На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Удосконалення цнової полтики пдприємства

Информация:

Тип работы: Диплом. Добавлен: 20.9.2013. Сдан: 2009. Страниц: 109. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
1.1. Ціна її види та функції за способом формування…………….…8стр.
1.2. Поняття ринкової структури та її види ……..………………….17стр.
1.3.Поняття цінової стратегії фірми. Суть і постановка цілей ціноутворення….............................................................................................25 стр.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА
ТОВ «УКРСЕРВІСПІДШИПНИК»
2.1. Характеристика ТОВ «Укрсервіспідшипник»………………...36 стр.
2.2. Аналіз економічної суті ціни на продукцію
ТОВ «Укрсервіспідшипник»………………………………………..39 стр.
2.3. Аналіз методів ціноутворення ТОВ "Укрсервіспідшипник"…42 стр.
2.4. Аналіз маркетингового середовища
ТОВ «Укрсірвіспідшипник»………………………………………..45 стр.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТОВ «УКРСЕРВІСПІДШИПНИК»
3.1. Розробка стратегії розвитку ціноутворення
ТОВ «Укрсервіспідшипник»………………………………………..78 стр.
3.2 Перспективи виробничої діяльності підприємства при зміні методології ціноутворення...........................................................................84 стр.
3.3 Удосконалення цінової тактики підприємства...........................86 стр.
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
АНОТАЦІЯ

ВСТУП

В час, коли Україна вже обрала шлях інтеграції до світового ринку успіх економічних перетворень у чималому ступені залежить від зваженої, вивіреної системи регулювання державою монопольних процесів і конкурентних відношень. У нашій країні, де у промисловості в спадщину від командно-адміністративної системи колишнього СРСР залишився великий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливою стала проблема демонополізації економіки і недопущення посилення ролі на ринку монополії.
У Україні процес створення державного контролю по недопущенню несумлінної конкуренції фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсім нещодавно в керуванні економікою командно-адміністративна система по своїй суті виключала наявність вільної конкуренції в господарській діяльності. У ринковій економіці конкуренція виконує роль такого механізму, який дає змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів.
Актуальність виконання дипломної роботи пояснюється тим, що і до сьогодні залишаються відкритими питання удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних процесів і конкуренції, розуміння населенням України необхідності економічних реформ у даній сфері.
Метою даної роботи є удосконалення системи ціноутворення на діючому підприємстві. Система ціноутворення підприємства має бути узгоджена з його стратегією розвитку та підвищувати його конкурентоздатність на ринку.
У дипломній роботі розглянуто основні положення створення цінової конкуренції та проблеми різкої зміни ціни на товар, що представляє ТОВ "Укрсервіспідшипник". Відповідно до поставленої в роботі мети вирішувалися наступні завдання:
1) визначення проблемних питань процесів ціноутворення на діючому підприємстві;
2) визначення цілей та стратегії ціноутворення на підприємстві;
3) аналіз можливостей удосконалення системи ціноутворення на діючому підприємстві;
3) розробка пропозицій по впровадженню заходів з ціноутворення на діючому підприємстві.
Об`єктом дослідження дипломної роботи виступає система ціноутворення на діючих підприємствах.
Предметом дослідження є організація процесів ціноутворення для діючого підприємства в умовах українського ринку.
На захист виносяться пропозиції щодо впровадження основних положень удосконалення системи ціноутворення на діючому підприємстві та впровадження процесів удосконалення системи ціноутворення в існуючу практику управління на діючому підприємстві.
У найвужчому розумінні, ціна - це кількість грошей, що надаються за товар чи послугу. У більш широкому розумінні - це сума тих цінностей, які споживач віддає в обмін на право володіти чи використовувати товар чи послугу.
Оскільки ціна обслуговує оборот по реалізації чи закупівлі товарів, то відповідно в ціні однаковою мірою повинні бути враховані інтереси і виробника, і споживача продукції, що, у свою чергу, залежить від того, де, коли і при яких умовах відбувається угода (покупка-реалізація).
При написанні дипломної роботи використовувалися законодавчі акти, статистичні дані, звітність підприємства, роботи вітчизняних і закордонних авторів.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ І ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЕМСТВАХ


