На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Порядок отримання патенту на винахд та корисну модель. Тимчасова правова охорона, її значення та змст. Патентування об'єктв у зарубжних країнах. вропатент, євроазатський, американськ, афромалагадасйський патенти, їх характеристика та особливост.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Правоведение. Добавлен: 01.05.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


21
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
КАФЕДРА цивільно-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

контрольна робота

з дисципліни: «Право інтелектуальної власності»
Виникнення та реєстрація права інтелектуальної власності
Завдання

Порядок отримання патенту на винахід та корисну модель. Тимчасова правова охорона, її значення та зміст.
Патентування об'єктів у зарубіжних країнах. (Європатент та його особливості. Євроазіатський патент та його особливості. Американські патенти. Афромалагадасійський патент.)
Задача.
Працівник К., працюючи у видавництві, винайшов новий склад типографської фарби. Типографія видавництва використовувала даний розчин протягом року, але винагороду К. не виплачувала. К. звернувся до керівництва видавництва з вимогою про виплату гонорару, посилаючись на Закон України "Про авторське право і суміжні права", вказуючи, що авторське право на твір, створене за договором з автором, який працює за наймом, належить автору, і автор має право на отримання винагороди. Адміністрація відмовила у задоволенні вимог. К. звернувся за юридичною консультацією.
Дати консультацію. Які правовідносини регулюються авторським правом?
Список літератури
1. Порядок отримання патенту на винахід та корисну модель. Тимчасова правова охорона, її значення та зміст
Верховна Рада України 15 грудня 1993 р. прийняла три закони, які були першими в незалежній Україні в галузі захисту прав інтелектуальної власності:
* “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”;
* “Про охорону прав на промислові зразки”;
* “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
Винаходом (корисною моделлю), згідно з першим із зазначених законів, вважався результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології. Корисною моделлю є так званий малий винахід, тобто конструктивне виконання пристрою. Корисною моделлю не може бути речовина, спосіб, штам тощо. Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Знак -- це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Верховна Рада України прийняла 1 червня 2000 р. Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”» № 1771-III. Тепер винаходом вважається “технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності)”.
Майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку із створенням і використанням винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, законами України “Про власність”, “Про державну таємницю”, “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та іншими актами законодавства України.
Особа, яка бажає одержати патент на винахід і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок.
Заявку подають безпосередньо до Укрпатенту або надсилають на його адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, поданню заявки визначені "Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель", затверджені наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 22 січня 2001 року № 22, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 і є обов'язковими для заявників. За наявності кількох заявників, один із них може бути призначений іншими заявниками як спільна довірена особа (спільний представник).
За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до "Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за № 545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за № 938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за №996 або інша довірена особа.
Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.
Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.
Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку може бути подано без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.
Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі патенту України на винахід.
Заявка повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдності винаходу).
Заявка складається українською мовою і повинна містити:
· заяву про видачу патенту України на винахід;
· опис винаходу;
· формулу винаходу;
· креслення (якщо на них є посилання в описі);
· реферат.
До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма №042005). Терміни і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності", що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716.
Cтрок подання документа про сплату збору за подання заявки може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців (ч.11 ст.12 Закону). Клопотання про продовження пропущеного строку разом із документом про сплату збору за продовження строку повинно надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення строку.
Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пільги у сплаті зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, що підтверджує право на пільгу. Копію подають до кожної заявки.
Якщо заявку подають через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником довіреність (копію довіреності), що засвідчує його (її) повноваження.
Якщо заявка подається відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності і заявник бажає скористатися правом конвенційного пріоритету, то він має додати до заявки такі документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції; копію попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або не пізніше встановленого Законом строку.
Розгляд заявки
Порядок розгляду заявки на винахід визначається "Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель".
Патент України на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, яка встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).
Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, даті її пріоритету і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.
Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
На підставі рішення про видачу патенту і за наявності документа про сплату державного мита за його видачу здійснюється державна реєстрація патенту та публікація відомостей про його видачу у офіційному бюлетені.
Видача патенту проводиться у місячний строк після його державної реєстрації.
Порядок оформлення заявки на отримання патенту України на винахід (корисну модель) здійснюється в наступній послідовності:
1. Заявником заповнюється і подається (особисто, поштою чи Е-mail) Патентному повіреному заявка, де вказуються його реквізити і описується суть предмету захисту (технічне рішення, ідея).
