На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Зовншньоекономчна дяльнсть ПАТ Оболонь

Информация:

Тип работы: Диплом. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 101. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ 7
1 Теоретичні основи здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства 9
1.1 Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів ринкових відносин 9
1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні 14
1.3 Організація та регулювання експортної діяльності підприємства 21
2 Аналіз господарської та експортної діяльності ЗАТ «Оболонь» 31
2.1 Загальна характеристика підприємства ЗАТ «Оболонь» 31
2.2 Аналіз ринку пива у світі та в Україні 37
2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «Оболонь» 48
2.4 Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища ЗАТ «Оболонь» за допомогою SWOT - аналізу 51
3 Розробка експортної товарної політики ЗАТ «Оболонь» 54
3.1 Вибір ринку для здійснення експорту пива та його аналіз 54
3.2 Здійснення експортної товарної політики 59
3.3 Аналіз ефективності здійснення експортної політики ЗАТ «Оболонь» 63
3.4 Заходи підвищення ефективності експортної діяльності ЗАТ «Оболонь»…………………………………………………………………..68
4 Охорона праці та навколишнього середовища 73
4.1 Загальні питання охорони праці 73
4.2 Організація управління охороною праці на ЗАТ «Оболонь» 75
4.3 Організація безпечних умов праці на робочому місці 76
4.4 Електробезпека 83
4.5 Пожежна безпека 84
4.6 Охорона навколишнього середовища 85
Висновок 87
Список джерел інформації 89
Додаток А Запит від румунської фірми ЗАТ «Оболонь» 94
Додаток Б Тверда оферта від ЗАТ «Оболонь» до «Timisoara»………………….95
Додаток В Обов`язки сторін угоди відповідно до умов поставки FCA 96
Додаток Г Зовнішньоекономічний контракт 102


ВСТУП
Особливістю ефективного функціонування підприємств у сучасному світовому господарстві є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Однією з найважливіших та найдавніших форм світової співпраці є зовнішньоекономічна діяльність.
Зовнiшньоекономiчна діяльність (ЗЕД) - дiяльнiсть субєктiв господарської дiяльностi України та iноземних субєктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.
Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту.
Актуальність вивчення експортної діяльності зумовлена існуванням економічних передумов на українських підприємствах щодо можливості завоювання зовнішніх ринків.
В дипломній роботі використано наукові праці закордонних та вітчизняних вчених - економістів. Серед авторів, що зробили найбільший внесок у вивчення предмету дослідження слід відзначити М.Мескона, М.Альберта, Ф. Хедоурі, А.Румянцеву, І.Багрова, І.Кредісова, В.Саллі, О.Кириченка, Ю.Козика, І.Бойчика, М.Дідківського, М.Портера, А.Юданова, Г.Дроздову та інших.
Метою даної роботи є розробка експортної товарної політики для ЗАТ «Оболонь», аналіз її ефективності та впровадження комплексу заходів щодо покращення показників ефективності виходу підприємства на новий ринок.


Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- розкрити теоретичні основи здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- охарактеризувати виробничу та зовнішньоекономічну діяльність підприємства;
- проаналізувати експортну діяльність підприємства;
- розробити експортну товарну політику підприємства, дати оцінку її ефективності;
- вказати шляхи підвищення ефективності здійснення експортної діяльності підприємством.
Об’єктом дипломної роботи є зовнішньоекономічна діяльність підприємства.
Предметом дипломної роботи виступають особливості розробки експортної товарної політики.
При вирішенні поставлених задач використовувалися методи: фінансового аналізу, маркетингового та SWOT - аналізу, побудови статистичних рядів, методи аналогій та узагальнення.
Інформаційною базою написання дипломної роботи були: підручники, періодичні видання, наукові праці, дані фінансової звітності підприємства, монографії та Інтернет - ресурси.
Проведений аналіз виробничо-господарської діяльності показав, що підприємство займається активною зовнішньоекономічною діяльністю, постійно завойовуючи нові ринки збуту та займає важливе місце на внутрішньому ринку. Аналіз світового та внутрішнього ринку дав змогу оцінити місце підприємства серед конкурентів, а розрахунок ефективності від здійснення експортної товарної політики показав слабкі моменти в діяльності компанії.


