На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 82573


Наименование:


Курсовик ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАНИ.ГОТЕЛЬНИЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА НДУСТР ТУРИИЗМУ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 08.12.2014. Сдан: 2012. Страниц: 35. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



ЗМІСТ


ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ
1.1. Поняття «Гостинність» та середовище гостиності
1.2. Ресурси гостинності
1.3. Технологія гостинності
1.4. Розвиток сфери послуг
РОЗДІЛ 2. ГОТЕЛЬНИЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ ТУРИИЗМУ
2.1. Готельне господарство Украіни
2.2. Туристичні, санаторні комплекси та комплекси відпочинку
РОЗДІЛ 3. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
3.1. Сучасний ринок готельного господраства
3.2. Американська, Швейцарська та Німецька готельна індустрія
ВИСНОВКИ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП

Слового гостинність означає “притулок подорожніх”, “благодійний дім”.
Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарчих і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування наданням низки послуг.
Послуга - це результат безпосередньої взаємодії виконавця та споживача, а також особиста діяльність виконавця, спрямована на задоволення потреб споживача.
Готельна послуга - це результат діяльності готельного підприємства, спрямованої на задоволення відповідних потреб туриста.
Подорожуючи з різною метою та намірами (відвідування святих місць і храмів, Олімпійських ігор тощо), люди мали потребу в притулку, харчу­ванні та відпочинку. Найдавніші згадки про місця для розміщення по­дорожніх можна знайти в писемних джерелах Стародавнього Єгипту. Тому історія розвитку готельної справи нерозривно повязана з подорожами.
Розглядаючи еволюцію підприємств індустрії гостинності, можна виділити періоди, що в історичному плані відповідають періодам роз­витку людського суспільства: давній; середньовіччя; новий час; сучас­ний період.
Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії України. У 2004 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць.
За формами власності їх кількість розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній та комунальній, 57 - у колективній-і 3 % - у приватній власності.
Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів у 2004 р. в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів - 9 % - було в Луганській та Миколаївській областях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %.
Якщо відкинути максимальне й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських готелів у 2004 р. становило 0,20. Це значення є більш обєктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2004 - 0,40. У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коливався від 0,17 до 0,22.
В даній курсовій роботі плануємо розглянути такі питання як основи діяльності готельного господарства, розгляд готельного господарства як складової індустрії туризму, закордонний досвід розвитку готельного господарства. Гадаємо, що саме ці питання дають змогу розкрити загальну тему курсової роботи “Готельне господарство України”.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ

1.1. Поняття «Гостинність» та середовище гостиності

Поняття гостинність є детермінантом сфери послуг. Гостинність (приймання гостей) - комплексна послуга, якій притаманні певні якіс­ні властивості (споживчі): мистецтво створення позитивного образу (мі­сцевості, національних особливостей, підприємства).
Термін гостинність уведений експертами конфедерації ХОТРЕК - конфедерації національних асоціацій готелів і ресторанів у Європейсь­кому економічному співтоваристві (ЄЕС), утвореної в 1982 р. У ХОТ­РЕК перебуває 22 національні асоціації (1 млн підприємств, 4 млн службовців) [1].
Надання послуги, її проектування і сам процес обслуговування мають кінцеву мету - прийняти гостя. Поняття гість є основним у концепції гостинності як сфери послуг і має історичні корені.
Приймати гостя, гостинність - фундаментальні поняття людської цивілізації. Людське життя має перебіг у визначеному просторі, і наука семіотика (грец. semeiotike - знак) поділяє простір людського життя на два просторових поля: замкнене і розімкнене. "Замкнене поле" - простір, "окреслений" людиною у вигляді "кола надійності та безпеки" для здійснення основних психофізіологічних функцій.
У потребі "замкненого простору" виявляються біологічні особливості людської природи - від материнської утроби і доісторичної печери до сучасної квартири і котеджу. "Мій дім - моя фортеця", - говорить англійське прислівя. "Будинок - машина для житла", за визначенням французького архітектора Ле Корбюзье [2].
Прагнення "обладнати", створити комфортні умови життя виводить людину із "замкненого просторового поля" у "далеке" для нього поле. Бути допущеним до тимчасового перебування в ньому, одержати під-
тримку і допомогу в обмін на гарантію такого самого ставлення до себе - це і є гостинність.
Гостинність - комплексна послуга, якій притаманні визначені спо­живчі властивості та яка створює позитивний образ підприємства, що означає прояв "вторинного попиту" на послуги. Позитивний образ у сфері гостинності має створюватися за допомогою всебічного використан­ня ресурсів гостинності, комфортного середовища гостинності, стратегії та концепції гостинності. Сукупна взаємодія умов гостинності в єдино­му технологічному процесі має бути скоординована розробкою моделі гостинності [6].
Модель гостинності виявляє взаємовідносини в системі "гість - послуга - середовище гостинності".
Середовище гостинності багато в чому визначається зовнішніми чинниками (економічними, політичними, культурними і соціальними) та взаємодією спеціалізованих чинників (ресурси гостинності, індустрія гостинності, професії гостинності).
Найбільший вплив на середовище гостинності здійснюють економічні і політичні чинники. Економічні чинники (інфляційні процеси, стан ринку товарів і послуг, валютний курс та ін.) опосередковано впливають як на споживачів середовища гостинності, так і на виробників. Це виражається в тому, що споживачі та виробники порівнюють і оцінюють свої можливості з погляду використання або вкладення коштів.
Політичні чинники впливають через прийняття державою законів і нормативних актів (Закон "Про захист прав споживачів", ГОСТ 30335-95 Услуги населению. Термины и определения) [3].
Культурні чинники безпосередньо впливають на споживачів і вироб­ників, тому що і ті й інші живуть і діють у суспільстві, яке вносить поправки в їхню поведінку. Людська поведінка переважно набута, тобто вихована суспільством. Культура визначає цінності суспільства в ціло­му і складається із субкультур, які можна класифікувати за різними ознаками.
Соціальні чинники впливають на середовище гостинності через соці­альний стан споживача в суспільстві, приналежність до тієї або іншої референтної групи, що виражає позицію людини, визначену його соціаль­ною роллю і статусом. Підтримуючи свій статус, споживач предявлятиме до сепедовища гостинності певні вимоги. Диференціація суспільства за
соціальним станом дає можливість визначити вплив цього чинника на поведінку споживача середовища гостинності [8].
Взаємодія цих чинників спрямована на забезпечення попиту на про­дукцію середовища гостинності.

1.2. Ресурси гостинності

Фундаментом середовища гостинності є ресурси.
Ресурси гостинності включають оцінку природних ресур­сі в за функціональним аспектом, тобто за придатністю для визначеного виду сфери послуг; за екологічним аспектом - з огляду на обґрунто­ваність вибору території за психофізіологічною комфортністю (за від­сутністю шумових, вітрових та інших негативних впливів зовнішнього середовища); за естетичним аспектом, тобто емоційним впливом ланд­шафтів на гостя. Антропогенні ресурси оцінюються за культурно-історичним та біосоціальним аспектами з погляду благо­устрою території (наявність систем споруд для обслуговування, культур­них обєктів, устаткування та комунікацій) і задоволення потреб се­редовища гостинності як споживчого, так і виробничого [9].
Споживче середовище гостинності визначається наявністю попиту, потреби в послузі.
Виробниче середовище гостинності визначається виділенням тру­дових ресурсів (живих ресурсів), суть яких полягає в підвищенні уваги до людського чинника. У середовищі гостинності людський чинник віді­грає головну роль, впливаючи не тільки на прибутковість, а й на господар­ський механізм сфери послуг, що визначається сутністю обслуговування, низьким рівнем механізації й автоматизації технологічних процесів, потребою підвищення кваліфікації та професійної орієнтації в кадровій політиці середовища гостинності.
Рівень розвитку середовища гостинності залежить від багатьох про­фесій, потреба в яких визначається кадровою політикою в сфері послуг.
Професії гостинності визначаються всією розмаїтістю сфери послуг (матеріального і соціально-культурного характеру), у якій відбувається безпосередній контакт споживача з виконавцем послуги. Роком наро­дження професій гостинності у США вважається 1956 p., коли число службовців, зайнятих у сфері послуг, перевищило число робітників, зайня­тих у виробництві. У 1986 р. група експертів США, що виступила з доповіддю на тему "Тенденції в індустрії гостинності", заявила про бага­торічний дефіцит фахівців, які мають спеціальну освіту в сфері........


