На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Модел життєвого циклу програмного забезпечення

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 19.3.2014. Сдан: 2013. Страниц: 26. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
стор.
Вступ 3
1. Моделі традиційного подання про життєвий цикл 4
1.1. Загальноприйнята модель 4
1.2. Класична ітераційна модель 7
1.3. Каскадна модель 8
1.4. Модель фази-функції 11
2. Об’єктно-ориєнтовні моделі життєвого циклу 15
2.1. Принципи об’єктно-ориєнтовного проектування 15
2.2. Модифікація моделі фази-функции 17
2.3. Паралельне виконання ітерацій 22
2.4. Моделювання ітеративного нарощування можливо-
стей системи 24
Список літератури 26


Вступ
Поняття життєвого циклу програмного забезпечення зявилося, коли програмістське співтовариство усвідомило необхідність переходу від кустарних ремісних методів розробки програм до технологічно-промислового їхнього виробництва. Як звичайно відбувається в подібних ситуаціях, програмісти спробували перенести досвід інших індустріальних виробництв у свою сферу. Зокрема, було запозичене поняття життєвого циклу.
Аналогія життєвого циклу програмного забезпечення з технічними системами має більше глибокі коріння, чим це може здатися на перший погляд. Програми не піддані фізичному зношуванню, але в ході їхньої експлуатації виявляються помилки (несправності), що вимагають виправлення. Помилки виникають також від зміни умов використання програми. Останнє ж є принциповою властивістю програмного забезпечення, інакше воно губить свій зміст. Тому правомірно говорити про старіння програм , хоча не про фізичне старіння, а про моральне.
Необхідність внесення змін у діючі програми як через помилки, що виявляють, так і через розвиток вимог приводить по суті справи до того, що розробка програмного забезпечення триває після передачі його користувачеві й протягом усього часу життя програм. Діяльність, повязана з рішенням досить численних завдань такої триваючої розробки, одержала назву супроводу програмного забезпечення (рис. 1).

Рис. 1. Розробка, використання й супровід програмного забезпечення
Історично розвиток концепцій життєвого циклу повязане з пошуком для нього адекватних моделей. Як і всяка інша, модель життєвого циклу є абстракцією реального процесу, у якій опущені деталі, несуттєві з погляду призначення моделі. Розходження призначень застосування моделей визначає їхня розмаїтість.
Основні причини, через які потрібно вивчати питання моделювання життєвого циклу програмного забезпечення, можна сформулювати в такий спосіб.
По-перше, це знання навіть для непрофесійного програміста допомагає зрозуміти, на що можна розраховувати при замовленні або придбанні програмного забезпечення й що нереально жадати від його. Зокрема, незручні моменти роботи із програмою, її помилки й недоробки звичайно усуваються в ході триваючої розробки, і є підстави очікувати, що наступні версії будуть краще. Однак кардинальні зміни концепцій програми - завдання іншого проекту, що зовсім необовязково буде у всіх відносинах краще даної системи.
По-друге, моделі життєвого циклу - основа знання технологій програмування й інструментарію, що підтримує їх. Програміст завжди застосовує у своїй роботі інструменти, але кваліфікований програміст знає, де, коли і як їх застосовувати. Саме в цьому допомагають поняття моделювання життєвого циклу: будь-яка технологія базується на певних поданнях про життєвий цикл, вибудовує свої методи й інструменти навколо фаз й етапів життєвого циклу.
По-третє, загальні знання того, як розвивається програмний проект, дають найбільш надійні орієнтири для його планування, дозволяють ощадливіше витрачати ресурси, домагатися більше високої якості керування. Все це ставиться до сфери професійних обовязків керівника програмного проекту.
У дійсній роботі моделі життєвого циклу представлені в такому виді, що дозволяє розглядати їх, абстрагуючись від специфіки розробки конкретних програмних систем. Описуються традиційні моделі і їхній розвиток, пристосований до потреб объектно-ориентированного проектування.
1. Моделі традиційного подання про життєвий цикл
1.1. Загальноприйнята модель
Імовірно, найпоширенішим мотивом звертання до поняття життєвого циклу є потреба в систематизації робіт відповідно до технологічного процесу. Цьому призначенню добре відповідає так називана загальноприйнята модель життєвого циклу програмного забезпечення, відповідно до якої програмні системи проходять у своєму розвитку дві фази :
· разработка,
· супровід.
Фази розбиваються на ряд етапів (рис. 2).