1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів ринкових відносин
Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін това­рами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм між­народних відносин. Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема).
Зовнiшньоекономiчна діяльність (ЗЕД) - дiяльнiсть субєктiв господарської дiяльностi України та iноземних субєктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами [1].
Субєкти господарської діяльності України та іноземні субєкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
1) принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
2) принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва;
3) принципом юридичної рівності і недискримінації;
4) принципом верховенства закону;
5) принципом захисту інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності;
6) принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Субєктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- обєднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних субєктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю субєктів господарської діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші субєкти господарської діяльності, передбачені законами України.
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні субєкти цієї діяльності, належать [1]:
- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
- надання субєктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним субєктам господарської діяльності;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними субєктами господарської діяльності;
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні і розрахункові операції між субєктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними субєктами господарської діяльності;
- спільна підприємницька діяльність між субєктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними субєктами господарської діяльності;
- підприємницька діяльність на території України, повязана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних обєктів власності з боку іноземних субєктів господарської діяльності;
- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту [2, с.125].
Всi субєкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають рiвне право здiйснювати будь-якi її види, прямо не забороненi законами України, незалежно вiд форм власностi та iнших ознак [1].
Фiзичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з моменту набуття ними цивiльної дiєздатностi. Фiзичнi особи, якi мають постiйне мiсце проживання на територiї України, мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльність, якщо вони зареєстрованi як пiдприємцi. Фiзичнi особи, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України, мають право на здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якщо вони є субєктами господарської дiяльностi за законом держави, в якiй вони мають постiйне мiсце проживання або громадянами якої вони є.
Юридичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до їх статутних документiв з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Функціонування будь-якої економічної системи, у тому числі й у сфері ЗЕД характеризується сукупністю економічних показників, які поділяються на кількісні та якісні [3, с.96].
Кількісні показники відображають кількісні зміни в сфері ЗЕД або загальні обсяги зовнішньоекономічних операцій. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів.

Показники обсягів [3, с.98]:
- обсяги експорту (імпорту) товарів і послуг;
- зовнішньоторговельний оборот (ЗТО);
- сальдо зовнішньоторговельного обороту;
- індекс стану балансу (коефіцієнт покриття імпорту експортом) показує в скільки разів експорт перевищує імпорт.
Показники структури:
- географічна структура відбиває розподіл зовнішньоекономічних операцій по країнах (групам країн, регіонам);
- товарна структура відбиває питому вагу окремих груп товарів у загальному обсязі експорту (імпорту). Якщо в товарному експорті країні домінують готові вироби, то ЗЕД вважається ефективною і країна йде по інтенсивному шляху розвитку. Якщо в товарному експорті переважають сировина або напівфабрикати, то фактично країна йде екстенсивним шляхом розвитку, тобто живе за рахунок майбутніх поколінь, використовуючи природні надра;
- інституціональна структура відбиває розподіл зовнішньоекономічних відносин по субєктах і методах товарного обміну.
Показники динаміки:
- темпи росту і темпи приросту (експорту, імпорту, ЗТО):
- темп росту - відношення величини показника тепер до його значення, прийнятому за базу порівняння;
- темп приросту - відношення величини приросту показника за певний період до його вихідного значення, прийнятому за базу порівняння.
Показники результативності:
- платіжний баланс;
- експорт (імпорт, ЗТО) на душу населення;
- зовнішній борг країни;
- іноземні інвестиції;
- офіційні валютні резерви (знаходяться в розпорядженні центрального банку й використовуються для балансування платіжного балансу.
Якщо країна заробила менше валюти, ніж витратила, недостача надходжень компенсується з офіційних валютних резервів).
Показники інтеграції країни у світову систему господарства. Визначають ступінь залежності економіки від зовнішньої торгівлі.
Сучасну систему ЗЕД характеризують певні риси [4, с.354].
- посилення взаємозвязку між конюнктурою на світових ринках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав;
- новий міжнародний поділ праці, який склався останніми роками, характеризується відносним зниженням частки сировини та матеріалів у світовій торгівлі.
Практичні заходи щодо створення нового механізму зовнішньоекономічних зв’язків передбачають вирішення трьох основних блоків проблем [5, с.478]:
1) формування необхідної законодавчої бази;
2) створення відповідного економічного середовища;
3) розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки.
До основних причин виходу підприємств на зовнішні ринки можна віднести:
- обмеженість внутрішнього ринку та неможливість швидкого поширення комерційних операцій;
- наявність активної конкуренції;
- висока мобільність споживачів;
- вплив вартісних чинників, зокрема пошук та використання дешевшої сировини, робочої сили, виробничих потужностей і т. ін.;
- вплив якісних чинників;
- прагнення уникнути негативних наслідків кризових явищ.

