На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Кримналстика в систем наукових знань

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Криминалистика. Добавлен: 14.1.2014. Сдан: 2013. Страниц: 29. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст


ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИКА ЯК НАУКА……………………………………..5

1.1 Поняття, предмет та завдання криміналістики як науки……………………..5

1.2 Система, методи і джерела криміналістики як науки………………………...9

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ КРИМІНАЛІСТИКИ В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ........................................................................................................................14

2.1 Розвиток наукових уявлень про природу криміналістики як науки………..14

2.2 Місце криміналістики як науки в системі юридичних наук………………...18

2.3 Звязок криміналістики з іншими науками…………………………………...22

ВИСНОВКИ……………………………………………………….………………..28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..…….29


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Криміналістика - це поняття, що більше як сто років тому ввійшло в науку та практичну діяльність з питань боротьби зі злочинністю. Його поява повязана з іменем австрійського професора Ганса Гросса, котрий запропонував так називати нову галузь прикладних знань, покликану швидко і повно розвязувати завдання, поставлені давніми римськими юристами - хто? що? де? за чиєю допомогою? для чого? яким чином? коли?
Криміналістика виникла на стику суспільних, природних і технічних наук, зважаючи на дію загальної закономірності їх інтеграції. Г.А. Матусовській прослідкував звязок криміналістики більш ніж з 64 науками: філософією, математикою, природними, технічними і юридичними науками, зокрема з дисциплінами, розташованими на стику “материнських” і юридичних наук (судова етика, психологія, медицина, психіатрія і ін.).
Криміналістика займає особливе місце в системі наук, оскільки досліджує взаємодію як матеріальних обєктів, так і людей. На відміну від суміжних юридичних наук, криміналістика вивчає не тільки соціальні явища у сфері кримінально-правових відносин, але і органічну і неорганічну природу - обєкт пізнання природних і теоретичних наук. Специфіка пізнаваного комплексу обєктів обуславливает необхідність активного використання в криміналістиці даних інших наук.
Результати багаторічних криміналістських досліджень дозволили сформувати уявлення про місце криміналістики в ситемі наукових знань.
Проте, заслуговує уваги сама актуальність вибраної теми, саме питання, що ж вдає із себе криміналістика як наука та до яких наук вона найближча, адже уявлення про неї мінялося впродовж довгого періоду часу, ставилися припущення, висувалися теорії і т.д.
Мета: комплексно вивчити та дослідити криміналістику в системі наукових знань.
Наведена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових завдань:
1. Розкрити сутність поняття криміналістики як науки.
2. Проаналізувати розвиток наукових уявлень про природу криміналістики.
3. Дослідити місце криміналістики в системі юридичних наук.
4. Обгрунтувати звязок криміналістики з іншими не правовими науками.
Об’єкт дослідження: данні інших наук, що використовуються в криміналістиці та дають уявлення про місце криміналістики в системі наукових знань.
Предмет дослідження: криміналістика в системі наукового знання.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософські, загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського та правового аналізу криміналістики в системі наукового знання.
Науково-теоретичною основою дослідження, стали праці таких відомих криміналістів та вчених юристів як Г.Гросс, Потапов С. М., Белкин Р.С., Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І., Строгович. Б.М., Манне Г.Ю., Зицер. Е.У., Шавер. Б.М., Чельцов. М.А., Тарасов-Родионов. П.И., Митричев. С.П., Ратинов А. Р., Дулов А. В., Винберг А. И., Старченко А. А., Шеремет А.П., Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В., Семаков Г.С., Маркусь О.В., Шепітько В.Ю., Аверьянова Т. В., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р.
Обсяг і структура роботи обумовлені метою та завданнями дослідження, а також логікою розташування в ній матеріалу. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.


РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИКА ЯК НАУКА

1.1 Поняття, предмет та завдання криміналістики як науки

Становлення криміналістики як науки складалося протягом багатьох років, формувалося уявлення про неї, розроблялися нові ідеї, доводилися існуючі. Весь цей процес становлення ставив перед собою одну мету - створення науки, яка втілила б у собі потрібні елементи інших наук, накопичений досвід поколінь і сформувалася для однієї мети - систематизувати наявні знання в одну науку - криміналістику.
Зародження криміналістики повязане із соціальним замовленням держави і суспільства науці: розробити нові засоби і методи розкриття і розслідування злочинів в умовах появи професіональної та організованої злочинності. Становлення криміналістики як науки і процес удосконалення її предмета та методів відбувались відповідно до певних соціально-історичних умов, що змінюються, з урахуванням набутих знань фундаментальних наук. Вперше криміналістику як систему спеціальних знань визначив австрійський криміналіст Г. Гросс, котрий писав у 1892р., що "криміналістика за своєю природою починається лише там, де встановлюють... яким саме способом вчиняються злочини? Як дослідити ці способи і розкрити їх, які були мотиви вчинення того чи іншого злочину, які малися на увазі цілі - про те не говорить ні кримінальне право, ні процес. Це складає предмет криміналістики". Отже, за Г. Гроссом, криміналістика має вивчати способи вчинення злочину та методи його розкриття. Що стосується мотивів злочину, то їх дослідженням займається кримінальне право.
Пізніше С.М. Трегубов (1912р.) зазначав, що криміналістика являє собою застосування методів природничих і технічних наук щодо розслідування злочинів та встановлення особи злочинця. Аналогічної думки дотримувався й І.М. Якимов (1925р.). Одне з найбільш вдалих визначень криміналістики як "системи наукових, технічних і тактичних методів розкриття злочинів, системи, що охоплює разом з тим методику розслідування окремих видів злочинів", належить першому російському професорові криміналістики С.М. Потапову.
Предмет криміналістики є багатогранним і складним. У юридичній літературі мають місце різні визначення предмета криміналістики: як науки про розслідування злочинів, або науки про розкриття злочинів, або науки про сукупність технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій. Останнім часом криміналістику визначають як науку про технології та засоби практичного слідознавства у кримінальному судочинстві. Однак усі ці визначення звужують реальний предмет криміналістики та закономірності, що вивчає ця наука.
Предметом будь-якої науки є різні сторони, властивості та відношення навколишнього світу, виділені в процесі практики і перетворені в обєкт дослідження для розкриття їх спеціальних закономірностей.
Злочин являє собою складне соціальне явище, що характеризується своєю структурою, взаємозвязками елементів, котрі через пізнання і кількісне вираження набувають сталого характеру і, таким чином, обєктивно існують як певні закономірності. Злочин є обєктом пізнання багатьох юридичних галузей знань, при цьому кожна наука досліджує ті закономірності, які складають її предмет.
Закономірність (тобто відповідність закону) - це діяльність, явище, процес, котрий відповідає певним правилам, нормам; це відношення, звязок, який підкоряється обєктивному закону природи і суспільства. Стосовно до події злочину закономірність означає не тільки відповідність утворення інформації обєктивним законам руху і відображення матерії, а й можливість прогнозування виникнення джерел інформації, управляти ними і цілеспрямовано використовувати їх у правоохоронній діяльності.
Уперше на закономірності звернув увагу відомий криміналіст Р.С. Бєлкін, який і увів їх як елемент у предмет криміналістики. Він дослідив і визначив такі закономірності: утворення слідів злочину; повторюваність процесів виникнення слідів; звязок між діями злочинця і настанням злочинного результату; звязок між способом вчинення злочину і слідами застосування цього способу; залежність вибору способу від конкретних обставин; зникнення доказів, тобто слідів злочину.
Таким чином, криміналістика - це юридична наука про розкриття і розслідування злочинів, яка вивчає закономірності механізму злочину, виникнення джерел криміналістичної інформації та використання їх у правоохоронній діяльності. Для цього криміналістика аналізує і узагальнює:
закономірності механізму вчинення злочин, утворення джерел криміналістичної інформації, а також збирання, дослідження і використання їх для розкриття і розслідування злочинів; судово-слідчу практику, виявляючи усе загальне і типове у вчиненні злочинів, їх розкритті та розслідуванні; прийоми використання криміналістичної техніки для виявлення, фіксації та дослідження джерел криміналістичної інформації;
сучасні досягнення природничих, технічних наук, які с живильним середовищем удосконалення старих і конструювання нових засобів криміналістичної техніки.
Отже, наука криміналістика розробляє власні окремі методологію і засоби розкриття та розслідування злочинів. Тому вона має кілька підходів до визначення її предмета, а саме: традиційний - через методи і засоби;
через закономірності; інформаційний метод.
Традиційно предмет криміналістики визначали так: "Криміналістика - це наука про технічні засоби, тактичні прийоми і методи, які використовуються для виконання передбачених кримінально-процесуальним законом дій щодо виявлення, збирання, фіксації та дослідження доказів з метою розкриття і попередження злочинів" (С.П. Митричев, 1965-1973 рр.). У 1966р. Р.С. Бєлкін запропонував визначення криміналістики через закономірності: "Криміналістика - наука про закономірності виникнення джерел інформації стосовно злочину та його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки та використання доказів і про засновані на пізнанні цих закономірностей спеціальні засоби і методи судового дослідження та запобігання злочинів".
Наук........

