На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Мжнародна правосубєктнсть фзичної особи

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Право. Добавлен: 12.1.2014. Сдан: 2011. Страниц: 32. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ
ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ …………………………………….5
1.1. Природа та сутність поняття фізичної особи як суб’єкта міжнародного права ……………….....................................................................................................5
1.2. Інститут міжнародної правосуб’єктності ……………………………………10
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ …………………………………...13
2.1. Проблема міжнародної правосубєктності фізичних осіб ………………….13
2.2. Міжнародна правосуб’єтність індивіда - одна з реалій сучасного міжнародного життя ……………………………………………………………….17
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ
ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ………………………………………………………………..20
3.1. Прихильники міжнародної правосуб’єктності фізичної особи ……………20
3.2. Правовий аналіз міжнародного захисту прав людини ……………………..23
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………33


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. З другої половини XX ст. і до теперішнього часу в міжнародному праві збільшується питома вага і зростає значення норм, присвячених правовому статусу особи. Проблема правосуб’єктності особи належить до числа найважливіших у правовій науці, оскільки ця категорія використовується різними галузями права. Однак дотепер немає єдності у визначенні цього поняття.
У сучасній західній доктрині міжнародного права переважна більшість авторів уже дуже тривалий час розглядає надання індивідам прямого доступу в міжнародні судові органи в якості сторони в процесі як одне з основних доказів можливості прямого регулювання міжнародним правом становища індивідів.
У вітчизняній доктрині з цього приводу висловлюються різні точки зору. Найбільш часто акцентується увага на тому, що міждержавні угоди, котрі передбачають прямий доступ індивідів у міжнародні судові органи, зустрічаються надзвичайно рідко, вони нетипові і не можуть змінити загальне правило. Деякі автори, як відзначилося, підкреслюють, що міжнародна правосубєктність індивідів носить у цих випадках похідний, обмежений характер і не повинна протиставлятися державному суверенітетові.
Незважаючи на існування досить солідних теоретичних розробок, слід зазначити, що явище правосубєктності як категорії юридичної практики залишається актуальним, певною мірою навіть спірним, тому дотепер загальних доктринальних підходів у тлумаченні його змісту так і не знайдено.
Мета: комплексно вивчити та дослідити міжнародну правосуб’єктність фізичної особи.
Наведена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових завдань:
1. Розкрити природу та сутність поняття суб’єкта міжнародного права.
2. Проаналізувати інститут міжнародної правосуб’єктності.
3. Обгрунтувати проблема міжнародної правосубєктності фізичних осіб.
4. Дослідити правовий аналіз міжнародного захисту прав людини
Об’єкт дослідження: норми міжнародного права, що регулюють питання правосуб’єктності фізичної особи.
Предмет дослідження: міжнародна правосуб’єктність фізичної особи.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософські, загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського та правового аналізу міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб.
Науково-теоретичною основою дослідження правового регулювання правосубєктності осіб стали праці таких представників різних галузей юридичної науки та теоретиків права, як С. С. Алексеев, С. Н. Братусь, Б. К. Бегічев, М. О. Баймуратов, Я. Р. Веберс, Н. В. Вітрук, В. А. Дозорцев, Е. М. Ворожейкін, В. П. Грибанов, Д. М. Генкін, О. С. Йоффе, Н. М. Єршова, С. Ф. Кечекьян, О. А. Красавчиков, Я. С. Кожеуров, Н. П. Кузнецова, Л. В. Лазарев, H. I. Матузов, А. В. Міцкевич, А. А. Піонтковський, А. І. Пергамент, В. А. Рясенцев, З. В. Ромовська, М. С. Строгович, Ю. К. Толстой, Е. А. Флейшиц, Є. О. Харитонов, P. O. Халфіна, С. В. Черниченко, М. Ю. Черкес, Г. Ф. Шершеневич.