1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначає зовнішньоекономічна політика держави на тому чи іншому етапі. Як звичайно та країна, яка провадить ЗЕД, дотримується або політики вільної торгівлі або протекціоністської політики. Перша характери­зується мінімальним втручанням у процеси ЗЕД, у цьому випадку тор­гівля розвивається на засадах дії ринкових сил, попиту і пропозиції. Вважають, що за цих умов краще гарантовані ті вигоди, які забезпе­чує міжнародне економічне співробітництво [6, с.210].
Державне регулювання ЗЕД полягає у використанні засобів державного впливу на формування і реалізацію правовідносин у цій сфері.
Стаття 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначає, що державне регулювання має забезпечувати захист економічних інтересів України та законних інтересів субєктів ЗЕД, створення рівних можливостей для учасників ЗЕД, розвивати усі види підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, заохочення конкуренції та усунення монополізму у ЗЕД [1].
Регулювання ЗЕД України здійснюється:
- державою в особі її органів в межах їх компетенції;
- недержавними органами управління економікою;
- самими субєктами ЗЕД.
Органами державного регулювання ЗЕД України є:
- Верховна Рада;
- Кабінет Міністрів;
- Національний банк;
- Міністерство зовнішніх економічних звязків і торгівлі;
- Державна митна служба;
- Експортно-імпортний банк;
- Центральне статистичне управління;
- Міністерство іноземних справ;
- Податкові відомства.
Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД [6, с.215]. Характеристика методів наведена в Таблиці 1.1- Методи регулювання ЗЕД та їх складові.

Таблиця 1.1- Методи регулювання ЗЕД та їх складові
Методи регулювання ЗЕД Складові методів регулювання ЗЕД
Правові - розробка та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права; - приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій; - укладання міждержавних угод (договори про торгівлю).
Адміністративні - реєстрація зовнішньоекономічних контрактів та суб’єктів ЗЕД; - розробка системи нетарифного регулювання ЗЕД; - митне регулювання; - оперативне регулювання ЗЕД.
Економічні - розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх відносин; - затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів субєктів ЗЕД; - система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин

Метою регулювання ЗЕД в Україні є прийняття системи протекціоністських норм і заходів, направлених на захист національного товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринку [6, с.220]. Завданням держави є допомогти вивезти експортерам як можна більше продукції і обмежити імпорт, роблячи свої товари конкурентними на внутрішньому ринку.
Як вже було вище згадано, існує вільна торгівельна політика мінімального державного втручання у внутрішню і зовнішню торгівлю, основними формами реалізації якої є протекціонізм і лібералізація [7].
Протекціонізм - це система заходів стимулювання та підтримки вітчизняного експорту, шляхом надання переваг національному товаровиробнику та запровадження певних барєрів для проникнення іноземних конкурентів на внутрішній ринок.
Лібералізація - полягає у поступовій відміні обмежень у зовнішній торгівлі, зниженні ставок експортно-імпортного мита.
У системі державного регулювання ЗЕД виділяють два методи.
Тарифне регулювання ЗЕД, яке здійснюється через застосування різних форм мита, які справляються при перетині митного кордону товаром (рис. 1.1).



