На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 81728


Наименование:


Курсовик Психологчн особливост формування колективу в учнвських групах закладв ПТЗО

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Психология. Добавлен: 12.11.2014. Сдан: 2013. Страниц: 37. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В УЧНІВСЬКИХ ГРУПАХ..……………………………………………………………….5
1.1. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці…...5
1.2. Соціально-психологічний клімат у колективі……………………………...11
1.3. Характеристика критеріїв розвитку студентської групи………………….14
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ГРУПИ……………………………………………………………………………………18
2.1. Організація та проведення емпіричного дослідження…………………….18
2.2. Результати дослідження та інтерпретація………………………………….18
2.3. Формування та підтримка сприятливого психологічного клімату в колективі…………………………………………………………………………………26
Висновки……………………………………………………………………………..29
Список використаних джерел………………………………………………………31
Додаток А…………………………………………………………………………….33
Додаток Б…………………………………………………………………………….36


ВСТУП

У сучасній соціально-політичній і культурно-історичній ситуації, яка склалася в Україні, освіта повинна стати однією з умов відродження та розвитку самої держави: а психологізація й педагогізація свідомості громадян та психологічно грамотні і якісно підготовлена молодь - фундаментальними умовами кардинальних суспільних змін. Очевидно, що у процесі розв’язання низки завдань, пов’язаних з розбудовою системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, проблема соціально-психологічного клімату набуває виняткового значення. Тому, актуальність даної проблеми визначається насамперед завданням реформування освіти в Україні, зокрема, професійно-технічної, необхідністю підготовки висококваліфікованих й психологічно грамотних робітників з особистісно-орієнтованою спрямованістю в навчанні та вихованні.
В численних працях психологів (М.Бітянова, Г.Дилігенський, Е.Мейо, Л.Орбан-Лембрик, К.Рудестам, М.Савчин, В.Семиченко, Г.Теджфел, М.Тоба, В.Третьяченко, М.Ярошевський та ін.) група представлена основними параметрами, які характеризують її як ціле (спільна діяльність, композиція, структура, групові процеси) і людину як члена групи (групові норми та цінності, групові очікування, групові санкції).
Вивчення проблеми формування соціально-психологічного клімату репрезентовано в психолого- педагогічній літературі широким колом дослідників: Н.П.Аникієва, Б.Ф.Баєв, І.Д.Бех, Л.В.Долинська, Л.М. Дунець, І.А.Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф.Кривонос, Н.В.Кузьміна, М.В.Левченко, Г.В.Локарєва, Л.І.Мищик, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, О.В.Петровський, О.О.Почерніна, О.Л. Савенкова, З.І.Слєпкань, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.. Більшістю з них відзначається, що важливою умовою сприятливого соціально-психологічного клімату у групі є позитивна мотивація та зацікавленість студентів (учнів у ПТНЗ) групи в досягненні позитивних результатів навчання, особистісна спрямованість викладача (вихователя чи майстра виробничого навчання) на успішне вирішення завдань педагогічної діяльності.
Проблема клімату, взагалі, та соціально-психологічного, зокрема, достатньо різнобічно висвітлена у літературі та розглядається як одна з найбільш суттєвих сторін колективу, яка характеризує його мотиваційну сферу в навчально-професійній діяльності. У формуванні цього структурного компоненту колективу значну роль відіграють психолого-педагогічні знання та усвідомлення учнями групи їх ролі в професійному становленні. Виходячи з цього положення соціально-психологічний клімат можна вважати як таку динамічну психологічну атмосферу, що забезпечує учням ефективність вирішення виховних, освітніх та розвивальних завдань у майбутній професійній діяльності.
Актуальність теоретичних і практичних аспектів даної проблематики зумовило вибір теми дослідження: «Психологічні особливості формування колективу в учнівських групах закладів ПТНЗ».
Обєкт дослідження - соціально-психологічна взаємодія в колективі;
Предмет дослідження - соціально-психологічний клімат учнівської групи професійно-технічного навчального закладу.
Мета дослідження - виявити і проаналізувати соціально-психологічні чинники, що впливають на поведінку учнівської групи, надають їй нормативної спрямованості, забезпечують виникнення та збереження певного стандарту поведінки у групі (колективі).
Відповідно до поставленої мети було визначено основні завдання дослідження:
- дослідити психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці;
- розкрити поняття та чинники формування соціально-психологічного клімату;
- дослідити критерії розвитку студентської групи;
- здійснити діагностичну процедуру на визначення особливостей формування психологічного клімату в учнівській групі ПТНЗ, описати результати і зробити висновки.
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В УЧНІВСЬКИХ ГРУПАХ

