радіаційних уражень.
Загальновійськовий комплект вимірювачів дози ДП-22В призначений для вимірювання експозиційної дози гама-випромінювання. До комплекту входять зарядний пристрій ЗД-5 та 50 вимірювачів дози ДКП-50А, укладочний ящик. ДКП-50А забезпечує реєстрацію експозиційної дози гама-випромінювання в діапазоні від 2 до 5 Р. Відлік вимірюємих доз проводиться по шкалі, яка розміщена усередині дозиметра. Саморозряд вимірювачів доз ДКП-50А не перевищує 2-х поділів за добу.
Загальновійськовий комплект вимірювачів дози ІД-1 призначений для вимірювання поглиненої дози гама-нейтронного випромінювання. В комплект входять 10 ІД іонізаційного типу, зарядний пристрій ЗД-6. Комплект розміщений в укладочному ящику. ІД-1 забезпечує реєстрацію дози гама-нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад. Відлік вимірюємих доз проводиться по шкалі, яка розміщена усередині дозиметра.
Індивідуальний вимірювач дози ІД-11 призначений для індивідуального контролю опромінення особового складу, що піддався опроміненню іонізаційного випромінювання, з ціллю первинної діагностики ступені важкості радіаційних уражень. Сумісно з вимірювальним пристроєм ГО-32 вимірювач дози ІД-11 забезпечує вимірювання поглиненої дози гама-нейтронного випромінювання в діапазоні з 10 до 1500 рад. До комплекту входять вимірювальний пристрій та 1000 штук ІД-11 (по 500 шт. в двох ящиках).
Засоби для проведення часткової спеціальної обробки.
Індивідуальний дегазаційний комплект ІДК-1 призначений для дегазації дезактивації та дезинфекції (ДДД) автотракторної техніки і деяких зразків силових електроагрегатів.
Основні ТТХ.
Робочий тиск : при роботі з ежекторною насадкою - 3-4 кгс/см2
при роботі з ручним насосом - 1-2 кгс/см2
Розхід розчинів : при дезактивації (ковпачок з отвором ?
2 мм, без сердечника) - 2 л/хв.?
при дегазації або дезактивації (ковпачок з отвором ?
1,5 мм, з сердечником) - 0,4-0,6 л/хв.
теж, при утворенні тиску за допомогою пнєвмосистеми автомобіля - 0,5-1,5 л/хв.
Час розгортання (без врахування часу заповнення бідона рідиною) - 3-4 хв.
ІДК - забезпечуються : автомобілі УАЗ-469, ГАЗ-66, автобуси, грейдери, електричні освітлювальні установки.
Пакет ІПП-8, ІПП-9 призначені для дегазації шкіряних покровів людини (лиця, шиї, рук), які заражені ФОВ та іпритом. Пакет знаходиться у особового складу. Пакет ІПП-8 представляє собою скляний флакон, який знаходиться в герметичному поліетиленовому мішку з 4-ма ватно-марлевимі тампонами.
Пакет ІПП-9 представляє собою металевий балон в якому знаходиться ватно-марлеві тампони і пробійник з губчатим тампоном.
Комплект ІДП-С складається з 10 пакетів ДПС-1 призначених для дегазації обмундирування, зараженого парами зоману (зарину). Час розкриття одного пакету - 10-20 с. Час обробки комплекту обмундирування одним пакетом 10-15 хв.
Засоби для проведення повної спеціальної обробки.
Комплект пристосувань до автомобільних водомастилопаливозаправників ДКЗ призначений для ДДД автотракторної техніки з використанням автопаливозаправника, механізованої автоцистерни або водомастилозаправника. Комплект ВМЗ може бути використаний для миття особового складу.

Основні ТТХ

час розгортання - 5-10 хв.

маса - 26 кг.

кількість одночасно обробляємих об'ектів - 1-2

Обробка техніки за допомогою комплекту ДКЗ може проводитись паливом, керосином, дизельним пальним та водою або дезактивіруючим розчином.
Розхід розчинів, води і розчинників.
Вид обробки
Розхід, л/хв.
Тиск, кгс/см2
Дегазація (дезинфекція) 2-ма щітками (ковпачок з отвором ? 1,5 мм, з сердечником)
2-2,5
2-2,5
Дезактивація 2-ма щітками (ковпачок з отвором ? 2-мм, без сердечника)
8-9
3-3,5
Дезактивація струмом рідини з 2-х брандспойтів з насадкою ? 4 мм
18-20
3-3,5
Розхід води при санітарній обробці через дві душових насадки
15
1,5
Принцип дії : рідина з цистерни або з сторонньої ємності за допомогою насосів машин АТЗ, АЦМ або ВМЗ подається через колектор, рукава, брандспойти зі щітками на обробляєму поверхню.
Комплект ДК-4 (К, КБ, КУ, Д) призначений для повної ДДД автомобілів, автопотягів, спеціальних колесних шасі та бронетранспортерів (з карбюраторними двигунами).

Характеристики комплектів ДК-4

Модифікація комплекту та його індекс
На яких об'єктах використовується
ДК-4
ГАЗ-66, ГАЗ-63, ЗІЛ-164, ЗІЛ-130, ЗІЛ-131, ЗІЛ-137
ДК-4КБ
БТР-80, БТР-152
ДК-4У
УРАЛ-375
ДК-4Д
МАЗ-500, КрАЗ-253, КрАЗ-255В, УРАЛ-4320
Комплект може бути використаний для дегазації засобів індивідуального захисту шкіри і часткової дегазації озброєння, бойової та іншої техніки.
Час розгортання комплекту - 3-4 хв, маса - 33±0,5 кг, робоча ємність : 20-л каністра або інша ємність, розхід розчинів (рецептур) - 1,5 л/хв, обробляєма площа однією зарядкою 20 літровою каністрою - 12 м2.
Дегазаційний комплект ДК-5 призначений для повної ДДД автомобіля ГАЗ-66 (ГАЗ-69, УАЗ-469) і обладнання на шасі цих машин, а також для повної помивці особового складу в теплу пору року і часткового миття (відкритих частин тіла -лиця, шиї, рук) - в холодну пору року.
Час розгортання - 5-7 хв, розхід води при митті - 2,5 л/хв, маса - 31,5 кг, розхід розчинів (рецептур) - 0,7 - 0,9 л/хв.
Комплект санітарної обробки особового складу КСО призначений для миття особового складу в теплу пору року і миття відкритих частин (лиця, шиї, рук) - в холодну. Комплект працює від автомобілів : ГАЗ-66, ЗІЛ-130, ЗІЛ-131, УРАЛ-375.
В якості ємності для води використовуються бочки (Л-100, Л-200, Л-250), каністри.
Час розгортання - 8-10 хв, пропускна здатність - 10-12 чол, маса комплекту - 45 кг, розхід гарячої води 3-6 л/хв (з температурою 38-45оС).