Рисунок 1.1 - Форми мита

Виділяють особливі види мита:
1) спеціальне;
2) антидемпінгове;
3) компенсаційне.
Спеціальне мито застосовується у таких випадках:
- як засіб захисту українського товаровиробника;
- як засіб захисту національного товаровиробника, коли товар ввозиться на митну територію України в обсягах і за таких умов, що завдають значної шкоди чи створюють загрозу вітчизняному виробнику відповідних товарів;
- як запобіжний засіб стосовно учасників ЗЕД, які порушили національні інтереси у сфері ЗЕД;
- як захід у відповідь на дискримінацію або недружні дії інших держав тощо, які обмежують здійснення законних прав та інтересів субєктів ЗЕД.
Антидемпінгове мито застосовується:
- при ввезенні на митну територію України товарів, які є обєктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- при вивезенні з митної території України товарів за ціною значно нижчою за ціну інших експортерів подібних або конкурентних товарів на момент вивезення, якщо воно завдає шкоду.
Компенсаційне мито застосовується відповідно до ЗУ «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998р.
- у випадку ввезення на територію України товарів, які є обєктом субсидованого імпорту, що завдає шкоду національному товаровиробнику;
- у разі вивезення за межі митної території України товарів для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту чи споживання, яким безпосередньо чи опосередковано надавалася субсидія, при умові, що таке вивезення завдає шкоду.
Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України застосовують три види ставок [8, с.87]:
1) преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють спеціальні митні зони, а також при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до міжнародних договорів за участю України.
2) пільгові ставки - застосовуються до товарів які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються;
3) повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії.
За характером угоди застосовують [8,с.92]:
- ввізне мито;
- вивізне мито.
Вивізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі території України(в Україні застосовується до металобрухту,живої худоби, шкір).
Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні
на митну територію України.
За своїм походженням мито може бути:
- автономне - створюється постановою державної влади даної країни незалежно від будь-яких угод з іншими країнами;
- конвенційне - виробляється у процесі укладення угоди, договору з іншою країною і фіксується у цьому договорі.
Метод нетарифного регулювання ЗЕД полягає у кількісних або інших обмеженнях експорту та імпорту окремих видів товарів, тобто запровадження квотування та ліцензування (рис. 1.2).


Рисунок 1.2 - Методи нетарифного регулювання

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення субєктами ЗЕД, протягом визначеного періоду, експортно-імпортних товарів [8, с.95].
В Україні є такі види ліцензій:
- індивідуальна (разова) ліцензія - є разовим дозволом, що має іменний характер і видається для здійснення кожної операції окремим субєктом ЗЕД на період не менше ніж той, що необхідний для здійснення експортних/імпортних операцій;
- генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні/імпортні операції по певному товару або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару;
- відкрита ліцензія - дозвіл на експорт/імпорт товару протягом певного періоду часу, але не менше 1 місяця з визначенням його загального обсягу;
- антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні ліцензії були запроваджені ЗУ «Про захист національного товаровиробника». Кожна з них це оформлене право на імпорт в Україну протягом встановленого строку певного товару, який є обєктом антидемпінгового, антисубсидованого чи спеціального розслідування та/або антидемпінгових, антисубсидованих та спеціальних заходів.
Квота експортна/імпортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України/імпортувати на її територію протягом встановленого строку, та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
В Україні є такі види квот [8, с.95]:
- індивідуальні квоти - встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись;
- глобальні квоти - встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;
- групові квоти - встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;
- антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні квоти - були запроваджені ЗУ «Про захист національного товаровиробника». Кожна з них це граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що є обєктом антидемпінгового, антисубсидиційного чи спеціального розслідування або антидемпінгових спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом встановленого строку та який визначається в натуральних чи вартісних одиницях виміру.
Засіб державного впливу - запровадження певних видів правового режиму для іноземних субєктів господарської діяльності. ЗУ «Про ЗЕД» передбачає, що на території України запроваджені наступні правові режими:
1) національний режим;
2) режими найбільшого сприяння;
3) спеціальний правовий режим.
Національний режим передбачає, що при розгляді конкретних питань іноземним субєктам господарської діяльності має надаватися режим не менш сприятливий, ніж субєктам господарювання даної держави.
Режим найбільшого сприяння - це норма недискримінації, своєрідна норма прикордонного режиму, яка однаково важлива як для торгівлі, так і для інвестицій при допуску товарів чи інвестицій у країну. Режим, що надається третій державі, автоматично поширюється і на державу, якій спочатку було надано режим найбільшого сприяння.
Спеціальний правовий режим може запроваджуватися в спеціальних економічних зонах різного типу, тобто лише на даній території можуть застосовуватися окремі правові норми. Це, як правило, пільгові режими щодо окремих економічних ситуацій [8].
Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що використання всіх діючих правових режимів на різних етапах формування ринкової економічної системи в країні сприяє створенню не тільки конкурентоспроможної національної економіки, але й зміцненню країни на світовому ринку.
1.3 Організація та регулювання експортної діяльності підприємства
Для кожного підприємства, що розвивається рано чи пізно настає момент, коли його перестають задовольняти характеристики вітчизняного ринку, політичні чи економічні умови в державі, тому виникає питання виходу підприємства на зовнішні ринки. Тому для збільшення обсягу продажу продукції та більш ефективного використання виробничих потужностей цим підприємствам необхідно шукати нові ринки збуту.
Міжнародний ринок є надзвичайно складним утворенням. Він характеризується значною місткістю, що створює значні перспективи для підприємств, але одночасно висуває і додаткові вимоги до маркетингу. Підприємство має забезпечити відповідність якості товару, упаковки, дизайну, реклами міжнародним стандартам, а виробничого комплексу - сучасному науково-технічному рівню. Персонал повинен вміти налагоджувати тісні зв?язки із закордонними представниками та організовувати на високому професійному рівні міжнародні торги, виставки, ярмарки, конференції тощо. Експортно-імпортна політика підприємства потребує специфічного підходу до підтримання конкурентоспроможності як з кількісних, так і з якісних параметрів, більш старанного дотримання принципів і методів маркетингу [9].
Важливим напрямом ЗЕД є розробка маркетингової стратегії. Для сучасних умов, які виникли в Україні, найбільш доречним та розгорнутим є таке визначення стратегії маркетингу, як формування та реалізація цілей та задач підприємства - виробника та експортера по кожному окремому товару на певний період часу для здійснення виробничо-комерційної діяльності у повній відповідності до ринкової ситуації та можливостей підприємства [10, с.267].
Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємоузгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги [11, с.245].
Підприємство, яке прагне заволодіти ринком, повинне усвідомлювати, що задовольнити всіх споживачів неможливо, бо їх надто багато, а бажання та потреби в них часто дуже протилежні. Отже, більш доцільним буде виділення тільки тієї частини ринку, яку це підприємство здатне ефективно задовільнити. Тому перше зі стратегічних рішень, що має прийняти підприємство - це визначення долі ринку, на якому воно хоче вести конкурентну боротьбу. Визначення своєї частини припускає розбиття ринку на сегменти, які складаються зі споживачів із схожими потребами та поведінковими чи мотиваційними характеристиками, та створюють для підприємства сприятливі маркетингові умови.
За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.
Експорт - це продаж продукції (робіт, послуг) іноземним господарюючим суб’єктам та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання прибутку від виробничої або інших видів господарської діяльності [12, с.124].
Всі країни намагаються стимулювати власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи наданням:
- субсидій;
- податкових пільг;
- кредитів під незначні відсотки;
- юридичної, політичної ті іншої підтримки.
Експортна операція - це комерційна діяльність, пов’язана із продажем та вивезенням за кордон товарів (робіт, послуг) для передачі їх у власність іноземному конрагенту [12, с.128].
В умовах ЗЕД здійснюються наступні види експортних операцій:
1) поставки експортного товару за готівкою;
2) експорт робіт і експорт послуг;
3) експорт товарів в рахунок міжурядових угод;
4) експорт товарів за рахунок державного кредиту, наданого країні іноземного покупця;
5) експорт товарів на умовах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу;
6) експорт товарів на умовах компенсаційної угоди;
7) експорт товарів на умовах бартерної угоди;
8) експорт товарів за рахунок надання допомоги.
Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов’язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто із розстрочкою платежу.
Якщо ініціатива початку переговорів належить експортеру, то він заявляє про бажання укласти договір купівлі-продажу на визначених умовах шляхом розсилання ініціативних пропозицій (оферт).
Тверда оферта - пропозиція, яка відправляється тільки одному можливому покупцю на дану партію товару із вказанням терміну, протягом якого продавець є зв’язаним своєю пропозицією та не може зробити аналогічну пропозицію іншому покупцю.
Вільна оферта - оферта, що надсилається одночасно на одну й ту саму партію товару декільком можливим покупцям.
Говорячи про оферти, особливо на машини та устаткування, потрібно згадати про так звані стандартні пропозиції, - це заздалегідь розроблені умови продажу різних видів виробів.
Експортні товари - це товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону України, незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок.
При виборі методу експортування товару (прямого або через посередників) необхідно враховувати [13, с.150]:
- кількість потенційних замовників;
- частоту продаж;
- тип продукту, що продається;
- обсяг замовлень.
Розрахунки за договором поставки є, як правило, поточними валютними операціями. Однак, вони можуть бути віднесені і до операцій, пов’язаних із рухом капіталу за наступних умов:
1) якщо строк платежу за експортовані товари перевищує 90 днів від дати їх відвантаження (завантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення);
2) якщо строк зустрічної поставки товарів за бартерними, товаробмінними та компенсаційними угодами перевищує 90 днів від дати відвантаження товарів, що доставляються контрагентом;
3) якщо резидент сплачує відсотки після повернення одержаного від нерезидента авансу у випадку невиконання зобов’язань по контракту.
В основі облікової вартості експортних товарів лежить їх фактична собівартість. Вона залежить від виду експортної операції.
Витрати на експорт товарів складається із 4 основних елементів:
1) витрати виробника товару;
2) витрати в країні експортера;
3) витрати на основне перевезення;
4) витрати в країні імпортера.
По експортних поставках відбувається сплата митних зборів, мита, а по окремих видах експорту сплачується акцизний збір і ПДВ. Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митних зборів відбувається до/або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.
Експорт посуг (робіт) - це експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги [13, с.165].
Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експортуються, включає:
- консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;
- медичні послуги;
- послуги та роботи, пов’язані з нерухомим майном, включаючи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;
- надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів, супутників або їх частин чи окремих функцій;
- надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та........

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
Перелік джерел, на які надані посилання у тексті
1 Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 29.
2 Румянцева А. П., Румянцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність. Навч. посіб. - К.: ЦНЛ, 2004. - 377 с.
3 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. І. В. Багрова і ін. - К.: ЦНЛ, 2004. - 580 с.
4 Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За ред. А. І. Кредісова. - К.: 1999. - 448 с.
5 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. / За ред. Ю. Т. Козика і ін. Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: ЦНЛ, 2006. - 792 с.
6 Бойчик І.М., Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Видавництво 2-ге, доповнене і перероблене. - Київ: Атака,2006. - 414 с.
7 Дідківський М.І., Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник - Київ: Знання, 2006.
8 Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.
9 Дроздова І. «Менеджмент в ЗЕД» books/34.html/
10 Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. - 10-е изд. - СПб.: Питер, 2000. - 698с.
11 Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебно-практическое пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», «ГНОМ-ПРЕСС», 1998. - 384с.
12 С.Н. Захаров. «Эффективность внешнеэкономического комплекса (методы обоснования и стимулы)».: - М.: - Эк.: - 1988. 248с.
13 Г.Л. Шагалов «Эффективность экономического сотрудничества стран СЕВ». - М.: - Экономика.: - 1993. 241с.
14 Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - 3 - тє вид. - К.: Знання - Прес, 2002. - 384 с.
15 Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ./Под ред. и с предисловием В. Д. Щетинина. - М.: Междунар. отношения., 1993. - 896 с.
16 Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 247с.
17 Дроздова Г. М. Вопросы организации управления внешнеэкономической деятельностью на промышленных предприятиях. Сборник научных трудов «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций. Региональный аспект», Ч. 2 . Донецк: 2003. - 384 с.
18 Офіційний сайт «Оболонь» ukr/about/history/
19 Вікіпедія wiki/
20 Соціальний звіт компанії «Оболонь» за 2009 рік.
21 Григоренко Н., Лазаренко А. Развитие пивного рынка // Зеркало недели, 2002. - № 15.
22 Базаров Н. Обор рынка пива в 2009 году // Бизнесс. - 2009.
23 Мазур Є. Здувши пінку // Агро бізнес сьогодні. - 2009.
24 Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. - К.: 2002. - 555с.
25 Реманенко Д. Особливості конкуренції на ринку пива в 2008 році // Діловий щотижневик №8.
26 Конспект лекцій по «Міжнародним відносинам» < book/183/6483.html>
27 Ринок пива Румунії < arhart.shtml?lang=9&sec=224&art=24631>
28 Ринок пива в Румунії viewtopic.php?t=3426
29 Інкотермс 2010
30 Розрахунок акредитивом Book/Bank/B014/414032.htm
31 Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 року, №229-IV
32 ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
33 ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.
34 ДНАОП 0.03 - 3.06 - 80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. - Діє з 01.01.81.
35 СНиП 2.04.05-92 Нормы проектирования. Отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха. -М.: Стройиздат, 1992г.
36 СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат. - 1980. - 110 с.
37 ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введен 01.07.89.
38 ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Введен 01.02.2009
39 НРБУ - 97. Норми радіаційної безпеки України. - Київ, 1998.
40 ДСан П і Н 3.3.2-0.07-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплеями і терміналами електронно-обчислювальних машин. - Київ, 1998.
41 ДСТУ ГОСТ 12.1.006 : 2008 ССБТ Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.2009.
42 ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые
уровни на рабочих местах и требования для проведения контроля.
Введен 01.01.86.
43 ПУЄ-87. Правила устройства электроустановок. Энегроатомиздат, 1987.
44 НАПБ Б.03.002-2007. Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.
45 ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.
46 ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -Введ. 01.07.95.
47 Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 року.

