На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Загально-правов засади дяльност дльничних нспекторв млцї, вдомчий правовий статус. Особливост взаємодї їх служби з ншими пдроздлами ОВС. Попередження та профлактика злочинв адмнстративних правопорушень, охорона громадського порядку.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Правоведение. Добавлен: 13.07.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Зміст

    Вступ
    Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції
      1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ
      1.2 Правові основи діяльності служби ДІМ
    2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС
      2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)
      2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)
      2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів
    3. Питання удосконалення взаємодій служби ДІМ
      3.1 Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази
      3.2 Проблемні питання взаємодії та шляхи їх вирішення
      3.3 Удосконалення шляхів підвищення кваліфікації кадрів
    Висновки
    Список використаних джерел
    Додатки
    Вступ
    В напрямі забезпечення формування правової держави та громадського суспільства в Україні важливе місце посідають органи внутрішніх справ, діяльність яких потребує постійного удосконалення, обумовленого сучасними потребами економічного, політичного, соціального життя суспільства. Дійсність сьогодення засвідчує, що органи внутрішніх справ сьогодні не в повній мірі виконують завдання, поставлені перед ними державою. В умовах існуючих в Україні антисоціальних проявів держава шукає науково обґрунтовані форми і методи максимального зниження їх негативних наслідків, в тому числі вирішення завдань удосконалення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та розкриття злочинів. В зв'язку з цим актуалізується потреба удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ.
    Визначальне місце у сфері попередження та профілактики злочинів і адміністративних правопорушень, охороні громадського порядку та громадської безпеки належить дільничним інспекторам міліції тому, що саме на них покладено основний обсяг правоохоронних функцій міліції втілюваних на території адміністративних ділянок. Однак здійснювані ними заходи щодо попередження і припинення злочинів та правопорушень в зазначеній сфері малоефективні, внаслідок чого дільничні інспектори міліції недостатньо впливають на рівень та динаміку останніх.
    Відомчий правовий статус дільничного інспектора міліції складають його права і обов'язки у взаємовідносинах з начальниками та іншими працівниками органів внутрішніх справ, порядок проходження ним служби.
    Правове положення дільничного інспектора в системі органів внутрішніх справ регламентується Інструкцією роботи дільничного інспектора міліції та іншими відомчими нормативними актами.
    Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

    1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ

    Підрозділи та служби головного управління МВС:
    - управлiння документального забезпечення та режиму;
    - управління роботи з персоналом;
    - управління по боротьбі з організованою злочинністю;
    - управління карного розшуку;
    - відділ кримінальної міліції у справах дітей;
    - управління державної служби боротьби з економічною злочинністю;
    - управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;
    - слідче управління;
    - відділ організації дізнання;
    - науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
    - управління державної автомобільної інспекції;
    - управління державної служби охорони;
    - контрольно-ревізійний відділ;
    - управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми;
    - управління громадської безпеки;
    - відділ зв'язків з громадськістю;
    - управлiння ресурсного забезпечення;
    - відділ медичного забезпечення;
    - навчальний центр підготовки працівників органів внутрішніх справ;
    - управління у справах громадянства, імміграції працівників та реєстрації фізичних осіб;
    - батальйон міліції особливого призначення «беркут»;
    - кінологічний центр;
    - приймальник-розподільник для неповнолітніх. [6, с. 26]
    Служба дільничних є однією з найчисельніших в цілому по Україні. Сьогодні дільничні щодня спілкуються з населенням, здійснюють першочергові заходи відносно розкриття злочинів. Практика показує, що від їх професіоналізму, оперативності, уміння спілкуватися з населенням залежить, в першу чергу, рівень довіри громадян до міліції. З метою вивчення громадської думки про роботу дільничних інспекторів міліції, рівня їх теоретичних знань і практичних навиків, матеріально-технічного забезпечення, вживання заходів щодо зміцнення правопорядку на ділянках обслуговування Департаментом суспільної безпеки МВС України впродовж 2008 року проведено підлеглими підрозділами на місцях відповідних опитів серед населення. [11, с. 96]
    Управління громадської безпеки є складовою частиною ГУМВС України. До ії складу входять:
    - відділ організації охорони громадського порядку;
    - відділ дільничних інспекторів міліції;
    - відділ організації діяльності патрульної служби;
    - відділ дозвільної системи.
    Основні функції УГБ:
    - здійснення та контроль за заходами, спрямованими на організацію та вдосконалення діяльності із забезпечення правопорядку і безпеки під час проведення масових, охоронних релігійних заходів та різноманітних акцій на території області;
    - попередження і припинення правопорушень на вулицях та в інших громадських місцях;
    організація діяльності спеціальних установ міліції щодо забезпечення охорони затриманих і взятих під варту осіб, затриманих за підозрюванням у зайнятті бродяжництвом та підданих адміністративному арешту;
    - організація роботи дільничних інспекторів міліції на адміністративних дільницях;
    - організація з питань дозвільної системи та ліцензування певних видів господарської діяльності;
    - забезпечення постійної роботи щодо зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями;
    - виявлення та припинення порушень Правил дорожнього руху на територіях обслуговування (в сільській місцевості), виявлення транспортних засобів, які перебувають у розшуку.
    Шляхом анонімного анкетування громадян різної статі і віку за місцем їх проживання, роботи, навчання, всього було опитано понад 116,1 тисяч респондентів, 46,8% опитаних позитивно оцінило роботу дільничних інспекторів міліції, задовільно - 31,6%, незадовільно - 6,2%. Результати опиту в різних регіонах України показали, що 85,9% населення знають своїх дільничних інспекторів міліції. Адже в сільській місцевості дільничний інспектор міліції - єдиний представник органів внутрішніх справ, на якого покладені обов'язки по охороні громадського порядку. І від того, наскільки він професійно виконує свої функціональні обов'язки, найчастіше залежить думка населення. Ключовими завданнями служби дільничних інспекторів міліції залишається проведення профілактичних заходів загального і індивідуального напряму, охорона громадського порядку, розкриття злочинів. Для їх реалізації дільничному необхідно налагодити тісні контакти з місцевими органами влади, керівниками підприємств, які розташовані на його адміністративній ділянці, встановити доброзичливі стосунки з жителями. В цілому по Україні 47,8% опитаних оцінили стан правопорядку за місцем проживання як хороший, 42,8% - задовільний і 7,2% - незадовільний. Понад 62,7% опитаних висловили бажання надавати допомогу дільничним інспекторам міліції відносно забезпечення охорони громадського порядку.
    Одним з напрямів профілактичній діяльності дільничного інспектора є проведення роз'яснювальної роботи серед населення, учбових закладах, трудових колективах, здійснення спеціальних рейдів і відробітків, загальних патрулювань з членами суспільних формувань, представниками органів влади. Для поліпшення взаємин дільничних інспекторів міліції з населенням 26,9% опитаних вважають за необхідне налагодити регулярні виступи перед населенням і в трудових колективах, а 28,5% - висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації. Істотну допомогу в профілактиці злочинності і охороні правопорядку органам внутрішніх справ надають суспільні формування засвідчили 70,6% опитаних.
