На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГЧН ЗАСАДИ УПРАВЛННЯ ПРИБУТКОВСТЮ ТА ЛКВДНСТЮ ПДПРИМСТВА

Информация:

Тип работы: Диплом. Добавлен: 28.11.2013. Сдан: 2011. Страниц: 123. Уникальность по antiplagiat.ru: 1.

Описание (план):


ЗМІСТ


ВСТУП…………………………………………………………………………..7
1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ТА ЛІКВІДНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА……………………10
1.1 Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства, їх показники та методика їх розрахунку…………………………………………….10
1.2 Характеристика прибутку, його види та функції……………………..…21
1.3 Показники прибутковості та ліквідності підприємства…………………27
2 АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПРИБУТКОВОСТІ ТОВ «Восток»…………36
2.1 Економіко - організаційна характеристика підприємства, що досліджується………………………………………………………………………36
2.2 Оцінка майна підприємства……………………………………………….39
2.3 Аналіз прибутковості підприємства…………………………………...…61
2.4 Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства…………...…….63
3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ТА ЛІКВІДНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………….…69
3.1 Моделі ліквідності підприємства…………………………………………69
3.2 Пропозиції щодо покращення прибутковості підприємства…………....80
3.3 Оцінка ефективності управління ліквідністю та прибутковістю підприємства……………………………………………………………………..…85
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………...…96
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………...............…100
ДОДАТКИ………………………………………………....................................…107

ВСТУП


У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному становищі ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.
Фінансовий стан - це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Основні фактори, що визначають фінансовий стан, - це, по - перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по - друге, швидкість оборотності оборотних коштів.
В умовах становлення ринкових відносин кожен субєкт господарювання повинен володіти достовірною інформацією про фінансову прибутковість та платоспроможність як власного підприємства, так і своїх партнерів. Оцінка фінансової прибутковості дозволяє зовнішнім субєктам аналізу (банкам, партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам) визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансовій незалежності від зовнішніх джерел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану.
Процес ринкової трансформації економіки України обєктивно супроводжується виникненням і поширенням підприємництва як головного структурно-творчого елементу ринкового середовища. Кінцева мета і рушійний мотив розвитку підприємства в умовах ринку - це отримання прибутку. Ефективність функціонування підприємства багато в чому залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. Для оцінки цієї здатності застосовуються методи аналізу фінансових результатів, що дозволяють визначити, наскільки стабільні одержані доходи і вироблені витрати; які елементи звіту про прибутки і збитки можуть бути використані для прогнозування фінансових результатів; яка ефективність використання вкладеного капіталу; наскільки продуктивно здійснюються витрати; наскільки ефективне управління компанією в цілому.
Все це свідчить, що сьогодні досить актуальною є проблема щодо вирішення теоретичних, науково - методичних і практичних проблем пов’язаних з управлінням прибутковістю та ліквідністю підприємства в умовах динамічного розвитку економіки. Значущість цього наукового завдання зумовлена тим, що велика кількість вітчизняних підприємств більшості галузей економіки, а особливо торгівельної, знаходяться у скрутному фінансовому становищі, що свідчить про неефективний розвиток підприємств і вимагає пошуку можливих шляхів подолання кризового стану і створення умов для досягнення максимізації прибутку від діяльності підприємств. Це питання обумовило потребу розробки моделі управління прибутковістю підприємств.
Метою дипломної роботи є визначення теоретичних аспектів аналізу ліквідності та прибутковості підприємства та визначення шляхів покращення управління ліквідністю та прибутковістю підприємства.
Для реалізації поставленої мети в роботі було поставлено та вирішено наступні завдання:
- визначена економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства;
- розглянута характеристика прибутку, його види та функції;
- проаналізовані показники прибутковості та ліквідності підприємства;
- проведено аналіз фінансового стану ТОВ «Восток»;
- проведено оцінку прибутковості, ліквідності та платоспроможності ТОВ «Восток»;
- визначені шляхи удосконалення управління прибутковістю та ліквідністю підприємства.
Об’єктом дослідження є аналіз та управління прибутковістю та ліквідністю ТОВ «Восток».
Предметом дослідження є фінансова діяльність та управління прибутковістю та ліквідністю підприємств.
Інформаційною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в галузі економіки та фінансового менеджменту, матеріали наукових конференцій, законодавство України.
В дипломній роботі використані такі методи розрахунку як горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний та факторний аналіз.
Практична значимість даної дипломної роботи полягає у проведенні ґрунтовного аналізу за 2008 - 2010 рр. та наданні пропозицій щодо покращення ліквідності та прибутковості підприємства.
Елементи наукової новизни дипломної роботи полягають у розробці моделей, які оцінюють схильність підприємства до банкрутства та модель ефективного управління ліквідності та прибутковості підприємства та надання пропозицій щодо покращення ліквідності та прибутковості підприємства.
1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ТА ЛІКВІДНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства, їх показники та методика їх розрахунку


