На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть та змст поняття висновок експерта як джерела доказв в кримнальному процес. Змст, структура та оцнка висновку експерта. Значення висновку експерта в кримнальному судочинств. Проведення експертного дослдження дача висновку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


35
Національна академія внутрішніх справ України
Навчально-науковий інститут підготовки кадрів оперативних служб міліції

Кафедра кримінального права та процесу

Курсова робота

на тему:

«Висновок експерта як джерело доказів»


Виконав:
курсант 301 навчальної групи
рядовий міліції
Ковалишин В.М.
Перевірив:
старший викладач кафедри
кримінального права та процесу
підполковник міліції
Нагорський Ф.М.

КИЇВ - 2004

План.

Вступ.
1. Сутність та зміст поняття “висновок експерта” як джерела доказів в кримінальному процесі.
2. Зміст, структура та оцінка висновку експерта.
3. Значення висновку експерта в кримінальному судочинстві.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ.

Науково - технічний прогрес здійснює величезний вплив на всі сфери діяльності людини. Видатні фундаментальні відкриття дедалі більше і ширше проникають у практику, створюючи додаткові надійні передумови вдосконалення досліджень.
Цей процес неминуче зачіпає і таку специфічну галузь людської діяльності, як боротьба зі злочинністю. Рух до правової держави, дотримання законності і правопорядку, поліпшення роботи суду, слідства, прокуратури, адвокатури, захист прав громадян, організацій, підприємтсв повинні відповідати потребам громадян, задовольняти потреби суспільства.
У свою чергу держава повинна робити все для того, щоб викорінювати те, що заважає нам створти нормальні умови життя, забезпечити гідне людини цивілізованого світу правове, соціальне, й економічне регулювання проблем, які виникають в процесі її життєдіяльності. І тут боротьба зі злочинністю посідає особливе місце.
Виходячи з цього необхідно значно підвищити ефективність правоохоронної роботи, особливо на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи.
Внаслідок чого підвищується значення висновку експерта як джерела доказів в процесі доказування по кримінальній справі Особливо сьогодні коли відбуваються “якісні” способів підготовки, вчинення і приховання злочинів, збільшується кількість тяжких та особливо тяжких злочинів, які досить ретельно плануються і вчиняються професійно підготовленими особами та організованими злочинними групами. В таких випадках розібратися в механізмі вчинення злочину, так званих “неочевидних” злочинів, довести винність осіб по слідам залишеним на місці вчинення злочину неможливо без проведення експертизи і отримання висновку експерта. При вчиненні даних злочинів використовуються, як правило, сучасні досягнення науки та техніки, що ускладнює діяльність слідчого і вимагає від нього правильного розуміння сутності висновку експерта, відокремлення доказів даного виду від інших, а також порядок їх збирання і оцінки.

1. Сутність та зміст поняття “висновок експерта” як джерело доказів в кримінальному судочинстві.

Як свідчить історія, в теорії кримінального процесу висловлювались різноманітні точки зору з приводу кримінально - процесуальної сутності висновку експерта. Так, Баршев Я.І. у своїй роботі “Основания уголовного судопроизводства с применением к российскому судопроизводству”, стверджував, що результати експертизи є різновидом огляду. Шавров К.В. в своїй роботі “Экспертизы в уголовном деле”, розглядав висновок експерта як різновид показань свідка.

Сьогодні є загально прийнятою думка, що висновок експерта виступає в кримінальному судочинстві окремим джерелом доказів, а тому як і інші джерела доказів являє собою єдність процесуальної форми та змісту, тобто має процесуальну природу - комплекс найголовніших властивостей і характеристик доказів. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. - М.: «Транзит - Икс», - 2001г. с. 5 Разом з тим в чинному КПК України не закріплено визначення поняття “висновок експерта”. А тому в кримінальному процесі його розглядають в двох аспктах: як джерело доказів і як зміст процесуального документа (джерела доказів).
Що ж являє собою “висновок експерта” як джерело доказів в кримінальному судочинстві?
Виходячи із законів логіки визначити поняття певного явища, речі означає з'ясувати його головні, найбільш суттєві ознаки. Намагаючись дати визначення поняття певного явища, речі ми ставимо перед собою такі два завдання:
З'ясувати властивість визначуваного предмета, з метою отримати відповідь на запитання про те, що є даний предмет.
Обмежити визначуваний предмет від усіх інших суміжних з ним предметів.
Але визначення не залишається незмінним, раз і назавжди встановленими. У пізнанні йдуть від одних визначень, менш точних, до інших, більш точних, що відповідають даному рівню розвитку знань. Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ - Харків. - 1993. - с. 57
Вище ми зазначали, що висновок експерта являє собою єдність процесуальної форми і змісту доказів.
Разом з тим неможливо визначити, що лежить в основі поцесуальної форми і змісті висновку експерта нез'ясувавши зміст таких понять як процесуальна форма і зміст доказів.
Михеєнко М.М. зазначав, що процесуальна форма - це передбачений кримінально - процесуальним законом порядок усієї кримінально - процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду, а також громадян та юридичних осіб залучених до сфери цієї діяльності, як і порядок вчинення і оформлення окремих процесуальних дій, оформлення та звернення до виконання процесуальних рішень. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. - 2 - ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 1999 с. 30

