На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик ОСОБЛИВОСТ СЛОВОТВОРУ НМЕЦЬКО МОВИ.ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСОБВ СЛОВОТВОРУ В НМЕЦЬКЙ МОВ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 11.6.2014. Сдан: 2013. Страниц: 27. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
1.1. Загальна проблематика словотвору та його основні способи…………...…………………………………………. 5
1.2. Види та моделі словотвору німецької мови…………….... 8
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСОБІВ СЛОВОТВОРУ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ…………………………………………………………………… 13
2.1. Словотворчі моделі сучасної німецької мови……………. 16
2.1.1. Кореневі слова……………………………………………. 16
2.1.2. Модель імпліцитного (безафіксного) словотвору……... 16
2.1.3. Префіксальна модель…………………………………….. 17
2.1.4. Суфіксальна модель…………………………………….... 17
2.1.5. Словоскладання…………………………………………... 18
2.1.6. Спеціальні способи словотворення……………………... 18
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА СЛОВОТВОРУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
3.1. Словотвір прикметника……………………………………. 20
3.2. Словотвір дієслова…………………………………………. 22
3.2.1. Основні поняття…………………………………………... 22
3.2.2. Словоскладання…………………………………………... 23
3.2.3. Деривація………………………………………................. 24
ВИСНОВКИ……………………...……………………………………. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………….…………….. 27


ВСТУП

Перебуваючи в постійному русі, мова безперервно розвивається, удосконалюється, маючи своє сьогодення, минуле і майбутнє. Збагачення словника - це один з найважливіших чинників розвитку мови, свідчення його динамічного характеру. Лексика мови знаходиться в стані безперервної зміни відповідно до мовних законів. З розвитком суспільства зявляються нові предмети, явища, вони відображаються в нових словах і нових значеннях.
Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується підвищеним інтересом до вивчення словотвору. Піднімаються питання про статус словотворчих одиниць, про словотворчих значеннях і т.п. Словотвір - розділ мовознавства, що вивчає всі аспекти створення, функціонування, будови і класифікації похідних і складних слів [6, с.34-35].
Питаннями словотворення в різний час займалися вчені - мовознавці, такі як Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба, В.В. Виноградов, Ф. Фляйшер, М.Д. Степанова, Якоб Грімм, Ф. Беккер, В.Г Чуваева, В. Хенце, Е. Матер, І. Ербен та інші.
Бодуен де Куртене вважає словотвір «розділом морфології, який включає, крім того, етимологію (вивчення кореня), вчення про флексії». Саме словотвір він розглядає як науку «... про словотворчі суфікси, з одного боку, і теми або основи, з іншого боку» [8, с.65-67], вперше у вчення про словотвір включається вивчення основ, бо до цього в вчення про словотвір входило дослідження тільки словотворчих афіксів.
Визнаючи постійний розвиток мови, Бодуен де Куртене поширює принцип мінливості на всі елементи слова - корінь, префікс, суфікс і закінчення - і вважає за необхідне, розкладаючи слово на морфеми, слідувати живому чуттю мови, оперувати не «якимись фікціями, що витають в туманній атмосфері прамови..., але живими частинами відмінюваних слів» [12, с.87-88].
Л.В. Щерба називає словотвором «живі схеми для позначення нових понять і вважає метою словотворення - показати, як дійсно утворюються або можуть утворюватися слова для нових понять в говірці в даний час» [13, с. 25]. М.Д. Степанова вважає, що «словотвір в системі мови тісно повязане як з граматикою, так і з лексикою, тому що глибоке вивчення словотворчих засобів дозволяє більш точно розглянути лексичний склад мови» [4, с.98].
Актуальність даної проблеми в тому, що знання законів, способів і засобів словотворення не тільки сприяє огляду всього кола лексики тієї чи іншої мови в теоретичному плані, але має і безпосередньо практичне знання для оволодіння нерідною мовою.
Предметом дослідження є словотвір німецької мови.
Об’єктом дослідження є способи словотвору німецької мови.
Мета роботи - розгляд способів словотворення у німецькій мові.
Відповідно до даної мети в роботі передбачається вирішити наступні завдання:
1. Дати характеристику словотвору німецької мови.
2. Охарактеризувати способи словотворення в німецькій мові;
3. Виявити семантичну роль словотворення при побудові художнього тексту.
Матеріал дослідження складають німецькі академічні словники.
Методи: порівняльний, порівняльно-історичний, зіставний, структурний.
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

