На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 81956


Наименование:


Реферат Земельна рента та її форми в сучасних умовах

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 21.11.2014. Сдан: 2013. Страниц: 24. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП


Актуальність теми. Земельна реформа як основна складова аграрної політики виявила значну кількість складних, багатогранних проблем, пов’язаних з оцінкою ефективності використання землі в ринкових умовах господарювання. Основним результатом земельної реформи є визнання інституту приватної власності на землю, питання ж існування ринку землі залишається дискусійним. У зв’язку з невизнанням легального земельного ринку землевласники не повністю усвідомлюють своє право володіння, користування та розпоряджання землею. Це знижує їх зацікавленість у кінцевих результатах своєї праці, отже, і ефективність сільськогосподарського виробництва. До того ж аграрна реформа супроводжується поділом великих підприємств на значну кількість дрібних, що призводить до порушення існуючих сівозмін, нераціонального використання земельного фонду, зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. Тому питання підвищення економічної ефективності використання землі, формування земельного ринку, визнання землі товаром і капіталом, визначення її ринкової вартості є надзвичайно актуальними.
Проблема земельних відносин завжди перебувала в центрі уваги представників різних шкіл економічної науки, таких як: У.Петті, Ф.Кене, А.Тюрго, А.Сміт, Д.Рікардо, П. Прудон, Дж.С. Мілль, К. Маркс, М.І. Туган-Барановський та ін.
Останнім часом проблемам економічної ефективності використання землі, питанням формування ринку землі, її економічної оцінки та визначенню методологічних і методичних підходів до встановлення ринкової ціни присвячені роботи багатьох науковців, зокрема Л.А. Антоненка, О.І. Гуторова, Д.С. Добряка, О.Л. Кашенко, І.І. Лукінова, А.В. Македонського, В.П. Мартьянова, В..Я. Месель-Веселяка, Л.Я
. Новаковського, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, А.М. Третьяка, М.М. Федорова, В.Й. Шияна.
Метою дослідженняє вивчення сучасного стану використання земельних ресурсів, обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності земельної ренти та визначення ціни землі в умовах ринку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:
?вивчення специфічних особливостей та ефективності використання земельної ренти в ринкових умовах;
- з’ясування теоретичних аспектів рентних відносин;
- визначення особливостей формування земельних відносин в умовах трансформації форм власності на землю;
- вивчення взаємозв’язку орендної плати за землю із земельною рентою.
Об’єктом дослідження є теоретичні, методичні й організаційно-економічні аспекти ефективного використання земельних ресурсів у ринкових умовах господарювання.
Предметом дослідження є ефективність використання земельної ренти, особливості рентних відносин та вимог ринку.


1. ПРИРОДА ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕНТИ


1.1. Суть та причини виникнення ренти.
Земля як фактор виробництва.

Земля як фактор виробництва, а в сільскому господарстві як найважливіший засіб виробництва приносить земельному власникові й товаровиробникові особливий вид доходу- земельну ренту. Земельна рента («рента»- від лат. Reddita- повернення назад) є специфічною економічною формою, у якій в сільському господарстві привласнюється дохід, отриманий від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на певній земельній ділянці[4].
З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу- земельна рента. В широкому значенні рента- доход, який отримує власник капіталу, землі, облігацій тощо. В даному випадку зміст ренти багато де в чому співпадає зі змістом процента, якщо його розглядати в широкому значенні.
У вузькому значенні земельна рента - це не трудовий доход, який отримує земельний власник від землі. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю. Отже, земельна рента- це економічна форма реалізації власності на землю.
Власність на землю існує давно (ще за рабовласницького суспільства), тому слід розрізняти ренту докапіталістичну й капіталістичну. Докапіталістична (рабовласницька, феодальна) земельна рента вилучалась на основі особистої залежності безлосереднього виробника (раба, кріпака) від власника й тому охоплювала весь додатковий лродукт, а іноді й частину необхідного. Сучасна капіталістична рента виникає на основі прикладання капіталу до землі й тому виступає в загальній масі додаткового продукту як надлишок над середнім прибутком.
Отже, земельна рента за своєю природою- це ніщо інше, як надлишкова додаткова вартість. Причиною її виникнення є природні й соціальні монополії, характерні для сільського господарства, які породжують відповідно три основні види земельної ренти: диференціальну, абсолютну й монопольну[5].
Рента, як економічне явище, означає постійно отримувану частину доходу з капітала майна чи землі, що не вимагає від власника ніякої підприємницької діяльності. Земельна рента, як економічна рента з землі, є однією з форм розподілу створеного національного доходу. В економічній свідомості реформаторів аграрного сектора домінує упереджена думка щодо досягнення ефективності сільського господарства через формування ринку землі на основі приватної власності та ринкових законів функціонування, що є неточним. Земля- надто специфічний товар, тому ринковий механізм попиту і пропозиції просто не впливає на ціну землі. Специфіка землі як фактора виробництва та як товару визначається такими чинниками:
-По-перше, земля як ресурс характеризується обмеженістю. Обмеженість означає, що суспільство не може запропонувати більше ресурсів, ніж хотіли б мати люди. Обмеженість землі абсолютна. Пропозиція землі не збільшується, вона може лише зменшуватися, тоді як попит постійно зростає. Земля унікальний ресурс- напівтовар, замінників якому знайти неможливо.
- По- друге, специфіка земельного ресурсу як фактора- в тому що не тільки його кількісні параметри зменшуються, а й постійно знижуються і якісні характеристики. Сьогодні у світі потребують капіталовкладень для свого відновлення 15% оброблюваних земель.
-По-третє, ‘’за умов загострення світової продовольчої проблеми” вирішення питань реформування аграрного сектора економіки України “набуває не лише суто національної, а міжнародної ваги”.
-По-четверте, “перегрів” економіки та її глобалізація зумовлюють посилений “тиск” на кожну ділянку землі з точки зору прикладання капіталу або її привласнення як об’єкта власності. Тобто монополія на землю як на об’єкт власності та господарювання є економічною умовою формування та привласнення усіх видів ренти[5].

1.2.Орендна плата за землю

В умовах ринкової економіки рентні відносини (відносини з приводу виплати і привласнення земельної ренти) виникають між власниками землі, з одного боку, і користувачами землею, з іншого. Найбільш поширеною формою таких відносин у всіх зарубіжних країнах є оренда землі селянами- фермерами або підприємцями в земельних власників.
У найзагальнішому плані під орендою розуміється передача права користування й розпорядження власністю (у нашому випадку землею) однією юридичною особою- власником іншій- користувачу на принципах повернення й платності та умовах, передбачених договором.
Характерними рисами орендних відносин є: по-перше, наявність двох суб’єктів цих відносин- власника й користувача. В ролі того, хто надає оренду може бути лише власник землі. По-друге, орендні відносини за своєю природою вторинні, похідні. Вони передбачають лише право користування, розпорядження власністю. Сама ж власність залишається за первинним власником. Тому дані відносини будуються на принципі повернення. По-третє, власник передає орендарю право продуктивно використовувати землю. Обов’язковою умовою орендних відносин є платіжність, яка виступає у формі орендної плати. По-четверте, орендні відн........




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.