На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат нституцйна база державного впливу на розвиток людського капталу в Україн. Сутнсть та специфка дї механзму державного регулювання нвестицй та його особливост на рвн регону. Забезпечення динамки якост життя населення, економчного розвитку.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 10.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Ажажа Марина Андріївна
УДК 351. 82:658
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Харків - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник - доктор філософських наук, професор
Воронкова Валентина Григорівна,
Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Мерзляк Анжела Віталіївна,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, проректор з навчальної роботи, професор кафедри державного управління та адміністративного менеджменту;
доктор філософських наук, професор
Корабльова Надія Степанівна,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної та практичної філософії
Захист відбудеться „15” лютого 2008 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).
Автореферат розісланий „10” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена масштабними трансформаціями у світі, у контексті яких державне регулювання інвестицій в людський капітал виступає головною умовою інтелектуального, економічного, соціального та духовного прогресу як суспільства, так і особистості. Економічні реформи в Україні потребують значних інвестицій в людський капітал, підвищення індексу людського розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання на всіх рівнях, що уможливлює досягнення стабільного розвитку суспільства, його конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
Необхідність теоретичного обґрунтування та осмислення місця і ролі держави в організації господарювання та забезпеченні інтеграції до європейського простору зумовлюється сучасними тенденціями щодо формування інноваційної економіки знань. У свою чергу, це вимагає наукового аналізу можливостей людини як найвищої цінності та людського капіталу, що є важливим ресурсом у здійсненні модернізації українського суспільства, сутнісним чинником для реалізації ефективного і якісного функціонування економіки інноваційно-інтелектуального типу.
Розв'язання зазначених питань потребує системного дослідження, а також розробки відповідних науково-теоретичних засад для запровадження нових механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал та підвищення ефективності функціонування державних інститутів влади.
Стан наукової розробки проблеми. Рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства є людський капітал, стале зростання ролі людини в усіх сферах життєдіяльності, а саме: у виробничій сфері, в освіті, у науковій та професійній галузях тощо. Ідеї, що певним чином стосуються людського капіталу, зароджуються у працях таких відомих вчених, як А. Амстронг, К. Дженкс, Р. Лайкерт, Ф. Ліст, А. Маршалл, Дж. С. Мілль, В. Петті, А. Сміт, Ф. Тейлор, У. Фішер, Й. Шумпетер та ін.
Окремі засоби управління людським розвитком ґрунтовно досліджують Г. Беккер, Л. Вальрас, Е. Денісон, Дж. Кендрик, Г.Д. Маклеод, Р. Солоу, І. Тюнен, С. Хюбнер, Т. Шульц та ін.
В Україні питаннями теорії та методології людського капіталу займаються такі сучасні вчені, як Д. Богиня, В. Воронкова, О. Грішнова, Н. Голікова, В. Куценко, В. Лагутін, Е. Лібанова, А. Мерзляк, Л. Михайлова, Л. Пашко, І. Петрова, Л. Штика та ін. Окремі аспекти в розвитку людського капіталу досліджують фахівці із близького зарубіжжя: Л. Абалкін, В. Гойло, О. Добринін, С. Дятлов, М. Критський, А. Корицький, В. Марцинкевич, Л. Сімкіна, Є. Циренова та ін.
Теоретико-прикладні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні висвітлюють вітчизняні науковці - О. Амосов, Л. Анічин, В. Бабаєв, В. Бакуменко, С. Біла, В. Воротін, В. Геєць, А. Дєгтяр, В. Дорофієнко, В. Корженко, Н. Корабльова, В. Князєв, В. Лебець, І. Лукінов, В. Мартиненко, О. Мордвінов, Г. Одінцова, І. Павлов, С. Прохода, Я. Радиш, В. Рижих, Є. Ромат, В. Ребкало, І. Розпутенко, С. Салига, В. Тертичка, В. Ткаченко, Р. Тян, О. Чаплигін, Ю. Чернецький, А. Чернявський та ін.