Рис. 2. Загальноприйнята модель життєвого циклу програмного забезпечення
Розробка починається з ідентифікації потреби в новому додатку, а закінчується передачею продукту розробки в експлуатацію.
Першим етапом фази розробки є постановка завдання й визначення вимог . Визначення вимог включає опис загального контексту завдання, очікуваних функцій системи і її обмежень. На цьому етапі замовник разом з розроблювачами ухвалюють рішення щодо створенні системи. Особливо істотний цей етап для нетрадиційних додатків.
У випадку позитивного рішення починається етап специфікації системи відповідно до вимог . Розроблювачі програмного забезпечення намагаються осмислити висунуті замовником вимоги й зафіксувати їх у вигляді специфікацій системи. Важливо підкреслити, що призначення цих специфікацій - описувати зовнішнє поводження розроблювальної системи, а не її внутрішню організацію, тобто відповідати на запитання, що вона повинна робити, а не як це буде реалізовано. Тут говориться про призначення, а не про форму специфікацій, оскільки на практиці при відсутності підходящої мови специфікацій, на жаль, нерідко доводиться прибігати до опису «що» за допомогою «як». Перш ніж приступати до створення проекту по специфікаціях, вони повинні бути ретельно перевірені на відповідність вихідним цілям, повноту, сумісність (несуперечність) і однозначність.
Проблеми мови специфікацій не в тім, що не можна (або важко) строго й чітко описати, що потрібно в проекті. Більшою мірою вони повязані з необхідністю домагатися й підтримувати відповідність опису «що» нечітким, неточним і часто суперечливим вимогам з боку зовнішніх стосовно проекту людей. Немає підстав думати, що ці люди будуть знайомі з «самою гарною мовою специфікацій», що вони будуть піклуватися про коректність своїх вимог. Завдання етапу специфікацій у тім і складається, щоб опис програми вибудувати у вигляді логічно вивіреної системи, зрозумілої як для замовника даної розробки, майбутніх користувачів, так і для виконавців проекту.
Разработка проектних рішень, що відповідають на питання, як повинна бути реалізована система, щоб вона могла задовольняти специфікованим вимогам, виконується на етапі проектування . Оскільки складність системи в цілому може бути дуже великим, головним завданням цього етапу є послідовна декомпозиція системи до рівня очевидно реалізованих модулів або процедур.
На наступному етапі реалізації , або кодування кожний із цих модулів програмується на найбільш підходящому для даного додатка мові. З погляду автоматизації цей етап традиційно є найбільш розвиненим.
У розглянутій моделі фаза розробки закінчується етапом тестування (автономною й комплексного) і передачею системи в експлуатацію .
Фаза експлуатації й супроводу містить у собі всю діяльність по забезпеченню нормального функціонування програмних систем, у тому числі фіксування розкритих під час виконання програм помилок, пошук їхніх причин і виправлення, підвищення експлуатаційних характеристик системи, адаптацію системи до навколишнього середовища, а також, при необхідності, і більше істотні роботи з удосконалювання системи. Все це надає право говорити про еволюції системи . У звязку із цим, фаза експлуатації й супроводу розбивається на два етапи: властиво супровід і розвиток . У ряді випадків на дану фазу доводиться більша частина засобів, що витрачають у процесі життєвого циклу програмного забезпечення.
Зрозуміло, що увага програмістів до тих або інших етапів розробки залежить від конкретного проекту. Часто розроблювачеві немає необхідності проходити через всі етапи, наприклад, якщо створюється невелика добре зрозуміла програма з ясно поставленою метою. Проблеми супроводу, розуміють погано розроблювачами невеликих програм для особистого користування, є в той же час дуже важливими для більших систем.
Така коротка характеристика загальноприйнятої моделі. У літературі зустрічається багато варіантів, що розвивають її убік деталізації й додавання проміжних фаз, етапів, стадій й окремих робіт (наприклад, по документуванню й технологічній підготовці проектів) залежно від особливостей програмних проектів або перева........


Список літератури
1. Брукс Ф.П. Як проектуються й створюються програмні комплекси. - М.: Мир, 1979.
2. Брукс Ф.П. Міфічний місяць^-місяць-людино-місяць, або як створюються програмні системи. - Спб: Плюс^-Плюс-символ-плюс, 1999.
3. Гантер Р. Методи керування проектуванням програмного забезпечення. - М.: Мир, 1981.
4. Липаев В.В. й ін. Технологія проектування комплексів програм АСУ. - М.: Радіо й звязок, 1983.
5. Боэм Б.У. Інженерне проектування програмного забезпечення. - М.: Радіо й звязок, 1985.
6. Буч Г. Об’єктно-ориєнтоване проектування із прикладами застосування. - М.: Конкорд, 1992.
7. Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Мова UML. Керівництво користувача. - М.: ДМК, 2000.
8. Новоженов Ю.В. й ін. Об’єктно-ориєнтовані CASE -засобу // СУБД. - 1966, № 5-6. С. 119-125
9. Вендров А.М. CASE -технології. Сучасні методи й засоби проектування інформаційних систем. - М.: Фінанси й статистика, 1998.
10. Ричардс й ін. Oracle ® 7.3. Енциклопедія користувача. - Київ: «Диасофт», 1997.
11. Rational Unified Process. - Copyright © 2001 Rational Software Corporation. products/rup/index.jsp





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.