    Для зміцнення правопорядку на території проживання 14,3% респондентів пропонують ввести загальне патрулювання працівників міліції і членів суспільних формувань, 30,8%) - підсилити профілактичну роботу з особами, схильними до правопорушень, 11% - відповідальність дільничних інспекторів міліції за неналежне виконання службових обов'язків і 44,4% - укріпити матеріально-технічну базу служби. [36, с. 3]
    Аналізуючи стан громадської думки, можна зробити вивід, що в цілому опитані громадяни мають позитивне відношення до роботи дільничних інспекторів міліції.
    На практиці дільничним інспекторам належить провідна роль у вирішенні завдань, покладених на міліцію. І не лише тому, що вони складають одну з найбільш багаточисельних її служб, але і тому, що знаходяться на головних, передових рубежах охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю. У більшості горрайорганов внутрішніх справ зусиллями дільничних інспекторів міліції розкривається не менше 40% неочевидних злочинів, а в сільській місцевості - до 70%. Ними встановлюється кожна друга особа, що скоїла злочин, із загального числа виявлених всіма підрозділами міліції суспільної безпеки. Близько 60-70% осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності за хуліганство і загрозу вбивством, виявляються дільничними інспекторами міліції. Вони готують дві третини від загального числа матеріалів по протокольній формі, що направляються до суду всіма службами міліції. Під профілактичним спостереженням дільничних інспекторів міліції знаходяться три мільйони раніше судимих і інших громадян, що зробили протиправні діяння. При цьому форми і методи роботи дільничних інспекторів, як правило, доступні для спостереження і оцінки населенням, тому саме вони багато в чому визначають соціальний престиж міліції [36, с. 12].
    Сповна закономірно, що вдосконалення діяльності дільничних інспекторів міліції розглядається як один з головних напрямів підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ в цілому. Останніми роками значно збільшена чисельність дільничних інспекторів за рахунок засобів місцевих бюджетів. Введені посади помічників дільничного інспектора, що комплектуються особами молодшого начальницького складу міліції. Заснований нагрудний знак України «Заслужений дільничний інспектор міліції».
    В результаті вивчення проблеми, все частіше можна спостерігати за тим, як розвивається практика привласнення дільничним і старшим дільничним інспекторам, що зразково виконують службові обов'язки, спеціальних звань на один рівень вище передбачених за посадою. Все це необхідно для визнання значущості і важливості роботи дільничних інспекторів, підвищення їх авторитету як серед населення, так і усередині системи органів внутрішніх справ. Повинно піти в минуле що мало деколи місце відношення до дільничного інспектора як до працівника, що не справляється з обов'язками або проштрафився в інших службах.
    Дільничний інспектор міліції - посадова особа органу внутрішніх справ, яке виконує функції цього органу на закріпленій за ним території - адміністративній дільниці. Для виконання службових обов'язків йому надається окрема кімната, як правило, на території обслуговування, а також засоби зв'язку і транспорту (у сільській місцевості). [33]
    Дільничний інспектор міліції має наступні завдання своєї діяльності:
    1. Забезпечення громадського порядку;
    2. Виявлення причин і умов, сприяючих здійсненню правопорушень;
    3. Вживання заходів до їх усунення на території, яку він обслуговує.
    Соціальний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тісному зв'язку з населенням увіреної йому території. [33]
    організовує правову пропаганду і інші заходи щодо попередження правопорушень;
    проводить профілактичну роботу серед осіб, схильних до скоювання злочинів; створює умови для перевиховання осіб з нестійкою поведінкою, сприяє напряму їх поведінки на суспільно-корисне;
    допомагає громадянам, що попали в скрутне становище (напр., дітям, в яких батьки - п'яниці; підліткам, які не зважають на батьків; людині, яка відбула термін покарання і повернулася додому).
    Організаційний аспект діяльності дільничного інспектора визначається:
    особистою самодисципліною (важливі вольові якості);
    умінням організувати інших людей на певні дії, коли необхідна підтримка і допомога населення (важливі ініціатива і наполегливість).
    Комунікативний аспект діяльності дільничного інспектора полягає у встановленні і підтримці контактів з людьми, що проживають на увіреній йому дільниці, в завоюванні їх пошани, довіри і авторитету (незалежно від їх правового статусу) тоді, коли:
    приймає громадян, їх заяви і пропозиції по питаннях боротьби із злочинами і профілактики правопорушень;
    надає у межах наділених ним прав допомогу народним депутатам, представникам інших служб і суспільних об'єднань в здійсненні їх законної діяльності;
    здійснює адміністративний нагляд за особами, до яких він визначений.
    Пошуковий аспект діяльності дільничного інспектора виражається в пошуку, зборі відомостей про правопорушення на ділянці з метою встановлення правопорядку.
    Удостоверітельний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тому, що всі відомості (свідчення конфліктуючих сусідів, свідчення свідків злочину і тому подібне) він повинен не лише "записати", а додати їм спеціальну, передбачену законом, форму (протокол і ін.).
    Роль дільничного інспектора обумовлена особливостями його правового положення.
    Різносторонній характер компетенції дільничного інспектора. За об'ємом компетенція дільничного інспектора порівнянна з компетенцією самої міліції. У назві даної посади відбита необхідність здійснення функцій всієї міліції, затвердженої наказом, до основних завдань дільничного інспектора віднесені наступні:
    - забезпечення особистої і майнової безпеки громадян;
    - охорона громадського порядку і забезпечення суспільної безпеки;
    - попередження і припинення злочинів і адміністративних правопорушень;
    - розкриття злочинів у справах, по яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове;
    - надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і суспільним об'єднанням в здійсненні їх законних прав і інтересів.
    Таким чином, порівняльний аналіз основних завдань працівників міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» та завдань, які покладені на дільничного інспектора міліції, які передбачаються відповідними наказами дозволяє зробити висновок, що основні завдання дільничного інспектора практично не набагато вужчий за завдання, які покладені на міліцію законом «Про міліцію».
    Функції за рішенням цих завдань охоплюють самі різні аспекти роботи міліції, у тому числі і ті, для реалізації яких призначені спеціальні служби міліції (правоохорона в суспільних місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання по кримінальних справах, забезпечення безпеки дорожнього руху і ін.). Окрім дільничних інспекторів немає іншої такої служби, яка була б покликана вносити свій вклад до вирішення практично всіх поставлених перед органами внутрішніх справ завдань. В той же час тут має місце явне протиріччя, витікаюче з різностороннього характеру компетенції дільничного інспектора. Він вимушений виконувати обов'язки по лінії роботи інших співробітників, що допустимо лише в тих випадках, коли в органі внутрішніх справ відсутні або украй нечисленні відповідні служби. Так, в сільських органах внутрішніх справ, де працюють 40% дільничних інспекторів, частенько немає підрозділів патрульно-постової служби, в багато ГОРВВС немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних витверезників, і все навантаження по лінії їх роботи лягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторам незрідка доводиться самостійно і в повному об'ємі, не розраховуючи на швидку і кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питання розкриття і розслідування злочинів.
    Закріплення за ділянкою