Проте чимало питань зазначеного спектра ще не знайшли свого теоретичного обґрунтування, на даний час відсутні наукові дослідження комплексної дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал як перспективної сфери; не визначено механізмів управління ним в умовах ринку; не обґрунтовано напрямів удосконалення управління інвестиціями; залишаються невисвітленими чимало проблем концептуального та емпіричного характеру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Академії. Дисертаційне дослідження є органічною частиною науково-дослідних робіт “Формування і розвиток гуманістичного менеджменту в Україні і його вплив на розвиток людського потенціалу” (державний реєстраційний номер 0103U003546), “Формування концепції сталого економічного розвитку як основи досягнення нової якості та стандартів життя в контексті євроінтеграції” (державний реєстраційний номер 0106U002916). Автор брала участь у розробці теоретико-методологічних засад формування концепції людського капіталу на регіональному рівні та опрацювала концепцію формування механізмів державного регулювання інвестицій.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з'ясуванні специфіки дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал та визначенні пріоритетних напрямів його розвитку з урахуванням глобальних ринкових трансформацій суспільства.
Відповідно до мети були визначені наступні завдання:
– уточнити зміст поняття, цілі та напрями розвитку інтелектуального потенціалу суспільства;
– з'ясувати сутність державного регулювання інвестицій в людський капітал як важливого фактора економічного, соціального та інтелектуального прогресу суспільства з метою розширення методологічної бази дослідження, а також уточнити понятійно-категоріальний апарат, що пов'язаний з визначенням понять “людський розвиток”, “людський потенціал”, “людський фактор і ресурс”, “трудовий потенціал”;
– класифікувати людський капітал за видами діяльності задля подальшого розвитку та удосконалення концепції державного регулювання інвестицій;
– визначити інституційну базу державного впливу на розвиток людського капіталу в Україні, що здатна сприяти економічному зростанню держави та підвищенню добробуту громадян;
– обґрунтувати сутність та специфіку дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал, визначити його інструментарій у контексті компаративного аналізу;
– з'ясувати особливості дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону, що стосуються забезпечення позитивної динаміки якості життя населення та сталого економічного розвитку;
– обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал з метою формування ефективної державної інвестиційної політики.
Об'єкт дослідження - теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку людського капіталу як фактора інтелектуалізації суспільства.
Предмет дослідження - наукове забезпечення удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал.
Гіпотеза дослідження базується на формуванні системи державного регулювання інвестицій в людський капітал як умови сталого економічного зростання.
Методи дослідження. У дослідженні використовуються такі методи: системно-аналітичний (для узагальнення наукових концепцій щодо державного регулювання інвестицій в людський капітал), компаративний (для порівняння зарубіжного і вітчизняного досвіду), системно-структурний (для експлікації інвестиційної системи, що саморозвивається, має складну структуру і проявляється у вигляді єдиної інваріантної системи конкретних варіантів), аксіологічний (для аналізу культури інвестиційної діяльності), синергетичний (для аналізу людського капіталу як нелінійної системи у нелінійному суспільстві), системний (для розгляду інвестицій як цілісного, складного організму, який постійно взаємодіє з навколишнім середовищем), структурно-функціональний і неоінституційний (для з'ясування еволюції інституційної бази, що дозволяє розкрити діалектичний зв'язок між агентами змін і системою державного управління).
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена як сутністю поставлених завдань, так і способами їх вирішення. У дисертації здійснено комплексний аналіз цілісної концепції механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал як фактора інтелектуального розвитку суспільства. З огляду на це наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше
– обґрунтовано комплексне впровадження сучасних науково-теоретичних підходів стосовно розвитку державного регулювання інвестицій в людський капітал (компаративний, функціональний, антропологічний, синергетичний, економіко-статистичний), що дозволяє вважати його сутнісним чинником інтелектуального, економічного та соціального прогресу суспільства;
– запропоновано методику оцінки ефективності інвестицій в людський капітал на основі витратного та результативного підходів, що передбачають визначення інтелектуального рівня населення регіону (країни);
удосконалено
– понятійно-категоріальний апарат концепції державного регулювання інвестицій в людський капітал, в основу якої покладено темпи якісних перетворень в економіці та динаміку зростання добробуту населення;
– механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал, що об'єднує державний і регіональний рівні та включає фінансово-вартісну, структурно-інвестиційну, соціально-економічну і організаційно-управлінську складові;
дістало подальший розвиток
– інституційна база державного впливу на розвиток інвестування в людський капітал, що пов'язана з рівнем освіти, охорони здоров'я, професійної підготовки кадрів і визначається індексом людського розвитку;
– класифікація основних видів людського капіталу на макро-, мезо- та мікрорівнях з урахуванням форм власності та напрямів удосконалення державного регулювання інвестицій.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення і висновки втілені в конкретні пропозиції, методики та рекомендації. Результати дослідження використано при підготовці навчальних посібників із грифами МОН України “Управління людськими ресурсами: філософські засади”, “Планування та прогнозування в умовах ринку”, “Політика європейської інтеграції”.
