На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик особливост соцального захисту населення в Україн

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 30.12.2013. Сдан: 2012. Страниц: 51. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст

Вступ
Розділ 1. Суть та основні елементи соціальної політики
1.1Суть соціальної політики
1.2Характеристика основних елементів соціальної політики
Розділ 2 Сучасний стан та проблеми соціального захисту населення України
2.1 Аналіз сучасного стану соціального захисту населення
2.2 Проблеми соціального захисту населення
Розділ 3. Основні напрямки підвищення ефективності механізму соціальної допомоги населенню
3.1 Концепція реформування системи соціальних послуг в Україні
3.2 Соціальне замовлення, підтримка недержавних надавачів соціальних послуг
Висновок
Список літератури
Додатки

Вступ

Актуальність теми. Створення ринкової економіки супроводжується стрімким розшаруванням суспільства за матеріальним, соціальним статусами. Перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення.
Прагнення України увійти в Європейську співдружність країн та у Європейський союз неможливе без створення системи правових, економічних, організаційних та інших заходів державних і недержавних установ та організацій, що впливатимуть та сприятимуть підтриманню соціальної стабільності в суспільстві, створенню умов для зростання добробуту населення, забезпечення належного рівня та якості життя населення.
Процес поглиблення інтеграції в світове економічне співтовариство передбачає багато істотних змін в системі управління державою, складовою якої є соціально-економічна система, на основі ідеї сполучення економічної ефективності як результату дієвості ринкових сил та соціального компромісу. Наявність дієвої, ефективної системи соціального захисту - це свідоцтво рівня розвитку держави, його відповідності вимогам часу. Чим вищий рівень життя членів суспільства, тим більш розвинутим може вважатися суспільство.
Як уже зазначалось, однією з функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян (безробіття, втрата працездатності), створення ефективної системи соціального захисту в Україні.
Об’єктом дослідження є система соціального захисту населення, суть, її структура, об’єкти, суб’єкти та інструменти реалізації.
Предметом є особливості соціального захисту населення в Україні.
Метою роботи є дослідження сучасної структури системи соціального захисту населення і політики України, аналіз її стану, характеристика сучасних процесів, що протікають в соціальній сфері.
Завдання даної курсової роботи є:
- визначення теоретичних аспектів здійснення системи соціального захисту:
- аналіз сучасної політики соціального захисту в Україні;
- оцінка ефективності політики соціального захисту та висування пропозиції щодо її покращення.
Інформаційну базу курсової роботи становлять наукові праці українських та зарубіжних вчених, аналізуються дані Міністерства статистики.