    За дільничним інспектором наказом начальника МВВС закріплюється ділянка, що має відповідний порядковий номер. [33]
    Прийом дільниці -- це особлива за своєю значимістю процедура. Начальник МВВС або його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) особисто знайомить новопризначеного інспектора з ділянкою і обстановкою на нім, з керівниками установ, підприємств і організацій, представляє при необхідності керівникам органів місцевої самоврядності. У юридичному плані закріплення за дільницею означає покладання на дільничного інспектора міліції всієї повноти відповідальності за перебування на нім охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.
    Начальник горрайоргану внутрішніх справ має право також утворювати пункти міліції по обслуговуванню території, що включає декілька дільниць дільничних інспекторів, очолювані старшими дільничними інспекторами міліції (ця посада вводиться, як правило, на 3-4 посади дільничного інспектора).
    Дільничні інспектори несуть службу з табельною зброєю. Дільничні інспектори, працюючі в сільській місцевості, мають бути забезпечені уніфікованими валізами для огляду місця випадку, засобами індивідуального захисту, жезлами регулювальників, індикаторними трубками «Контроль тверезості».
    Визначення і передивляється розмірів і кордонів дільниць здійснюється начальником МВВС з таким розрахунком, аби у кожного інспектора був приблизно рівний об'єм роботи. При цьому беруться до уваги стан оперативної обстановки, характеристики проживаючого населення, особливості території і адміністративного ділення і штатна чисельність дільничних інспекторів. Відповідно до Указу України «Про міліцію суспільної безпеки (місцевій міліції) в Україні» одна посада дільничного інспектора вводиться на 3-3,5 тис. міського населення, а в сільській місцевості -- на один сільський або селищний орган місцевої самоврядності. Згідно рекомендації МВС України в містах дільничний інспектор повинен обслуговувати 4-5 тис. населення, а в сільській місцевості 3-4 тис. чоловік. На ділянці, закріпленій за старшим дільничним інспектором, не повинно проживати більше 1 тис. чоловік. [33]
    У містах дільниці складають, як правило, мікрорайон або територію суспільного пункту правоохорони, кордони якої по можливості поєднані з кордонами території обслуговування органів житлово-комунального господарства, а також зон оперативного обслуговування апаратів кримінального розшуку і там, де вони є, патрульних дільниць.
    Інформація про кожну дільницю накопичується і зберігається в паспорті на дільницю. Вміст паспорта на дільницю включає наступні розділи: відомості про прийом і здачу дільниці; план дільниці (вставка); відомості, що характеризують дільницю; підприємства, у тому числі акціонерні суспільства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, лікувально-оздоровчі, культурно-освітні і учбові заклади, установи житлово-комунального господарства; об'єкти торгівлі і громадського харчування, бази, склади, гуртожитки; об'єкти ліцензійно-дозвільної системи; приватні детективні і охоронні підприємства, служби безпеці на підприємствах; список осіб з числа жителів ділянки, що знаходяться в місцях позбавлення волі; список осіб, що мають в особистому користуванні нарізну, гладкоствольну вогнепальну зброю; позаштатні співробітники міліції; суспільні об'єднання по охороні правопорядку; облік злочинів, здійснених на дільниці.
    Відповідно до наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352, режим роботи дільничних інспекторів відноситься до компетенції начальника органу внутрішніх справ. У сільській місцевості і невеликих містах переважає однозмінний режим робочого дня. Він встановлюється зазвичай з 9 до 18 години, або з розривом в середині дня на декілька годинників і, відповідно, продовженням терміну закінчення роботи. У крупних містах, де є значна кількість дільничних інспекторів, їх робота частіше організовується у дві зміни -- з 9 до 18 і з 15 до 24 години (можливі варіанти). У першу зміну виходить один інспектор з числа тих, що працюють в мікрорайоні, в другу -- останні. Такий розпорядок дозволяє закрити всю територію мікрорайону і оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки. Перед початком роботи дільничний інспектор отримує зброю, радіостанцію, знайомиться з оперативно-розшуковою інформацією, протягом дня підтримує зв'язок з черговою частиною.
    Дільничні інспектора збираються в МВВС раз на тиждень, коли проводяться заняття в системі службової і фізичної підготовки. У строго певні години дільничний інспектор повинен знаходитися в службовому приміщенні, але не як черговий ( позаштатні співробітники міліції), а лише у зв'язку з необхідністю проведення заходів щодо взаємодії з суспільними формуваннями або в інших дійсно необхідних випадках.
    Залучення дільничних інспекторів до роботи, не пов'язаної з обслуговуванням дільниці, допускається у виняткових випадках по вказівці начальника органу внутрішніх справ або начальника міліції суспільної безпеки. На жаль, в деяких МВВС продовжує мати місце порочна практика повсякденного виконання дільничними інспекторами міліції обов'язків, не пов'язаних з обслуговуванням дільниць, -- чергування по МВВС, патрулювання в «гарячих точках», конвоювання затриманих, забезпечення приводів, збір показань свідків, характеристик, інших документів у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві співробітників інших служб міліції, робота в групах по нерозкритих злочинах, службові відрядження і тому подібне В результаті окремі дільниці обслуговуються дільничними інспекторами в місяць не більше 12-15 днів. Вирішення цієї проблеми передбачає перш за все зміну форм і методів управлінської діяльності, а також стосунки керівництва МВВС до ролі дільничного інспектора.
    Взаємодія дільничних інспекторів з іншими службами ВВС, якщо воно організоване правильно, по-діловому, дозволяє різко поліпшити стан оперативної обстановки. Воно здійснюється шляхом обміну інформацією, спільного планерування і здійснення спільних заходів, а також виконання дільничними інспекторами з відома керівництва МВВС конкретних завдань служб. Головний принцип взаємодії полягає в тому, аби, з одного боку, співробітники галузевих служб мали можливість повного використання інформації, що є у дільничних інспекторів, і їх допомоги в межах обслуговуваних дільниць, а з іншої -- дільничні інспектори могли реально розраховувати на їх взаємність. Проте до цих пір в багато МВВС не зжита практика споживчого відношення до дільничного інспектора інших служб, коли він знаходиться у них «на підхопленні», стає їх дорученцем.
    Ведення дільничним інспектором службової документації
    Дільничний інспектор постійно має справу зі всілякою документацією административно-, уголовно- і цивільно-процесуального характеру. До документів, що найчастіше складаються ним, належать пояснення громадян, протоколи про адміністративні правопорушення, різні довідки, рапорти, запити в різні організації, відповіді на них і заяви громадян, постанови про відмову в збудженні кримінальної справи.
    Згідно наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", дільничний інспектор систематично веде наступну документацію: а) паспорт на дільницю; б) робочий зошит; в) контрольні картки (на профілактуємих осіб); г) справи адміністративного нагляду.
    Ведення іншої, не передбаченої МВС України документації (фотоальбоми підоблікових осіб, журнали профілактичного відробітку житлового масиву і тому подібне), здійснюється лише тоді, коли дільничний інспектор вважає це необхідним.
    Відповідно до курсу на рішуче обгороджування дільничних інспекторів міліції від непотрібної писанини їм надано право самостійно (а не за підписом керівництва МВВС) направляти ряд запитів до установ, підприємства, організації і давати їм відповіді по суті їх звернень.
    Планування роботи дільничного інспектора міліції
    Без чіткого плану роботи дільничний інспектор приречений постійно вирішувати нескінченний потік другорядних питань, не маючи можливості зосередитися на головному і реально впливати на стан оперативної обстановки.
    Дільничний інспектор працює по особистому плану, що складається в робочому зошиті на місяць і на кожен день з врахуванням планових заходів, намічених МВВС, а також оперативної обстановки, що складається. План затверджується начальником міліції суспільної безпеки. Структура і вміст плану можуть бути різними; головне, аби плановані заходи були конкретними, реально здійснимими і актуальними, тобто що спираються на аналіз обстановки і знання закріпленої ділянки. Неабиякою мірою об'єм і вміст планованих заходів визначаються зовнішніми чинниками, такими, наприклад, як кількість і встановлені терміни дозволу громадян, що знаходяться у дільничного інспектора заяв. За загальним правилом, в щоденний план роботи дільничному інспекторові необхідно включати інструктаж ДНД, перевірку за місцем проживання, роботи і бесіди з 3-4 профілакуємими особами, відвідини 5-6 квартир в порядку профілактичного відробітку житлового сектора ділянки. Причому планувати і здійснювати заходи доцільно з врахуванням комплексного підходу, використовуючи принцип «попутного» вирішення питань.
Так, наприклад, опитуючи тих або інших осіб в ході виконання заяви, дільничний інспектор може заразом відвідати профілактуємих осіб, проживаючих в цьому ж будинку (населеному пункті), по дорозі туди побувати в «гарячих точках» ділянки, а по дорозі назад перевірити несення служби патрульними вбраннями і працівниками сторожової охорони, а також перевірити осіб, що полягають під адміністративним наглядом. Комплексний підхід може використовуватися і при рішенні окремого службового питання. Скажімо, виходячи на родинно-побутовий конфлікт, дільничний інспектор не лише повинен врегулювати яким-небудь чином ситуацію, що створилася, але і відпрацювати такі моменти, як, наприклад, причетність мешканців даної квартири до вмісту кубла, зберігання викраденого майна, знаходженню в квартирі осіб, що полягають під адміністративним наглядом або оголошених в розшук. В кінці робочого дня старший дільничний інспектор збирає групу дільничних інспекторів для підведення підсумків виконаної роботи за день і планерування заходів наступного дня.
Критерії оцінки - дуже важливий інструмент регулювання діяльності дільничних інспекторів, що дозволяє задіювати людський чинник. У критеріях оцінки виражені чекання керівництва, і дільничний інспектор постійно знаходиться під їх тиском. Вибір оптимальних критеріїв надзвичайно важливий, бо довкола дільничного інспектора завжди безліч «точок додатка сил». Слід визнати, що подекуди ще і зараз застосовується система оцінки роботи дільничних інспекторів, не зорієнтована на кінцеві результати роботи, тобто на реальне оздоровлення обстановки на ділянках. При бальній системі оцінки, наприклад, враховуються проміжні показники (кількість осіб, узятих під адміністративний нагляд, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення і так далі). І для того, щоб уникнути докорів керівництва в бездіяльності, дільничний інспектор в гонитві за показниками частенько вимушений «стріляти з гармат по горобцях»; наприклад там, де можна обмежитися зауваженням, він складає протокол. Навряд чи подібні дії відповідають ефективному вирішенню покладених на нього завдань. Ось чому нормативні акти МВС України як основні, головні критерії оцінки роботи дільничного інспектора міліції розглядають його авторитет, пошану з боку населення.
Результати роботи дільничного інспектора оцінюються, на думку громадян, що проживають на території дільниці; реальному перебуванню громадського порядку на ділянці; особистому вкладу дільничного інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора.
Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного інспектора.
Таким чином, сенс всіх зусиль по належній організації роботи дільничних інспекторів полягає в тому, аби переважну частину свого робочого часу вони знаходилися на закріплених дільницях, досконально знали їх особливості, населення і оперативну обстановку, своєчасно реагували на заяви і скарги громадян, самостійно і у взаємодії г іншими службами органів внутрішніх справ, з громадськістю забезпечували ефективну охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю.
Функції дільничних інспекторів
Функції, тобто основні напрями діяльності дільничних інспекторів, витікають із завдань, покладених на них.
Основні функції служби дільничних інспекторів міліції:
Всебічно, повно й об'єктивно досліджувати причини й умови, які сприяють учиненню правопорушень, уносити пропозиції щодо їх усунення, підвищувати ефективність організації роботи дільничних інспекторів міліції, забезпечувати правопорядок, інформувати населення з цих питань у своїх виступах та через засоби масової інформації.
Розроблювати й реалізовувати заходи щодо зміцнення дисципліни й законності серед працівників служби дільничних інспекторів міліції.
Вивчати, узагальнювати й рекомендувати до впровадження позитивний досвід роботи дільничних інспекторів міліції.
Забезпечувати добір, розстановку й виховання працівників служби дільничних інспекторів міліції, підвищувати їхню кваліфікацію та професійну майстерність.
Організація відповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, які надходять для виконання службі дільничних інспекторів міліції.
Участь у розкритті злочинів, скоєних на адміністративних дільницях. [33]
Індивідуальна профілактична робота включає своєчасне виявлення осіб, від яких можна чекати скоювання злочинів, їх облік, систематичне спостереження за їх поведінкою і способом життя і вживання необхідних заходів до недопущення з їх боку правопорушень. У полі зору дільничного інспектора знаходяться, зокрема, обличчя, звільнені з місць позбавлення волі; засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі; що зловживають спиртними напоями і порушення громадського порядку, що допускають на цьому ґрунті; «важкі» підлітки і батьки, що негативно впливають на виховання дітей і ін.
Деякі категорії профілактуємих осіб перебувають на картотечному обліку дільничного інспектора. Він повинен заповнювати контрольні картки осіб:
а) що полягають під адміністративним наглядом органу внутрішніх справ;
б) відносно яких, виходячи з попередніх судимостей, може бути встановлений адміністративний нагляд;
в) засуджених до позбавлення волі з відстроченням виконання вироку.
Профілактичний контроль за особами, що полягають під адміністративним наглядом, здійснюється протягом терміну адміністративного нагляду; за особами, що формально підпадають під такий нагляд, -- протягом 3 років з моменту їх звільнення з місць позбавлення волі; за особами, відносно яких виконання вироку до позбавлення свободи відстрочене, -- протягом терміну, визначеного вироком суду. Після закінчення встановленого терміну контроль за відповідною особою припиняється по рапорту дільничного інспектора, затвердженому начальником міліції суспільної безпеки.

