На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Методичн аспекти дослдження продуктивност прац.Аналз фнансово-економчних показникв господарської дяльност пдприємства «Аквамарин»

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 18.12.2013. Сдан: 2012. Страниц: 39. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Методичні аспекти дослідження продуктивності праці
1.1. Сутність поняття продуктивність праці…………………………. 5
1.2. Вибір та обґрунтування заходів з підвищенням ефективності виробництва…………………………………………………………………. 8
Розділ 2. Аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності підприємства «Аквамарин»……………………………………. 12
Розділ 3. Напрями підвищення продуктивності праці персоналу підприємства
3.1. Державне регулювання продуктивності праці………………….. 29
3.2. Роль освіти в процесі підвищення продуктивності праці……… 32
Висновки…………………………………………………………………….. 35
Список використаної літератури…………………………………………… 37
Додатки………………………………………………………………………. 39


ВСТУП
Перехід України від адміністративно-командної економіки до ринкової, яка базується на широкому використанні економічних методів, активізує ряд соціально-економічних проблем. Зараз уже нікого не дивує безробіття, соціальна напруженість в суспільстві, які спричинились в Україні з переходом до ринкових відносин. За порівняно короткий період часу прийнято низку, хоч і не досить досконалих, законодавчих актів, які покликані регулювати відносини на ринку праці; в закладах освіти здійснюється підготовка спеціалістів за новими спеціальностями; у наукових журналах і збірниках усе частіше з’являються статті, присвячені трудовим відносинам, соціальному захисту, регулювання зайнятості населення, соціальному партнерству.
Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази та соціальних аспектів господарювання.
На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним направленням розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва і ріст на цій основі продуктивності праці.
Трансформація економічної системи України потребує якісних змін у професійній підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері економічних знань.
Метою курсової роботи - зрозуміти суть, багатоаспектність та важливість такої економічної категорії, як продуктивність, вивчити методи аналізу і шляхи підвищення продуктивності.
Актуальність даного дослідження полягає у вирішенні головних проблем організації виробництва:
· які матеріальні та людські ресурси необхідно задіяти і в якому співвідношенні;
· аналіз та оцінка забезпеченості та структури кадрів на підприємстві;
· як буде проводитись розподіл і хто споживатиме створені продукти та послуги.
Оскільки в основі розвязання цих проблем лежить жива праця, ефективність її використання завжди вивчалась і становила інтерес для багатьох дослідників.
Управління продуктивністю праці, як складова процесу управління охоплює планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання, які засновані на співвідношенні кількості продукції, що випускається виробничою системою, та витрат на виготовлення цієї продукції. Цей процес такий же важливий, як і інші контрольні функції.
Управління продуктивністю вимагає ефективних контактів і розуміння ролі різних служб у створенні обсягів виробництва. Воно також потребує розгляду системи з позицій як великих, стратегічних, так і дрібніших, тактичних і навіть поточних завдань, вміння обґрунтувати зміни та оцінити їх наслідки для фірми і, що, можливо, найважливіше, здатності увязати підвищення продуктивності з її вимірюванням.
Основними завданнями курсової роботи є:
· визначення місця продуктивності праці, її вимірювачів і показників;
· сприяти розвитку здібностей, наукова організація праці та її нормування;
· розкрити роль держави у регулюванні економічного зростання;
· прогнозування продуктивності праці і планування кількості працівників;
· розробка заходів підвищення та управління продуктивністю.