У фінансовому аналізі при оцінці фінансового стану суб’єкта господарювання досліджується його ліквідність. На сьогодні існують різні точки зору щодо поняття ліквідності суб’єкта господарювання.
В.В. Ковальов відмічає, що «найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь - який момент розрахуватися за своїми зобовязаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати» [40, c.160].
В.В. Бочаров дає наступне визначення ліквідності субєкта господарювання «спроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші без втрат їх ринкової вартості для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строків та швидкість здійснення, цього перетворення» [13, c.133].
По суті, ліквідність суб’єкта господарювання є ліквідністю його балансу.
Ліквідність же балансу підприємства характеризує зв’язок можливості продажу його активів з одночасною оплатою пасивів.
Г.В. Савицька пише: «Ліквідність балансу визначається рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань» [65, c.395].
Дослідивши визначення і підходи, що були запропоновані різними вченими, науковцями виявлено, що не дивлячись на неоднозначне трактування поняття ліквідності, єдиної точки зору до цього часу не існує, хоча принципові вирішення цього питання є досить важливим.
Найбільш поширеним у вітчизняній літературі зустрічається наступне трактування цього поняття, а саме що ліквідність - це можливість підприємства в будь - який момент розрахуватися за своїми зобовязаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати.
Залежно від того, якими платіжними коштами підприємство може погасити свої зобов’язання, розраховують кілька показників ліквідності (платоспроможності).
Найважливішим показником платоспроможності (ліквідності) є коефіцієнт покриття, що характеризує рівень покриття активами підприємством своїх зобов’язань. Коефіцієнт покриття визначається відношенням усіх поточних активів підприємства до його поточних зобов’язань розраховується за формулою [65, c.397]:

, (1.1)

де ПА - поточні активи, грн.;
ПЗ - поточні зобов’язання, грн.

Нормативне значення коефіцієнта Кп > 1. Якщо значення Кп відповідає нормативному, підприємство може своєчасно погасити свої зобов’язання, а якщо Кп < 1, підприємство має неліквідний баланс.
Крім коефіцієнта покриття для оцінки рівня ліквідності розраховують коефіцієнти швидкої, абсолютної, загальної ліквідності.
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується діленням найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються (грошових коштів і дебіторської заборгованості), на поточні зобов’язання розраховується за формулою [65, c. 398]:

, (1.2)

де ГК - грошові кошти, грн.;
ДЗ - дебіторська заборгованість, грн.;
ПЗ - поточні зобов’язання, грн.
Середнє значення коефіцієнта Кш.л = 0,5...0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань розраховується за формулою [65, c.398]:

, (1.3)

де ГК - грошові кошти, грн.;
ПЗ - поточні зобов’язання, грн.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності Ка.л > 0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефіцієнта відображає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.
Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності Ка.л < 0,2, а коефіцієнта покриття Кп < 0,5, підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з продажем майна.
Коефіцієнт загальної ліквідності - це відношення оборотного капіталу (II розділ активу балансу) до поточних зобовязань активу балансу) до поточних зобовязань (короткострокової заборгованості) розраховується за формулою [65, c.399]:

, (1.4)

де ОбК - оборотний капітал, грн.;
ПЗ - поточні зобовязання, грн.