1.2 Правові основи діяльності служби ДІМ

Дільничний інспектор має в своєму розпорядженні широкий арсенал організаційних і правових засобів індивідуально-профілактичної дії, якою він повинен уміло користуватися в роботі з профілактуємими особами. До числа організаційних засобів входять:
відвідини і перевірка дільничним інспектором підоблікової особи за місцем проживання і роботи; бесіда (особиста або через представників громадськості);
закріплення шефа (наставника) за місцем проживання або роботи;
надання допомозі в трудовому і побутовому пристрої;
сприяння в проходженні курсу добровільного лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії;
обговорення поведінки порушника в трудових колективах або на засіданнях поради, інших суспільних формувань і прийняття до нього заходів суспільної дії і т.п.
Перераховані засоби дільничний інспектор використовує, як правило, самостійно. У вживанні правових (тобто примусових) засобів індивідуально-профілактичної дії його роль теж вельми значна, оскільки вся або велика частина роботи з підготовки до їх вживання виконується саме дільничним інспектором. Серед таких засобів треба назвати:
заходи адміністративної відповідальності (за дрібне хуліганство, самогоноваріння, проституцію, пияцтво і так далі);
адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі; заходи дії, вживані комісіями у справах неповнолітніх до неповнолітніх правопорушників і їх батьків; позбавлення батьківських прав; виселення із займаного житлового приміщення за неможливістю спільного мешкання;
обмеження дієздатності; заходи кримінальної відповідальності, вживані за скоювання злочинів.
На практиці широко укорінялася думка, згідно якій притягування до кримінальної відповідальності за незначні злочини (наприклад, за систематичне надання приміщення для розпивання спиртних напоїв) розглядається як кращий засіб попередження тяжчих корисливих і насильницьких злочинів. У ряді випадків це дійсно так. Але тут не можна випускати з уваги кінцеву мету індивідуально-профілактичної роботи. А вона полягає не в тому, аби в максимальній мірі ущемити профілактуєму особу, за будь-яку ціну і всіма доступними способами позбавивши його можливості скоювати нові злочини, а в тому, аби повернути його до здорового, трудового способу життя. Це украй складне, але благородне завдання.
Підтримка тісних зв'язків з населенням і громадськістю
Поняття громадського порядку і його охорони має як наукове, так і практичне значення, оскільки зміст громадського порядку, ефективність його охорони певною мірою впливають на стабільність прав громадян, їхню працю, всебічне задоволення їхніх матеріальних та духовних потреб. Тому необхідно з'ясувати напрями розвитку суті окремих елементів по взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю з охорони громадського порядку, прав та свобод громадян. Розв'язання цієї проблеми має і суто прикладне значення для організації органів держави, на які покладено завдання щодо охорони та забезпечення громадського порядку. Закон України "Про міліцію" безпосередньо визначає одне із завдань органів внутрішніх справ, а саме: охорона та забезпечення громадського порядку.
Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина. Сфера діяльності органів внутрішніх справ має складну структуру, в тому числі певні групи суспільних відносин, що пов'язані із захистом особи та держави від злочинних посягань, і містить забезпечення суспільного порядку та суспільної безпеки.
Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.
Одним з принципів охорони громадського порядку є участь громадськості у цій справі. Взаємодія державних правоохоронних органів з громадськістю -- важлива частина процесу демократизації суспільства, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції та об'єднань населення, які беруть участь у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов'язки.
Уміння працівників міліції будувати взаємовідносини з представниками конкретних громадських правоохоронних формувань розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень. В умовах формування України як правової незалежної держави, коли послідовно скорочується вплив адміністративних методів управління і директивних розпоряджень, на перший план висувається самоврядування народу, а державна влада втілюється у стійкі юридичні форми. Важливою рисою громадського і господарського розвитку стає розширення поля діяльності громадських формувань, які представляють усі верстви населення. Залучення широких верств населення до правоохоронної діяльності закономірно і справедливо розглядається як важливий канал участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, один із головних чинників зміцнення конституційного режиму, ролі законів, посилення механізму підтримки правопорядку на ґрунті розвитку народовладдя. [22, c. 124]
Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.
Позитивним прикладом може слугувати робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. На громадських пунктах з охорони порядку має провадитися пожвавлена робота всіх видів громадських формувань, оскільки в результаті наполегливої праці та інтенсивної профілактики, яку потрібно провадити на ГПОП, і кількість злочинних виявів значно знизиться. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку. Дільничні інспектори повинні проводити зустрічі, наради з громадянами, громадськими формуваннями, на яких обговорювати, як краще охороняти будинки, щоб запобігти крадіжкам, виявляти осіб, які зловживають спиртними напоями та інші питання громадського порядку. Кожного дня дільничні інспектори провадять інструктаж членів громадських формувань (ГФ), знайомлять їх з оперативною обстановкою, навчають як поводитися з порушниками порядку, патрулюють разом із членами ГФ. Керівники райвідділу розробляють спеціальну форму завдання для членів ГФ, яке доручає їм дільничний інспектор. В ньому вказуються маршрут патрулювання і список осіб, яких необхідно перевірити. Завершивши чергування, відповідальний по ГФ доповідає дільничному інспектору про виконання завдання. Кожний дільничний інспектор повинен мати список членів ГФ. Кожне ГФ належить реєструвати за встановленим порядком. Дільничні інспектори за вказівками ВДІМ УАСМ проводять зустрічі з місцевими головами, представниками держадміністрацій, проводять заняття з членами ГФ.
В охороні громадського порядку і безпеки, у профілактиці правопорушень важлива роль належить дільничним інспекторам міліції. Це пояснюється, по-перше, тим, що на території адміністративної дільниці, яка обслуговується в місті або сільській місцевості, вони виконують головний обсяг профілактичних та правоохоронних функцій, покладених законом на міліцію. По-друге, дільничні інспектори у своїй діяльності повсякчасно підтримують зв'язок з населенням, трудовими колективами, громадськими організаціями, оскільки громадяни і представники зазначених організацій з усіх питань охорони громадського порядку і профілактики правопорушень звертаються безпосередньо в громадські пункти охорони порядку або до дільничних інспекторів, які покликані надійно захищати їхні права та інтереси від злочинних посягань.
При відділі дільничних інспекторів міліції у райввіділах, ГУ МВС областей, міст Києва, Севастополя, АРК створюються посади інспекторів відділу дільничних інспекторів міліції по роботі з населенням і громадськими формуваннями, які безпосередьо здійснюють взаємодію з громадськістю, беруть участь в організації та проведенні навчання активу громадськості, членів громадських формувань, форм та методики попередження правопорушень, здійснення профілактичної роботи. Спільно з іншими працівниками правоохоронних органів готують методичні рекомендації по здійсненню правового навчання членів громадських формувань; вивчають організацію проведення інструктажів членів громадських формувань перед їх виходом на охорону громадського порядку; розробляють методичні рекомендації з питань запровадження позитивних форм організації роботи з населенням; вивчають та узагальнюють позитивний досвід підпорядкованих підрозділів щодо залучення сил громадських формувань до проведення заходів з попередження конкретних видів злочинів, проведення сходів громадян, ділових зустрічей ДІМ з керівниками органів місцевого самоврядування, активом населених пунктів, здійснення ДІМ подвірних та поквартирних обходів, зміцнення їх взаємодії з населенням та громадськими формуваннями; підтримують робочі контакти із засобами масової інформації для визначення напрямів пропаганди діяльності ОВС, підвищення їхнього престижу, постійного інформування громадськості про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю.
Роль громадськості у боротьбі зі злочинністю повинна повсякденно зростати, тому окремі функції держави мають поступово переходити до громадських організацій. Але це не означає, що слід ліквідувати адміністративні органи і передати їхні функції громадськості. Передача певних державних функцій громадським формуванням зовсім не означає і не може означати послаблення контролю з боку державних органів за суворим дотриманням норм права.
Роль населення в боротьбі з антигромадськими виявами не лише в тому, що громадяни не повинні проходити повз порушників правопорядку. Головне завдання полягає в тому, щоб громадські формування запобігали будь-яким передумовам, які сприяють вчиненню злочинних намірів з боку антигромадських елементів. [11, с. 12]
Протягом останніх десяти років, коли участь громадських формувань у боротьбі з порушеннями правопорядку з різних причин було значно згорнуто, серед трудових колективів та інших громадських організацій стали поширюватись погляди, що питання боротьби з антигромадськими виявами їх не стосується, а цією справою повинні займатися державні органи. Практика громадського осуду окремих членів колективу здійснювалась як раніше, так і тепер, але вона, як правило, була спрямована й проти осіб, які порушували трудову дисципліну.
Таке становище, коли громадськість стала осторонь боротьби з правопорушниками, не могло не відбитися на загальному стані боротьби зі злочинністю в країні. З цього випливає, що до останнього часу боротьба зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами в багатьох місцях проводилась лише заходами кримінального та адміністративного характеру.
Але в умовах побудови демократичної правової держави кримінальна та адміністративна репресії -- не єдиний і не головний засіб боротьби зі злочинністю. Сьогодні найважливіше значення мають заходи попереджувального характеру, що усувають причини, які породжують злочинність.
Одним з головних заходів попереджувального характеру саме і є участь широкої громадськості в боротьбі зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами.
Організація і здійснення охорони громадського порядку