Розділ 1. Суть та основні елементи соціальної політики

1.1Суть соціальної політики

Розглянемо основні аспекти економічної політики держави на прикладі германській економічній системи.
Існуюча у Германії економічна система звичайно характеризується як змішана економіка. У її основі лежать ринкові відносини на конкурентних засадах з активним використанням державного регулювання, що складає економічний базис германської моделі.
Під змішаною економікою розуміється сполучення, співвідношення і взаємодія основних форм власності в капіталістичному ринковому господарстві: приватної, державної і кооперативної . Кожна з цих форм зайняла свою “нішу”, виконує свою функцію в загальній системі економічних і соціальних взаємозвязків. Переважна більшість ( біля 85%) всіх компаній із числом зайнятих понад 50 чоловік належать приватному капіталу. На приватні підприємства доводиться 75% зайнятих у виробничому секторі, із них 8% працюють у приналежному іноземному капіталові фірмах. Інша частина припадає на державу і кооперативи, на кожний по 11-13%. Державний сектор розширювався, а питома вага кооперативного майже не змінювалася з 1965 р.
Крім цих трьох форм власності існує безліч компаній із змішаною власністю , фірми, що належать профспілкам, ощадним банкам і т.п. Проте їхня доля дуже мала.
Провідну роль у виробництві товарів і послуг грає приватний сектор. У його рамках можна виділити значний капітал, що домінує в галузях, що визначають експортну спеціалізацію, насамперед в обробній промисловості. Інша частина приватного сектора складається з дрібних і середніх фірм. По цьому критерії приватні компанії можна розділити на 2 групи. До одної відноситься множина дрібних фірм, у яких засновник, власник і директор-розпорядник часто одне і та ж особа. У іншу групу входять крупні компанії, зареєстровані на фондовій біржі. За останні десятиліття в структурі власності цієї групи сталися великі зміни. Помітно знизилася доля акцій, що належать домашнім господарствам (населенню) і приватним індивідуальним особам - із 47% у 1975р. до 21% у 1985 р. , у той час як страхові, інвестиційні і фінансові компанії, фонди, у тому числі державний Загальний пенсійний фонд, помітно збільшився - із 53% у . до 79% у 1985 р. (уключаючи 7%, що належать іноземцям). За після військовий період сталося падіння долі дуже значних індивідуальних акціонерів - із 70% у 1951 р. до приблизно 20% у 1985 р. - унаслідок насамперед високих ставок податків на прибутки і власність.
Таким чином, інституціональна власність у значній мірі замінила приватних осіб . В цей час 20 найбільших власників портфелів акцій -установи . Особливо зросли долі нефінансових, інвестиційних і страхових компаній, на які в 1985 р. доводилося відповідно 14, 14 і 10%. Підвищення ролі компаній, що займаються комерційною діяльністю, сталося в силу різноманітних причин. Декотрі з них ввели приналежні їм дочірні компанії на фондову біржу, зберігаючи значну, а часто і переважну частину акцій у своєму розпорядженні. Інші, продаючи фірму або її відділення, одержували в якості платежу акції компанії , що купує. Деякі крупні пакети акцій виникли в результаті довгострокового тісного співробітництва фірм. Звичайним явищем стали “стратегічні” вкладення капіталу в акції. Цьому сприяла висока ліквідність більшості фірм унаслідок зростання продажів і прибутків після 1982 р.
Водночас різко зросло і число громадян, що володіють акціями. Це порозумівається як скороченням портфелів акцій приватних індивідуальних власників, так і швидким зростанням числа компаній, зареєстрованих на фондовій біржі. Важливу роль зіграло поява нової групи індивідуальних власників акцій після створення в 1978 різноманітних акціонерних-інвестиційних фондів. Заощадження в цих так називаних загальних фондах під управлінням банків або фірм одержували різноманітні податкові субсидії від уряду. До 1984 р. вкладники одержували знижку 30% із податків на свої річні заощадження на додаток до неоподатковуваним податком дивідендам і приростові вартості акцій. У 1984 р. податкова знижка була скасована, але інші стимули залишилися. У 1985 р. на ці інвестиційні фонди доводилося 6% всіх акцій, і ця доля продовжувала поступово рости.
У останні роки великий інтерес до акцій проявили іноземні інвестори. До кінця 1985 р. на них доводилося приблизно 7% вартості всіх акцій. Крім того, деякі германські компанії зявилися на деяких західноєвропейських фондових біржах, а також у Нью-Йорку і Токіо, що порозумівається їхнім бажанням забезпечити кращі фінансові умови і додаткову рекламу за кордоном
Економіка Германії характеризується високим рівнем концентрації виробництва і капіталу і монополізації в провідних галузях. На крупних підприємствах ( із числом зайнятих понад 500 чоловік) зосереджене біля 40% зайнятих у промисловості, а на дрібних ( до 50 чоловік) - 17%. При цьому зростання концентрації виявляється насамперед на рівні крупних фірм. У одній із 20 найбільших компаній трудиться більш 40% робочої сили в промисловості. На долю 200 найбільших компаній доводиться по 75% обсягу виробництва, числа зайнятих, капіталовкладень і експорту.