2. Патентний повірений проводить регіональну реєстрацію поданої заявки, розрахунок витрат по державній реєстрації винаходу і отриманню патенту України, оформляє кошторис витрат з проектом договору на виконання робіт по правовому захисту винаходу.
3. Заявник подає Патентному повіреному підписаний договір, кошторис, довіреність і додаткові матеріали (при наявності), що підтверджують патентоспро-можність (новизну і промислову придатність) технічного рішення.
4. Заявник оплачує Патентному повіреному передбачений договором аванс -- 50% суми договору.
5. Патентний повірений виконує роботи по дослідженню предмета захисту і оформленню документів на державну реєстрацію (протягом одного місяця за звичайним тарифом):
-- аналіз предмета захисту і визначення системи захисту його складових;
-- класифікація технічних рішень предмета захисту відповідно до Міжнародної патентної класифікації;
-- патентно-iнформацiйнi дослідження, пошук аналогів i визначення прототипу з використанням національної бази Укрпатенту, бази Роспатенту чи міжнародних БД;
-- визначення форми представлення технічного рішення на реєстрацію і системи його захисту;
-- оформлення заяви, опису, формули, креслень, реферату та ін. заявочних матеріалів відповідно до «Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» ;
-- подання особисто заявки в Укрпатент на одержання патенту з реєстрацією дати подання заявки і отриманням розписки;
-- сплата збору за подання заявки і проведення експертиз.
6. Заявник оплачує Патентному повіреному 30% суми договору.
7. Патентний повірений оплачує передбачений в кошторисі державний збір за реєстрацію заявки і проведення експертизи заявки (згідно постанови КМУ №543 вiд 22.05.2001).
8. Укрпатент установлює пріоритет заявки і видає Патентному повіреному рішення про реєстрацію заявки з підтвердженням дати пріоритету (протягом місяця).
9. Заявник оплачує Патентному повіреному 20% суми договору.
10. Патентний повірений супроводжує формальну експертизу Укрпатентом заявки і приймає певні рішення чи надає відповідні додаткові документи на запити експерта (протягом п'яти місяців).
11. Укрпатент публікує інформацію про заявлене технічне рішення в офіційному бюлетені «Промислова власність» (по закінченні 18 місяців від дати подання заявки).
12. Патентний повірений надає Заявнику інформацію про наявність тимчасової правової охорони на заявлене технічне рішення (відповідно до ст.21 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).
13. Укрпатент проводить кваліфікаційну експертизу технічного рішення, що заявлено на отримання патенту, і видає Патентному повіреному рішення про видачу патенту Україні на винахід (протягом часу не менше сім місяців з дати подання заявки).
14. Патентний повірений супроводжує кваліфікаційну експертизу заявки і приймає певні рішення чи надає відповідні додаткові документи на запити експерта. При незгоді Заявника з рішеннями експертизи Патентний повірений оскаржує їх в установленому порядку, в т.ч. і в Апеляційній палаті Держдепартаменту і суді.
15. Патентний повірений оплачує державне мито за видачу патенту України на винахід і надає відповідний документ в Укрпатент (згідно Декрету КМУ «Про державне мито»).
16. Укрпатент проводить державну реєстрацію патенту на винахід, публікує відомості про винахід в офіційному бюлетені «Промислова власність» і видає Патентному повіреному патент України на винахід (протягом трьох місяців).
17. Патентний повірений вручає патент України на винахід з терміном дії 20 років Заявнику і виконує роботи по його правовому супроводженню.
Питання тимчасової правової охорони визначено в ст. 21 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року N 3687-XII.
Опубліковані згідно з частиною шістнадцятою статті 16 цього Закону відомості про заявку на патент на винахід надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.
Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після одержання ним патенту.
Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.
Дія тимчасової правової охорони за міжнародною заявкою починається від дати публікації відомостей про неї Установою на умовах, викладених у частині другій цієї статті.
Патент на винахід має територіальну дію, тому патент України на винахід не є чинним в жодній з інших держав. Аналогічно і патенти на винахід, видані в інших державах, не є чинними в Україні. Приміром, патент США на винахід не є чинним в Україні, так само як патент на винахід України не є чинним в США.
Це випливає з міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, зокрема з положень Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Патент на винахід надає його власнику право використовувати винахід за власним розсудом та виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу в Україні (Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (Закон), ст. 28). В інших державах заборонити використовувати свій винахід власник патенту не може і винахід може вільно використовуватись.
Але вихід з такої ситуації є: патентувати винаходи в інших державах.
Законодавством України передбачена можливість для заявників України запатентувати винахід і в інших державах, таким чином набувши прав на винахід в цих державах. У свою чергу, іноземні заявники можуть запатентувати винаходи в Україні. Такі ж можливості передбачено національними законодавствами інших держав та міжнародними угодами.
Статтею 37 Закону визначено, що будь-яка особа має право запатентувати свій винахід в іноземних державах. Але перш ніж подати заявку на винахід до патентного відомства іноземної держави, необхідно подати її в Україні. У разі порушення цих вимог Закону патент визнається недійсним в Україні.
Слід зазначити, що патентною експертизою, яка проводиться в патентних відомствах, передбачена перевірка винаходів на новизну.
Ця перевірка визначає чи не є заявлений винахід відомим серед усіх загальнодоступних у світі до дати подання заявки відомостей. Якщо цей винахід є вже відомим, то патенти на такі винаходи не видаються.
Якщо винахідник в Україні створив винахід і не подав заявку на видачу патенту на винахід, а винахідник в США створив такий самий винахід пізніше, але подав заявку на отримання патенту, то, дійсно, про винахід українського винахідника ніхто не буде знати. Більше того, запатентувавши свій винахід в Україні, заявник із США буде мати монопольне право на цей винахід і зможе заборонити його використовувати навіть тому українському винахіднику, який його створив раніше.
Тому найкращим захистом прав на винаходи є подання заявки на винахід до Державного департаменту інтелектуальної власності та отримання патенту.
2. Патентування об'єктів у зарубіжних країнах. (Європатент та його особливості. Євроазіатський патент та його особливості. Американські патенти. Афромалагадасійський патент.)

