На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Паспортно-взов формальност в провдних країнах свту

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 26.1.2014. Сдан: 2012. Страниц: 36. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Паспортно-візові формальності в провідних країнах світу

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти особливостей паспортно-візових формальностей в провідних країнах світу
1.1. Види формальностей у міжнародному туризмі
1.2. Паспортні формальності
1.3. Візові формальності

Розділ 2. Аналіз паспортно-візових формальностейв провідних країнах світу
2.1. Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію
2.2. Шенгенська віза
2.3. Паспортно-візові формальності Канади

Висновок
Список використаної літератури


Вступ

Актуальність теми курсової роботи. Формальність - це переважно обовязкова дія, передбачена встановленими правилами, або дотримання певної форми чи процедури. Формальності в міжнародному туризмі - це дії і процедури, повязані з обовязковим виконанням туристами, які перетинають державний кордон, встановлених правил, що регулюють порядок виїзду, вїзду і перебування в іншій країні. Правила для мандрівників встановлюються на підставі міждержавних договорів, чинних міжнародних норм і місцевих звичаїв і є обовязковими для туристів, туристичних фірм, інших організацій, які мають відношення до міжнародного туризму.
Головну роль у гармонізації і спрощенні формальностей відіграє держава. Державне регулювання туристичних формальностей передбачає сукупність державних заходів однієї чи групи держав, спрямованих на запровадження взаємно прийнятних умов і спрощених правил, які дозволяють кожній людині брати участь у міжнародному туризмі.
Основна мета державного регулювання туристичних формальностей - сприяти свободі подорожей і доступу максимальної кількості людей до міжнародного туризму. Державні органи повинні своїми рішеннями, з одного боку, створювати умови, сприятливі для розвитку туристичної діяльності, з іншого - гарантувати свободу і безпеку туристичних поїздок і відвідувань, запроваджуючи такі прикордонні, митні, медичні и інші формальності, які не заважатимуть розвитку міжнародного туризму.
Актуальність даної проблеми останнім часом стає дуже важливою, так як в даний час громадяни України змушені займатися бізнесом з іншими країнами, постійно зростає кількість нелегальних імміграційних потоків, в першу чергу з використанням каналу туризму. У країнах Європейського Союзу заклопотані проблемою незаконної міграції до них зі Сходу, у тому числі і по каналу туризму через територію України. Всі вищеназвані проблеми носять гострий характер і вимагають свого вирішення.
Обєкт дослідження - паспортно-візові формальності.
Предмет дослідження - паспортно-візові формальності в провідних країнах світу .
Метою курсової роботи є дослідження в провідних країнах світу, як у Україні, так і за кордоном.
Завдання курсової роботи:
· розкрити загальне поняття паспортних формальностей
· розгляд сутності візових формальностей
· дати характеристику паспортно-візових формальностей України та інших країн світу.
Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми на базі літературних джерел з обраної проблематики; аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація емпіричних даних.
Структура роботи: Робота складається зі вступу, двух розділів, висновку, списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні аспекти особливостей паспортно-візових формальностей в провідних країнах світу
1.1. Види формальностей у міжнародному туризмі

