На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Економчний змст лзингу, види та форми - фнансовий оперативний лзинг. Касове обслуговування клєнтв банку - дяльнсть, пов'язана з нкасацєю, зберганням та видачею пдприємствам готвкових коштв. Види та сутнсть ризикв в банквськй сфер.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


13
Зміст:

Вступ..........................................................................................
...............................3
1. Економічний зміст лізингу, види та форми..................................................4
2. Касове обслуговування клієнтів банку.........................................................
9
3. Види та сутність ризиків в банківській сфері.............................................1
4
Висновки................................................................................................................
19
Список використаної літератури.......................................................................
20
Вступ.

Моя контрольна робота має на меті розгляд трьох питань це: економічний зміст лізингу, види та форми; касове обслуговування клієнтів банку та види та сутність ризиків в банківській сфері.
Актуальність розгляду першого питання полягає у тому, що протягом трьох останніх десятиліть значно зросла у світі популярність лізингу. Замість того, щоб позичати гроші для покупки літака, комп'ютерів, реактора або супутника, компанії беруть це в лі-зинг. Авіа та залізничні компанії беруть у лізинг величезну кіль-кість обладнання. Багато фірм беруть у лізинг своє ж майно, а ма-газини - будинки і склади. Зростання значення в останні роки лізингових угод викликало необхідність його законодавчого регулювання.
Правовідносини щодо лізингу врегульовано параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України та спеціальними законом України „Про фінансовий лізинг”.
У другому питанні мова йтиме про касове обслуговування клієнтів банку. Усі розрахунки в господарському обігу України юридичні та фізичні особи здійснюють як готівкою, так і у безго-тівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій,
затверджених Національним банком України. Тому таким актуальним питанням є розгляд даного питання.
Третім питанням буде питання про види та сутність ризиків в банківській сфері. У банківській сфері, в залежності від основної причини виникнення ризиків (базисний або природний ризик) вони поділяються на наступні категорії: природні ризики, екологічні, політичні, транспортні, комерційні ризики. Необхідність розгляду даного питання пояснюється тим, що знання ризиків у банківські сфері допомагає їх прогнозуванню та вибору оптимального способу їх зменшення або уникнення.
Розгляд та розкриття вищезазначених питань і буде метою моєї контрольної роботи.
1. Економічний зміст лізингу, види та форми.

Відповідно до п. п. 6,7 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право придбати на власні кошти засоби виробництва (певне майно - автомобілі, літаки, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо) для передачі їх клієнтам в оренду. Така форма, фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в бан-ківській практиці набула широкого розповсюдження.
Лізинг як особливий вид підприємницької діяльності став відомий світовому бізнесу порівняно недавно - наприкінці 19 - на початку 20 ст. У колишньому Радянському Союзі з терміном "лізинг" познайомилися під час другої світової війни, коли у 1942-1945 роках поставка американської військової техніки від-бувалася за проектом "Lend-lease". А саме як різновид підприємницької діяльнос-ті в Україні лізинг з'явився лише із започаткуванням ринкових відносин.
На прохання клієнта банк купує певне майно і приймає на себе всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за, збереження майна, внесення страхових платежів, оплату, майнових податків. Клієнт, на прохання якого було придбане майно, підписує з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внесення, можливість продажу клієнту устаткування після закінчення строку договору.
Згідно зі ст.806 ЦК договір лізингу - це дого-вір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язуєть-ся передати другій (лізингоодержувачу) в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем "(прямий лізинг) "або" майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специ-фікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановле-ну плату (лізингові платежі).
У Положенні Національного банку України від 28 вересня 1995 р. №206 "Про кредитування" лізинг визнаний кредитною операцією, видом кредиту, у той час як у Законі "Про оподаткування прибут-ку підприємств" як господарська операція.
Відповідно до визначення, наданого у Законі „Про фінансовий лізинг”, лізинг - це під-приємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням та погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержува-чем періодичних лізингових платежів. Лізинг здійснюється за до-говором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лі-зингу.