Коефіцієнт загальної ліквідності дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобовязання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2 - 3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобовязань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів.
Деякі фахівці вважають задовільним значення коефіцієнта 1,5 - 2,0.
С.Я. Салига відмічає, що розрізняють поняття майнової (абсолютної) і фінансової (відносної) ліквідності [66, c.98].
Майнова ліквідність означає здатність активу трансформуватися в кошти. Ступінь ліквідності активів визначається тривалістю часу, необхідного для цієї трансформації.
Фінансова ліквідність означає готовність і здатність підприємства виконувати свої зобовязання в повному обсязі й у встановлені кредитним договором строки. Це визначається політикою підприємства щодо збереження ліквідності, основне завдання якої - запобігання неліквідності й неплатоспроможності завдяки пошуку в необхідних обсягах резервів коштів й інших ліквідних активів.
На ліквідність підприємства впливають наступні фактори (табл. 1.1) [65, c.114].

Таблиця 1.1 - Фактори впливу на ліквідність підприємства

Фактори, що впливають на збільшення ліквідності: Фактори, що впливають на зменшення ліквідності:
одержання довгострокового кредиту погашення довгострокових позик
інвестування капіталу грошові виплати
прибуток збитки
амортизаційні відрахування податки на дохід від дооцінки активів
скорочення дебіторської заборгованості інвестиції в основні засоби
скорочення запасів збільшення дебіторської заборгованості
повернення наданих позик погашення короткострокових кредитів
продаж необоротних активів використання резервних фондів

Слід відмітити, що поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш вузьким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.
Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх зобов’язань протягом року.
І.М. Бойчик відмічає, що «підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні» [11, c.340]. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність.
Ю.В. Бондарчук пише: «підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу» [12, c.210].
Незадовільна структура балансу - це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов’язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.
Підставою для визнання структури балансу незадовільною, а підприємства-неплатоспроможним є виконання однієї з наступних умов:
1) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;
2) коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду - менше 1.
Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт поточної ліквідності. Він показує, яку частину поточної заборгованості підприємство може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості розраховується за формулою [65, c.314]:

, (1.5)

де ОбК - оборотний капітал, грн.;
ДЗ - довгострокові зобов’язання, грн.;

Нормальне обмеження означає, що кошти і майбутні надходження від поточної діяльності повинні покривати поточні борги. Для підвищення рівня поточної ліквідності необхідно сприяти росту забезпеченості запасів власними оборотними коштами, для чого варто збільшувати власні оборотні кошти й обґрунтовано знижувати рівень запасів.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості наведена у формулі [65, c.315]:

, (1.6)

де ВКап - власний капітал, грн.;
НеобА - необоротні активи, грн.;
Об.А - оборотні активи, грн.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних коштів (реальний власний капітал) і фактичною вартістю основних коштів і інших позаоборотних активів (підсумок I розділу активу балансу) до фактичної вартості оборотних коштів, що знаходяться в наявності у підприємства, у виді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторських заборгованостей і інших оборотних активів.
У залежності від отриманих конкретних значень Kпот. .лік.і Kобор. .кош.аналіз і оцінка структури балансу розвиваються по двох напрямках :
1) У випадку, якщо хоча б один з цих коефіцієнтів менше гранично припустимого значення, варто визначити коефіцієнт відновлення платоспроможності за 6 місяців за такою формулою [65, c.316]:

, (1.7)

де кпот. .лік.1 - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності наприкінці звітного періоду;
kпот. лік.0 - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку звітного періоду;
6 - період відновлення платоспроможності в місяцях;
Т - звітний період у місяцях (12 місяців).

Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності прийме значення більш 1, це свідчить про наявність реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність. Якщо цей коефіцієнт виявиться менше 1 - 0, то в підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність.
2) Якщо Kпот.лік. і Kоб.кош. більше відповідних граничних значень чи рівні їм, варто розрахувати коефіцієнт утрати платоспроможності за 3 місяці представлена у формулі [65, c.317]:

, (1.8)

де 3 - період утрати платоспроможності;
Т - звітний період (12 місяців);
Kпот.лік. норм.- нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, рівне 2.

Якщо коефіцієнт утрати платоспроможності прийме значення більше 1, то в підприємства є реальна можливість не втратити свою платоспроможність.
Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства, є коефіцієнт автономії (фінансової незалежності); коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт фінансового левериджу; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт покриття (платоспроможності).
Коефіцієнт автономії показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Коефіцієнт автономії розраховується діленням суми власного капіталу на вартість майна підприємства розраховується за формулою [65, c.318]:

, (1.9)

де ВКап - власний капітал, грн.;
ВМ - вартість майна, грн.

Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії Кавт > 0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, що більший коефіцієнт автономії, то кращий фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн., вкладених в активи власних коштів. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається за формулою [65, c.319]:

, (1.10)

де ВК - власні кошти, грн.;
ПК - позикові кошти, грн.

Нормальним (нормативним) вважається, Кф.с > 1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.
Коефіцієнт фінансового левериджу характеризується відношенням довгострокових зобов’язань і джерел власних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю джерел власних коштів. Коефіцієнт фінансового левериджу обчислюється за формулою [65, c.319]:

, (1.11)

де ДЗ - довгострокові зобов’язання, грн.;
ВК - власні кошти, грн.

Нормальним (нормативним) вважається Кф.л < 1. У цьому разі фінансовий стан підприємства відносно нормальний.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами - показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів, тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів.
Розраховується цей коефіцієнт за даними балансу підприємства за відповідний звітний період в такому порядку: від підсумку за першим розділом пасиву балансу віднімається підсумок за першим розділом активу і отримана різниця ділиться на суму підсумку другого розділу активу балансу, тобто розрахована фактична наявність власних і прирівняних до них джерел формування обігових коштів ділиться на фактичну вартість наявних обігових коштів. Розрахунок виконується за формулою [65, c.320]:

, (1.12)

де Кз.в.к. - коефіцієнт забезпеченості власними коштами;
П1 - сума підсумку за першим розділом пасиву балансу, грн.;
А1, А2 - сума підсумків відповідно за першим та другим розділами активу балансу, грн.

Нормальним вважається Кз.в.к > 0,1. Це означає, що наявні оборотні активи, підприємства покриваються власними і прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.
Коефіцієнт покриття (платоспроможності) - показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов’язань протягом року. Він визначається відношенням всіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов’язань підприємства.
Коефіцієнт покриття розраховується за формулою [65, c.321]:

, (1.13)

де Вм.п - сума витрат майбутніх періодів, грн.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнта Кп > 1.
Отже, підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні зобов’язання цьому разі у підприємства стійкий фінансовий стан і воно може своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.
Інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства є дані Балансу підприємства (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма № 4), статистичної та іншої звітності.
Проаналізувавши та визначивши сутність та поняття ліквідності та платоспроможності підприємства, їх показників та методики її розрахунку переходимо до характеристики прибутку його видів та функцій.


1.2 Характеристика прибутку, його види та функції


А.М. Поддєрьогін вважає, що «прибуток - найважливіша фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і, зрештою, свідчить про рівень і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості» [55, c.267]. Одночасно прибуток впливає на зміцнення фінансового стану підприємства, інтенсифікацію виробництва за будь - якої форми власності. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.
Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства становить різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво й реалізацію продукції.
Прибуток як важлива категорія ринкових відносин визначає такі функції:
1) характеризує економічний ефект - вона служить кінцевим фінансовим результатом. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку, які залежать і не залежать від підприємства. Практично поза межами підприємства знаходяться кон’юнктура ринку, рівень ціни на матеріально - сировинні і паливні та енергетичні ресурси, норми амортизації.
Від підприємства залежить рівень цін на реалізовану продукцію, зарплату, рівень господарювання, компетентність керівників, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, продуктивність праці, фінансове планування;
2) прибуток відіграє стимулюючу функцію - він одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Самофінансування визначається отриманим прибутком. Доля чистого прибутку має бути достатньою для фінансування виробничої діяльності соціального розвитку колективу і матеріального стимулювання;
3) прибуток джерело формування бюджетів різних рівнів. Він поступає в бюджет у виді податків і використовується для фінансування державних, інвестиційних, виробничих, науково - технічних і соціальних програм.
С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства [57, c.163]. Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.
Л.І. Шваб пише: «Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково - технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування» [76, c.419]. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.
Існує декілька видів прибутку:
1) загальний - це весь прибуток від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу;
2) прибуток після оподаткування - це прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства. Це є чистий прибуток.
У зарубіжній практиці існують такі види прибутку:
1) валовий прибуток - це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати;
2) операційний прибуток - це чистий прибуток і дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат;
3) маржинальний прибуток - обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, це валовий прибуток, коли калькування ведеться тільки за змінними витратами [76, c.415].
Прибуток підприємств формується за рахунок таких джерел:
1) прибуток від продажу продукції є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору) розраховується за формулою [76, c.302]:

Пр=ВД - Sвир - ПДВ - Азб, (1.14)

де ВД - виручка;
Sвир - витрати виробництва на виготовлення і заробітну плату працівника;
ПДВ - податок на додану вартість;
Азб - акцизний збір.