1.1. Загальна проблематика словотвору та його основні способи

Словотвір німецької мови - це розділ німецького мовознавства, що вивчає структуру слів і закони їх освіти, спираючись на модельний апарат. Останній є класифікацією всіх відомих способів словотворення, що включають найбільш загальні ознаки (наявність або відсутність словотворчих афіксів, морфолого-синтаксичний метод як спосіб утворення нових лексем і т. д.).
Словотвір не має чітко визначеного місця ні в системі німецької мови, ні в загальному мовознавстві. Тенденція розглядати його як частину безпосередньо граматики (у складі морфології) наочно виявлялася ще на початку XX століття, що викликало безліч суперечок серед вчених-лінгвістів. З відокремленням лексикології в розряд самостійних розділів і як дисципліни мовознавства словотвір стали розглядати як його частину [1, с.76-78]. До кінця XX століття збереглися обидві точки зору, з огляду на те, що словотвір знаходить звязок з граматикою і лексикологією через структуру і семантику слова, а також через граматичні категорії і парадигми частин мови. Категорії словотворення мають широке лексико-семантичний значення, наочно виражаються через морфеми (наприклад, значення позбавлення, відсутності, що даються суфіксом - los, або навпаки - наявність, визначається префіксами be-, ver-). Крім того, в чисельному відношенні словотворчі засоби мають більш розгалужену і складну структуру, ніж граматичні, узагальнюючи лексичні явища, але, в той же час, підкреслюючи їх індивідуальність. Це і дозволяє віднести німецький словотвір і словотвір взагалі в самостійну категорію [5, с.34-36].
Німецький словотвір оперує цілим рядом понять, які так чи інакше, відносяться до лексики, морфології або граматики в цілому. До таких понять належать синхронія і діахронія, тобто статистичний та історичний аспекти. Хоча вони і співвідносяться з іншими розділами мови, саме в словотворенні викликають певні складності. Наприклад, граматичні, синтаксичні норми-архаїзми вийшли з ужитку або є інструментом німецької стилістики, а лексика виходить з ужитку і вже не має впливу на мову, що дозволяє провести чітке розмежування між «старим» і «новим». Сучасна словотворча форма, на противагу іншому, входить в протиріччя з історичним аспектом. Наприклад, стан сучасних німецьких односкладових кореневих морфем знаходить відображення в минулому з похідних складних слів на кшталт субстантивованого давньоверхньонімецького прикметника mennisco (від давньо- та середньонижньонімецького man), у сучасній мові має вигляд Mensch.
Поряд з синхронією і диахронією словотвір використовує поняття «мотивовані» й «мотивуючі» слова. Оскільки діахронія відображає історичний аспект, то поняття синхронії відносне, тобто представляє виключно «зріз» на певному етапі, а також не виключає можливості утворення нових лексем. У звязку з цим розрізняють продуктивні і непродуктивні способи словотворення, які, однак, не завжди збігаються з частотністю або не частотністю деяких моделей. Наприклад, часто зустрічається суфікс іменників жіночого роду -t, який не є продуктивним, але деякі рідкісні суфікси - розширені варіанти суфікса іменників чоловічого роду -er - досить продуктивні.
Одне з основних понять німецького словотворення - модель. Вона являє собою структуру, здатну наповнюватися лексичними основами в рамках спільних для всіх елементів закономірностей, і також перетинається з процесуальним та статистичними аспектами (в тому плані, що моделі, які застосовуються в процесі історичного функціонування лексеми, не завжди збігаються з сучасною моделлю даного слова). Засобом словотвірної моделі є афікси, які формують основу, а також кореневі зміни (наприклад, умлаут). Останній засіб має фонетичний характер, а тому є умовністю і не завжди ставиться до всього набору словотворчих засобів.
У словотвірному аналізі німецької мови центральним поняттям є морфема - мінімальна значуща одиниця лексеми. Всі морфеми німецької мови поділяються на лексичні (тобто словотворчі) і граматичні. Останні спостерігаються в складі граматичних форм у вигляді суфіксів (суфікси числа), префіксів і флексій (наприклад, флексія від Genetiv). Всі морфеми чітко помітні.
У загальному значенні словотворчий аналіз є морфемним розбором, способи реалізації якого різні. Можливе виділення виключно словотворчих морфем з слова. Наприклад: ungl?cklich - un-gl?ck-lich. У цьому випадку показана лише структура слова, що включає префікс un-, корінь gl?ck і суфікс -lich. Семантика проявляє себе при аналізі по безп........

Список використаних джерел

1. Завялова В. Практичний курс німецької мови [Текст] / В. Завялова, І. Ільїна. М.: Лист Нью, 2003.
2.Кияк Т.Р., Огуй О.Д., А.М. Науменко А.М. Теорія і практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592 с.
3. Миколаїв, Г.А. Конфіскація та її німецькі еквіваленти [Текст] / / Німецько-російський діалог у філології, Frankfurt am Maine: Peter Lang, 2001.
4. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache [Текст] : Навч. посіб. для студ. вузів / О. Д. Огуй. - Вінниця : Нова Книга, 2003. - 416 с.
5. Огуй О. Д. Актуальні проблеми німецько-українського перекладу. - Чернівці: Рута, 2004. - 256 с.
6. Степанова, М.Д. Теоретичні основи словотворення у німецькій мові [Текст] / М.Д. Степанова, В. Фляйшер. М.: Вища школа, 1984.
7. Степанова, М.Д. Лексикологія сучасної німецької мови [Текст] / М.Д. Степанова, І.І. Чернишова. М.: Академа, 2005.
8. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1962. - 222 с.
9. Степанова М.Д., Чернишова І.І. Лексикологія сучасної німецької мови [Текст] / М.Д. Степанова, І.І. Чернишова. М.: Академа, 2005.
10. Тюріна, Р.Я. До питання про статус словотвору в сучасній русистиці [Текст] // Актуальні питання словотворення і мотивологіі. Томськ: Літера, 2006.
11. Чуваєва, В.Г. Практична граматика німецької мови [Текст] / В.Г. Чуваєва, М.: Вища школа, 1976.
12. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache [Текст] / W. Fleischer, Aufl.: Leipzig, 1976.
13. Henzen W. Deutsche Wortbildung [Текст] / W. Herzen, Aufl.: T?bingen, 1965. Erben, J. Einf?hrung in die deutsche Wortbildungslehre [Текст] / J. Erben, Berlin: West, 1975. Mater E. Deutsche Verben. Artder Zusammensetzung [Текст] / E. Mater, Leipzig: West, 1966.
Електронні джерела:
14. Московский государственный университет им. М.В.Ломоносова: [Электронный ресурс]. М., 1997-2012. URL: >15. Степанов В. Интернет в профессиональной информационной деятельности: [Электронный ресурс]. 2002-2006. URL: >Словники:
16. Зуєв А.Н. Словник словотворчих елементів німецької мови [Текст] / О.М. Зуєв, І.Д. Мошанова, Р.З. Мурясов. М.: Російська мова, 1979.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.