Тертишник В.М. під процесуальною формою розуміє відповідні змісту і принципам кримінального процесу, передбачені кримінально - процесуальним правом умови, послідовність та порядок діяльності учасників процесу, засоби реалізації ними своїх прав, свобод і обов'язків, процедура здійснення окремих процесуальних дій та прийняття юридичних рішень, а також режим документування процесуальної діяльності, призвані забезпечити вирішення завдань і досягнення мети кримінального процесу.
Зміст доказів являє собою сукупність фактичних даних по даній кримінальній справі, отриманих з належного процесуального джерела.
Разом з тим Тертишник В.М. наголошує на тому, що змістом доказів є фактичні дані, які отримані з належних джерел інформації і закріплені на відповідному штучно створеному процесуальному носії.
Під процесуальним носієм фактичних даних він розуміє об'єкт, який може слугувати засобом фіксації, збереження та переносу доказової інформації в просторі та часі і одночасно бути джерелом інформації у справі для суб'єктів кримінального процесу та його учасників на будь - яких стадіях кримінального судочинства. До одного з таких процесуальних носіїв він якраз і відносить висновок експерта. Тертишник В.М. Науково - практичний коментар До Кримінально - процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. - с. 38 - 39
Відповідно до вищевикладеного змістом висновку експерта є фактичні дані про обставини предмету доказування та про інші обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи і повідомляються експертом у своєму висновку в формі мотивованих висновків.
Процесуальною формою або джерелом фактичних даних висновку експерта є сам висновок експерта - письмовий документ оформлений відповідно до процесуальних вимог, в якому містяться викладені експертом мотивовані висновки.
Отже висновок експрта - це письмовий документ, складений в результаті дослідження експертом, якому передбаченим КПК України порядком було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені йому запитання. В даному документі грунтовно та об'єктивно висвітлюється хід і результати проведених досліджень, даються відповіді на поставлені завдання, робляться висновки за проведеним дослідженням та експертним пізнанням. Висновок експерта має значення джерела доказів по справі.Марчак В.Я. Доказове значення судово - психологічної експертизи у кримінальному процесі // Науковий вісник Навсу, 2001 № 7
Висновок експерта як окреме джерело доказів в кримінальному судочинстві повинен відповідати як загальним правовим вимогам, які висуваються кримінально - процесуальним законодавством до доказів так і володіти особливостями які випливають найбільш суттєвих особливостей форми і змісту висновку експерта:
1. Висновок експерта повинен відповідати наступним правовим вимогам: висновок експерта повинен бути належним, допустимим і достовірним.
Належність висновку експерта.
Фактичні дані повинні бути належними до конкретної кримінальної справи, що обумовлює їх доказову цінність в кримінальному судочинстві. Належність це одна з правових вимог, що висувається до висновку експерта. В діючому КПК України відсутня пряма вказівка норми про належність доказів в кримінальному судочинстві. Разом з тим ряд приписів, на підставі яких можна визначати належність доказів при здійсненні провадження по кримінальній справі.
В теорії кримінального процесу під належністю доказів необхідно розуміти зв'язок між фактичними даними, змістом доказів і об'єктивно існуючими або існувавшими фактами і обставинами, встановлення яких має значення для справи.
Мотивовані висновки експерта також повинні мати відношення до кримінальної справи, а тому містити відомості про ті чи інші обставини, які підлягають встановленню. Але при цьому необхідно мати на увазі, що висновок експерта являє собою відомості отримані шляхом експертного дослідження, результат якого безпосередньо залежить від наданих експерту матеріалів для дослідження.
У зв'язку з цим належність висновку експерта залежить від належності відомостей, які містяться в об'єктах (матеріалах), які направлені експертові на дослідження. Самі об'єкти експертизи створюються або породжуються вчиненням злочину. Приймаючи рішення про проведення експертизи, слідчий або суд вже володіють даними, які в тій чи іншій мірі підтверджують належність матеріалів, які направляються експертові. Зазвичай необхідність призначення експертизи обумовлена підтвердженням або відхиленням обставин, які містяться в цих матеріалах.
Про те пояснення належності висновку експерта з посиланням лише на те, що дані, які містяться у висновку експерта повинні бути об'єктивно пов'язані з матеріалами кримінальної справи є недостатнім, оскільки розкриває лише інформаційний аспект належності висновку експерта. Такий спрощений підхід проявляється в діяльності багатьох слідчих підрозділів, коли при розслідуванні кримінальних справ слідчі часто призначають експертизу, виходячи з того, що встановлення певних обставин справи, можливо лише з використанням спеціальних знань. При цьому не враховуються, яке значення для розслідування справи має та чи інша обставина, встановлена у висновку експерта. Як правило такими об'єктами, таких експертиз є предмети виявленні в процесі проведення обшуку.
