На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Обрунтування теоретико-методологчних прикладних засад державного регулювання вдносин власност на природн ресурси. Розробка заходв пдтримки фнансування нвестицй природоохоронного призначення. Регулювання вдносин власност Харквської област.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 09.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


АНТОНОВ АНДРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 351.82: 334.012

Державне регулювання відносин власності на природні ресурси

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному універистеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор

Дєгтяр Андрій Олегович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної теорії та фінансів.

Офіційні опоненти - доктор наук з державного управління, професор

Лазор Олег Ярославович,

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування.

кандидат наук з державного управління

Гаман Петро Ілліч,

Черкаська обласна державна адміністрація, Перший заступник Голови.

Захист відбудеться 04 квітня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий 03 березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки експлуатація природних ресурсів здатна забезпечити значну частку бюджетних надходжень, виступаючи як основне джерело забезпечення ресурсної незалежності національної економіки. З цієї точки зору, характер відносин власності на природні ресурси є однією з ключових проблем трансформації економіки, оскільки вони зачіпають інтереси всього населення України, визначають положення країни в світовій господарській системі. Від її рішення істотно залежить розвиток міжрегіональних відносин всередині країни та зміцнення державного устрою. Нерозвиненість інституціональної системи використання природних ресурсів, в основі якої є відносини власності, зумовлює зниження ефективності експлуатації природних ресурсів, марнотратний характер їх використання, нераціональний перерозподіл рентних доходів між власниками і користувачами, «консервує» сировинний характер економіки.

Аналіз проблем природокористування виразно демонструє неспроможність ринкових інститутів на даному етапі виступати в ролі ефективних регуляторів розширеного відтворення природних ресурсів і їх раціонального освоєння. Враховуючи, що Україна стоїть на порозі вступу до СОТ, особливої актуальності набуває питання ціноутворення на продукцію національного виробника, що істотно залежить від вартості імпортованих енергоносіїв. Проте, Україна володіє значними запасами природних ресурсів, які здатні забезпечити більшу ступінь її енергетичної незалежності. Тому нераціональне використання потенціалу природних ресурсів непоправне, можна припустити, що держава повинна здійснювати функції регулювання використання природних ресурсів, що належать народові України більш ефективно, забезпечуючи синергетичний ефект при взаємодії різних форм власності.

Аналіз економічних проблем щодо власності природних ресурсів досліджували у своїх роботах А. Сміт, Д. Рікардо, Д.С. Мілль, К. Маркс, А. Маршалл та ін. Інституціональні концепції щодо належності природних ресурсів розглянуто в роботах Д. Бромлі, Р. Хардіна, Г. Демзетца. Нові умови функціонування української економіки обумовлюють всебічний інтерес учених і фахівців до природних ресурсів країни, можливостей їх раціонального використання, теоретичних напрацювань. Ці проблеми проаналізовано у монографіях, статтях, дослідженнях Ю.П. Белова, К.Г Гофмана, А.Д. Думнова, С.І. Івановського, В.І. Канона, С.А. Кимельмана, Д.С. Львова, Н.Д. Найдьонова, П.Д. Половинкина, Ю.В. Разовського та ін. Важливим аспектом у вивченні даної проблематики, на наш погляд, є необхідність урахування регіональної специфіки. Окремі аспекти проблем використання можливостей власника природних ресурсів для економічного розвитку регіонів розглянуто у роботах учених С.О. Білої, Н.М. Горбунова, П.І. Гамана, Д.Ф. Єфремова, В.І. Ішаєва, О.Б. Коротича, Ю.О. Куца, В.В. Мамонової, А.С. Шейнгауза та ін.

Разом з тим, багато положень, що містяться в науковій літературі, є дискусійними. Існує необхідність критичного осмислення рекомендацій, основаних на зарубіжних теоріях і практичному досвіді, що визначається неможливістю орієнтації на існуючи моделі розвитку, випробувані світовою економікою, у зв'язку зі складністю і неоднозначністю економічних змін, що відбуваються у Україні. Недостатньо досліджено можливості і перспективи державного регулювання відносин власності на природні ресурси, співвідношення інститутів загальнодержавної власності і державної комунальної власності. Відсутні також наукові концепції регулювання відносин власності на природні ресурси на регіональному і загальнодержавному рівнях.