У разі калькування за неповними витратами ту частину витрат, що її не включено в собівартість продукції, відносять на певний період і прибуток обчислюється за формулою [76, c.302]:

Пр = ВР - Sрнв - Sн, (1.15)

де ВР - виручка;
Sрнв - собівартість реалізованої продукції на неповними витратами, грн.;
Sн - витрати, що не включені в собівартість, а віднесено на певний період, грн.

Це так званий прямий метод обчислення прибутку.
Існує ще аналітичний метод обчислення, за яким прогнозований прибуток визначається коригуванням його фактичної (базової) величини. З урахування впливу певних чинників у плановому періоді. Чинниками може служити зміна обсягів виробництва та продажу, собівартість продукції і цін.
2) прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається з урахуванням витрат на продаж - демонтаж, транспортування, оплата агентських служб обчислюється за формулою [76, c.303]:

Пін = Цпр - Ц прид, (1.16)

де Цпр - ціна продажу, грн.;
Цприд - ціна придбання, грн.

3) прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах, здаванням майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, надходження від економічних санкцій і обчислюється як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій і витратами на їх виконання обчислюється за формулою [76, c.304]:

Ппр = Д - Sп.р., (1.17)

де Д - дохід, грн.;
Sп.р. - витрати на виконання, грн.

Отже, загальний прибуток підприємства обчислюється за формулою [76, c.303]:

Пб = Пр + Ппр + Пін, (1.18)

де Пр - прибуток від реалізації продукції грн.;
Ппр - прибуток від позареалізаційних операцій грн.;
Пін - прибуток від іншої реалізації грн.

Обчислення величини загального прибутку має важливе значення для аналізу та господарської діяльності, тому що прибуток є об’єкт оподаткування.
Згідно ст.134 Податкового кодексу України оподаткований прибуток обчислюється за формулою [1]:

По = Д - С, (1.19)

де Д - сума доходів звітного періоду, визначених відповідно до норм Податкового кодексу;
С - собівартість реалізованих товарів (послуг) та суми інших витрат звітного періоду, визначених згідно норм Податкового кодексу.

Головна вимога, яка пред’являється сьогодні до системи розподілу прибутку, що залишається на підприємстві, полягає в тім, що вона повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення.
При розподілі прибутку, визначенні основних напрямків його використання насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково - дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці.
Загальна схема розподілу прибутку підприємства приведена на (рис. 1.1).

Чистий прибуток = Резервний фонд + Фонд накопичення + Фонд споживання

Рисунок 1.1 - Розподіл чистого прибутку підприємства [76, 319]

Для кожної організаційно - правової форми підприємства законодавчо установлений відповідний механізм розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього пристрою і регулювання діяльності підприємств відповідних форм власності [1].
Законодавчо розподіл прибутку регулюється у виді податків і інших обов’язкових платежів. Визначення ж напрямків витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції самого підприємства.
Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства [1].
Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, є чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини.
Перша - прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям тощо).
До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фон........