Так, наприклад по кримінальній справі порушеній по обвинуваченню Ш. в незаконному зберіганні і збуті наркотичних засобів, при обшуку в квартирі обвинуваченого був виявлений саморобний мисливський ніж. Хоча в матеріалах кримінальної справи були відсутні дані стосовно виготовлення або збуту холодної зброї, була проведена криміналістична експертиза. Якою було встановлено обставину, необхідність доведення якої по даній кримінальній справі не мало сенсу.
Таке спрощене розуміння належності висновку експерта призводить до того, що при здійсненні провадження по кримінальним справам призначається велика кількість експертиз, які направлені на встановлення тих обставин справи, що не мають суттєвого значення для даної справи.
Тому доцільним є визнання, що у зв'язку з особливостями отримання висновку експерта, складності і довготривалості проведення експертизи, вимога про належність висновку експерта повина складатися з двох обов'язкових ознак:
1. Інформаційності - як відповідність відомостей, що містяться у висновку експерта і обставин кримінальної справи.
2. Суттєвості і значимості - це здатність відомостей, які містяться у висновку експерта дати певний результат у встановленні тих обставин, які мають суттєве значення для розслідування і вирішення конкретної кримінальної справи. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. - М.: «Транзит - Икс», - 2001г. с. 21
Як ми зазначали чинний КПК України не дає визначення поняттю “належність” доказів, а тому при визначенні належності висновку експерта слідчий та суд повинні користуватися наступними положеннями:
1. Загальна вимога належності, зафіксована в ч. 1 ст. 65 КПК України: “Доказами в кримінальній справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи”. В даному визначенні в загальному вигляді сформульоване поняття доказів і поняття основних обставин, які необхідно встановити при розслідуванні кримінальної справи.
2. Серед усього переліку обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі слідчий, суд повинні визначити належність та значення тієї обставини по кримінальній справі для встановлення якої призначається експертиза. Перелік обставин предмету доказуваня в кримінальній справі, закріплений в ст. 64 КПК України.
3. Диспозиції статей КК України, по яким порушена кримінальна справа і в яких містяться конкретні склади злочинів. Диспозиція складу злочину досить докладно розкриває всі обставини справи, які необхідні для встановлення по конкретній кримінальній справі. В залежності від індивідуальних особливостей розслідування кожної кримінальної справи, з врахуванням випадків обов'язкового призначення експертизи слідчий або суд визначають, які обставини справи повинні бути встановленні в результаті проведення експертизи.
4. В слідчій практиці при провадженні кримінальних справ для встановлення певних обставин кримінальної справи вимагається обов'язкове проведення експертизи і наявність в кримінальній справі висновку експерта, крім тих обв'язкових обставин встановлення яких вимагає обов'язкове проведення експертизи (ст. 75 КПК України).
Допустимість висновку експерта.
Під допустимістю доказів в загальному розумінні необхідно розуміти їх правову придатність до використання у кримінальному процесі і як аргументів доказування. Допустимість доказів означає:
1. Фактичні дані як докази одержані уповноваженим на те суб'єктом.Так, відповідно до ч. 2 і ч. 7 ст. 75 КПК України: “як експерт може бути викликана будь - яка особа, що має необхідні знання для давання висновку експерта з досліджуваних питань. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі. Разом з тим закріплення процесуального становища експерта як єдиної особи, яка може дати висновок передбачає наявності у неї прав і обов'язків, які закріплені в ст. 77 КПК України, зокрема до них належать:
Особа, яка призначена експертом, зобов'язана з'явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання.
За злісне ухилення від явки до суду, до органів попереднього слідства або дізнання експерт несе відповідальність відповідно за частиною 2 статті 185-3 або статтею 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - відповідно за статтями 384 чи 385 Кримінального Кодексу України.
Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи.
Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок. Кримінально - процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003
2. Фактичні дані одержані з відомого, перевіреного та незабороненого законом джерела. Так, для висновку експерта джерелом фактичних даних буде виступати процесуальний документ який оформлений відповідно до вимог, які висуваються кримінально - процесуальним законом. Відомість походження висновку експерта, можливість його перевірки і оцінки, забезпечується наступними вимогами: у висновку експерта повинні бути вказані необхідні і повні дані про особу експерта, який здійснював дослідження і підписав сам висновок експерта (стаж роботи, кваліфікація і таке ін.).