Окремі пропозиції упроваджено Управлінням освіти і науки Запорізької облдержадміністрації при розробці регіональних програм розвитку освіти та охорони здоров'я, програм післядипломної підготовки керівників освіти (довідка № 04-12.2025 від 4 вересня 2007 р.), Запорізькою державною інженерною академією при розробці навчальних програм і лекційних курсів з дисциплін “Інвестиційний менеджмент”, “Теорія та історія державного управління” (довідка № 5/1550 від 30 серпня 2007 р.).
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора, результати якого спрямовані на вирішення важливого наукового та практичного завдання - удосконалення механізму впровадження ефективної державної політики інвестування розвитку людського капіталу. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В.Г. Воронковій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати досліджень оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації” (м. Харків, 2006 р.), “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльність публічних службовців: теорія, практика” (м. Львів, 2007 р.), “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2007 р.), “Економіка і маркетинг у ХХІ ст.” (м. Донецьк, 2007 р.), “Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ ст.” (м. Київ, 2007 р.); “Проблеми трансформації систем державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м. Київ, 2006 р.); “Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління” (м. Донецьк, 2007р.) та ін.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 25 наукових працях, у т.ч. в шести статтях, що опубліковані у фахових виданнях з державного управління, трьох навчальних посібниках. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто дисертанту, складає 6,76 авт.арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертації - 202 сторінки, у т.ч. рисунків - 15 (на 15 сторінках), таблиць - 17 (на 13 сторінках), додаток (на двох сторінках). Список використаних джерел налічує 263 найменування (на 22 сторінках).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь її наукової опрацьованості, розкрито зв'язок дослідження з науковими проектами, програмами, темами, визначено мету, завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ - “Науково-теоретичні засади осмислення державного регулювання інвестицій в людський капітал” - стосується аналізу еволюції теорій людського капіталу в історії управлінської думки, державного регулювання інвестицій, дослідження понятійно-категоріального апарату.
Аналіз питань, пов'язаних з людським капіталом, місцем і роллю державного управління в його розвитку, свідчить про евристичні можливості досягнень економічних теорій інституціоналізму, неокласицизму та неокейнсіанства, що репрезентують нове розуміння ролі людини та результатів її інтелектуальної діяльності. Незважаючи на чималу кількість наукових праць цього спрямування, і досі бракує комплексного дослідження даного феномена в умовах трансформації українського суспільства.
Доведено, що в сучасному суспільстві докорінно змінюється ставлення до інвестування в розвиток людини як особистості, оскільки інвестиції забезпечують довгостроковий виробничий ефект. Найважливішим компонентом знань є інтелектуальний капітал, який доцільно використовувати для створення багатства країни, формування її конкурентоспроможності. Він розвивається на принципах інтелектуальності, комплексності, прогресивності, адаптивності, ієрархічності. У роботі зроблено висновок, що людський капітал, як суспільна цінність, є визначальним фактором динамічного соціально-економічного розвитку, інтелектуального збагачення особистості.
Аналіз теоретико-методологічних засад, що ґрунтуються на принципах історичного і логічного, генетичного походження, матеріальної єдності світу, спадковості розвитку, цілепокладання і цілераціональної дії, детермінізму, саморегуляції тощо, дозволяє розглядати людський капітал як складний і суперечливий феномен. Для вирішення питань його розвитку використовуються конкретні методологічні прийоми дослідження предметних сторін об'єкта - політичних та економічних процесів, що віддзеркалюють розвиток людини як носія інтелектуального капіталу.
У дисертації уточнюється понятійно-категоріальний апарат, пов'язаний з визначенням змісту термінів “людський капітал”, “людський потенціал”, “людський фактор”, “людський ресурс”, “трудовий потенціал”, “інвестиції в людський капітал”. Втілюючи в об'єктивній реальності завдяки інвестиціям власні сутнісні сили, людина отримує можливість активно діяти і впливати на процеси самоорганізації суспільства, що складають зміст процесів кореляційного блоку, до яких відносяться самоаналіз, самооцінка, самоконтроль, самоврядування. Сутність процесу самореалізації людського капіталу полягає в об'єктивації інвестицій, а загальний критерій самореалізації - у відповідності створеного людиною капіталу її сутнісним силам.
Інвестиції в людський капітал є предметом індивідуального суспільного вибору. Вони повинні задовольняти вимоги раціональності, ефективно впливаючи на темпи економічного зростання і добробут населення, що можливо лише за умов, коли людина визнається метою розвитку і рушійною силою науково-технічного і суспільного прогресу.
У другому розділі - “Інтелектуалізований людський капітал в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” - проаналізовано сучасну практику та інституційну базу впливу на політику формування людського капіталу як фактора становлення інтелектуального розвитку суспільства на рівні регіону.
Доведено, що формування різних підходів до цих процесів у контексті світового досвіду дозволяє зрозуміти роль та місце різних інститутів, з'ясувати їх соціальні параметри і вплив інтелектуального фактора на ринкову економіку. Вирішальною умовою високої конкурентоспроможності держави є ефективне використання знань, інноваційних технологій, освітнього потенціалу населення і підготовка працівників як головної інтелектуальної сили. Основними показниками фінансування “економіки знань”, за якими здійснюються міжнародні порівняння, є загальні витрати на наукові дослідження та їх частка у ВВП, яка у розвинених країнах сягає понад 3 %. Ці індикатори національного рівня підтримки та використання нових знань дають уявлення про справжні інноваційні можливості країни.
Особливої уваги в Україні потребує створення позитивного іміджу освіченості, професіоналізму, високої кваліфікації, що важливо в умовах модернізації суспільства. Одним з перспективних напрямів вирішення цього завдання є удосконалення інвестиційної політики як важливого компонента конкурентної політики, підтримки національної конкурентоспроможності. Зростання впливу інтелектуального фактора на ринкову економіку пов'язано із запровадженням ефективних форм макроекономічного регулювання, об'єктивації інституційних засад та раціонального поєднання ринкових механізмів з державним регулюванням, економічних механізмів господарювання - з механізмами державного управління.
У роботі розглянуто сутність державного впливу на розвиток освіти, охорони здоров'я, професійної підготовки кадрів як важливого чинника економічного зростання країни в умовах модернізації суспільства. Економічний та соціальний розвиток України на сучасному етапі вимагає посилення уваги держави до інвестиційної діяльності, розробки концепції розвитку людського капіталу та сталого економічного зростання.
У період суспільних трансформацій підвищується значущість інвестицій в людський капітал на рівні регіону. Аналіз показників людського розвитку по кожному регіону свідчить, що державна політика повинна враховувати ендогенний чинник селективності (пріоритетності), тобто надання допомоги щодо ефективного використання державних ресурсів. Запропонована концепція розвитку людського капіталу та сталого економічного зростання на рівні регіону базується на методиці оцінки стану території, яка враховує певні соціально-економічні характеристики. Для забезпечення сталого економічного зростання регіону доцільно застосовувати такі показники, як інтелектуальний індекс населення; технологічний розвиток; інформаційне забезпечення; рівень і якість життя населення; економічний природоресурсний потенціал території; фінансовий стан регіону тощо.
У дисертації доведено, що ефективність інтелектуалізації регіону визначається рівнем та якістю людського капіталу, у т.ч. ефективністю діяльності управлінської еліти.
У третьому розділі - “Удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону” - досліджуються питання, що стосуються сутності категорії “механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал” із застосуванням методології компаративного аналізу, вирішуються проблеми ефективності його функціонування на рівні регіону.
