На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 82221


Наименование:


Курсовик Розробка електронного автомата для цифрового регулятора

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 30.11.2014. Сдан: 2014. Страниц: 54. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
РОЗДІЛ1. ВСТУП……………………………………………………………..…..4
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ…………...10
РОЗДІЛ 3. СИНТЕЗ ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ РУХУ-РЕВЕРСУ В БАЗИСІ ЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ І-НЕ……………………………………………………...19
РОЗДІЛ 4. СИНТЕЗ ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ РУХУ-РЕВЕРСУ В БАЗИСІ І-НЕ НА ОСНОВІ МІНІМІЗОВАНИХ ФУНКЦІЙ F1 ТА F2…………………..23
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА, ОПИС ТА РОЗРАХУНОК БЛОКІВ АВТОМАТА
5.1. Розробка типового генератора для БФК та БФЧ…………………….28
5.2. Розробка блоку формування кодів БФК та блоку формування мережі частот БФЧ на базі лічильника………………………………………………….31
5.3. Блок комутації мережі частот з входом тактового сигналу регістра. Мультиплексор…………………………………………………………………..37
5.4. Шинний формувач……………………………………………………..40
РОЗДІЛ 6. БЛОК КЕРУВАННЯ КІЛЬЦЕВИМ РЕГІСТРОМ БКР. КІЛЬЦЕВИЙ РЕГІСТР СУВУ………………………………………….……….42
РОЗДІЛ 7. БЛОК ІНІЦІАЛІЗАЦІЇ……………………………………………....46
РОЗДІЛ 8. ПІДСИЛЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ ВИХІДНОГО СИГНАЛУ……..48
РОЗДІЛ 9. РОЗРОБКА СТАБІЛЬЗОВАНОГО БЛОКУ ЖИВЛЕННЯ ТА БЛОКУ ЖИВЛЕННЯ ДЛЯ ПІДСИЛЮВАЛЬНИХ КАСКАДІВ
9.1. Стабілізований блок живлення……………………………………….51
9.2. Блок живлення для підсилювальних каскадів……………………….53
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...……55
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..….56

ВСТУП
Роль електроніки в автоматизації технологічних процесів
Електроніка, наука про взаємодію електронів з електромагнітними полями і про методи створення електронних приладів і пристроїв, у яких ця взаємодія використовується для перетворення електромагнітної енергії, в основному для передачі, обробки та зберігання інформації. Найбільш характерні види таких перетворень - генерування, посилення і прийом електромагнітних коливань з частотою до 1012 Гц, а також інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань (1012-1020 Гц). Перетворення до настільки високих частот можливо завдяки винятково малій інерційності електрона - найменшою з нині відомих заряджених частинок. У Електроніці досліджуються взаємодії електронів, як з макрополе в робочому просторі електронного приладу, так і з мікрополями всередині атома, молекули або кристалічної решітки.
Електроніка спирається на багато розділів фізики - електродинаміку, класичну та квантову механіку, фізику твердого тіла, оптику, термодинаміку, а також на хімію, металургію, кристалографії та інші науки. Використовуючи результати цих і ряду інших галузей знань, Електроніка, з одного боку, ставить перед іншими науками нові завдання, чим стимулює їх подальший розвиток, з іншого - створює нові електронні прилади та пристрої і тим самим озброює науки якісно новими засобами і методами дослідження. Практичні завдання Електроніки: розробка електронних приладів і пристроїв, що виконують різні функції в системах перетворення і передачі інформації, в системах управління, в обчислювальній техніці, а також в енергетичних пристроях; розробка наукових основ технології виробництва електронних