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Байлик С. И, Гостиничное хозяйство. - К.: Альтерпрес, 2001.
2. . Борисова Ю. Н. и др. Менеджмент гостиничного и ресторанного обслужи­вания: Пер. с англ. - М., 1997.
3. Про захист прав споживачів: Закон України від 15.12.93 № 3682.
4. Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 325/95-ВР.
5. Про заходи подальшого розвитку туризму: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 № 728.
6. Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Пре­зидента України від 10.08.99 № 973/99.
7. Конституція України II Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.
8. Про підприємництво: Закон України від 22.03.94 № 22.
9. Браймер Р. А. Основы управления в индустрии гостеприимства: Пер. с англ. -М.: Аспект Пресс, 1995.
Ю.Волошин Н. И. Правовое регулирование туристской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1998.
11. Воронова Е. Статистические источники по международному туризму//Вопр. статистики. - 1995. - № 11.
12. Гаранин Н. И., Забав Ю. В., Сеселкин А. И. Информационные технологии в туризме. - М., 1996.
13. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997.
14. Зорин И. В., Квартальное В. А. Толковый словарь туристских терми­нов. - Москва; Афины: INFOGROUP, 1994.
15. Исмаев Д. К. Международное гостиничное хозяйство по материалам зару­бежных публикаций. - М.: ВШТГ, 1997.
16. Іванова Л. О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні.-Л., 1997.
17.Лукьянова Л. Г. Интерьер гостиниц. - К.: Вища шк., 1991.
18. Маркетинг туристских направлений в режиме он-лайн. Издание Всемир­ной туристкой организации. ~ Мадрид, 1999.
19. Обовязкова сертифікація туристичних та готельних послуг в Україні. Довід­ник / Держстандарт України, Держкомтуризм України, ДНДІ "Система", Укр. міжнародний фонд якості. - Л., 1997.
20. Организационно-правовые основы туристского и гостиничного бизнеса: Нор­мативно-правовые документы / Под ред. В. Н. Акигцина, И. В. Гончарова, А. И. Клебанова, Н. Д. Малохаткина. - М.: Финстатинформ, 1998.
21. Обучение обучающих в области туризма: Пособие для преподавателей по туризму. Издание Всемирной туристской организации. - Мадрид, 1996.
22.Пузакова Е. П., Честикова В. А. Международный туристский бизнес. -М., 1996.
23. Совершенствование качества управления туристскими объектами: (Поль­ский опыт). - Варшава, 1999.
24. Соловьёв Б. Л. Менеджмент гостеприимства. - М.: Рос. междунар. акад. туризма, 1997.
25. Справочник работника гостиничного хозяйства. - М.: Высш. шк., 1988.
26. Стадник А. А. Технология приема и обслуживания туристов в гостинице: (Обобщение зарубежного опыта). - М.: ВІПТГ, 1995.
27.Тарифно-квалификационные характеристики по должностям служащих. -
М.: ИНФРА-М, 1998. 28.Уокер Д. Введение в гостеприимство: Пер. с англ. - М.: Изд. об-ние
"ЮНИТИ", 1999.
29. Федорченко В. К., Мініч І. М. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг. - К.: КІТЕП, 1999.
30. Федорченко В. К., Мініч І. М. Туристський словник-довідник. - К.: "Дніпро", 2000.
3>\.Федцов В. Г. Культура сервиса. - M.: Изд-во "Приор", 2001.
32. Чудновский А. Д. и др. Гостиничный и туристский бизнес. - М.: Экмос, 1998.
33. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. -К.: УФІМБ, 2000.
34. Сбор статистических данных по внутреннему туризму. Издание Всемир­ной туристской организации. - Мадрид, 1995.
35. Основні показники роботи готелів України за 1997 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1997.
36. Основні показники роботи готелів України за 1998 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1998.
37. Основні показники роботи готелів України за 1999 рік: Стат. бюл. - К.: Держкомтуризм України, 1999.
38. Основні показники Державної програми розвитку туризму до 2605 року та діяльності туристичних підприємств України. - К.: Держкомтуризм Ук­раїни, 1996.
39. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні у 1997 році: Стат. бюл. (форми № 64 - санаторій-профілакторій, 65, 1-ТУР, 1-от). - К.: Держкомстат України, 1998.
40.ГОСГ 28681.4-95 Туристко-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц. - Введ. с 01.01.97.
41. ДСТУ ISO 9004-2-96 Управління якістю та елементи системи якості. Части­на 2. Настанови щодо послуг. - Чинний від 01.07.97.
42. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. - К.: Вища шк., 2002. - 195с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.