3. Фактичні дані одержані у встановленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав та законних інтересів громадян, який виражається перш за все в порушеній кримінальній справі, законних підстав для проведення експертизи. Крім того кримінально - процесуальний закон передбачає єдиний спосіб в ході якого може бути отримано висновок експерта - це проведення експертизи результати якої закріплені у висновку експерта - процесуальному документі офрмленому відповідно до вимог ст. 200 КПК.
4. Фактичні дані та сам процес їх одержання належним чином закріпленні та засвідчені. Для проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову у якій крім даних зазначених у ст. 130 КПК України містяться вимоги передбачені ст. 196 КПК України. Складання протоколу про ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і ро'яснення його прав. В протоколі фіксуються результати дій слідчого, заяви і клопотання обвинуваченого і його захисника. Слідчий знайомить експерта з постановою про призначення експертизи, про що складається протокол в якому зазначаються клопотання висунуті експертом.
5. Зібрані докази та інші матеріали кримінальної справи в цілому дозволяють здійснити перевірку достовірності та законності одержання фактичних даних. Тертишник В.М. Науково - практичний коментар До Кримінально - процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. - с. 333
Достовірність висновку експерта.
Достовірність доказів в загальному розумінні означає, що вони правильно, адекватно відображають матеріальні і нематеріальні сліди.
Доказуванням є дія по встановленню істинності будь -якого судження, положення (тези) на підставі інших суджень, істинність яких перевірена, за допомогою аргументів (посилок), істинність яких встановлена. Очевидно, що використання в доказуванні сумнівних, недостовірних данних може викликати помилкові висновки.
Логічно зробити висновок, що доказова інформація повинна мати ознаки достовірності. Тільки за такої умови вона може бути покладена в основу висновків у справі, використана як засіб доказування.
На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що достовірність висновку експерта полягає у відповідності результатів, які отримав експерт в процесі дослідження тим обставинам, що мали місце в дійсності. На основі наданих йому слідчим або судом матеріалів на дослідження і спеціальних знань, якими володіє експерт. При чому коло обставин, які йому необхідно встановити визначається слідчим або судом у формі запитань, які ставляться експертові.
Наступним блоком ознак, які характеризують висновок експерта як окреме джерело доказів є його собливості, що випливають з найбільш суттєвих особливостей форми і змісту. До них ми можемо віднести:
1. Наявність і використання спеціальних знань експерта - як необхідний елемент висновку експерта;
2. Проведення експертного дослідження і дача висновку лише по його результатам;
3. Безпосередньо висновок експерта - як окремий процесуальний документ, що має чітко визначену структуру і зміст;
4. Експерт - особа, яка формує дане джерело доказів процесуальний статус, якої закріплений в чинному КПК України;
5. Проведення експертизи - як єдиний спосіб визначений законом для отримання висновку експерта. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. - М.: «Транзит - Икс», - 2001г. с. 6
Відповідно до ст. 65 КПК України, змістом доказів є будь - які фактичні дані. Але на відміну від інших видів доказів фактичні дані, які містяться у висновку експерта Характеризуються наступними особливостями:
Фактичні дані являють собою мотивовані висновки експерта, тобто думку особи, яка володіє спеціальними знаннями і сформулювала цю думку в процесі проведеного дослідження і розумової діяльності.
Наприклад, в процесі проведення почеркознавчої експертизи у своїх висновках експерт висловлює думку стосовно виконавця рукописного тесту, при проведенні - судово психіатричної - думку про психічний стан особи, при проведенні судово - бухгалтерської експертизи - думку стосовно порушень, які були допущені в документах бухгалтерського обліку в процесі зайняття господарською діяльністю, при проведенні судової хіміко - фармацевтичної експертизи - викладає у висновку свою думку стосовно того чи був допущений факт немедичного вживання сильнодіючих, наркотичних, психотропних, отруйних засобів та їх аналогів.
