На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат «ВПЛИВ ТОТАЛТАРНО СИСТЕМИ НА РОЗВИТОК ЛТЕРАТУРИ ДЛЯ ДТЕЙ (20-80 рр. ХХ ст.)»

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 29.4.2014. Сдан: 2014. Страниц: 24. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


зміст
Вступ…………………………………………………………………………………..3
1. Дитяча література початку ХХст. та новітнього періоду (20-30 роки ХХст.)………4
2. Дитяча література 40-50 років ХХст………………………………………..….11
3. Дитяча література 60-80 років ХХст……………………………………….…..16
Висновки…………………………………………………………………………..…24
Список використаних джерел…………………….………………………………..25

ВСТУП

20-80-ті рр. ХХ ст. , як, мабуть, ніякі інші, роки дуже насичені різноманітними історичними подіями, які характеризуються різкою зміною політичних режимів, соціально-економічної ситуації. Звідси різні історичні умови, в яких розвивалась українська дитяча література.
Цей період розвитку української дитячої літератури можна розділити на декілька етапів:
а) 20-30-ті рр. ХХ ст. так зване „розстріляне відродження”, піднесення українського письменства після перевороту (революції) 1917 р., а потім його фактичне знищення.
б) 40-50-ті рр. ХХ ст. - період літератури Великої Вітчизняної війни та післявоєнна література; основні теми: любов до батьківщини, патріотизм, відбудова господарства після воєнної розрухи.
в) 60-ті рр. „шістдесятництво”; період так званої „відлиги”, коли з’явилися перші паростки вільнодумства і спроб відродження національних традицій. Вони закінчилися численними арештами.
г) 70-80-ті рр. період застою і теорії безконфліктності в літературі.
Який вплив мала тоталітарна система на розвиток дитячої літератури у цей період ми і розглянемо у рефераті.
1. Дитяча література початку ХХст.
та новітнього періоду (20-30 роки ХХст.)

