Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Собвартсть продукцї рослинництва та шляхи її зниження

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 27.3.2014. Сдан: 2010. Страниц: 45. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Собівартість - важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва
1.1.Поняття та види собівартості продукції
1.2. Показники собівартості продукції та завдання аналізу
1.3. Основні принципи планування обліку та калькулювання продукції рослинництва
РОЗДІЛ 2. Сучасний рівень собівартості продукції рослинництва в господарстві
2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства
2.2 Рівень собівартості основних видів продукції рослинництва
2.3 Фактори собівартості продукції рослинництва
2.4 Аналіз структури виробничих витрат в рослинництві за основними видами продукції (зерно, соняшник, овочі)
РОЗДІЛ 3. Індексний аналіз факторів виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва
3.1. Індексний аналіз виробничих витрат в рослинництві
3.2. Індексний аналіз факторів собівартості 1ц продукції
РОЗДІЛ 4. Шляхи зниження собівартості виробництва основних видів продукції рослинництва та її вплив на рентабельність виробництва
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Важливою галуззю сільського господарства є рослинництво, рівень розвитку якого впливає і на тваринництво. Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільськогосподарського виробництва. Як кажуть, хліб - усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
На сучасному етапі головними задачами розвитку економіки є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Реструктуризація колективних сільськогосподарських колективів і створення на їх основі агроформувань ринкової форми, прийняття нового земельного кодексу та інших важливих для сільського господарства нормативних актів, - все це є стимулювання державою підприємницької діяльності. Для того щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. В першу чергу покупця цікавить якість продукції і її ціна. Чим вища якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупців. Ці показники як раз і закладені у собівартості. Собівартість є основою для визначення ціни на виробництво.
Мета та завдання курсового проекту:
1.На прикладі СГВК „Зеленоярське”, Миколаївської області, Миколаївського району, зясувати стан і формування собівартості продукції рослинництва і її структури.
2. Оцінювання виконання плану за собівартістю продукції на підприємстві, а також за окремими видами і групами продукції
3. Запропонувати шляхи зниження собівартості продукції рослинництва.
4. Пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Для вивчення даної теми застосовувався аналіз структури виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Предметом дослідження є аналіз собівартості продукції рослинництва та шляхи її зниження.
Обєктом дослідження є СГВК „Зеленоярське”, с Зелений Яр, Миколаївської області, Миколаївського району.
Курсова робота включає вступ, чотири розділи, висновок, список використаних джерел, додатки - форма №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за 2006-2008 рр, форма №24 «Звіт про стан тваринництва» за 2006-2008 рр, форма №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» за 2006-2008 рр, форма №29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» за 2006 - 2008 рр., додаток А «Визначення вартості валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 року в СГВК Зеленоярське Миколаївського району», додаток Б «Рохрахунок умовного поголів’я худоби і птиці в СГВК Зеленоярське Миколаївського району», 6 таблиць, і викладена на 44 сторінках друкованого тексту.


РОЗДІЛ 1
СОБІВАРТІСТЬ - ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
1.1.Поняття та види собівартості продукції
Одним з важливих завдань управлінського обліку є калькулювання, результатом якого виступає собівартість.
Собівартість продукції - це грошове вираження витрат підприємства, повязаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Собівартість один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природноекономічних умовах господарювання. Собівартість використовується як основний інструмент управління виробництвом та забезпечення діяльності підприємства на принципах комерційного розрахунку, що передбачає співставлення витрат підприємства з його доходами, собівартості продукції з прибутком, отриманого від її реалізації.
Показник собівартості використовується для оцінки економічної ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, впровадження нової техніки і технології, підвищення якості продукції тощо.
У сільськогосподарському виробництві розрізняють кілька видів собівартості:
- Індивідуальна собівартість визначається на кожному підприємстві. По окремих видах продукції її рівень залежить від місцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно-економічних і природних умов.
- Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції.
Виявлено, що визначення собівартості різних видів продукції (робіт, послуг) ґрунтується на загальних для планування та обліку принципах і знаходить своє відображення в єдності об’єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу.
В плануванні й обліку розраховуються і використовуються в економічній роботі такі показники собівартості:
• собівартість усієї продукції;
• собівартість одиниці продукції;
• витрати на одну грошову одиницю вартості продукції.
Собівартість як показник використовують:
- для контролю за використанням ресурсів;
- визначення економічної ефективності від запроваджених заходів;
- встановлення цін на продукцію.
В залежності від часу формування затрат є собівартість:
- Планова (визначають перед початком планового року і планують на основі норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану)
- Фактична (відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бух обліку)
У промисловості розрізняють:
- Індивідуальна (витрати по виготовленню і реалізації продукції окремого виробника)
- Суспільна або галузева (це узагальнене значення індивідуальних собівартостей, вона становить основу ринкової ціни)