Цим визначається актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми Класичного приватного університету "Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів" (номер державної реєстрації 0102U003195). У межах виконання цієї науково-дослідної роботи автором було визначено особливості існуючого механізму державного регулювання прав власності на природні ресурси в інноваційному відтворенні та обґрунтовані основні напрямки його вдосконалення.

Мета дослідження та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних та прикладних засад державного регулювання відносин власності на природні ресурси, пріоритетних напрямів його вдосконалення.

Реалізація поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань

виявити специфіку власності на природні ресурси як об'єкту державного регулювання;

вивчити методологічні і теоретичні підходи щодо аналізу державного регулювання відтворення і використання природних ресурсів;

- розкрити зміст відносин власності на природні ресурси, їх роль в умовах трансформації економіки та необхідність зміцнення міжрегіональних відносин, провести аналіз взаємодії основних інститутів власності;

- дослідити специфіку державного регулювання відносин власності на прикладі Харківської області;

- розробити концептуальні основи регіональної системи державного регулювання відносин власності на природні ресурси;

- визначити ключові напрями вдосконалення процесу державного регулювання відносин власності на природні ресурси у Харківській області;

розробити заходи державної підтримки фінансування інвестицій природоохоронного призначення.

Об'єктом дослідження є процес становлення і розвитку державного регулювання відносин власності на природні ресурси в Україні в умовах трансформації економіки.

Предмет дослідження - відносини власності на природні ресурси і їх регулювання у загальнодержавній і регіональних системах господарювання.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективні механізми, методи, організаційні та економічні відносини з приводу вдосконалення державного регулювання відносин власності на природні ресурси є необхідними умовами розвитку національної економіки.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану реалізації державного регулювання відносин власності на природні ресурси), розрахунково-конструктивний (удосконалення державного регулювання відносин власності на природні ресурси) та інші.

Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні праці і розробки вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем ефективного державного регулювання економіки, економіки природних ресурсів, формування відносин власності на них, управління державною власністю, поєднання і розмежування повноважень органами центральної та місцевої влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- розроблені і обґрунтуванні економічні основи концепції ефективного державного регулювання відносин власності на природні ресурси у загальнодержавних і регіональних системах господарювання;

удосконалено:

- теоретичні підходи до вивчення економічної сутності державного регулювання відносин власності на природні ресурси, як сукупності заходів і методів із раціонального збалансованого використання, розвитку, відтворення природних ресурсів у господарській діяльності, спрямованих на задоволення потреб людей і поліпшення якості їх життя;

- специфічні характеристики державного регулювання відносин власності на природні ресурси в Україні в умовах трансформації соціально-економічної системи, суть яких визначається: по-перше, тим, що держава виступає одночасно як власник природних ресурсів і регулятор змішаної економіки в цілому; по-друге, специфікою об'єкту - природних ресурсів (природне походження, рідкість, вичерпаність, різноякісність, невіддільність від навколишнього середовища); по-третє, специфікою трансформаційного етапу: відсутністю умов для розвитку приватної власності на більшість природних ресурсів;

- зміст критеріїв віднесення природних ресурсів до загальнодержавної власності і власності суб'єктів місцевого самоврядування: відповідність функціям загальнодержавних і регіональних органів влади; унікальність природного об'єкту, географічні рамки; соціальний критерій та екологічна доцільність. При цьому загальнодержавна власність розглядається як загальнонаціональна, включаючи населення регіону України, на території якого знаходиться природний об'єкт; власність, що перебуває у віданні регіонів розглядається як власність населення даної території. На основі критеріїв проводиться розмежування різних видів природних ресурсів між рівнями державної влади;

набули подальшого розвитку:

- визначення сутності системного підходу у державному регіональному регулюванні відносин власності на природні ресурси, що полягає в узгодженні цілей, завдань, методів, процедур, принципів участі органів влади на державному та регіональному рівнях в природокористуванні на основі урахування специфіки і стратегії розвитку;

- пріоритетні напрями державного регулювання використання природно-ресурсного потенціалу на основі аналізу регіональних процесів використання природних ресурсів: введення єдиного обліку природних ресурсів, удосконалення платежів за користування природними ресурсами, систематизація і впорядкування відносин у галузі природокористування, структурні перетворення в природно-ресурсному секторі економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці практичних рекомендацій Харківській обласній державній адміністрації щодо прийняття комплексу заходів, реалізація яких спрямована на посилення та підвищення ефективності системи державного регулювання відносин власності на природні ресурси (довідка №01-01/2990 від 25.10.2007 р.). Розробки автора використані Харківською обласною радою під час розробки стратегії державного регулювання відносин власності в природно-ресурсному секторі з урахуванням можливостей розподілу і поєднання повноважень центральних органів державної виконавчої влади та місцевих органів влади (довідка №04/772 від 27.12.2007 р.). Створення на основі запропонованої в роботі концепції системи державного регулювання відносин власності на природні ресурси на регіональному рівні дозволить сприяти досягненню ефективного природокористування і розширеного відтворення ресурсів, підвищенню результативності економічної політики, укріпленню державного устрою.