1.1. Ціна її види та функції за способом формування

Всі товари та послуги мають як ціну, так і вартість. У найвужчому розумінні, ціна - це кількість грошей, що надаються за товар чи послугу. У більш широкому розумінні - це сума тих цінностей, які споживач віддає в обмін на право володіти чи використовувати товар чи послуг.
Історично ціни встановлювалися в результаті торгівлі між продавцем та покупцем. Продавець як правило назначає ціну вищу, чим він очікує отримати, а покупець - ціну, нижче тієї, яку він згоден сплатити. Торгуючись, вони встановлюють погоджену ціну. Кожний покупець платить свою ціну за один і той самий товар в залежності від його потреб та вміння вести торги.
В наш час більшість продавців встановлюють єдину ціну для всіх покупців. Ця ідея з’явилася ще в кін. 19 ст., коли широкий асортимент товарів і велика кількість робітників заставили Вулворта Ф. В. та інших торговців увести “ політику однієї ціни ”.
Оскільки ціна обслуговує оборот по реалізації чи закупівлі товарів, то відповідно в ціні однаковою мірою повинні бути враховані інтереси і виробника, і споживача продукції, що, у свою чергу, залежить від того, де, коли і при яких умовах відбувається угода (покупка-реалізація).
Для вартісної оцінки результатів угоди і витрат використовуються різні види цін. І вітчизняний, і світовий досвід показує, що використовується безліч видів цін, пов’язаних з особливостями реалізації (сировина, полу фабрикати , що комплектують вироби і т.д.).
За різних умов господарювання ціна має різноманітні функції.
Таблиця 1.1
Порівняння функції в умовах планово-директивні і ринкової економіки
У планово-директивні економіці ціна мала три основні функції: В умовах ринкової економіки
1. Планово облікова Ціна в умовах такої моделі економіки дуже добре справляється. Ціна товару визначається за формулою Р = р.(1+р) (1.1) де р - норма прибутку, причому строга фіксована; 1. Зрівняльна
2. Стимулююча Стимулювались якість товару та відновлення продукту за допомогою механізму східчастих цін ; 2. Орієнтуюча
3. Перерозподільна. Залежно від приорітету тієї або іншої галузі, куди забезпечувався приток коштів. Недоліки: · при встановленні ціни відштовхувались тільки від витрат підприємства, попит не враховувався · через занадто велику кількість виготовлених у країні товарів було неможливе централізоване встановлення цін «зверху» повсюди · не враховувалися споживачі потреби, здійснювалися необґрунтовані зниження 3. Координуюча Координує дію виробників на ринку
4. Розподільча Здійснює «переливання» ресурсів між фірмами