Туристичні формальності держави запроваджують з метою державної безпеки, боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією тощо, а також для гарантування безпеки мандрівників і захисту навколишнього середовища. Туристичні формальності безпосередньо стосуються самих туристів: оформлення закордонних паспортів і віз, проходження митних процедур, валютний, медичний і санітарний контроль. Туристичні фірми теж зобовязані дотримуватися адміністративних формальностей, до яких належать оформлення ліцензії, сертифіката відповідності на створюваний турпродукт, реєстрація в МЗС, присвоєння туристичного референт - номера, акредитація в іноземних посольствах[4, с.215].Туристичні формальності можна поділити на такі види:
- поліцейські;
- паспортні та візові;
- сплата мита і валютний контроль;
- медико-санітарні;
- формальності безпеки і страхові.
Недотримання хоча б однієї з формальностей може перешкодити виїзду туриста за кордон. Жорсткість формальностей впливає на міжнародні туристичні потоки, ускладнюючи пересування людей. Не сприяють зростанню кількості туристичних поїздок, наприклад, складна і затягнута в часі процедура оформлення виїзних документів, надмірно високий консульський збір, запровадження обмежень на обмін валюти.
Загальна декларація прав людини, прийнята на сесії Генеральної Асамблеї ООН 1948 р., проголосила рівність усіх людей без будь якої дискримінації, право на життя, на волю й особисту недоторканність, на відпочинок і соціальне забезпечення, на захист прав та ін. Відповідно до Загальної декларації, всі держави світового співтовариства, великі та малі, є юридично рівними і зобовязані поважати суверенні права людини й інших держав. Загальна декларація прав людини стала першим міжнародним документом історичного значення, який проголосив основні права і свободи людини. її основні положення слугують правовим фундаментом міжнародного туризму. На ній, зокрема, базується Манільська декларація зі світового туризму (1980), яка проголосила право громадянина на відпочинок, свободу подорожей і туризму як найважливіший фактор розвитку туризму й індивідуальності туриста. У сфері одержання послуг турист не має обмежень і не може бути дискримінований за національними і расовими ознаками, статтю чи релігією. Усіма міжнародними нормами туризм визнаний загальнолюдським явищем, і ніхто не може бути обмежений у можливості здійснити подорож. Водночас право громадян на свободу подорожей припускає обовязкове дотримання правил міжнародного туризму, повагу законів і місцевих звичаїв відвідуваної країни і виїзд із відвідуваного місця в зазначений термін[10, с.40].
Підвищену увагу до розвитку туризму, крім урядів, виявляють національні парламенти. Так, у Європейському парламенті й національних парламентах деяких європейських держав створено спеціальні групи і комісії з туризму, які розробляють загальну стратегію й законопроекти, що сприяють розвитку туризму.
Способи державного регулювання формальностей у сфері туризму:
- ухвалення законів і нормативних актів, спрямованих на впорядкування й удосконалення туристичних формальностей;
- ліцензування, стандартизація в туристичній індустрії, сертифікація туристичного продукту;
- запровадження правил вїзду, виїзду і перебування на території країни тимчасового проживання;
- створення сприятливих умов для митного і валютного регулювання;
- захист прав та інтересів мандрівників, гарантування їхньої безпеки;
- сприяння підготовці кадрів і розвитку наукових досліджень у сфері туристичних формальностей.
Починаючи з 1921 р. Ліга Націй, Організація Обєднаних Націй, аз 1975 р. - Всесвітня організація туризму (UNWTO), національні туристичні адміністрації і міжнародні організації вважали спрощення формальностей одним із головних своїх завдань. У 1944 р. на чиказькій конференції Міжнародна організація цивільної авіації однією з перших запропонувала уніфікувати закордонні паспорти. У 1954 р. була ухвалена Конвенція про митні пільги для туризму[10, с.73].
У 50-90-ті роки XX ст. Всесвітня організація охорони здоровя, Рада митного співробітництва, Міжнародна морська організація, Міжнародна організація цивільної авіації, діючи в тісному контакті з UNWTO, ухвалили рекомендації з питань медичного, прикордонного та митного контролю, затверджені відповідними документами.
У межах світового співтовариства роботу з регулювання туризму та його формальностей провадить міжурядова організація в сфері туризму - UNWTO.
У 1994 p. UNWTO створила Комітет з якості туристичного обслуговування, основними напрямами діяльності якого стали:
- спрощення туристичного обміну і формальностей;
- узгодження законодавчого порядку регулювання туризму, у тому числі за надзвичайних обставин (епідемій, стихійних явищ та ін.);
- надання допомоги в розробці державної політики щодо налагодження раціональної взаємодії між сторонами, які беруть участь у туризмі.
Усім країнам рекомендувалося заснувати національний орган (комітет з якості туристичного обслуговування), аналогічний до створеного UNWTO Комітету, який би координував діяльність з упорядкування і спрощення положень, формальностей і процедур, які стосуються туристичних подорожей, поїздок і перебування туристів.
Надаючи особливого значення гармонізації вимог до туристичних формальностей, а також безпеці й захисту туристів, UNWTO багаторазово включала перелічені питання в документи, ухвалені на найважливіших форумах і нарадах: у Манільську декларацію зі світового туризму (1980),
Гаазьку декларацію з туризму (1989), Резолюцію щодо спрощення поїздок, а також з безпеки і захисту туристів (1991), у документи Міжнародної конференції з безпеки туризму і зменшення ризиків при подорожах (Швеція, 1995), Міжнародного форуму з туризму в Іспанії (1995), а також у Глобальний етичний кодекс туриста (1999).
Поліцейські формальності: приведення паспортів у відповідність зі стандартами ІКАО, що дає змогу здійснювати перевірку за допомогою компютерних систем[11, с.106].
Паспортні формальності: встановлення терміну дії паспорта не менше пяти років із необмеженою кількістю поїздок; децентралізація паспортних служб; скорочення термінів і спрощення процедури оформлення закордонних паспортів; запровадження поміркованого збору за оформлення паспорта; зберігання закордонного паспорта у власника без права його конфіскації.
Візові формальності: взаємне визнання візи низкою держав; в окремих випадках надання дозволу на вїзд на контрольно-пропускному пункті; поширення чинності візи до 12 місяців на один чи кілька вїздів у всі пункти і по всіх маршрутах, відкритих для туристів; безвізовий вїзд на термін до трьох місяців; запровадження єдиного консульського збору не* залежно від громадянства туриста[11, с.109].
Митні формальності: запровадження для туристів пільгових митних податків, зборів; надання митних пільг (у тому числі скасування податків) на ввезення устаткування для готелів та інших туристичних обєктів; включення деяких податків і зборів на утримання і відновлення туристичних обєктів у структуру непрямого оподатковування, у вартість квитків замість прямого збору валюти з відвідувачів.
Валютні формальності (за рекомендаціями UNWТО): можливість отримувати в країні, з якої туристи виїжджають, вільно конвертованої валюти, необхідної для їхніх поїздок; дозвіл на ввезення валюти в розмірі, зазначеному в митній декларації; обмін ввезеної валюти тільки на добровільній основі; забезпечення можливості зворотного обміну валюти при виїзді з країни перебування; надання туристам права мати при виїзді достатні суми в національних грошових одиницях для зворотної поїздки своєю країною; надання туристам і відвідувачам повної інформації про правила і поточний курс обміну валюти; розміщення в обовязковому порядку необхідної інформації на контрольно-пропускних пунктах вїзду.
Медико-санітарні формальності: розширення співпраці національних туристичних адміністрацій з санітарно-епідеміологічними організаціями іі........