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

1. Засоби індивідуального захисту шкіри - призначені для захисту особового складу від проникання ОР в органи людини через шкіру, для охорони шкірних покровів, обмундирування, взуття та спорядження від зараження ОР, РР БАЗ (БІЗ), для підвищення рівня захисту від світлового випромінювання ядерного вибуху, а також для короткочасного захисту від запалювальної зброї.
Засоби індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу.
Костюм захисний КЗС призначений для захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху. Костюм складається з куртки з капюшоном та брюк.
Засоби індивідуального шкіри ізолюючого типу - принцип захисної дії полягає в ізоляції шкіряних покровів, обмундирування і взуття особового складу від дії ОР, РР та БЗ.
Загальновійськовий захисний комплект ОЗК в сполученні з СИЗК призначений для захисту шкіряних покровів о/с від ОР, РР та БЗ. При передчасному одяганні ОЗК підвищує рівень захищеності шкіряних покровів від світлового випромінювання ядерного вибуху, вогнесумішей і відкритого вогню. ОЗК - засіб періодичного носіння. Витримує біля 10 циклів спецобробки.
Складається з захисного плаща ОП-1, захисних панчох, захисних рукавиць літніх БЛ-1М і зимових БЗ-1М, чохла для ОП та чохла для панчох та рукавиць.
Костюм захисний плівковий КЗП в сполученні з СИЗК призначений для захисту шкіряних покровів о/с від ОР, РР та БЗ, а також для зниження зараження обмундирування, спорядження, взуття і індивідуальної зброї.
КЗП являється засобом захисту періодичного носіння. При зараженні ОР, БЗ КЗП, при наявності підмінного фонду, використовують однократно і спеціальній обробці не піддають. Після дезактивації в підрозділах військ КЗП використовують повторно. Три КЗП можуть видаватись замість ОЗК.
Костюм легкий захисний Л-1 призначений для захисту шкіряних покровів о/с і охороні обмундирування та взуття від зараження ОР, РВ і БЗ. Л-1 складається з куртки з капюшоном, брюк і рукавиць.
2. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу.
Загальновійськові фільтруючі протигази - призначені для захисту органів дихання, лиця та очей від ОР, РР, БЗ.
Протигази ПБФ, ПМК (ПМК-2), ПМГ (ПМГ-2). Принцип дії протигазів оснований на ізоляції органів дихання від навколишнього середовища і очистки вдихаємого повітря від токсичних аерозолів і парів в фільтруючо-поглинаючій системі.
Протигаз складається з лицевої частини і фільтруючо-поглинаючої системи.
Фільтруючо-поглинаюча система (ФПС) призначена для очистки вдихаємого повітря від аерозолів і парів ОР, РР та БЗ. Очистка повітря від аерозолєй здійснюється протиаерозольним фільтром, а від парів - поглинаючим шаром вугля-каталізатору. ФПС може бути виконана у вигляді фільтруючопоглинаючої коробки (ФПК) або елементів (ФПЕ).
Лицева частина (шолом-маска або маска) призначена для захисту лиця і очей від РР, ОР і БЗ, підводу до органів дихання очищеного повітря та викиду в атмосферу видихаємого повітря. Вона складається з корпуса, очкового вузла, клапанної коробки і систем кріплення на голові.
Склад комплектів і технічні характеристики загальновійськових ФП
Складові частини комплекту, їх характеристика
Загальновійськові протигази
ПМГ/ПМГ-2
ПМК/ПМК-2
ПБФ
Фільтруючі поглинаючі коробки
ЕО-18/ЕО-18к

ЕО.1.15.01/

ЕО.1.08.01
ЕО-19
Лицева частина
ШМГ/ШМ-66
Маска М-80
ШМБ
Не запотіваючи плівки/НМУ
6/НМУ-1
6/НМУ
6/НМУ-1
Мембрани запасні
5/5
5/5
5

Поле зору, % - загальне

- бінокулярне

46/60

35/35

75

40

46

35

Опір диханню, Па, не більше :

при навантаженні 30 л/хв.

при 250 л/хв.

250/250

2700

250/250

2700

Респіратори - призначені для захисту органів дихання від радіаційного і грунтового пилу.

Респіратор Р-2. Принцип дії фільтруючого респіратора оснований на тому, що органи дихання ізолюються від навколишнього середовища напівмаскою, а вдихаєме повітря очищується від аерозолів в пакеті фільтруючих матеріалів. Респіратор не захищає від токсичних газів і парів.