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua < >2. Алексєєв І. В., Мороз А. С., Романів Є. М., Хома І. Б. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: Навчальний посібник. - Львів, 2003. - 130 с.
3. Артеменко, В. Г., Беллендир, М. В. Финансовый анализ: Учебное пособие, 4-е изд., перераб. и доп. / В. Г.Артеменко, М. В. Беллендир. - М.: Дело и сервис, 2006. - 160 с.
4. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.
5. Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності / Барабаш Н.С - К.: КНЕУ, 2005 - 316 с.
6. Барабаш Н.С. «Аналіз господарської діяльності». Навч. посібник./за голов. редак. Є.В. Мниха. - К.: Київський нац. торг. - економ. ун-т., 2005.- 395 с.
7. Бердар М. М. Фінанси підприємств. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.
8. Бланк И. А. Основи фінансового менеджменту. - К.: Ніка - Центр, 2001 - 255с.
9. Бланк И. А. Управление прибылью / Бланк И. А. - [3-е изд.]. - К.: Ника-Центр, 2007. - 768 с.
10. Бондар Н. М. Економіка підприємства: навчальний посібник / Бондар Н. М. - К.: А.С.К. 2004. - 400 с.
11. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. / І.М. Бойчик. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 528 с.
12. Бондарчук Ю.В. Безпека бізнесу: організаційно - правові основи: [Науково-практичний коментар]. / Ю.В. Бондарчук. - К.: Центр учбової літератури, 2008 - 372 с.
13. Бочаров В.В. Финансовый анализ. - С.Пб.: Питер, 2002. - 240 с.
14. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, M.I. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.
15. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Бутинець Ф. Ф. - [7-е вид.]. - Житомир: Рута, 2006. - 832 с.
16. Бутко А. Д. Теорія економічного аналізу: Підруч. - К.: Київ. нац.. торг. - екон. ун-т., 2005. - 411 с.
17. Ванькович Д.В. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні / Ванькович Д.В., Демчишак Н.Б. - Фінанси України. - 2007. -№7. -84 с.
18. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: ПІОС, 2008. - 416 с.
19. Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності українських підприємств/ Васильєв В.В. // Фондовий ринок. - 2007. - №12. - С. 11-14.
20. Ващенко Л.О. Аналіз фінансового стану підприємства: Інформаційне та методичне забезпечення. / Ващенко Л.О. - Донецк: Вебер, 2007. - 273 с.
21. Вудвуд В. В. Сутність, роль прибутку та механізм його формування в умовах ринкової економіки // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових праць. Вип. 3: Економічні науки. - Чернівці, 2002. - 276 с.
22. Выверец А. Д. Экономика предприятия : учебник / Выверец А. Д. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 543 с.
23. Гайдіс Н.М. Фінансовий менеджмент. / Гайдіс Н.М. -Львів: ЛБІНБУ, 2006. - 259 с.
24. Ганін В. І., Гурова К. Д. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Х.: ХТЕІ КНТЕУ, 2009. - 296 с.
25. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. Посібник / О.О. Гетьман - К.:Центр навч. літератури, 2006. - 488 с.
26. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. / Гончаров А.Б - Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003. - 240 с.
27. Грузинов В. П. Экономика предприятия (предпринимательская) : учебник / Грузинов В. П. - [2-е изд.]. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 795 с.
28. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз./ Дєєва Н.М - К.: Центр учбової літератури, 2007. -358 с.
29. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З. Бучевский, М.І. Горбатюк, М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2009. - 556 с.
30. Економічний аналіз / За ред.. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 410 c.
31. Ермович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия / БГЭУ. - Минск, 2009. - 230 c.
32. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу менеджменту: Навчальний посібник. - К.: 2010. - 210 c.
33. Иваниченко В.В. Финансовый анализ: Ученое пособие / В.В. Иваниенко - 2-е изд. - Харьков: Издательский Дом “ИНЖЕК”, 2003. - 176 с.
34. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу / Івахненко В.М. - К.: КНЕУ, 2000. - 263 с.
35. Кантор Е.Л. Экономика предприятия. / Кантор Е.Л - СПб., 2002. - 352с.
36. Кизим Н.А. Финансовый анализ: Учеб. пос./ Кизим Н.А. - Х.: ИНЖЭК, 2005. - 245 с.
37. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / За ред. проф. А.Г. Загороднього. - Львів: «Магнолія Плюс», 2009. - 428 с.
38. Кірейцева Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 496 с.
39. Кожанова Є. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Кожанова Є. П., Отенко І. П - X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.
40. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560 с.
41. Ковалев В.В., Волкова О.М. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2007. - 424 с.
42. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. / Коробов М. Я. - К.: Знання, 2000. - 378 с.
