На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Економичне обрунтування проектуверстатобудвного заводу

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 10.6.2014. Сдан: 2012. Страниц: 55. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План 3
Вступ 4
1. Розрахунок потреби в матеріалах 5
2. Економічне обґрунтування розміщення проектованого заводу 6
3. Вибір і обґрунтування виробничої структури заводу 7
3.1 Ливарний цех 7
3.2 Механічний цех 12
3.3 Збиральний цех 14
3.4 Термічний цех 15
3.5 Інструментальний цех 16
3.6 Ремонтно-механічний цех 17
4. Калькуляція собівартості продукції 18
4.1 Матеріальні витрати 19
4.2 Зворотні відходи 19
4.3 Основна заробітна плата робочих 20
4.4 Додаткова заробітна плата робочих 21
4.5 Відрахування на соціальне страхування 21
4.6 Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 21
4.7 Загальновиробничі витрати 26
4.8 Інші виробничі витрати 30
4.9 Адміністративні витрати 31
4.10 Витрати на збут 31
4.11 Інші витрати 31
5. Система техніко-економічних показників 33
5.1 Абсолютні показники 33
5.2 Відносні показники 36
Висновки………………………………………………………………………………………...38
Додатки………………………………………………………………………………………….39


Вступ
Машинобудування має велике значення для зміцнення економіки України і становлення її як незалежної високорозвиненої держави. Машинобудування є однією з провідних ланок важкої промисловості. Створюючи найбільш активну частину основних виробничих фондів (знаряддя праці), машинобудівна промисловість істотно впливає на темпи і напрями науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства, зростання продуктивності праці, інші економічні показники, які визначають ефективність розвитку суспільного виробництва.
В Україні цей комплекс - один з найрозвиненіших. З кінця 70-х років машинобудування стає провідною галуззю промисловості. На нього припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва. Частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%.
Проблеми та перспективи розвитку машинобудування безпосередньо пов’язані зі стратегією економічного розвитку країни. Перш за все, це підвищення ефективності самого машинобудування шляхом:
- структурної перебудови галузі зі збільшенням наукоємних виробництв;
- створення сучасного технологічного оснащення для всіх галузей машинобудівного комплексу з метою зниження енерго-, ресурсо- та працеємності виробництва і підвищення конкурентоспроможності його продукції;
- орієнтації продукції на потреби внутрішнього ринку та можливості входження в світовий ринок;
- екологізації виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих та природоохоронних видів техніки.
Провідною підгалуззю машинобудування є верстатобудування, яке призначене, в першу чергу, для забезпечення підгалузей машинобудування засобами виробництва та інструментом. Питома вага галузі верстатобудування та інструментального маши­нобудування у структурі машинобудування України складає приблизно 2,5%, а питома вага зайнятих - 3,4%.
1. Розрахунок потреби в матеріалах
Перш за все при розробці курсового проекту ми розрахуємо потреби в матеріалах для випуску продукції на проектованому заводі.
Потреба в матеріалах на всю програму випуску верстатів (Пм) розраховується наступним чином:
, (1)
де Мв - маса верстата, т.;
В - програма випуску верстатів, шт.;
Км - коефіцієнт використання матеріалів;
Пм = (1,33 т * 5600 шт.) / 0,77 = 9672,73 т.
Далі необхідно розрахувати потребу в окремих видах матеріалів. При визначенні необхідної кількості матеріалу за видами варто виходити з питомої ваги кожного з них у загальній потребі матеріалів на всю програму випуску.
Таблиця 1
Розрахунок потреби в окремих видах матеріалів
Розподіл матеріалів за видами Питома вага, % Кількість матеріалів, т
1 2 3
Чавун 69 6674,18
Пруткова сталь 11 1064,00
Стальні відливки 4 386,91
Алюмінієві відливки 2 193,45
Бронзове лиття 3 290,18
Поковки 8 773,82
Інші 3 290,18
Разом 100 9672,73


2. Економічне обґрунтування розміщення проектованого заводу

У даному розділі потрібно обґрунтувати район будівництва верстатобудівного заводу, виходячи з основних принципів розміщення підприємств машинобудування.
У першу чергу вибір району будівництва базується на розрахунках вантажообігу з матеріально-технічного постачання підприємства й збуту готової продукції.
Результати розрахунків приводяться у таблицях 2, 3.
Таблиця 2
Розрахунок вантажообігу з постачання



Для визначення необхідної кількості виробів в тонах виходячі з питомої ваги у районах споживання.
1. Київ, 30%
т
2. Мелітополь, 30%
т
3. Миколаїв, 40%
т


Таблиця 3


Розрахунок вантажообігу з збуту

Артемівськ: 2823275,64 + 5378037,88 = 8201313,52 (т*км)
Ізюм: 2775105,45 + 5039492,33 = 7814597,78 (т*км)
Полтава: 2181200 + 3772364,70 = 5953564,7 (т*км)
Виходячи з приведених вище даних за критерієм мінімуму сумарного вантажообігу з постачання й збуту Полтава - найбільш придатний район будівництва верстатобудівного заводу.

3. Вибір і обґрунтування виробничої структури заводу

До виробничої структури машинобудівного заводу предявляються наступні вимоги: максимально можлива спеціалізація цехів; відносна простота структури; забезпечення прямоточності виробництва; можливість розширення підприємства. Ці вимоги задовольняються насамперед належним складом основних і допоміжних цехів. При всій різноманітності машинобудівних підприємств виробничий процес на них звичайно містить у собі певні фази: заготівельну, обробну, збірну, допоміжну. У системі заготівельних цехів важливе місце займають ливарні цехи. Вони поставляють заготівлі деталей для подальшої обробки. Якщо в передбачуваному економічному районі немає можливості кооперування по литтю з іншими підприємствами, то в структурі проектованого заводу необхідно передбачити ливарний цех, обґрунтувавши попередньо економічну доцільність його будівництва.
Найбільш придатним районом будівництва верстатобудівного заводу - Полтава.
Полтава - обласний центр Полтавської області < wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>. Духовний центр України < wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0>. Згідно з переписом, населення Полтави на 1 серпня 2012 року становить 295 442.
Полтава завжди була одним з найважливіших центрів науки та освіти в Україні. На території міста функціонують 12 ВНЗ < wiki/%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4>.
Полтава має два залізничні вокзали - Полтава-Київська < wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0> та Полтава-Південна < wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0>. Полтава-Київська обслуговує електрифіковану магістральну ділянку Київ < wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2-%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9>-Харків < wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9>. Через станцію проходять усі електропоїзди на Гребінку < wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0> та Ромодан < wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD_(%D1%81%D0%BC%D1%82)>, а також частково електропоїзди у харківському напрямку. Полтава-Південна обслуговує електрифіковані ділянки Полтава-Кременчук < wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA> (2011 рік) та Полтава-Красноград < wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4>(2012 рік). Через станцію проходять також деякі електропоїзди у гребінківському напрямку та більшість електропоїздів харківського напрямку.
Автобусне сполучення забезпечують автовокзал (внутрішньообласні та міжобласні рейси) та дві автостанції (приміські маршрути).
На території міста функціонують такі підприємства (на початок 2007):
§ Корпорація «Di-Star»(виробник алмазного інструменту);
§ ЗАТ Полтавський алмазний інструмент;
§ Полтавський завод газорозрядних ламп;
§ Полтавський філіал концерна «Укрросметал» < wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB> (у минулому - Полтавський турбомеханічний завод);
§ Полтавський тепловозоремонтний завод < wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4>;
§ Полтавський автоагрегатний завод;
§ Полтавське тампонажне управління;
§ завод «Електромотор»;
§ завод «Хіммаш»;
§ цегляний завод;
§ Полтавський завод медичного скла < wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0>;
§ Завод «Лтава»;


4.1 Ливарний цех

З огляду на обсяг виробництва лиття й можливості кооперування, необхідно визначити доцільність будівництва ливарного цеху з виробництва чавунних відливків на проектованому заводі, що встановлюється шляхом порівняння величини «наведених витрат» на 1т лиття і її оптової ціни. Якщо ціна 1т лиття виявиться нижче, ніж розмір «наведених витрат» на 1т лиття на проектованому заводі, то будівництво ливарного цеху варто вважати економічно недоцільним.
«Наведені витрати» на 1т лиття (Внв) розраховується за наступною формулою:
Внв = Сцех + Ен * К, (2)

де Сцех - цехова собівартість 1т лиття, грн.;
Ен - коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладень, (приймається рівним 0,17)
К - капітальні вкладення (необхідні капітальні вкладення на 1т лиття можуть бути рівними 1800 грн.)
Калькуляція собівартості виробництва лиття здійснена в таблиці 4.
Завалка металева розраховується виходячи з необхідного обсягу придатного чавунного лиття (ПЧЛ) у тоннах з урахуванням відсотка виходу придатного лиття за балансом плавки металу для середнього розважування. Потім загальний обсяг металевої завалки (шихти) розподіляється в процентному співвідношенні за основними її складовими (табл.А).
Таблиця А
Найменування матеріалів Структура, %
Чавун чушковий Лом сталевий Лом покупний чавунний Відходи виробництва ливарного цеху (зворотні відходи) Феросіліций доменний 40,0 13,0 21,0 24,5 1,5

Річна потреба в паливі, флюсах, допоміжних матеріалах визначається за встановленими нормативами видатку їх на 1т придатного лиття (табл. Б).
1. Маса металевої завалки:
М = 6674,18/0,65 = 10267,9 т
Таблиця А
Найменування матеріалівСтруктура, %
Чавун чушковий Лом сталевий Лом покупний чавунний Відходи виробництва ливарного цеху (зворотні відходи) Феросіліций доменний 40,0 13,0 21,0 24,5 1,5

1.1. Чугун чушковий -40% від маси металозавалки:
10267,9* 0,4 = 4107,19 т
Сума витрат на обсяг випуску придатного лиття. Ціна одиниці - 750 грн:
4107,19 * 750 = 3080390,77 грн.
Витрати на 1 тону придатного лиття:
3080390,77/ 6674,18 = 461,54 грн
1.2. Лом покупний чугунний - 21% від маси металозавалки:
10267,97 * 0,21 = 2156,27 т
Сума витрат на обсяг випуску придатного лиття. Ціна одиниці - 675 грн:
2156,27 * 675 = 1455484,64 грн.
Витрати на 1 тону придатного лиття:
1455484,64 / 6674,18 = 218,08 грн.
1.3. Лом сталевий - 13% від маси металозавалки:
10267,97 * 0,13 = 1334,84 т
Сума витрат на обсяг випуску придатного лиття. Ціна одиниці - 750 грн:
1334,84 * 750 = 1001127,00 грн.
Витрати на 1 тону придатного лиття:
1001127,00 / 6674,18 = 150,00 грн.
1.4. Феросіліций доменний - 1,5% від маси металозавалки:
10267,97 * 0,015 = 154,02 т

Сума витрат на обсяг випуску придатного лиття. Ціна одиниці - 1000 грн:
154,02 * 1000 = 154 019,54 грн.
Витрати на 1 тону придатного лиття:
154019,54 / 6674,18 = 23,08 грн.
1.5. Власні повернення - 24,5% від масси металозавалки:
10267,97 *0,245 = 2515,65 т
Сума ви........




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.