1.1. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
Юність - завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 - 17 років) та старший юнацький вік (18 - 25 років).
Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15 - 17 років - це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини.
Перед старшим шкільним віком постає необхідність самовизначення, вибору свого життєвого шляху як завдання найважливішої життєвої значущості. Вибір професії стає психологічним центром ситуації розвитку старшокласника. Старші школярі дивляться на теперішнє уже з позиції майбутнього.
Старший шкільний вік - початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія статевого дозрівання. Старшокласники готові до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок і вмінь у праці, спорті, відкриває можливості для вибору професії. Усвідомлення своєї фізичної сили і привабливості, здоров’я впливає на формування у юнаків та дівчат високої самооцінки, впевненості в собі, життєрадісності, оптимізму, активності, поривання до дій.
Проте статева зрілість не означає зрілості соціальної. Юність є перехідним періодом від зрілості фізичної до зрілості соціальної. Якщо статеве дозрівання у зв’язку із акселерацією настає раніше на 2-3 роки, соціальна зрілість настає пізніше, оскільки більше часу потрібно для здобуття освіти.
Саме в ранньому юнацькому віці головним новоутворенням є відкриття власного Я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.
В ранній юності значно зменшується гострота міжособистісних конфліктів і меншою мірою проявляється негативізм у взаєминах з оточуючими людьми. Покращується загальне фізичне і емоційне самопочуття дітей, зростає їхня контактність та комунікативність. Відзначається більше витримки у поведінці. Усе це засвідчує, що криза підліткового віку або пройшла, або ж їде на спад. Одночасно відбувається стабілізація внутрішнього світу, що виявляється у зниженні рівня тривожності, нормалізації самооцінки.
Особливо значущим є те, що в цей період завершується статева ідентифікація, прийняття дорослих статевих ролей, процес перетворення хлопчиків на чоловіків, дівчаток - на жінок, тобто формується психологічна стать. Рання юність не менш психологічно складний період, ніж підлітковий. Але на цьому віковому етапі не так гостро позначаються фізіологічні та ендокринні процеси, відсутні різкі зміни у сприйнятті себе і оточуючих. Натомість інтенсивніше формується внутрішня позиція молодих чоловіків і жінок, виникає своє ціннісно-смислове розуміння тих якостей людини, які характеризують її як представника певної статі, активізується вироблення особистих поглядів на характер взаємостосунків чоловіка і жінки. Тому саме цьому періоду в житті належить особлива роль у засвоєнні сексуальної моралі.
Самосвідомість у ранньому юнацькому віці структурується навколо статевого розвитку особистості Саме рівень розвитку статевої свідомості та самосвідомості визначає потреби, ціннісні орієнтації, мотиви поведінки людини як статевої істоти.
Сучасні старшокласники, до яких можна віднести і учнів 1-го та 2-го курсу ПТНЗ, не отримують потрібного обсягу знань щодо репродуктивної функції людини, культури інтимних стосунків, збереження сексуального здоров’я з молодих років. Слід зважати також на те, що значна кількість з них має негативний досвід виконання статевих ролей у батьківській сім’ї.
Протиріччя між відвертою пропагандою сексуальності та її замовчуванням у педагогічно спрямованій статевій соціалізації дитини породжує дисгармонію статевої самосвідомості - знань, уявлень і самооцінних ставлень особистості. Сексуальність видається старшокласникам приємною і збуджуючою і водночас утаємниченою, негідною складовою Я, що породжує недостатню виваженість власної лінії поведінки, неприйняття себе сексуальною істотою і, як наслідок, протирічливу Я-концепцію підростаючої особистості.
Юнаки та дівчата намагаються досягти автономії. При цьому розмежовується поведінкова автономія (потреба і право самостійно вирішувати питання, які стосуються їх особистого життя), емоційна автономія (потреба і право мати власні прив’язаності, вподобання та вибирати їх незалежно від батьків), моральну і ціннісну автономію (потреба і право на власні погляди, норми, ціннісні орієнтації і фактична їх наявність).
Старший юнацький вік (18-25 років) - це початок дорослості. На цьому етапі молода людина є уже зрілою і в фізичному, і в соціальному плані.
Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до навчання. Це пов’язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності.
Мотиваційна сфера учіння включає в себе: мотиви пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі займає провідне місце, є досить дієвою); широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості); інтерес до змісту і процесу навчання (з’являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз’язання складних завдань - діяльність Малих академій).
Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов’язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.
Водночас юність - надзвичайно складна, суперечлива стадія життєвого шляху, яка закладає ціннісний фундамент особистості.
Нові інтелектуальні можливості, які виникають в ранній юності, розширюють горизонти самосвідомості молодої людини. Розвиток самосвідомості в цьому віці настільки яскравий та наочний, що дослідники різних психологічних напрямків мають єдину позицію в оцінці його значення для формування особистості.