В даному випадку громадський порядок розуміється у вузькому сенсі. Дільничний інспектор є, перш за все, організатором охорони громадського порядку на ділянці. Він повинен не просто взаємодіяти з патрульно-постовими вбраннями міліції, ДНД, іншими силами громадськості, здійснювати з ними регулярне спільне патрулювання, виучувати формам і методам цієї роботи, контролювати їх діяльність, але і координувати зусилля всіх тих, хто бере участь в охороні громадського порядку на обслуговуваній ділянці.
Дільничний інспектор докладає керівництву і черговому по органу внутрішніх справ про зміну оперативної обстановки, вносить пропозиції про найбільш доцільне розставляння патрульно-постових вбрань міліції, при необхідності -- після узгодження з керівництвом, а в його відсутність -- з оперативним черговим по органу внутрішніх справ здійснює маневрування вбраннями на території ділянки. Ці функції особливо яскраво виявляються при організації охорони громадського порядку за принципом патрульних ділянок, коли начальниками (старшими) патрульних ділянок призначаються старші дільничні або дільничні інспектора. [11, с. 16]
В рамках охорони громадського порядку дільничний інспектор контролює дотримання громадянами і посадовими особами правил паспортно-реєстраційної системи, правил придбання, зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів до нього, вибухових матеріалів, а також законодавства про приватну детективну і охоронну діяльність; сприяє працівникам конвойної служби міліції, інших підрозділів міліції в здійсненні приводу до установ охорони здоров'я по їх виставах, санкціонованим прокурором, що ухиляються від явки по виклику осіб, які страждають хронічним алкоголізмом, наркоманією, венеричними захворюваннями або заражені ВІЧ.
Аналіз діяльності ДІМ вказує на те, що значну частину роботи дільничного інспектора по охороні громадського порядку складає надання в межах своїх повноважень допомоги депутатам, кандидатам в депутати, посадовим особам державних органів і установ, а також представникам суспільних об'єднань в здійсненні їх законної діяльності. Така допомога передбачає не самостійне виконання дільничним інспектором обов'язків цих органів і посадових осіб, а його втручання у випадках, коли їм виявляється протидія або загрожує небезпека. В зв'язку з цим дільничний інспектор повинен чітко орієнтуватися в обов'язках і правах установ охорони (наркологічних, шкірно-венерологічних, психоневрологічних диспансерів) здоров'я, податкових органів, органів санітарно-епідеміологічного, ветеринарного нагляду, військових комісаріатів, органів державної протипожежної служби, природоохоронних і інших органів і посадових осіб. Зокрема, при забезпеченні по вказівці керівництва охорони громадського порядку під час виселення громадян з житлових приміщень з санкції прокурора або за рішенням суду дільничний інспектор не повинен розкривати замкнуті приміщення, виносити майно, організовувати його зберігання, складати документи, пов'язані з виселенням.
Заходи щодо охорони громадського порядку включають і загальнопопереджувальну діяльність дільничного інспектора, зокрема: установку в організаціях, установах хімічних пасток; виступи і лекції на правові теми на сході громадян, перед початком кіносеансів; обстеження дитячих дошкільних установ, шкіл і інших відвідин в цілях запобігання крадіжкам особистого майна з роздягалень, побутових кімнат; проведення в суспільному пункті правоохорони зборів з особами, що допускають правопорушення у сфері родинно-побутових стосунків; залишення на транспортних засобах, гаражів, що зберігаються зовні, і платних стоянок, пам'яток з текстом профілактичного вмісту; притягування до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою посадових осіб і громадян, що мають удома в особистій власності, не забезпечують зовнішнього освітлення в темний час доби (в цілях попередження вуличних злочинів) і ін.
Участь в розкритті і розслідуванні злочинів
Нормативні акти відносять до функцій дільничного інспектора міліції проведення розслідування злочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове, а також здійснення досудової підготовки матеріалів по протокольній формі у справах про злочини, віднесені до компетенції міліції суспільної безпеки.
При виявленні на ділянці злочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове, дільничний інспектор самостійно проводить комплекс передбачених карно-процесуальним законодавством невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів щодо встановлення і закріплення слідів злочину і інших обставин, що мають значення для справи.
Виявивши на ділянці злочини, у справах про яких виробництво попереднього слідства обов'язкове, дільничний інспектор зобов'язаний прийняти заходи до охорони місця випадку, виявлення свідків, наданню допомозі потерпілим, встановленню і затриманню осіб, підозрюваних в скоюванні злочинів, виявленню і вилученню викраденого майна, знарядь злочину, і інших речових доказів. В разі неможливості прибуття на місце випадку слідчо-оперативної групи або співробітників кримінальної міліції дільничний інспектор самостійно проводить передбачені законом слідчі дії і оперативно-розшукові заходи щодо встановлення і закріплення слідів злочину.
Знання дільничним інспектором особливостей ділянки і населення, що проживає на нім, істотно підвищує ефективність роботи слідчо-оперативної групи. Тому вихід дільничного інспектора для роботи за гарячими слідами» на місця досконалих на ділянці злочинів в практиці роботи органів внутрішніх справ ставиться йому в обов'язок. Основні використовувані при цьому методи роботи: перевірка на причетність до злочину раніше судимих і інших профілактуємих осіб ні числа жителів ділянки, здійснення поквартирного обходу До функцій дільничного інспектора відносяться також виконання по вказівці керівництва визначень судів, постанов суддів і письмових доручень прокурорів і слідчих у справах і матеріалам, що знаходяться в їх виробництві, сприяння при виробництві ними окремих процесуальних дій.
Таким чином, функції, здійснювані дільничним інспектором міліції, дозволяють розглядати його як організатора і активного учасника охорони громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, що безпосередньо відповідає за кінцеві результати цієї роботи на закріпленій ділянці.
Приведемо наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердженні Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" (№1212 від 20.10.2003 р.), зареєстрований в Міністерстві юстиції України: 11.11.2003 р. №1031/8352. Дата набуття чинності: 22.11.2003 р.
Аналізуємий приказ заборонив використовувати дільничних інспекторів міліції за межами закріплених за ними адміністративних ділянок і встановив, що при проведенні оперативно-розшукових, слідчих і профілактичних заходів дільничні інспектора виконують свої обов'язки лише на закріплених за ними адміністративних ділянках.
Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене даним наказом, визначає завдання, основні напрями організації роботи, обов'язку і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.
Зокрема, дільничним інспекторам надано право:
- перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, за наявності достатніх підстав для того, щоб підозрювати їх в скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
- отримувати від громадян і посадових осіб пояснення, відомості і довідки, необхідні у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- затримувати на строк до 3 годин осіб, що зробили адміністративне правопорушення, з метою його припинення відповідно до законодавства України, якщо вичерпані інші заходи дії;
- викликати громадян і посадових осіб у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві;
- вилучати вогнепальну зброю і бойові запаси:
а) в підприємств, організацій, установ (окрім воєнізованої охорони) в разі порушення правил його придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення;
б) у громадян - при відміні дозволу на право його зберігання і використання;
- обстежувати об'єкти дозвільної системи;
- безкоштовно використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських і інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події або стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що потребують невідкладної меддопомоги, переслідування правопорушників і доставки їх в органи внутрішніх справ;
- у будь-який час доби безперешкодно входити:
а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних в скоєнні злочину або за умов стихійного лиха;
б) у житлі або в інше володіння особи, що знаходиться під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;
- у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям;
- інші права, передбачені даним Положенням.
Відзначимо, що до основних обов'язків дільничних інспекторів міліції віднесений обов'язок надавати допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, суспільним об'єднанням і працівникам інших підрозділів органів внутрішніх справ в здійсненні їх законних прав і інтересів. [33]
2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.
Взаємодія державних правоохоронних органів між собою -- важлива частина процесу, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов'язки. [33]
Уміння працівників міліції будувати внутрішні взаємовідносини розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень.
Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.
Позитивним прикладом може служити робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку.
Тому дуже важливим моментом є взаємодія ДІМ з іншими підрозділами. У зв'язку з цим було проведено анкетування працівників міліції.
У травні 2008 року було проведено анкетування співробітників міліції в Києві. Було опитано більше 100 чоловік із служби дільничних інспекторів міліції (ДІМ), понад 100 співробітників Державної автомобільної інспекції (ДАІ) стільки ж співробітників патрульно-постової служби міліції (ППСМ).
Будувалася анкета за принципом трифазності: адаптаційні запитання; запитання, покликані досягти поставленої мети; запитання, що знімають напругу після спілкування з інтерв'юером.
Запитання були двох типів - змістові та функціональні. До функціональних були віднесені запитання-фільтр і контрольне запитання. Змістові запитання поділялися на: 1) запитання про факти, 2) запитання про думки, настановлення, мотиви поведінки. Помилка вибірки - 1-1,5%.
Мета дослідження - виявити достовірну, територіально закріплену інформацію щодо означеної правоохоронної галузі та з'ясувати проблемні вузли для подальшого їх розв'язання; з'ясувати стан громадської думки в міліцейському середовищі щодо об'єкта позиціонування - міліції та її ролі в соціумі.
Оцінка рівня забезпечення законності співробітниками міліції під час виконання своїх обов'язків розподілилася за різними службами.

