На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 82411


Наименование:


Реферат Первсне мистецтво та його особливост. Теорї походження мистецтва

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 04.12.2014. Сдан: 2012. Страниц: 12. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



План
1. Сутність мистецтва
2. Виникнення первісного мистецтва
3. Особливості первісного мистецтва
4. Теорії походження первісного мистецтва
1. Біологічна теорія походження мистецтва
2. Ігрова теорія походження мистецтва
3. Психоаналітична теорія походження мистецтва
4. Теорія першорядної ролі праці у виникненні мистецтва
5. Магічна теорія походження мистецтва
6. Імітативна теорія походження мистецтва
7. Соціальна теорія походження мистецтва
5. Мистецтво епохи палеоліту
6. Мистецтво епохи мезоліту
7. Мистецтво епохи неоліту
8. Висновок
9. Використана література


1. Сутність мистецтва

Слово "мистецтво" - спочатку позначало всяку майстерність більш високого і особливого сорту ( "мистецтво мислення", "мистецтво ведення війни"). У загальноприйнятому розумінні воно означає майстерність в естетичному плані, та створених завдяки йому творів - творів мистецтва, які відрізняються, з одного боку, від творінь природи, з іншого - від творів науки, ремесел, техніки. Причому кордони між цими областями людської діяльності дуже нечіткі, тому що в найбільших досягненнях в цих областях беруть участь також і сили мистецтва.
Реальні і духовні джерела мистецтва, тобто художньої творчості, вбачаються в різних явища: фантазії (романтизм), різноманітному прагненні до зміни (Шиллер), прагнення до наслідування (Арістотель, сучасний натуралізм), прагнення до символічного зображення (німецький ідеалізм, експресіонізм) і багато в чому іншому.
Але це все образні визначення мистецтва. Філософія ж дає таке визначення. Мистецтво є особлива форма суспільної свідомості та духовної діяльності, специфіка якої полягає у відображенні дійсності за допомогою художніх образів. У практичній діяльності у людей складаються і розвиваються естетичні уявлення, в яких явища дійсності відображаються як прекрасні і потворні, трагічні і комічні, тобто естетично. У процесі художньої творчості естетичні уявлення художників закріплюються, "уречевлює" різними матеріальними засобами (фарбами, звуками, словами і т.д.) і постають як твори мистецтва.
Естетичні уявлення людей, закріплені художніми засобами у творі мистецтва, називаються художніми образами. Головним у мистецтві є саме художній образ, а не його матеріальна підставу (фарби, звуки, слова і т.д.), яка існує не самостійно, а тільки в злитті з художнім образом.
Мистецтво, як таке, на відміну від філософії, науки, релігії та етики починається там, де метою естетичної діяльності стає не пізнання або перетворення світу, не виклад системи етичних норм або релігійних переконань, а сама художня діяльність, що забезпечує створення особливого, вигаданого світу, в якому все є естетичним створенням людини. Мистецтво на відміну від всіх інших видів діяльності є вираження внутрішньої сутності людини в її цілісності, яка зникає в приватних науках і в будь-якій іншій конкретній діяльності, де людина реалізує тільки якусь одну свою сторону, а не всього себе. У мистецтві людина вільно творить особливий світ, також як творить свій світ природа, тобто повновладно. Якщо і в своїй практичній діяльності, і в науці людина протиставлена світові як субєкт обєкту і тим обмежена у своїй свободі, то в мистецтві людина перетворює свою субєктивну позицію в загальнозначуще і цілісне обєктивне буття. Естетичне переживання твору мистецтва, так само як і його створення, вимагає всієї людини, тому що воно включає в себе і вищі пізнавальні цінності, і етичне напругу, і емоційне сприйняття. Це внутрішня єдність усіх духовних сил людини при створенні і сприйнятті творів мистецтва забезпечується силою естетичної свідомості. Якщо, читаючи наукові, публіцистичні, популярні