Отже, думка експерта, яку він викладає у “висновку експерта” носить суб'єктивний характер. На підтвердження вищевикладеного вказує, те що по своїй сутності думка експерта являє собою результат певної діяльності - відомості отримані експертом в процесі дослідження, раніше невідомі і неіснуючі до проведення експертизи в готовому вигляді. Функція експерта полягає в тому, щоб отримати відомості, які є не доступними для сприйняття зовнішніми органами відчуття людини, для отримання цих відомостей він повинен провести спеціальне дослідження, на основі якого сформулювати свої висновки. Тобто ці відомості не поверхові судження про факти об'єктивної реальності, а результат практичної діяльності - проведення дослідження і теоретичної роботи - аналіз і формулювання відповідей на поставлені запитання. При цьому судження експерта зводиться не лише до констатації фактів об'єктивної реальності і їх опису, у висновку експерт дає цим фактам наукове пояснення, в системі понятійного апарату певного класу експертиз. Рамки даного дослідження встановлюються слідчим або судом.
Суб'єктивний характер відомостей, які отримує експерт призводить до того, що з приводу одного і того ж питання у декількох експертів можуть бути різні думки. Тому не дивно, що в ст. 75 КПК закріплено, що “експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо”.
По друге ці відомості експерт формує окремо автономно від слідчого і суду, а потім викладає їх у своєму висновку. Характер і зміст цих відомостей залежить від того, які ознаки, властивості або якості виокремить експерт, які методи застосує, як проведе дослідження і оформить його результати. Тому у висновку експерта досить важлива впевненість експерта в правильності і достовірності результату, який він отримав в процесі проведення свого дослідження.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КПК України як експерт може бути викликана будь - яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку експерта з досліджуваних питань. Вибір слідчим або судом експерта або експертної установи для проведення експертизи відбувається довільно.
Разом з тим, суб'єктивний характер висновку експерта зовсім не означає його не об'єктивності. Тому що процесуальне становище експерта регламентується чинним КПК України і направлене на формування ним об'ективних висновків. Для гарантування об'єктивності відомостей, які викладає експерт, кримінально - процесуальний закон передбачає певні вимоги достовірності при проведенні експертизи, враховуючи науковий характер висновку експерта.
Крім цього, це вимога до особи експерта - особа, яка має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. В ч.2 ст. 75 КПК України закріплено питання, які ставляться експертові, і його висновок про них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі. Крім того є вимоги, які висуваються до форми і змісту висновку експерта, порядку його складення. Так, експерт повинен викласти всі дії, які він проводив в процесі експертизи і отримані при цьому результати, а також вказати методику дослідження.
Відповідно суб'єктивний характер цих відомостей, які містяться у висновку експерта означає що:
1. Це власна думка експерта (експертів) і тому може бути різною;
2. Виникає тільки після проведення дослідження і на основі результатів цього дослідження;
3. Являє собою відповіді на поставлені запитання і обмежується рамками предмета експертизи;
4. Джерелом цієї думки може виступати будь - яка особа, яка володіє необхідним об'ємом спеціальних знань, необхідних для дачі висновку на поставлені запитання і не має підстав для відводу;
5. Судження експерта дається в системі понять певного класу експертиз.
Однак те, що у висновку експерта містяться відомості, які являють собою думку експерта зовсім не означає, що висновок експерта не є джерелом доказів по кримінальній справі. Зокрема до такого висновку прийшов Владіміров Л.Д. вважаючи доказ фактом об'єктивної реальності.
Відповідно до ст. 65 КПК України доказами є будь - які фактисні дані, закріплені у вказаних процесуальних джерелах. В терії доказів більш прийнятою є точка зору, відповідно до якої фактичні дані, які містяться в процесуальних джерелах, по своїй сутності складають сукупність відомостей про ті чи інші обставини об'єктивної дійсності.
Мотивовані висновки експерта також являють собою відомості про факти об'єктивної дійсності. У своєму висновку експерт викладає не абстрактні судження про що небудь, а тільки відомості про реальні обставини і факти конкретної кримінальної справи. Самі висновки експерта пов'язані з обставинами кримінальної справи через надані на дослідження слідчим або судом матеріали, в яких містяться відомості породжені вчиненням злочину.
Але відомості про факти об'єктивної реальності, викладені у висновку експерта, можна назвати фактами, маючи наувазі, що це не факти як фізична реальність, а факти в гносеологічному значенні - як відомості достовірність яких вже доведена, наприклад, підробка підпису в документі.
Разом з тим на відміну від інших джерел доказів, відомості, які викладаються у висновку експерта мають більше гарантій достовірності. Це пояснюється цілою низкою об'єктивних факторів: незацікавленістю і об'єктивністю експерта, науковим характером відомостей, що містяться у висновку експерта, відображення у висновку експерта всього шляху формування цих відомостей, можливість через іншого експерта повторно перевірити результати первинної експертизи.