Фільтруюча напівмаска респіратора виготовлена з трьох шарів матеріалів. Зовнішній шар - пінополіуретан захищеного кольору, внутрішній - повітрянепроницаєма поліетиленова плівка з вмонтованими двома клапанами вдоху. Між пенополіуретаном і плівкою розміщений шар фільтруючого матеріалу з полімерних волокон. Клапан видоху розміщений в передній частині напівмаски і зачинений зовні екраном.
Комплект додаткового патрону - призначений для захисту органів дихання віл оксиду вуглецю та РП.
Додатковий патрон ДП-2. Використовується по призначенню з любим загальновійськовим фільтруючим протигазом, крім ПБФ.
Принцип дії додаткового патрону оснований на каталітичному окисленні оксиду вуглецю до діоксиду вуглецю. Протиаерозольний фільтр, який входить до складу комплекту, очищує вдихаєме повітря від РП по принципу фільтрації. Час захисної дії по СО при температурі від +10 до 0оС - 360 хв, від 0 до -30оС - 75 хв.
Ізолюючі дихальні апарати (протигази) - призначені для захисту органів дихання, лиця і очей від будь яких домішок в повітрі незалежно від їх концентрацій, при виконанні робіт в умовах відсутності повітря, а також при наявності шкідливих домішок, які не затримуються фільтруючим протигазом.
Ізолюючі дихальні апарати ІП-4 (ІП-4М), ІП-5. Принцип дії ІДА оснований на ізоляції органів дихання, очищення видихаємого повітря від діоксиду вуглецю і води та збагачення його киснем без обміну з навколишнім середовищем. Складається з лицевої частини, регенеративного патрона, дихального мішку і клапану надлишкового тиску.
Лицева частина (шолом-маска, маска) призначена для ізоляції органів дихання, лиця і очей від зовнішнього середовища, направлення видихамої газової суміші до регенеративного патрону, підведення збагаченої О2 газової суміші до органів дихання.
Регенеративний патрон призначений для отримання необхідного для дихання О2, а також для поглинання тих що містяться в видихаємом повітрі СО2 і парів води.
Пусковий пристрій призначений для запуску РП при включенні апарату.
Пристрій для додаткового подання О2 призначений для негайного наповнення під водою дихального мішку киснем.
ІДА ІП-4 (ІП-4М) призначені тільки для роботи на суші.
ІДА ІП-5 являється індивідуальним аварійно-рятувальним засобом і призначений для виходу з затоплених об'єктів бронетанкового озброєння методом вільного сплиття зі швидкістю 1 м/с або методом поступового підйому на поверхню води, а також дозволяє виконувати під водою легкі роботи і може бути використаний на суші.
Основні ТТХ.
температура видихаємого повітря - 500С;
опір диханню при середньому фізичному навантаженні - 784,5 Па (80 мм водн.ст.);
температурний інтервал роботи : на суші - від -40 до +40оС,
на воді (для ІП-5) - від 1 до 30оС;
час переводу в бойове положення - до 20 секунд;
чутливість - 80-100%.
Допустима глибина занурення під воду для ІП-5 - до 7 м.
3. Засоби колективного захисту. До них відносяться фільтровентиляційні установки (ФВУ) та агрегати (ФВА), якими оснащуються герметизовані і не герметизовані рухомі і стаціонарні об'єкти, призначені для групового захисту особового складу від уражаючої дії ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї.
Фільтровентиляційні агрегати ФВА-100/50 і ФВА-50/25 призначені для військових сховищ місткістю відповідно 16-20 і 8-15 чол. ФВА-100/50 призначений для обладнання командних і медичних пунктів, а також сховищ місткістю до 20 чол.
ФВА-100/50 складається з фільтра-поглинача ФП-100/50, вентилятора ВАП-1 з електричним двигуном і показником розходу повітря УРВ-2.
Агрегат монтується на одній з пакувальних ящиків. Загальна маса агрегату з упакуванням складає не більш 243 кг.
Вентиляційний захисний пристрій складається з корпуса, двох труб (що входять одна в іншу) і заглушки. У задньої стінки корпуса - зливальний отвір для конденсату.
ФВА-50/25 складається з фільтра-поглинача ФП-50/25 з підставкою, електровентилятору МГВ із ручним приводом і повітрязабірних пристроїв електродвигун АОЛБ-012-2 потужністю 50 Вт. Живлення 220 В, ручним приводом забезпечує 45 - 50 об/хв. Вентиляційно-захисний пристрій (ВЗУ) розраховано на вплив ударної хвилі з надлишковим тиском 3,5 кг/см2 і затримує 60 - 70 % атмосферного пилу. Служить для запобігання проникнення ударної хвилі через повітрязабірний пристрій і захист ФП. Фільтр-поглинач розрахований на багаторазове використання (на 2 - 3 фронтові операції). Маса ФВА-50/25 - 110 кг, ФВА-50/25Д - 85 кг. Ємність поглинання ОР - не менше 250 г (зарин, зоман, іприт), 150 г - по синильній кислоті. Продуктивність - 50 м3/год.
Негерметизовані об'єкти озброєння і військової техніки обладнаються ФВУ колекторного типу ( ФВУА-15; ФВУ-15; ФВУ-7; ФВУ-3,5 ).
Колективні ФВУ призначені для очищення від РВ, ОР і БЗ повітря, подаваного під лицьові частини протигазів екіпажів негерметизированных об'єктів БТТ і АТТ. Забезпечують захист із розрахунку на 2 - 3 фронтові операції. Склад: ФВА-3,5 і ФВА-7 (електровентилятор та фильтруюче-сорбіруючи касети в одному корпусі).
У ФВУ-15 і ФВУА-15 замість ФВА - фільтри-поглиначі ФП-15 і електровентилятори ЭВ-15 і ЭВ-15-12 відповідно; протигази з коробками типу ЕО-14, ЕО-16 і ЕО-18к чи ЕО - 62к з лицевими частинами і спеціальними протигазовими сумками; електрокалорифери КЕ-3,5; гумовотканинні трубки; які підводять повітря від агрегатів до робочих місць членів екіпажів; герметичні клапани і розтруби приєднання протигазових коробок до ФВУ, перехідники, сполучні елементи.
Електрокалорифери встановлюються між сполучною трубкою і протигазовою коробкою.
Тактико - технічні характеристики ФВУ колекторного типу.
Характеристики
ФВУ-3,5
ФВУ-7
ФВУ-15
ФВУА-15
Кількість людей, що захищаються
Продуктивність, м3/год.
Напруга споживаного струму, В
Потужність, споживання електродвигуном, Вт
Максимальна споживана потужність, Вт
1
3,5
27
20
140
2
7
27
20
240
3-4
15
27
25
430
2-3
15
12
25
340
4. Розчини (рецептури) для дегазації, дезактивації і дезінфекції
Розчини (рецептури) для дегазації.