Патентне право регулює правовідносини у зв'язку зі створенням і використанням об'єктів так званої промислової власності. Згідно з Конвенцією від 14 липня 1967 р., яка заснувала Всесвітню організацію інтелек-туальної власності (Convention Establishing World Intellectual Property Organization, далі -- ВОІВ), розрізняють такі основні види об'єктів промислової власності:
* винаходи (inventions) в усіх сферах людської діяльності;
* наукові відкриття (scientific discoveries);
* промислові зразки (industrial designs);
* товарні знаки (trade marks), знаки обслуговування (service marks), фірмові найменування (trade names) та комерційні позначення (commercial indісations).
Україна -- учасниця Конвенції про заснування ВОІВ. Паризька конвенція з охорони промислової власності (Paris Convention for the Protection of Industrial Property), укладена 20 березня 1883 р., серед об'єктів промислової власності називає ще й корисні моделі (utility models). Те, що у Конвенції від 14 липня 1967 р. має назву “комерційні позначення”, у Паризькій конвенції називається “вказівка джерела або назва поход-ження” (indication of source or appellations of origin). Паризька конвенція передбачає придушення недобросовісної конкуренції (repression of unfair competition). Конвенція від 14 липня 1967 р. у зв'язку з цим говорить про “захист від недобросовісної конкуренції”.
Зазначений перелік об'єктів промислової власності не вважається вичерпним, оскільки Конвенція від 14 липня 1967 р. поширюється і на інші права щодо інтелектуальної власності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах. Україна бере участь у Паризькій конвенції з 25 грудня 1991 р. Потрібно зазначити, що поняття “інтелектуальна власність” ширше, ніж поняття “промислова власність”. Інтелектуальна власність окрім промислової охоплює права, що стосуються літературних, художніх і наукових творів; виконавчої діяльності митців, звукоза-пису, радіо- та телевізійних передач.
Останнім двом групам прав у курсі лекцій присвячується окрема тема. Перша група цих прав відома як авторське право -- копірайт (copyright), друга -- суміжні права (related rights, neighbouring rights). Отже, схематично інтелектуальну власність можна зобразити так:
Інтелектуальна власність = Промислова власність + Копірайт + Суміжні права
У сфері промислової власності Паризька конвенція є своєрідним “ветераном”.
Паризька конвенція передбачає, що держави-члени можуть укладати між собою окремі спеціальні угоди. Ці угоди можуть охоплювати певні аспекти промислової власності. Зрозуміло, що згадані спеціальні угоди мають узгоджуватися з нормами Паризької конвенції і не суперечити їй. Країни -- учасниці Паризької конвенції утворюють Паризький cоюз з охорони промислової власності. Станом на 15 січня 2001 р. учасницями Паризької конвенції стали 160 держав.
Паризька конвенція порівняно невеликий документ, що складається з 38 статей. Основні норми Конвенції стосуються національного режиму, права пріоритету та загальних правил. У світі існують також інші міжнародно-правові акти:
1. Договір про патентну кооперацію (Patent Cooperation Treaty). Ук-ладений у Вашингтоні 19 червня 1970 р. Відомий як Договір “пі-сі-ті”. Переглядався у 1979 і 1984 р.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1977 р. цей договір було ратифіковано. Щодо СРСР він набув чинності 29 березня 1978 р. (у деяких джерелах вказується 1 червня 1978 р.). Україна -- учасниця Договору з 25 грудня 1991 р.
2. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks) та Протокол від 28 грудня 1989 р. до неї. Україна бере участь в Угоді з 25 грудня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків” від 1 червня 2000 р. № 1763-ІІІ. У Законі міститься застереження такого змісту:
“Строк про повідомлення про відмову в охороні буде становити 18 місяців, а у випадку, коли відмова в охороні може бути результатом заперечення проти надання охорони, то про таку відмову може бути по-відомлено після закінчення 18 місяців” (Офіційний вісник України. -- 2000. -- № 23).
3. Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, вказівок походження товарів (Madrid Agreement for the Repression of False or Deceptive Indications of Source of Goods). Укладена у Мадриді у 1891 р.
4. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (Budapest Treaty on the International Recognition of the Deposit of Microorganisms for the Purposes of Patent Procedure) від 28 квітня 1977 р. та Інструкція до нього від 31 січня 1981 р. Україна приєдналася до Договору та Інструкції відпо-відно до Закону України від 1 листопада 1996 р. № 474/96-ВР. Договір набрав чинності 31 січня 1981 р., для України -- 2 липня 1997 р.
5. Лісабонська у и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.