На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Економчн ресурси, пдходи до їх класифкацї, властивост

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Эконом. теория. Добавлен: 05.06.2014. Сдан: 2013. Страниц: 39. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра економічної теорії


КУРСОВА РОБОТА
з мікроекономіки

на тему: «Економічні ресурси, підходи до їх класифікації, властивості»


м. Донецьк- 2013 рік
ПЛАН
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І
1. СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ 5
1.1. Види економічних ресурсів 5
1.2. Поняття ринкового попиту на ресурс. Вплив на криву попиту зміни продуктивності 7
1.3. Обмеженість економічних ресурсів 10
РОЗДІЛ ІІ
2. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 14
2.1. Природні ресурси 14
2.2. Технологічні ресурси 19
2.3. Інформаційні ресурси 21
2.4. Трудові ресурси 24
2.5. Фінансово-кредитні ресурси 27
РОЗДІЛ ІІІ
3. ТОВАРНО-РИНКОВА ТА ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА 31
ВИСНОВОК 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 39


ВСТУП

Раціональне формування, залучення та використання економічних ресурсів є провідним чинником забезпечення конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на ринку. Стрибкоподібний розвиток світової економіки, почергове нарощування та спадання темпів виробництва призводить до необхідності вирішення проблеми ефективного управління економічними ресурсами в умовах неоднозначності та асиметричності економічної інформації, яку отримують користувачі.
Економічні ресурси використовують у рамках національної економіки. Основне її завдання - виробництво і розподіл споживчих і капітальних благ, потрібних для підтримання життєдіяльності суспільства.
Національна економіка, або господарство країни - це сукупність підприємств, домогосподарств і установ, які функціонують у межах певної держави.
Ядром національної економіки є її галузі: промисловість, сільське господарство, будівельний комплекс, транспорт, звязок, банківська система, охорона здоровя, освіта тощо. Промисловість у свою чергу поділяється на обробну й видобувну; обробна - на важку й легку і т.д. Співвідношення між окремими галузями економіки називають її галузевою структурою. Галузева структура відбиває суспільний поділ праці.
Суспільний поділ праці означає спеціалізацію людей на виготовленні певних видів продукції або виконанні окремих операцій. Він дає змогу ефективніше використовувати вміння людей і виробничі ресурси. Розрізняють поділ праці двох видів - усередині суспільства й в середині підприємства. Поділ праці всередині суспільства виявляється в існуванні різних галузей і виробництв, а також територіального поділу, тобто спеціалізації регіонів країни, окремих країн тощо. Всередині підприємства поділ праці відбувається між цехами, майстернями тощо. Поділ праці на підприємстві дає змогу розчленувати виробничий процес на багато дрібних спеціалізованих операцій чи завдань.
Великий поділ праці відбувся між племенами ще в умовах давнього суспільства. Одні племена спеціалізувалися на скотарстві, інші - на землеробстві. Спеціалізація обовязково передбачає обмін продуктами праці. Спочатку обмін здійснювався у формі бартеру, або прямого продуктообміну. З поглибленням поділу праці виникають гроші, і обмін відбувається у вигляді торгівлі товарами і послугами.
Людство не випадково поглиблює поділ праці та розвиває спеціалізацію. Воно давно усвідомило, що ці процеси забезпечують неабияку вигоду - підвищують продуктивність праці.
Класичний приклад впливу поділу праці на зростання її продуктивності знаходимо в Адама Сміта, який аналізував виробництво голок. Один робітник упродовж дня міг виготовити кілька дюжин недосконалих голок, зазначив учений. Невелика ж група робітників, у якій кожен завдяки поділу виробничих функцій виконував прості повторювані операції, виготовляла тисячі голок за день.
Спеціалізація робітників на виконанні окремої операції підвищує продуктивність праці, бо дає змогу повніше використати здібності й майстерність людей. Крім того, спеціалізація сприяє навчанню у процесі праці. Навіть за однакових природних здібностей спеціалізація людей на різних видах занять підвищуватиме продуктивність їхньої праці.
Поділ праці відбувається не лише між окремими працівниками чи підприємствами, а також між регіонами країни та між країнами. Регіони країни спеціалізуються на виробництві різних видів господарської продукції чи виготовленні різних промислових виробів. Географічна спеціалізація виробництва дає змогу кожному регіону в межах країни чи різним країнам виробляти ті продукти, які за наявних ресурсів можна виготовляти найефективніше. Розвиток спеціалізації посилює взаємозалежність економічних одиниць і зближує народи.
Виготовлення будь-якого товару масового виробництва залежить, як правило, від добре налагодженої взаємодії багатьох спеціалізованих підприємств. Наприклад, припинення з певних причин роботи на підприємстві, яке виготовляє двигуни для легкових автомобілів, тимчасово може зменшити не лише обсяг виробництва останніх, а й споживання бензину. Це у свою чергу може призвести до скорочення видобутку нафти у нафтовидобувних країнах.
Поглиблення поділу праці є важливою умовою нагромадження національного багатства споживчих і капітальних благ, інтелектуальної власності й професійної майстерності працівників. Водночас у господарське життя залучається дедалі більший обсяг ресурсів: корисних копалин, сільськогосподарських угідь, лісів, водоймищ, які є важливою складовою національного багатства. З розвитком економіки вони, на жаль, вичерпуються, а стан довкілля погіршується. Особливо гостро ця проблема постала наприкінці XX ст.