Дегазуюча рецептура з ІПП - 8, ІПП - 9 - рухлива рідина від світло-жовтого до коричневого кольору, призначена для дегазації шкірних покривів людини, заражених Ві-Ікс, зоманом, зарином, іпритом. Застосовується при температурі від +40 до -400С. Рецептура отруйна при вживанні усередину і небезпечна при попаданні в очі.
Рецептура з ДПС-1 - являє собою порошок білого кольору без запаху і призначена для дегазації обмундирування і спорядження заражених парами зоману, зарину. Застосовується при температурі від +40 до -400С.
Полідегазуюча рецептура РД - А - рідина від світло-жовтого до коричневого кольору, призначена для дегазації стрілецької зброї, зараженого Ві-Ікс, зоманом, іпритом. Застосовується з ІДП-1 при температурі від +40 до -320С, викликає роздратування шкіри.
Полідегазуюча рецептура РД - 2 - рідина від світло-жовтого до коричневого кольору, призначена для дегазації озброєння, техніки, заражених Ві-Ікс, зоманом, іпритом. Рецептура застосовується з комплектів ТДП, ІДК-1, ДКВ, АДДК, АРС. Норма витрати з ТДП - 0,2л/м2, з інших засобів - 0,4-0,5 л/м2.
Застосовується при температурі від +40 до -600С. Вогненебезпечна, викликає роздратування шкіри. Активно поглинає вологу, що сильно погіршує її властивості. Зберігати в сталевих герметично закритих бочках ємністю 100 або 200 літрів.
Полідегазуюча рецептура РД - рідина від жовтого до коричневого кольору, призначена для дегазації озброєння, техніки, заражених Ві-Ікс, зоманом, іпритом. Застосовується з ТДП при температурі від +40 до -370С з нормою витрати 0,4 л/м2. Вогненебезпечна, викликає роздратування шкіри. Активно поглинає вологу з повітря.
Зберігати в сталевих, герметично закритих бочках.
Розчин для дегазації №1 - 2% - розчин дихлораміну (ДТ-2) і дихлоретану. Призначений для дегазації озброєння, техніки, засобів індивідуального захисту шкіри і ділянок місцевості заражених: іпритом, Ві-Ікс.
Застосовується з комплектів ІДК - 1; ДКВ; АДДК і АРС при температурі від +40 до -350С. Норма витрати - 0,5-0,6 л/м2 . Термін придатності розчину до 5-7 доби.
ДТ-2 - білі або злегка жовтуваті лускаті пластинки. У воді не розчинний, добре розчинний у дихлоретані. Упаковується у фанерні штампові бочки масою - 40 кг. При влученні олій, фарб, вугільного пилу, лугів може відбутися самозаймання.
Дихлоретан - безбарвна або слабко - жовтого кольору, легколетуча рідина з характерним запахом. Сильна отрута, викликає зміни в печінці, бруньках. Щільність 1,25 г/см3, температура кипіння +840С, замерзання -350С, температура спалаху +90С. Розчиняє деякі ОР.
Роботи з ДХЕ необхідно проводити в протигазах і засобах захисту шкіри. ДХЕ зберігається і перевозиться в сталевих бочках ємністю 100 - 200 л. На бочках наноситься білою фарбою трафарет, у формі квадрата розміром 16*16 см.
По діагоналі ліворуч униз праворуч наноситься жовта смуга шириною 2 см. У лівому нижньому куті напис «Отрута смертельно», а в центрі малюнок, що зображує череп над перехрещеними кістами. У правому верхньому куті напис «Вогненебезпечно». На складах зберігається в окремих охоронюваних сховищах.
Розчин для дегазації №2-бщ ( безаміачно-лужний ) - 10% їдкого натру і 25% моноетаноламіна у воді, призначений для дегазації озброєння, техніки, засобів індивідуального захисту шкіри і ділянок місцевості, заражених зоманом.
Застосовується з комплектів ІДК - 1; ДКВ; АДДК; АРС при температурі від +40 до -100С розведеним водою в п'ять разів; при температурі від -10 до -300С - без розведення; при температурі від -30 до -400С розведеним аміачною водою в п'ять разів. Норма витрати у всіх випадках -0,5-0,6 л/м2. Термін придатності розчину не менш 1 року.
Їдкий натрій (каустична сода) - являє собою дрібні білі лусочки. На повітрі поглинає вологу і вуглекислий газ.
Добре розчиняється у воді. Роботи необхідно виконувати в засобах індивідуального захисту шкіри і протигазах. Упаковується в мішки з поліетиленової плівки, зберігати в герметичних барабанах місткістю 25-100 кг. зі знімним верхнім днищем.
Моноетаноламін (технічний) - грузла рідина жовтуватого кольору, щільністю - 1,02 г/см2. Добре змішується з водою. Температура замерзання технічного -300С, чистого +10 0С. Для зниження температури замерзання до -300С в його варто додати 30% води.
Зберігається і транспортується в залізних бочках Л - 100, Л - 250.
Розчин для дегазації №2-ащ (аміачно-лужний) - 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіна в 20 - 25% аміачній воді. Температура застосування від +40 до -400С. Термін придатності розчину не менш 1 року. У розчині луг і аміак відіграють роль основних речовин, що дегазують. Призначений для дегазації ОР типу зоман.
Аміачна вода - 20 - 25% розчин аміаку у воді. Викликає роздратування слизуватих оболонок ока і носа. Температура замерзання для 25% розчину -400С. Зберігається і транспортується в залізних бочках Л - 100, Л - 250.
Розчини №2-ащ (-бщ) володіють сильною лужною дією, тому що усі компоненти їхні основного характеру. Унаслідок цього вони руйнують розчин, для дегазації №1 і застосовувати їх для дегазації об'єктів перед обробкою розчином №1 чи одночасно з ним забороняється.
Водяний розчин, що містить 1 - 1,5% (1 і 2 категорії ) ДТС-ГК - дві трьохосновна сіль гіпохлориту кальцію ) - призначений для дегазації озброєння, техніки, засобів індивідуального захисту шкіри і ділянок місцевості, заражених : Ві-Ікс, зоманом, іпритом (розкладання іприту відбувається внаслідок одночасного окислювання і хлорування його).
Застосовується з комплектів ДК-4 при температурі від +40 до -15-200С, АРС - при температурі від +40 до +50С і є основним розчином для дегазації у літніх і осіннє - весняних умовах.
Норма витрати з ДК-4 і АРС - 1,5 л/м2. Термін придатності розчину до 5 доби.
ДТС - ГК - білий сипучий порошок із запахом хлору. У воді розчиняється помірковано, а в органічних розчинниках не розчиняється.
Викликає роздратування слизуватої оболонки око і шкіри. Знебарвлює і руйнує тканини, викликає корозію металу. Зберігається в герметичних барабанах з оцинкованої сталі місткістю 25 і 50 кг.
Водяна кашка ДТС - ГК - призначена для дегазації грубих металевих, дерев'яних, гумових, бетонних поверхонь.
Складається з 2-х обсягів ДТС - ГК і 1-го обсягу води. Кашка готується змішанням компонентів безпосередньо перед застосуванням у будь-якій ємності і наноситься суцільним шаром на поверхню.
Через 0,5 - 1 година шар кашки віддаляється, металеві поверхні промиваються водою і при необхідності протираються насухо і змазуються.
Водяний розчин, що містить 0,3% порошоку СФ-2у - призначений для дегазації авіаційної техніки, зараженої Ві-Ікс, зоманом, іпритом. Норма витрати - 3 л/м2. При відсутності розчинів для дегазації №1, №2-бщ (-ащ) і суспензії ДТС - він може бути використаний для дегазації озброєння і техніки. З комплектів ДК-4 застосовується 0,075% розчин з нормою витрати 3 л/м2. Розчин застосовується при температурі +50С и вище. У зимових умовах застосовується 0,3% розчин порошку СФ-2у в аміачній воді.
Порошок СФ-2у - склад: 25% сульфоналу, 50% три поліфосфати натрію, 18% сульфату натрію, основне складає волога.
СФ-2у - однорідний мелкодисперсний порошок від білого до темно - жовтого кольору, добре розчиняється у воді; розфасовується в пакети масою 400 г. Пакети упаковуються в дерев'яні чи картонні шухляди масою не більше 25 кг. У процесі збереження може комковатися. У цьому випадку перед розчиненням його необхідно здрібнити.
Двовуглекислий амоній - білий кристалічний порошок із запахом аміаку. Добре розчиняється у воді. При нагріванні до 35 - 600С розкладається з виділенням аміаку і вуглекислого газу. Ця властивість використовується для введення аміаку в паро-повітряну суміш при дегазації обмундирування пароповітряно-аміачним способом в БУ-4. Двовуглекислий амоній зберігається і транспортується в залізних барабанах ємністю 50 л.
Вуглекислий натрій (кальцинована сода) - білий мелкокристалічний порошок, добре розчинений у воді. Водяні розчини володіють сильними лужними властивостями за рахунок гідролізу.
Лужний характер розчинів соди дозволяє застосовувати її при дегазації обмундирування шляхом кип'ятіння в БУ-4 з метою прискорення гідролізу ОР і нейтралізації кислот, що утворюються при цьому.
Для дегазації озброєння і техніки, зараженої Ві-Ікс, зоманом і іпритом, допускається застосування пального і розчинників (дихлоретану, спирту). Норма витрати 2-3 л/м2. Пальне і розчинники вогненебезпечні.
Водяні розчини порошоку СФ-2у і пальне змивають ОР із зараженої поверхні, зменшують небезпеку вторинного зараження особового складу, але не дозволяють зняти захисні рукавиці і протигази при експлуатації об'єктів.
Розчини для дезактивації.
Для дезактивації озброєння і техніки застосовують 0,075 - 0,15% водяний розчин порошку СФ - 2у.
0,075% розчин СФ - 2у застосовують з комплектів ДК-4 з нормою витрати 1,5 і 3 л/м2 відповідно.
З АРС, ДКВ, АДДК, ІДК-1, ДК-1, ДК-2 влітку застосовують 0,15 розчин порошку СФ - 2у у воді, взимку в аміачній воді (20 - 25 % аміаку) чи підігрітої до 60 - 700С (для авіаційної техніки) воді. Норма витрати - 3 л/м2.
Розчин порошку і СФ-2у готують шляхом розчинення їхньої розрахункової кількості при перемішуванні в течії 1 - 3 хвилин.
Крім цього розчину для дезактивації можуть використовуватися водяні розчини мила, інших миючих засобів і води.
Витрата водяних розчинів мила, миючих засобів 1,5 - 3 л/м2, води - 3,5 л/м2.
Розчини для дезинфекції.
Для дезинфекції озброєння і техніки застосовують водяні розчини ДТС - ГК; монохлорамина Б (БХ).
Як допоміжні розчини можуть бути використані водяні розчини миючих порошків для дегазації розчини №1 і №2-бщ (-ащ), що тільки знижують обтяженість поверхонь.
Водяний розчин, що містить 1 - 1,5% ДТС - ГК - застосовується для дезинфекції озброєння і техніки, заражених не спороутворюючими формами мікробів. Він є основним дезинфікуючим розчином в літніх і осіннє - весняних умовах (при температурі +50С и вище).
Водяний розчин, що містить 0,5% монохлорамина Б (ХБ) - застосовують для дезинфекції шкірних покривів шляхом обмивання чи зрошення з душових соток.
Монохлорамин Б - натрієва сіль - хлорпарабензолсульфаміду чи натрієва сіль монохлорамина бензолсульфокислоти.
Монохлорамин ХБ - натрієва сіль - хлорпарахлорбензолсульфамида чи натрієва сіль монохлорамина парахлорбензолсульфокислоти.
Монохлорамин Б (ХБ) - білий чи злегка жовтуватий кристалічний порошок зі слабким запахом хлору. Добре розчинний у воді, помірковано в спирті і не розчинний в органічних розчинниках.
Зберігається і транспортується в паперових мішках чи фанерних барабанах масою не більш 30 кг з поліетиленовими вкладишами.
Формалін - насичений (35 - 40%) водяний розчин формальдегіду (мурашиного альдегіду) - застосовується:
1). для дезинфекції озброєння і техніки, заражених вегетативними формами мікробів, у виді 3 - 5% водяних розчинів (один обсяг формаліну на 6-12 обсягів води). При зараженні споровими формами мікробів застосовується розчин, що містить 17-20% фальмадегиду і 10% (по вазі монохлорамину Б (ДТ-1) у воді (в зимових умовах у 50% водно - спиртовому розчині). Застосовується при температурі не нижче +80С. (нижче +80С застосовуватися гарячі розчини). Норма розходу хлору 0,3-0,5 л/м2.
Готуватися перед застосуванням:
2). Для дезинфекції білизни, бавовняного обмундирування і індивідуальних засобів захисту шляхом замочування:
при зараженні вегетативним формами мікробів;
у 2,5 % розчині формальдегіду в течиї 1 години.
при зараженні споровими формами мікробів - у 10% розчині формальдегіду в течиї 2годин;
3). Для дезинфекції хутряних, шкіряних, і валяних виробів пароформалиновою сумішшю в ДДА, АГВ при температурі 58 - 590С, застосовується не розведений формалін, з нормою витрати на одне завантаження:
при зараженні вегетативними формами мікробів - 120 мл.
при зараженні споровими формами мікробів - 350 мл.
Тривалість дезинфекції в першому випадку - 45 хв, у другому - 2 год 45хв.
Формалін - безбарвна прозора рідина з різким запахом. Добре змішується з водою. Зберігається в скляних пляшках ємністю 40 л, у захищеному місці від світла при температурі 90С и вище. При тривалому збереженні можливі полімеризація і випадання осаду.
МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ПО ТСП ТА ТСН ЗІ ВЗВОДАМИ ТА РОТАМИ ВІЙСЬК РХБ ЗАХИСТУ