Література для юного читача на початку століття постала з гуманістичних традицій української літератури XIX ст. і так само мала дві виразно окреслені тенденції, дві проблемно-тематичні домінанти. Одна з них - це виховання загаль­нодемократичного світогляду, людської гідності, честі, внутрішньої свободи особистості. Друга - прагнення більшості авторів прищепити молоді паростки національної свідомості, любов до рідного слова, до свого народу, гордість за нього.
Як для першої, так і для другої, час був не надто сприятливий, отже, письменникам часто доводилося шукати непрямі, неочевидні шляхи для втілення свого задуму. Завдяки цьому українське художнє слово, адресоване дітям, було майже вільне від простодушного дидактизму, притаманного надзвичайно поширеним у перші роки століття моралізаторським творам Л. Чарської, В. Желіховської, А. Анненської, С. Макарової та багатьох інших російських письменників, які становили на той час переважну більшість дитячої лектури.
Оскільки не було тоді українських шкіл і - тим більше - українських гімназій, твори українських письменників для дітей лишалися й поза увагою педагогів-дослідників, отже, не було й тиску з їхнього боку. Тобто дитяча література розвивалася за тими ж законами, що й література взагалі, без будь-яких специфічних впливів. І хоч усвідомлення великої місії подекуди все ж таки тяжіло над авторами, однак можна говорити про досить вільний (внутрішньо) творчий процес.
Українська література для дітей представлена на початку століття такими іменами, як Олена Пчілка, І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Самійленко, Б. Грінченко, В. Винниченко, Олександр Олесь, Уляна Кравченко та інші. Ввійшли до кола дитячого читання й твори С. Васильченка та А. Тесленка. їхнім адресатом був переважно селянин, малоосвічений, небагатий читацьким досвідом. Але оповідання про дітей, близькі до юного читача своїм героєм, були, як правило, зрозумілі дітям завдяки специфічній концепції адресата. Більшість названих письменників склали авторський актив журналу «Дзвінок» (видавався у Львові в 1890-1914 рр.) та створеного Оленою Пчілкою 1906 р. журналу «Україна молода», який видавався з перервами до 1915 р. Це були, по суті, єдині в Україні періодичні видання, адресовані дітям. І хоч художній рівень надрукованих там творів був досить високий, переоцінювати вплив цих видань на читацьку аудиторію не варто. Вона була невелика. Значно більшим був вплив на письменницьку аудиторію. То був стартовий естетичний рівень для молодих письменників, що прийшли в літературу в 20-і роки. Безперечно, далеко не всі могли цьому рівневі відповідати, але, так чи інакше, всі мусили з ним рахуватися, бо ті ж таки твори становили переважну більшість і перших пореволюційних видань.
Слід сказати, що дитячих книжок у цей час видавалося досить багато. В 1919 р., наприклад, в Україні вийшло близько 150 назв для дітей і серед них понад дві третини - української мовою. Тільки в Києві випуском дитячої літератури займалися видавництва «Час», «Друкар», «Вік», «Вернигора», «Криниця», «Волошки», «Нашим дітям», приватні видавництва Є. Череповецького, М. Грінченко та ін. Крім класиків української літератури, друкувалися й переклади з Д. Дефо, Р. Кіплінга, М. Твена, Г-К. Андерсена тощо.
Прямим продовженням традицій були й оригінальні поетичні твори. Ніжний ліризм, музичність, народнопоетична прозорість притаманні віршам П. Тичини «А я у гай ходила» та «Хор лісових дзвіночків».
Втім, не вони визначали шлях нової літератури. Вимоги педагогічної заангажованості, ідеологічної наснаженості творів для майбутніх громадян лунали все гучніше і згодом поставили дитячу літературу під повний контроль Держметодкому Народного комісаріату освіти: жодна книжка не могла вийти в світ (меншою мірою, але це стосувалося й приватних видавництв) без грифу «Допущено до вжитку». Одним з найпомітніших наслідків такого вульгарно-соціологічного контролю стала заборона казки, романтики, фантастики, що скувала дитячу літературу в 20-ті роки. «Але в казці є дві речі: форма і зміст,- писала народний комісар Н. К. Крупська.- В більшості казок, написаних у зовсім іншу епоху, класово чужий нам зміст. Він тим небезпечніший, що всотується цілком непомітно, завдяки чудесній формі, вмінню подати його в цікавій, простій, жвавій формі. Дитина беззахисна. Ми повинні вміти захистити її від чужих, розтлінних впливів. Ми повинні навчитися відділяти форму від змісту».
Хронологічно це було далеко не перше обґрунтування, але дуже типове своєю руйнацькою тенденцією. Революція, знищивши цілу соціально-економічну систему, спричинила колосальну інерцію деструкції, що захопила всі сфери людського буття: політику, мораль, право, естетику тощо.
Романтична ідея векторності дитини - тобто односпрямованості в часі, розуміння юного героя як представника прийдешніх поколінь, позбавленого власного конкретного минулого,- була на ті роки досить популярною. Звідси й типовий художній конфлікт - протиборство майбутнього (уособленого, як правило, образом юного героя) з минулим (дійсність із невикоріненими «пережитками»). Такими були «Пилипко» та «Червона хустина» А. Головка, «Злодій» М. Іваницької, «Приблуда» С. Васильченка, «Весела компанія» В. Чередниченко, «Хмереч» Ю. Платонова. Автори не акцентували на індивідуальних рисах характеру, і таким чином давали читачеві широкі можливості для самоототожнення з героєм, співпереживання, спільного подолання шляху від пасивного споглядання до усвідомлення власної відповідальності й вчинку, який мислився вирішальним моментом дорослішання (одного й другого). Такою специфікою героя й конфлікту зумовлена й відсутність у дитячій літературі 20-х років негативних юних персонажів. Фактично перша спроба змалювати образ дитини - носія темних сил у конфлікті - це образ Пувички з повісті І. Микитенка «Вуркагани» (1929). Та й там він служить лиш одним з елементів протидіючої сили (дійсності) на життєвому шляху «художника Альоші».
Серед проблем, що їх автори ставили в своїх творах, адресованих дитячій аудиторії та спрямованих на виховання нової людини, майже неодмінно була проблема колективного й індивідуального. Переважне вирішення її: самозречення, самопожертва героя, індивіда на користь інших, колективу, народу (оповідання А. Головка, повісті Г. Бабенка, О. Донченка, Д. Заянчківського, І. Ковтуна, Ю. Платонова, П. Резнікова, В. Таля (Товстоноса), П. Усенка, В. Чередниченко та ін.).
Чи не єдиний виняток - оповідання С. Васильченка «Приблуда» (1924), герої якого - мешканці дитячого будинку, колектив - ідуть на самопожертву (поступаючись місцем, життєвим простором при страшній перенаселеності, поділившись їжею в умовах майже голоду, обігрівши, коли самі мерзнуть) заради одного - «музиканта Мишка». С. Васильченко стверджував у цьому оповіданні взаємозумовленість високої моральності й таланту - тобто самореалізації особистості в майбутньому. На жаль, цей гуманістичний пафос українською дитячою літературою підтриманий не був, він виявився не на часі, не відповідав домінантним тенденціям «класової боротьби», розвитку педагогічної думки й суспільної свідомості взагалі.
На рубежі десятиліть зявляється анімалістична проза, до якої звертається чимало авторів. Блискучі оповідання про стосунки людини з природою вийшли з-під пера М. Йогансена. Тонка спостережливість, психологізм, влучна художня деталь, доброзичливий гумор - усім ........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Костюченко В. Літературними стежками. Нарис історії української літератури для дітей ХХ століття /В. Костюченко. - К.: “К.І.С”., 2009. - 344 с.
2. «Веселка». Антологія української літератури для дітей в 3-х томах. Т. другий: Твори радянського періоду. Поезія - К.: Веселка, 1984. - 503 с.
3. «Веселка». Антологія української літератури для дітей в трьох томах. Т. третій: Твори радянського періоду. Проза. - К. : Веселка, 1985. - 675 с.
4. Історія української літератури. XX століття: У 2 кн. Кн. 2. Ч. 2: 1960- 1990-ті роки: Навч. посібник / За ред. В. Г. Дончика. - К.: Либідь, 1995. - 512 с.
5. Агеєва В. Микола Хвильовий // Історія української літератури ХХ століття : В 2 кн. /B. Агеєва. - К., 1994. - Кн. 1. - 571с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.