приладів і технології, що використовує електронні та іонні процеси і прилади для різних галузей науки і техніки.
Електроніка відіграє провідну роль у науково-технічної революції. Впровадження електронних приладів у різні сфери людської діяльності значною мірою (найчастіше вирішальною) сприяє успішній розробці найскладніших науково-технічних проблем, підвищенню продуктивності фізичної та розумової праці, поліпшення економічних показників виробництва. На основі досягнень Електроніки розвивається промисловість, що випускає електронну апаратуру для різних видів звязку, автоматики, телебачення, радіолокації, обчислювальної техніки, систем управління технологічними процесами, приладобудування, а також апаратуру світлотехніки, інфрачервоної техніки, рентгенотехніки та ін.
Мікросхемотехніка - це розділ електроніки, присвячений розробці, виробництву та експлуатації мікросхем.
Електроніка зародилася на початку 20 ст. після створення основ електродинаміки (1856-73), дослідження властивостей термоелектронної емісії (1882-1901), фотоелектронної емісії (1887-1905), рентгенівських променів (1895-97), відкриття електрона (Дж. Дж. Томсон, 1897), створення електронної теорії (1892-1909). Розвиток Електроніки почався з винаходу лампового діода (Дж. А. Флемінг, 1904), трьохелектродної лампи - тріода (Л. де Форест, 1906); використання тріода для генерування електричних коливань (німецький інженер А. Мейснер, 1913); розробки потужних генераторних ламп з водяним охолодженням (М. А. Бонч-Бруєвич, 1919-25) для радіопередавачів, що використовуються в системах далекого радіозвязку і радіомовлення. Вакуумні фотоелементи (експериментальний зразок створив А. Г. Столетов, 1888; промислові зразки - німецькі вчені Ю. Ельстер і Г. Хейтель, 1910); фотоелектронні помножувачі - однокаскадні (П. В. Тимофєєв, 1928) та багатокаскадні (Л. А. Кубецкій, 1930) - дозволили створити звукове кіно, послужили основою для розробки передавальних телевізійних трубок: видикона (ідея запропонована в 1925 А. А. Чернишовим), іконоскопа (С. І. Катаєв і незалежно від нього В. К. Зворикін, 1931 - 32), супериконоскоп (П. В. Тимофєєв, П. В. Шмаков, 1933), суперортикон (двостороння мішень для такої трубки була запропонована радянським ученим Г. В. Брауде в 1939; вперше суперортикон описаний американськими вченими А. Розе, П. Веймером і Х. Лоу в 1946) та ін.
Мікроелектроніка відкрила нові можливості для вирішення таких проблем, як автоматизація управління технологічними процесами, переробка інформації, вдосконалення обчислювальної техніки та ін, висунутих розвитком сучасного суспільного виробництва. Створення квантових генераторів (Н. Г. Басов, А. М. Прохоров і незалежно від них Ч. Таунс, 1955) - приладів квантової електроніки - визначило якісно нові можливості електроніки, повязані з використанням джерел потужного когерентного випромінювання оптичного діапазону (лазерів) і побудовою надточних квантових стандартів частоти.
Елементна база електроніки являє собою пристрої для реєстрації, обробки і використання електричних сигналів.
Давачі, сенсори, детектори, які перетворюють енергію будь-якої природи: механічну, теплову, світлову в електричний струм виконують реєстрацію сигналів. Існує широкий спектр електронних пристроїв, які виконують роль давачів, принципи дії яких ґрунтуються на різноманітних фізичних явищах.
Елементами електричного кола з нелінійними вольт-амперними характеристиками виконується обробка електричних сигналів. Нелінійність характеристик елементів електроніки відрізняє їх від елементів електротехніки, хоча елементи електротехніки, такі як джерела живлення, резистори, конденсатори, котушки індуктивності теж використовуються в електронних схемах.
Оброблений сигнал може бути відтворений у зручній для людини формі, наприклад, на екрані монітора або телевізора або у вигляді звукових сигнілів - мови, музики. Він може бути також записаний на носій інформації для відтворення у майбутньому, або управляти сервоприводами в автоматичних системах керування тощо.
Розвиток напівпровідникової технології дозволив обєднувати різноманітні елементи електричного кола: транзистори, діоди, резистори та ємності на одній підкладці, що призвело до створення інтегральних схем або мікросхем. Напівпровідникова електроніка стала мікроелектронікою. Сучасні інтергральні схеми обєднуть в одному пристрої сотні мільйонів транзисторів.
В залежності від елементної бази, яка використовується в електроннихпристроях, можна виділити кілька етапів розвитку електроніки:
1. 1904 - 1950 рр.: електронно-вакуумні лампи. Використовуються електровакуумні та газорозрядні пристрої.
2. 1950 - 1960 рр.: застосування дискретних напівпровідникових приладів. 1947р. - транзисторний ефект у напівпровідникових кристалах.
3. 1960 - 1980 рр.: застосування інтегральних схем і мікрозборок. В 60х роках - 2 принципи виготовлення технічних пристроїв:
· Груповий метод;
· Планарна технологія.
4. 1980 - 2005 рр.: розробка і застосування великих і надвеликих інтегральних схем (ВІС, НВІС, ННВІС). Ці великі схеми, що утримують більше 1000 елементів на 1 кристал відносять до 4 і 5 рівня інтеграції.
5. Сучасний етап розвитку характеризується застосуванням функціональних електронних пристроїв. Функціональними називають пристрої, в яких для перетворення електронних сигналів використовують не електронні пристрої, а певні фізичні явища, що забезпечують обробку фізичних чи інформаційних сигналів.
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ
Функціональна схема електронного автомата для цифрового регулятора показана на рис. 2.1.
Функціональна схема складається з таких блоків:
? два генератора частот (Г1, Г2);
? блок формування кодів (БФК 4..1);
? блок руху - реверсу (БР-Р);
? блок ініціалізації;
? блок керування кільцевим регістром (БКР);
? блок формування частот (БФЧ);
? мультиплексор (MS);
? кільцевий регістр (RG);
? блок підсилювачів вихідного сигналу;
? блок живлення інтегральних схем і підсилювачів;
? шинний формувач.
Даний варіант конструкції автомата, при наявності вихідних сигналів (4 розряди), які відповідають коду прямого чи зворотного руху і поступають з БФК 4..1, повинен забезпечувати відповідний напрямок руху або затримку руху на відповідний час початкового восьми розрядного коду 10110110 на виході кільцевого регістра.
Генератор Г1, який працює з частотою 206 Гц, подає імпульси на вхід БФК, який формує чотирьох розрядні вхідні сигнали . БФК виконується на базі лічильника. Сформовані БФК коди надходять на вхід блоку руху-реверсу БРР. У залежності від комбінацій кодів (табл. 1 завдання) БРР забезпечує формування кодів руху-реверсу - функцій




Рис. 2.1. Структурна схема цифрового автомата.

руху-реверсу і . Функція - функція руху ( = 1 - рух початкового восьми розрядного коду в регістрі (зміщення в право (пр.) чи вліво(зв.)),
= 0 - затримка на певний час - рух кодів відсутній), функція відповідає за реверсування ( = 1 - прямий рух (зсув вправо), = 0 зворотній рух (зсув в........

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Терещук Р.М. и др. «Полупроводниковые приемно-усилительные устройства»: Справочник радиолюбителя. Киев. Наукова думка, 1988.-800 с.
2. Забродин Ю.С. «Промышленная электроника». М.: 1982.
3. «Цифровые интегральные схемы». Справочник под. ред. Мальцева П.П., М.: 1994.
4. Руденко В.С. «Промышленная электроника», К.: 1979.
5. Буняк А.М. “Електроніка та мікросхемотехніка”, Київ - Тернопіль, 2001.
6. Конспект лекцій к.т.н. Пиндуса Ю.І.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.