43. Крайник О.П. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб./ Крайник О.П., Клепикова З.В - Львів: Інтелект, К.: Дакор, 2000. - 260 с.
44. Кулакова А.А. Ліквідність як показник оцінки фінансового стану підприємства // Місце і роль студентської молоді в прискоренні соціально - економічного розвитку України / Збірник тез доповідей міжнародної науково - практичної конференції студентів, магістрів, аспірантів, молодих учених. - Харків 2011 - С.199 - 200.
45. Кулішов В. В. Основи економічної теорії : підручник / Кулішов В. В.- Львів: Магнолія Плюс, 2005. - 516 с.
46. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання інвестиційної діяльності промислових підприємств / Фінанси України. 2004. - №11. - С. 33.
47. Любенко Н. М. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009 - 264 с.
48. Маглаперідзе А.С. Фінансовий аналіз: Навч. пос. / Маглаперідзе А.С. - Донецк: Норд-прес, 2007. - 385 с.
49. Мельник Л. Г. Маркетингова цінова політика : навчальний посібник / Мельник Л. Г., Старченко Л. В., Корінцева О. І. - Суми: Університетська книга, 2007. - 240 с.
50. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль / Ф.Найт ; пер. с англ. М.Я. Каждана; Центр эволюц. экономики. - М.: Дело, 2003. - 359 с.
51. Ніколаєва В. П. Економічна сутність і зміст категорії «дохід підприємства» // Облік і фінанси АПК. -2009, № 3. - С. 41 -47.
52. Павловська О. В. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. Дисц. / Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. - К.: КНЕУ, 2002. - 388 с.
53. Пелих А.С. Экономика предприятия и отрасли промышленности. - Ростов-на-Дону., 2002. - 608 с.
54. Петрович Й. М., Кіт А. Ф., Захарчин Г. М., Кіндрацька Г. І. та ін. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією Й. М. Петровича. - 2-ге вид., виправл. - Львів: «Магнолія плюс», видавець СПД ФО В. М. Піча. - 2006. - 580 с.
55. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник / А.М.Поддерьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.
56. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / В. О. Подольська О. В. Яріш - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.
57. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: / Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
58. Пономаренко Є. Д. Фінансовий аналіз (конспект лекцій), К. 2003 - с.47
59. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. / Попович П. Я. - Тернопіль: Екон. думка, 2004. - 416 с.
60. Приходько Н. І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 224 с.
61. Пророк Р.В. Система податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної сфер діяльності у промисловості / Проблеми науки. 2006. -№9. - С.9
62. Примак Т.О. Економіка підприємства. / Примак Т.О. - К.: Вікар. - 2001. - 178 с.
63. Прыкин Б.В. Экономический анализ предприятия. / Прыкин Б.В. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 360 с.
64. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. / Савицкая Г.В - М.: ЮНИТИ, 2003. - 302 с.
65. Савицкая Г.В. Экономический анализ: Учеб. пос./ Савицкая Г.В - М.: ЮНИТИ, 2006. - 536 с.
66. Салига С.Я., Даній Н.В., Корецька С.О., Нестеренко Н.В., Салига К.С. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 210 с.
67. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. / Тарасюк Г.М., Шваб Л.I - К.: "Каравела", 2003. - 432 с.
68. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - 3-те видання, перероблене. - Львів: «Новий Світ - 2000», 2004. - 344 с.
69. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч. посібник. - К.: КНЕУ. 2003. - 554 с.
70. Тридід О.М. Економіко-математичні моделі оцінки фінансового стану субєктів господарювання: монографія / О.М. Тридід, О.Г. Тижненко, Л.О.Тижненко.-К.:УБС НБУ, 2009. - 214 с.
71. Титов В. И. Экономика предприятия : учебник / Титов В.И. - М.: Дашков. - К.: 2004. - 462 с.
72. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник./ Філімоненков О.С. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с.
73. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. Н.В Колчина. - 2-е изд., - М.: ЮНИТИ, 2010. - 447 с.
74. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник./ Цал-Цалко Ю.С. - 2-ге видання, перероблене і доповнене. - Житомир, ЖІТІ, 2001. - 300 с.
75. Чистов С.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб./ Чистов С.М., Нікіфоров А.Є, Куценко Т.Ф. - К.:КНЕУ, 2000. - 316 с.
76. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. Посібник / Л.І. Шваб - [4-те вид.]. - К.: Каравела, 2007. -584 с.
77. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник./ Шелудько В.М. - К.: Знання, 2006. - 439 с.
78. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник./ Шеремет О.О - К.: Міленіум, 2003. - 160 с.
79. Шурпенкова Р.К. Економічний аналіз./ Шурпенкова Р.К. - Львів: ДБІНБУ, 2006. - 305 с.
80. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз : Навч. Пос./ Шиян Д.В. - К.: Знання, 2005. - 229 с.



Подать заявку на покупку Диплом по не указаному предмету

Ваше предложение по стоимости за работу: