На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Грунт - базова складова аргоекосистеми

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 10.4.2014. Сдан: 2014. Страниц: 29. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Вступ 3
1. Сучасний стан земельного фонду Донецького регіону на прикладі Луганської області. 4
2. Грунт, його властивості, значення і функціональна роль в екосистемах. 8
2.1. Родючість ґрунту - важливий фактор функціонування агроекосистем. 9
2.2. Грунтово-биотический комплекс і роль в життєдіяльності ґрунтових організмів як основи агроекосистеми. 11
2.3. Органічна речовина ґрунту як його важлива складова гумус основа родючості ґрунту. 14
2.4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості. 18
2.5. Буферність ґрунту. 19
3. Еколого - агрохімічна оцінка грунту. 21
4. Розрахунки коефіцієнта біологізації сівозмін та балансу відновлення гумусу ґрунту в ній. 23
4.2. Розрахунки балансу відновлення гумусу у ґрунті сівозміни. 24
Висновки 25
Список використаної літератури. 26
29


Вступ
С середины ХХ века стало заметно нарастающее ограничение многих ресурсов, в том числе земельных, в сочетании с быстрым ростом населения. Выработка богатых месторождений полезных ископаемых привела к необходимости разрабатывать бедные месторождения. Это вызвало цепную реакцию затрат земельной площади и ресурсов на производство машин. Рост территории городов, дорог, промплощадок также уменьшает резервы аграрных угодий.
Сельскохозяйственная экология, или агроэкология - раздел прикладной экологии, изучающий взаимоотношения культивируемых человеком организмов, их популяций и сообществ с окружающей средой.
Повышение плодородия почв является оной из самых важных проблем в сельскохозяйственном производстве. Поэтому охрану почв и рациональное их использование под воздействием антропогенного фактора вычленяют из системы, разрабатывающей общие принципы сохранения и восстановления природных ресурсов. Научной базой охраны окружающей среды обосновано считается экология, которая занимается, прежде всего, прогнозированием и оценкой возможных отрицательных последствий вызванных вмешательством хозяйственной деятельности человека в экосистему.
В последнее время важное значение приобретает изучение агроэкологии, практическое применение которой находится в области сохранения и рационального использования природных ресурсов. В частности одним из важнейших объектов агроэкологии является почва, оптимизация свойств которой предполагает сохранение и повышение плодородия. Таким образом, актуальность выбранной для исследования темы несомненна. Цель данной работы - сформировать представление об агроэкологии как науке, имеющей огромное практическое значение.


1. Сучасний стан земельного фонду Донецького регіону на прикладі Луганської області.
Рельєф і грунтово-кліматичні умови Луганській області на тлі високої сільськогосподарської освоєності території зумовили інтенсивний розвиток ерозійних процесів. Водної ерозії схильне 67% ріллі. Вітрова ерозія локально проявляється у зимово-весняний період, майже щорічно. Пилові бурі раз в 5-7 років, сильні один раз на 7-10 років. Інтенсивні пилові бурі охопили практично всю область проявлялися в 1960, 1969, 1975 і 1984 роках.
Оптимальний вміст гумусу в ґрунті забезпечує сприятливий для рослин водно -повітряний режим, хорошу прогріваємість ґрунту, високу ємність катіонного обміну, стійкий харчовий режим. Ґрунти з оптимальним рівнем і складом гумусу стійкі до водної та вітрової ерозії, мають високу буферної ємністю по відношенню до зовнішніх факторів, тобто здатні знижувати негативну дію високих доз добрив, « звязувати» важкі метали і пестициди. Оптимальним прийнято вважати таке гумусний стан ґрунтів, яке здатне забезпечити запланований урожай за умови максимальної ефективності використання внесених добрив і застосовуваних агротехнічних заходів. У процесі цілинного ґрунтоутворення відбувається поступове накопичення гумусу в ґрунті і зростання її природної родючості. З початком землеробства протягом цього процесу порушується і гумусний стан ґрунтів істотно змінюється. Процес втрати ґрунтами гумусу носить назву дегуміфікації.
Рівень антропогенного перетворюваності ландшафтів характеризується коефіцієнтом Кап, значення цього коефіцієнта змінюється в межах від 0 до 10. Ступінь перетворюваності ландшафтів визначається за 5-ти ступінчастою шкалою:
- від 2 до 3,8 - слабо перетворені;
- від 3,81 до 5,3 - перетворені;
- від 5,31 до 6,5 - середньо перетворені;
- від 6,51 до 7,4 - сильно перетворені;
- від 7,41 до 8 - дуже сильно перетворені.
Кожному виду природокористування присвоєні ранги антропогенної перетворюваності: рілля - 6, багаторічні насадження - 5, луки і пасовища - 4, лісу - 2, забудовані землі - 8, відкриті заболочені землі - 3, заповідні землі - 1, відкриті без рослинного покриву - 10, інші - 5, води - 9.
Прийнято наступні індекси глибини перетворюваності видів природокористування: рілля - 1,25, багаторічні насадження - 1,2, луки і пасовища - 1,15, лісу - 1,05, забудовані землі - 1,3, відкриті заболочені землі - 1,1, заповідні землі - 1, води - 1,4, відкриті землі без рослинного покриву - 1,5, інші - 1,2.
Аналізуючи сучасний стан земельного фонду Луганської області можна зробити висновок про те, що необхідно докорінно змінити підходи ведення землеробства, вони повинні базуватися на науково обґрунтованому застосування систем обробки ґрунту, сівозмін, добрив, що дозволить зберегти грунт і примножити її родючість, при цьому впровадження еклого - ландшафтної системи землеробства буде найбільш ефективним.
Слід памятати, що грунт - колосальне, вічне природне багатство, невичерпне джерело життя на землі, збереження і множення цього багатства - обовязок кожного з нас.
Із ґрунтом кожного року виноситься 11 млн. т гумусу, 0,5 млн. т азоту, 0,4 млн. т фосфору й 0,7 млн. т калію. Щорічні еколого - економічні збитки від ерозії ґрунтів перевищують 9 млрд. грн. Значної екологічної шкоди земельні ресурси зазнають унаслідок забруднення ґрунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі тощо) та використання засобів хімізації в аграрному секторі. Ситуація із забрудненням ґрунтів ускладнилася після аварії на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено 74 райони 11 областей України, у тому числі 3,1 млн. га ріллі.