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Державне регулювання економіки», «Менеджмент у державному та муніципальному управлінні», «Правове забезпечення державного регулювання», «Інвестиційний менеджмент» (довідка №231 від 17.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення державного регулювання відносин власності на природні ресурси.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2007 р.), «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (м. Сімферополь, 2007 р.), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць (7 - у наукових фахових виданнях), загальним обсягом 4,9 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 172 сторінки, з яких 3 рисунки займають 2 сторінки, 6 таблиць - 5 сторінок, список використаних джерел (143 найменування) - 14 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що вирішується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У першому розділі - “Теоретичні основи державного регулювання відносин власності на природні ресурси” - визначено, що чітка специфікація прав власності, що гарантується державою, створює економічні стимули для раціональної організації і відтворення власності. Визначено, що природні ресурси є одночасно і об'єктом власності, і об'єктом природи, що характеризується певними властивостями: еволюційне, природне походження; невіддільність від навколишнього середовища; різноманітність і вичерпність.
В процесі дослідження встановлено, що існує два напрями регулювання відносин власності на природні ресурси: стратегія дерегулювання і стратегія жорсткого і детального регулювання.
Поясненням необхідності приватизації природних ресурсів висувається концепція «трагедії суспільних володінь»: те, що належить усім разом і нікому окремо, приречене на знищення. Така модель політики превалювання приватної власності на природні ресурси істотно видозмінює процес вичерпання природних ресурсів, роблячи його адекватним ринковому механізму господарювання; протилежною є точка зору про те, що неможливо ні довести, ні спростувати перевагу приватної власності на природні ресурси.
Власник володіє не виключно об'єктом, а скоріше сукупністю прав і обов'язків у взаємовідносинах з іншими суб'єктами, пов'язаними з використанням цього об'єкту. Структура прав, обов'язків, норм, процедур, що визначають взаємовідносини індивідів з приводу того чи іншого ресурсу являє собою режим використання природного ресурсу.
Режим використання природного ресурсу включає наступні відносини: право володіння; право використання; право розпорядження; система розподілу доходів від використання; підсистема управління; влада, що забезпечує функціонування системи управління.
У сфері використання природних ресурсів існує протиріччя: завдання підприємця - отримання додаткового прибутку і підприємницького доходу шляхом реалізації своїх здібностей до інновацій та ризику; завдання держави як власника природних ресурсів полягає у забезпеченні збереження і зростання національного багатства. Від вирішення цього протиріччя залежить ефективність державного регулювання сфери природокористування;
Метою державної політики вбачається розв'язання протиріч між системою інтересів держави та підприємця у сфері природокористування, досягнення ефективного використання, розвитку, відтворення природних ресурсів з метою підвищення добробуту людей.
Завдання державної політики полягають у наступному: розмежування прав власності на природні ресурси; формування відповідної інституціональної структури, що забезпечує реалізацію відносин власності; визначення економічних, екологічних та інших обмежень на засоби використання природних ресурсів; визначення механізму вилучення і перерозподілу доходів від експлуатації природних ресурсів; відтворення природних ресурсів на інноваційній основі.
У другому розділі - “Стан державного регулювання відносин власності на природні ресурси” - встановлено, що залежність України від імпортованих енергоносіїв як фактору економічної безпеки нації вимагає вирішення питань, пов'язаних з удосконаленням механізмів державного регулювання національної природоресурсної сфери, зокрема земле- та надрокористування. При цьому механізми, що існують нині у державному регулюванні не забезпечують результативності функціонування галузі.
На відміну від монополії державної власності на всі природні ресурси країни, що використовувалися на користь пануючих у державі адміністративно-політичних структур на етапі роздержавлення та приватизації відбулося відчуження держави, населення, трудового колективу від переважних прав на користування і розпорядження державною власністю, створеною багаторічною працею, а також від прав на отримання частини доходів та вигід, що виникають у природоресурсному секторі.
За «ринковим принципом» отримання максимального прибутку у мінімальні терміни, як в приватній, так і в державній сфері надається перевага короткостроковим інтересам, а не стратегічним. Фактом є згортання пошукових і геологорозвідувальних робіт і падіння обсягів видобутку корисних копалин.