1. Методика проведення тактико-спеціального заняття зі взводом РХР
Тема : Ведення радіаційної і хімічної розвідки взводом в наступі.
Навчальні цілі : 1. Удосконалювати практичні навички командиру взводу і командирів відділень в управлінні підрозділами при веденні хімічної розвідки в наступі вночі.
2. Домогтися злагоджених дій взводу при веденні хімічної розвідки в наступі.
3. Формувати високі психологічні навички у особового складу при дії вночі.
Навчальні питання: 1. Підготовка до виконання задачі. Наказ командира взводу. Висування в район розвідки.
2. Розвідка району зараженого отруйними речовинами противника. Доповідь про результати розвідки по радіо.
3. Технічне обслуговування машин після виконання задачі.
Час : 3 години (20.30 - 23.30 5.9)
Проведення заняття.
1. Підготовка до виконання завдання. Наказ командира взводу. Висування в район розвідки. Заняття може початися з об'явлення взводу сигналу “Збір” та виводу його до пункту збору, який одночасно буде вихідним районом для заняття.
Керівник заняття перевіряє дії о/с взводу по сигналу “Збір”, вихід і заняття їм пункту збору, готовність взводу до заняття, об'являє тему, цілі і перше навчальне питання.
Викликавши командира взводу, він доводить до нього тактичну обстановку і завдання взводу. О/с в цей час готує машини до розвідки. Помічники керівника заняття перевіряють виконання відділеннями нормативів по підготовці машин. Приклад тактичної обстановки і задача взводу :
“Противник займає оборону на рубежі (вказує) і підтягує резерви з глибини. Його авіація з 20.30 5.9 нанесла хімічний удар по району (вказує).
Задача взводу - по маршруту (вказує) висунутися в район (вказує) і провести розвідку ділянки місцевості, зараженої отруйними речовинами. Вихідний пункт (вказує) пройти о 21.00. Розвідку закінчити о 23.00. Після закінчення розвідки прибути в район (вказує).
Я знаходжусь (вказує). Мій заступник (вказує)”.
Переконавшись в тому, що командир взводу зрозумів завдання, керівник заняття дає йому час на усвідомлення завдання і оцінку обстановки, а сам перевіряє підготовку відділення до ведення розвідки вночі, звертає особливу увагу на справність приладів нічного бачення, підсвічування шкал в приладах, наявність ліхтарів і джерел живлення до них.
Крім усвідомлення завдання і оцінки обстановки командир взводу викликає командирів відділень і ставить їм завдання. В наказі командир взводу вказує :
“ Противник веде бій на рубежі (вказує). О 20.30 сього дні авіація противника нанесла хімічний удар по району (вказує).
Взводу висунутися в район хімічного удару з завданням до 23.00 5.9 провести хімічну розвідку району, зараженого отруйними речовинами, визначити його границі, знайти шляхи обходу. Маршрут руху (вказує). Вихідний пункт (вказує) пройти о 21.00.
Порядок шикування колони (вказує). Швидкість руху - 30 км/год, дистанція між машинами - 40 м.
Спостерігати (вказує кожному відділенню).
Готовність до висування 20.40. Початок руху за моєю командую.
Я слідую в голові колони. Заступник - командир 2-го відділення.”
Командир взводу після віддання наказу перевіряє, як командири відділень засвоїли завдання, організує взаємодію, вказує сигнали оповіщення і управління та дає вказівки по забезпеченню маршу.
Заслухавши віддання командиром взводу наказу, організацію взаємодії і забезпечення дій взводу, керівник заняття перевіряє порядок постановки задач відділенням одним - двома командирами відділень, далі уточнює задачу о/с, виділеного для застосування імітаційних засобів, і висилає його в першу точку імітації.
При перевірці готовності взводу до дій керівник заняття перевіряє : знання завдань всім особовим складом взводу; знання і вміння передавати та приймати зорові сигнали за допомогою сигнальних ліхтарів; підгонку спорядження і маскування блискучих предметів; світломаскування машин і завантаження приборів і майна.
Перевіривши готовність взводу до дій, керівник занять продовжує відпрацювання навчального питання і дає дозвіл на здіснення маршу.
При висуванні взводу в район вихідного пункту керівник навчання знаходиться з командиром взводу і звертає увагу на дотримання дисципліни під час маршу особовим складом, тренує взвод діяти по сигналах. Створюючи важку обстановку в ході висування взводу, він навчає особовий склад стійко виконувати поставлену задачу, переборювати неприємності, проявляти кмітливість, ініціативу і добиватися того, щоб взвод прибув в назначений район в установлений термін часу і збереження боєздатності.
При підході взводу до наміченого місця відпрацювання тієї чи іншої ввідної керівник заняття встановленим сигналом наказує групі імітації позначити дії противника і спостерігає за діями взводу, у випадку неправильних дій особового складу дає додаткові ввідні, добиваючись виправлення допущених помилок, вказує як потрібно діяти в цьому випадку, та дії взводу по ввідній повторюються.
Прибувши в вихідний район, командир взводу викликає командирів відділень, вказує їм місця для укриття машин, наказує відділенням підготуватись до ведення розвідки, організувати спостереження і охорону.
Уточнення задачі взводу може бути проведено до підходу взводу до вихідного положення під час зупинки або по радіо. В цьому випадку керівник навчання звертає увагу на швидкість управління відділеннями з боку командира взводу в добивається, щоб взвод в короткий термін часу провів підготовку і приступив до розвідки без заходу в вихідний пункт.
2.Розвідка району, зараженого отруйними речовинами противника. Доповідь результатів розвідки по радіо.
Провіривши дії взводу в вихідному пункті, керівник заняття заслуховує наказ командира взводу на проведення розвідки місцевості, зараженої отруйними речовинами. В наказі командира зводу повинно бути приблизно наступне:
“Орієнтири: (вказуються).
Противник обороняється на рубежі (вказуються). В ході боїв застосовує хімічну зброю.
Задача взводу - провести розвідку вказаного району на напрямках (вказуються), визначити тип отруйних речовин, визначити границі зараження і шляхи обходу, взяти проби.
Задачі відділенням (вказуються).
Розвідку розпочати о 21.30, закінчити в 22.30.
Пункт збору взводу (вказує).
Я веду розвідку напрямку (вказує).
Заступник - командир 2-го відділення.”
Потім командир взводу організовує взаємодію, дає вказівки що-до бойового забезпечення, перевіряє, як командири відділень засвоїли завдання, і дає їм час для доведення задач до підлеглих.
Командир взводу після постановки задач командирами відділень перевіряє готовність відділень до розвідки, подає команду на початок розвідки. Керівник заняття контролює дії командира взводу і командирів відділень, знаходячись разом з командиром взводу, навчає його керуванню відділенями по радіо і слідкує, щоб був непреривний зв'язок з відділенями.
Особливу увагу керівник зайняття і його помічник звертають на вміння особистого складу витримувати напрямок і оріентуватися на місцевості в ночі, зберігати світломаскування при роботі з приладами, помічати границі забрудненої ділянки і шляху обходу видимими в темряві знаками, коротко доповідати про результати розвідки.
В ході розвідки помічники керівника заняття дають ввідні (про зустріч непрохідних для машин ділянок місцевості, нападу повітряного і наземного противника, несправності машин і приладів, виходу зі строю номерів розрахунку або в цілому відділення і т.і.), вказані керівником заняття, і контролюють дії собового складу відділень. Командири відділень доповідають командиру взводу про встановлення границі забрудненої ділянки, типу ОР, взятих пробах, про прийняття рішення по ввідним і кордони забруднених ділянок наносять на карти. Командир взводу одержує по радіо передані командирами відділень діні, наносить їх на свою карту і доповідає вищому начальнику. По закінчені розвідки на пунктові збору командир взводу на основі особистих спостережень і доповідей командирів відділень узагальнює дані розвідки і наносить їх на карту.
В цей час особовий склад взводу перевіряє зараженість техніки і засобів захисту взводу, готується до проведення часткової спеціальної обробки. Помічники керівника заняття перевіряють вміння відділень виявляти наявність ОР на машинах і засобах захисту і виконувати нормативи по підготовці до роботи тебельних засобів спеціальної обробки.
3. Технічне обслуговування машин після виконання задачі.
При обробці цього учбового питання керівник заняття перевіряє правильність дії командира взводу і відділеннь при проведенні часткової спеціальної обробки, проведення технічного обслуговування машин і приладів, підготовку взводу до виконання наступник задач, звертає увагу на вміння особового складу проводити спеціальну обробку вночі і дотримання мір безпеки при її проведенні і технічному обслуговуванні машин та приладів. Потім він наказує вишикувати взвод і проводить розбір заняття.
Після розбору керівник заняття, створивши тактичну обстановку ставить командиру взводу задачу на здійснення маршу в район розміщення частини. Під час маршу він тренує особовий склад взводу по діях за сигналами управління і оповіщення або використовує повернення взводу в розміщення частини для відпрацювання руху по азимутах вночі, для чого кожному відділеню встановлюється окрема задача.