Таким чином, відомості, які містяться у висновку експерта є фактичними даними про ті чи інші обставини об'єктивної дійсності, а сам висновок експерта джерелом доказів.
Ще однією особливістю змісту висновку експерта є науковий характер фактичних даних, що містяться у висновку експерта, що виступає гарантією об'єктивності і достовірності висновку експерта.
Вимоги науковості фактичних даних проявляються в наступному:
1. Висновки експерта повинні містити в собі відомості про ті чи інші факти об'єктивної реальності, які він встановив в процесі свого дослідження, наприклад, констатація наявності слідів на предметі та їх ідентифікація.
Відповідно фактичні дані, які містяться у висновку експерта - це результат певної роботи експерта, коли він посилаючись на результати власного дослідження, на надані йому матеріали, нові факти, раніше по справі невідомі або точно встановлює факти існування яких лише припускалося або встановлені приблизно, або дає оцінку тим чи іншим фактам в ракурсі спеціальних знань.
З цього випливає, що ці фактичні дані виникають лише в процесі проведення експертизи і проведенні експертом дослідженнь і поза рамками цього процесу вони неможуть існувати.
Науковість змісту спеціальних знань, характера і методики дослідження, яка використовується експертом.
Наукові положення, методи дослідження використовуємі експертом і отримані за їх допомогою дані повинні відповідати рівню розвтку відповідної галузі спеціальних знань, виходити з новітніх досягнень наки і експертної практики. Ці принципи і правила, а також самі знання певної галузі, представником якої виступає експерт, є науково - методологічною основою, на підставі якої експерт вирішує поставлені перед ним завдання.
Під спеціальними знаннями необхідно розуміти - сукуність наукоо обгрунтованих відомостей окремого (спеціального) виду, якими володіють особи спеціалісти в межах будь - якої професії у різних галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла і відповідно до норм кримінально - процесуального законодавства використовують їх для успішного вирішення завдань кримінального судочинства.
Науковість використовуємих експертом знань є гарантією всебічності, повноти і обгрунтованості дослідження.
Крім наукового характеру знань, які використовуються експертом, саме експертне дослідження характеризується численими рисами, які властиві науковому дослідженню.
2. Формулює висновки при проведені експертизи не сам слідчий або суд, а у відповідності з його дорученням експерт. Незалежно від того чи є особа працівником експерної установи чи ні, головною і обов'яквою умовою призначення особи експертом виступає його наукова компетентність, тобто володіння ним в необхідному об'ємі знаннями з тієї чи іншої галузі знань і володіння методикою дослідження, що гарантією достовірності отриманих відомостей.
У спеціальній літературі експертом (від лат. Expertus - досвідчений) визначається особа - фахівець з тієї чи іншої спеціальної галузі знань, якій за постановою слідчого, судді чи за ухвалою судудоручено провести експертизу з митань, які цікавлять слідчого або суд і за результатами експертизи дати обгрунтований висновок, який має значення доказу в справі”.
3. Порядок і об'єм викладення висновку експерта аналогічний складенню наукової роботи і напрвлений на те, щоб висновок до якого прийде експерт в результаті свого дослідження, всебічно, повно обгрунтовувався і доводився з дотриманням всіх законів формальної логіки, а також принципів і правил методології тієї галузі знань, яка використовується експертом. На це спрямована структура висновку експерта, яка складається з всупної, дослідницької і заключної частин
4. Мотивовані висновки експерта являють собою опосередковане знання і підкоряються всім тим вимогам, які висуваються до процесу отримання наукового знання. Це: а) відтворення і перевірка висновків, тобто хід і результати дослідження повинні бути доступними об'єктивній перевірці шляхом повторного дослідження або проведенням окремих слідчих дій; б) виведення і достовірність, тобто отримані відомості повинні бути результатом дослідження, при умові відсутності сумніви в правильності проведеного дослідження і отриманих результатів; в) наглядність ходу і результатів дослідження, мається на увазі, щоб було можливим дослідити, які методи і технічні засоби використовувались, виявлені за їх допомогою властивості, зв'язки і ознаки, їх взаємозалежність, умови при яких вони виявляються, що є необхідною вимогою оцінки висновку експерта; г) мотивованість використання певних експертних методів та технічних засобів.
Таким чином особливістю фактичних даних, які містяться у висновку експерта і вимоги, які до них висуваються, виступає науковий характер мотивованих висновків, які викладаються експертом.
2. Зміст, структура та оцінка висновку експерта.
2.1 зміст і структура висновку експерта.

