На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Дисциплнарна, адмнстративна та цивльна вдповдальнсть за порушення земельного законодавства. Кримнально-правова вдповдальнсть за забруднення або псування земель вдходами чи ншими матералами, шкдливими для життя, здоровя людей або довклля.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 03.05.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства
План

1. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства.
2. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
3. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства.
4. Кримінально-правова відповідальність за порушення земельного законодавства.
5. Земельно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства.
1. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства

Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення Земельним кодексом України, не передбачена. Однак у практиці використання й охорони земель дисциплінарні проступки скоюються часто, а винні в їх скоєнні громадяни притягаються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗПУ).
Заходам стягнення за порушення трудової дисципліни присвячена стаття 147 КЗПУ. У ній підкреслюється, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани чи звільнення.
Усі земельні правопорушення, пов'язані з порушенням трудової дисципліни в земельних відносинах і носять характер дисциплінарних проступків, тягнуть відповідальність згідно з порядком, визначеним Кодексом законів про працю України.
Установити наперед весь перелік дисциплінарних земельно-правових проступків у будь-яких правових актах майже неможливо. Дане питання вирішується конкретно в окремому випадку.
Усі діяння, що порушують земельне законодавство, але не носять характеру адміністративного проступку чи кримінального злочину, відносяться до дисциплінарних проступків. Можна навести конкретні характерні приклади, що зустрічаються у практиці.
Працівник самовільно (свідомо чи з необережності) переставив межовий знак, змінив межу земельної ділянки. Це порушення було виявлено адміністрацією підприємства. На винного було накладено дисциплінарне стягнення, межовий знак поставлено на своє місце. Порушення ліквідовано, відпала необхідність у накладанні на порушника адміністративного штрафу.
Дисциплінарними проступками також є, наприклад, невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами сільськогосподарських культур, з водною і вітровою ерозією, порушення агротехнічних правил, правил зберігання і застосування хімічних препаратів, що призвели до погіршення земель тощо. Вони є характерними і типовими земельними дисциплінарними порушеннями.
Такі дисциплінарні правопорушення можуть вчинятися як рядовими працівниками сільськогосподарських підприємств, керівниками середньої ланки, спеціалістами, так і керівниками підприємств, їх заступниками. У випадку усунення цих порушень нема необхідності застосування (після дисциплінарних заходів) заходів адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Так само, наприклад, якщо декілька тонн мінеральних добрив замість розміщення їх у приготовленому складі були залишені на полі і внаслідок дощів ці добрива були змиті в річку, на землі утворились рівчаки, земля була забруднена. Тут виникло дисциплінарне земельне правопорушення. Керівник і його заступники, спеціалісти не вжили своєчасних заходів для недопущення цього правопорушення. Тому можливе накладення на них дисциплінарних стягнень чи звільнення їх з посад за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання своїх прямих обов'язків.
Можливі й інші дисциплінарно-земельні правопорушення, які тягнуть дисциплінарну відповідальність згідно з вимогами Кодексу про працю України.
2. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена Земельним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАП).
Стаття 52 КУАП передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами. Таке забруднення землі негативно впливає на родючість ґрунтів, знижує врожайність сільськогосподарських культур, робить продукцію небезпечною для людей і тварин. Забруднювачами можуть бути як підприємства та організації, так і громадяни. І ті, й інші можуть бути суб'єктами відповідальності. Порушення може скоюватися як навмисно, так і з необережності, недбалості. Високі штрафи встановлюються в зв'язку з тим, що дане порушення приносить велику шкоду -- зниження родючості ґрунту, урожайності, іноді на багато років. Якщо таке забруднення стає суспільно небезпечним, воно перетворюється в злочин і карається кримінальною відповідальністю.
Відповідальність за порушення правил використання земель передбачається статтею 53 КУАП. Землевласники і землекористувачі несуть адміністративну відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, за невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, за неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. Землевласники, землекористувачі, орендарі зобов'язані дотримуватись правил забудови. Особа, що самовільно зайняла земельну ділянку, не має права здійснювати взагалі будь-яку забудову. Земельна ділянка негайно повертається власнику чи державі, а будівля зноситься порушником або за його рахунок без відшкодування витрат. Землевласники мають право забудувати земельні ділянки самостійно, але з дотриманням правил будівництва, а користувачі й орендарі мають право здійснювати будівництво за згодою власника.
Правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбачене статтею 53і КУАП, посягає на установлений Земельним кодексом земельний порядок. Земельні ділянки надаються рішеннями органів виконавчої влади України, місцевими адміністраціями у власність, користування, оренду. У зв'язку з цим будь-яке захоплення земельної ділянки юридичною чи фізичною особою є порушенням встановленого земельного розпорядку. Воно, крім того, завдає шкоду економіці, землевласникам, землекористувачам і орендарям чи державі. Самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню без відшкодування порушнику витрат на освоєння ділянки.
Відповідальність за приховування або перекручення даних земельного кадастру передбачена статтею 532 КУАП. Таке правопорушення посягає на приховування інформації про державний земельний кадастр, відомості про наявність земель запасу, резервного фонду тощо. Відповідно до вимог Земельного кодексу України, кожний землевласник чи землекористувач у разі вимоги земельних органів і їх посадових осіб зобов'язаний давати правдиву інформацію щодо кількості та якості земель, їх стану. Це необхідно, зокрема, для виділення земель селянським (фермерським) господарствам; для передачі у власність, користування чи оренду; для ведення моніторингу земель і земельного кадастру. Від цих відомостей залежить правильне вирішення питань щодо надання земель, а від неправильної інформації можуть бути порушені права громадян і організацій. Порушниками виступають громадяни -- власники, користувачі, орендарі; посадові особи підприємств, земельних органів, що ведуть державний облік землі. Ці порушення можуть негативно впливати на єдину державну реєстрацію земель як майна, нерухомості.
Стаття 54 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням. Тимчасові користувач чи орендар зобов'язані не лише повернути земельну ділянку після закінчення передбаченого строку, але й повернути у придатному для використання стані. Дане порушення скоюється умисно. Порушник знає, що він зобов'язаний робити, але не робить. Порушники -- це ті самі тимчасові користувачі, орендарі, тобто як юридичні особи і громадяни. Тимчасовий землекористувач зобов'язаний здійснити всі необхідні роботи: оранку, поновлення родючого шару, усунення всіх пошкоджень ґрунту, тобто пронести рекультивацію землі. Всі ці роботи виконуються порушником за його рахунок. Якщо (у крайньому випадку) він не робить цього, то власник земельної ділянки може це зробити за свої кошти і відшкодувати з тимчасового користувача збитки.
Відповідальність за самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою передбачає стаття 55 КУАП. Дане правопорушення посягає на відхилення без належного дозволу від затверджених у встановленому порядку проектування, розміщення, будівництва і введення в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають на стан земель. Перш за все, тут можуть виникати труднощі: чи є кожне із перерахованих діянь закінченим порушенням, чи закінчене порушення складає всі чотири діяння разом, у сукупності. Очевидно, без введення таких підприємств і об'єктів в експлуатацію негативного впливу не буде. Однак, з іншого боку, такі дії без екологічної експертизи взагалі не можуть мати місця. В таких випадках на кожній стадії можлива зупинка проектування, розміщення й будівництва об'єктів і, крім того накладення стягнення на винних. У кожному випадку необхідно виходити з конкретних обставин. Дії порушників, як правило, умисні: вони знають про негативні наслідки, але продовжують порушення, протиправне діяння.
Стаття 56 КУАП передбачає відповідальність громадян за знищення межових знаків. Межові знаки встановлюються на земельних ділянках власника, користувача в натурі для розмежування земельних ділянок одних суб'єктів права від інших. Знаки створюють умови для стійкості права на землю, їх знищення веде до порушення прав власників землі. Внаслідок цього порушення розмір ділянки в одного землевласника може зменшитися, а в іншого збільшитися. По суті, дане порушення доповнюється іншим порушенням -- самовільним захопленням землі. Межові знаки можуть бути знищені як юридичними особами, так і громадянами.
Притягнення до адміністративної відповідальності за вказані порушення не звільняє винних від усунення допущення порушень.
3. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства

Цивільна відповідальність називається також майновою відповідальністю за шкоду, спричинену майну громадян і юридичних осіб, а також життю і здоров'ю людей.
Шкода може бути спричинена у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору, а також у зв'язку з правопорушенням, що заподіяло шкоду. Це розкривають норми Цивільного кодексу України про угоди, про відповідальність внаслідок шкоди, спричиненої життю і здоров'ю громадян.
Цивільна відповідальність передбачає можливість компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про використання земель та інших природних ресурсів.
Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій у разі вилучення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб, винного заподіяння шкоди власнику чи користувачу природних ресурсів і компенсації державної шкоди, що виникла з вини екологічно шкідливих виробництв, тобто компенсації за "чужу вину".
Цивільна відповідальність сприяє вжиттю заходів щодо підновлення якості земель та інших природних ресурсів, захисту майнових та екологічних прав людини залежно від ступеня унікальності, природної та наукової цінності знищених чи пошкоджених природних ресурсів і об'єктів та передбачає елементи штрафного компенсування шкоди, а в ряді випадків -- і заходи стимулювання, спрямовані на заохочення органів, що здійснюють контроль у цій сфері та витрачають кошти на оздоровлення навколишнього природного середовища і здійснення природоохоронних заходів.
Визначення шкоди здійснюється на основі різноманітних методів:
- таксового;
- витратного;
- розрахункового;
- нормативного.
Таксовий метод базується, переважно, на застосуванні такс, тобто встановленої у нормативно-правовому порядку грошової суми по відношенню до розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян на одиницю знищеного чи пошкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено при визначенні шкоди, заподіяної лісовому господарству, тваринному світу тощо.
Витратний метод визначення шкоди застосовується на основі даних про витрати, необхідні для здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів, зокрема у разі заподіяння шкоди лісовим ресурсам внаслідок забруднення їх стічними водами, через негативні хімічні, фізичні, біологічні фактори, що призводять до знищення цих ресурсів (наприклад, шкода, заподіяна внаслідок підпалу лісових ресурсів, компенсується у розмірі вартості втрат товарної деревини, який вираховується згідно з розцінками для цієї місцевості, грошовими сумами, необхідними для вирощування нових лісових культур чи молодняку природного походження замість знищених, виконання робіт по очистці території, а також покриття затрат на гасіння пожежі).
Розрахунковий метод базується на системі розрахунків обчислення шкоди. Він широко застосовується при визначенні шкоди, заподіяної власнику порушенням водного законодавства, та збитків, завданих рибному господарству внаслідок скидання в рибогосподарські водойми неочищених вод та інших відходів, обчисленні розміру шкоди, заподіяної по-рушенням земельного законодавства.
В основу нормативного методу покладені економічні нормативи плати за лімітне та понадлімітне використання природних ресурсів, знищення (погіршення) їх якості та платежі за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, в яких враховуються особливості природних ресурсів чи їх комплексу, склад і властивості викидів, а також затрати, необхідні для ліквідації чи запобігання забруднення, відновлення якості природних ресурсів.
Такі нормативи диференціюються щодо природних ресурсів державного й місцевого значення, окремих регіонів держави і встановлення на прогнозований період з урахуванням річних викидів заб и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.