Рисунок 1. Оціночні судження дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків

Рисунок 2. Оціночні судження співробітників Державтоінспекції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків
За результатами опитування можна зробити висновок, що співробітники ДАІ практично не мають сумнівів щодо якісного виконання своїх обов'язків: 100% респондентів упевнені в безпомилковості своєї правозастосовчої діяльності. Близькі до цього й результати опитування співробітників підрозділів патрульно-постової служби: лише 3% з них сумніваються в законності власних дій під час несення служби. Але ж численні факти, що оприлюднюються в ЗМІ, та свідчення громадян переконують у протилежному! І лише дільничні інспектори міліції дали на поставлене запитання відповіді, що свідчать про здатність критично мислити: сумарно 87% дільничних переконані у власній правоті під час здійснення службових повноважень. Однак 6% співробітників цієї служби не мають такої впевненості (відповідь „скоріше не забезпечую, ніж забезпечую”) і 7% не знали, що відповісти.

Рисунок 3. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка дільничних інспекторів міліції)


Рисунок 4. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ДАІ)

Було спрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому в анкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке, респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), а ефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповіді на контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.

Рисунок 5. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)

Отже, співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодо ефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничні інспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніж справляються з покладеними на них обов'язками, 3% визнали, що повністю не справляються і 7% вагалися.
Виникає запитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльності міліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представників різних служб?
На мою думку, тут є два фактори.
1. Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталих колективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух, корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службових обов'язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформована колективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи інших явищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, що підтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничних інспекторів, то вони виконують свої обов'язки переважно самостійно, навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі - дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важче сформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, дані опитування різних служб так відрізняються.


Рисунок 6. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції, співробітниками ДАІ і ППСМ

Другий фактор - реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане за дійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний дух може активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуває відповідальність за певний „показник по службі”, а, отже, намагається (на підсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь на запитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконності своїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієї служби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діють індивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.
Ще одним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чи спроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту.
По 71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на це запитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні. Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів. Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елемент сумніву („скоріше так, ніж ні”) мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповіді склали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянам зазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція „скоріше не спроможна, ніж так”, 6% вагалися з відповіддю.


Рисунок 7. Чи здатна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту?

Рисунок 8. Мотивація обрання професії міліціонера

В основному респонденти засвідчили, що мріяли з дитинства бути міліціонерами, бажали відновлювати справедливість і захищати людей. Водночас серед дільничних інспекторів досить великий відсоток респондентів не віддав перевагу жодному із запропонованих варіантів, написавши „Інше” (35%). На нашу думку, виявлення мотивації до служби в міліції може бути темою окремого соціологічного дослідження, оскільки діагностика такої мотивації допоможе зрозуміти, чого очікують співробітники від своєї корпорації (системи МВС), а це, в свою чергу, допоможе спрогнозувати їхні дії за тих чи інших ситуацій, зокрема, екстремальних або кризових.
Так, досить тривожними є дані щодо дільничних інспекторів: 6% опитаних пішли служити заради вирішення особистих проблем, 9% бажали відчувати власну захищеність з боку системи МВС (така мотивація, власне, перегукується з попередньою), а 3% респондентів подобається відчувати владу над рештою людей. Сумарно це становить 18%. Такі співробітники навряд чи є окрасою служби. [36]
Водночас дані опитування по ДАІ та ППСМ не сприймаються об'єктивними, бо, як зазначалося, в цих колективах, вірогідно, спостерігається реакція престижу.
Досить показовими є відповіді співробітників столичної міліції на запитання, чи бажали б вони, щоб їхні діти теж обрали професію міліціонера. Відповіді досить показові; вони містять квінтесенцію оціночних суджень і щодо власного іміджу, і щодо задоволеності власною долею, і щодо оцінки авторитетності й престижності служби, оскільки дітям, як водиться, батьки бажають кращої долі, ніж собі