Таким чином, ціна і є той інструмент, за допомогою якого здійснюється розподіл обмежених ресурсів.
Види цін.
Існують спеціальні види цін.
1. Базові - ціни, щодо яких будуть вноситися поправки. Базовими можуть виступати: розрахункові, довідкові, прейскурантні ціни.
2. Трансферні - передавальні ціни, звичайно нижче роздрібних. Ці ціни існують всередині транснаціональних компаній при передачі продукту (деталей) з одного дочірнього підприємства іншому.
3. Демпінговані - ціни, знижені щодо рівня цін на ринку,до якого входить фірма. У багатьох країнах світу існують спеціальні антидемпінгові законодавства.
4. Світові - визначаються за фірмою - лідером або використовуються середні арифметичні ціни декількох фірм.
5. Чинна (номінальна) ціна - ціна на сьогоднішній день з урахуванням поточного курсу валют.
6. Реальна (порівняна) ціна - ціна, розрахована щодо сукупного показання цін - ІСР (індексу споживчих цін). Розраховується за формулою (для і - того року)
Ррі =(ІСРб/ІСРі)*РДі (1.2)
де Ррі - реальна ціна і-того року;
ІСРб - індекс споживчих цін базовий;
ІСРі - індекс споживчих цін і-того року;
РДі - діюча ціна і-того року.
Говорячи про функцію і види цін, не можна не згадати історично сформоване поняття - масштаб цін. Колись товари виражали свої мінові вартості в певних кількостях срібла і золота. Ці кількості грошового товару повинні були бути зміряними, тому необхідно було вести одиницю вимірювання. Такою одиницею вимірювання при золоті була певна вагова кількість золота, прийнята за грошову одиницю в тій або іншій країні, тобто масштаб цін. Він установлювався державою в законодавчому порядку і показував, скільки грамів золота містить в одній грошовій одиниці. В даний час функцію міри вартості виконують паперові гроші без жодного золотого забезпечення.
7. Національні (внутрішні) ціни - обслуговують національну економіку, зважаючи на особливості галузей національного господарства.
Ціна за способом формування.
Незважаючи на безліч цін, що діють на ринку, вони між собою взаємозалежні. Варто тільки внести зміни в рівень однієї ціни, як ці зміни виявляються в рівнях інших цін.
Це пояснюється тим, що, по-перше, існує єдиний процес формування витрат на виробництво; по-друге, усі субєкти ринку взаємозалежні, між собою; по-третє, має місце тісна взаємозалежність всіх елементів ринкового господарського механізму.
У залежності від того, яка ознака взята для класифікації, всі види цін можна розділити на різні групи.
Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.
За характером обороту:
1. Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям Оптові ціни покупки і продажу.
До числа оптових цін відносяться закупівельні ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам, організаціям, фірмам, промисловим підприємствам для наступної переробки. Відмінність закупівельної ціни від інших видів цін полягає в тім, що в її склад не включається ПДВ і акцизи. ПДВ не включається також у вартість матеріально - технічних ресурсів, що здобуваються сільським господарством.
У міжнародній торгівлі угоди, за рідкісним винятком, являють собою оптові операції і відбуваються вони за оптовими цінами.
Біржова ціна також вважається оптовою.
2. Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки.
3. Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню (тобто - це ціни продажу індивідуальному чи дрібнооптовому споживачу). Відпускна ціна на підприємствах - особлива форма роздрібної ціни. Ціни на послуги населенню - також особливий вид роздрібної ціни. У сфері збуту діють знижки-націнки (оптово-збутова, роздрібна).
Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника представляє постачальницько-збутову надбавку (націнку).
Різниця між оптовими цінами покупки (закупівлі) і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).
У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку розрізняють вільні (ринкові) і регульовані види цін.
На будівельну продукцію існує декілька різновидностей цін:
1. Кошторисна вартість - граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного об’єкта.
2. Прейскурантна ціна - середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об’єкту.
3. Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком.
4. Ціни та тарифи на послуги населенню.
5. Знижки в галузі обігу ( оптово - збутові, торгівельні )
6. Тарифи грузового та пасажирського транспорту - плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.
За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:
1.Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку.
Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпосереднє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.
2. Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо визначене коло товарів.
3. За способом встановлення, фіксації розрізняють: тверді, рухливі, змінні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті.
Тверді ціни називають ще постійними. Це такі ціни, що встановлюються в момент підписання договору і не міняються протягом усього терміну постачання продукції по даному договорі, угоді, контракту.
В договорі робиться застереження "ціна тверда, зміні не підлягає". Тверді ціни застосовуються в угодах:
· з негайним постачанням;
· з постачанням протягом короткого терміну;
· тривалі терміни постачання, що передбачають.
При тривалих термінах постачання зазначають в договорі застереження "ціна тверда, зміні не підлягає" повинна бути присутнім обовязково. Рухлива ціна - така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна, фіксована в момент укладання договору, може бути надалі переглянута, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться (підвищиться чи понизиться). У такому випадку повинна змінитися ціна, зафіксована в договорі, про що робиться відповідне застереження. Це застереження називається "застереження про підвищення і зниження ціни".
Звичайно в договорі обумовлюється, що при відхиленні ринкової ціни від контрактної в розмірі 2-5% перегляд фіксованої ціни не проводиться. При встановленні рухливої ціни в договорі вказується джерело інформації, по якому можна судити про зміну ринкової ціни. Рухливі ціни звичайно встановлюються на промислову сировинну, продовольство, що поставляється за довготерміновими договорами.