1.2. Показники собівартості продукції та завдання аналізу
У собівартість товарної продукції включають усі витрати підприємства на виробництво. Собівартість реалізованої продукції дорівнює собівартості товарної продукції плюс виробнича собівартість продукції, реалізованої із залишків минулого періоду.
Залежно від об’єкта та інших ознак виділяють такі види собівартості :
Ознака класифікації Показник
Цехова собівартість
Місце виникнення витрат Виробнича собівартість
Повна собівартість
Середньомісячна собівартість
Тривалість періоду Квартальна собівартість
Середньорічна собівартість
Планова собівартість
Метод розрахунку Нормативна собівартість
Фактична собівартість
Собівартість одиниці продукції
Собівартість порівнянної продукції
Обєкти розрахунку Собівартість непорівнянної продукції
Собівартість усієї товарної продукції
(витрати на 1грн товарної продукції)
Цехова собівартість - це витрати конкретного цеху на виробництво продукції.
Виробнича собівартість включає всі статті, крім адміністративних витрат і витрат на збут.
Повна собівартість включає всі витрати. Вона вираховується для обґрунтування ціни, визначення конкурентоспроможності та інших розрахунків.
Собівартість товарної продукції визначається сумою витрат за всіма калькуляційними статтями окремих видів продукції, а собівартість реалізованої продукції - це алгебраїчна сума витрат на товарну продукцію і витрат, які містяться в зміні залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року.
Цехові витрати в більшості галузей промисловості включаються в собівартість окремих видів продукції через розподіл їх пропорційно сумі заробітної плати робітників.
Суть інших видів собівартості продукції випливає вже із самої їх назви.
Облік, планування та аналіз собівартості спирається на такі узагальнюючі показники:
1) собівартість одиниці продукції;
2) виконання плану зниження собівартості порівнянної продукції;
3) витрати на 1 грн товарної продукції.
Собівартість одиниці продукції є історично найстарішим (найпершим) показником. На підприємствах планується та обліковується собівартість одиниці продукції лише основних видів. Для цього всі витрати на виробництво основного виду продукції ділять на обсяг продукції в натуральних показниках. Дані про собівартість одиниці окремих видів продукції, вільні від впливу побічних структурних факторів, уможливлюють докладну оцінку факторів, що впливають на прямі витрати. Показник собівартості одиниці окремих видів продукції є незамінним для порівняльного аналізу. Його беруть також за відправний пункт функціонально-вартісного аналізу (ФВА) для виявлення можливих способів зниження собівартості за рахунок змін у конструкції та технології виробів.
Показник собівартості продукції є дуже важливим і використовується для обґрунтування багатьох економічних рішень, зокрема:
- під час встановлення ціни на продукцію. У цьому разі собівартість є нижньою межею і базою для встановлення ціни на продукцію підприємства. Тому зниження собівартості продукції є важливим чинником, що дає змогу підприємству при діючих ринкових цінах отримувати більший прибуток;
- під час економічного аналізу господарської діяльності підприємства показник собівартості продукції застосовується для контролю за використанням матеріальних, нематеріальних, грошових і трудових ресурсів;
- при схвалені рішень щодо вдосконалення виробництва собівартість продукції використовується як показник доцільності впровадження організаційно-технічного заходу.
На собівартість продукції як економічний показник впливає велика кількість чинників, що враховують специфіку кожної галузі економіки, кожного окремого підприємства. Високій рівень собівартості продукції може свідчити про наявність на підприємстві застарілого технологічного устаткування, про нераціональне використання робочого часу, низьку продуктивність праці, високу матеріаломісткість продукції, що випускається, дорогу сировину або високі транспортні витрати, непродуктивну технологію, високі адміністративні витрати, недосконале дослідження ринку.
На основі аналізу структури собівартості розрізняють:
а) матеріаломісткі виробництва, у собівартості продукції яких значну питому вагу займають витрати на сировину і матеріали (підприємства чорної металургії, машинобудування, легкої та харчової промис­ловості);
б)енергомісткі виробництва, у собівартості продукції яких знач­ною є частка витрат на енергію (підприємства коль........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. - К.: фірма „праця2. - 1997. - 192с.
2. Економіка підприєимства: Підручник / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е перероб.доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку (вип.5). За ред. П.Т. Саблука та ін. - К.:ІАЕ УААН, 2002.- 647 с.
4. Гайдуцький П.І. Економічні відносини підприємств АПК в умовах ринку.-Київ: Вища школа, 1992р.-191с.: іл.(Учбовий посібник).
5. Саблук П.Т., Бугуцкий О.А. Економічний і соціальний стан аграрного сектора України.-К.: Віпол,1997.-373с..
6. Господарський кодекс України №436-ІV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.
7. Земельний Кодекс України. Сільський час № 66 від 16 листопада 2001 року.
8. Економіка підприєимства: Підручник / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е перероб.доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
9. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. Посібник. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 216с.
10. Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій. Миколаїв МДАУ, 2004. - 299 с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.