Однією з підстав поділу доказів на види є певна структура і зміст кожного джерела доказів. Особливості структури і змісту висновку експерта досить яскраво проявляються в наступних вимогах:
1. В певній структурі, об'ємі і характері наявних відомостей для справи, тобто висновку експерта.
2. В правильному складанні і оформленні цього джерела доказів.
В ст. 200 КПК встановлені основні елементи висновку експерта, до них зокрема належать: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом.  Кримінально - процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003
Разом з тим структура висновку експерта чітко не визначена в законі, а була сформована в процесі експертної і судової практики. Внаслідок чого до цього часу виникають запитання стосовно того яким повинен бути об'єм викладення ходу і результатів дослідження, розміщення і компонування питань, які викладаються, правил і порядку опису процесу дослідження у висновку експерта.
Як правило висновок експерта складається з трьох частин:
1. Вступна частина;
2. Дослідницька частина;
3. Висновок або заключна частина.
Про те Бурков І.В., Мурзіков А.В. наголошують на тому, що іноді у висновку експерта може виокремлюватися ще одна частина - синтезуюча в якій міститься загальна оцінка результатів проведеного дослідження, наприклад, відмічається стійкість ознак, що співпадають, пояснення ознак, що різняться і обгрунтовуються експертні висновки. Разом з тим наголошують автори синтезуюча частина може не виділятися, а входити в дослідницьку частину в якості останнього, завершального етапу цього розділу документа.
Висновок експерта повинен мітстити певну сукупність відомостей на підставі яких можна зробити виновок про те хто, з якою метою призначив експертизу, хто саме її проводив, особи, які приймали участь в її проведенні. Для цього у вступній частині як правило викладаються наступні відомості: номер і назва кримінальної справи по якій призначена експертиза, відомості про орган або особу, яка призначила експертизу, фактичні і юридичні підстави призначення експертизи, обставини справи, матеріали, які надані експертові на дослідження з узанням при цьому способу доставки і виду упаковки об'єктів наданих на дослідження, дата надходження матеріалів і дата підписання висновку, відомості про експерта або експертів (П.І.П., освіта, спеціальність, вчена ступінь і звання, посада яку він обіймає), питання, які поставленні слідчим або судом перед експертом на вирішення. Порядок групування питань і їх послідовність може бути викладена експертом в тій послідовності в якій він вважає за потрібне з точки зору порядку дослідження і зрозумілості викладення.
Якщо експерт дає відповідь на деякі питання з власної ініціативи, то вони також повинні бути вказані у вступній частині.
В тих випадках коли по справі проводилась додаткова або повторна експертиза у вступній частині необхідно викласти відомості про експертів та експертні установи в яких її проводили, дата її проведення, результати до яких вони прийшли і підстави призначення додаткової або повторної експертизи.
Крмі того у вступній частині зазначається не лише заявлене експертом клопотання про надання йому додаткових матеріалів необхідних для дачі висновку, розом з датою його направлення, але й дата і результат вирішення цього клопотання слідчим або судом.
В дослідницькій частині висновку віображається весь процес експертного дослідження і отримані на його підставі результати.
На початку дослідницької частини висновку експерта відбувається аналіз матеріалів і опис відомостей наданих слідчим або судом на дослідження експертові. Для цього необхідно вказати про стан об'єктів наданих на дослідження, викласти відомості про огляд цих об'єктів - речових доказів, предметів і т. ін.
Нижче описуються методи дослідження, технічні засоби, які використовувалися в процесі дослідження і умови в яких відбувалося їх використання, включаючи технічні умови. Також необхідно досить докладно викласти всі дії, які здійснювались експертом над об'єктами, описати стан цих об'єктів, форму, колір, розмір і т. ін. Сам опис здійснюється як правило у відповідності зі схемою дослідження і його методами.
Експерт повинен пояснити, які і звідки нормативні приписи були їм використані в процесі дослідження, різного роду кофіцієнти, табличні та інші відомості якими він керувався в процесі свого дослідження. Він повинен також пояснити сутність та зміст методів дослідження, в деяких випадках навіть дати обгрунтування чому саме ця методика була їм використана в процесі дослдіження, якщо таких методик існує декілька.
У своєму висновку експерт зазвичай не надає доказів стосовно того, що використанні експертом наукові положення і методи дослідження є вірними і науково обгрунтованими.
Доказовість обгрунтованості цього як зазначає Орлов Ю. К. передбачає послідовність викладення наукових положень тієї галузі наукових знань, яка була використана експертом. Тобто у висновку експерт хоча б в загальному вигляді і доступній формі викладає для осіб, які немають спеціальних знань сутність загального наукового положення і методики дослідження, при цьому експерт не повинен обмежуватися лише посиланнями на літературні джерела і авторів методики дослідження, необхідно також наводити дані про її офіційне схвалення або утвердження, якщо вона є офіційно рекомендовоною. Це необхідно для оцінки її слідчим або судом хоча б по фомальним ознакам.
Повідомивши отриманні результати дослідження, експерт дає їм свою професійну оцінку, тобто експерт повідомляє не лише відомості про безпосередньо сприйнятті їм факти, їх ознаки і властивості, а також дає наукове пояснення властивостям досліджуваного предмету, які він спостерігає і висловлює своє оціночне судження, висновок, аргументовану оцінку тому, що відбувається.
В заключній частині повинні містится науково обгрунтовані відповіді на поставлені слідчим або судом запитання, які повинні повністю витікати з дослідницької діяльності експерта.
На кожне поставлене експерту запитання повинна бути дана змістовна мотивована відповідь або відповідь про неможливість вирішення цього запитання. Висновок є кінцевою ціллю всього дослідження, яке проводив експерт. Наяність висновків в цьому джерелі доказів - одна з суттєвих ознак, яка дозволяє відрізнити висновок експерта від інших джерел доказів, отриманих за участю спеціаліста.