РОЗДІЛ I
1. СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ
1.1. Види економічних ресурсів
Види економічних ресурсів та їх обмеженість. У цьому розділі ми з’ясуємо, які існують фактори виробництва та їх роль у цьому процесі. Поняття „фактор виробництва” походить від латинського „factor” (дослівно той, що робить), але земля і засоби виробництва самі не мають фізичної продуктивності. Дійсно продуктивною силою є лише праця, в тому числі підприємницька. Внаслідок цього землю, засоби виробництва, науку, інформацію та інші речові (матеріальні) фактори доцільно називати ресурсами (від франц. Ressource – цінність, запас, джерело засобів).
Економічні ресурси – всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг.
Умовно, з урахуванням особливостей особистісного фактора, який об’єднує працю і підприємницьку діяльність, що перебувають у статиці (тобто робоча сила, яка не функціонує), останні можна віднести до поняття „факторів виробництва”.
Обмеженість ресурсів. У певній країні або у масштабі планети обсяги економічних ресурсів природно обмежені. Так, із загальної площі земної кулі майже 510 млн. м2 (понад 75%) припадає на моря; неоднакові природні умови господарювання, обсяги природних копалин тощо.
Про обмеженість людських ресурсів у межах планети говорити недоцільно. Значна їх кількість і у розвинутих країнах. Водночас у них відчувається нестача кваліфікованих кадрів певних професій. За даними Держстату, в лютому 2013 року в Державній службі зайнятості було зареєстровано 589,1 тисячі безробітних (564,5 в січні 2013 року і 506,8 тисячі у грудні 2012 року), з них 469,1 тисячі (435,8 тисячі в січні 2013 року і 386,3 тисячі у грудні 2012 року) отримують допомогу по безробіттю.
Умовно можна говорити і про обмеженість засобів виробництва (як зазначалося вище, навіть у розвинутих країнах світу в період економічного піднесення залишаються майже 25% виробничих потужностей) та інших чинників. Отже, обмеженість людських ресурсів і засобів виробництва зумовлена сутністю (природою) економічної системи. Це свідчить також про значну недосконалість визначення економічної теорії як науки, що вивчає спосіб використання обмежених ресурсів.
Отже, про обмеженість можна із значною умовністю говорити лише стосовно безмежних потреб людини. У цьому разі краще вживати поняття „відносна обмеженість ресурсів”. Її ще називають їх рідкістю. Водночас справді обмежені лише окремі види природних ресурсів (нафта, газ та ін.). Така обмеженість є абсолютною.
Критерії класифікації ресурсів. Для вивчення економічних ресурсів вживають різні критерії кваліфікації. Крім особистісного і речового факторів, можна вирізняти також відтворювані чинники. До відтворюваних належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, водні басейни тощо) та суспільством (засоби виробництва, наука, інформація). Водночас існують фактори, які спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою (наприклад, трудові ресурси).
Ще одним варіантом класифікації ресурсів є їх поділ на природні, трудові, інвестиційні (грошові ресурси), наукові та інформаційні.
З урахуванням такого поділу обмеженість, наприклад інвестиційних ресурсів, також є умовною. Так, обсяг грошових коштів, які могли б бути вкладеними в економіку країн світу становив понад 3 трлн. дол. Тим часом в економіку України достатньо було б вкласти до 50 млрд. дол.. Якщо інвестиційні ресурси вкладають в економіку іншої країни з метою отримання максимальних прибутків або завоювання ринків збуту тощо, вони перетворюються на грошовий капітал, а цей процес називається вивезенням (експортом) капіталу.
Ресурси, зумовлені НТР. Розглянемо специфіку окремих факторів, поява яких зумовлена розгортанням НТР. Так, науку в економічній літературі називають специфічною продуктивною силою. Причиною цього є перетворення науки у більшості галузей промисловості на початкову стадію безпосереднього виробництва, трансформація праці ученого у продуктивну силу сукупного працівника, перетворення результатів досліджень (патентів, ліцензій тощо) на товар та ін.
Ще складнішою для розуміння як окремого фактора економічного розвитку є інформація. Конструктивним її визначенням, яке допомагає з’ясувати цю проблему, є розуміння інформації як невід’ємної властивості процесів управління в різних системних об’єктах, зокрема економічних. Економічна інформація є матеріальною основою аналізу, планування та управління народним господарством, сприяє передусім процесу прискореного прийняття управлінських рішень. Основними видами економічної інформації є фінансова, комерційна, валютна, торговельна, банківська, техніко-технологічна, патентна та ін...