Розділ I. Методичні аспекти дослідження продуктивності праці
1.1. Сутність поняття продуктивність праці
Розвиток кожного суспільства передбачає взаємодію таких видів ресурсів, як природні ресурси, людські ресурси, капітал і підприємництво (у розумінні управлінських та організаційних навичок, необхідних усім субєктам господарської діяльності у процесі виробництва) та інформаційні потоки. Відносно підприємництва можна дискутувати, бо, з одного боку, це можна розглядати як справді ресурс, а з іншого - це похідна від людських ресурсів, це результат накопичення і застосування досвіду праці, як своєї, так і інших людей. Але головним серед усіх ресурсів є праця людини, бо тільки завдяки праці як усвідомленої і доцільної діяльності людини предмети праці та засоби праці, тобто речові фактори, "оживають" і відбувається процес виробництва життєвих благ як для кожної людини, так і для суспільства загалом[5, с.37-39].
Система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення природних ресурсів відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці, має назву "продуктивні сили". Головною продуктивною силою суспільства є працівники виробничої та невиробничої сфери. Продуктивні сили виражають ставлення людини до природи, ступінь оволодіння людиною силами природи. Вони є провідною ланкою суспільного способу виробництва, а їх рівень - загальним показником соціально-економічного прогресу, оскільки з їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, зявляються нові джерела енергії тощо. Водночас головним критерієм суспільного прогресу є розвиток людини, її потреб, інтересів, цілей.
Продуктивність - це показник результативності та ефективності виробництва, що характеризує випуск продукції в розрахунку на одиницю використаних ресурсів та факторів виробництва. Отже, терміни "продуктивність" і "продуктивність праці", з одного боку, близькі між собою, а з іншого - це різні поняття.
Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) продуктивність відбиває взаємозвязок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво, а продуктивність праці - це ступінь ефективності використання конкретної праці, і в її визначенні закладено поняття праці, здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції.
Показник продуктивності суспільної праці - це узагальнюючий показник ефективності суспільного виробництва, який розраховується як відношення виробленого національного доходу до середньорічної чисельності зайнятих у сфері матеріального виробництва. З переходом до міжнародної методології обліку рівень продуктивності суспільної праці визначається відношенням валового внутрішнього продукту (у ринкових цінах) до середньорічної чисельності економічно активного населення (робоча сила)[17, c.352].
Підвищення продуктивності праці означає економію сукупної праці (живої та уречевленої), що витрачається на вироблення продукції, зменшення всього матеріалізованого в продукті робочого часу.
Між показниками продуктивності індивідуальної та суспільної праці існує певна взаємозалежність. Вона полягає у тому, що зменшення витрат індивідуальної праці на робочих місцях є необхідною передумовою підвищення продуктивності суспільної праці. Водночас економії лише живої праці часто буває не досить для підвищення продуктивності суспільної праці.
Продуктивність праці збільшується в міру економії як живої, так і минулої (уречевленої) праці на одиницю готового продукту. Причому протягом останніх десятиліть все чіткіше виявляється загальна тенденція випередження зниження затрат живої праці. Це повязано з тим, що засоби праці, які втілюють витрати минулої праці, у процесі вдосконалення дають змогу все більше економити витрати живої праці робітників, зайнятих на виготовленні конкретної продукції. Отже, з розвитком науково-технічного прогресу частка минулої праці повинна безперервно зростати при одночасному зниженні витрат живої праці на одиницю продукції[3].
Однак в умовах трансформації економіки країни скорочена кількість задіяної живої праці приводить до руху скорочену кількість минулої праці, наявність безробіття не стимулює капітальні вкладення на створення нових робочих місць, що необхідно, щоб забезпечити динаміку зростання економіки як стабільний процес. Це можливе лише на підставі створення державою відповідного загальноекономічного середовища, яке приведе до якісних змін в економіці і відповідно в соціальній сфері. Саме в цьому середовищі повинна знайти собі місце продуктивність праці, що в теперішній час необґрунтовано замовчується[18, c.118].
Оскільки економічна сутність продуктивності праці, а точніше, її підвищення виражається у скороченні як робочого часу робітників, зайнятих у галузях, безпосередньо повязаних з виробництвом кінцевої продукції, так і робочого часу, втіленого в засобах виробництва, спожитих на завершальному циклі виготовлення кінцевої продукції, то і продуктивність праці визначатиметься зростанням економії всіх задіяних ресурсів.
Варто також зазначити, що поняття "продуктивність" залежить від взаємодії пяти факторів виробництва: праці, капіталу, інформаційних потоків, підприємницького хисту та рівня використання природних ресурсів, де головним є жива праця. Від того, як вона організована, як взаємодіє з іншими факторами виробництва, які новітні технології сприймає виходячи зі своєї підготовленості, залежить продуктивність на всіх рівнях управління: макро-, мезо- та мікро[18, c.119].
Підприємство - це клітинка багатоаспектного господарства країни, а тому від продуктивної роботи кожної ланки залежить стан і розвиток економіки країни загалом.
Розглянуті чинники економічного зростання є результатом функціонування праці, адже жива праця є вирішальним чинником утворення вартості. Джерелами споживної вартості є праця і природа. Економічне зростання без живої праці практично неможливе, але залежно від наукової та технічної озброєності праця може бути більш або менш продуктивною [4, с.53-54].