Самосвідомість - це, перш за все, механізм, за допомогою якого людина пізнає себе і ставиться до самої себе. Основні компоненти самосвідомості:
1) когнітивний (пізнавальний) - система уявлень і знань індивіда про себе (самопізнання, самоаналіз, уявлення про себе, самооцінка тощо);
2) емоційно-оцінний - емоційна оцінка своїх уявлень і знань індивіда про себе, емоційне ставлення до себе (почуття скромності, гордості, власної гідності тощо);
3) поведінковий (регулятивний) - усі ті прояви психічної активності, у яких виступає свідоме регулювання власних дій, вчинків, свого ставлення до оточуючих і до самого себе (самовладання, самодисципліна, самоконтроль тощо).
Рання юність є періодом пошуку власного Я, основою формування якого виступає структурована індивідуальна система ціннісних орієнтацій. Завдяки їй у молодої людини розвивається адекватна ідентичність, яка забезпечує готовність до життєво важливих виборів, до особистісного та соціального самовизначення, формування життєвих перспектив. Юнацький вік є сензитивним для впливу на процес формування ціннісних орієнтацій як стійкого елемента життєвої перспективи.
У ранньому юнацькому віці поглиблюються та розширюються рефлексивні характеристики самосвідомості. Рефлексія - це процес самосвідомості, на основі якого відбувається самопізнання особистістю самої себе як активного суб’єкта своєї життєдіяльності. Найважливішим надбанням цього віку є відкриття свого внутрішнього світу. Завдяки рефлексії молода людина набуває здатності заглиблюватись в себе, в свої переживання, усвідомлювати свої емоції не тільки як похідні від певних зовнішніх подій, а як стани власного Я.
У ранньому юнацькому віці збагачується емоційна сфера підростаючої особистості. Особливо в юності зустрічається загострення переживання самотності, яке........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Введение в психологию / [под ред. А.В.Петровского]. - М. : Академия, 1996. - 496 с.
2. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. /О.В.Скрипченко., Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
3. Войцихова А. І. Психологічна характеристика спілкування закономірності спілкування та взаємодії людей/ А. І. Войцихова// Психологічна газета. - 2006. - №14. - С. 4-6.
4. Говорун Т. В. Гендерна психологія: Навч. посіб./ Говорун Т. В. Кікінеджі О. М. - К.: Академія, 2004. - 250 с.
5. Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції : монографія / О. Гуменюк. - Тернопіль : Економічна думка, 2002. - 186 с.
6. Гуцало Е. Вікова психологія: [Курс лекцій] / Емілія Гуцало ; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.К.Винниченка, Каф. психології. - Кіровоград : КДПУ, 2004. - 186 с.
7. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология / Дружинин В.Н. - С-Пб. : Изд-во «Питер», 2000. - 320с.
8. Дунець Л. М. Психологія спілкування: навч. посіб. для студ. спец. «Соц.педагогіка» та «Практ.психологія» / Л.М.Дунець ; Технол. ун-т Поділля. - Хмельницький : ТУП, 2003. - 142 с.
9. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / Елисеев О.П. - Спб.: Питер, 2001. - 560 с.
10. Леванова С. В. Методика педагогического взаимодействия в студенческой группе / С. В. Леванова, М. А. Васильева // Вестник Рязанск. гос. агротехнического ун-та им. П. А. Костычева. - 2010. - № 4. - С. 22-24.
11. Леонтьев А. А. Психология общения / А. А. Леонтьев. - М. : Смысл, 1999. - 365 с.
12. Лубенец М.Ю. Конвенционные отношения как основы развития студенческого коллектива / Мария Юрьевна Лубенец : [Елек­тронний ресурс]. Режим доступу: < articles/2010/> ped30.html.
13. Платонов К. К. Проблемы управления психологическим климатом коллектива / К. К. Платонов // Социально-психоло­гические проблемы повышения эффективности деятельности производственных коллективов. - Курган, 1977. - С. 135-139.
14. Платонов Ю. П. Основы социальной психологи / Ю. П. Платонов. СПб. : Речь, 2004. - 624 с.
15. Психологія спілкування : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.М.Цимбалюк. - К. : Професіонал, 2004. - 303 с.
16. Психологія: підруч. для студ.вищ.навч.закл. / [Ю.Л. Трофімов, М.І. Алексєєва, П.А. Гончарук та ін.] ;За ред.: Ю.Л. Трофімов. - 2-ге вид.,стер. - К. : Либідь, 2000. - 558 с.
17. Савчин М. В. Вікова психологія : навч. посіб. / М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - К. : Академвидав, 2005. - 359 с.
18. Швалб Ю. М. Возрастная психология : [Учеб. пособие для студентов вузов] / Швалб Ю.М., Муханова И.Ф. ; Киев. нац. ун-т им. Т.Шевченко, Макеев. экон.-гуманитар. ин-т. - Донецк : Норд-Пресс, 2005. - 304 с.
19. Чорній М. Психологічний клімат в учнівському колективі підлітків як фактор становлення їх особистості: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Квазіпросторові відносини людини і середовища: педагогічний, психологічний, біологічний, медичний аспекти», (15-16 жовтня 2008 р.) / Мирослава Чорній. - Полтава: Друкарня ФОП Ткалич А.М., 2009. - 156 с. - С.77-79.
20. Фельдштейн Д.И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе / Д.И. Фельдштейн // Вопросы психологии. - 2005. - №6. - С.25-34.
21. Утлик В.Э. Психологический климат студенческой группы / В. Э. Утлик // Инновации в образовании. - 2010. - №8. - С. 32-42.
22. Шашенко С. Ю. Соціальне становлення студентської молоді у позааудиторний час у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.05 - “Соціальна педагогіка” / С. Ю. Шашенко. - 2004. - 20 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.