ВИСНОВОК
Завдяки даній курсовій роботі я більш детально дізналася про економічні ресурси та їх значимість; які вони є і що собою представляють. В результаті досліджень я прийшов до висновку, що жодне суспільство не може існувати без економічних ресурсів. Залежно від того, як використовуються економічні ресурси розвивається держава. Дослідивши роботу, я можу зробити такі висновки:
-Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу існування будь-якого суспільства. Воно є рушієм технічного прогресу і розвитку людини. Взаємодія людини з природою у процесі виробництва породила чимало екологічних проблем, від розвязання яких залежить виживання людства.
-Процес виробництва є результатом взаємодії певних факторів, які називають факторами виробництва, або економічними ресурсами. Розрізняють пять факторів виробництва: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва та інформація. Перші три з них називають ще основними, а решту - особливими.
-Економічні ресурси відіграють важливу роль на мікроекономічному рівні. Від їхнього раціонального використання залежить прибуток власників факторів виробництва, зниження витрат і цін на кінцеву продукцію, результативність роботи підприємства.
-Проблема вибору використання обмежених ресурсів це не лише проблема структури сучасного виробництва, але й проблема майбутнього економічної системи, проблема визначення темпу її подальшого розвитку.
Ще я розглянула світові економічні ресурси і дійшов висновку, що різні країни по-різному забезпечені економічними ресурсами і по-різному їх використовують. Від цього залежить рівень розвитку держави та благо устій її жителів. Значна роль зараз належить таким економічним ресурсам, як:інформація та підприємницька здатність, які набувають все більшого значення у світі.
Розглядаючи економічні ресурси України, я побачила, що наша держава має значні запаси природних та трудових ресурсів, однак вони ще не використовуються з максимальним ефектом і тому існує великий потенціал щодо покращення їх раціонального використання у майбутньому. Щодо інших економічних ресурсів, то Україна робить зусилля, щоб залучити капітал в економіку, розвивати інформаційні технології тощо. Маючи такий потенціал економічних ресурсів, Україна зможе забезпечити економічне зростання вже в найближчому майбутньому у разі їх ефективного використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Фінанси підприємства. Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2010.-384 с., іл.
2. Словник-довідник економіста. – К., 2009.
3. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: “Основи”. 2009 с. 261-281.
4. Комісарук М.П. “Макроекономіка: курс лекцій”. Коломия - 2008 с. 84-92.
5. Макконел, Брю. “Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. – М.: Республика, 2009.
6. Павловський М. “Макроекономіка перехідного періоду”. К.: “Техніка”. 2010.
7. Савченко А. та ін. “Макроекономіка”. К.: “Либідь”. 2012 с. 98-114.
8. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – Москва: Юристъ, 2010
9. Гальчинський А. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 2008
10. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. –Київ: Основи, 2006
11. Основи економічної теорії. - під редакцією Климко Г.Н. - Київ: Вища школа, 2008
12. Основи економічної теорії. – під редакцією Ніколенко Ю.В. – Київ: Либідь, 2012
13. Основи економічної теорії. – під редакцією Чухно А.А. – Київ, 2009
14. Основи ринкової економіки. - під редакцією Савлука М.І. - Київ: Либідь, 2010
15. Макконелл К.Л., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – Москва: «Республика», 2011
16. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 2012
17. Череп А. В. Особливості розвитку сучасної фінансової системи в ринкових умовах / А. В. Череп // Економіка та держава. – 2006. – № 6. – С. 28-30.
18. Левочкин С. Реформирование финансовой модели как основа макроэконо-мической стабилизации в Украине / С. Левочкин, В. Опарин, В. Федосов // Економі-ка України. – 2004. – № 6. – С. 22-26.
19. Лютий І. О. Новітні тенденції розвитку фінансової системи держави /
І. О. Лютий // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 24-29.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.