Існуюча система управління ресурсами регіону не завжди відповідає вимогам їх раціонального використання і не повною мірою використовує економічні методи регулювання для вирішення завдань довгострокової регіональної політики. Відсутній мотиваційний механізм, що формує ефективного власника.
Власність на природні ресурси асоціюється в першу чергу з отриманням рентних доходів від них. Розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, регіонами України (зокрема, в частині природно-ресурсного комплексу) є однією із ключових проблем розвитку економіки і держави.
Відсутність можливості самостійно отримувати і витрачати надходження від природно-ресурсного сектора цього регіону служить чинником послаблення унітарного устрою держави аж до тенденцій створення федерації, отже, закріплення відповідних доходів та вигід за такими регіонами може слугувати укріпленню унітарного державного устрою.
Населення українських територій також цілком має право вимагати дотримання так званого «правила Хартвика». У цьому зв'язку логічним виглядає відшкодування саме у місцевий бюджет еквівалентної частки витраченого природного ресурсу, що не відновлюється.
Російський досвід розмежування повноважень та відповідальності за природокористування між центральними та регіональними органами влади, є прийнятним для застосування в Україні з метою підвищення зацікавленості регіонів у розвідці та добичі корисних копалин, укріпленні міжрегіональних відносин і зв'язків.
Для максимально повного врахування ефекту від використання природних ресурсів потрібно надати у багатьох випадках право регіонам визначати рентні доходи на місцях їх первинного утворення. Розподіл часток, що відносяться до загальнодержавної сфери та сфери регіонального управління варто визначати на основі укладених між центральними та регіональними органами державної влади угод, враховуючи необхідність вирішення соціальних, екологічних проблем, формування, фінансових джерел розвитку території і відтворення ресурсів.
У третьому розділі - “Удосконалення державного регулювання відносин власності на природні ресурси” - визначено, що система управління природно-ресурсним потенціалом регіону повинна сприяти захисту інтересів держави і населення регіону під час передання ресурсів у користування з подальшим контролем за ефективністю їх використання.
З урахуванням відповідності цілям раціонального природокористування, завдання державного регулювання відносин власності на природні ресурси можна сформулювати таким чином:
Група завдань, що пов'язана із здійсненням - відповідно розмежуванню повноважень між загальнодержавними органами влади України та регіональними органами влади Харківської області повноважень власника природних ресурсів. Вона складається з таких підзавдань: економічна оцінка природних ресурсів. Здійснюється економічний і натуральний облік; розподіл економічних доходів від використання природних ресурсів, що не суперечить законодавству України; розпорядження природними ресурсами. У межах даного напряму відбувається регулювання перерозподілу елементів прав власності на природні ресурси між суб'єктами господарської діяльності, передавання природних ресурсів у тимчасове користування; стимулювання раціонального використання; управління користуванням природними ресурсами - дотримання екологічних норм, правил користування; забезпечення відтворення природних ресурсів. У разі відтворювальних природних ресурсів повинні відбуватися і якісне і кількісне відновлення. З огляду на не відновлювані природні ресурси має діяти «правило Хартвика» - капітал, розташований у невідновленому природному ресурсі, під час його розробки трансформується у рівновеликий фінансовий або інший капітал, що належить державі.
Група завдань, пов'язана із створенням сприятливого середовища для розвитку природно-ресурсного потенціалу. Можна виокремити такі підзавдання: підтримка інвестиційної і інноваційної діяльності у сировинному секторі економіки Харківської області; стимулювання раціонального природокористування; вдосконалення нормативно-правової бази регулювання природокористування.
Група завдань, що пов'язана із захистом інтересів Харківської області у взаєминах з центральними органами влади: наукове обґрунтування критеріїв розмежування державної та комунальної власності між державою Україна та Харківською областю; упровадження нормативів розподілу доходів з природо-використання у Харківській області за рівнями влади.
У межах цих завдань можна виокремити напрями вдосконалення державного регулювання, від цілеспрямованого і поступального здійснення якого залежить розвиток не тільки сировинного сектора, але й економічної системи області в цілому.
Перший напрям - введення єдиного обліку природних ресурсів області и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.