2. Методика проведення тактико - спеціального заняття зі зводом РХБ захисту
Тема: Дії взводу по дегазації, дезактивації і дезінфекції озброєння і військової техніки в наступ.
Учбові цілі: 1. Удосконалювати практичні навички командира взводу і командирів віділень в управлінні підрозділами вночі.
2. Домогтися складених дій взводу при проведенні спеціальної обробки озброєння і бойової техніки з ходу.
3. Формувати в особового складу високі психологічні властивості при проведенні спеціальної обробки вночі.
Учбові питання: 1. Наказ командира взводу. Висування в район виконання задачі.
2. Дегазація, дезактивація і дезінфекція озброєння і бойової техніки з ходу в місцях розміщення заражених підрозділів. Керування взводом.
3. Технічне обслуговування машин після роботи.
Час: 3 години.
Проведення заняття.
При проведенні заняття необхідно виходити із того, що взвод, як правило, проводить спеціальну обробку батальйону (дивізіону), тому тактичну обстановку слідує створювати на фоні дії батальйону (дивізіону), керуючого наступом, або зміщувати заняття з тактичним навчанням батальйонів (дивізіонів) двох родів військ.
Початок проведення заняття може передбачатись засвітла і продовжуватися в нічний час.
Наказ командира взводу. Висування в район виконання задачі. Командир роти (начальник служби РХБ захисту) розпочинає зайняття в розташуванні частини.
Перевіривши наявність і готовність особового складу, машин і матеріального забезпечення до зайняття, командир роти оголошує тему і навчальну задачу командиру взводу приблизно так:
“ Противник відходить в північно - східному напрямку (вказує), застосовує ядерну і хімічну зброю.
1 мб після тривалого ведення бою в зонах радіоактивного зараження виведений з бою і прямує в район (вказує) для спеціальної обробки.
Взводу в складі роти вирушити в район (вказує) по маршруту (вказує) і провести з ходу дезактивацію озброєння і військової техніки батальйону.
Готовність до висування - 20.30”.
Далі командир роти дає вказівки по взаємодії і забезпеченню маршу і надає командиру взводу час для роботи з підлеглими.
Командир взводу, отримавши задачу, усвідомлює її, оцінює обстановку і приймає рішення, а потім викликає до себе командирів відділень, оріентує їх на місцевості і віддає наказ на висування:
“ Противник відходить в північно - східному напрямку (вказує), застосовує ядерну і хімічну зброю.
1 мб після тривалого ведення бою в зонах радіоактивного зараження виведений з бою і направляється в район (вказує) для спеціальної обробки.
Взводу в складі роти висунутись в район (вказує) по маршруту (вказує) для проведення дезактивації озброєння і військової техніки батальйону.
Порядок шикування колони по порядку номерів відділення.
Швидкість руху 40 км / час, дистанція між машинами до 50 м.
Я прямую в голові колони взводу. З'вязок зі мною встановленими сигналами через спостерігачів.
Мій заступник - командир 1-го відділення.”
Після цього командир взводу вказує початок і порядок висування взводу, порядок організації спостереження
на марші, сигнали цілевказання, позивні. Далі командир взводу повинний дативказівка по бойовому забезпеченню, в яких вказує порядок дії особового складу за сигналами оповіщення.
В цей час старшина роти на цістерни машин встановлює і закріплює металеві коробки з вогнісумішшю.
Командир роти слідкує за діями командира взводу, при необхідності поправляє його. Потім він перевіряє, як виконується підготовка взводу до виконання завдання, як о/с проводить технічне обслуговування машин перед виходом з парку, готує засоби захисту, засоби світломаскування, відпрацьовує з ними нормативи по спеціальній підготовці і в намічений за планом час подає команду на висування в район проведення спеціальної обробки батальйону.
При висуванні взводу командир роти звертає увагу на дотримання дисціпліни маршу о/с і тренує його по діях при застосуванні противником запалювальної речовин.
Для цього командир роти подає сигнал “Повітря” і наказує підпалити вогнесумішь на машинах. Одночасно для тренування о/с дає : “Наліт авіації противника” з різних напрямків, звертаючи увагу на швидкість дій навчаємих.
Крім сигналу “Повітря” командир роти може подавати сигнал “Гази” та інші і перевіряти виконання нормативів розрахунками.
Дегазація, дезактивація і дезинфекція озброєння та військової техніки з ходу в місцях розміщення заражених підрозділів. Управління взводом. З прибуттям взводу в визначений район командир роти вказує командиру взводу місця розміщення підрозділів і командного пункту батальйону і в ролі командира батальйону організеє взаємодію з ним, визначаючи місця розгортання машин для спеціальної обробки, вказує чим заражена техніка, і кількість, яка повинна обробитись, строки проведення обробки.
Після організації взаємодії командир взводу з командирами відділень проводить рекогносцирування, в ході якого визначає і вказує місця встановлення машин, послідовність обробки і ставить завдання командирам відділень.
При постановці завдань відділенням командир взводу вказує: чим заражена техніка, де і які робочі місця обладнати, спосіб і порядок проведення спеціальної обробки, маршрут і порядок підвозу води, час початку обробки і строки її проведення, район збору взводу після виконання завдання.
Командири відділень встановленими сигналами викликають розрахунки, вказують місця розгортання машин.
Командир роти контролює правильність розгортання спец. машин, час готовності кожного розрахунку, відділення і взводу в цілому, а також перевіряє, як організовано спостереження, оповіщення і охорона. При необхідності він вказує на допущені помилки і вимагає їх усунення.
В ході робіт по розгортанню командир роти може відпрацьовувати дії взводу при ядерному вибуху та по сигналах оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження.
Командир взводу керує роботою відділень по розгортанню дегазаційних машин і, перевіривши готовність взводу, доповідає командиру роти про готовність до прийняття зараженої техніки і озброєння.
Командир роти після перевірки готовності взводу до проведення спеціальної обробки дає дозвіл командиру взводу на її проведення. В ході обробки командир взводу керує роботою відділень, приймає міри до своєчасного поповнення необхідними розчинами, слідкує за правильним режимом проведення спец. обробки і за дотриманням мір безпеки о/с.
Командир роти фіксує час початку і закінчення дезактивації окремих об'єктів бойової техніки, порівнює його зі встановленими нормативами і слідкує за діями командирів і солдат, за злагодженістю в роботі розрахунків, відділень і взводу в цілому.
По закінченню повної дезактивації вся бойова техніка перевіряється на повноту спеціальної обробки. При цьому техніка, яка має зараження вище допустимих норм, повторно обробляється.
3. Технічне обслуговування машин після роботи. По закінченні обробки командир взводу збирає взвод у вказаному місці, організує проведення часткової спеціальної обробки взводу і після цього дає команду на технічне обслуговування машин після роботи.
Командир роти перевіряє організацію технічного обслуговування спеціального обладнання, вміння особового складу проводити його якісно, в повному обсязі, а також правильно в повно вести врахування роботи спеціального обладнання, робити по цьому необхідні записи. Командир взводу після проведення робіт по технічному обслуговуванню, перевіряє наявність о/с, зброї, стан техніки і доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання нових завдань Заняття закінчується розбором. Після розбору заняття командир роти, створює тактичну обстановку, ставить командиру взводу завдання на здійснення маршу в розміщення частини. Під час маршу він тренує о/с по сигналах управління і оповіщення.
3. Методика проведення тактико-спеціального навчання з ротою РХБ захисту
Тема: дії роти РХБ захисту в настанні.
Навчальні цілі: 1. Удосконалювати підготовку командира роти в організації радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки підрозділів і керування підрозділами при виконанні задач.
2. Дати практику командирам взводів і відділень в організації спеціальних задач, а також у командуванні підрозділами в ході їхнього виконання.
3. Удосконалювати навички особового складу в чіткому виконанні задач по радіаційної і хімічної розвідки і спеціальної. обробці, виробляти в нього високі психологічні якості, учити роту злагодженим діям при виконанні задач хімічного забезпечення.
Підготовка навчання.
Щоб тактико-спеціальне навчання пройшло цікаво і повчально, його необхідно сполучати з тактичним (тактико-спеціальним) навчання підрозділу інших пологів військ.
Район для проведення навчання начальником служби РХБ захисту відбирається так, щоб він мав декілька доріг (маршрутів) придатних для руху хімічної розвідувальних машин, а район для спеціальної обробки підрозділів - природне маскування, і не менш одного джерел води в кожному.
Відповідно до змісту теми начальник служби РХБ захисту може визначити наступні етапи тактико-спеціального навчання.
Перший етап. Організація і ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки у вихідному районі для настання.
Тривалість: 14.00 25.9-2.00 26.9