Компаративний аналіз, у його зв'язку з програмно-цільовим методом державного управління, дозволяє включити до “механізму” комплекс законодавчо закріплених форм і засобів та ресурсів (фінансових, організаційних, інвестиційних). З'ясовано, що термін “механізм” як складний суперечливий економічний феномен має різні види. Механізм інвестування в людський капітал тісно пов'язаний з терміном “господарський механізм”, який сприяє узгодженому функціонуванню усіх ланок економічної системи і приводить продуктивні сили у відповідність з економічними відносинами. Він являє собою сукупність певних форм господарювання, організаційно-інституційних систем, методів та важелів регулювання економічних процесів. Реалізація організаційно-економічного механізму державного регулювання інвестицій здійснюється на принципах паритетності, структурності, територіально-галузевому, правовому, нормативному, адаптивному.
У дисертації аналізуються можливі і дійсні шляхи та напрями забезпечення ефективного функціонування механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону, обґрунтовується судження про те, що ефективність реальних інвестицій вимірюється їх прибутковістю і соціальними наслідками реалізованих інвестиційних проектів. Для її оцінки використовуються такі показники, як чистий дисконтний прибуток, індекс прибутковості, внутрішня норма прибутковості, період окупності. З'ясування взаємозв'язку між рівнями та функціями регулювання дозволило виокремити основні складові механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал. Аналіз цих взаємозв'язків (рис. 1) дає можливість більш якісного опрацювання моделей державного управління та їх запровадження.
Доведено, що державне регулювання інвестицій в людський капітал спирається на моніторинг регіональних проблем, під яким розуміється система аналізу статистичної інформації, інформаційно-аналітична діагностика стану та тенденцій розвитку території. Обґрунтовано, що інвестиційна діяльність у регіоні щодо розвитку людського капіталу - це сукупність економічних відносин між суб'єктами ринку у процесі трансформації частини створеного продукту та його капіталізації з метою одержання доходів у майбутньому. Під державним регулюванням інвестицій в людський капітал на рівні регіону розуміється комплекс інституційних, структурних і стабілізаційних заходів щодо поетапного вирішення відповідних проблем. Усі складові забезпечення ефективності інвестицій підпорядковуються створенню умов для розвитку регіону і шляхом налагодження зворотного зв'язку підвищують його інвестиційні можливості.
У дисертації проаналізовано основні напрями удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних ресурсів, зокрема, це стосується: підвищення стандартів життя та добробуту населення, розробки науково обґрунтованої методики визначення ефективності інвестиційних програм сталого економічного зростання, формування банку даних людських ресурсів (освіта, кваліфікація та досвід роботи безробітних) та опрацювання рекомендацій щодо модифікації програм професійної підготовки, запровадження стратегії інноваційно-інвестиційної діяльності як основи забезпечення нової якості життя в контексті євроінтеграції та ін. Доведено, що в сучасних умовах усе зазначене передбачає створення адекватної структури управління, а також упровадження дієвих засобів стимулювання інвестицій і контролю за їх використанням та визначення доцільних шляхів реалізації інвестиційних проектів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні розв'язано актуальне завдання, що полягає у розробці концепції та адаптації сучасних наукових підходів до формування механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал в умовах глобальних ринкових трансформацій. Отримані результати підтверджують авторську гіпотезу, а реалізована мета дозволяє зробити наступні узагальнені висновки:
Однією із складових людського капіталу є інтелект нації (сукупність здібностей і творчих надбань людей, їх освітньо-кваліфікаційний рівень), без якого унеможливлюється поступ науки, освіти, культури, створення нової техніки, прогресивних технологій та запровадження ефективних форм організації виробництва. Інтелектуальний потенціал суспільства є джерелом формування інтелектуальної еліти як ядра нації - головного носія і генератора нових знань, рушійної сили науково-технічного та суспільного прогресу.
Формування правової, соціальної, демократичної держави потребує людиноцентричного підходу до державного регулювання інвестицій та визнання людини основним суб'єктом інтелектуального прогресу, оскільки завдяки розвитку цієї сфери змінюється ставлення держави до людини як особистості та професіонала.
Людський капітал, по-перше, є домінантою стабільного зростання економіки країни, підвищення якості соціально-економічних відносин, що сприяє прискоренню інституційних реформ в умовах модернізаційних процесів; по-друге, включає потенційні здібності, що протягом певного періоду створюють продукти і доходи, а також інвестиції як витрати на підтримку цієї здатності; по-третє, виступає акумулятором соціального досвіду як головного чинника економічного розвитку та формування “інтелектуально-знаннєвої економіки”.