У останні роки роль провідних компаній у світовій економіці зросла. Звичайно, у число гігантів капіталістичного світу вони не входять. Провідні промислові фірми мають яскраво виражену міжнародну орієнтацію.
У економіці дуже висока монополізація виробництва. Вона найбільш дужа в таких спеціалізованих галузях промисловості. Склався потужний фінансовий капітал. Він знайшов своє організаційне вираження у фінансових групах.
Найважливіша роль державного сектора у Германії - акумуляція і перерозподіл значних коштів на соціальні й економічні цілі відповідно до концепції германської моделі. Державний сектор має два рівні власників власності: центральний уряд і місцеві (комунальні) органи влади. Нижній рівень іноді виділяється в комунальну форму власності. Вони, разом складають за формою власності єдине ціле, різняться як по місці в сфері економіки, так і по масштабах (у кожному окремому випадку, але не в сукупності) діяльності.
Державний сектор найбільш розвинений у сфері послуг. У соціальних послугах, що складають половину всієї сфери послуг, доля держави - 92%, у тому числі в охороні здоровя - 92%, в освіті і науці - 88, 7%, соціальному страхуванні - 98, 2%. У цілому ж по статистиці на державу доводиться 49% зайнятих у секторі послуг, а з урахуванням державних компаній - 56%.
Державний сектор важливий для підвищення ефективності економіки. Цьому сприяє, наприклад, гарна якість і низькі витрати на такі важливі державні послуги, як транспорт і звязок, система освіти . У цьому чітко очевидно взаємодію приватного і державного секторів: зростання прибутків від першого використовується через податкові й інші надходження в державний бюджет для збільшення насамперед державних послуг населенню, що у свою чергу сприяє великій ефективності економіки, де основу складає приватний сектор.
Особливістю германської економіки є роль і значення кооперативного руху в країні. Воно поширено по всій країні і займає дуже сильні позиції. Кооперативи сприяли перетворенню Германії з аграрної в промислову розвинену , що процвітає країну. Важливу роль кооперативне рух грає в сільському господарстві, у промисловості, у роздрібній торгівлі, житловому будівництві й іншій сфері діяльності.
Кооперативи діляться на виробничі і споживчі. Виробничі кооперативи загальним числом зайнятих біля 50 тис. Чол. домінують у виробництві молока і мяса і займають важливе місце у виробництві інших продуктів, а також у целюлозно-паперовій промисловості. Споживчі кооперативи числом зайнятих 70 тис. чоловік, із котрих приблизно половина доводиться на два найкрупніших , грають важливу роль у роздрібній торгівлі.
У змішаній економіці кооперативне рух діє в якості “третьої сили”, або “третьої альтернативи”, приватної і державної власності, базуючись на принципах демократії і користуючи широкою народною підтримкою. У деяких галузях - особливо з-поміж споживчих кооперативів - кооперація стала врівноважуючою силою на ринку в інтересах простих людей, наприклад у питаннях ціноутворення. У минулому споживчі кооперативи витримали чимало битв із приватними картелями. Цю роль вони грають і зараз, хоча й у менш драматичних формах.
На кооперативи у Германії припадає 5% промислового виробництва й всіх, 7, 5% зайнятості в промисловості, 14% у роздрібній торгівлі і 5% від числа усього працюючого населення. У Германії 2/3 домашніх господарств тим або іншою подобою повязані кооперативами. На споживчі кооперативи доводиться 20% продажів товарів повсякденного попиту. Від 1/2 до 2/3 продовольства, споживаного у Германії, виробляється фермерами, що входять у кооперативи, а по молоку і мясу ця частка дорівнює 99% і 80% відповідно.
Термін “кооператив” звичайно відноситься до економічного поняття, що засновується на спільних діях і взаємодопомозі. Кооперативне підприємство повинно мати прямий звязок із потребами й економічним інтересом його членів. З-поміж принципів кооперативного руху: воля членства - ніхто не може бути виключений, крім випадків порушення статуту ; незалежність від політичних партій і віросповідань; демократичне управління - “один член - один голос”; обмеження прибутків на вкладений пай, кооперативне товариство - асоціація людей, а не капіталу; нагромадження капіталу на розвиток і економічну самостійність; просвітительська діяльність; взаємодія кооперативів.
Сфера діяльності кооперативів широка; крім згаданих існують кооперативи житлові, страхові, туристичні, автомобільні і навіть похоронні.
Таким чином, кооперативи грають важливу роль у сучасному суспільстві . Але в 50-60 роки зрушення до укрупнення економічних підприємств із метою зниження витрат зробили вплив і на кооперативи, також як і на інші види бізнесу. Ця тенденція стала серйозно загрожувати демократії в кооперативах. В цей час кооперативне рух шукає способи підсилення впливу рядових членів на положення справ у кооперативах.