Навчальні питання: Вихід роти в район навчання, з'ясування командиром роти отриманої задачі, оцінка обстановки й ухвалення рішення. Проведення рекогносцировки. Віддача наказу. Ведення розвідки у вихідному районі. Підготовка до проведення спеціальної обробки. Інженерне устаткування ЖНП і площадок спеціальної обробки.
Другий етап. Ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування й у ході бою.
Навчальні питання: 1. Ведення розвідки і проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування.
2. Ведення розвідки і поводження повної спеціальної обробки частин (підрозділів) в ході бою.
Третій етап. Дії роти після виконання задачі.
Тривалість: 19.00-24.00 26.9
Навчальні питання: уточнення і узагальнення дані розвідки. Проведення повної спеціальної обробки роти.
Розбір навчання: 0.00-1.00 26.9
Повернення роти в розташування частини: 1.03-3.00 26.9
Загальна тривалість навчання - 0,5 доби.
Хід навчання.
Перший етап: організація і ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і спеціальної обробки у вихідному районі для настання.
1. Вихід у район навчання, з'ясування командиром роти отриманої задачі, оцінка обстановки й ухвалення рішення. Проведення рекогносцировки. Віддача наказу.
Перед виходом роти в район навчання начальник хімічної служби зі своїми помічниками перевіряють готовність її до навчання, а потім ставить задачу командиру роти для проходження у вихідний район для навчання. З прибуттям роти в зазначений район начальник хімічної служби перевіряє правильність розташування підрозділів роти в цьому районі, потім викликає командира роти і ставить йому задачу приблизно так
“Орієнтири (указує)
Противник веде оборонний бій на рубежі (указує). У ході бою застосовує ядерна і хімічна зброя.
10 мп знаходитися у вихідному районі готується зробити марш по двох маршрутах (указує) і ввійти в бій з рубежу (указує).
Рота РХБ захисту в складі полку прибула в район (указує). Роті вести радіаційну, хімічну і неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку на пунктах керування полку в районах (указує), бути в готовності до проведення повної спеціальної обробки озброєння і техніки в районах (указує).
Час готовності до виконання задачі (указує).
КП роти (указує).
Я знаходжуся (указує).”
Потім начальник служби РХБ захисту дає вказівки по забезпеченню дій роти у вихідному районі і надає час для роботи командиру роти.
Після цього начальник хімічної служби перевіряє, як командир роти усвідомлює задачу, робить розрахунок часу, визначає заходу, який необхідно провести негайно, і дає попереднє розпорядження підрозділам по підготовці до дій, старшина роти - по устаткуванню КП, а також про час і порядок роботи на місцевості, оцінює обстановку і приймає рішення.
У встановлений час начальник служби РХБ захисту заслуховує рішення командира роти. При цьому звертається увага, трохи правильно командир роти оцінила обстановку, визначив час і порядок дій роти, організував спостереження, спеціальну обробку, керування і зв'язок. Помічники начальника хімічної служби в цей час перевіряють підготовку особового складу взводів до виконання задач.
При проведенні рекогносцировки начальник служби РХБ захисту звертає увагу на те, щоб командир роти якнайменше часу використовував на себе і більше надавав можливості командирам взводів і відділень для практичної роботи на місцевості. У ході рекогносцировки командир роти уточнює місця розгортання основних і запасних площадок спеціальної обробки, порядок висування до них, порядок їхнього інженерного устаткування, погоджує дії підрозділів роти з підрозділами полку і між собою.
Закінчивши рекогносцировку, командир роти віддає наказ, організує взаємодію, забезпечення дій роти і керування, визначає основні задачі політичної роботи.
У період організації розвідки і спеціальної обробки начальник служби РХБ захисту і його помічники повинні заслухати постановку задач особовому складу командирами взводів, перевірити знання особовим складом задач, установлених сигналів оповіщення, керування і порядок підтримки зв'язку.
Вивчивши рішення командирів підрозділів і окремі ними накази, начальник хімічної служби визначає порядок розиграшу тактичних епізодів і дає відповідні вказівки своєму помічнику.
2. Ведення розвідки у вихідному районі. Підготовка до проведення спеціальної обробки. Інженерне устаткування ХСП і площадок спеціальної обробки.
Відповідно до прийнятого рішення командири роти і взводів подають команди для висування підрозділів у райони, призначені для радіаційного і хімічного спостереження, і проведення повної спеціальної обробки.
Начальник служби РХБ захисту і його помічники у цей час перевіряють вміння підрозділів використовувати при висуванні захисні і властивості місцевості, що маскують, правильно вибирати місця для спостерігачів, хімічних розвідувальних машин і постановку задач командирам відділень на посадах хімічного спостереження, уміння розгортати машини спеціальної обробки, а також виконати відповідні нормативи.
Інженерні роботи з устаткування постів радіаційного і хімічного спостереження і площадок для проведення повної спеціальної обробки виробляються в послідовності, що забезпечує постійну готовність підрозділів до виконання задач хімічного забезпечення.
Перевіривши готовність роти до ведення радіаційного і хімічного спостереження й організацію інших робіт, начальник хімічної служби приступає до відпрацьовування дій особового складу по сигналі оповіщення про повітряного супротивника, при нанесенні супротивником ядерного удару.
У наступному він створює для роти більш складну обстановку, наприклад після нальоту авіації на пости радіаційного і хімічного спостереження з використанням імітаційних і інших засобів створює хімічне чи зараження імітує застосування запальної зброї, а після ядерного вибуху - радіоактивне зараження, і перевіряє правильність дій хіміків - розвідників, порядок поступлення даних до командира роти і у взвод спеціальної обробки і дії особового складу по сигналах оповіщення про радіоактивне і хімічне зараження.
У цій обстановці командир роти повинний негайно подати відповідний сигнал оповіщення й оцінивши обстановку, уточнити задачі взводам, а при необхідності дати вказівки на проведення рятувально-евакуаційних робіт, гасіння пожеж і востановлення боєздатності роти.
Від тих, яких навчають, необхідно додати, щоб час проходження сигналів оповіщення і дій по них виключали ураження особового складу.
При повільних і нечітких діях тих, яких навчають, начальник хімічної служби може повторити дії по тієї чи інший установ, а також уражати тих військовослужбовців, що неправильно діяли, і перевірить уміння особового складу робить саме - і взаємодопомога потерпілим, евакуювати уражених і виконувати задачі скороченими розрахунками
Особовий склад навчається накладенню пов'язок, джгутів, шин при пораненнях, опіках переломах і сильному кровотечах. Евакуація поранених здійснюється на чи носилках машинах роти на пункт збору, де проводиться контроль радіоактивного опромінення і зараження, медичне сортування, реєстрація і надання до лікарської допомоги.
Командира роти в цей час необхідно навчати організації контролю радіоактивного опромінення і ведення його обліку.
При відпрацьовуванні питань евакуації техніки й обліку пожеж начальник хімічної служби звертає увагу на гасіння пожеж особовим складом у першу чергу там, де вони загрожують постраждалому особовому складу і техніці, а також умінню проводити огляди техніки і готувати її до евакуації.
Усі дії в районах хімічного зараження і ядерного вибухів повинні оброблятися індивідуальними засобами захисту.
Для відпрацьовування питання повної спеціальної обробки начальник хімічної служби може імітувати зараження підрозділів радіаційної і хімічної розвідки стійкими отруйними чи речовинами радіоактивними речовинами вище припустимих норм і навчати командира роти використовувати їх у районах спостереження взвод спеціальної обробки.
При переході до дій вночі особлива увага повинна визначено дотриманню світло та звукомаскування, умінню орієнтуватися на місцевості, підготовці машин і приладів до роботи вночі.
Другий етап. Ведення хімічної, радіаційної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування й у ході бою.
1. Ведення розвідки і проведення повної спеціальної обробки частин (підрозділів) на маршрутах висування.
Відповідно до плану проведення навчань начальник служби РХБ захисту ставить задачу роті на ведення хімічної, радіаційної і неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки, проведення повної спеціальної обробки військ на маршрутах висування. Перевіривши роботу командира роти по з'ясуванню задач, оцінці обстановці і застосування рішення, начальник хімічної служби усуває помилки в його діях навідним чи запитанням оголошенням додаткових даних по обстановці. Його помічники в цей час перевіряють підготовку особистого складу до дій на маршрутні висування військ.
Якщо прийняте командиром роти рішення відповідає обстановці, начальник хімічної служби затверджує його присутність при постановці задач, організацій взаємодії і забезпечення дії роти.
Командир роти віддає усний наказ приблизно так:
“Противник веде оборонний бій на рубежі (указує). У ході бою широко застосував ядерну, хімічну і запальну зброю 10 мп висувається на рубіж взводу в бій по ма и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.