Обсяг і структура роботи обумовлені метою та завданнями дослідження, а також логікою розташування в ній матеріалу. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
1.1. Природа та сутність поняття фізичної особи як суб’єкта міжнародного права
З другої половини ХХ століття і до теперішнього часу в міжнародному праві зростає і збільшується вага та значення норм, що присвячені правовому статусу індивіда. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб за порушення норм міжнародного права, закріплення на міжнародному рівні стандартів основних прав та свобод людини, створення міжнародно-правових механізмів контролю за додержанням цих прав, де все більше значення має активна та ініціативна діяльність самої людини з питань використання міжнародно-правових засобів захисту своїх прав, в тому числі і шляхом прямого та безпосереднього звернення до міжнародних судових органів, розвиток внутрішнього права міжнародних організацій, що визначають правовий статус міжнародних повноважних осіб (службовців), - це і багато іншого, виступає тим, що свідчить про зростання та все більший вплив міжнародного права на окремих осіб. Це призвело до того, що в науці міжнародного права деякі юристи-міжнародники висловлюють погляди з приводу того, що індивід виступає суб’єктом міжнародного права. Всі ці тенденції потребують теоретичного обґрунтування. Центральне місце у цьому процесі займає категорія міжнародної правосуб’єктності.
Питання про міжнародну провосуб’єктність індивіда є одним з найбільш дискусійних в науці міжнародного права. Цікавим є, наприклад, той факт, що, у вітчизняній науці міжнародного права не було жодного вченого-теоретика або практика, хто не визнавав би за державою статусу суб’єкта міжнародного права, але є багато вчених, що не визнають правосуб’єктність за фізичними особами. Тому вченим, які визнають правосуб’єктність за іншими, аніж державами, суб’єктами права, необхідно доводити це, звертаючись до аналізу відповідних норм міжнародного права, структури правовідносин, що утворюються на їх основі, форми реалізації та застосування міжнародного права. Безумовно, у міжнародному праві існує велика кількість дискусійних проблем щодо яких існує багато точок зору, іноді навіть взаємовиключних. Це стосується і питання міжнародної правосуб’єктності фізичної особи. Погляди на це питання варіюються від повного невизнання міжнародної правосуб’єктності індивіда до визнання останнього єдиним суб’єктом міжнародного права.
В науці міжнародного права питання міжнародної правосуб’єктності індивіда є доктринальним. В міжнародному праві немає норм, які б містили перелік його суб’єктів. Визначення кола суб’єктів міжнародного права має теоретичний характер. Разом з тим, міжнародна правосуб’єктність є суворо врегульованою відповідними нормами категорією. Тому предмет даного дослідження включає в себе як аналіз та класифікацію різноманітних теорій, концепцій та підходів до питання що розглядається, так і аналіз норм міжнародного права, що присвячені правовому статусу особи, аналіз правовідносин, що складаються на їх основі.
В науці міжнародного права питання суб’єктів міжнародного права вважається основним. Загальновизнаною є думка, що суб’єкти посідають центральне становище в міжнародному праві. Міжнародне право служить інтересам своїх суб’єктів, регулює відносини між ними, визначає їхній статус, зокрема права та обов’язки тощо. За такої взаємозалежності міжнародного права з його суб’єктами зрозумілою стає увага теоретиків і практиків права до поняття, природи, сутності, характерних особливостей, видів суб’єктів міжнародного права.
Під фізичними особами прийнято розуміти громадян даної держави, іноземців, осіб без громадянства й осіб, що мають подвійне громадянство. Всі вони разом складають населення, що мешкає на території певної держави, що підпорядковане її юрисдикції. Водночас термін «населення» у міжнародному і у внутрішньодержавному праві має неоднакове значення. У міжнародному праві під населенням розуміється сукупність фізичних осіб, індивідів, що населяють територію держави в даний момент, тобто проживаючих на її території. У внутрішньодержавному праві основний акцент робиться на юрисдикцію (здійснення владних повноважень) держави над цим населенням. У силу того, що на територію держави поширюється її повний і винятковий суверенітет, особи, які населяють її, знаходяться під повною і винятковою юрисдикцією цієї держави, котра встановлює у своєму національному праві їх відповідний юридичний статус і правовий режим.