Самі висновки являють собою констатацію виявлених в процесі дослідження фактів або висновок про певні факти. Крім того висновки експерта повинні логічно витікати з дослідження, грунтуватися на положеннях лише тієї науки, спеціалістом в області якої він є і не допускати різноманітного тлумачення, також є неприйнятними невизначенні, двохзначні висновки.
Орлов Ю.К зазначає, що висновок експерта необхідно відрізняти від пояснень і коментувань, які можуть бути винесені у заключну частину висновку. Основна відміність полягає в тому, що відомості, які наводяться експертом складають компонент сеціальних знань екперта, а не встановлюються в процесі даного експертного дослідження.
Для того, щоб остаточно завершити етап викладення відомостей отриманих в процесі дослідження, експерт в структурі свого висновку, повинен довести ланцюжок свої висновків до етапа на якому подальше розуміння висновку експерта, не вимагає спеціальних знань.
Тому, щоб висновок експерта був істинним необхідно дотримуватись наступних вимог:
1. Більшість положень або відомостей, які використовує або на які посилається експерт повинні відповідати досягненням науки і бути перевіреними практикою.
2. Відомості про обставини справи отримані з матеріалів справи повинні бути достовірними.
3. Сам висновок повинен бути даний без порушення законів логічного мислення. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. - М.: «Транзит - Икс», - 2001г. с. 49
Висновки експерта можуть мати різну логічну форму. На сьогодні існує велика кількість таких форм, однією з яких є стверджувальні і заперечні висновки.
Зміст висновку експерта тісно пов'язаний з його структурою і формою і обмежений рамками зання, яке отримує експерт, в процесі проведеного ним дослідження.
Основним змістом висновку експерта є висновки, які зробив експерт по результатам своїх досліджень. Висновки представлені у вигляді відповідей на запитання поставлені експертові слідчим або судом в постанові або ухвалі про призначення експертизи. Об'м завдання, виражений у формі запитання, визначає об'єм експертного дослідження, який визначає зміст висновку експерта. Зміст відповідей повинен відповідати сутності поставлених перед експертом запитань. Разом з тим відповідно до ст. 200 КПК якщо при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку.
Зміст висновку експерта повинен відображати зміст усіх елементів експертного дослідження. Зокрема, до них можуть належати: експертний огляд, порівняльне дослідження, експертний експеремент, оцінка отриманих результатів і формулювання висновків. Тим самим в рамках свого дослідження експерт може здійснювати різноманітні дії, факт, зміст і результат проведення яких він повинен викласти у висновку експерта.
Висновок експерта повинен бути підписаний експертом, експертами, які здійснювали дослідження і надали його результати. Якщо існують креслення, схеми, фотографії і доповнюючі тексти, різні довідкові та ілюстраційні матеріали, які забезпечують наглядність, підвищують переконливість висновків, доповнюють, уточнюють процес дослідження, то вони також виступають складовою частиною висновку, додаються до нього і підписуються експертом або експертами.
У зв'язку з тим, що в змісті свого висновку експерт не лише дає відповідіна поставленні запитання, але існують і проміжні данні (висновки), доя яких він приходить шляхом власних досліджень і які на відміну від кінцевих висновків не дають відповіді на поставлені слідчим запитання, а виступають посиланням для наступного висновку, то виникає запитання про правовий статус цих проміжних висновків.
Актуальність даного питання зазначають Бурков І.В., Мурзіков А.В. пояснюється тим, що не рідко в процесі дослідження виникає необхідність використання тих чи інших відомостей, що містяться в окремих частинах висновку експерта і в зв'язку з цим виникає запитання про можливість їх викоритсання в процесі доказування по кримінальній справі.
Серед процесуалістів не має единої думки стосовно того чи надавати таким висновкам доказове значення. Так, Бородін С.В., Паліашвілі А.Я. не визнають за ними доказового значення. Інші, наприклад, Пєтрухін І.Л. вважає, що доказове значення мають встановлені експертом окремі ознаки співпадання або відмінності. Ці ознаки він називає проміжними фактами і розглядає їх як непрямі докази.
В процесі свого дослідження експерт виявляє ознаки і властивості, приходить до певних проміжних висновків. Всі ці відомості утворюють фактичну базу висновку експерта. Висновки експерта з точки зору логіки завжди повинні розглядатися спільно з аргументами, які його обгрунтовують, при цьому створюється ланцюжок послідовних пропозицій, де початкові обгрунтовують наступні. Звідси випливає, що доказом є весь документ в цілому, з викладенням в ньому відомостей, які обгрунтовують викладені в ньому висновки, а не лише кінцеві відповіді експерта на поставлені запитання.
Бородін С.В., Паліашвілі А.Я. наголошували на тому, що висновок експерта необхідно розглядати як:
1. Документ в якому експерт фіксує процес дослідження і його підсумки;
2. Власне як результат дослідження, тобто відповіді експерта на поставлені йому запитання, де висновки є змістовно невід'ємними від проведеного дослідження, оскільки логічно завершують ланцюжок експертного доказування.
В даному випадку як зазначає Ейсман А.А. висновок експерта зроблений ним на основі проведеного дослідження виступає доказом по справі. Але ці дві складові частини єдиного цілого, дві сторони одного поняття висновку експерта, розмежовувати їх і розглядати окремо можна лише умовно. Самі по собі висновки без іншої частини цього документа не будуть доказами в процесуальному розумінні, у зв'язку з тим, що їх не можна перевірити і оцінити.
Джерелом доказів по справі виступає весь документ вцілому, тобто всі висновки експерта, в якому містяться наведені в ньому відомості і отримані в прроцесі експертного дослідження дані, направлені на вирішення поставлених запитань. А тому ці проміжні висновки і проміжні відомості самі по собі відірвано від кінцевих висновкі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.