1.2. Вибір та обґрунтування заходів з підвищенням ефективності виробництва.
Розвиток ринкових відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання. Але за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршили: зменшилися обсяги виробництва, знизилась його рентабельність. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємстві. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалися досягти збільшення прибутків не з допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а постійним підвищенням цін на свою продукцію[11с, 58].
Подоланням кризи в економіці не можливі на відсталій технічній базі, тому що основа ринкових відносин є конкурентна боротьба, і в ній перемагає не той, хто знизить витрати і запропонує нижчі ціни, а той хто випускає якісну продукцію, а цього можна досягти тільки, застосуванням нових технологій[14, с.105].
У реалізації цілей стратегічного плану підприємства особлива роль належить плану технічного і організаційного розвитку - плану підвищення ефективності виробництва. Для того, щоб успішно функціонувати в умовах конкурентної боротьби, підприємство в своїй діяльності повинне орієнтуватися, на потреби ринку (ціни, витрати, кількість продукції, що випускається) і на реалізацію досягнень науково - технічної революції[8, с.56].
........


Список використаної літератури
Конституції України, від 28 червня 1996 p
XIV КЗпП України (статті 201-220) "Пільги для працівників, що поєднують роботу з навчанням"
Закон України "Про державний бюджет України".
Амосов А. Повышение производительности общественного труда // Экономист. - 2000. - № 1. - С. 53-59.
Арефьева Е., Тонкопряд В. Факторы воздействия на производительность труда // Бизнес-Информ. - 1997. - №7. - С. 37-39.
Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
Зайцев И. Л. Экономика организации. - М.:Экзамен, 2000. - 768 с.
Калина А. В. Економіка праці. - К.: МАУП, 2004.
Калина А. В., Пашута М. Т. Прогнозування та макроекономічне планування. - К.: МАУП, 2000.
Кардашевский В. Чем производительнее труд, тем эффективнее экономика // Человек и труд. - 1996. - № 9. - С. 63-66.
Кемпбел Р. Макконел, Стенлі Л. Брю - “Економікс”, К.: «ХаГар» 1998
Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. ?. ?. Климка, В. ?. Нестеренка. - К.: Вища шк.; Знання, 1997. - 743 с.
Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 2005. - 352 с.
Совицкая Г. В . Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов . - 2-е издание перераб. И дополн. -Минск , М. : Экоперспектива, 98 год.
Шекшня С. В. Планирование персонала на прием на работу. - М.: ЗАО «Бизнес-школа "Интел-Синтез"», 1997. - 80 с.
Економічний словник-довідник (К.: Femuna, 1995, с. 265-267)
"Большой экономический словарь" за ред. ?. ?. Азриліяна (?.: Ин-т новой экономики, 1997, с. 528)
(Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. - К.: Міжнар. екон. фундація, 2000)
Білобровко Т. І. Економіка освіти : навчально-методичний посібник / Т. І. Білобровко // Переяслав-Хмельницький, 2003. - 119 с.
Михаць С. О. Роль освіти як фактора економічного зростання в умовах перехідної економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.01.01«Економічна теорія» / С. О. Михаць // К., 2004 - 24 с.
Denison E. The Sources of Economic Growth in the United States and the Alternatives before us / E. Denison // N.Y., 2006. - С. 69 - 70.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.