За способом фіксації:
1. Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.
2. Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації.
3. Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі.
4. Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний.
За ступенем обґрунтованості:
1. Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками.
2. Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.
3. Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм - виробників або продавців.
4. Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни.
5. Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму пов’язані з придбанням товару та витратами, пов’язаними з його експлуатацією.
По терміну дії ціни:
1. Постійні, які не змінюють протягом строку поставки продукції за даним контрактом чи договором
2. Текучі , за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від коньюктури ринку.
3. Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого строку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів.
4. Сезонні , які діють протягом визначеного періоду часу.
5. Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою.
Складовою частиною системи ціноутворення є широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми - виробники продукції та роздрібна торгівля. Знижки - це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони починають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих запасів.
Всім підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи, слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд причин.
Знижка сама собою створює у покупця переконання і впевненість про те, що фірма - продавець ( відповідно прямий виробник ) йде саме йому на зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних переконаннях.
У покупця складається враження, що фірма - продавець є безумовно солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш за все фірма - продавець через те, що вона прискорює товарорух та збільшує об’єм продажу.


Види знижок:
1. За оплату товару готівкою ( загальна чи проста знижка ). Така форма платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору готівкових грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин строки оплати рахунків за відвантажену продукцію коливаються від 30 до 90 днів. В залежності від суми угоди такі знижки можуть складати від 3 до 6 %.
2. Кількісна - зниження ціни за купівлю великих партій товару. Продаж і транспортування продукції такими партіями знижують збутові витрати виробника. Йому такі знижки вигідні, так як одночасно знижується і собівартість продукції по мірі збільшення об’єму партії, що виробляється.
3. Дилерська надається дилерам чи посередникам за послуги, пов’язані з просуванням продукції до кінцевого споживача. Слід відмітити, що такий вид знижок також досить важливий для виробника, оскільки просування товарів таким чином перекладається на плечі посередників.
4. Спеціальна ( персоніфікована ) надається так званим “ обранцям ”. Це певна категорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. На мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зацікавленість у пробних та елітних видах товарів.
5. Сезонна надається покупцеві за купівлю несезонного товару або в період сезонного розпродажу. Слід нагадати також, що величина таких знижок доходить до 50 - 80 %.
6. Бонусна надається постійним покупцям, якщо вони за певний період купляють попередньо обумовлену кількість товару. Вона може складати 7 - 8 % вартості обороту. Однак, слід відмітити, що даний вид знижок може дозволити собі лише продавець елітних товарів.
7. Закрита робиться на продукцію, що виробляється в замкнених формуваннях, наприклад, у внутрішньо фірмових поставках, внутрішні торгівлі економічних угрупувань, а також на товари, що поставляються за спеціальним між управлінською домовленістю
8. Непомітна - форма додаткових безкоштовних послуг продавця покупцю. Такі знижки стимулюють купівлю оптових партій товарів.

1.2. Поняття ринкової структури ціни та її види

Ринкова структура ціни визначається реакцією фірми галузі на ті чи інші дії фірм, що функціонують у галузі.
Поняття ринкової структури відображає такі аспекти ринку:
а) кількість фірм у галузі;
б) тип виготовленого продуту;
в) можливість входу в галузь або виходу з неї;
г) можливість фірми впливати на зміну ціни виготовленого продукту;
д) спроможність фірми впливати на попит за допомогою реклами.
Теоретично розділяють чотири основні типи ведення бізнесу:
1. Досконала конкуренція.
2. Монополія.
3. Монополістична конкуренція.
4. Олігополія.
Основні риси досконалої конкуренції:
1. Багато дрібних фірм.
2. Однорідний характер продукції.
3. Безперспективний вхід\вихід у галузі.
4. Однаковий доступ до всіх видів інформації.
5. Ступінь контролю до ціноутворення відсутня.
Основні риси монополії:
1. Одна фірма.
2. Унікальний характер продукції.
3. Непереборні барьери на вхід в галузь.
4. Деякі обмеження в доступі до інформації.
5. Дуже відчутний контроль до ціноутворення.
Риси монополістичної конкуренції:
1. Безліч дрібних фірм.
2. Різноманітність продукції.
3. Ніяких ускладнень до входу і виходу з галузі.
4. Деякі обмеження в доступі до інформації.
5. Середній рівень контролю за ціноутворенням.
Основні риси олігополії:
1. Кількість фірм незначна є великі фірми.
2. Одно-або різнорідна продукція.
3. Окремі перешкоди можливі на вході і галузь.
4. Деякі обмеження в доступі до інформації.
5. Середній рівень контролю за ціноутворенням.
При розгляді досконалої конкуренції виходять з таких припущень:
а) кожна фірма випускає тільки один продукт;
б) єдина мета будь-якої фірми - максималізація прибутку.
В усіх ринкових структурах діє ряд правил, за якими можна визначити, чи слід фірмі взагалі залишатися в галузі, чи припинити існування або, якщо залишитися в галузі, то в якому обсязі випускати продукцію чи здійснювати послуги:
· фірма повинна припинити виробництво, якщо сумарний виторг продажу продукції не перевищує змінних витрат на виробництво цієї кількості товарів або послуг. Це і є умовою припинення випуску продукції;
· щоб одержати максимальний прибуток, фірма повинна проводити такий обсяг продукції, при якому граничний виторг дорівнює граничним витратам. Ця умова і є симізаціею прибутку.
Поняття маркетинг утворено від англійського слова market (ринок), суфікс - інг означає дію, якусь роботу, виконувану на ринку. Маркетинг припускає визначені види обміну (грошей на одяг, кошик горіхів на мішок борошна чи часу, необхідного для того, щоб засклити вікна замовника на його допомогу при ремонті автомобіля) між членами суспільства. У найпростішому випадку це обмін, що вигідний обом сторонам. У того чи іншого індивідуума є те, що необхідно іншим. Тому вони проводять між собою торгові операції на ринку.
Основна роль системи маркетингу на підприємстві:
· задає напрямок для діяльності підприємства;
· дозволяє краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування на ринок і планування ціноутворення;
· забезпечує кожному структурному підрозділу на підприємстві чіткі цілі, що погоджуються з загальними задачами підприємства;
· стимулює координацію зусиль підрозділів у різних напрямках;
· змушує підприємство оцінювати свої сильні і слабкі сторони з погляду конкурентів, можливостей і погроз у навколишнім середовищі;
· визначає альтернативні дії чи їх комбінацію, що повинна розпочати здійснювати організація;
· створює основу для розподілу ресурсів.
Визначення задач підприємства
Процес стратегічного планування можна представити у виді наступної послідовності дій: попередній комплексний аналіз зовнішньої та внутрішньої ринкової ситуації підприємства в цілому є основою для встановлення цілей маркетингу, вироблення конкретної стратегії і її реалізації. Розглянемо цей етап більш детально.
Аналіз бізнес-оточення підприємства. Інформація в бізнесі є найважливішим чинником виробництва. Можливості підприємства обмінюватися інформацією з зовнішнім середовищем дозволяють успішно вирішувати наступні стратегічні задачі:
· забезпечення гнучкості виробництва і зміни асортименту продукції у відповідності з попитом на ринку;
· використання ефективних форм планування, мотивації і контролю в керуванні підприємством на достатній інформаційній базі;
· створення й ефективне застосування комплексних систем керування якістю продукції, забезпечуючи результативний зворотний звязок з ринком;
керування зниженням витрат підприємства, не знижуючи якості продукції,
· спираючи на оцінку чутливості ринку до такого роду змінам.
Маркетингова інформаційна система включає три підсистеми


Рис. 1.1 Підсистеми маркетингової інформаційної системи
Маркетингова інформаційна система підприємства - це система, що дозволяє інтегрувати інформацію з різних джерел, а потім передавати її менеджерам у формі, доступної для прийняття ними рішень


Рис. 1.2 Функції маркетингової інформаційної системи на підприємстві
Система маркетингових досліджень є однієї з найбільш складних, оскільки вимагає одержання інформації безпосередньо від споживачів, вибору найбільш ефективних методів одержання первинної інформації, а також кількісних методів обробки отриманої інформації
Маркетингове дослідження - це систематична підготовка і проведення різних обстежень, аналіз отриманих даних і представлення результатів і висновків у вигляді, що відповідає конкретній маркетинговій задачі, що стоїть перед підприємством
Існують три види цілей маркетингового дослідження:
· дослідницька - визначення проблеми, на вирішення якої варто направити маркетингову діяльність підприємства;
· описова - опис і пояснення подій на ринку;
· аналітична - спроба визначити причинно-наслідкові звязки між подіями на ринку.
Цілі маркетингового дослідження, поставлені на конкретному підприємстві, визначають етапи дослідження рис. 1.3.


Рис. 1.3 Процес маркетингових досліджень
Жодне підприємство не функціонує у вакуумі, а має досить диференційоване зовнішнє оточення, що характеризується значною динамічністю Фактори зовнішнього оточення варто розглядати як стратегічні і враховувати при розробці ринкової стратегії підприємства.
Однак аналіз зовнішнього оточення не може дати бажаних результатів, якщо не розглядати його в системі усіх факторів, що визначають вибір ефективної стратегії підприємства, а саме:
· правильно обрані довгострокові цілі;
· глибоке розуміння конкурентного середовища;
· реальну оцінку власних можливостей підприємства.
Як правило, зовнішнє середовище зявляється перед аналітиком маркетингу в досить агрегованому вигляді, і його задачею є ідентифікація факторів зовнішнього середовища для конкретного підприємства При цьому варто мати на увазі, що не усі фактори враховуються в розробці ринкової стратегії однозначно, оскільки серед них виявляться як контрольовані, так і неконтрольовані фактори.
Незважаючи на те, що зо........


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Офіційний сайт Мінфіну України. www.minfin.gov.ua
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. www.ukrstat.gov.ua
3. Український фінансовий сервер. www.ufs.com.ua
4. Закон України “Про господарські товариства ” від 19.09.91 №1576-ХІІ зі змінами і доповненнями // www.kiev.rada.ua
5. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 N 1024-XII зі змінами і доповненнями // www.kiev.rada.ua
6. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність ” від 16.04.91 №960-ХІІ зі змінами і доповненнями станом на 15.11.2005 // www.kiev.rada.ua
7. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. №436-ІУ.-К.:Атика,2004.-182 с.
8. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р.№428-ІУ.-К.:Атика,2005.- 418 с.
9. Постанова КМУ «Про удосконалення порядку формування цін» від 18 грудня 1998 р. N 1998 із змінами і доповненнями // www.kiev.rada.ua
10. Постанова КМУ «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення». від 8 лютого 1995 р. N 108, із змінами і доповненнями // www.kiev.rada.ua
11. Наказ Мінфіну України «Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» від 26.01.2001 №49/121 // www.kiev.rada.ua
12. Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності підприємства // Лист Мінфіну України від 31.12.2003 N 31-04200-20-5/8622 - www.kiev.rada.ua
13. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності. Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22 травня 2002 р. № 145 // www.kiev.rada.ua
14. Акимова И.М. Промышленный маркетинг.-К.:”Знання”,КОО, 2000.-294с.
15. Апопій В.В, Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі // за ред.. В.В.Апопія. - К.: ЦНЛ, 2005. - 616 с.
16. Балабанова Л.В., Германчук А.М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика. Київ: ВД "Професіонал", 2004 - 288 с.
17. Бороздин Ю.В. Ценообразование и потребительская стоимость продукции. - М. : Экономика, 1975 .
18. Бойко М.Г. Концепція підприємницького управління // Вісн. КДТЕУ.- 2000.- № 4.- с. 66-73.
19. Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств.- Л.: Сполом, 1999.
20. Васильева Н.С., Козлова Л. И. Формирование цены в рыночных условиях. - М.: Бизнес, 1995.
21. Василенко В.А., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент.Київ:ЦУЛ, 2003 - 285 с.
22. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент. Київ: ЦУЛ, 2003 - 532 с.
23. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент.-К.:КНЕУ,1998.-268с.
24. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. Економічна теорія. Харків, Київ: ТОВ "Карвін", 2003 - 704 с.
25. Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Мартинюк Л.А., Черняк Т.В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. Київ: Видавництво Європейського університету, 2002, 307 с.
26. Гаркавенко С.С. Маркетинг.-К.: Лібра, 1998 - 384с.
27. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика.- К.: Вища шк., 1994-327с.
28. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. Київ: КНЕУ, 2000 - 360 с.
29. Гіл Ч.В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001 - 856 с.
30. Гончарук Я.А., Павленко А.Ф., Скибінський С.В. Маркетинг. Київ: КНЕУ, 2004 - 392 с.
31. Данюка В.М., В.М. Петюха. Менеджмент персоналу. Київ: КНЕУ, 2004 - 398 с.
32. Джонсон Дж., Вуд Д., Вордлоу Д., Мерфи-мл. П. Современная логистика. - М.: «Вильямс», 2002. - 726 с.
33. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства. Київ: Центр навчальної літератури, 2006 - 384 с.
34. Економічний аналіз./Під ред. М.Г.Чумаченка. - К., 2001. - 712 с.
35. Есипова В.Е..Цены и ценообразование /Под ред. - СПб: Изда-тельство «Питер», 1999.- 464с.
36. Калита Н.С.,Спицына Т.Ю., Кожуховский К.Л., Цена и ценообразование Состояние, проблемы, перспективы.- К.: Выща школа, 1988.
37. Кревенс Д. Стратегический маркетинг. - М.-СПб-К., 2003. - 752 с.
38. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг. Львів: Видавництво
39. Корниенко В.Т. Цена и народное потребление. - М.: Знание,1963.
40. Коробов М.Я.. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К., 2002. - 296 с.
41. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 484 с.
42. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П., Маркарьян С.Э. Финансовый анализ. - М.: ФБК-Пресс, 2003. - 224 с.
43. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини. - К.: Атіка, 2005, - 304 с.
44. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1998. - 718 с.
45. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія. - К.: ВЦ Академія, 2004. - 856 с.
46. Нападовська Л.В. Управлінський облік. - К.: Книга, 2004 . - 544 с.
47. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент. - К.: Лібра, 2001. - 364 с.
48. Нікбахт Е.. Гропеллі А. Фінанси. - К.:ЦНЛ, 2002. - 393с.
49. Ніколайчук В. Взаємозв’язок і відмінності логістики та маркетингу//
50. Економіка України - 2002. - № 4
51. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства. Київ: МАУП, 2000, 128 с.
52. Окландер М. Логістичний сервіс і методика розрахунку логістичних затрат// Економіка України - 2004. - № 8
53. Опарін В.М. Фінанси. Загальна теорія. - К.: ЦУЛ, 2002. - 386 с.
54. Пастухова В. Стратегічне планування на підприємстві//Економіка України - 2000. - № 11
55. Покропивний С.Ф., Колот В.М. . Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. Київ: КНЕУ, 1998 - 352 с.
56. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О., Дерев"янко О.Г. . Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування. Київ: КНЕУ, 2002-379 с.
57. Слепнева Т.А., Яркин Е.В. Цены и ценообразование: Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 2004. - 453 с.
58. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент. Київ: Академвидав (Альма-матер), 2006 - 464 с.
59. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади. Київ: ВД «Професіонал», 2005 - 320 с.
60. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика. Київ: КНЕУ, 2001 - 122 с.
61. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства. - К.: ЦУЛ, 2002. - 656 с.
62. Чаянов А.В . Избранные труды.-М.: Финансы и статистика, 1991.
63. Череп А.В. Економічний аналіз. -К.: Кондор, 2005. - 160 с.
64. Човушян Э.О., Сидоров М.А, Управление риском и устойчивое развитие. - М.: ИЦЦ «Рассиана», 2000. - 322 с.
65. Чумаченько Н.Г. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.
66. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа.- М.: Инфра-М, 2001. - 208 с.
67. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. Київ: КНЕУ, 2004, 699 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.