Рисунок 9. Чи хотіли б ви, щоб ваші діти обрали професію міліціонера?
Дільничні інспектори менше за всіх бажають бачити своїх дітей в міліцейських погонах - 12%. Натомість співробітники ДАІ та ППСМ бажали б цього - відповідно 38% і 50%. Це свідчить, що їхня служба їм подобається, корпорація (система МВС) виправдала їхні сподівання і прагнення до самовираження.
72% дільничних не хочуть для своїх дітей такого майбутнього, відповідно 39% і 28% респондентів з ДАІ та ППСМ бажають своїм дітям іншої долі.
Проведене опитування в міліцейському середовищі на прикладі трьох служб - ДІМ, ДАІ та ППСМ дозволяє зробити такі висновки щодо внутрішнього (корпоративного) налаштування співробітників:
- співробітники міліції переважно оцінюють якість виконання своїх обов'язків (дотримання вимог законності, ефективність власної діяльності та діяльності міліції взагалі) високо; розбіжності в поглядах спостерігаються лише в службі ДІМ, яка є менш структурованою за субординаційним принципом;
- свій імідж в очах пересічних громадян - реципієнтів міліцейських послуг - співробітники міліції оцінюють як середній та вище середнього; події „помаранчевої революції” для підвищення власного іміджу сприймають позитивно; погіршення свого іміджу з подіями „помаранчевої революції” пов'язують лише співробітники ДІМ;
- невдоволення службою (на прикладі бажання\небажання бачити своїх дітей в лавах міліції) спостерігається у представників усіх служб, однак більшою мірою в співробітників ДІМ, меншою - ДАІ та ППСМ;
- прогнозована дослідниками реакція престижу в міліційному середовищі спостерігається в службах, в яких виняткове значення має колектив і, відповідно, колективна думка;
- з метою вивчення мотивації приходу співробітниками на службу в міліцію та на підставі цього формування уявлень про очікування співробітників та прогнозування їхніх дій в кризових та екстремальних ситуаціях слід провести поглиблене соціологічне опитування із залученням аналітиків-психологів; на підставі отриманих даних виробити відповідні рекомендації для кадрових служб;
- під час розробки анкет для наступних соціологічних опитувань включити запитання щодо освітнього рівня респондентів, джерел надходження правової та іншої інформації (в тому числі іміджеформуючого характеру), що впливає на формування світоглядних орієнтирів у співробітників міліції та оцінку їх ролі як у державотворчих процесах, так і в процесах формування позитивного іміджу міліції України. [36]
Пересувна міліцейська група (ПМГ)
- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.
Спеціалізована патрульна група (СПГ) -- спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.
Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.
Він зобов'язаний:
а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;
б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;
в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;
г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;
д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень; е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.
При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:
а) одна-дві пересувні міліцейські групи;
б) дільничні інспектори міліції;
в) провідник із службовим собакою.
Патрульно-постову службу міліції зобов'язані перевіряти дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують. [33]
Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.
У функції дільничного інспектора входить також робота з паспортною службою. Згідно «Положення 1220 від 2003 року України», дільничний інспектор має пряме відношення до роботи даної служби. Перш за все, це тісна робота з населенням, тобто облік підзвітних йому осіб, і якщо йому зустрічаються такі особи які відбували термін за який-небудь злочин в місцях позбавлення волі, а після звільнення не мають документів, що засвідчують його особу, тоді дільничний інспектор розглядає дану ситуацію по встановленню особи, працюючи в парі з паспортною службою. Для того, щоб дана особа могла отримати паспорт встановленого зразка стандарту України згідно закону від 1993 р., згідно якому всі жителі мають громадянство України повинні мати паспорти Українського зразка. Якщо такий відсутній по яких-небудь причинах, треба, перш за все, встановити причину недоліку або відсутності даного документа, або це втрата, або крадіжка, або елементарна халатність по якій дана особа не змогла вчасно отримати паспорт. Коли ця людина приходить в паспортну службу, він зобов'язаний принести ряд документів, на підставі яких видається паспорт: свідоцтво про народження, документ підтверджуючий наявність жил площі точніше куди він прописуватиметься, паспорти членів семи, якщо це молода людина, то паспорти батьків, якщо по старше за мужа або дружину, свідоцтво про шлюб або смерть одного з членів сім'ї, фотографії встановленого зразка, написати пояснення з якої причини він звернувся в паспортну службу, складається протокол заводиться адміністративна справа по даній особі а точніше по якій статті закону України у нього немає паспорта або стаття 197 "втрата", або стаття 198 "халатність". Після здачі необхідних документів даною особою, починає займатися дільничний інспектор, а саме, отримавши інформацію по даній особі, він починає збирати і складати ряд нормативних документів: заява від даної особи, документи підтверджуючу його особу свідоцтво про народження, дані членів семи, його батьків, проводить опит або сусідів, або понятих, які знайомі з даною особою. Подає запити в різні інстанції: адресне бюро при МВС України, безпосередньо в ГО УМВД міста на предмет судимості, ЗАГС для підтвердження видачі свідоцтва про народження і чи видавалося воно повторно при втраті першого. Зібравши необхідну кількість матеріалу, тобто отримавши відповіді зі всіх вище перелічених служб, дільничний передає адміністративну справу в паспортну службу і в паспортній службі вже на підставі завершеної справи робиться висновок начальником паспортного столу і видається паспорт, якщо для цього немає суперечливих обставин, які вимагали додаткового розгляду.
Якщо все-таки людина була судима і відбував термін в місцях позбавлення волі, то адміністративна справа збирається так само як вказана ситуація вище, але лише має свої нюанси: робиться запит в місця де він відбував покарання. Робиться запит на його членів семи на предмет того хто вони де зареєстровані і де проживають. Також виробляється письмовий допит сусідів і знайомих, для того, щоб дане обличчя дійсно знаходиться на тій адресі, де і живуть його родичі. Береться довідка з ГО УМВД міста, де написано: по якій статті, який термін відбував і в якій колонії і по якій статті звільнений.
Після збору даної інформації справа закривається і передається в паспортну службу, але вже дана особа, яка перебуває на обліку в міськвідділі міста, також знаходиться на обліку у дільничного міліціонера. Він зобов'язаний його контролювати вимагати з нього звіт про його працездатність працевлаштування, мешкання і відношення з сусідами і родичами.
Якщо поводиться позитивно і не заслужив на термін, отримує адміністративне зауваження, або профілактичну роботу з ним не проводить дільничний інспектор, то через певну кількість часу він знімається з обліку паспортної служби та із списку дільничного міліціонера. Також існують ситуації, коли дільничний міліціонер веде щільну роботу з паспортним столом: оформлення закордонного паспорта для виїзду за рубіж або в'їзду до України. Для цього на підставі офіційного запиту з Міністерства Закордонних Справ або посольства тієї країни, куди людина збирається виїхати, необхідно дача наступного матеріалу. На предмет судимості, на предмет судимості найближчих родичів даної людини. Чим займаються, де працюють, як живуть, в яких умовах, як характеризуються за місцем проживання за словами сусідів, на місцях роботи із слів колег і безпосередніх начальників. Перевіряються його родичі що навіть не живуть з ним, але що знаходяться в родинних зв'язках на предмет судимості, характеристик з місць проживання або з місця роботи. Також заводиться адміністративна справа, лише вже із зібраним необхідним матеріалом, підтвердження з адресного бюро, наявність паспорта встановленого зразка України, якщо це іноземець в'їжджає в країну те це тимчасове посвідчення особи на той термін доки не видасться український паспорт або це тимчасова реєстрація на термін 3 місяця по гостьовій. Після закінчення терміну тимчасових посвідчень або гостьових, дільничний повинен відреагувати на предмет того чи продовжений даний документ або людина покинув межі країни. Якщо виникають правопорушення на предмет виїзду з країни по закінченню терміну дії документа, або він не був продовжений, то тоді дільничний інспектор виробляє депортацію даної особи. Також дільничний інспектор розглядає ситуації, коли, наприклад, молоді дівчата народжують дітей і кидають їх не в пологових будинках, а на вулицях, на смітниках або в яких-небудь інших суспільних місцях. Тоді дільничний звертається в паспортну службу для встановлення особи передбачуваною для даної ситуації і у випадку якщо вона знаходиться, вже заводиться кримінальна справа і займається вже цим оперативні працівники міліції разом з дільничним.
2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)

Як можна бачити, робота дільничного безпосередньо залежить і від роботи спеціалізованих підрозділів: ОБОП, ОБОН, кримінальний розшук, слідчий відділ. Робота дільничного з даними підрозділами полягає в наступному. Якщо ми розглянемо сьогоднішню ситуацію з криміногенною обстановкою в місті, то ми побачимо, що велика кількість ув'язнених була звільнена достроково по амністії, але від цього ситуація стала ще гірша: почастішали випадки грабежів, нападів на громадян, вбивства процвітання самогоноваріння проституції і наркоманії. Внаслідок цього можна зробити вивід, що роботи додалося і в дільничного і у працівників підрозділів. Перш за все, особу, звільнену по даній ділянці, закріпленій за дільничним, передбачає велика кількість часу і матеріалу для збору для збудження кримінальної справи. Якщо відбувається злочин, то, перш за все, збираються докази, речові докази, відбитки пальців, по яких ведеться розслідування. Збирається велика кількість документів: протоколи і пояснення злочинців і підтвердження його алібі на момент злочину; це або сусіди, або члени сім'ї, знайомі, друзі. Якщо алібі відсутнє і факт злочину підтверджується, то кримінальна справа починає приймати звороти по розкриттю. Підозрюваний береться під варту в СІЗО на невизначений термін до з'ясування і до закриття справи, а також передача його до суду. Виробляються допити підозрюваного, виїзд на місце злочину у присутності понятих дільничного інспектора, який фіксує свідчення судмедексперта, виробляється слідчий експеримент. Якщо злочинець неповнолітній, то запрошується на допит додатково штатний психолог. Протягом слідства виробляється обробка даного злочинця: беруться свідчення сусідів на спосіб його життя спосіб життя. Його оточення знайомі близькі. Складаються характеристики з місця роботи з місця навчання. Доповнюється справа висновком судмедекспертизи, висновок слідчого експерименту. Якщо злочин був груповий, то виробляється очна ставка з підозрюваними. Якщо розглянути відділи зокрема, то можна сказати, що відділ ОБОП займається безпосередньо знаходженням і зберіганням наркотиків: у якій кількості, який зворот, який збут. Які збитки і втрати за поширення даних речовин або безпосереднє їх вживання, доводить слідчий орган. І запобіжний захід призначає вже суд. Тоді справа закрита. Якщо кримінальний розшук, то розглядається досконалий злочин і міра його тягаря: нанесені пошкодження, які отримав потерпілий. Опис доказів, речових доказів, які були знайдені на місці злочину, встановлення його приналежності до даного підозрюваного. Проведення слідчого експерименту розглядає причетність і детальний опис скоєння злочину. На підставі чого ведеться кримінальна справа. Після збору даної інформації і матеріалу дільничним, справа передається або в кримінальний розшук, або в слідчий відділ, там справа проходить доопрацювання. А потім вже передається до суду для виголошення вироку і прийняття міри покарання. [33]
Щодо управління у справах сім'ї та молоді, вони координують діяльність служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім'ї.
Для збору даних про насильство в сім'ї щоквартально узагальнюють інформацію служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, центрів ССМ, служб у справах неповнолітніх про кількість звернень з питань вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення; кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ; кількість осіб, яким винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, та кількість захисних приписів; кількість осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення насильства в сім'ї; кількість наданих послуг тощо.
Органи внутрішніх справ у своїй діяльності щодо попередження насильства в сім'ї працівники органів внутрішніх справ керуються Конституцією України, Законами України “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, «Про попередження насильства в сім'ї», відповідними наказами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Уживають заходів, спрямованих на своєчасне виявлення осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та дітей, щодо яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, та у триденний термін інформують про цих осіб відповідне управління (відділ) у справах сім'ї та молоді та службу у справах неповнолітніх.
Приймають та розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №616, та нормативно-правових актів МВС України.
При отриманні заяви, повідомлення чи іншої інформації про факт вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення вживають передбачених законом заходів щодо припинення правопорушення. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги.
При отриманні заяви про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення протягом трьох днів інформують відповідне управління (відділ) у справах сім'ї та молоді місцевої державної адміністрації, а у випадках учинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього -- ще й службу у справах неповнолітніх місцевої державної адміністрації
У разі встановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину приймають рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05, 1003-05), а у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення -- відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10). [38]
За результатами перевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї та ставлять на профілактичний облік осіб, які вчинили насильство в сім'ї.
Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї виноситься члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах неповнолітніх, про що йому повідомляється під розписку (додаток 4). Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
Підставами для винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї може бути:
Особиста заява про допомогу члена сім'ї, який потерпів від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства в сім'ї.
Висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення такого насильства, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від них особисто.
Отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї безпосередньо від цього неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї або від органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
Отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім'ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.). [42]
На профілактичний облік члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах неповнолітніх офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї. [51]
Алфавітні картки обліку та профілактичні справи заповнюються і ведуться згідно з п.10.7 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20.10.2003 №1212, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за №1031/8352.
Приведемо статистику по розкриваності злочинів на Україні.
Таблиця 1. Загальна злочинність
 