1.2Характеристика основних елементів соціальної політики

Якщо в економічній сфері головним національним пріоритетом є створення сучасної ринкової економіки, то у соціальній сфері національним пріоритетом такої ж значущості є формування сучасного середнього класу як основного рушія та гаранта реформ у суспільстві. Середній клас - не тільки і не стільки якась окрема соціальна група населення. Це також і певний спосіб та якість життя, притаманні представникам різних верств населення.
В країнах із соціально зорієнтованою економікою до середнього класу належать як представники недержавного сектору економіки (дрібні та середні підприємці, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, власники приватного майна і капіталів), так і наймані працівники у приватній та державній сферах. Загалом, середній клас може складатися з найрізноманітніших верств суспільства: бізнесменів і комерсантів, наукової й технічної інтелігенції, державних службовців, працівників культури та мистецтва, кваліфікованих робітників та фермерів.
В країнах із соціально зорієнтованою економікою до середнього класу належать навіть так звані “вразливі верстви населення” - пенсіонери, інваліди, багатодітні та неповні сім’ї. До середнього класу, як за рівнем доходу, так і за якістю життя, їм дозволяє увійти існуюча розгалужена та диверсифікована система соціального забезпечення. Досить високий загальний рівень життя цих груп населення забезпечується, як високими розмірами їхніх пенсій за попередню трудову діяльність, так і наявністю недержавних пенсійних фондів, а також сприятливих умов для продовження трудової діяльності з урахуванням особливостей та специфіки даної категорії робочої сили. Надійні та розгалужені недержавні пенсійні фонди є важливим джерелом інвестиційних ресурсів для економіки.
Треба відзначити, що наявність розгалуженої та всеосяжної соціальної системи доступна лише стабільним та багатим країнам, оскільки постійне вдосконалення таких систем призводить до додаткового навантаження на економіку, відволікає значні кошти на її розвиток та суспільний прогрес. Крім того, країни з розвиненою економікою, входять до різноманітних міжнародних наддержавних організацій, угоди та договори, виконують певні зобов’язання щодо технічної та гуманітарної допомоги у вирішенні соціальних проблем країн, що розвиваються, надзвичайних ситуацій, зокрема соціальних конфліктів та соціальних наслідків іншого виду конфліктів та воєн.
Часто умовою надання такої допомоги з боку донора є виконання певних політичних, економічних та соціально пов’язаних умов реципієнтом допомоги. У період становлення незалежності Україна неодноразово стикалася з подібними вимогами щодо проведення певних заходів соціальної політики з боку Світового банку, Монетарного фонду та інших міжнародних організацій та окремих країн, як умови надання кредитів та виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей. Частина таких умов донорів напряму стосувалася соціальної політики держави, рівня життя населення та соціальної поляризації українського суспільства - як от вимоги щодо зниження або замороження зарплат, пенсій, стипендій, або підвищення оплати за комунальні послуги тощо.
Як було показано у попередніх підрозділах, однією з основних негативних плат українського суспільства за нові економічні умови було екстраординарне зростання бідності - як за доходами, так і за фізичними проявами для людини. Соціальна стратифікація суспільства, досить незначна у дореформений період, так звана “соціальна рівність”, як і рівність за доходами, трансформувалася у абсолютну нерівність, коли співвідношення доходів 10 % найбагатших та 10 % найбідніших категорій населення зросло з 4 разів у 1990 р. до 67 у 1996 р. й на початку поточного століття складає близько 10 разів. 10 % населення України концентрують сьогодні 40 % доходів всього населення країни, причому 2/3 цих доходів мають кримінальне походження.
Реальна вартість доходів також зазнала девальвації - реальна заробітна плата зменшилася у 3,8 разу, а реальна пенсія - у 4 рази [6]. У результаті до бідних та вкрай бідних категорій належить 41,4 % населення Україні. І це за умови, що за визначенням межа бідності складає 56,6 % прожиткового мінімуму, який дозволяє покривати лише наймінімальніші потреби людини. Таким чином рівень оплати праці в Україні є надто низьким. Тому зайнятість не може забезпечити більш-менш пристойний ........


Величко О. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: проблеми та перспективи // Економіка України. - 2010. - № 2. - С. 43.
Витрати і доходи домогосподарств України у 2011 році проаналізовані за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України.
Від соціального забезпечення до соціальної політики : Зб. наук. праць. - К.: Сатсанга. - 2010. - С. 13.
Від соціального забезпечення до соціальної політики : Зб. наук. праць. - К.: Сатсанга. - 2010.
Волков А. М. “Германія : соціально-економічна модель” М. ”Думка ”2009
Дікон Б. , Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. - К.: Основи. - 2009. - С. 28.
Економіка зарубіжних країн: капіталістичні і країни що розвиваються. Навчальний посібник для спец. вузів. кіл. : В. П. Колєсов і ін. - Москва, . . , 2011.
Енгстлер П. Ринкова економіка для початківців. К.:Вік. 2010р.
Й.Хамп. Основні знання з ринкової економіки. Курс лекцій. -М.:Республіка. 2009р.
Камаєв В.Д., "Підручник по основах економічної теорії", Москва, "", 2011
Ламперт Х., "Соціальна ринкова економіка. Німецький шлях", Москва, "Справа ", 2009
Левин И. Экономика и гражданское общество // МЭ и МО. - 2009. - № 1. - С. 68.
Лехан В. М., Лакіза-Сачук Н. М., Войцехівський В. М. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоровя в Україні. - К.: Сфера, 2010. - С. 9
Праця в Україні у 2010 році: Статистичний збірник /Державний комітет статистики України. № 7 - 1 - 7/128 від 17.07.2011 р. - С. 18, 27.
Римашевська Н. Невідкладність соціальних реформ // Независимая газета. - 2011. - 1 сентяб.
Содействие самостоятельной занятости. - Международное бюро труда. - Женева, 2009.
Статистичний щорічник України за 2008 рік. - К.: Техніка, 2009. - С. 342.
Стендінг Г., Чернишев І. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехідною економікою. МОП : К., 2010. - С. 23.
Стратегія подолання бідності : Указ Президента України від 15 серп. 2006 року № 637/2001.
Хойєр В. Як робити бізнес у Європі. - Москва: Прогрес, 2009.
Чепурін М.Н., Кісєльова Е.А., "Курс економічної теорії", Кіров, "АСА", 2009



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.