2.Грунт, його властивості, значення і функціональна роль в екосистемах.
Ґрунтом називають тонкий поверхневий пухкий шар земної кори, що утворився внаслідок тривалої взаємодії рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, гірських порід, сонячного тепла і води. Засновником наукового ґрунтознавства є видатний російський учений В.В. Докучаєв (1846-1903 pp.), який вперше дав визначення терміна "ґрунт", охарактеризував його основні ознаки і властивості, розкрив суть процесу ґрунтоутворення, сформулював закони широтної та вертикальної зональності ґрунтового покриву.
На думку відомого російського вченого в області ґрунтознавства В. А. Ковди (1989 p.), ґрунтовий покрив є своєрідним "екраном життя" на нашій планеті, подібним до озонового "екрану". Озоновий шар захищає життя на Землі від космічних променів. Ґрунти ж забезпечують саме існування автотрофної рослинності і разом з нею підтримують умови для функціонування біосфери, численного світу гетеротрофних організмів різного рівня розвитку.
Багато вчених вважає, що ґрунтовий покрив і гумусова оболонка суші, мілководь і шельфу є загальнопланетарним утвором - педосферою, подібною до літосфери, гідросфери і атмосфери, з якими жива речовина утворює біосферу планети. Педосфера є загально земною природною системою, що має здатність до саморозвитку, самоуправління і створення умов для відновлення живої речовини. Враховуючи це, розглянемо деякі особливості будови ґрунтів та їх значення в біосфері.
Добре розвинений або зрілий ґрунт має характерний профіль. У його будові простежується від верху до низу три-чотири основних горизонти, які позначаються індексами (буквами). Ці горизонти відрізняються за кольором, вологістю, структурою, щільністю, складом і товщиною. Горизонт Н - гумусовий - є верхнім шаром ґрунту. Він містить найбільше органічних речовин і продуктів їх розкладу, які і надають йому чорного або темно-сірого забарвлення. Середній горизонт у чорноземних, каштанових, бурих, лучних і дернових ґрунтах позначають HP, він називається перехідним. Горизонт Р є безструктурною і позбавленою будь-якого вмісту гумусу ґрунтоутворюючою, або материнською, породою. Це, як правило, вивітрена осадова гірська порода, з якої відбу........


Список використаної літератури.
1. Курс лекційних та практичних занять з агроекології.
2. Агроекологія: Навч. посібник/О.Ф. Смаглій, А.Т. Кадрашов, П.В. Литвак та ін.. - К.: Вища освіта, 2006. - 671 с.
3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.М. загальна екологія: Навчальний посібник. - Суми Університетська книга, 2003. - 414 с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.