Зареєстровано
Розслідувано злочинів
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
динаміка, %
Усього злочинів
401293
384424
-4.2
303971
295918
-2.6
Рівень злочинності на 10 тис. населення
85.2
82.7
X
з них
особливо тяжких
14607
13396
-8.3
13005
11721
-9.9
тяжких
135646
122782
-9.5
95896
89183
-7.0
середньої тяжкості
172251
167394
-2.8
129689
126660
-2.3
невеликої тяжкості
78789
80852
2.6
65381
68354
4.5
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості
358538
345817
-3.5
271408
264726
-2.5
з них
особливо тяжких
11370
10304
-9.4
10502
9433
-10.2
тяжких
120144
109374
-9.0
85183
79656
-6.5
середньої тяжкості
160993
158642
-1.5
121647
119177
-2.0
невеликої тяжкості
66031
67497
2.2
54076
56460
4.4
Усього злочинів економічної спрямованості
42755
38607
-9.7
32563
31192
-4.2
з них
особливо тяжких
3237
3092
-4.5
2503
2288
-8.6
тяжких
15502
13408
-13.5
10713
9527
-11.1
середньої тяжкості
11258
8752
-22.3
8042
7483
-7.0
невеликої тяжкості
12758
13355
4.7
11305
11894
5.2
Таблица 2. Зареєстровані злочини
Найменування регіонів та лінійних управлінь
Усього зареєстровано злочинів
з них

тяжких та особливо тяжких
питома вага, %

2007
2008
динаміка, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
АР Крим
20649
19729
-4.5
7780
6930
-10.9
37.7
35.1
Вінницька
10352
10291
-0.6
3754
3472
-7.5
36.3
33.7
Волинська
8176
7288
-10.9
2798
2751
-1.7
34.2
37.7
Дніпропетровська
35393
32593
-7.9
14865
12951
-12.9
42.0
39.7
Донецька
48882
46357
-5.2
18372
15969
-13.1
37.6
34.4
Житомирська
7723
7769
0.6
2801
2736
-2.3
36.3
35.2
Закарпатська
5135
5024
-2.2
1884
1648
-12.5
36.7
32.8
Запорізька
27140
24213
-10.8
9768
8388
-14.1
36.0
34.6
Івано-Франківська
5603
5247
-6.4
1886
1694
-10.2
33.7
32.3
Київська
11904
11639
-2.2
4772
4577
-4.1
40.1
39.3
місто Київ
24931
25586
2.6
10135
9451
-6.7
40.7
36.9
Кіровоградська
6996
7237
3.4
2630
2682
2.0
37.6
37.1
Луганська
27691
26166
-5.5
9508
9005
-5.3
34.3
34.4
Львівська
15121
13480
-10.9
6349
5477
-13.7
42.0
40.6
Миколаївська
11126
11008
-1.1
3909
3560
-8.9
35.1
32.3
Одеська
19773
19777
0.0
8614
8270
-4.0
43.6
41.8
Полтавська
14488
12742
-12.1
5063
4626
-8.6
34.9
36.3
Рівненська
5788
5789
0.0
2259
2182
-3.4
39.0
37.7
місто Севастополь
4317
4711
9.1
1905
1784
-6.4
44.1
37.9
Сумська
8937
8213
-8.1
3510
3207
-8.6
39.3
39.0
Тернопільська
4803
4626
-3.7
2077
1910
-8.0
43.2
41.3
Харківська
25197
24197
-4.0
8184
7211
-11.9
32.5
29.8
Херсонська
9882
9838
-0.4
3525
3192
-9.4
35.7
32.4
Хмельницька
8372
8094
-3.3
3161
2751
-13.0
37.8
34.0
Черкаська
7827
7690
-1.8
3029
2745
-9.4
38.7
35.7
Чернігівська
7269
7026
-3.3
2867
2448
-14.6
39.4
34.8
Чернівецька
4918
5016
2.0
1896
1882
-0.7
38.6
37.5
Всього по УМВС
388393
371346
-4.4
147301
133499
-9.4
37.9
36.0
Донецьке ЛУ
2236
2265
1.3
315
318
1.0
14.1
14.0
Львівське ЛУ
1535
1532
-0.2
436
413
-5.3
28.4
27.0
Одеське ЛУ
1608
1637
1.8
385
279
-27.5
23.9
17.0
Придніпр. ЛУ
2792
2767
-0.9
664
562
-15.4
23.8
20.3
Півд.-Зах. ЛУ
2581
2727
5.7
566
569
0.5
21.9
20.9
Південне ЛУ
2148
2150
0.1
586
538
-8.2
27.3
25.0
Всього по УМВСТ
12900
13078
1.4
2952
2679
-9.2
22.9
20.5
Всього по Україні
401293
384424
-4.2
150253
136178
-9.4
37.4
35.4
Таблиця 3. Розкриті та нерозкриті злочини
Найменування регіонів та лінійних управлінь
Розслідувано злочинів (розкрито)
Нерозкрито злочинів
Відсоток розкриття, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
АР Крим
15018
15578
3.7
7130
5802
-18.6
67.8
72.9
Вінницька
8498
8780
3.3
2885
2273
-21.2
74.7
79.4
Волинська
5856
5634
-3.8
2400
2134
-11.1
70.9
72.5
Дніпропетровська
28580
28584
0.0
12776
9613
-24.8
69.1
74.8
Донецька
27712
26492
-4.4
27263
22426
-17.7
50.4
54.2
Житомирська
6306
6590
4.5
1768
1671
-5.5
78.1
79.8
Закарпатська
4160
3887
-6.6
1480
1434
-3.1
73.8
73.1
Запорізька
20367
18982
-6.8
7609
6339
-16.7
72.8
75.0
Івано-Франківська
5180
4927
-4.9
914
796
-12.9
85.0
86.1
Київська
8004
7654
-4.4
4550
4457
-2.0
63.8
63.2
місто Київ
13998
13524
-3.4
12693
13661
7.6
52.4
49.7
Кіровоградська
6036
5804
-3.8
1432
1682
17.5
80.8
77.5
Луганська
23307
23607
1.3
7614
6459
-15.2
75.4
78.5
Львівська
10771
9351
-13.2
5388
4986
-7.5
66.7
65.2
Миколаївська
9593
9615
0.2
2544
2186
-14.1
79.0
81.5
Одеська
16062
16321
1.6
5030
4811
-4.4
76.2
77.2
Полтавська
13202
11214
-15.1
3243
2733
-15.7
80.3
80.4
Рівненська
4514
4206
-6.8
1736
2056
18.4
72.2
67.2
місто Севастополь
3627
3435
-5.3
1442
1428
-1.0
71.6
70.6
Сумська
6299
5895
-6.4
3026
2777
-8.2
67.5
68.0
Тернопільська
3987
3809
-4.5
1235
1059
-14.3
76.4
78.2
Харківська
19868
20151
1.4
7303
6044
-17.2
73.1
76.9
Херсонська
8177
8334
1.9
2651
2565
-3.2
75.5
76.5
Хмельницька
7143
6924
-3.1
1774
1730
-2.5
80.1
80.0
Черкаська
6465
6281
-2.8
2230
1845
-17.3
74.4
77.3
Чернігівська
6003
5509
-8.2
1789
1959
9.5
77.0
73.8
Чернівецька
4086
4142
1.4
1158
1014
-12.4
77.9
80.3
Всього по УМВС
292819
285230
-2.6
131063
115940
-11.5
69.1
71.1
Донецьке ЛУ
1453
1537
5.8
829
814
-1.8
63.7
65.4
Львівське ЛУ
1462
1455
-0.5
135
156
15.6
91.5
90.3
Одеське ЛУ
1519
1301
-14.4
149
358
140.3
91.1
78.4
Придніпр. ЛУ
2316
2034
-12.2
579
899
55.3
80.0
69.3
Півд.-Зах. ЛУ
2364
2344
-0.8
285
401
40.7
89.2
85.4
Південне ЛУ
2038
2017
-1.0
181
246
35.9
91.8
89.1
Всього по УМВСТ
11152
10688
-4.2
2158
2874
33.2
83.8
78.8
Всього по Україні
303971
295918
-2.6
133221
118814
-10.8
69.5
71.4
Таблиця 4. Динаміка та структура загальнокримінальної злочинності [52]


 
Зареєстровано злочинів
Відсоток розкриття, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.