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Р. С. Белкина. - М.: Издательство НОРМА, 2000. С. 89 - 94.
2. Белкин Р.С. Криминалистика. - М., Норма - Инфра, 1999, - с.42
3. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. - М.,1988.
4. Белкин Р.С., Курс криминалистики. В 3-х т. Т.1. - 1997. С. 158 - 225.
5. Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В., Семаков Г.С., Криміналістика ( криміналістична техніка): Курс лекцій / К.: МАУП, 2001. С. 3 -23.
6. Г.Гросс. Руководство для судебных следователей как система криминалистики: Пер. с 4-го нем. Изд. СПБ, 1908. с. 111
7. Дулов А. В. Судебная психология. Минск, 1970, сс. 23, 24.
8. Зицер. Е.У. Криминалистика. Введение. М.: Юриздат, 1938. С. 3.
9. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
10. Манне Г.Ю. Криминалистика как прикладная дисциплина и предмет преподавания. // Труды профессоров и преподавателей Иркутского государственного университета , вып. 2. Иркутск, 1921. С. 148.
11. Маркусь В. О. Криміналістика. Навчальний посібник - К.: Кондор, 2007. С. 15 -33.
12. Митричев. С.П. Задачи советской науки криминалистики // Советская криминалистика на службе следствия. Вып.1. М., 1951. С. 20.
13. Митричев. С.П. К вопросу о научных основах советской криминалистики. \\ Советская криминалистика на службе следствия. Вып. 7. М., 1956. С. 10.
14. Ратинов А. Р. Судебная, психология для следователей. М., 1967, с. 13;
15. С. М. Потапова “Введение в криминалистику” брошюра - 1946 г. (изд. Военно-юридической академии Советской Армии); с.5
16. Строгович. Б.М. Предмет криминалистики и ее соотношение с уголовным процессом // Труды Военно-юридической академии, вып. 2. Ашхабад, 1942. С. 10.
17. Тарасов-Родионов. П.И. Советская криминалистика // Социалистическая законность, 1951. № 7. С. 10-11.
18. Укр. Сов. Энциклопедия. К .. 1982. Т. З.С. 495.
19. Чельцов. М.А. Уголовный процесс. М., Юриздат, 1948. С. 33.
20. Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. С. 7 - 18.
21. Шавер. Б.М. Предмет и метод советской криминалистики // Социалистическая законность. 1938. № 6. С. 68.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.