Держава здійснює стосовно свого населення три види юрисдикції - законодавчу, виконавчу (адміністративну) і судову. У силу законодавчої юрисдикції держава встановлює юридичний статус осіб, які складають її населення, відносячи їх до категорій своїх громадян (підданих для держав із монархічним ладом правління), іноземних громадян, осіб без громадянства або осіб із подвійним громадянством. Таким чином, регулювання правового становища фізичних осіб, що знаходяться на території держави і складають її населення, входить у виключну компетенцію даної держави.
Коло, обсяг і характер прав і свобод, наданих населенню, залежать від економічних, соціальних і національних особливостей розвитку кожної держави.
Але слід мати на увазі, що регламентація правового становища населення внутрішнім законодавством держави не виключає можливостей міждержавного співробітництва в галузі політичних, економічних і громадянських прав населення, визначення правового становища іноземців, врегулювання питання про осіб з подвійним громадянством, надання взаємної правової допомоги у громадянських, сімейних і кримінальних справах, а також спільної боротьби з міжнародними злочинами.
Фахівці ідуть різними шляхами щодо розкриття природи та сутності поняття суб’єкта міжнародного права. Так, одні автори вважають, що суб’єктами МП виступають всі учасники міжнародних правовідносин, інші - що це лише творці міжнародних прав та обов’язків, треті - що ними можуть бути носії відповідних прав і обов’язків. Ті, хто займає більш жорстку позицію щодо спроможності бути суб’єктом міжнародного права, вимагають визнання за такими суб’єктами спроможності бути як творцями, так і носіями прав та обов’язків. Наприклад, професор Черниченко С. В. вважає, що суб’єктами міжнародного права можуть бути тільки учасники міждержавних відносин. При цьому наголошується, що такий учасник міждержавних відносин повинен бути носієм міжнародних прав та (або) обов’язків, які виникають в осіб в результаті поширення на них дії певної норми міжнародного права або індивідуальних розпоряджень, зобов’язань, дозволів і заборон, передбаче........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Статут Організації Об’єднаних Націй. - Нью-Йорк, ООН, 1996. - 326 с.
2. Антонович М. М. Міжнародне публічне право. - К.: „КМ Академія”, 2003. - 308 с.
3. Арегега Е. Х. Современное международное право. - М., 1997. - 348 с.
4. Баскин Ю. Я., Фельдман Д. И. История международного права. - М., 1990. - 426 с.
5. Баймуратов М. О. Міжнародне право: Підручник. - Х., 2002. - 364 с.
6. Бекяшев К. А. Международное публичное право. Учебник. - М.: Проспект, 1999. - 640 с.
7. Бирюков П. Н. Международное право: Учеб. пособие. - М., 1998. - 282 с.
8. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії. Підручник. -М.: Либідь, 2002. - 605с.
9. Дмитрієв А. І., Муравйов В. І. Міжнародне публічне право. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 640 с.
10. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник / Под общ. ред. В. Н. Трофимова. - М., 1998. - 424 с.
11. Игнатенко Г. В. Международное право. Учебник для вузов. - М.: Норма, 2000. - 569 с.
12. Колосов Ю. М. Международное право. - М.: Международные отношения, 1995. - 605 с.
13. Левин Д. Б. История международного права. - М., 1982. - 524 с.
14. Лукашук И. И. Международное право: Учебник: В 2 т. - М., 2001. - 395 с.
15. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Пер. з англ. - Х., 2000. - 284 с.
16. Мацко А. С. Міжнародне право: Навч. посіб. - К., 2002. - 396 с.
17. Международное публичное право: Учебник / Под ред. К. А. Бекяшева. - М., 1998. - 428 с.
18. Международное право: Учебник / Отв. ред. Г. И. Тункин. - М., 1994. - 416 с.
19. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. - М., 2000. - 332 с.
20. Международное право: учебник / под ред. К. К. Гасанова < w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&redlink=1>. - М.: ЮНИТИ ДАНА, Закон и право, 2008. - 463 с.
21. Панов В. П. Международное право: Учебные материалы. - М., 1997. - 290 с.
22. Тимченко Л. Д. Международное право. Учебник. - Харьков: Консум, 1999. - 528 с.
23. Черниченко С. В. Теория международного права. Том 2. - М.: Проспект, 1999. - 525 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.