На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 83057


Наименование:


Курсовик Державна полтика у сфер мсцевого самоврядування

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 18.12.2014. Сдан: 2013. Страниц: 33. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………….……....3
1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі …………….4
державного управління.
2. Сучасна система місцевого самоврядування в Україні………...…………...11
3. Взаємодія органів державної влади та органів місцевого
самоврядування ……………….……………………………………………….21
Висновки……………………………………………………………...………..31
Список використаної літератури………………………………...…………32


ВСТУП
Актуальність даної теми випливає з того, що для успішного досягнення цілей і завдань місцевого самоврядування, підвищення ефективності місцевого господарства, раціонального використання фінансових, трудових, природних та інших ресурсів органи місцевого самоврядування наділені певними повноваженнями, які спрямовані на забезпечення комплексного розвитку території громади. Основа реалізації даного напрямку діяльності - раціональне і ефективне планування з цільовим використанням бюджетних коштів, доходів від муніципальної власності, а також наявних природних ресурсів для потреб жителів.
Мета: дослідити вплив державної політики на сфери місцевого самоврядування.
Визначено такі завдання:
- дослідити правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- визначити структуру місцевого самоврядування в Україні
- висвітити асоціації і інші форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування
Завдання: визначити вплив державної політики на сфери місцевого самоврядування.
Активно це питання досліджували такі вчені: Н.Т. Гончарук, Д.В. Яблонський, Г.Б. Поляк, О.В. Лукша, та інші.