видання, ми відразу ж внутрішньо налаштовуємося на як би "фрагментарне" мислення про світ, "забуваючи" все, що нам не знадобиться для сприйняття цього тексту, то налаштовуючись на читання художнього твору, ми активізуємо в собі всі свої духовні сили: і розум, і інтуїцію, і почуття, і етичні поняття. Немає ні одного моменту в нашого внутрішнього духовного життя, який не міг би бути викликаний і активізований мистецтвом. Воно покликане забезпечити цілісне, повнокровне і вільне сприйняття й відтворення світу, яке можливе лише за умови поєднання пізнавальних, етичних, естетичних та всіх інших моментів людського духу.
Синтетичним характером мистецтва багато в чому пояснюється той факт, що серед всього різноманіття видів духовної діяльності немає нічого, рівного йому за силою соціального впливу на людину.
Це знали вже в античності. Мистецтво нерідко навіть лякало людей своєю таємничою силою. Так, висловлювалася думка, що будь-яке прагнення до порядку - держава повинна заборонити музику (та й інші мистецтва), бо вона розмякшує звичаї і робить неможливою сувору субординацію. Ортодоксальне християнство в перші століття свого сходження забороняло театр і живопис як щось, що заперечують суворий аскетизм, якого вимагали етичні християнські догмати.
Мистецтво забезпечує багатовікову наступність культури, її наростаючу універсальність. Створюючи загальнозначущі ідеї-образи, які виростають до загальнолюдські символів, воно відображає суть всього історичного розвитку. Едіп і Антігона, Гамлет і Дон Кіхот, Дон Жуан і Кандид, пушкінський Борис Годунов і князь Мишкін Достоєвського, булгаковські Майстер і Маргарита - це вже не просто художні образи, це символи культурно-значимих загальнолюдських цінностей. Мистецтво вбирає в себе всі досягнення людства, по-своєму трансформуючи та змінюючи їх. Без використання традиційних, що живуть століттями, культурних символів неможливо включитися в лінію спадкоємності культур, неможливо відчути історію як єдиний процес, що має певне минуле і тільки тому певне сьогодення і, головне, майбутнє.
З того, що мистецтво служить засобом самовираження людства, випливає й те, що предметом мистецтва є як відносини людини і світу, так і сама людина в усіх її вимірах - психологічному, соціальному, моральному і навіть побутовому. Гуманітарні науки також мають своїм предметом людину; існують і психологія, і соціологія, і етика, але всі вони розглядають її з якої-небудь однієї і при тому свідомо обмеженої точки зору. Мистецтво ж не тільки відображує людину в її цілісності, але зачіпає і всі найглибші і ще незвідані наукою пласти того дивовижного феномен у світі, яким є людина - таємниця таємниць природи. Мистецтво говорить з нами своєю особливою мовою, якій треба вчитися, перш ніж вона стане зрозумілою.

2. Виникнення первісного мистецтва

Первісне (або, інакше, примітивне) мистецтво територіально охоплює всі континенти, окрім Антарктиди, а за часом - всю епоху існування людини, зберігшись у деяких народностей, що живуть у віддалених куточках планети, до наших днів. Звернення первісних людей до нового для них виду діяльності - мистецтву - одне з найбільших подій в історії людства. Первісне мистецтво відобразило перші уявлення люди........

Використана література

1. З історії світової цивілізації. / Под ред. Ш.М. Мунчаева. - М., 1993.
2. Історія народного господарства: Словник-довідник. / Под ред. О.М. Маркової. - М.: ХТРЕІУ, 1995.
3. Коротка всесвітня історія. У 2-х кн. / Под ред. О.З. Манфреда. - М.: Наука. 1966
4. Марков Г.Є. Історія господарства і матеріальної культури в первісному і раннеклассовом суспільстві. М.: МГУ, 1979. С. 1920.
5. Борев Ю. Естетика - М.: Изд-во полит. літ-ри, 1975
6. Заховаева А.Г. Искусство: Социально-философский анализ. - М.: КомКнига, 2005
7. Адорно Т.В. Первобытная культура и проблема происхождения искусства. М.: Просвещение, 2002.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.