Список використаної літератури

1. Конституція України //ВВРУ.- 1996.№30
2. Закон України "Про туризм", К., від 15.09.1995 № 325/95- ВР
Постанова КМУ "Про заходи подальшого розвитку туризму" від29.04.99 №728
3. Указ ПУ від 10.08.99 Тїро основні напрямки розвитку туризму в ьУкраїні до 2010 року" №973 - 99
4. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учеб/ пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001.
5. Борисов К. Г. Международный туризм и право: Учеб. пособ. - М.: НИМП, 1999.
6. Веревкин А., Мировой туризм. Коллекция фактов // Орел от 2 июля 2007 г. < >
7. Горбилева З.М. Экономика туризма: Учеб. пособ. - Мн.: БГУ, 2004. - 478с.
8. Гуляєв В.Г. Організація туристської діяльності: Навчальний посібник .- М.: Нолидж, 1996.
9. Квартальное В. А. Теория и практика туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2003
10. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг Навчальний посібник .- К. 2005
11. Маринин М.М. Туристські формальності і безпеку в туризмі .- М., 2002.
12.Праженок Д., В Украине развивается туристический рынок // Деньги (информационно-аналитическая газета) от 12.06. 2007.
13.Сильный рост мирового туризма в 2010 году. Пресс-релизы 2010 // Журнал ЮНВТО.
14.Сапрунова В.Б., Туризм Эволюция, структура, маркетинг, - М Ось-89, 1999.
15.Чертиз К., Число международных туристов стремительно растет // Центр новостей ООН от 6.11. 2006.
16.Антоненко Е. Современное состояние мирового туризма. http/www.inostranets.ru



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.