1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
Однією з найважливіших ознак побудови демократичної держави є розвиток місцевого самоврядування. Конституція України закріпила дві системи влади на місцях: місцеві державні адміністрації, які є відповідними органами виконавчої влади, та місцеве самоврядування як публічну владу територіальних громад. Поява і розвиток інституту місцевого самоврядування зумовлені усвідомленням суспільством того, що зміцнення державної влади в центрі не може бути ефективним і корисним для суспільства в цілому без її одночасної децентралізації, функціонування первинних територіальних громад, обєднаних певними спільними місцевими інтересами.
Це також повязано з тим, що більшість звернень громадян до влади стосовно забезпечення різноманітних умов життєзабезпечення зосереджуються на місцевому рівні й мають тут вирішуватись. Прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, Конституція України (ст. 7) закріпила принцип, згідно з яким «в Україні визначається та гарантується місцеве самоврядування». Місцеве самоврядування - це право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного обєднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України[1].
Місцеве самоврядування є складовою організації управління суспільством. На відміну від місцевого управління, місцеве самоврядування є діяльністю, спрямованою на забезпечення потреб та інтересів місцевого населення. У політичному аспекті місцеве самоврядування розглядається як інститут парламентського режиму, специфічна форма реалізації публічної влади, відмінної як від держави, так і від обєднань громадян. Нормативне регулювання організації та діяльності місцевого самоврядування здійснюється внутрішнім правом кожної держави, а також відповідними актами міжнародного рівня, зокрема Європейською Хартією місцевого самоврядування. Ця хартія визначила принципи, основні напрями місцевого самоврядування, його співвідношення з місцевим управлінням.
Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, яка закріпила систему місцевого самоврядування, його фінансову та матеріальну базу, роль територіальної громади, фінансові гарантії місцевого самоврядування з боку держави та роль місцевого самоврядування як гаранта прав і свобод. Усі організаційні питання щодо діяльності органів місцевого самоврядування та їх повноважень врегульовуються Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 p.).
Основними рисами місцевого самоврядування в Україні є: демократичний характер, здійснення на всіх щаблях адміністративно-територіального устрою держави (крім Автономної Республіки Крим), відсутність ієрархії між територіальними громадами, їх органами і посадовими особами, характер соціальної служби, фінансово-економічний, політичний характер, специфічний правовий статус[2].
Важливими ознаками будь-якого органу місцевого самоврядування є його правова, організаційна та фінансова автономія щодо інших органів місцевого самоврядування, а також державних органів. Суть правової автономії виявляється у наявності в органів місцевого самоврядування власних повноважень, визначених Конституцією і законодавством. Організаційна автономія виражається в тому, що орган місцевого самоврядування має змогу сам визначати власну внутрішню структуру з тим, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Фінансова автономія полягає у праві органів місцевого самоврядування на володіння і розпорядження власними коштами, достатніми для здійснення своїх функцій і повноважень.
Хоча місцеве самоврядування, його органи згідно з Конституцією України не входять до механізму державної влади, це не означає його повної автономності від державної влади, державного управління. Місце та роль органів місцевого самоврядування в системі державного управління визначаються структурою їх повноважень, що включають: 1) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких повязане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню; 2) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади, надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких повязане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.
Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування розуміється як сукупність їх прав і обовязків, які визначаються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами та нормативно-правовими актами[3]. Основою цих прав і обовязків рад є повноваження місцевого самоврядування, які згідно з п. 2 ст. З Закону про місцеве самоврядування здійснюються як територіальними громадами безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: представницькими й виконавчими органами базового рівня, а також через районні та обласні ради, які представляють інтереси територіальних громад базового рівня[4].
Органи місцевого самоврядування в цілому є неоднаковими за своїм статусом (представницькі та виконавчі), але діють не хаотично, а системно, тобто в порядку, зумовленому засобами їх утворення, взаємовідносинами, що забезпечують у комплексі досягнення загальних цілей. Зясувати зміст правового статусу представницьких органів місцевого самоврядування можна лише на підставі проведення порівняльного аналізу прав і обовязків ради з повноваженнями органів державної влади, органів, які утворюються в межах території, на яку поширюється юрисдикція територіальної громади, закладених в Законі про місцеве самоврядування, принципів розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування, і, нарешті, в результаті визначення представницькими органами місцевого самоврядування власної внутрішньої структури. Як уже зазначалося, представницькі органи місцевого самоврядування не входять до системи державних органів. Конституція і Закон про місцеве самоврядування наділяють їх притаманними лише їм повноваженнями, відповідною матеріально-фінансовою базою, необхідною для здійснення радами наданих їм повноважень. Рішення представницьких органів місцевого самоврядування обовязкові для виконання, як і акти органів державної влади. Ось чому не можна розглядати діяльність рад як абсолютно незалежної від функціонування державних органів. Конституція України та Закон про місцеве самоврядування в Україні виходить з принципу самостійності місцевого самоврядування.
Самостійність як знакова ознака будь-якого самоврядування, тим паче місцевого, автоматично не переноситься на утворюваний територіальною громадою як первинною ланкою місцевого самоврядування представницький орган, не перетворює його на своєрідного диктатора, оскільки він співпрацює з органами державної влади, особливо на регіональному рівні представницьких органів місцевого самоврядування. Крім того, самостійність місцевого самоврядування теж не є абсолютною, оскільки його повноваження можуть здійснюватися як територіальною громадою безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, в першу чергу, через представницькі [2]. Але представницький орган не є своєрідним "органом в органі", тобто не входить як структурна частина до іншого органу, як це властиво, наприклад, постійним комісіям ради. Він не є і частиною "вертикалі" рад радянського періоду і тому не підпорядкований будь-якому органу публічної влади: як муніципальної, так і державної. Представницьким органам притаманна підпорядкованість лише по горизонталі територіальній громаді, яка і формує ці органи. Підставою ефективного розподілу праці між громадою і радами є компетенція. Ради наділяються законом притаманною лише їм власною компетенцією; вони вправі самостійно її здійснювати, а також нести відповідальність за її реалізацію. Аналіз цієї компетенції рад дозволяє зробити висновок про те, що саме на них покладається основний обсяг самоврядних повноважень. Цей висновок підтверджується тим, що представницький орган місцевого самоврядування має право вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень місцевого самоврядування, крім тих питань які є предметом виключного відання територіальної громади. Тобто рада як представницький орган територіальної громади може в принципі вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень органів місцевого самоврядування. У той же час, територіальна громада правомочна вирішувати будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування в цілому.
Згідно з П. З ст. 10 «Закону про місцеве самоврядування в Україні», представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і в межах, визначених законами. На нашу думку, є обґрунтованим висновок учених про те, що розподіл, про який йдеться в п. З згаданої статті Закону, не означає поділу влади в системі місцевого самоврядування. Доповнимо це положення тим, що взагалі принцип розподілу влади, проголошений у ст. 6 Конституції України, в системі органів місцевого с........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р. -. К.: Україна, 1996.
4. Закон України «Про місцеве самоврядування»
2. Основні моделі місцевого самоврядування. Мельник А.Ф. // Державне управління, державна служба і місцеве самоврядувания: Монографія / Кол. авт.; За заг. ред. проф. О.Ю. Смоленського. - Хмельницький: Поділля, 1999. - С 300.
3. Муніципальне право України - Погорілко В.Ф. (с. 205)
5. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В.
6. закон україни про місцеве самоврядування ст№5
7. Конституційне право україни. -- Погорілко П.Ф.
. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом
України про основні засади організації та функціонування державної влади і місце-
вого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від
8 червня 1995 р. №1к_95-ВР. - Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua
9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р.
№ 280/97-ВР. - Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua
10. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. № 586-
XIV. - Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua
11. Про затвердження Порядку контролю за здійсненням головами та очолюва-
ними ними виконавчими комітетами сільських, селищних і міських Рад делегованих
їм повноважень державної виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України
від 9 лютого 1996 р. №172. - Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua
12. Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого
самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: постанова Ка-
бінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. №339. - Режим доступу : www.zakon1.
rada.gov.ua
13. Про внесення змін до Порядку контролю за здійсненням органами місцевого
самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: постанова Ка-
бінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. №835. - Режим доступу : www.zakon1.
rada.gov.ua
14. Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сіль-
ських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб: постанова Кабінету
Міністрів України від 3 червня 2009 р. №549. - Режим доступу : www.zakon1.rada.
gov.ua.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.