Розрізняють фінансовий і оперативний лізинг.
Фінансовий лізинг -- це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає відповідно до договору фінансового лізингу передачу орендарю майна, яке підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовле-ного орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу. При цьому об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості за нормами амортизації.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Конвенції з міжнародного фінансового лізингу, що була підготовлена УНІДРУА, під міжнародним фінансо-вим лізингом розуміють угоду, згідно з якою одна сторона (лізингодавець) відповідно до специфікації та умов, схвалених іншою сто-роною (лізингоодержувачем), укладає договір поставки з третьою стороною (постачальником), відповідно до якого лізингодавець придбаває промислову установку, засоби виробництва або інше об-ладнання і вступає в договір лізингу із лізингоодержувачем, нада-ючи йому право використання обладнання в обмін на періодичні платежі.
Міжнародний фінансовий лізинг з точки зору юридичного зміс-ту являє собою операцію, у якій беруть участь три сторони, послі-довно пов'язані між собою договорами. Згідно з Конвенцією фінан-совий лізинг має місце за наявності двох угод. Лізингодавець (лізин-гова фірма), базуючись на отриманому від орендаря описі (специ-фікації) предмета майбутньої оренди, укладає угоду про його поста-чання (купівлю) і стає власником майна. Умови цієї угоди мають бути схвалені майбутнім орендарем у тій мірі, у якій це стосується його інтересів.
Відмінні риси фінансового лізингу відповідно до Конвенції з міжнародного фінансового лізингу:
а) орендар визначає обладнання і вибирає постачальника самос-тійно, не покладаючись на знання і досвід лізингодавця;
б) придбане лізингодавцем обладнання, пов'язане з лізинговою
угодою яку, як це відомо постачальнику, або вже укладено або буде укладено;
в) лізингові платежі розраховуються, виходячи з умов амортиза-ції всієї або істотної частини вартості обладнання, що є предметом лізингу.
Другим видом лізингу згідно з Законом є оперативний лізинг, що визначається як договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користуван-ня від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначе-ної на день укладення договору.
Оперативний лізинг -- це господарська операція фізич-ної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передачу орендарю майна, яке належить до категорії основних фондів, придбаного або виготовленого орендодавцем на інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом, умовах. При здійсненні таких операцій банки організовують одержання довгострокової позички в одного або у декількох кредиторів та отримують від орендаря додаткову винагороду.
Що стосується оперативного лізингу, то для нього характерні такі ознаки:
- об'єкт оперативного лізингу лізингова компанія, як правило, придбаває заздалегідь, ще не знаючи конкретного лізингоодержувача, тому такі лізингові компанії повинні добре орієнтуватися на ринку інвестиційних товарів, знати його кон'юнктуру;
- лізингодавець не відшкодовує всі свої витрати за рахунок лізингових пла-тежів від одного лізингоодержувача, отже, лізингова компанія повинна вивчати і ринок товарів second hand;
- лізинговий контракт укладається на строк 2-5 років, який є значно ко-ротшим, ніж строк амортизації обладнання;
- обов'язки з утримання та обслуговування майна, а також усі ризики по-кладаються на лізингодавця;
- ставка лізингових платежів звичайно вища, ніж за договором фінансового лізингу; це пояснюється неповною окупністю витрат лізингодавця та його бажан-ням уникнути ризиків, які є більшими ніж при фінансовому лізингу (ризик не знайти орендаря на весь обсяг обладнання, ризик поломки об'єкта угоди тощо).
Крім того, договори лізингу поділяються на прямий та непрямий лізинг. Про непрямий лізинг йдеться, коли об'єкт лізингу передається від постачальника (виробничого або торговельного підприємства) до користувача - лізингоодер-жувача через посередника. Такими посередниками часто виступають лізингові компанії або банки. Непрямий лізинг є класичним видом лізингових відносин і досить часто застосовується у світовій практиці лізингу. Прямий лізинг харак-теризується тим, що підприємство-виробник або торговельна організація само-стійно передає своє майно в лізинг. Тим самим постачальник і лізингодавець збігаються в одній особі, і тут має місце класична двостороння угода. Взагалі, відносини прямого лізингу не поширилися у світі. Як правило, таке підприємство-постачальник віддає перевагу створенню своєї лізингової компанії.