Перелік джерел, на які нема посилань у тексті
48 Гребельник О. Основи зовнішньоекономічної діяльності : Підручник/ М-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -382 с.
49 Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність : Термінологічний словник/ Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк,. -К.: Кондор, 2007. -166 с.
50 Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. -3-тє вид. перероб. і доп.. -К.: Знання-Прес,2002.-382с.
51 Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность : Учебно-практическое пособие/ Е. Прокушев,. -М.: ИВЦ Маркетинг , 1998. -207, с.
52 Решетов В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності : Навч.-метод. пос. для студ. ВНЗ спец. 7050106 Облік і аудит / Валерій Решетов,. -Кіровоград:Імекс-ЛТД,2002.-139с.
53 Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 2000.
54 Вельяминов Г.М. Основы международного экономического права. - М.: ТЕЦС, 1994. - 108 с.
55 Дахно І.І. Міжнародна торгівля. - К.: МАУП, 2003.
56 Основи міжнародної торгівлі: Навчальний посібник/за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвинової; 2-ге вид., перероб. та доп. - Київ: “Центр навчальної літератури”, 2005. - 656 с.
57 Циганкова Т.М., Петрашенко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 488.
58 "Основы маркетинга" Филип Котлер < node/528>
59 Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури. Основы менеджмента. < node/567>
60 Сутність менеджменту ЗЕД < article/2949/>
61 В. І. Саллі і ін. Основи ЗЕД: Навч. посіб. - К.: ВД "Професіонал", 2003. 176 с.
62 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств., під ред.проф. Л.Е.Стровського.-М.: Закон та право, ЮНІТІ,2001.-408 с/
63 Як складати зовнішньоекономічні контракти ., під ред. С.В.Воронов. -К: “МККУ”,2002.-127 с.
64 Методичний посібник “ЗЕД”.,ООО “Баланс-Клуб”.: Дніпропетр., 1999р.,-112 с.
65 Економіка підприємств ., під ред. С.Ф.Покропівного . -К.: КНЕУ, 2005. -328 с.
66 Збірник господарських договорів й установчих документів/ Укл.та пер. В.Ф.Пачезеров.-Д.: Сталкер, 1999.- 352 с.
67 Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2005. -378 с.
68 Світова економіка: Підручник/ А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, Ін. - К.:Либідь, 2005, - 582 с.
69 Бандурка О.М., Коробов М.Я. ,Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 312 с.
70 Покропівний С.Ф., Колот В.М., Підприємництво:Навч.посіб. - КНЕУ, 1998. - 352 с.
71 Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Пос.- К.: Юрінком Інтер, 1999. - 560 с.
72 Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник -К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.- 305 с.
73 Ковалев В.В. Сбірник задач з фінансового аналізу: Підручник.- М.:Фінанси та статистика, 1999. - 128 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.