Специфіка людського капіталу як квінтесенції конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності полягає в його безальтернативності, а його розвиток залежить від ефективного функціонування економіки та державного регулювання інвестиційних процесів. Оцінка людського капіталу ускладнюється наявністю антропологічної складової, що відображає єдність у людині соціального і біологічного, суспільного та індивідуального.
Запропоновано класифікацію основних видів людського капіталу як передумови розвитку концепції державного регулювання інвестицій з аналізом наступних понять: “капітал здоров'я”, “трудовий капітал”, “інтелектуальний капітал”, “організаційно-підприємницький капітал”, “культурно-моральний капітал”, “соціальний капітал”, “клієнтський або бренд-капітал”, “інноваційний капітал”, “структурний капітал”, “організаційний капітал”. Зазначена класифікація дозволяє оцінювати людський капітал на рівні окремої людини (мікрорівень - індивідуальний людський капітал), окремого підприємства або групи підприємств (мезорівень - людський капітал фірми) і держави в цілому (макрорівень - національний людський капітал).
Сучасна практика державного регулювання інвестицій в людський капітал (фактор розвитку “економіки знань”) вимагає реалізації комплексу завдань, що диктуються сутністю та структурою інвестиційних ресурсів: розробки інноваційних заходів, необхідних для мобілізації національного соціально-економічного зростання; формування інтелектуально-інформаційної складової, що є основним чинником цивілізаційного розвитку.
Обґрунтовано концепцію сталого розвитку суспільства та розвитку людського капіталу на рівні регіону як єдиного соціального організму на основі збереження природно-ресурсного потенціалу, господарсько-екологічних особливостей та історико-культурних відмінностей, забезпечення високої якості життя населення територій.
Здійснено аналіз поняття “механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал”, що класифікується як організаційний і регулятивний чинник впливу держави на діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності, законодавчо закріплюється державою і реалізується у форматі макроекономічної політики та спрямовується на формування правової та інституційної бази інвестиційної політики.
Уточнено змістовні характеристики основних цілей механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал, а саме: а) політичних - функціонування системи забезпечення державного регулювання політики інвестицій в людський капітал на рівні регіону; б) соціальних - функціонування системи забезпечення ефективної інвестиційної діяльності; в) духовних - забезпечення єдності духовних цінностей суспільства та його суб'єктів; утвердження в суспільній свідомості ідеалів і цінностей справедливого суспільства; г) правових - створення передумов для цілісного, всебічного та гармонійного розвитку особистості, реалізації її духовних сил та задоволення духовних потреб, імплементації норм міжнародного гуманітарного права у систему інвестиційних цінностей суспільства.
Процес удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону вимагає здійснення таких заходів: сприяння інтеграції науково-технічного потенціалу в промисловість та створення ефективної системи поєднання досягнень науки, технології, виробництва і ринку в контексті інноваційної політики; розробки інструментарію державного стимулювання інноваційного розвитку та визначення багатовекторності інноваційних напрямків, для чого необхідна координація зусиль органів влади, громадських організацій, підприємств і фірм; розробки науково обґрунтованих методик визначення ефективності інвестиційних програм сталого економічного розвитку регіону та інтелектуалізації суспільства, підвищення іміджу регіону; розробки системи преференцій для компаній, які створюють нові робочі місця, визначаючи пріоритетом орієнтацію на державні прибутки від інвестицій в людський капітал; створення наукової концепції інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів у контексті інтеграції науки, освіти, виробництва, бізнесу з метою виявлення слабких і сильних сторін.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Ажажа М.А. Основні особливості механізмів державного управління інвестиціями в людський капітал // Держава та регіони: Наук.-виробн. журнал / Серія “Державне управління”. - Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2006. - №4. - С.5-9.
2. Ажажа М.А. Зарубіжний і вітчизняний досвід використання інвестицій в людський капітал // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. - Вип. 3 (15). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 263-270.
3. Ажажа М.А. Державні цільові програми регіону як інструмент забезпечення сталого економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - 3 (30). - С. и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.