Крім зазначених різновидів договору лізингу, світовій практиці відомі ще такі види договорів лізингу:
1) зворотний (поворотний) лізинг це договір лізингу, який передбачає придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг;
2) пайовий лізинг - здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти;
3) міжнародний лізинг - це договір лізингу що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
2. Касове обслуговування клієнтів банку.
Усі розрахунки в господарському обігу України юридичні та фізичні особи здійснюють як готівкою, так і у безго-тівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, стверджених Національним банком України. Сфера застосування готівки між юридичними особами істотно обмежена і регулюється Інструкцією про організацію роботи з готів-кового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. № 69 та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. №72.
Важливим обов'язком комерційних банків є видача готів-кових коштів підприємствам і організаціям, тобто безперебій-не касове обслуговування клієнтів. Під касовими операціями розуміється діяльність банку, пов'язана з інкасацією, збе-ріганням та видачею підприємствам готівкових коштів. Підприємства здійснюють операції з готівковими коштами відповідно до Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Ці правила передбачають дотримання підприємствами касової дисципліни, тобто додержання встановленого порядку ведення підприємствами операцій з готівкою. Це означає, що усі підприємства, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати у своїй касі на кінець дня готівку в межах установлених їм і обслуговуючими установами банків лімітів каси.
Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється установою банку або самостійно визначається підприємством. Для встановлення ліміту каси підприємства подають щорічно до 1 березня до установ банків за місцем відкриття поточного рахунка заявки-розрахунки
у двох примірниках. Установи банків протягом першого кварталу розглядають заявки-розрахунки і затверджують за підприємством ліміт каси, порядок і строки здавання готівкової виручки, які повідомляються кожному підприємству.
Ліміт каси для кожного підприємства визначається установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків і порядку здавання готівкової виручки, тривалості операційного часу установи банку, наявності до-мовленості підприємства з установою банку на інкасацію та здавання готівкової виручки у вечірню касу банку тощо:
для підприємств, які мають готівкову виручку зі стро-ком здавання її в банк щодня в день надходження до, каси підприємства - у розмірах, що потрібні для, забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;
для підприємств, які мають готівкову виручку зі стро-ком здавання її наступного дня - у межах середньоденної готівкової виручки;
для підприємств, що мають готівкову виручку з іншим строком здавання її в банк (а саме, для підприємств, що знаходяться в населених пунктах, де немає установ банку чи підпри-ємств поштового зв'язку), - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання виручки та її суми;
для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, диві-дендів), - у межах середньоденної видачі готівки.
Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг) установлюється установами банків за погодженням із керівниками під-приємств на підставі розрахунку середньоденного надходження готівкової виручки або середньоденної видачі готівки. Під час затвердження ліміту каси уста-нова банку має право вимагати від підприємства подан-ня документів, що обґрунтовують розміри касових
оборотів, наведених у заявці-розрахунку підприємства.
Правилами НБУ передбачено деякі особливості щодо організації роботи з готівкового обігу установами банків. Так, фермерські господарства самостійно визначають розмір готівки, що постійно знаходиться в їхніх касах.
Фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лі-зингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг) ліміт каси установою банку не встановлюється. Зазначені установи самостійно встановлюють ліміт каси. Банкам та підприємцям ліміт каси не встановлюється.
Державному казначейству, його територіальним органам і бюджетним установам і організаціям, що утримуються за рахунок державного та/або місцевих бюджетів і обслуговуються органами Державного Казначейства, ліміт каси уста-новою банку також не встановлюється. Державне казначейство самостійно визначає порядок установлення такого ліміту в його касі та касах бюджетних установ і організацій, що ним обслуговуються.
Готівкові розрахунки можуть проводитися як за рахунок коштів, одерж и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.