На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


КОНТРОЛЬНА РОБОТА Флософя економки та флософя господарства

Информация:

Тип работы: КОНТРОЛЬНА РОБОТА. Добавлен: 7.3.2014. Сдан: 2013. Страниц: 23. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



Вступ 3-4
1 Філософія економіки 5-11
2 Філософія господарства 11-21
3 Висновок 22
4 Список використаних джерел 23



ВСТУП

Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це загальносвітоглядна теорія. Обєктом її пізнання є взаємовідношння людини і світу, причому людина і світ розглядаються в своїх найзагальніших (гранично загальних) і найсуттєвіших характеристиках. Предметом філософії є відношення "мислення - буття". Філософія є одночасно і системою знань (тобто впорядкованою і цілісною їх сукупністю), і пошуком розвязання корінних світоглядних питань, бо вони невичерпні й остаточна відповідь на них ніколи не досягається. На це вказує і саме слово "філософія" - не просто "мудрість" як завершене, "готове" знання, а "любов до мудрості", вічне прагнення до повного розуміння сутності світу і сутності самої людини.
Актуальність розгляду філософій господарства та економіки обумовлена тим, що в умовах глибокої цивілізаційної кризи ставлення до дійсності, яке проголошують дані філософії в якості свого основного принципу, набуває особливої значущості, адже потребує повного розкриття творчого потенціалу людини. В якості основного субєкта господарювання представлється людина - творець, досить прагматична, здатна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за їх наслідки.
Людина ж у сучасному світі - це особа, що загубилася в різних потоках комунікації, яка не має певної системи цінностей, уявлень про права, обовязки та не несе відповідальності за свої вчинки.
Людина як жива істота, для якої реальний світ є постійною сферою її інтересів, наділена здатністю бути субєктом та обєктом управління, пізнавати себе самого та навколишній світ і бути реалізатором побудови його сутнісних форм. У своїй повсякденній діяльності людина керується як раціональними, так і нераціональними міркуваннями. Це можуть бути як закони,норми та правила, так і національні й сімейні традиції, забобони і неусвідомлені інтенції. Специфіка господарської діяльності полягає в тому, що економічна дія - це результат численних господарських актів, у яких беруть участь та взаємодіють люди з різними установками. Таким чином, питання раціональної діяльності субєкта є залежним від того, наскільки усвідомлено й раціонально діє цей субєкт і які необхідні умови, за яких усвідомлена раціональна діяльність людини є відкритою та творчою. Проблемним на цьому етапі є визначення характеристики раціональності субєкта господарської діяльності як діяльності творчої, завдяки якій людина включається в онтологічний процес. Сучасна філософія розглядає світ як єдину систему, всі частини якої, маючи чітку структуру, тісно повязані між собою та являють собою певну цілісність. В основі структури світу лежать три шари реальності: буття природи, соціальне та ідеальне. Буття природи є наслідком тривалої універсальної еволюції, в результаті якої сформована здатність усіх природних та соціальних систем до самоорганізації, самовільного переходу на більш високий рівень організованості та впорядкованості. До соціального буття належать: буття людини і соціуму (від сімї, колективу до етносу, держави, людства). Відповідно до сфер соціального буття відбувається поєднання матеріального виробництва з наукою, духовною, політичною та іншими сферами. Ідеальне, духовне тісно повязане з соціальним буттям, на своєму рівні, повторюючи та відтворюючи структуру соціуму. Істотними й визначальними при цьому є неусвідомлювані духовні структури індивідуального і колективного несвідомого (архетипів), що склалися в психіці людей у доцивілізаційний період. Сучасне ж економічне пізнання покликане виходити з філософських положень про цінність природи як реального й потенційного блага, про фундаментальне значення принципу біосферосумісності для всіх видів господарської діяльності, про необхідність формування механізмів спільного функціонування екологічних, економічних і соціальних систем.


1. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

На перший погляд, філософія та економіка - це дві різні сфери. Одна визначає свідомість, друга - буття. Більшість філософських дослідників абстрагуються від реального життя, економічних відносин, віддаючи перевагу «чистій філософії». Агностицизм Юма, ідеалістична діалектика Гегеля, антропологічний матеріалізм Фейєрбаха звужували філософію до окремих питань, відривали людську думку від життя.
Тут спостерігаємо зафетишизовану перевагу матерії над розумом. За панування такої філософії стає неможливим сам процес розвитку. Марксистсько-ленінська догматика врешті-решт призводить до заперечення ролі людини в суспільному житті. Кожне нове досягнення, наукова розробка, нова суспільна система є результатом мислення людини, її ідей. Якщо немає ідей, то немає й розвитку.
Полярність філософій ідеалізму і матеріалізму, зазначає вчений, якраз і заважає їм стати філософським коренем життя і розвитку.
Зокрема, твердження К. Маркса про первинність матерії відривало матеріальне від ідеального в теорії діалектичного розвитку, що на практиці призвело до кримінального тоталітарного режиму на великій частині Земної кулі. Треба відділити ці твердження від філософського лушпиння і взяти з них найкращі здобутки. На цій основі можна сформулювати філософський ланцюг, який справді веде до економічного, соціального і духовного розвитку.
Формула зростання: Життя - Ідеї розвитку - Впровадження в економіку - Розвиток суспільства - Нові ідеї розвитку - Впровадження в життя і т.д.
Філософія та економіка тісно пов’язані, робить висновок вчений, вони можуть і повинні розглядатися разом. Більше того, слід говорити про філософію економіки як науку про закономірності, умови та механізм економічного розвитку. Її можна розділити на два рівні - побутовий і державний. Побутовий - це рівень філософії людини, яка прагне шляхом генерування і реалізації своїх ідей забезпечити собі та своїй сім’ї нормальне життя.
Згідно з відомим російським філософом С.М Булгаковим, економічний тип людини, господарський діяч, підприємець в християнстві визначаються зовнішнім тягарем господарської необхідності, бо самі апостоли христові повинні були рибалити /як і саме апостол Павло/, займатися виробництвом палаток, але з середини цей тягар сприймався як послуга богові, як християнське послухання. І ця релігійна установка /аскеза/ визначає духовно-моральний тип господарського діяча який повинен проводити своє господарське служіння, в якому соціальному етапі він не був, а почуттям релігійної відповідальності. І цю "етику праці не можуть замінити ніякі інші - гуманістичні чи комуністичні ідеали чи лозунги. "Комунізм, - писав С.М.Булгаков, - створює нове рабство для народу, з примусовою працею, в якому свобода належить тільки правлячому класові або партії. Але ми знаємо з економічної науки, наскільки рабська праця стоїть нижче вільної праці в чисто господарському економічному відношенні. Вільна й господарська праця разом з дисципліною праці дається тільки християнством. Звичайно, що релігія на мотивація праці притаманна і іншім релігіям /іудаїзм, ісламу, буддизму і навіть язичеству/, однак вільна в моральному відношенні ні людина, як і думав С.М.Булгаков, народжується тільки в християнстві, рівним чином, як вільний громадянин і вільний громадянин з’являються в історії лише завдяки християнській свободі. Однак, історично православя мало серед народів Сходу протягом тисячоліть перевагу аграрного типу господарювання з слабо вираженим промисловим і фінансовим капіталізмом Ось чому, по відношенню до капіталізму; воно розділяло разом з Західною церквою негативне ставлення до стягнення процентів з капіталу, яке з презирством розглядалось як лихварство.
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам". В звязку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.
Фундатор Римського клубу А.Печчей відмічав, що саме в людини містяться джерела всіх наших проблем, в ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, і основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особа і її потенції.
Трансформація людської істоти повинна базуватись на принцах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів:
1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;
2)любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;
3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, яке сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.
На основі принципів "нового гуманізму" А.Печчей визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з "зовнішніми межами" планети, “внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна.
Перша мета випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства; друга мета повязана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя мета спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта мета повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету" /мабуть і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття розумного національного суверенітету України; п’ята мета людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні пятдесят поколінь; шоста мета визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.
Величезні можливості людства, його виробничих сил, науки і техніки повязані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природні. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч.Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства - технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобокість представників цих культур, в........


4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе, М., 1994.
2. Булгаков С.Н. Философия хозяйства, М., 1990.
3. История экономических учений, М., 2001.
4. Корнаи Я. Политическая экономия коммунизма, М., 2000.
5. Маршалл А. Принципы экономической науки, М., 1993, т.1.
6. Осипов Ю.М. Очерки философии хозяйства, М., 2000.
7. Самсин А.И. Основы философии экономики, М., 2003.
8. Остропольська З.М. Культурологічні аспекти філософії господарства С.М.Булгакова / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія: Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Х.: ХВУ, 2002.
9. Остропольська З.М. Ідея "праведного господарства" у вітчизняній філософській думці (Г.С.Сковорода, М.В.Гоголь, С.М.Булгаков) / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія: Соціальна філософія, психологія. - Х., 2003.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.